Ґріґор Парлічев (болг. Григор Пърличев; 18 січня 1830, Охрид — 25 січня 1893, там само) — болгарський письменник, національна ідентичність якого оспорюються Македонією. Попри те, що перші твори написав грецькою мовою, був активістом деелінізації освіти в Македонії. Автор першої літературної автобіографії в модерній історії Болгарії та Македонії, а також першої спроби перекладу болгарською мовою «Іліади» Гомера.
Ґріґор Пирлічев | ||||
---|---|---|---|---|
болг. Григор Пърличев | ||||
Ім'я при народженні | болг. Григор Ставрев Пърличев | |||
Народився | 18 січня 1830[1][2][3] Охрид, Османська імперія | |||
Помер | 25 січня 1893[1][2][3] (63 роки) Охрид, Османська імперія | |||
Країна | Османська імперія | |||
Діяльність | мовознавець, поет, перекладач, письменник, педагог | |||
Alma mater | Афінський національний університет імені Каподистрії | |||
Magnum opus | d, d, Q20500437? і d | |||
Родичі | d, d і d | |||
Діти | d | |||
| ||||
Ґріґор Пирлічев у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Життєпис
Ґріґор Парлічев здобув освіту в грецькій школі, які були єдиними для християн у Македонії в часи Османської імперії. У 1850-их він працював викладачем грецької мови у школах Прілепа, Тирани та Охрида.
1858 Парлічев почав навчання на факультеті медицини Афінського університету, але перевівся на факультет лінгвістики наступного року. Цього ж року Парлічев узяв участь у щорічному поетичному конкурсі в Афінах і здобув перший приз за поему Ο Αρματωλός. Грецька інтелігенція покладала на нього величезні надії, відправивши його до Берлінського університету в Німеччині.
Але вже 1862 Парлічев різко змінює свій культурний та національний вибір, ставши запеклим активістом руху за незалежність Болгарської Православної Церкви та створення мережі болгаромовних шкіл. У цей же час Пирлічев визначається як болгаро-македонський письменник, доклавши багато зусиль для національного відродження краю.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118951998 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Енциклопедія Брокгауз
Джерела
- "Жалостна песна за Блъгарски народ в Охрит и Струга и за секои блъгарин" [ 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] (болг.)
- Автобиография [ 13 квітня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grigor Parlichev bolg Grigor Prlichev 18 sichnya 1830 Ohrid 25 sichnya 1893 tam samo bolgarskij pismennik nacionalna identichnist yakogo osporyuyutsya Makedoniyeyu Popri te sho pershi tvori napisav greckoyu movoyu buv aktivistom deelinizaciyi osviti v Makedoniyi Avtor pershoyi literaturnoyi avtobiografiyi v modernij istoriyi Bolgariyi ta Makedoniyi a takozh pershoyi sprobi perekladu bolgarskoyu movoyu Iliadi Gomera Grigor Pirlichevbolg Grigor PrlichevIm ya pri narodzhenni bolg Grigor Stavrev PrlichevNarodivsya 18 sichnya 1830 1830 01 18 1 2 3 Ohrid Osmanska imperiyaPomer 25 sichnya 1893 1893 01 25 1 2 3 63 roki Ohrid Osmanska imperiyaKrayina Osmanska imperiyaDiyalnist movoznavec poet perekladach pismennik pedagogAlma mater Afinskij nacionalnij universitet imeni KapodistriyiMagnum opus d d Q20500437 i dRodichi d d i dDiti d Grigor Pirlichev u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahZhittyepisGrigor Parlichev zdobuv osvitu v greckij shkoli yaki buli yedinimi dlya hristiyan u Makedoniyi v chasi Osmanskoyi imperiyi U 1850 ih vin pracyuvav vikladachem greckoyi movi u shkolah Prilepa Tirani ta Ohrida 1858 Parlichev pochav navchannya na fakulteti medicini Afinskogo universitetu ale perevivsya na fakultet lingvistiki nastupnogo roku Cogo zh roku Parlichev uzyav uchast u shorichnomu poetichnomu konkursi v Afinah i zdobuv pershij priz za poemu O Armatwlos Grecka inteligenciya pokladala na nogo velichezni nadiyi vidpravivshi jogo do Berlinskogo universitetu v Nimechchini Ale vzhe 1862 Parlichev rizko zminyuye svij kulturnij ta nacionalnij vibir stavshi zapeklim aktivistom ruhu za nezalezhnist Bolgarskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi ta stvorennya merezhi bolgaromovnih shkil U cej zhe chas Pirlichev viznachayetsya yak bolgaro makedonskij pismennik doklavshi bagato zusil dlya nacionalnogo vidrodzhennya krayu PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118951998 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227Dzherela Zhalostna pesna za Blgarski narod v Ohrit i Struga i za sekoi blgarin 27 veresnya 2016 u Wayback Machine bolg Avtobiografiya 13 kvitnya 2010 u Wayback Machine