Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Вичавки Вичавки м язга також мезга тверді залишки винограду оливок

М'язга

М'язга
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вичавки.

Вичавки (м'язга, також мезга) — тверді залишки винограду, оливок або інших фруктів після вичавлювання (витискання) соку або олії. Вони містять шкірочки, м'якоть, насіння і стебла плодів.

image
Вичавки винограду Шардоне, які залишилися після віджимання.

Вичавки винограду традиційно використовують для отримання вичавкових бренді (таких, як граппа, зиванія, орухо, [en] та чача) і олію виноградних кісточок. Сьогодні їх більше використовують як корм для худоби, добриво або для добування біологічно активних сполук, таких як поліфеноли.

Історія

За часів Середньовіччя вино з вичавок із низьким вмістом алкоголю (близько 3-4 %) було широко доступним. Це вино виготовляли зброджуванням вичавок із водою. Як правило, середньовічні вина не піддавали повній ферментації до стану сухого вина, тому вичавки зберігали трохи залишкового цукру після ферментації.

Пікет

Стародавні греки та римляни використовували вичавки для виготовлення вина, яке потім стало відоме як [en]. Отримане вино низької якості зазвичай призначалося для рабів і простих робітників. Після того, як виноградні грона витискали двічі, отримані вичавки замочували у воді на добу і пресували втретє. Отриману рідину змішують з більшою кількістю води для одержання тонкого, слабкого вина.

Використання

Яблучні вичавки часто використовують для виробництва пектину, може бути використані для виготовлення [en], слабкого сидру.

Виноградні вичавки використовують для виготовлення вичавкового бренді й вина пікуетте. Більшість виноробних культур починали виготовляти власні типи вичавкового бренді після опановування принципів дистиляції.

Виноробство

У виноробстві вичавки відрізняється у залежності від того, яке вино виготовляється, біле або червоне.

У виробництві червоного вина вичавки отримують після вільного стікання соку (попередньо сік утворюється від здавлювання під власною вагою), після чого залишається темно-червоне сміття, яке складається з виноградних шкірок і стебел від грон. Колір червоного вина формується під час контакту шкірочок у період мацерації, який іноді може включати часткову ферментацію. Отримані вичавки містять більше алкоголю та танінів, ніж у вичавках після виробництва білого вина. В італійській провінції Вальполічеллі вичавки винограду Амароне вимочують і виготовляють вино Ріпассо.

При виробництві білих вин виноградний сік швидко вичавлюють після дроблення, щоб уникнути контакту зі шкірками, які вже є небажаним продуктом для вина. Утворений залишок має світлий, зеленувато-коричневий колір, містить залишковий цукор, але не містить танінів і алкоголю. Зазвичай ці вичавки використовують для виготовлення бренді.

Інші області застосування

image
image
Виноградні вичавки з виноробних підприємств [en], у південній Австралії. Зверху: вичавки білого винограду; знизу: вичавки червоного винограду.

З екологічної точки зору під час виробництва вина утворюється велика кількість вичавок. Деякі виноробні підприємства використовують відходи як добрива, інші продають біогазовим компаніям як поновлюване джерело енергії. Вичавки поміщають до анаеробних реакторів з мікроорганізмами, які сприяють його розкладанню на газ метан, який можна спалювати для вироблення тепла або електроенергії.

Певні поліфеноли з вичавок червоного вина можна застосовувати для гігієни ротової порожнини. Дослідження, проведені в  стоматологічному центрі Істман, виявили, що ці поліфеноли заважають стрептококам, бактеріям із ротової порожнини, які викликають карієс. Професор Хюн Ку, керівник дослідження, сподівається відокремити ці поліфеноли, щоб розробити нову рідину для полоскання рота, яка допоможе захистити від карієсу.

Виноградні вичавки також можна використовувати в нафтовій і газовій промисловості як поглинаючий матеріал у буровому розчині за рахунок волокнистої структури вичавок і великому вмісту танінів.

В університеті Ерцієс у Туреччині у 2004 році провели дослідження, яке виявило, що вичавки можуть також виконувати роль природного консерванту харчових продуктів, який перешкоджає розвитку кишкової палички, Сальмонели та стафілококовим бактеріям. Дослідники подрібнили на порошок висушені вичавки з білого турецького винного винограду сорту Емір Карасі і червоного винограду сорту Каледжик Карасі; суміш змішали з етилацетатом, метанолом або водою і піддавали впливу на 14 різних типів харчових бактерій. Всі 14 бактерій у певній мірі гальмували ріст і розвиток, залежно від сорту і концентрації екстракту. Вичавки з червоного винного винограду «Каледжик Карасі» виявилися найбільш ефективними; дослідники вважають, що це через більшу концентрацію поліфенолів у шкірках червоного винного винограду.

 — це природний червоний харчовий барвник, який отримують із виноградних вичавок. Тартрати (гідротартрат калію) і виноградні поліфеноли також можна виготовляти з виноградних вичавок.

Яблучні вичавки протягом тривалого часу є традиційним кормом для всіх видів худоби. Рекомендовано використовувати виноградні вичавки як корм для худоби для зменшення викидів відходів переробки винограду в навколишнє середовище, що може призвести до серйозного забруднення.

Див. також

Примітки

  1. вичавки // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  2. м'язга // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  3. мезга // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  4. Aizpurua-Olaizola, Oier; Ormazabal, Markel; Vallejo, Asier; Olivares, Maitane; Navarro, Patricia; Etxebarria, Nestor; Usobiaga, Aresatz (1 січня 2015). Optimization of Supercritical Fluid Consecutive Extractions of Fatty Acids and Polyphenols from Vitis Vinifera Grape Wastes. Journal of Food Science (англ.). 80 (1): E101—E107. doi:10.1111/1750-3841.12715. ISSN 1750-3841. Архів оригіналу за 25 листопада 2016. Процитовано 25 травня 2017.
  5. Robinson, Jancis (ed.). The Oxford Companion to Wine (вид. Third). с. 532.
  6. Robinson, Jancis (ed.) (2006). The Oxford Companion to Wine (вид. Third). Oxford: Oxford University Press. с. 534–535. ISBN .
  7. GrapeVine. : 16. Jan 31 – Feb 29, 2008. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 25 травня 2017.
  8. Red-wine waste can check cavities. The Times of India. Asian News International. 3 січня 2008. Архів оригіналу за 6 січня 2008.
  9. Gaffney, Jacob (23 вересня 2004). What a Waste! Grape Pomace Kills Food-Spoiling Bacteria. . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 25 травня 2017.
  10. Heuzé V., Tran G., Hassoun P., Lebas F., 2017. Apple pomace and culled apples. Feedipedia, a programme by INRA, CIRAD, AFZ and FAO. http://www.feedipedia.org/node/20703 [Архівовано 10 червня 2017 у Wayback Machine.]
  11. Heuzé V., Tran G., 2017. Grape pomace. Feedipedia, a programme by INRA, CIRAD, AFZ and FAO. http://www.feedipedia.org/node/691 [Архівовано 6 червня 2017 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vichavki Vichavki m yazga takozh mezga tverdi zalishki vinogradu olivok abo inshih fruktiv pislya vichavlyuvannya vitiskannya soku abo oliyi Voni mistyat shkirochki m yakot nasinnya i stebla plodiv Vichavki vinogradu Shardone yaki zalishilisya pislya vidzhimannya Vichavki vinogradu tradicijno vikoristovuyut dlya otrimannya vichavkovih brendi takih yak grappa zivaniya oruho en ta chacha i oliyu vinogradnih kistochok Sogodni yih bilshe vikoristovuyut yak korm dlya hudobi dobrivo abo dlya dobuvannya biologichno aktivnih spoluk takih yak polifenoli IstoriyaZa chasiv Serednovichchya vino z vichavok iz nizkim vmistom alkogolyu blizko 3 4 bulo shiroko dostupnim Ce vino vigotovlyali zbrodzhuvannyam vichavok iz vodoyu Yak pravilo serednovichni vina ne piddavali povnij fermentaciyi do stanu suhogo vina tomu vichavki zberigali trohi zalishkovogo cukru pislya fermentaciyi Piket Starodavni greki ta rimlyani vikoristovuvali vichavki dlya vigotovlennya vina yake potim stalo vidome yak en Otrimane vino nizkoyi yakosti zazvichaj priznachalosya dlya rabiv i prostih robitnikiv Pislya togo yak vinogradni grona vitiskali dvichi otrimani vichavki zamochuvali u vodi na dobu i presuvali vtretye Otrimanu ridinu zmishuyut z bilshoyu kilkistyu vodi dlya oderzhannya tonkogo slabkogo vina VikoristannyaYabluchni vichavki chasto vikoristovuyut dlya virobnictva pektinu mozhe buti vikoristani dlya vigotovlennya en slabkogo sidru Vinogradni vichavki vikoristovuyut dlya vigotovlennya vichavkovogo brendi j vina pikuette Bilshist vinorobnih kultur pochinali vigotovlyati vlasni tipi vichavkovogo brendi pislya opanovuvannya principiv distilyaciyi Vinorobstvo U vinorobstvi vichavki vidriznyayetsya u zalezhnosti vid togo yake vino vigotovlyayetsya bile abo chervone U virobnictvi chervonogo vina vichavki otrimuyut pislya vilnogo stikannya soku poperedno sik utvoryuyetsya vid zdavlyuvannya pid vlasnoyu vagoyu pislya chogo zalishayetsya temno chervone smittya yake skladayetsya z vinogradnih shkirok i stebel vid gron Kolir chervonogo vina formuyetsya pid chas kontaktu shkirochok u period maceraciyi yakij inodi mozhe vklyuchati chastkovu fermentaciyu Otrimani vichavki mistyat bilshe alkogolyu ta taniniv nizh u vichavkah pislya virobnictva bilogo vina V italijskij provinciyi Valpolichelli vichavki vinogradu Amarone vimochuyut i vigotovlyayut vino Ripasso Pri virobnictvi bilih vin vinogradnij sik shvidko vichavlyuyut pislya droblennya shob uniknuti kontaktu zi shkirkami yaki vzhe ye nebazhanim produktom dlya vina Utvorenij zalishok maye svitlij zelenuvato korichnevij kolir mistit zalishkovij cukor ale ne mistit taniniv i alkogolyu Zazvichaj ci vichavki vikoristovuyut dlya vigotovlennya brendi Inshi oblasti zastosuvannya Vinogradni vichavki z vinorobnih pidpriyemstv en u pivdennij Avstraliyi Zverhu vichavki bilogo vinogradu znizu vichavki chervonogo vinogradu Z ekologichnoyi tochki zoru pid chas virobnictva vina utvoryuyetsya velika kilkist vichavok Deyaki vinorobni pidpriyemstva vikoristovuyut vidhodi yak dobriva inshi prodayut biogazovim kompaniyam yak ponovlyuvane dzherelo energiyi Vichavki pomishayut do anaerobnih reaktoriv z mikroorganizmami yaki spriyayut jogo rozkladannyu na gaz metan yakij mozhna spalyuvati dlya viroblennya tepla abo elektroenergiyi Pevni polifenoli z vichavok chervonogo vina mozhna zastosovuvati dlya gigiyeni rotovoyi porozhnini Doslidzhennya provedeni v stomatologichnomu centri Istman viyavili sho ci polifenoli zavazhayut streptokokam bakteriyam iz rotovoyi porozhnini yaki viklikayut kariyes Profesor Hyun Ku kerivnik doslidzhennya spodivayetsya vidokremiti ci polifenoli shob rozrobiti novu ridinu dlya poloskannya rota yaka dopomozhe zahistiti vid kariyesu Vinogradni vichavki takozh mozhna vikoristovuvati v naftovij i gazovij promislovosti yak poglinayuchij material u burovomu rozchini za rahunok voloknistoyi strukturi vichavok i velikomu vmistu taniniv V universiteti Erciyes u Turechchini u 2004 roci proveli doslidzhennya yake viyavilo sho vichavki mozhut takozh vikonuvati rol prirodnogo konservantu harchovih produktiv yakij pereshkodzhaye rozvitku kishkovoyi palichki Salmoneli ta stafilokokovim bakteriyam Doslidniki podribnili na poroshok visusheni vichavki z bilogo tureckogo vinnogo vinogradu sortu Emir Karasi i chervonogo vinogradu sortu Kaledzhik Karasi sumish zmishali z etilacetatom metanolom abo vodoyu i piddavali vplivu na 14 riznih tipiv harchovih bakterij Vsi 14 bakterij u pevnij miri galmuvali rist i rozvitok zalezhno vid sortu i koncentraciyi ekstraktu Vichavki z chervonogo vinnogo vinogradu Kaledzhik Karasi viyavilisya najbilsh efektivnimi doslidniki vvazhayut sho ce cherez bilshu koncentraciyu polifenoliv u shkirkah chervonogo vinnogo vinogradu ce prirodnij chervonij harchovij barvnik yakij otrimuyut iz vinogradnih vichavok Tartrati gidrotartrat kaliyu i vinogradni polifenoli takozh mozhna vigotovlyati z vinogradnih vichavok Yabluchni vichavki protyagom trivalogo chasu ye tradicijnim kormom dlya vsih vidiv hudobi Rekomendovano vikoristovuvati vinogradni vichavki yak korm dlya hudobi dlya zmenshennya vikidiv vidhodiv pererobki vinogradu v navkolishnye seredovishe sho mozhe prizvesti do serjoznogo zabrudnennya Div takozhMust Lora vino Primitkivichavki Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 m yazga Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 mezga Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Aizpurua Olaizola Oier Ormazabal Markel Vallejo Asier Olivares Maitane Navarro Patricia Etxebarria Nestor Usobiaga Aresatz 1 sichnya 2015 Optimization of Supercritical Fluid Consecutive Extractions of Fatty Acids and Polyphenols from Vitis Vinifera Grape Wastes Journal of Food Science angl 80 1 E101 E107 doi 10 1111 1750 3841 12715 ISSN 1750 3841 Arhiv originalu za 25 listopada 2016 Procitovano 25 travnya 2017 Robinson Jancis ed The Oxford Companion to Wine vid Third s 532 Robinson Jancis ed 2006 The Oxford Companion to Wine vid Third Oxford Oxford University Press s 534 535 ISBN 0 19 860990 6 GrapeVine 16 Jan 31 Feb 29 2008 Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 25 travnya 2017 Red wine waste can check cavities The Times of India Asian News International 3 sichnya 2008 Arhiv originalu za 6 sichnya 2008 Gaffney Jacob 23 veresnya 2004 What a Waste Grape Pomace Kills Food Spoiling Bacteria Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 25 travnya 2017 Heuze V Tran G Hassoun P Lebas F 2017 Apple pomace and culled apples Feedipedia a programme by INRA CIRAD AFZ and FAO http www feedipedia org node 20703 Arhivovano 10 chervnya 2017 u Wayback Machine Heuze V Tran G 2017 Grape pomace Feedipedia a programme by INRA CIRAD AFZ and FAO http www feedipedia org node 691 Arhivovano 6 chervnya 2017 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ