Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Василь Христов Чекаларов болг Васил Христов Чекаларов 22 02 1874 в Османська імперія сьогодні ном Флорина Греція 9 липня

Василь Чекаларов

Василь Чекаларов

Василь Христов Чекаларов (болг. Васил Христов Чекаларов) (22.02.1874 в , Османська імперія, сьогодні , ном Флорина, Греція — 9 липня 1913 в , сьогодні Дросопігі, ном Флорина) — болгарський революціонер і один з лідерів Внутрішньої македоно-адріанопольська революційна організації в Македонії. описав Чекаларова як «жорстокого, але компетентного генерала» болгарських повстанців у Македонії. Незважаючи на свою болгарську самоідентифікацію, згідно з історією після Другої світової війни він був етнічним македонцем.

Василь Чекаларов
болг. Васил Христов Чекаларов
image
Ім'я при народженніболг. Васил Христов Чекаларов
ПсевдоРавашол
Народився1874[1][2]
d
Помер9 липня 1913(1913-07-09)
d
Країнаimage Османська імперія
Національністьболгари[3]
Діяльністьвійськовослужбовець, революціонер
Галузьполітична діяльність[4]
Знання мовболгарська[4]
УчасникПерша Балканська війна і Друга Балканська війна
Військове званнясержант
Брати, сестриd
У шлюбі зd
Автографimage
image
Василь Чекаларов
image
Пам'ятник Василю Чекаларову в Скоп'є, Північна Македонія .
image
Меморіальна дошка Василя Чекаларова на будівлі, де він мешкав у Софії.

Він був провідним в загонах болгарських македоно-адріанопольських революційних комітетів і брав участь у битвах проти османської влади, як до повстання Ілінден-Преображення, так і після нього. У 1901—1902 рр. він створив канал для незаконного обігу вогнепальної зброї з Греції до Південної Македонії. У 1904 р. він мігрував у Болгарію і став одним із організаторів Внутрішньої Македоно-Адріанопольської революційної організації (ІМАРО) воєнної кампанії проти грецької боротьби за Македонію.

Як командувач болгарської партизанської групи, Чекаларов підтримував грецьку армію в Першій Балканській війні 1912—1913. Пізніше він воював на боці болгарської армії на фронті у Східній Фракії у складі . Він був убитий грецькими військами під час Другої Балканської війни, а його голова була публічно виставлена у Флорині.

У 1934 році болгарське село було перейменовано в Чакаларово на честь Василя Чекаларова.

Примітки

  1. Swartz A. Open Library — 2007.
    d:Track:Q461d:Track:Q1201876d:Track:Q302817
  2. Faceted Application of Subject Terminology
    d:Track:Q3294867d:Track:Q846596
  3. http://www.promacedonia.org/bmark/vch/vch_1903_januari.htm
  4. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  5. Vacalopoulos, Apostolos. Modern history of Macedonia (1830—1912), Thessaloniki 1988, p. 192
  6. . Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 4 лютого 2021.
  7. . Архів оригіналу за 23 вересня 2021. Процитовано 4 лютого 2021.
  8. Витоки офіційного македонського національного наративу слід шукати у створенні в 1944 році Югославської Республіки Македонія. Це відкрите визнання македонської національної ідентичності призвело до створення ревізіоністської історіографії, метою якої було підтвердження існування македонської нації через історію. Македонська історіографія переглядає значну частину античної, середньовічної та сучасної історії Балкан. Її метою є перебирання для македонців значної частини того, що греки вважають грецькою історією, а болгари болгарською історією. Твердження полягає в тому, що більшість слов'янського населення Македонії в 19 і першій половині 20 століття були етнічними македонцями. Докладніше див: Victor Roudometof, Collective Memory, National Identity, and Ethnic Conflict: Greece, Bulgaria, and the Macedonian Question, Greenwood Publishing Group, 2002, , p. 58; Victor Roudometof, Nationalism and Identity Politics in the Balkans: Greece and the Macedonian Question in Journal of Modern Greek Studies 14.2 (1996) 253—301.
  9. Югославські комуністи визнали існування македонської національності під час Другої світової війни, заспокоюючи страх македонського населення, що комуністична Югославія буде продовжувати слідувати колишній югославській політиці примусової сербізації. Отже, для них визнання жителів Македонії болгарами було б рівнозначним визнанню того, що вони повинні бути частиною болгарської держави. Для цього югославські комуністи найбільше прагнули формувати македонську історію відповідно до своєї концепції. Поводження з македонською історією в комуністичній Югославії мало ту саму головну мету, що і створення македонської мови: де-болгаризувати македонських слов'ян та створити окрему національну свідомість, що надихне на ототожнення з Югославією. Докладніше див: Stephen E. Palmer, Robert R. King, Yugoslav communism and the Macedonian question, Archon Books, 1971, , Chapter 9: The encouragement of Macedonian culture.
  10. Минуле було систематично фальсифіковано, щоб приховати той факт, що багато видатних «македонців» вважали себе болгарами, а покоління студентів навчали нової історії македонської нації. Засоби масової інформації та освіта були ключем до цього процесу національної акультурації, розмовляючи з людьми мовою, яку вони стали вважати рідною мовою Македонії, навіть якщо її чудово розуміли в Софії. Докладніше див: Michael L. Benson, Yugoslavia: A Concise History, Edition 2, Springer, 2003, , p. 89.
  11. Силянов, Христо. От Витоша до Грамос. Пътят на една чета през Освободителната война 1912, София 1920 [ 12 лютого 2022 у Wayback Machine.], Македоно-Одринско опълчение 1912—1913. Личен състав по документите на Дирекция «Централен военен архив», София 2006, с. 794, 892.
  12. Мичев, Николай, Петър Коледаров. Речник на селищата и селищните имена в България 1878—1987, София, 1989, стр. 68.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vasil Hristov Chekalarov bolg Vasil Hristov Chekalarov 22 02 1874 v Osmanska imperiya sogodni nom Florina Greciya 9 lipnya 1913 v sogodni Drosopigi nom Florina bolgarskij revolyucioner i odin z lideriv Vnutrishnoyi makedono adrianopolska revolyucijna organizaciyi v Makedoniyi opisav Chekalarova yak zhorstokogo ale kompetentnogo generala bolgarskih povstanciv u Makedoniyi Nezvazhayuchi na svoyu bolgarsku samoidentifikaciyu zgidno z istoriyeyu pislya Drugoyi svitovoyi vijni vin buv etnichnim makedoncem Vasil Chekalarovbolg Vasil Hristov ChekalarovIm ya pri narodzhennibolg Vasil Hristov ChekalarovPsevdoRavasholNarodivsya1874 1 2 dPomer9 lipnya 1913 1913 07 09 dKrayina Osmanska imperiyaNacionalnistbolgari 3 Diyalnistvijskovosluzhbovec revolyucionerGaluzpolitichna diyalnist 4 Znannya movbolgarska 4 UchasnikPersha Balkanska vijna i Druga Balkanska vijnaVijskove zvannyaserzhantBrati sestridU shlyubi zdAvtograf Mediafajli u Vikishovishi Vasil Chekalarov Pam yatnik Vasilyu Chekalarovu v Skop ye Pivnichna Makedoniya Memorialna doshka Vasilya Chekalarova na budivli de vin meshkav u Sofiyi Vin buv providnim v zagonah bolgarskih makedono adrianopolskih revolyucijnih komitetiv i brav uchast u bitvah proti osmanskoyi vladi yak do povstannya Ilinden Preobrazhennya tak i pislya nogo U 1901 1902 rr vin stvoriv kanal dlya nezakonnogo obigu vognepalnoyi zbroyi z Greciyi do Pivdennoyi Makedoniyi U 1904 r vin migruvav u Bolgariyu i stav odnim iz organizatoriv Vnutrishnoyi Makedono Adrianopolskoyi revolyucijnoyi organizaciyi IMARO voyennoyi kampaniyi proti greckoyi borotbi za Makedoniyu Yak komanduvach bolgarskoyi partizanskoyi grupi Chekalarov pidtrimuvav grecku armiyu v Pershij Balkanskij vijni 1912 1913 Piznishe vin voyuvav na boci bolgarskoyi armiyi na fronti u Shidnij Frakiyi u skladi Vin buv ubitij greckimi vijskami pid chas Drugoyi Balkanskoyi vijni a jogo golova bula publichno vistavlena u Florini U 1934 roci bolgarske selo bulo perejmenovano v Chakalarovo na chest Vasilya Chekalarova PrimitkiSwartz A Open Library 2007 d Track Q461d Track Q1201876d Track Q302817 Faceted Application of Subject Terminology d Track Q3294867d Track Q846596 http www promacedonia org bmark vch vch 1903 januari htm Czech National Authority Database d Track Q13550863 Vacalopoulos Apostolos Modern history of Macedonia 1830 1912 Thessaloniki 1988 p 192 Arhiv originalu za 10 bereznya 2016 Procitovano 4 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 23 veresnya 2021 Procitovano 4 lyutogo 2021 Vitoki oficijnogo makedonskogo nacionalnogo narativu slid shukati u stvorenni v 1944 roci Yugoslavskoyi Respubliki Makedoniya Ce vidkrite viznannya makedonskoyi nacionalnoyi identichnosti prizvelo do stvorennya revizionistskoyi istoriografiyi metoyu yakoyi bulo pidtverdzhennya isnuvannya makedonskoyi naciyi cherez istoriyu Makedonska istoriografiya pereglyadaye znachnu chastinu antichnoyi serednovichnoyi ta suchasnoyi istoriyi Balkan Yiyi metoyu ye perebirannya dlya makedonciv znachnoyi chastini togo sho greki vvazhayut greckoyu istoriyeyu a bolgari bolgarskoyu istoriyeyu Tverdzhennya polyagaye v tomu sho bilshist slov yanskogo naselennya Makedoniyi v 19 i pershij polovini 20 stolittya buli etnichnimi makedoncyami Dokladnishe div Victor Roudometof Collective Memory National Identity and Ethnic Conflict Greece Bulgaria and the Macedonian Question Greenwood Publishing Group 2002 ISBN 0275976483 p 58 Victor Roudometof Nationalism and Identity Politics in the Balkans Greece and the Macedonian Question in Journal of Modern Greek Studies 14 2 1996 253 301 Yugoslavski komunisti viznali isnuvannya makedonskoyi nacionalnosti pid chas Drugoyi svitovoyi vijni zaspokoyuyuchi strah makedonskogo naselennya sho komunistichna Yugoslaviya bude prodovzhuvati sliduvati kolishnij yugoslavskij politici primusovoyi serbizaciyi Otzhe dlya nih viznannya zhiteliv Makedoniyi bolgarami bulo b rivnoznachnim viznannyu togo sho voni povinni buti chastinoyu bolgarskoyi derzhavi Dlya cogo yugoslavski komunisti najbilshe pragnuli formuvati makedonsku istoriyu vidpovidno do svoyeyi koncepciyi Povodzhennya z makedonskoyu istoriyeyu v komunistichnij Yugoslaviyi malo tu samu golovnu metu sho i stvorennya makedonskoyi movi de bolgarizuvati makedonskih slov yan ta stvoriti okremu nacionalnu svidomist sho nadihne na ototozhnennya z Yugoslaviyeyu Dokladnishe div Stephen E Palmer Robert R King Yugoslav communism and the Macedonian question Archon Books 1971 ISBN 0208008217 Chapter 9 The encouragement of Macedonian culture Minule bulo sistematichno falsifikovano shob prihovati toj fakt sho bagato vidatnih makedonciv vvazhali sebe bolgarami a pokolinnya studentiv navchali novoyi istoriyi makedonskoyi naciyi Zasobi masovoyi informaciyi ta osvita buli klyuchem do cogo procesu nacionalnoyi akulturaciyi rozmovlyayuchi z lyudmi movoyu yaku voni stali vvazhati ridnoyu movoyu Makedoniyi navit yaksho yiyi chudovo rozumili v Sofiyi Dokladnishe div Michael L Benson Yugoslavia A Concise History Edition 2 Springer 2003 ISBN 1403997209 p 89 Silyanov Hristo Ot Vitosha do Gramos Ptyat na edna cheta prez Osvoboditelnata vojna 1912 Sofiya 1920 12 lyutogo 2022 u Wayback Machine Makedono Odrinsko oplchenie 1912 1913 Lichen sstav po dokumentite na Direkciya Centralen voenen arhiv Sofiya 2006 s 794 892 Michev Nikolaj Petr Koledarov Rechnik na selishata i selishnite imena v Blgariya 1878 1987 Sofiya 1989 str 68

Дата публікації:
Топ