Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олександр Турунджев (1872 — 30 серпня 1905) — македонський революціонер, учасник македонського революційного руху, член і лідер Македонської революційної організації.
| Александар Турунджев | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1872 d |
| Помер | 30 серпня 1905 Бітола ·повішення |
| Поховання | d |
| Країна |  Османська імперія |
| Діяльність | революціонер |
| Брати, сестри | d |
| |
Перші роки
Народився 1872 року в с. Горно Врбені), Леринської області. Зовсім молодим вступив до лав ТМОРО спочатку як четник, а потім як воєвода.
Під час Ілінденського повстання зі своєю ротою брав активну участь у боях під Леринщиною. За всі роки нелегального проживання та пересування Турунджев регулярно відвідує села Леринського району, а також деякі села Долної Преспи та Бітольського району.
Він став популярним завдяки своїй мужності та завзяттям до природного прагнення власного народу здобути свободу зі зброєю в руках. Він був також міцний чоловік, спортивної статури, високий, з пишним кудлатим волоссям, високим чолом і орлиним поглядом.
Усюди він був дорогим гостем, бо він із товаришами винищував найбільших головорізів і катів на Леринщині, а бажаючі не наважувалися стати новими гнобителів і мучителів македонського народу, через великий страх Олександра Турунджева.
Ілінденське повстання
Після рішення про початок повстання в Салоніках і підтвердження його на Смілевському з'їзді на Турунджева було покладено обов'язок реорганізувати власне село і підготувати його до повстання.
Закінчивши військову підготовку своїх односельців різного віку, але переважно у віці 20-25 років, Турунджев з усіма ними, близько 230 осіб, задіяних у навчанні, організував кілька маневрів, маневруючи в імпровізованих зіткненнях між повстанцями та аскерами, брав участь у купівлі зброї.
Під час Ілінденського повстання на Леринщині була дотримана директива Смілевського з’їзду про партизанський спосіб ведення війни, під час якої діяли загони, а жителі села залишалися у своїх селах. Всього було мобілізовано 500 бійців, лише рідне село Турунджева дало близько 100 хоробрих повстанців.
Османські воєначальники розробили детальний план контрнаступу проти македонських революційних, повстанських загонів. А щоб не допустити повторного активізації повстанського руху на Леринщині, вілаєтська влада в Бітолі вирішила розмістити в рідному селі Турунджева новий загін, який прибув зі своїм командиром 14 листопада 1903 року.
Його присутність не злякала членів ТМОРО в легендарному Екши-Су (Горно Врбені), а також не зупинила організаційну діяльність легендарного сина села Олександра Турунджева, який почав відбудову революційної мережі у своїй місцевості, ставши популярним, особливо після візиту до регіону Даме Груєва, Верховного Головнокомандувача під час Ілінденської революції, і його вірна тінь, безкомпромісний революціонер - Георгі Сугарєва.
Смерть
Після повстання брав участь у відновленні революційної мережі в своєму краї, увійшов до нового складу Леринської гірської команди.
Наприкінці 1904 року в селі Айтос Леринської області був переданий розвідником Митрою Гіньковим за 150 жолтиці. Був схоплений і доставлений до слідчого ізолятора Бітоля. Там його піддали великим катуванням і тримали цілий рік. Турецький суд у Бітолі засудив його до смертної кари 29 серпня 1905 року, а вирок був приведений у виконання шляхом публічного повішення на Бітольському Ат-Пазарі 30 серпня 1905 року. Турунджева з наручниками на руках і ногах вперше показали на площі в Бітолі. Хресний хід розпочався від Годинникової вежі, біля Безістенота, річки Драгор, аж до Ат-пазара. Турунджева посадили в карету, і загін пішов вперед, читаючи звістку, що його стратить. Понад 3000 людей з Бітоли приєдналися до ходи. Розгублений священик запитав його перед стратою: «Які твої останні слова?» Тоді Олександр заліз на кошик, схопив мотузку, підняв очі до неба і закричав: «Македонія буде вільна!» Після крику він накинув мотузку на шию і повісився.
Могила Турунджева знаходиться на Бітольському кладовищі Свята Недела . Його смерть оспівана в народній пісні «Чорно писалося».
Посилання
- Енциклопедија ВМРО, Скопје 2015, стр. 315
- . Архів оригіналу за 23 лютого 2016. Процитовано 21 березня 2017.
- Куманов, Милен. „Македония. Кратък исторически справочник“, София, 1993.
- . Архів оригіналу за 14 жовтня 2008. Процитовано 22 серпня 2005.
- Петранка Костадинова, Македонски народни песни. Mister Company, CD 027, 1999.
Зовнішні посилання
- Македонія буде вільною! [ 14 жовтня 2008 у Wayback Machine.] Архивирано 14 жовтень 2008 року г.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Turundzhev 1872 30 serpnya 1905 makedonskij revolyucioner uchasnik makedonskogo revolyucijnogo ruhu chlen i lider Makedonskoyi revolyucijnoyi organizaciyi Aleksandar TurundzhevNarodivsya1872 dPomer30 serpnya 1905 1905 08 30 Bitola povishennyaPohovannyadKrayina Osmanska imperiyaDiyalnistrevolyucionerBrati sestrid Mediafajli u VikishovishiPershi rokiNarodivsya 1872 roku v s Gorno Vrbeni Lerinskoyi oblasti Zovsim molodim vstupiv do lav TMORO spochatku yak chetnik a potim yak voyevoda Pid chas Ilindenskogo povstannya zi svoyeyu rotoyu brav aktivnu uchast u boyah pid Lerinshinoyu Za vsi roki nelegalnogo prozhivannya ta peresuvannya Turundzhev regulyarno vidviduye sela Lerinskogo rajonu a takozh deyaki sela Dolnoyi Prespi ta Bitolskogo rajonu Vin stav populyarnim zavdyaki svoyij muzhnosti ta zavzyattyam do prirodnogo pragnennya vlasnogo narodu zdobuti svobodu zi zbroyeyu v rukah Vin buv takozh micnij cholovik sportivnoyi staturi visokij z pishnim kudlatim volossyam visokim cholom i orlinim poglyadom Usyudi vin buv dorogim gostem bo vin iz tovarishami vinishuvav najbilshih golovoriziv i kativ na Lerinshini a bazhayuchi ne navazhuvalisya stati novimi gnobiteliv i muchiteliv makedonskogo narodu cherez velikij strah Oleksandra Turundzheva Ilindenske povstannyaPovishennya Turundzheva Pislya rishennya pro pochatok povstannya v Salonikah i pidtverdzhennya jogo na Smilevskomu z yizdi na Turundzheva bulo pokladeno obov yazok reorganizuvati vlasne selo i pidgotuvati jogo do povstannya Zakinchivshi vijskovu pidgotovku svoyih odnoselciv riznogo viku ale perevazhno u vici 20 25 rokiv Turundzhev z usima nimi blizko 230 osib zadiyanih u navchanni organizuvav kilka manevriv manevruyuchi v improvizovanih zitknennyah mizh povstancyami ta askerami brav uchast u kupivli zbroyi Pid chas Ilindenskogo povstannya na Lerinshini bula dotrimana direktiva Smilevskogo z yizdu pro partizanskij sposib vedennya vijni pid chas yakoyi diyali zagoni a zhiteli sela zalishalisya u svoyih selah Vsogo bulo mobilizovano 500 bijciv lishe ridne selo Turundzheva dalo blizko 100 horobrih povstanciv Osmanski voyenachalniki rozrobili detalnij plan kontrnastupu proti makedonskih revolyucijnih povstanskih zagoniv A shob ne dopustiti povtornogo aktivizaciyi povstanskogo ruhu na Lerinshini vilayetska vlada v Bitoli virishila rozmistiti v ridnomu seli Turundzheva novij zagin yakij pribuv zi svoyim komandirom 14 listopada 1903 roku Jogo prisutnist ne zlyakala chleniv TMORO v legendarnomu Ekshi Su Gorno Vrbeni a takozh ne zupinila organizacijnu diyalnist legendarnogo sina sela Oleksandra Turundzheva yakij pochav vidbudovu revolyucijnoyi merezhi u svoyij miscevosti stavshi populyarnim osoblivo pislya vizitu do regionu Dame Gruyeva Verhovnogo Golovnokomanduvacha pid chas Ilindenskoyi revolyuciyi i jogo virna tin bezkompromisnij revolyucioner Georgi Sugaryeva SmertMogila Oleksandra Turundzheva v Bitoli Pislya povstannya brav uchast u vidnovlenni revolyucijnoyi merezhi v svoyemu krayi uvijshov do novogo skladu Lerinskoyi girskoyi komandi Naprikinci 1904 roku v seli Ajtos Lerinskoyi oblasti buv peredanij rozvidnikom Mitroyu Ginkovim za 150 zholtici Buv shoplenij i dostavlenij do slidchogo izolyatora Bitolya Tam jogo piddali velikim katuvannyam i trimali cilij rik Tureckij sud u Bitoli zasudiv jogo do smertnoyi kari 29 serpnya 1905 roku a virok buv privedenij u vikonannya shlyahom publichnogo povishennya na Bitolskomu At Pazari 30 serpnya 1905 roku Turundzheva z naruchnikami na rukah i nogah vpershe pokazali na ploshi v Bitoli Hresnij hid rozpochavsya vid Godinnikovoyi vezhi bilya Bezistenota richki Dragor azh do At pazara Turundzheva posadili v karetu i zagin pishov vpered chitayuchi zvistku sho jogo stratit Ponad 3000 lyudej z Bitoli priyednalisya do hodi Rozgublenij svyashenik zapitav jogo pered stratoyu Yaki tvoyi ostanni slova Todi Oleksandr zaliz na koshik shopiv motuzku pidnyav ochi do neba i zakrichav Makedoniya bude vilna Pislya kriku vin nakinuv motuzku na shiyu i povisivsya Mogila Turundzheva znahoditsya na Bitolskomu kladovishi Svyata Nedela Jogo smert ospivana v narodnij pisni Chorno pisalosya Hronika povishennya Turundzheva v bolgarskij gazeti Pryaporec i serbskij Politici PosilannyaEnciklopediјa VMRO Skopјe 2015 str 315 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2016 Procitovano 21 bereznya 2017 Kumanov Milen Makedoniya Kratk istoricheski spravochnik Sofiya 1993 Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2008 Procitovano 22 serpnya 2005 Petranka Kostadinova Makedonski narodni pesni Mister Company CD 027 1999 Zovnishni posilannyaMakedoniya bude vilnoyu 14 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Arhivirano 14 zhovten 2008 roku g