Свиня свійська | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Sus scrofa domestica Erxleben, 1777 | ||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||
Sus sus Sus domestica | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Свиня свійська (Sus domesticus) — парнокопитна тварина роду Свиня (Sus) родини свиневих (Suidae), одомашнена форма виду Sus scrofa.
Походить від європейських і азійських диких свиней (див. Свиня дика). Свійська свиня дає м'ясо і сало, а також шкіру і щетину; вона виявляє високу плодючість і швидко росте. Завдяки багатоплідності, скоростиглості, великій забійній вазі при порівняно незначній витраті кормів на одиницю продукції, свинина відіграє головну роль у загальному виробництві м'яса (в УРСР 1970 — 46 %). Вона майже вдвічі поживніша за яловичину і баранину. Завдяки цим прикметам значення свинарства постійно зростає, з пол. XIX ст. — зі збільшенням попиту на м'ясні продукти серед дедалі більшого населення міст. Зростання кількості свиней у світі (у млн тонн): 1938–39 — 296, 1965–66 — 588, і вже зараз поголів'я свиней у світі становить близько 1 млрд (2015), більш ніж половина його зосереджено в Азії. Китай посідає перше місце у світі за кількістю свиней (майже 50 % світового виробництва). За обсягом свинарства вирізняються також США (10,3 % світового виробництва), Бразилія, Німеччина, Данія, Франція, Велика Британія, Нідерланди, Угорщина. Нині існує понад 600 порід свиней різних напрямків продуктивності (м'ясні, сальні, беконні, м'ясо-сальні).
Назви
Для цього виду створено величезну кількість власних назв (перелічено за абеткою):
- Вепр — переважно для чималих самців диких кабанів
- Дик (дзік) — будь-яка особина дикої форми (в літописах і в Польщі — актуальна назва виду; як назва дикої форми свині наведена у словнику Б. Грінченка [Архівовано 21 лютого 2014 у Wayback Machine.]).
- Кабан — самець свині (варіації за Грінченком: «кабан, … кабанець, кабанча, кабанчик, кабанюга» [Архівовано 7 серпня 2013 у Wayback Machine.])
- Кнур — некастрований свійський кабан
- Льоха — самиця свині, свиноматка
- Порося — для молодих особин свійських і диких форм
- Свиня — найчастіше для самиць свійської форми (див. Свиня свійська)
- Хряк — те саме, що і «кнур»
Інші назви для «свині», за національною словниковою базою «Словники України» (версія 1.4): «Льо́ха, свиню́ка [свиня́ка] — розмовне, безро́га — жартівливе, ро́ха — розмовне, чечу́га — діалектне, ри́нда — діалектне; свинома́тка (свиня, що дає приплід); па́ця».
Звертаючись до свиней, традиційно їх кличуть «паць-паць-паць-паць», а звуки, які видають свині, називають рохканням або кувіканням. «Українська» свиня в казках, оповідях каже «рох-рох-рох».
Походження та історія одомашнення
Дикі свині були приручені людьми за часів неоліту, в 5–3 тисячоліттях до нашої ери.
Археологічні знахідки свідчать, що вже 12 700 років тому дикі свині утримувались в поселеннях людей басейну Тигра подібно до того, як свині утримуються і зараз на Новій Гвінеї. Останки свиней, що датуються віком 11 400 років тому, знайдені на Кіпрі. На острів свині могли потрапити тільки з материка, що передбачає пересування разом з людиною й одомашнення. Незалежний центр одомашнення свиней існував у Китаї.
Дослідження ДНК з зубів і кісток свиней, знайдених в європейських поселеннях епохи неоліту, показує, що перші домашні свині були завезені до Європи з Близького Сходу. Це стимулювало одомашнення європейських диких свиней, що призвело в короткий термін до витіснення порід близькосхідного походження в Європі, а потім і на самому Близькому Сході.
Одомашнили дику свиню, безперечно, землеробські народи. У всякому разі, історикам не відоме жодне первісне плем'я, яке не знало б землеробства, але розводило свиней. Для одомашнення свині, як, мабуть, і більшості інших тварин, були потрібні осілість і досить влаштований побут. Порівнюючи дослідження ДНК викопних решток свиней та сучасних, вчені-генетики зробили висновки, що первинні центри доместикації свиней знаходились на території сучасного Китаю та Малої Азії. Найдавніші рештки одомашненої свині в Європі датують 5 тис. до н. е. Аристократія Стародавнього Риму високо цінувала і широко використовувала свинину як харчі. Вже в ті часи була виведена неаполітанська порода свиней з дуже високими смаковими якостями м'яса і сала. В Англії з середини XVII сторіччя — періоду зародження й інтенсивного розвитку капіталізму, будівництва фабрик і заводів, розбудови великих міст — виникла нагальна необхідність заміни пізньозрілих галузей тваринництва на скорозрілі, яким є свинарство.
Породи свиней
Зараз на землі понад сто порід свиней, а їх світове поголів'я становить близько 700 мільйонів. За типом будови тіла і продуктивністю свині розподіляються на такі породи: м'ясо-сальну (універсальну) — велика біла та українська степова біла; сальну — українська степова ряба, миргородська і велика чорна; м'ясну — полтавська м'ясна, українська м'ясна, червона білопояса, ландрас, дюрок та уельс.
В Україні найпоширенішими є породи свиней: велика біла, українська степова біла, миргородська, українська степова ряба, полтавська м'ясна, ландрас, довговуха біла; у деяких районах — північно-кавказька, .
Миргородські свині мають міцну конституцію, глибокий і широкий тулуб, спина і поперек прямі й широкі, окістя довгі, широкі та м'ясисті. Щетина блискуча, довга і густа.
Свині високопродуктивні, скороспілі, витривалі, добре пристосовані до місцевих кормових і кліматичних умов, швидко відгодовуються.
Багатоплідність — 10–12 поросят. В 60-ти денному віці маса гнізда 180—190 кг. Молодняк у 6-ти — 7-ми місячному віці досягає 100 кг, витрачаючи на 1 кг приросту 4,2-4,5 кормової одиниці корму.
М'ясо становить в середньому 49–54 % від маси відгодованої туші, сало 37–41 %. Встановлено, що в тушах миргородських свиней міститься на 16–18 % більше жиру, ніж в тушах тварин великої білої породи. Найвищі м'ясні якості одержані у нащадків лінії Дніпра (племзавод імені Декабристів): довжина напівтуші — 97 см, товщина шпику на рівні 6–7 грудних хребців — 25 мм, маса задньої третини напівтуші 10,7 кг. Низький вміст вологи та наявність жирових прошарків у м'ясі свиней миргородської породи підвищують його смакові якості, забезпечують виробництво високоякісних сухих ковбас і консервів, а сало роблять здатним для тривалого зберігання, оскільки має високу температуру плавлення (42 °C).
М'ясо свиней миргородської породи характеризується високим показником pH — 5,91, інтенсивністю забарвлення — 66,75 од. екст., ніжністю — 8,09 сек., вологоутримуючою здатністю — 59,1 %, вмістом жиру — 3,8 %, золи 1,16 %, протеїну — 20,59 % та вологи — 74,44 %.
Біологічні і господарські особливості свиней
Дякуючи своїй тонкій спостережливості та кмітливості, свійська свиня належить до найрозумніших тварин. За біохімією, формулою крові, за всеїдністю, за складом та засвоюваністю їжі свиня стоїть до людини ближче, ніж інші тварини, за виключенням мавп. Хворіє тими ж хворобами, що і людина і лікувати її можна такими ж ліками, що і людей.
Анатомія
У культурних порід збереглися деякі біологічні особливості, притаманні диким свиням, — слабкий зір, гострий слух, тонкий нюх, здатність добре плавати; підвищилася плодючість, здатність до швидкого зростання і жировідкладення. Але наразі є і певні відмінності домашньої свині від дикого кабана, серед яких однією з найголовніших є те, що домашні свині загалом денні тварини, тоді як у дикого кабана більша частина середньодобової активності приходиться на нічну пору. Така відмінність є наслідком процесу доместикації, що зокрема також привело до значних відмінностей у морфології. За І. Д. Іванченком ряд суттєвих змін виникає у предків сучасної домашньої свині ще на стадії ранніх аборигенних порід, що незалежно були виведені людиною на заході та Сході. У перший період після одомашнення (3000–1200 років до н. е.) свині за формою тіла ще мало чим відрізнялись від дикого кабана. Для них були характерні плоске тіло, високі ноги, велика голова з довгим прямим рилом і стоячі вуха, високий гребінь щетини на шиї, холці і спині. У свиней писок видовжений, з коротким рухомим хоботком, що закінчується голим плоским «п'ятаком», який дає можливість рити землю в пошуках коренів рослин, хробаків та іншої їжі. Зубів 44, в тому числі 4 сильно розвинених ікла. Кінцівки чотирипалі. Вим'я має 14 сосків, розташованих у 2 ряди. Волосяний покрив рідкісний, грубий, переважно з щетини. Шлунок простий, однокамерний. Тварини всеїдні, харчуються рослинною і тваринною їжею.
За деякими анатомічним і фізіологічним параметрам свині дуже близькі людині, з цієї причини їх використовують у медичних і дослідницьких цілях.
Розмноження
До парування молодих свиноматок пускають у 8–9-місячному віці, коли вони важать 130—150 кг, кнурів — не молодше однорічного віку, коли вони важать 180—200 кг. Статева охота повторюється через кожні 18–22 діб.
Завдяки порівняно короткому періоду вагітності (114—115 днів) і нетривалому підсосному періоду (від 26 до 60 днів) у ряді господарств від кожної матки отримують по два виводи або більше і вирощують понад 20 поросят за рік. При повноцінному годуванні і хороших умов утримання свиноматки сучасних заводських порід за один вивід дають 10–12, а іноді навіть 14–16 поросят. Передові свинарі від кожної матки щороку вирощують по 22–24 поросят.
Продуктивність
При відповідному харчуванні та утриманні свині до 6–7-місячного віку досягають маси 100—110 кг і більше і при забої дають тушу масою 73–75 кг. Найкращі свинарські господарства при поголів'ї 2–6 тисяч маток отримують від кожної з них щорічно в середньому по 15–20 ц і більше свинини, а від окремих тварин — набагато більше.
Завдяки високій плодючості і скоростиглості свиней, а також їх здатності в молодому віці давати приплід створюється можливість щорічної безболісної реалізації на м'ясо понад 100—150 % тварин, що були в господарстві на початок року. Завдяки тим же біологічним особливостям свиней у свинарстві створюються широкі можливості для швидкого вдосконалення стада шляхом заміни менш продуктивних тварин продуктивнішими, що дають продукцію, відповідну зміненим вимогам (зокрема, перехід до розведення тварин, від яких отримують менш жирну свинину).
Цінність м'яса
Свинина є одним з основних видів м'яса в багатьох країнах світу. На вигляд м'ясо свині має блідо-рожеве забарвлення, містить помітні прошарки жиру. За смаковими якостями свинина відрізняється більшою м'якістю і жирністю в порівнянні з яловичиною та бараниною. У їжу зазвичай вживається м'ясо самиць свині, або (рідше) кнурів, кастрованих до початку статевого дозрівання. М'ясо кнурів-заплідників також придатне в їжу, проте воно має істотно гірші смакові якості.
-
- Свійська свиноматка
- Поросята свійської свині
- Поросята
- Свині породи Дюрок
Розбирання свинячої туші
Перед розбиранням свинини, її розрубують на півтуші. З півтуш відокремлюють вирізку. Передня четвертина півтуші складається з шиї, лопатки, спинно — реберної частини. При розбиранні передньої частини туші розрубують на такі відруби; лопаткову та шийні частини, грудинку, корейку. Частина, що залишилася після відокремлення лопатки і шиї, називається коробкою. Щоб відокремити корейку, потрібно вздовж спинних і поперекових хребців з обох боків поперечних відростків прорізати м'якіть до основи ребра, вирубати хребет, перерубуючи його поперечні відростки і ребра біля основи спочатку з одного боку хребта, а потім з другого. Кожну половинку розрубують на дві частини — корейку і грудинку. Лінія розрізу проходить упоперек ребра паралельно хребту. Довжина ребер корейки не повинна бути більшою за 8 см. Зі свиної корейки відрізують шийну частину між четвертим і п'ятим ребрами. Задню половину півтуші розділяють на окіст. Для цього кістки тазу і крижові хрящі розпилюють або розрубують у поздовжньому напрямку. При розбиранні й обвалюванні свинини дістають лопатку, шию, корейку, грудинку, і тазостегнову частину. Кістки і сухожилки при обробці свинини І категорії становлять; м'ясної — 14 %, обрізної — 15,8 %, жирної — 12 %, втрати 0,8 %.
Цінність сала
Са́ло — тваринний підшкірний жир, найчастіше свинячий. В Україні та багатьох інших країнах є частиною традиційної національної кухні. У минулому сало було дуже важливим елементом харчування завдяки своїй дуже високій харчовій цінності (770—870 ккал на 100 г), а також здатності зберігати свої властивості протягом тривалого часу без спеціального охолодження. Для цього сало для тривалого зберігання засолюють; виготовляють шпик. З сала витоплюють смалець та виробляють шкварки. Через поширення здорового харчування з невеликим вмістом жирів, сало радше стає традиційною закускою на національному столі, ніж основною стравою.
Суд над свинею
В 13-18 ст. люди часто судилися зі свинями. Позивалися до суду, виносили після слідства вирок та віддавали звинувачену до рук катів. Страти свиней відбувалися досить часто.
В одній тільки Франції відомо двадцять «свинячих процесів». Найчастіше свиней звинувачували в дітовбивстві. В середньовічних містах, навіть в Лондоні, до кінця 17 століття свині вільно бродили вулицями. Вони харчувалися нечистотами, які звалювали в стічні канави біля будинків. Нерідко заходили вони і в помешкання бідняків і загризали сплячих дітей. Вбивцю арештовували та відправляли до в'язниці, та закривали в камерах разом з іншими в'язнями. На утримання арештованої свині міська влада відпускала такі ж кошти, як і на звичайного злочинця.
В 1408 році в місті Нант (Франція) суд засудив свиню до страти. Зберігся перелік витрат, які були необхідні для приведення вироку в дію: утримання свині — 6 су; винагорода кату, що прибув з Парижа — 54 су, за транспортування свині до місця страти — 6 су, за мотузку, якою її в'язали 2 су 8 ден'є. Всього 68 су 8 ден'є.
В 1457 році в Парижі розбиралася справа про вбивство свинею п'ятирічного хлопчика. Суд визнав свиню винною і засудив її до повішення. Що стосується поросят, то їх провина не була доведена і їх конфіскували на користь суду. Досі в Парижі збереглася назва передмістя — Повішена свиня.
Відповідність між віком
Свиня. | Людина. |
6 місяців. | 14 років. |
8 місяців. | 16 років. |
1 рік. | 20 років. |
1,3 року. | 25 років. |
2 роки. | 29 років. |
3,5 роки. | 35 років. |
5 років. | 38 років. |
5,5 років. | 45 років. |
7 років. | 51 рік. |
Розповсюдження
Більш ніж половина світового поголів'я свиней (936 млн голів, 1997) припадає на країни Азії (Китай, Японія, Республіка Корея, країни півострова Індокитай), близько третини — на країни Європи (ФРН, Франція, Італія, Велика Британія, Росія, Україна, Польща) і близько 10 % на США. Через релігійні заборони свинарство не отримало розвиток в мусульманських країнах і Ізраїлі.
Їжа для свиней
Свині відносяться до всеїдних тварин. Їм можна згодовувати різноманітні корми (концентровані, тваринного походження, соковиті, грубі, мінеральні тощо).
Свинарство на сучасному етапі розвитку в Україні
Поголів'я свиней в Україні на 01.05.2010 року — 7952,8 тис. голів, з них в сільськогосподарських підприємствах — 3490,4 тис. голів, у господарствах населення — 4462,4 тис. голів. Однак важливим є показник не поголів'я, а обсягів виробленого м'яса. 2009 року в Україні вироблено 550 тис. тонн м'яса свиней в забійній вазі. Цей показник свідчить, що більше ніж 70 % свинини в Україні виробляється екстенсивно, тобто при тому ж поголів'ї свиней в країнах ЄС, Канаді, Бразилії, США буде вироблено, і виробляється на 70 % свинини більше.
Хвороби свиней
Хвороби свиней поділяються на незаразні й інфекційні.
Незаразні
- Захворювання травної системи: виразка шлунку, гастрити, ентерити. Розвиваються при неправильному годуванні, отруєнні, тощо. Також, при поїданні сторонніх предметів існує ризик закупорювання стравоходу.
- Захворювання дихальної системи: кашель, виділення з носа, тощо. Викликаються протягами, підвищеною концентрацією аміаку, поганою вентиляцією.
- Авітамінози: А, B, C, D, Е, K.
- Кісткова дистрофія: викликана недостачею кальцію і фосфору в раціоні, недостачі вітаміну D на фоні недостатньої фізичної активності.
Інфекційні
- Класична чума свиней: надзвичайно заразна і небезпечна хвороба. Розповсюджується через корм, воду, повітря, пошкоджену шкуру. Супроводжується високою температурою, нудотою, ускладненням дихання. При надгострому перебігу хвороби тварини гинуть через 1–3 дні, у разі хронічного протікання відмічається ураження травної системи, запалення легенів, атрофія м'язів, судоми, тремор. Хворих тварин, зазвичай, не лікують, а одразу забивають.
- Африканська чума свиней: хвороба супроводжується лихоманкою, токсикозом. Смертність досягає 100 %, при цьому свиня може загинути за 1–3 дні. Ефективного лікування наразі не існує.
- Сибірка: викликається паличковою бактерією, що утворює спори, що можуть зберігатися в ґрунті протягом десятків років. Супроводжується задишкою, високою температурою, під шкірою утворюються карбункули. Через високу небезпеку і стійкість бактерії трупи тварин спалюють.
- : захворювання молодняку, що супроводжується поносом, зневодненням і інтоксикацією. Має високу летальність. Лікується антибіотиками та специфічними ліками.
- Хвороба Ауєскі: часто уражає поросят і свиноматок. Поросята віком до 10 днів зазвичай гинуть протягом доби без яскравих симптомів. У старших поросят спостерігається висока температура, судоми, парези. Лікування не відоме, проте існує профілактична вакцина.
- Рожа свиней: також уражає молодих свиней. Протікає блискавично, супроводжуючись лихоманкою. Тварини гинуть протягом кількох годин.
- Дизентерія: уражає молодих свиней. Супроводжується поносом з кров'ю і слизом. Лікується фуразолідоном.
- Свинячий грип: супроводжується підвищенням температури, зниженням апетиту, кашлем, виділеннями з носа.
- Анаеробна ентеротоксемія: хвороба новонароджених поросят, що гостро протікає. Супроводжується геморагічним ентеритом і інтоксикацією. Має летальність від 50 до 100 %. На початкових стадіях лікується антибіотиками і гіперімунною сироваткою.
- Стрептококова інфекція.
- Трансмісивний гастроентерит.
До інфекційних також відносять паразитарні захворювання:
- Аскаридоз: паразитарне захворювання, викликане гельмінтами. Супроводжується ураженнями органів дихання через те, що личинки нематод мігрують через легені.
- Цистицеркоз: викликається цистами свинячого ціп'яка.
Цікаві факти
- Вінстон Черчилль якось висловився: «не люблю собак, бо вони дивляться на людину знизу вгору; не люблю котів, бо вони дивляться на людину згори вниз; люблю свиней — вони дивляться на людину як на рівну»
- В українській народній традиції свиня символізує покарану за спробу одурити Христа жидівку.
- 10 цікавих фактів про свиней, див. за посиланням.
Див. також
- Свинарство
- Разорбек (здичавіла форма свині свійської)
- Свиня Альбрехта Дюрера — середньовічна порода свині свійської.
- Свинячий острів на Багамах
Примітки
- Perry Martin Ultimate Animals 2015
- Sarah M. Nelson Ancestors for the Pigs. Pigs in prehistory. (1998)
- Rosenberg M, Nesbitt R, Redding RW, Peasnall BL (1998). Hallan Cemi, pig husbandry, and post-Pleistocene adaptations along the Taurus-Zagros Arc (Turkey). Paleorient, 24 (1) :25–41.
- Vigne JD, Zazzo A, Saliège JF, Poplin F, Guilaine J, Simmons A. (2009). Pre-Neolithic wild boar management and introduction to Cyprus more than 11,400 years ago. Proc Natl Acad Sci U S A. 106:16135-16138. PMID 19706455 DOI: 10.1073/pnas.0905015106
- Giuffra E, Kijas JM, Amarger V, Carlborg O, Jeon JT, Andersson L. (200). The origin of the domestic pig: independent domestication and subsequent introgression. [Архівовано 28 липня 2020 у Wayback Machine.] Genetics. 154 (4) :1785-91. PMID 10747069
- Європа була колонізована близькосхідними свинями. Архів оригіналу за 4 липня 2009. Процитовано 7 травня 2011.
- The Truth and Myth Behind Animal Trials in the Middle Ages. atlasobscura.com (англ.). Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 14 жовтня 2017.
- Болезни свиней [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Колібактеріоз. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 6 грудня 2016. [Архівовано 2016-12-20 у Wayback Machine.]
- Анаеробна ентеротоксемія тварин. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 6 грудня 2016.
- Цистицеркоз свиней. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 6 грудня 2016.
- Висловлювання Черчиля. Архів оригіналу за 18 квітня 2012. Процитовано 31 березня 2012.
- Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології Прага, 1928. 354 с. (с. 172)
- Цікаві факти про свиней. 24.10.2022
Джерела
- Газета «Илличевец» за 23 грудня 2006 року. стор. 15.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її .(листопад 2014) |
Посилання
- Свиня свійська // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Свиня // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1690-1691. — 1000 екз.
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svinya svijska Ohoronnij status Svijskij Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ssavci Mammalia Pidklas Zviri Theria Ryad Parnokopitni Artiodactyla Rodina Svinevi Suidae Rid Svinya Sus Vid Svinya dika Sus scrofa Pidvid Svinya svijska Trinomialna nazva Sus scrofa domestica Erxleben 1777 Sinonimi Sus sus Sus domestica Posilannya Vikishovishe Sus scrofa domesticus ITIS 898917 NCBI 9825 Svinya svijska Sus domesticus parnokopitna tvarina rodu Svinya Sus rodini svinevih Suidae odomashnena forma vidu Sus scrofa Skelet svini do yakogo bulo zastosovano tehniku maceraciyi kistok na ekspoziciyi v Muzeyi veterinarnoyi anatomiyi Universitetu San Paulu Braziliya Pohodit vid yevropejskih i azijskih dikih svinej div Svinya dika Svijska svinya daye m yaso i salo a takozh shkiru i shetinu vona viyavlyaye visoku plodyuchist i shvidko roste Zavdyaki bagatoplidnosti skorostiglosti velikij zabijnij vazi pri porivnyano neznachnij vitrati kormiv na odinicyu produkciyi svinina vidigraye golovnu rol u zagalnomu virobnictvi m yasa v URSR 1970 46 Vona majzhe vdvichi pozhivnisha za yalovichinu i baraninu Zavdyaki cim prikmetam znachennya svinarstva postijno zrostaye z pol XIX st zi zbilshennyam popitu na m yasni produkti sered dedali bilshogo naselennya mist Zrostannya kilkosti svinej u sviti u mln tonn 1938 39 296 1965 66 588 i vzhe zaraz pogoliv ya svinej u sviti stanovit blizko 1 mlrd 2015 1 bilsh nizh polovina jogo zoseredzheno v Aziyi Kitaj posidaye pershe misce u sviti za kilkistyu svinej majzhe 50 svitovogo virobnictva Za obsyagom svinarstva viriznyayutsya takozh SShA 10 3 svitovogo virobnictva Braziliya Nimechchina Daniya Franciya Velika Britaniya Niderlandi Ugorshina Nini isnuye ponad 600 porid svinej riznih napryamkiv produktivnosti m yasni salni bekonni m yaso salni Zmist 1 Nazvi 2 Pohodzhennya ta istoriya odomashnennya 3 Porodi svinej 4 Biologichni i gospodarski osoblivosti svinej 4 1 Anatomiya 4 2 Rozmnozhennya 4 3 Produktivnist 4 4 Cinnist m yasa 4 4 1 Rozbirannya svinyachoyi tushi 4 5 Cinnist sala 5 Sud nad svineyu 5 1 Vidpovidnist mizh vikom 6 Rozpovsyudzhennya 6 1 Yizha dlya svinej 6 2 Svinarstvo na suchasnomu etapi rozvitku v Ukrayini 7 Hvorobi svinej 7 1 Nezarazni 7 2 Infekcijni 8 Cikavi fakti 9 Div takozh 10 Primitki 11 Dzherela 12 Literatura 13 PosilannyaNazviDlya cogo vidu stvoreno velicheznu kilkist vlasnih nazv perelicheno za abetkoyu Vepr perevazhno dlya chimalih samciv dikih kabaniv Dik dzik bud yaka osobina dikoyi formi v litopisah i v Polshi aktualna nazva vidu yak nazva dikoyi formi svini navedena u slovniku B Grinchenka Arhivovano 21 lyutogo 2014 u Wayback Machine Kaban samec svini variaciyi za Grinchenkom kaban kabanec kabancha kabanchik kabanyuga Arhivovano 7 serpnya 2013 u Wayback Machine Knur nekastrovanij svijskij kaban Loha samicya svini svinomatka Porosya dlya molodih osobin svijskih i dikih form Svinya najchastishe dlya samic svijskoyi formi div Svinya svijska Hryak te same sho i knur Inshi nazvi dlya svini za nacionalnoyu slovnikovoyu bazoyu Slovniki Ukrayini versiya 1 4 Lo ha svinyu ka svinya ka rozmovne bezro ga zhartivlive ro ha rozmovne chechu ga dialektne ri nda dialektne svinoma tka svinya sho daye priplid pa cya Zvertayuchis do svinej tradicijno yih klichut pac pac pac pac a zvuki yaki vidayut svini nazivayut rohkannyam abo kuvikannyam Ukrayinska svinya v kazkah opovidyah kazhe roh roh roh Pohodzhennya ta istoriya odomashnennyaDiki svini buli prirucheni lyudmi za chasiv neolitu v 5 3 tisyacholittyah do nashoyi eri Arheologichni znahidki svidchat sho vzhe 12 700 rokiv tomu diki svini utrimuvalis v poselennyah lyudej basejnu Tigra 2 podibno do togo yak svini utrimuyutsya i zaraz na Novij Gvineyi 3 Ostanki svinej sho datuyutsya vikom 11 400 rokiv tomu znajdeni na Kipri Na ostriv svini mogli potrapiti tilki z materika sho peredbachaye peresuvannya razom z lyudinoyu j odomashnennya 4 Nezalezhnij centr odomashnennya svinej isnuvav u Kitayi 5 Doslidzhennya DNK z zubiv i kistok svinej znajdenih v yevropejskih poselennyah epohi neolitu pokazuye sho pershi domashni svini buli zavezeni do Yevropi z Blizkogo Shodu Ce stimulyuvalo odomashnennya yevropejskih dikih svinej sho prizvelo v korotkij termin do vitisnennya porid blizkoshidnogo pohodzhennya v Yevropi a potim i na samomu Blizkomu Shodi 6 Odomashnili diku svinyu bezperechno zemlerobski narodi U vsyakomu razi istorikam ne vidome zhodne pervisne plem ya yake ne znalo b zemlerobstva ale rozvodilo svinej Dlya odomashnennya svini yak mabut i bilshosti inshih tvarin buli potribni osilist i dosit vlashtovanij pobut Porivnyuyuchi doslidzhennya DNK vikopnih reshtok svinej ta suchasnih vcheni genetiki zrobili visnovki sho pervinni centri domestikaciyi svinej znahodilis na teritoriyi suchasnogo Kitayu ta Maloyi Aziyi Najdavnishi reshtki odomashnenoyi svini v Yevropi datuyut 5 tis do n e Aristokratiya Starodavnogo Rimu visoko cinuvala i shiroko vikoristovuvala svininu yak harchi Vzhe v ti chasi bula vivedena neapolitanska poroda svinej z duzhe visokimi smakovimi yakostyami m yasa i sala V Angliyi z seredini XVII storichchya periodu zarodzhennya j intensivnogo rozvitku kapitalizmu budivnictva fabrik i zavodiv rozbudovi velikih mist vinikla nagalna neobhidnist zamini piznozrilih galuzej tvarinnictva na skorozrili yakim ye svinarstvo Porodi svinejDokladnishe Svinarstvo Zaraz na zemli ponad sto porid svinej a yih svitove pogoliv ya stanovit blizko 700 miljoniv Za tipom budovi tila i produktivnistyu svini rozpodilyayutsya na taki porodi m yaso salnu universalnu velika bila ta ukrayinska stepova bila salnu ukrayinska stepova ryaba mirgorodska i velika chorna m yasnu poltavska m yasna ukrayinska m yasna chervona bilopoyasa landras dyurok ta uels V Ukrayini najposhirenishimi ye porodi svinej velika bila ukrayinska stepova bila mirgorodska ukrayinska stepova ryaba poltavska m yasna landras dovgovuha bila u deyakih rajonah pivnichno kavkazka dyurok nbsp Opudalo svini mirgorodskoyi porodi v Poltavskomu krayeznavchomu muzeyi Mirgorodski svini mayut micnu konstituciyu glibokij i shirokij tulub spina i poperek pryami j shiroki okistya dovgi shiroki ta m yasisti Shetina bliskucha dovga i gusta Svini visokoproduktivni skorospili vitrivali dobre pristosovani do miscevih kormovih i klimatichnih umov shvidko vidgodovuyutsya Bagatoplidnist 10 12 porosyat V 60 ti dennomu vici masa gnizda 180 190 kg Molodnyak u 6 ti 7 mi misyachnomu vici dosyagaye 100 kg vitrachayuchi na 1 kg prirostu 4 2 4 5 kormovoyi odinici kormu M yaso stanovit v serednomu 49 54 vid masi vidgodovanoyi tushi salo 37 41 Vstanovleno sho v tushah mirgorodskih svinej mistitsya na 16 18 bilshe zhiru nizh v tushah tvarin velikoyi biloyi porodi Najvishi m yasni yakosti oderzhani u nashadkiv liniyi Dnipra plemzavod imeni Dekabristiv dovzhina napivtushi 97 sm tovshina shpiku na rivni 6 7 grudnih hrebciv 25 mm masa zadnoyi tretini napivtushi 10 7 kg Nizkij vmist vologi ta nayavnist zhirovih prosharkiv u m yasi svinej mirgorodskoyi porodi pidvishuyut jogo smakovi yakosti zabezpechuyut virobnictvo visokoyakisnih suhih kovbas i konserviv a salo roblyat zdatnim dlya trivalogo zberigannya oskilki maye visoku temperaturu plavlennya 42 C M yaso svinej mirgorodskoyi porodi harakterizuyetsya visokim pokaznikom pH 5 91 intensivnistyu zabarvlennya 66 75 od ekst nizhnistyu 8 09 sek vologoutrimuyuchoyu zdatnistyu 59 1 vmistom zhiru 3 8 zoli 1 16 proteyinu 20 59 ta vologi 74 44 Biologichni i gospodarski osoblivosti svinejDyakuyuchi svoyij tonkij sposterezhlivosti ta kmitlivosti svijska svinya nalezhit do najrozumnishih tvarin Za biohimiyeyu formuloyu krovi za vseyidnistyu za skladom ta zasvoyuvanistyu yizhi svinya stoyit do lyudini blizhche nizh inshi tvarini za viklyuchennyam mavp Hvoriye timi zh hvorobami sho i lyudina i likuvati yiyi mozhna takimi zh likami sho i lyudej Anatomiya U kulturnih porid zbereglisya deyaki biologichni osoblivosti pritamanni dikim svinyam slabkij zir gostrij sluh tonkij nyuh zdatnist dobre plavati pidvishilasya plodyuchist zdatnist do shvidkogo zrostannya i zhirovidkladennya Ale narazi ye i pevni vidminnosti domashnoyi svini vid dikogo kabana sered yakih odniyeyu z najgolovnishih ye te sho domashni svini zagalom denni tvarini todi yak u dikogo kabana bilsha chastina serednodobovoyi aktivnosti prihoditsya na nichnu poru Taka vidminnist ye naslidkom procesu domestikaciyi sho zokrema takozh privelo do znachnih vidminnostej u morfologiyi Za I D Ivanchenkom ryad suttyevih zmin vinikaye u predkiv suchasnoyi domashnoyi svini she na stadiyi rannih aborigennih porid sho nezalezhno buli vivedeni lyudinoyu na zahodi ta Shodi U pershij period pislya odomashnennya 3000 1200 rokiv do n e svini za formoyu tila she malo chim vidriznyalis vid dikogo kabana Dlya nih buli harakterni ploske tilo visoki nogi velika golova z dovgim pryamim rilom i stoyachi vuha visokij grebin shetini na shiyi holci i spini U svinej pisok vidovzhenij z korotkim ruhomim hobotkom sho zakinchuyetsya golim ploskim p yatakom yakij daye mozhlivist riti zemlyu v poshukah koreniv roslin hrobakiv ta inshoyi yizhi Zubiv 44 v tomu chisli 4 silno rozvinenih ikla Kincivki chotiripali Vim ya maye 14 soskiv roztashovanih u 2 ryadi Volosyanij pokriv ridkisnij grubij perevazhno z shetini Shlunok prostij odnokamernij Tvarini vseyidni harchuyutsya roslinnoyu i tvarinnoyu yizheyu Za deyakimi anatomichnim i fiziologichnim parametram svini duzhe blizki lyudini z ciyeyi prichini yih vikoristovuyut u medichnih i doslidnickih cilyah Rozmnozhennya nbsp Porosyata i svinomatka nbsp pidrosli porosyata pidsvinki Do paruvannya molodih svinomatok puskayut u 8 9 misyachnomu vici koli voni vazhat 130 150 kg knuriv ne molodshe odnorichnogo viku koli voni vazhat 180 200 kg Stateva ohota povtoryuyetsya cherez kozhni 18 22 dib Zavdyaki porivnyano korotkomu periodu vagitnosti 114 115 dniv i netrivalomu pidsosnomu periodu vid 26 do 60 dniv u ryadi gospodarstv vid kozhnoyi matki otrimuyut po dva vivodi abo bilshe i viroshuyut ponad 20 porosyat za rik Pri povnocinnomu goduvanni i horoshih umov utrimannya svinomatki suchasnih zavodskih porid za odin vivid dayut 10 12 a inodi navit 14 16 porosyat Peredovi svinari vid kozhnoyi matki shoroku viroshuyut po 22 24 porosyat Produktivnist Pri vidpovidnomu harchuvanni ta utrimanni svini do 6 7 misyachnogo viku dosyagayut masi 100 110 kg i bilshe i pri zaboyi dayut tushu masoyu 73 75 kg Najkrashi svinarski gospodarstva pri pogoliv yi 2 6 tisyach matok otrimuyut vid kozhnoyi z nih shorichno v serednomu po 15 20 c i bilshe svinini a vid okremih tvarin nabagato bilshe Zavdyaki visokij plodyuchosti i skorostiglosti svinej a takozh yih zdatnosti v molodomu vici davati priplid stvoryuyetsya mozhlivist shorichnoyi bezbolisnoyi realizaciyi na m yaso ponad 100 150 tvarin sho buli v gospodarstvi na pochatok roku Zavdyaki tim zhe biologichnim osoblivostyam svinej u svinarstvi stvoryuyutsya shiroki mozhlivosti dlya shvidkogo vdoskonalennya stada shlyahom zamini mensh produktivnih tvarin produktivnishimi sho dayut produkciyu vidpovidnu zminenim vimogam zokrema perehid do rozvedennya tvarin vid yakih otrimuyut mensh zhirnu svininu Cinnist m yasa Dokladnishe Svinina Svinina ye odnim z osnovnih vidiv m yasa v bagatoh krayinah svitu Na viglyad m yaso svini maye blido rozheve zabarvlennya mistit pomitni prosharki zhiru Za smakovimi yakostyami svinina vidriznyayetsya bilshoyu m yakistyu i zhirnistyu v porivnyanni z yalovichinoyu ta baraninoyu U yizhu zazvichaj vzhivayetsya m yaso samic svini abo ridshe knuriv kastrovanih do pochatku statevogo dozrivannya M yaso knuriv zaplidnikiv takozh pridatne v yizhu prote vono maye istotno girshi smakovi yakosti nbsp nbsp Svijska svinomatka nbsp Porosyata svijskoyi svini nbsp Porosyata nbsp Svini porodi Dyurok Rozbirannya svinyachoyi tushi Pered rozbirannyam svinini yiyi rozrubuyut na pivtushi Z pivtush vidokremlyuyut virizku Perednya chetvertina pivtushi skladayetsya z shiyi lopatki spinno rebernoyi chastini Pri rozbiranni perednoyi chastini tushi rozrubuyut na taki vidrubi lopatkovu ta shijni chastini grudinku korejku Chastina sho zalishilasya pislya vidokremlennya lopatki i shiyi nazivayetsya korobkoyu Shob vidokremiti korejku potribno vzdovzh spinnih i poperekovih hrebciv z oboh bokiv poperechnih vidrostkiv prorizati m yakit do osnovi rebra virubati hrebet pererubuyuchi jogo poperechni vidrostki i rebra bilya osnovi spochatku z odnogo boku hrebta a potim z drugogo Kozhnu polovinku rozrubuyut na dvi chastini korejku i grudinku Liniya rozrizu prohodit upoperek rebra paralelno hrebtu Dovzhina reber korejki ne povinna buti bilshoyu za 8 sm Zi svinoyi korejki vidrizuyut shijnu chastinu mizh chetvertim i p yatim rebrami Zadnyu polovinu pivtushi rozdilyayut na okist Dlya cogo kistki tazu i krizhovi hryashi rozpilyuyut abo rozrubuyut u pozdovzhnomu napryamku Pri rozbiranni j obvalyuvanni svinini distayut lopatku shiyu korejku grudinku i tazostegnovu chastinu Kistki i suhozhilki pri obrobci svinini I kategoriyi stanovlyat m yasnoyi 14 obriznoyi 15 8 zhirnoyi 12 vtrati 0 8 Cinnist sala nbsp Salo svinyache solene nbsp Salo svinyache pidgotovlene dlya vitoplennya smalcyu Dokladnishe Salo Sa lo tvarinnij pidshkirnij zhir najchastishe svinyachij V Ukrayini ta bagatoh inshih krayinah ye chastinoyu tradicijnoyi nacionalnoyi kuhni U minulomu salo bulo duzhe vazhlivim elementom harchuvannya zavdyaki svoyij duzhe visokij harchovij cinnosti 770 870 kkal na 100 g a takozh zdatnosti zberigati svoyi vlastivosti protyagom trivalogo chasu bez specialnogo oholodzhennya Dlya cogo salo dlya trivalogo zberigannya zasolyuyut vigotovlyayut shpik Z sala vitoplyuyut smalec ta viroblyayut shkvarki Cherez poshirennya zdorovogo harchuvannya z nevelikim vmistom zhiriv salo radshe staye tradicijnoyu zakuskoyu na nacionalnomu stoli nizh osnovnoyu stravoyu Sud nad svineyuV 13 18 st lyudi chasto sudilisya zi svinyami Pozivalisya do sudu vinosili pislya slidstva virok ta viddavali zvinuvachenu do ruk kativ Strati svinej vidbuvalisya dosit chasto 7 V odnij tilki Franciyi vidomo dvadcyat svinyachih procesiv Najchastishe svinej zvinuvachuvali v ditovbivstvi V serednovichnih mistah navit v Londoni do kincya 17 stolittya svini vilno brodili vulicyami Voni harchuvalisya nechistotami yaki zvalyuvali v stichni kanavi bilya budinkiv Neridko zahodili voni i v pomeshkannya bidnyakiv i zagrizali splyachih ditej Vbivcyu areshtovuvali ta vidpravlyali do v yaznici ta zakrivali v kamerah razom z inshimi v yaznyami Na utrimannya areshtovanoyi svini miska vlada vidpuskala taki zh koshti yak i na zvichajnogo zlochincya V 1408 roci v misti Nant Franciya sud zasudiv svinyu do strati Zberigsya perelik vitrat yaki buli neobhidni dlya privedennya viroku v diyu utrimannya svini 6 su vinagoroda katu sho pribuv z Parizha 54 su za transportuvannya svini do miscya strati 6 su za motuzku yakoyu yiyi v yazali 2 su 8 den ye Vsogo 68 su 8 den ye V 1457 roci v Parizhi rozbiralasya sprava pro vbivstvo svineyu p yatirichnogo hlopchika Sud viznav svinyu vinnoyu i zasudiv yiyi do povishennya Sho stosuyetsya porosyat to yih provina ne bula dovedena i yih konfiskuvali na korist sudu Dosi v Parizhi zbereglasya nazva peredmistya Povishena svinya Vidpovidnist mizh vikom Svinya Lyudina 6 misyaciv 14 rokiv 8 misyaciv 16 rokiv 1 rik 20 rokiv 1 3 roku 25 rokiv 2 roki 29 rokiv 3 5 roki 35 rokiv 5 rokiv 38 rokiv 5 5 rokiv 45 rokiv 7 rokiv 51 rik RozpovsyudzhennyaBilsh nizh polovina svitovogo pogoliv ya svinej 936 mln goliv 1997 pripadaye na krayini Aziyi Kitaj Yaponiya Respublika Koreya krayini pivostrova Indokitaj blizko tretini na krayini Yevropi FRN Franciya Italiya Velika Britaniya Rosiya Ukrayina Polsha i blizko 10 na SShA Cherez religijni zaboroni svinarstvo ne otrimalo rozvitok v musulmanskih krayinah i Izrayili Yizha dlya svinej Dokladnishe Svinarstvo Kormi dlya svinej Svini vidnosyatsya do vseyidnih tvarin Yim mozhna zgodovuvati riznomanitni kormi koncentrovani tvarinnogo pohodzhennya sokoviti grubi mineralni tosho Svinarstvo na suchasnomu etapi rozvitku v Ukrayini Dokladnishe Svinarstvo Svinarstvo na suchasnomu etapi rozvitku v Ukrayini Pogoliv ya svinej v Ukrayini na 01 05 2010 roku 7952 8 tis goliv z nih v silskogospodarskih pidpriyemstvah 3490 4 tis goliv u gospodarstvah naselennya 4462 4 tis goliv Odnak vazhlivim ye pokaznik ne pogoliv ya a obsyagiv viroblenogo m yasa 2009 roku v Ukrayini virobleno 550 tis tonn m yasa svinej v zabijnij vazi Cej pokaznik svidchit sho bilshe nizh 70 svinini v Ukrayini viroblyayetsya ekstensivno tobto pri tomu zh pogoliv yi svinej v krayinah YeS Kanadi Braziliyi SShA bude virobleno i viroblyayetsya na 70 svinini bilshe Hvorobi svinejHvorobi svinej podilyayutsya na nezarazni j infekcijni Nezarazni Zahvoryuvannya travnoyi sistemi virazka shlunku gastriti enteriti Rozvivayutsya pri nepravilnomu goduvanni otruyenni tosho Takozh pri poyidanni storonnih predmetiv isnuye rizik zakuporyuvannya stravohodu 8 Zahvoryuvannya dihalnoyi sistemi kashel vidilennya z nosa tosho Viklikayutsya protyagami pidvishenoyu koncentraciyeyu amiaku poganoyu ventilyaciyeyu Avitaminozi A B C D E K Kistkova distrofiya viklikana nedostacheyu kalciyu i fosforu v racioni nedostachi vitaminu D na foni nedostatnoyi fizichnoyi aktivnosti Infekcijni Klasichna chuma svinej nadzvichajno zarazna i nebezpechna hvoroba Rozpovsyudzhuyetsya cherez korm vodu povitrya poshkodzhenu shkuru Suprovodzhuyetsya visokoyu temperaturoyu nudotoyu uskladnennyam dihannya Pri nadgostromu perebigu hvorobi tvarini ginut cherez 1 3 dni u razi hronichnogo protikannya vidmichayetsya urazhennya travnoyi sistemi zapalennya legeniv atrofiya m yaziv sudomi tremor Hvorih tvarin zazvichaj ne likuyut a odrazu zabivayut 8 Afrikanska chuma svinej hvoroba suprovodzhuyetsya lihomankoyu toksikozom Smertnist dosyagaye 100 pri comu svinya mozhe zaginuti za 1 3 dni Efektivnogo likuvannya narazi ne isnuye Sibirka viklikayetsya palichkovoyu bakteriyeyu sho utvoryuye spori sho mozhut zberigatisya v grunti protyagom desyatkiv rokiv Suprovodzhuyetsya zadishkoyu visokoyu temperaturoyu pid shkiroyu utvoryuyutsya karbunkuli Cherez visoku nebezpeku i stijkist bakteriyi trupi tvarin spalyuyut 8 Kolibakterioz zahvoryuvannya molodnyaku sho suprovodzhuyetsya ponosom znevodnennyam i intoksikaciyeyu Maye visoku letalnist Likuyetsya antibiotikami ta specifichnimi likami 9 Hvoroba Auyeski chasto urazhaye porosyat i svinomatok Porosyata vikom do 10 dniv zazvichaj ginut protyagom dobi bez yaskravih simptomiv U starshih porosyat sposterigayetsya visoka temperatura sudomi parezi Likuvannya ne vidome prote isnuye profilaktichna vakcina Rozha svinej takozh urazhaye molodih svinej Protikaye bliskavichno suprovodzhuyuchis lihomankoyu Tvarini ginut protyagom kilkoh godin 8 Dizenteriya urazhaye molodih svinej Suprovodzhuyetsya ponosom z krov yu i slizom Likuyetsya furazolidonom Svinyachij grip suprovodzhuyetsya pidvishennyam temperaturi znizhennyam apetitu kashlem vidilennyami z nosa Anaerobna enterotoksemiya hvoroba novonarodzhenih porosyat sho gostro protikaye Suprovodzhuyetsya gemoragichnim enteritom i intoksikaciyeyu Maye letalnist vid 50 do 100 Na pochatkovih stadiyah likuyetsya antibiotikami i giperimunnoyu sirovatkoyu 10 Streptokokova infekciya Transmisivnij gastroenterit Do infekcijnih takozh vidnosyat parazitarni zahvoryuvannya Askaridoz parazitarne zahvoryuvannya viklikane gelmintami Suprovodzhuyetsya urazhennyami organiv dihannya cherez te sho lichinki nematod migruyut cherez legeni Cisticerkoz viklikayetsya cistami svinyachogo cip yaka 11 Cikavi faktiVinston Cherchill yakos vislovivsya ne lyublyu sobak bo voni divlyatsya na lyudinu znizu vgoru ne lyublyu kotiv bo voni divlyatsya na lyudinu zgori vniz lyublyu svinej voni divlyatsya na lyudinu yak na rivnu 12 V ukrayinskij narodnij tradiciyi svinya simvolizuye pokaranu za sprobu oduriti Hrista zhidivku 13 10 cikavih faktiv pro svinej div za posilannyam 14 Div takozhSvinarstvo Razorbek zdichavila forma svini svijskoyi Svinya Albrehta Dyurera serednovichna poroda svini svijskoyi Svinyachij ostriv na BagamahPrimitki Perry Martin Ultimate Animals 2015 Sarah M Nelson Ancestors for the Pigs Pigs in prehistory 1998 Rosenberg M Nesbitt R Redding RW Peasnall BL 1998 Hallan Cemi pig husbandry and post Pleistocene adaptations along the Taurus Zagros Arc Turkey Paleorient 24 1 25 41 Vigne JD Zazzo A Saliege JF Poplin F Guilaine J Simmons A 2009 Pre Neolithic wild boar management and introduction to Cyprus more than 11 400 years ago Proc Natl Acad Sci U S A 106 16135 16138 PMID 19706455 DOI 10 1073 pnas 0905015106 Giuffra E Kijas JM Amarger V Carlborg O Jeon JT Andersson L 200 The origin of the domestic pig independent domestication and subsequent introgression Arhivovano 28 lipnya 2020 u Wayback Machine Genetics 154 4 1785 91 PMID 10747069 Yevropa bula kolonizovana blizkoshidnimi svinyami Arhiv originalu za 4 lipnya 2009 Procitovano 7 travnya 2011 The Truth and Myth Behind Animal Trials in the Middle Ages atlasobscura com angl Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2017 Procitovano 14 zhovtnya 2017 a b v g Bolezni svinej Arhivovano 20 grudnya 2016 u Wayback Machine ros Kolibakterioz Arhiv originalu za 20 grudnya 2016 Procitovano 6 grudnya 2016 Arhivovano 2016 12 20 u Wayback Machine Anaerobna enterotoksemiya tvarin Arhiv originalu za 20 grudnya 2016 Procitovano 6 grudnya 2016 Cisticerkoz svinej Arhiv originalu za 20 grudnya 2016 Procitovano 6 grudnya 2016 Vislovlyuvannya Cherchilya Arhiv originalu za 18 kvitnya 2012 Procitovano 31 bereznya 2012 Vovk Hv Studiyi z ukrayinskoyi etnografiyi ta antropologiyi Praga 1928 354 s s 172 Cikavi fakti pro svinej 24 10 2022Dzherela nbsp Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Svinya svijska nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Sus Gazeta Illichevec za 23 grudnya 2006 roku stor 15 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno listopad 2014 PosilannyaSvinya svijska Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Svinya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1690 1691 1000 ekz nbsp Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Svinya svijska amp oldid 43754334