Ети́лацета́т — органічна сполука ряду естерів. Має хімічний склад CH3COOC2H5 і умовно розглядається як продукт взаємодії етанолу та оцтової кислоти. За звичайних умов є безбарвною рідиною з приємним, фруктовим запахом. Добре розчиняється у воді, необмежено змішується з етанолом.
Етилацетат | |
---|---|
Назва за IUPAC | етилацетат |
Інші назви | оцтовоетиловий естер, етил ацетат |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 141-78-6 |
Номер EINECS | 205-500-4 |
KEGG | D02319 і C01883 |
ChEBI | 27750 |
RTECS | AH5425000 |
SMILES | CCOC(=O)C[1] |
InChI | InChI=1S/C4H8O2/c1-3-6-4(2)5/h3H2,1-2H3 |
Номер Бельштейна | 506104 |
Номер Гмеліна | 26306 |
Властивості | |
Молекулярна формула | C4H8O2 |
Молярна маса | 88,106 г/моль |
Зовнішній вигляд | безбарвна рідина |
Запах | фруктовий |
Густина | 0,9003 г/см³ (20 °C) |
Тпл | -83,8 °C |
Ткип | 77,11 °C |
Розчинність (вода) | 87,9 г/л |
Діелектрична проникність (ε) | 6,081 (20 °C) |
Показник заломлення (nD) | 1,3723 (20 °C) |
В'язкість | 0,423 мПа·с |
Дипольний момент | 1,78 |
Термохімія | |
Ст. ентальпія утворення ΔfH 298 | -479,3 кДж/моль (рід.) 443,6 кДж/моль (газ) |
Ст. ентропія S 298 | 257,7 Дж/(моль·K) (рід.) 362,8 Дж/(моль·K) (газ) |
Теплоємність, c p | 170,7 Дж/(моль·K) (рід.) 113,6 Дж/(моль·K) (газ) |
Небезпеки | |
Температура спалаху | -4 °C |
Температура самозаймання | 426 °C |
2—11,5% | |
Пов'язані речовини | |
Пов'язані речовини | етанол, оцтова кислота |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Примітки картки |
Широко застосовується як розчинник у виробництв покриттів, адгезивів, лікарських засобів, а також як екстрагент у харчовій промисловості.
Фізичні властивості
Етилацетат є безбарвною рідиною із фруктовим запахом. Він утворює азеотропну суміш з водою, яка кипить при 70,38 °C і містить 8,47% води та 91,53% естеру. Виділення етилацетату з водно-етанольного розчину відбувається у вигляді азеотропної суміші естер-спирт-вода, яка кипить за 70,2 °C і містить 9,0% води, 8,4% етанолу і 82,6% естеру.
0 °C | 10 °C | 20 °C | 30 °C | 40 °C | 50 °C | 60 °C | 70 °C | 80 °C | 90 °C | 100 °C |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
0,9245 | 0,9126 | 0,9006 | 0,8884 | 0,8759 | 0,8632 | 0,8503 | 0,8370 | 0,8234 | 0,8095 | 0,7952 |
0 °C | 25 °C | 50 °C | 75 °C |
---|---|---|---|
0,578 | 0,423 | 0,325 | 0,259 |
Отримання
Основним застосовуваним методом для синтезу етилацетату є взаємодія оцтової кислоти та етанолу (естерифікація):
Виділення естеру з реакційної суміші відбувається у вигляді азеотропної суміші естер-спирт-вода. Після декантації та очищення кінцевий вихід продукту складає 95%.
Оцтова кислота є порівняно слабким ацилюючим агентом, тому для збільшення ефективності синтезу застосовують хлороангідрид кислоти:
Для зв'язування утвореного хлороводню в реакційну суміш додають третинний амін (наприклад, піридин).
Іншим способом є реакція Тищенка за участі етаналю:
Взаємодія проходить у неводному середовищі при низькій температурі (0—5 °C) та у присутності каталізатору, наприклад, алкоксиду алюмінію Al(OR)3 або титану Ti(OR)4 (R — алкільний замісник).
Хімічні властивості
Етилацетат зазнає гідролізу, утворюючи оцтову кислоту і етанол. Розпад естеру пришвидшується у присутності кислот або основ:
Як типовий естер, етилацетат може реагувати із реактивами Гріньяра із утворенням третинних спиртів:
Під дією сильних відновників, таких як або лужних металів, естер відновлюється до первинного спирту:
Застосування
Етилацетат є поширеним розчинником у виготовленні покриттів, адгезивних матеріалів, чорнила, косметики, фармацевтичних препаратів. При виробництві кави без кофеїну його застосовують як екстрагент.
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Етилацетат |
Примітки
- ETHYL ACETATE
- CRC Handbook of Chemistry and Physics / Lide, D. R., editor. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — . (англ.)
Джерела
- CRC Handbook of Chemistry and Physics / Lide, D. R., editor. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — . (англ.)
- Sakamuri, R. Esters, Organic // Kirk-Othmer Encyclopedia of Chemical Technology. — 4th. — New York : John Wiley & Sons, 2004. — Vol. 9. — P. 386—398. — . — DOI: (англ.)
- Lange's Handbook of Chemistry / Dean, John A., editor. — 15th. — New York : McGraw-Hill, 1999. — . (англ.)
- Cheung, H., Tanke, R. S., Torrence, G. P. Acetic Acid // Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry. — 6th. — Weinheim : Wiley-VCH, 2005. — P. 21—22. — DOI: (англ.)
- Чирва В. Я., Ярмолюк С. М., Толкачова Н. В., Земляков О. Є. Органічна хімія. — Львів : БаК, 2009. — 996 с. — .
Посилання
- ЕТИЛАЦЕТАТ [ 12 березня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eti laceta t organichna spoluka ryadu esteriv Maye himichnij sklad CH3COOC2H5 i umovno rozglyadayetsya yak produkt vzayemodiyi etanolu ta octovoyi kisloti Za zvichajnih umov ye bezbarvnoyu ridinoyu z priyemnim fruktovim zapahom Dobre rozchinyayetsya u vodi neobmezheno zmishuyetsya z etanolom Etilacetat Nazva za IUPAC etilacetat Inshi nazvi octovoetilovij ester etil acetat Identifikatori Nomer CAS 141 78 6Nomer EINECS 205 500 4KEGG D02319 i C01883ChEBI 27750RTECS AH5425000SMILES CCOC O C 1 InChI InChI 1S C4H8O2 c1 3 6 4 2 5 h3H2 1 2H3Nomer Belshtejna 506104Nomer Gmelina 26306 Vlastivosti Molekulyarna formula C4H8O2 Molyarna masa 88 106 g mol Zovnishnij viglyad bezbarvna ridina Zapah fruktovij Gustina 0 9003 g sm 20 C Tpl 83 8 C Tkip 77 11 C Rozchinnist voda 87 9 g l Dielektrichna proniknist e 6 081 20 C Pokaznik zalomlennya nD 1 3723 20 C V yazkist 0 423 mPa s Dipolnij moment 1 78 Termohimiya St entalpiya utvorennya DfHo 298 479 3 kDzh mol rid 443 6 kDzh mol gaz St entropiya So 298 257 7 Dzh mol K rid 362 8 Dzh mol K gaz Teployemnist co p 170 7 Dzh mol K rid 113 6 Dzh mol K gaz Nebezpeki Temperatura spalahu 4 C Temperatura samozajmannya 426 C 2 11 5 Pov yazani rechovini Pov yazani rechovini etanol octova kislota Yaksho ne zaznacheno inshe dani navedeno dlya rechovin u standartnomu stani za 25 C 100 kPa Instrukciya z vikoristannya shablonu Primitki kartki Shiroko zastosovuyetsya yak rozchinnik u virobnictv pokrittiv adgeziviv likarskih zasobiv a takozh yak ekstragent u harchovij promislovosti Fizichni vlastivostiEtilacetat Etilacetat ye bezbarvnoyu ridinoyu iz fruktovim zapahom Vin utvoryuye azeotropnu sumish z vodoyu yaka kipit pri 70 38 C i mistit 8 47 vodi ta 91 53 esteru Vidilennya etilacetatu z vodno etanolnogo rozchinu vidbuvayetsya u viglyadi azeotropnoyi sumishi ester spirt voda yaka kipit za 70 2 C i mistit 9 0 vodi 8 4 etanolu i 82 6 esteru Gustina etilacetatu v zalezhnosti vid temperaturi g sm 0 C 10 C 20 C 30 C 40 C 50 C 60 C 70 C 80 C 90 C 100 C 0 9245 0 9126 0 9006 0 8884 0 8759 0 8632 0 8503 0 8370 0 8234 0 8095 0 7952 V yazkist etilacetatu v zalezhnosti vid temperaturi mPa s 0 C 25 C 50 C 75 C 0 578 0 423 0 325 0 259OtrimannyaOsnovnim zastosovuvanim metodom dlya sintezu etilacetatu ye vzayemodiya octovoyi kisloti ta etanolu esterifikaciya Vidilennya esteru z reakcijnoyi sumishi vidbuvayetsya u viglyadi azeotropnoyi sumishi ester spirt voda Pislya dekantaciyi ta ochishennya kincevij vihid produktu skladaye 95 Octova kislota ye porivnyano slabkim acilyuyuchim agentom tomu dlya zbilshennya efektivnosti sintezu zastosovuyut hloroangidrid kisloti C H 3 C O C l C 2 H 5 O H C H 3 C O O C 2 H 5 H C l displaystyle mathrm CH 3 COCl C 2 H 5 OH longrightarrow CH 3 COOC 2 H 5 HCl Dlya zv yazuvannya utvorenogo hlorovodnyu v reakcijnu sumish dodayut tretinnij amin napriklad piridin Inshim sposobom ye reakciya Tishenka za uchasti etanalyu Vzayemodiya prohodit u nevodnomu seredovishi pri nizkij temperaturi 0 5 C ta u prisutnosti katalizatoru napriklad alkoksidu alyuminiyu Al OR 3 abo titanu Ti OR 4 R alkilnij zamisnik Himichni vlastivostiEtilacetat zaznaye gidrolizu utvoryuyuchi octovu kislotu i etanol Rozpad esteru prishvidshuyetsya u prisutnosti kislot abo osnov C H 3 C O O C 2 H 5 H 2 O C H 3 C O O H C 2 H 5 O H displaystyle mathrm CH 3 COOC 2 H 5 H 2 O leftrightarrows CH 3 COOH C 2 H 5 OH Yak tipovij ester etilacetat mozhe reaguvati iz reaktivami Grinyara iz utvorennyam tretinnih spirtiv C H 3 C O O C 2 H 5 2 M g R I H 2 O C H 3 C O H R 2 M g O C 2 H 5 I M g O H I displaystyle mathrm CH 3 COOC 2 H 5 2MgRI H 2 O longrightarrow CH 3 C OH R 2 Mg OC 2 H 5 I Mg OH I Pid diyeyu silnih vidnovnikiv takih yak abo luzhnih metaliv ester vidnovlyuyetsya do pervinnogo spirtu C H 3 C O O C 2 H 5 N a B H 4 65 o C 2 C 2 H 5 O H displaystyle mathrm CH 3 COOC 2 H 5 xrightarrow NaBH 4 65 o C 2C 2 H 5 OH ZastosuvannyaEtilacetat ye poshirenim rozchinnikom u vigotovlenni pokrittiv adgezivnih materialiv chornila kosmetiki farmacevtichnih preparativ Pri virobnictvi kavi bez kofeyinu jogo zastosovuyut yak ekstragent Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Etilacetat AcetilhloridPrimitkiETHYL ACETATE d Track Q278487 CRC Handbook of Chemistry and Physics Lide D R editor 86th Boca Raton FL CRC Press 2005 2656 p ISBN 0 8493 0486 5 angl DzherelaCRC Handbook of Chemistry and Physics Lide D R editor 86th Boca Raton FL CRC Press 2005 2656 p ISBN 0 8493 0486 5 angl Sakamuri R Esters Organic Kirk Othmer Encyclopedia of Chemical Technology 4th New York John Wiley amp Sons 2004 Vol 9 P 386 398 ISBN 978 0 471 48517 9 DOI 10 1002 0471238961 05192005200121 a01 pub2 angl Lange s Handbook of Chemistry Dean John A editor 15th New York McGraw Hill 1999 ISBN 0 07 016384 7 angl Cheung H Tanke R S Torrence G P Acetic Acid Ullmann s Encyclopedia of Industrial Chemistry 6th Weinheim Wiley VCH 2005 P 21 22 DOI 10 1002 14356007 a01 045 pub2 angl Chirva V Ya Yarmolyuk S M Tolkachova N V Zemlyakov O Ye Organichna himiya Lviv BaK 2009 996 s ISBN 966 7065 87 4 PosilannyaETILACETAT 12 bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya