Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Христо Силянов 24 травня 1880 Стамбул 26 вересня 1939 Софія Болгарія Османська імперія болгарський революціонер поет іст

Христо Силянов

Христо Силянов

Христо Силянов (24 травня 1880, Стамбул — 26 вересня 1939, Софія, Болгарія, Османська імперія) — болгарський революціонер, поет, історик і мемуарист, діяч "Внутрішньої македонсько-одринської революційної організації", що задокументував її роботу в її найвідомішій своїй праці «Визвольна боротьба Македонії» (2 томи, 1934 і 1943). Силянов був членом масонської ложі. Використовував наступні псевдоніми: Рушкин , Ружкин, Иже Глаголев, Пирински, Сирак, Спектатор, R і Rouge.

Христо Силянов
image
Народився24 травня 1880(1880-05-24)
Стамбул, Османська імперія
Помер26 вересня 1939(1939-09-26) (59 років)
Софія, Болгарія
ГромадянствоБолгарія
Національністьболгарин
Діяльністьболгарський революціонер і письменник, історик
Alma materСофійський університет Святого Климента Охридського
УчасникПерша Балканська війна і Друга Балканська війна
Посададепутат Народних зборів Болгарії[d] і депутат Народних зборів Болгарії[d]
Дітиd
Нагороди
image

Біографія

Народився в Стамбулі 24 травня 1880 р. в родині Івана Силянова з Охрида і матір'ю його була грекиня. Його батько помер, коли Христо був малим, тому хлопець виховувався дядьком. Навчався в Константинополі і болгарській чоловічій гімназії в Салоніках, але після створення класичного факультету в 1899 р. перейшов і закінчив Бітольську болгарську гімназію, де став членом ВМОРО під впливом гімназійного викладача Даміана Груєва. Працював педагогом у Прилепі, де з 1899 до 1900 був членом окружного революційного комітету. Після 1900 вчителював у Леріні, а в 1902 р. пішов у підпілля і приєднався до чоти Марка Лерінського. Брав участь у передачі зброї з Греції до Костура . Згодом поїхав до Софії на лікування і виступив проти рішення Конгресу в Салоніках з 3 по 4 січня 1903 р. пройти курс на повстання. Працює на єдність різних македонських революційних фракцій. Обраний секретарем з'їзду на Петровій ниві 28 червня 1903 р.

image
Зліва направо: Христо Силянов, Софія Малиновська-Силянова, Тодор Добринович, Антон Страшиміров, Стефка Страшимірова, Михаїл Герджиков, Пейо Яворов, 1904

Під час Ілліден-Преображенського повстання замісник-воєвода, разом з Іваном Варналієвим перебував у терористичній партії Михаїла Герджикова і брав участь у боях за визволення Василіко і Ахтополя. До кінця вересня загін Михаїла Герджикова захищає біженців, які рятуються втечею в Болгарію.

Після розгрому повстання Силянов поїхав до Софії. У 1905 був одним із ініціаторів створення журналістського товариства в Софії. Зустріч проходила у Сан-Стефано, на площі «Трапезиця». Після декількох зустрічей 27 листопада 1905 був прийнятий статут і обрано першу раду. На цій зустрічі були присутніми Сава Ільчов, Іван Коларов, Іван Павлов Костов, Христо Абрашев, Христо Силянов, Петар Завов, Димитар Константинов, Іван Недев, Александар Кіпров, Стоян Власаков і Лазар Пулієв .

image
Христо Силянов з іншими воєводами, 1913, альбом Володимира Сіса.

У 1907 році закінчив Софійський університет за спеціальністю історія. Потім стажувався у Швейцарії. Займався журналістикою і редагував газети «Илинден», « Вести», «Ден», "Вардар", "Болгарія" та інші.

У 1908 став додатковим членом Закордонного Представництва ВМРО, намагаючись зберегти єдність організації.

image
Управління з'єднаної костурської чоти: попереду Терпо Шалапутов, Іван Попов, Васил Чекаларов, Христо Силянов; позаду Сотір Савов, Крістьо Калабуров, Антон Попщеров, Тома Желінський та Ването Канчев .

Під час Балканської війни Христо був лідером добровольчої партизанської чоти № 6 Македонсько-одринського ополчення, яка разом з 4-м загоном Василя Чекаларова і Іваном Поповим № 5 складала спільну прибережну чоту, що діяла разом з грецькими військами в Костурско. Під час Друга болгарської війни перебував у Збірній партизанській роті МОО.

Після початку Першої світової війни Силянов опинився на проросійських позиціях. За його словами, цілі болгарської та російської політики збігалися. У серпні 1915 він опублікував книжку «Сербсько-болгарський конфлікт і Росія», в якій висловив думку, що сербські життєві інтереси зосереджені навколо Адріатики і Морави, а болгарські — по Вардарському і Егейському морях. На початку жовтня 1915 Силянова зарештували, а 17 березня 1916 — засудили до довічного ув'язнення за допомогу шпигунській групі, яка діставала інформацію на користь Російської імперії поблизу Стамбула і Босфора. Вирок був скасований наприкінці 1918, і Силянов був звільнений.

Про це писав у 1919 році Георгій Константинов Бистрицький :

" Христо Силянов з міста Охрид, з вищою освітою, поет і письменник, найрозумніший радник Чакаларова з тяжких людських лих, і він залишився живий, щоб продовжувати співати сумні вірші про свого улюбленого Костурського — за серце Західного Болгарського царства великого Самуїла. "

Після війни оселився в Софії, де розвинув журналістську та видавничу діяльність. Разом з Костом Спісаревським і Костом Тодоровим редагував журнал "Сила ". У 1931 — 1932 рр. — голова Товариства столичних журналістів. Співпрацював із великою кількістю друкованих видань. Після державного перевороту 1922 року вступив у Демократичний союз. Засновник македонського науково-дослідного інституту де був заступником голови.

Помер 26 вересня 1939 в Софії . Під час поховання промову зробив Димитар Талев . Його син Євген Силянов (1907—1997) — видатний болгарський дипломат.

Твори

  • „Марко войвода Лерински“ [ 19 вересня 2018 у Wayback Machine.], Една статия на Христо Силянов за войводата Марко Лерински издадена във в. „Македоно-одрински преглед“, 1903 година
  • Сръбско-българският спор и Русия, 1915
  • Освободителните борби на Македония, том I [ 16 травня 2019 у Wayback Machine.]
  • Освободителните борби на Македония, том II [ 17 травня 2019 у Wayback Machine.]
  • „Спомени от Странджа“ 1934 година [ 13 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  • Писма и изповеди на един четник – Спомени от Странджа – От Витоша до Грамос [ 15 травня 2019 у Wayback Machine.]
  • „Писма и изповеди на един четник (1902 г.)“ [ 13 травня 2021 у Wayback Machine.], сканове от оригиналното издание от 1927 г.
  • „Член 23 от Берлинския трактат и македонската автономия“ [ 13 травня 2021 у Wayback Machine.], статия от Христо Силянов публикувана във в-к „Вардар“, год. I, бр. 44, София, 29 август 1912 г.
  • „От Витоша до Грамос“ [ 8 січня 2021 у Wayback Machine.], издание на Костурското благотворително братство – София, 1920 г.
  • „Към историята на Гръцката Терористическа Пропаганда в Македония“ [ 13 травня 2021 у Wayback Machine.], публикувано във в. „Вести“, брой 33 – 43, Цариград, 1909 г.
  • "Един именит син на Костурско - Васил Чекаларов" [ 9 липня 2018 у Wayback Machine.]; Първото издание на книгата на Христо Силянов; 1914 г.

Примітки

  1. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 травня 2019.
  2. Съобщение от ЗП на ВМОРО за решенията на Одринския конгрес, 11 август 1903 г., в: Билярски, Цочо. Вътрешната македоно-одринска революционна организация (1893 – 1919 г.
  3. Николов, Борис. ВМОРО – псевдоними и шифри 1893—1934, Звезди, 1999, стр.45, 78, 84, 86, 90, 108
  4. Енциклопедия „Пирински край“, том II. Благоевград: Редакция „Енциклопедия“. 1999. с. 253. ISBN .
  5. Спомени на Георги Попхристов [1] [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  6. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 травня 2019.
  7. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 5 травня 2019.
  8. Билярски, Цочо. РЕВОЛЮЦИОНЕРЪТ С ПУШКА И ПЕРО В РЪКАТА – ХРИСТО СИЛЯНОВ – ИСТОРИК НА РЕВОЛЮЦИЯТА [ 29 березня 2019 у Wayback Machine.], sitebulgarizaedno.com
  9. „Македоно-одринското опълчение 1912 – 1913 г. Личен състав“, Главно управление на архивите, 2006, стр. 611, 892.
  10. Димитрова, Снежана. Участието на Сърбия в Голямата война и българската историография (1914-1948), Известия на Центъра за военна история, Том 56, 1994, с. 237-238.
  11. Мирков, Александър. Войните (1912-1918) не спират престъпленията, сензациите и трагедиите в България, София 2015, с. 205-211.
  12. Бистрицки. Българско Костурско, Ксанти, 1919, стр. 51.
  13. Николов, Борис Й. Вътрешна македоно-одринска революционна организация. Войводи и ръководители (1893 – 1934). Биографично-библиографски справочник. София, 2001, стр. 150.
  14. Силянов, Христо, Писма и изповеди на един четник – Спомени от Странджа – От Витоша до Грамос, Издателство „Български писател“, София, 1984, стр.616
  15. Македонски научен институт
  16. . Архів оригіналу за 10 квітня 2013. Процитовано 5 травня 2019.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Hristo Silyanov 24 travnya 1880 Stambul 26 veresnya 1939 Sofiya Bolgariya Osmanska imperiya bolgarskij revolyucioner poet istorik i memuarist diyach Vnutrishnoyi makedonsko odrinskoyi revolyucijnoyi organizaciyi sho zadokumentuvav yiyi robotu v yiyi najvidomishij svoyij praci Vizvolna borotba Makedoniyi 2 tomi 1934 i 1943 Silyanov buv chlenom masonskoyi lozhi Vikoristovuvav nastupni psevdonimi Rushkin Ruzhkin Izhe Glagolev Pirinski Sirak Spektator R i Rouge Hristo SilyanovNarodivsya24 travnya 1880 1880 05 24 Stambul Osmanska imperiyaPomer26 veresnya 1939 1939 09 26 59 rokiv Sofiya BolgariyaGromadyanstvoBolgariyaNacionalnistbolgarinDiyalnistbolgarskij revolyucioner i pismennik istorikAlma materSofijskij universitet Svyatogo Klimenta OhridskogoUchasnikPersha Balkanska vijna i Druga Balkanska vijnaPosadadeputat Narodnih zboriv Bolgariyi d i deputat Narodnih zboriv Bolgariyi d DitidNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Stambuli 24 travnya 1880 r v rodini Ivana Silyanova z Ohrida i matir yu jogo bula grekinya Jogo batko pomer koli Hristo buv malim tomu hlopec vihovuvavsya dyadkom Navchavsya v Konstantinopoli i bolgarskij cholovichij gimnaziyi v Salonikah ale pislya stvorennya klasichnogo fakultetu v 1899 r perejshov i zakinchiv Bitolsku bolgarsku gimnaziyu de stav chlenom VMORO pid vplivom gimnazijnogo vikladacha Damiana Gruyeva Pracyuvav pedagogom u Prilepi de z 1899 do 1900 buv chlenom okruzhnogo revolyucijnogo komitetu Pislya 1900 vchitelyuvav u Lerini a v 1902 r pishov u pidpillya i priyednavsya do choti Marka Lerinskogo Brav uchast u peredachi zbroyi z Greciyi do Kostura Zgodom poyihav do Sofiyi na likuvannya i vistupiv proti rishennya Kongresu v Salonikah z 3 po 4 sichnya 1903 r projti kurs na povstannya Pracyuye na yednist riznih makedonskih revolyucijnih frakcij Obranij sekretarem z yizdu na Petrovij nivi 28 chervnya 1903 r Zliva napravo Hristo Silyanov Sofiya Malinovska Silyanova Todor Dobrinovich Anton Strashimirov Stefka Strashimirova Mihayil Gerdzhikov Pejo Yavorov 1904 Pid chas Illiden Preobrazhenskogo povstannya zamisnik voyevoda razom z Ivanom Varnaliyevim perebuvav u teroristichnij partiyi Mihayila Gerdzhikova i brav uchast u boyah za vizvolennya Vasiliko i Ahtopolya Do kincya veresnya zagin Mihayila Gerdzhikova zahishaye bizhenciv yaki ryatuyutsya vtecheyu v Bolgariyu Pislya rozgromu povstannya Silyanov poyihav do Sofiyi U 1905 buv odnim iz iniciatoriv stvorennya zhurnalistskogo tovaristva v Sofiyi Zustrich prohodila u San Stefano na ploshi Trapezicya Pislya dekilkoh zustrichej 27 listopada 1905 buv prijnyatij statut i obrano pershu radu Na cij zustrichi buli prisutnimi Sava Ilchov Ivan Kolarov Ivan Pavlov Kostov Hristo Abrashev Hristo Silyanov Petar Zavov Dimitar Konstantinov Ivan Nedev Aleksandar Kiprov Stoyan Vlasakov i Lazar Puliyev Hristo Silyanov z inshimi voyevodami 1913 albom Volodimira Sisa U 1907 roci zakinchiv Sofijskij universitet za specialnistyu istoriya Potim stazhuvavsya u Shvejcariyi Zajmavsya zhurnalistikoyu i redaguvav gazeti Ilinden Vesti Den Vardar Bolgariya ta inshi U 1908 stav dodatkovim chlenom Zakordonnogo Predstavnictva VMRO namagayuchis zberegti yednist organizaciyi Upravlinnya z yednanoyi kosturskoyi choti poperedu Terpo Shalaputov Ivan Popov Vasil Chekalarov Hristo Silyanov pozadu Sotir Savov Kristo Kalaburov Anton Popsherov Toma Zhelinskij ta Vaneto Kanchev Pid chas Balkanskoyi vijni Hristo buv liderom dobrovolchoyi partizanskoyi choti 6 Makedonsko odrinskogo opolchennya yaka razom z 4 m zagonom Vasilya Chekalarova i Ivanom Popovim 5 skladala spilnu priberezhnu chotu sho diyala razom z greckimi vijskami v Kostursko Pid chas Druga bolgarskoyi vijni perebuvav u Zbirnij partizanskij roti MOO Pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Silyanov opinivsya na prorosijskih poziciyah Za jogo slovami cili bolgarskoyi ta rosijskoyi politiki zbigalisya U serpni 1915 vin opublikuvav knizhku Serbsko bolgarskij konflikt i Rosiya v yakij visloviv dumku sho serbski zhittyevi interesi zoseredzheni navkolo Adriatiki i Moravi a bolgarski po Vardarskomu i Egejskomu moryah Na pochatku zhovtnya 1915 Silyanova zareshtuvali a 17 bereznya 1916 zasudili do dovichnogo uv yaznennya za dopomogu shpigunskij grupi yaka distavala informaciyu na korist Rosijskoyi imperiyi poblizu Stambula i Bosfora Virok buv skasovanij naprikinci 1918 i Silyanov buv zvilnenij Pro ce pisav u 1919 roci Georgij Konstantinov Bistrickij Hristo Silyanov z mista Ohrid z vishoyu osvitoyu poet i pismennik najrozumnishij radnik Chakalarova z tyazhkih lyudskih lih i vin zalishivsya zhivij shob prodovzhuvati spivati sumni virshi pro svogo ulyublenogo Kosturskogo za serce Zahidnogo Bolgarskogo carstva velikogo Samuyila Pislya vijni oselivsya v Sofiyi de rozvinuv zhurnalistsku ta vidavnichu diyalnist Razom z Kostom Spisarevskim i Kostom Todorovim redaguvav zhurnal Sila U 1931 1932 rr golova Tovaristva stolichnih zhurnalistiv Spivpracyuvav iz velikoyu kilkistyu drukovanih vidan Pislya derzhavnogo perevorotu 1922 roku vstupiv u Demokratichnij soyuz Zasnovnik makedonskogo naukovo doslidnogo institutu de buv zastupnikom golovi Pomer 26 veresnya 1939 v Sofiyi Pid chas pohovannya promovu zrobiv Dimitar Talev Jogo sin Yevgen Silyanov 1907 1997 vidatnij bolgarskij diplomat Tvori Marko vojvoda Lerinski 19 veresnya 2018 u Wayback Machine Edna statiya na Hristo Silyanov za vojvodata Marko Lerinski izdadena vv v Makedono odrinski pregled 1903 godina Srbsko blgarskiyat spor i Rusiya 1915 Osvoboditelnite borbi na Makedoniya tom I 16 travnya 2019 u Wayback Machine Osvoboditelnite borbi na Makedoniya tom II 17 travnya 2019 u Wayback Machine Spomeni ot Strandzha 1934 godina 13 kvitnya 2021 u Wayback Machine Pisma i izpovedi na edin chetnik Spomeni ot Strandzha Ot Vitosha do Gramos 15 travnya 2019 u Wayback Machine Pisma i izpovedi na edin chetnik 1902 g 13 travnya 2021 u Wayback Machine skanove ot originalnoto izdanie ot 1927 g Chlen 23 ot Berlinskiya traktat i makedonskata avtonomiya 13 travnya 2021 u Wayback Machine statiya ot Hristo Silyanov publikuvana vv v k Vardar god I br 44 Sofiya 29 avgust 1912 g Ot Vitosha do Gramos 8 sichnya 2021 u Wayback Machine izdanie na Kosturskoto blagotvoritelno bratstvo Sofiya 1920 g Km istoriyata na Grckata Teroristicheska Propaganda v Makedoniya 13 travnya 2021 u Wayback Machine publikuvano vv v Vesti broj 33 43 Carigrad 1909 g Edin imenit sin na Kostursko Vasil Chekalarov 9 lipnya 2018 u Wayback Machine Prvoto izdanie na knigata na Hristo Silyanov 1914 g PrimitkiArhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 5 travnya 2019 Sobshenie ot ZP na VMORO za resheniyata na Odrinskiya kongres 11 avgust 1903 g v Bilyarski Cocho Vtreshnata makedono odrinska revolyucionna organizaciya 1893 1919 g Nikolov Boris VMORO psevdonimi i shifri 1893 1934 Zvezdi 1999 str 45 78 84 86 90 108 Enciklopediya Pirinski kraj tom II Blagoevgrad Redakciya Enciklopediya 1999 s 253 ISBN 954 90006 2 1 Spomeni na Georgi Pophristov 1 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 5 travnya 2019 Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 5 travnya 2019 Bilyarski Cocho REVOLYuCIONERT S PUShKA I PERO V RKATA HRISTO SILYaNOV ISTORIK NA REVOLYuCIYaTA 29 bereznya 2019 u Wayback Machine sitebulgarizaedno com Makedono odrinskoto oplchenie 1912 1913 g Lichen sstav Glavno upravlenie na arhivite 2006 str 611 892 Dimitrova Snezhana Uchastieto na Srbiya v Golyamata vojna i blgarskata istoriografiya 1914 1948 Izvestiya na Centra za voenna istoriya Tom 56 1994 s 237 238 Mirkov Aleksandr Vojnite 1912 1918 ne spirat prestpleniyata senzaciite i tragediite v Blgariya Sofiya 2015 s 205 211 Bistricki Blgarsko Kostursko Ksanti 1919 str 51 Nikolov Boris J Vtreshna makedono odrinska revolyucionna organizaciya Vojvodi i rkovoditeli 1893 1934 Biografichno bibliografski spravochnik Sofiya 2001 str 150 Silyanov Hristo Pisma i izpovedi na edin chetnik Spomeni ot Strandzha Ot Vitosha do Gramos Izdatelstvo Blgarski pisatel Sofiya 1984 str 616 Makedonski nauchen institut Arhiv originalu za 10 kvitnya 2013 Procitovano 5 travnya 2019

Дата публікації:
Топ