Ко́нго (фр. Congo, також Заїр, Луалаба) — найбільша річка центральної Африки, найбільш повноводна (друга у світі після Амазонки) і друга (після Нілу) за довжиною на континенті. У верхній течії (вище міста Кісангані) має назву Луалаба.
Конго Congo | |
---|---|
Карта річки | |
6°04′30″ пд. ш. 12°27′00″ сх. д. / 6.07500000002777796° пд. ш. 12.45000000002777795771180536° сх. д. | |
Витік | плато |
• висота, м | 1 590 |
Гирло | Атлантичний океан |
Басейн | Конго синекліза |
Країни: | ДР Конго Ангола Республіка Конго |
Регіон | Центральне Конго |
Довжина | 4 320 (з Луалабою) |
Площа басейну: | 3 778 900 |
Середньорічний стік | 40 251 м³/с (за 490 км від гирла) 41 800 м³/с (в гирлі) (2-ге місце у світі) |
Притоки: | Луфіра, Лувуа, Лукуга, Арувімі, Ітімбірі, Убангі, Санга, Лікуала, Аліма, Нкені, Лефіні, Джа, Лео, Ліві, Лубуді, Ломамі, Лулонга, Рукі, Касаї, Інкісі |
Медіафайли у Вікісховищі |
Основні дані
Річка Конго була утворена під час плейстоцену.
Вона протікає по всій території Демократичної Республіки Конго (колишній Заїр, в якому у 1971—1997 роках річка також мала назву Заїр), та у прикордонні з Республікою Конго і Анголою.
Довжина річки (разом із Луалабою) становить близько 4320 км; площа басейну — 3 691 000 км².
На всьому своєму протязі річка нагадує велетенську дугу, обернену випуклістю на північ, двічі перетинаючи при цьому екватор. Внутрішня частина басейну річки являє собою своєрідну простору западину — сінеклізу Конго, обмежену терасовими схилами. Тут річка приймає свої найбільші притоки. До басейну річки належать також великі озера Танганьїка, Ківу, Бангвеулу та Мверу, а також дрібніші.
Через своєрідність будови западини для Конго та більшості її приток характерне чергування порожистих ділянок із бистринами та водоспадами з ділянками із спокійною течією.
Річка та її притоки протікають через тропічні ліси Конго, другі за площею тропічні ліси у світі, які поступаються тільки тропічним лісам Амазонки в Південній Америці. Річка є однією з найглибших річок у світі, маючи глибини більші, ніж 230 м.
Річка Конго отримала свою назву від стародавнього королівства Конго, яке розташовувалося в гирлі річки. Демократична Республіка Конго та Республіка Конго — обидві країни, розташовані вздовж берегів річки — були названі на її честь. У період між 1971 і 1997 роками уряд тодішнього Заїру називав річку Заїр.
Природне середовище
Утворення Конго, цілком імовірно, призвело до алопатричного видоутворення бонобо та шимпанзе від їхнього спільного предка. Бонобо є ендемічним видом вологих лісів регіону, так само як і інші знакові види, наприклад (англ. Allen's swamp monkey), (англ. Dryas monkey), генета водна (лат. Genetta piscivora, англ. Aquatic Genet), окапі та конголезький павич (Congo Peafowl).
З точки зору водної флори і фауни, басейн річки Конго має дуже високе видове багатство і є місцем однієї з найвищих концентрацій відомих ендеміків. На сьогодні в басейні річки Конго були зареєстровані майже 700 видів риб, і велика частина з них досі залишаються практично невивченими. У зв'язку з цим і через великі екологічні відмінності між регіонами в басейні його часто поділяють на кілька екорегіонів (замість того, щоб розглядати його як один екорегіон). Серед цих екорегіонів тільки нижні стремнини Конго (район водоспаду Стенлі) нараховують понад 300 видів риб, у тому числі близько 80 ендеміків, а південно-західна частина (басейн Касаї) — близько 200 видів риб, з яких близько чверті є ендемічними.
Домінуючими родинами риб, принаймні в деяких частинах річки, є коропові (такі як лат. [en]), (риби-слони) (лат. Mormyridae), (англ. African tetra), пір'явусі соми (лат. Mochokidae) та цихліди. Серед місцевих риб у річці водяться також хижі агресивні гігантські тигрові риби (лат. Hydrocynus goliath). Два з найбільш незвичайних ендемічних видів цихлід — білуваті (не пігментовані) та сліпі лампролоґус летопс (лат. [en]), які, як вважають, живуть на глибині 160 метрів, та гетерохроміс (лат. Heterochromis multidens), які, як вважають, більш тісно пов'язані з американськими цихлідами, ніж інші африканські цихліди. Також на Конго водяться безліч ендемічних жаб та равликів.
Для басейну річки Конго є характерними вузькорилі (Mecistops cataphractus), нільські (Crocodylus niloticus) та тупорилі крокодили (Osteolaemus tetraspis), а також кілька видів черепах.
На річці планується звести декілька гідроелектростанцій і це може призвести до вимирання багатьох ендеміків.
Течія
Долина та русло Конго за своїм характером поділяються на три ділянки: верхня (Луалаба) — від витоків до водоспадів Бойома (2080 м) середня — між водоспадами Бойома та містом Кіншаса (1740 км) та нижня (500 км).
Починається Конго на південному сході Демократичної Республіки Конго, на плато , що є частиною Східно-Африканському рифту, поблизу кордону із Замбією, під назвою Луалаба. Як джерело Конго, відповідно до прийнятої в усьому світі практики використання найдовшої притоки, як і з річкою Ніл, як правило, приймають річку (фр. Chambeshi, англ. Chambeshi River), що протікає територією Замбії. У верхній течії річка перетинає у вузьких (30—50 м) ущелинах кристалічний масив , утворюючи каскад порогів та водоспадів. Починаючи від Буками, річка протікає пласкою рівниною грабену , де приймає велику праву притоку — річку . Під самим екватором річка спускається з крайових уступів плато у западину Конго, утворюючи водоспади , і вже звідси називається Конго.
У межах западини Конго має характер спокійної рівнинної річки, її річище являє собою ланцюжок озероподібних розширень, які називаються пули, розділених відносно звуженими (1,5—2 км) ділянками. Найбільше таке розширення — Малебо — має довжину 30 км, ширину — 25 км.
У нижній течії Конго проривається до океану через Південно-Гвінейську височину у глибокій (500 м) ущелині. Протягом 350 км між містами Кіншаса та Матаді річка спускається на 270 м, утворюючи 70 порогів та водоспадів, так звані водоспади Лівінгстона. Біля міста Матаді Конго виходить на приморську низовину, і біля міста впадає до Атлантичного океану, утворюючи при цьому великий естуарій (ширина до 17 км). Долина продовжується і на дні океану. Підводний канал Конго, який починається приблизно посередині естуарію, має довжину до 800 км завширшки до 8 км.
Основні характеристики
Конго має досить складний режим. Більшість приток характеризуються переважанням осіннього стоку: на притоках із водозабором у Північній півкулі максимальний підйом води спостерігається у вересні — листопаді, у Південній — у квітні — травні. У середній та особливо у нижній течії сезонні коливання стоку в значній мірі згладжені через рівномірні поступання в річку вод її приток, оскільки великі частини басейну річки лежать вище і нижче екватора і принаймні в одній частині річки триває сезон дощів. Відтак, з усіх великих річок планети Конго відрізняється найбільшою природною зарегульованістю.
Максимальні паводки спостерігаються у верхній течії — у листопаді — грудні, у середній та нижній — у травні — червні та у листопаді — грудні.
Пересічні витрати води становлять 46 тис. м³/с, максимальні 75 тис. м³/с, мінімальні 23 тис. м³/с. Середньорічний стік води — 1450 км³. Величезні маси води, що виносяться до океану, опріснюють його на 75 км від берега. Твердий стік становить приблизно 50 млн т за рік.
Гідрометрія — стік біля Кіншаси
Стік річки спостерігався протягом 81 року (1903—1983) в Кіншасі, столиці Демократичної Республіки Конго, що знаходиться приблизно за 3 937 км від її джерела і за 490 км від її гирла в океані.
У Кіншасі середньорічна витрата води, що спостерігалася за цей період, становила 39 536 м³/с за іншими даними 40 251 м³/с, при площі стоку близько 3 475 000 квадратних кілометрів, що становить майже 95 % всього вододілу річки.
Притоки
Головними притоками річки Конго є:
Праві
- (англ. Lufira River, фр. [fr])
- (англ. [en], фр. [fr])
- Лукуга (англ. Lukuga River, фр. Lukuga)
- Арувімі (англ. Aruwimi River, фр. Aruwimi)
- [fr]
- Убангі (англ. Ubangi River, фр. Oubangui)
- (англ. [en], фр. [fr])
- Лікуала (англ. Likouala River, фр. Likouala)
- (англ. Alima, фр. [fr])
- (фр. Nkéni)
- (англ. [en], фр. Léfini)
- [fr]
- (англ. Leo,фр. Leo)
Ліві
Найбільші острови
- Кеве (фр. [fr])
- Мбіе (фр. [fr])
- Еборо (фр. [fr])
- Умата (фр. [fr])
- Іфанду (фр. [fr])
- Есабо (фр. [fr])
- Елумба (фр. [fr])
- Еліма (фр. [fr])
- Есумба (фр. [fr])
- Укатурака (фр. [fr])
- Сумба (фр. [fr])
- Елоло (фр. [fr])
- Сонджі (фр. Sondji)
- Болімба (фр. Bolimba)
- Ілата (фр. Ilata)
- Маїта (фр. {Maita)
- Кале-Кале (фр. Kale-Kale)
- Нкаса (фр. [fr])
- Мбаму(фр. [fr])
- Матеба (фр. [fr])
Історія відкриття
Наприкінці 1481 року португальський король Жуан ІІ послав флотилію каравел до Золотого Берега (сучасна Гана), щоб відкрити копальні для видобутку золота. Експедицію очолив . Для копальні потрібні були раби, тому у 1482 році Азанбужі послав Діогу Кана обстежити невідоме тоді західне узбережжя Африки. У районі 6° пд. ш. португальці виявили гирло великої річки і висадились на берег, де їх зустріли чорношкірі люди племені банту. Вони розповіли, що річка називається Нзаді — «Велика», а державою, по якій вона тече, володіє король . На знак відкриття біля гирла встановили кам'яний стовп і проголосили річку та довколишні землі власністю португальської корони. Річку назвали Ріо-де-Падран — «Річка кам'яного стовпа».
У 1871—1872 роках річка досліджувалась з метою пошуку витоку Девідом Лівінгстоном; згодом у 1876—1877 роках ділянку нижньої течії досліджував Стенлі; притоку вивчав у 1885 році.
Використання
Річки та озера басейну річки багаті на рибу (приблизно до 1000 видів). Типовими представниками є , тиляпія, багатопер, вусач, .
Хоча водоспад Лівінгстона закриває доступ з моря, майже вся Конго судноплавна на окремих ділянках, особливо між Кіншасою та Кісангані. Ще до недавнього часу тут працювали великі річкові пароплави. Річка Конго досі є важливою магістраллю у землях без автомобільних доріг чи залізниць.
Загальна довжина судноплавних шяхів басейну Конго становить 20 тис. км. Судноплавство здійснюється також по озерам Танганьїка та Ківу. Сама річка судноплавна на окремих ділянках, зв'язаних між собою залізницями Букама — Конголо (645 км), Кінду — Убунду (300 км), Кісангані — Кіншаса (1742 км), Матаді — гирло (138 км).
Залізниці в наш час[] обходять три головних водоспади, і значна частина торгівлі в Центральній Африці проходить уздовж річки. Зокрема так перевозять мідь, пальмову олію, цукор, каву та бавовну. Річка також є потенційно цінною для гідроелектростанцій і гребля ГЕС Інга, нижче — перша, котра використовує річку Конго.
Важливі міста та порти на річці:
- (англ. Bukama, фр. Bukama)
- Конголо (англ. Kongolo, фр. Kongolo)
- Кінду (англ. Kindu, фр. Kindu)
- Убунду (англ. Ubundu, фр. Ubundu)
- Мбандака (англ. Mbandaka, фр. Mbandaka)
- Кісангані (англ. Kisangani, фр. Kisangani)
- Кіншаса (англ. Kinshasa, фр. Kinshasa)
- Бома (англ. Boma, фр. Boma)
- Матаді (англ. Matadi, фр. Matadi)
- (англ. Banana, фр. Banana)
- Бумба (англ. Bumba, фр. Bumba) (ДРК)
- Браззавіль (англ. Brazzaville, фр. Brazzaville) (Республіка Конго)
Гідроенергетика
За запасами гідроенергії (близько 390 гВт) басейн річки Конго займає перше місце серед річкових басейнів планети і, відтак, Африки. Під час сезону дощів вона виносить в Атлантичний океан понад 50 000 м³ води на секунду. Можливості річки Конго і її приток для гідроенергетики, таким чином, величезні. Вчені підрахували, що потужність всього басейну річки Конго становить тринадцять відсотків світового гідроенергетичного потенціалу. Його використання дозволило б забезпечити достатню потужність для всіх потреб в електроенергії Африки південніше Сахари.
Наразі в басейні річки Конго є близько сорока ГЕС: ГЕС Нзіло, ГЕС Нсеке та ін. Найбільшою з них є Інга (фр. [fr], англ. [en]), приблизно за 200 км на південний захід від Кіншаси. Проект Інга був запущений на початку 1970-х будівництвом першої греблі. Чотири додаткові греблі та будівництво гігантської греблі дало б загальну потужність 34 500 МВт, що майже втричі перевищує сумарну потужність всіх наявних (бельгійських) електростанцій. На сьогоднішній день побудовані тільки дві греблі Інга І та Інга II, на яких працюють чотирнадцять турбін. Проекти Інга ІІІ (фр. [fr]) та Велика Інга (фр. [fr], англ. [en]) знаходяться на стадії проектування.
У лютому 2005 року Південноафриканська державна енергетична компанія «Еском» (англ. Eskom), оголосила пропозицію про швидке збільшення потужності ГЕС Інга за рахунок вдосконалення і будівництва нової греблі. Проект міг би збільшити максимальну потужність об'єкта до 40 ГВт, що удвічі більше, ніж дає китайська ГЕС «Три ущелини» (англ. Three Gorges Dam, кит. 三峡工程).
Є побоювання, що будівництво цих нових гребель гідроелектростанцій може призвести до вимирання багатьох видів риб, які є ендемічними в річці.
Також значними ГЕС у басейні Конго є Ле-Марінель (англ. Le Marinel) та Делькоммюн (англ. Delcommune) (Луалаба), Франкі ().
Біологія
Іхтіофауна Конго представлена тисячею різноманітних видів риб, з яких промислове значення мають нільський окунь, тиляпія, , , конголезькі щуки, , соми.
Джерела
- Середньорічна витрата води в місті Кіншаса [ 30 жовтня 2017 у Wayback Machine.] і місті Бразавіль [ 11 листопада 2017 у Wayback Machine.], перевірено 12-11-2015. Дані на кінець 1983 року.
- Dickman, Kyle (3 листопада 2009). . Science & Nature. Smithsonian Magazine. Архів оригіналу за 9 листопада 2011. Процитовано 21 жовтня 2011. (англ.)
- Monster Fish of the Congo. Explorer. 2009. National Geographic Channel.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|began=
,|city=
та|ended=
(); Перевірте значення|episodelink=
() (англ.) - Caswell JL, Mallick S, Richter DJ та ін. (2008). Analysis of chimpanzee history based on genome sequence alignments. PLoS Genet. 4 (4): e1000057. doi:10.1371/journal.pgen.1000057. PMC 2278377. PMID 18421364.
{{}}
: Явне використання «та ін.» у:|author=
()Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () (англ.) - Kingdon, J. (1997). The Kingdon Guide to African Mammals. Academic Press Limited, London. . (англ.)
- Freshwater Ecoregions of the World (2008). Sudanic Congo — Oubangi. [ 5 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Accessed 2 May 2011. (англ.)
- Norlander, Britt (April 20, 2009). Rough waters: one of the world's most turbulent rivers is home to a wide array of fish species. Now, large dams are threatening their future. Science World (англ.)
- Freshwater Ecoregions of the World (2008). Kasai. [ 5 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Accessed 2 May 2011. (англ.)
- Freshwater Ecoregions of the World (2008). Upper Lualaba. [ 5 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Accessed 2 May 2011. (англ.)
- Kullander, S.O. (1998). A phylogeny and classification of the South American Cichlidae (Teleostei: Perciformes). Pp. 461—498 in Malabarba, L., et al. (eds.), Phylogeny and Classification of Neotropical Fishes, Porto Alegre. (англ.)
- Freshwater Ecoregions of the World (2008). Lower Congo Rapids. [ 5 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Accessed 2 May 2011. (англ.)
- Річка Конго [ 20 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- GRDC — Конго біля Кіншаси [ 19 січня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Вчені дізналися, яка річка — одна з найчорніших у світі. 22.10.2023, 16:33
- Бєлозоров С. Т., 1971.
Література
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с. — 10 тис. прим.
- Конго // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1980. — Т. 5 : Кантата — Кулики. — С. 349.
- Африка. Енциклопедичний довідник. Т.2, Москва, 1987
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Річка Конго |
- Тропічний ліс великого Конго [ 19 вересня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ko ngo fr Congo takozh Zayir Lualaba najbilsha richka centralnoyi Afriki najbilsh povnovodna druga u sviti pislya Amazonki i druga pislya Nilu za dovzhinoyu na kontinenti U verhnij techiyi vishe mista Kisangani maye nazvu Lualaba Kongo CongoKongo bilya mista Kisangani DRKKarta richki6 04 30 pd sh 12 27 00 sh d 6 07500000002777796 pd sh 12 45000000002777795771180536 sh d 6 07500000002777796 12 45000000002777795771180536Vitik plato visota m 1 590Girlo Atlantichnij okeanBasejn Kongo sineklizaKrayini DR Kongo Angola Respublika KongoRegion Centralne KongoDovzhina 4 320 z Lualaboyu Plosha basejnu 3 778 900Serednorichnij stik 40 251 m s za 490 km vid girla 41 800 m s v girli 2 ge misce u sviti Pritoki Lufira Luvua Lukuga Aruvimi Itimbiri Ubangi Sanga Likuala Alima Nkeni Lefini Dzha Leo Livi Lubudi Lomami Lulonga Ruki Kasayi Inkisi Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kongo Osnovni daniRichka Kongo bula utvorena pid chas plejstocenu Vona protikaye po vsij teritoriyi Demokratichnoyi Respubliki Kongo kolishnij Zayir v yakomu u 1971 1997 rokah richka takozh mala nazvu Zayir ta u prikordonni z Respublikoyu Kongo i Angoloyu Kongo v rajoni vodospadiv Livingstona Dovzhina richki razom iz Lualaboyu stanovit blizko 4320 km plosha basejnu 3 691 000 km Na vsomu svoyemu protyazi richka nagaduye veletensku dugu obernenu vipuklistyu na pivnich dvichi peretinayuchi pri comu ekvator Vnutrishnya chastina basejnu richki yavlyaye soboyu svoyeridnu prostoru zapadinu sineklizu Kongo obmezhenu terasovimi shilami Tut richka prijmaye svoyi najbilshi pritoki Do basejnu richki nalezhat takozh veliki ozera Tanganyika Kivu Bangveulu ta Mveru a takozh dribnishi Cherez svoyeridnist budovi zapadini dlya Kongo ta bilshosti yiyi pritok harakterne cherguvannya porozhistih dilyanok iz bistrinami ta vodospadami z dilyankami iz spokijnoyu techiyeyu Richka ta yiyi pritoki protikayut cherez tropichni lisi Kongo drugi za plosheyu tropichni lisi u sviti yaki postupayutsya tilki tropichnim lisam Amazonki v Pivdennij Americi Richka ye odniyeyu z najglibshih richok u sviti mayuchi glibini bilshi nizh 230 m Richka Kongo otrimala svoyu nazvu vid starodavnogo korolivstva Kongo yake roztashovuvalosya v girli richki Demokratichna Respublika Kongo ta Respublika Kongo obidvi krayini roztashovani vzdovzh beregiv richki buli nazvani na yiyi chest U period mizh 1971 i 1997 rokami uryad todishnogo Zayiru nazivav richku Zayir Prirodne seredovisheUtvorennya Kongo cilkom imovirno prizvelo do alopatrichnogo vidoutvorennya bonobo ta shimpanze vid yihnogo spilnogo predka Bonobo ye endemichnim vidom vologih lisiv regionu tak samo yak i inshi znakovi vidi napriklad angl Allen s swamp monkey angl Dryas monkey geneta vodna lat Genetta piscivora angl Aquatic Genet okapi ta kongolezkij pavich Congo Peafowl Z tochki zoru vodnoyi flori i fauni basejn richki Kongo maye duzhe visoke vidove bagatstvo i ye miscem odniyeyi z najvishih koncentracij vidomih endemikiv Na sogodni v basejni richki Kongo buli zareyestrovani majzhe 700 vidiv rib i velika chastina z nih dosi zalishayutsya praktichno nevivchenimi U zv yazku z cim i cherez veliki ekologichni vidminnosti mizh regionami v basejni jogo chasto podilyayut na kilka ekoregioniv zamist togo shob rozglyadati jogo yak odin ekoregion Sered cih ekoregioniv tilki nizhni stremnini Kongo rajon vodospadu Stenli narahovuyut ponad 300 vidiv rib u tomu chisli blizko 80 endemikiv a pivdenno zahidna chastina basejn Kasayi blizko 200 vidiv rib z yakih blizko chverti ye endemichnimi Dominuyuchimi rodinami rib prinajmni v deyakih chastinah richki ye koropovi taki yak lat en ribi sloni lat Mormyridae angl African tetra pir yavusi somi lat Mochokidae ta cihlidi Sered miscevih rib u richci vodyatsya takozh hizhi agresivni gigantski tigrovi ribi lat Hydrocynus goliath Dva z najbilsh nezvichajnih endemichnih vidiv cihlid biluvati ne pigmentovani ta slipi lamprologus letops lat en yaki yak vvazhayut zhivut na glibini 160 metriv ta geterohromis lat Heterochromis multidens yaki yak vvazhayut bilsh tisno pov yazani z amerikanskimi cihlidami nizh inshi afrikanski cihlidi Takozh na Kongo vodyatsya bezlich endemichnih zhab ta ravlikiv Dlya basejnu richki Kongo ye harakternimi vuzkorili Mecistops cataphractus nilski Crocodylus niloticus ta tuporili krokodili Osteolaemus tetraspis a takozh kilka vidiv cherepah Na richci planuyetsya zvesti dekilka gidroelektrostancij i ce mozhe prizvesti do vimirannya bagatoh endemikiv TechiyaSuputnikovij znimok Brazzavilyu Kinshasi ta pul Malebo na richci Kongo Dolina ta ruslo Kongo za svoyim harakterom podilyayutsya na tri dilyanki verhnya Lualaba vid vitokiv do vodospadiv Bojoma 2080 m serednya mizh vodospadami Bojoma ta mistom Kinshasa 1740 km ta nizhnya 500 km Pochinayetsya Kongo na pivdennomu shodi Demokratichnoyi Respubliki Kongo na plato sho ye chastinoyu Shidno Afrikanskomu riftu poblizu kordonu iz Zambiyeyu pid nazvoyu Lualaba Yak dzherelo Kongo vidpovidno do prijnyatoyi v usomu sviti praktiki vikoristannya najdovshoyi pritoki yak i z richkoyu Nil yak pravilo prijmayut richku fr Chambeshi angl Chambeshi River sho protikaye teritoriyeyu Zambiyi U verhnij techiyi richka peretinaye u vuzkih 30 50 m ushelinah kristalichnij masiv utvoryuyuchi kaskad porogiv ta vodospadiv Pochinayuchi vid Bukami richka protikaye plaskoyu rivninoyu grabenu de prijmaye veliku pravu pritoku richku Pid samim ekvatorom richka spuskayetsya z krajovih ustupiv plato u zapadinu Kongo utvoryuyuchi vodospadi i vzhe zvidsi nazivayetsya Kongo U mezhah zapadini Kongo maye harakter spokijnoyi rivninnoyi richki yiyi richishe yavlyaye soboyu lancyuzhok ozeropodibnih rozshiren yaki nazivayutsya puli rozdilenih vidnosno zvuzhenimi 1 5 2 km dilyankami Najbilshe take rozshirennya Malebo maye dovzhinu 30 km shirinu 25 km U nizhnij techiyi Kongo prorivayetsya do okeanu cherez Pivdenno Gvinejsku visochinu u glibokij 500 m ushelini Protyagom 350 km mizh mistami Kinshasa ta Matadi richka spuskayetsya na 270 m utvoryuyuchi 70 porogiv ta vodospadiv tak zvani vodospadi Livingstona Bilya mista Matadi Kongo vihodit na primorsku nizovinu i bilya mista vpadaye do Atlantichnogo okeanu utvoryuyuchi pri comu velikij estuarij shirina do 17 km Dolina prodovzhuyetsya i na dni okeanu Pidvodnij kanal Kongo yakij pochinayetsya priblizno poseredini estuariyu maye dovzhinu do 800 km zavshirshki do 8 km Osnovni harakteristikiKongo maye dosit skladnij rezhim Bilshist pritok harakterizuyutsya perevazhannyam osinnogo stoku na pritokah iz vodozaborom u Pivnichnij pivkuli maksimalnij pidjom vodi sposterigayetsya u veresni listopadi u Pivdennij u kvitni travni U serednij ta osoblivo u nizhnij techiyi sezonni kolivannya stoku v znachnij miri zgladzheni cherez rivnomirni postupannya v richku vod yiyi pritok oskilki veliki chastini basejnu richki lezhat vishe i nizhche ekvatora i prinajmni v odnij chastini richki trivaye sezon doshiv Vidtak z usih velikih richok planeti Kongo vidriznyayetsya najbilshoyu prirodnoyu zaregulovanistyu Maksimalni pavodki sposterigayutsya u verhnij techiyi u listopadi grudni u serednij ta nizhnij u travni chervni ta u listopadi grudni Peresichni vitrati vodi stanovlyat 46 tis m s maksimalni 75 tis m s minimalni 23 tis m s Serednorichnij stik vodi 1450 km Velichezni masi vodi sho vinosyatsya do okeanu oprisnyuyut jogo na 75 km vid berega Tverdij stik stanovit priblizno 50 mln t za rik Gidrometriya stik bilya Kinshasi Stik richki sposterigavsya protyagom 81 roku 1903 1983 v Kinshasi stolici Demokratichnoyi Respubliki Kongo sho znahoditsya priblizno za 3 937 km vid yiyi dzherela i za 490 km vid yiyi girla v okeani U Kinshasi serednorichna vitrata vodi sho sposterigalasya za cej period stanovila 39 536 m s za inshimi danimi 40 251 m s pri ploshi stoku blizko 3 475 000 kvadratnih kilometriv sho stanovit majzhe 95 vsogo vododilu richki Kilkist opadiv v basejni dosyagla 359 milimetriv na rik Pokazniki serednomisyachnoyi vitrati vodi richki Kongo za 81 rik sposterezhennya 1903 1983 na stanciyi Kinshasa za 490 km vid girla m s Dzherelo Serednorichna vitrata vodi v misti Kinshasa i misti Brazavil perevireno 12 11 2015 Dani na kinec 1983 roku PritokiGolovnimi pritokami richki Kongo ye Pravi angl Lufira River fr fr angl en fr fr Lukuga angl Lukuga River fr Lukuga Aruvimi angl Aruwimi River fr Aruwimi fr Ubangi angl Ubangi River fr Oubangui angl en fr fr Likuala angl Likouala River fr Likouala angl Alima fr fr fr Nkeni angl en fr Lefini fr angl Leo fr Leo Livi angl Lubudi River fr fr Lomami angl Lomami River fr Lomami Lulonga angl Lulonga River fr Lulonga fr Kasayi angl Kasai River fr Kasai angl Inkisi River Najbilshi ostroviKeve fr fr Mbie fr fr Eboro fr fr Umata fr fr Ifandu fr fr Esabo fr fr Elumba fr fr Elima fr fr Esumba fr fr Ukaturaka fr fr Sumba fr fr Elolo fr fr Sondzhi fr Sondji Bolimba fr Bolimba Ilata fr Ilata Mayita fr Maita Kale Kale fr Kale Kale Nkasa fr fr Mbamu fr fr Mateba fr fr Istoriya vidkrittyaNaprikinci 1481 roku portugalskij korol Zhuan II poslav flotiliyu karavel do Zolotogo Berega suchasna Gana shob vidkriti kopalni dlya vidobutku zolota Ekspediciyu ocholiv Dlya kopalni potribni buli rabi tomu u 1482 roci Azanbuzhi poslav Diogu Kana obstezhiti nevidome todi zahidne uzberezhzhya Afriki U rajoni 6 pd sh portugalci viyavili girlo velikoyi richki i visadilis na bereg de yih zustrili chornoshkiri lyudi plemeni bantu Voni rozpovili sho richka nazivayetsya Nzadi Velika a derzhavoyu po yakij vona teche volodiye korol Na znak vidkrittya bilya girla vstanovili kam yanij stovp i progolosili richku ta dovkolishni zemli vlasnistyu portugalskoyi koroni Richku nazvali Rio de Padran Richka kam yanogo stovpa U 1871 1872 rokah richka doslidzhuvalas z metoyu poshuku vitoku Devidom Livingstonom zgodom u 1876 1877 rokah dilyanku nizhnoyi techiyi doslidzhuvav Stenli pritoku vivchav u 1885 roci VikoristannyaRichki ta ozera basejnu richki bagati na ribu priblizno do 1000 vidiv Tipovimi predstavnikami ye tilyapiya bagatoper vusach Porogi v sistemi vodospadu Livingstona Hocha vodospad Livingstona zakrivaye dostup z morya majzhe vsya Kongo sudnoplavna na okremih dilyankah osoblivo mizh Kinshasoyu ta Kisangani She do nedavnogo chasu tut pracyuvali veliki richkovi paroplavi Richka Kongo dosi ye vazhlivoyu magistrallyu u zemlyah bez avtomobilnih dorig chi zaliznic Zagalna dovzhina sudnoplavnih shyahiv basejnu Kongo stanovit 20 tis km Sudnoplavstvo zdijsnyuyetsya takozh po ozeram Tanganyika ta Kivu Sama richka sudnoplavna na okremih dilyankah zv yazanih mizh soboyu zaliznicyami Bukama Kongolo 645 km Kindu Ubundu 300 km Kisangani Kinshasa 1742 km Matadi girlo 138 km Zaliznici v nash chas koli obhodyat tri golovnih vodospadi i znachna chastina torgivli v Centralnij Africi prohodit uzdovzh richki Zokrema tak perevozyat mid palmovu oliyu cukor kavu ta bavovnu Richka takozh ye potencijno cinnoyu dlya gidroelektrostancij i greblya GES Inga nizhche persha kotra vikoristovuye richku Kongo Vazhlivi mista ta porti na richci angl Bukama fr Bukama Kongolo angl Kongolo fr Kongolo Kindu angl Kindu fr Kindu Ubundu angl Ubundu fr Ubundu Mbandaka angl Mbandaka fr Mbandaka Kisangani angl Kisangani fr Kisangani Kinshasa angl Kinshasa fr Kinshasa Boma angl Boma fr Boma Matadi angl Matadi fr Matadi angl Banana fr Banana Bumba angl Bumba fr Bumba DRK Brazzavil angl Brazzaville fr Brazzaville Respublika Kongo Gidroenergetika Za zapasami gidroenergiyi blizko 390 gVt basejn richki Kongo zajmaye pershe misce sered richkovih basejniv planeti i vidtak Afriki Pid chas sezonu doshiv vona vinosit v Atlantichnij okean ponad 50 000 m vodi na sekundu Mozhlivosti richki Kongo i yiyi pritok dlya gidroenergetiki takim chinom velichezni Vcheni pidrahuvali sho potuzhnist vsogo basejnu richki Kongo stanovit trinadcyat vidsotkiv svitovogo gidroenergetichnogo potencialu Jogo vikoristannya dozvolilo b zabezpechiti dostatnyu potuzhnist dlya vsih potreb v elektroenergiyi Afriki pivdennishe Sahari Narazi v basejni richki Kongo ye blizko soroka GES GES Nzilo GES Nseke ta in Najbilshoyu z nih ye Inga fr fr angl en priblizno za 200 km na pivdennij zahid vid Kinshasi Proekt Inga buv zapushenij na pochatku 1970 h budivnictvom pershoyi grebli Chotiri dodatkovi grebli ta budivnictvo gigantskoyi grebli dalo b zagalnu potuzhnist 34 500 MVt sho majzhe vtrichi perevishuye sumarnu potuzhnist vsih nayavnih belgijskih elektrostancij Na sogodnishnij den pobudovani tilki dvi grebli Inga I ta Inga II na yakih pracyuyut chotirnadcyat turbin Proekti Inga III fr fr ta Velika Inga fr fr angl en znahodyatsya na stadiyi proektuvannya U lyutomu 2005 roku Pivdennoafrikanska derzhavna energetichna kompaniya Eskom angl Eskom ogolosila propoziciyu pro shvidke zbilshennya potuzhnosti GES Inga za rahunok vdoskonalennya i budivnictva novoyi grebli Proekt mig bi zbilshiti maksimalnu potuzhnist ob yekta do 40 GVt sho udvichi bilshe nizh daye kitajska GES Tri ushelini angl Three Gorges Dam kit 三峡工程 Ye poboyuvannya sho budivnictvo cih novih grebel gidroelektrostancij mozhe prizvesti do vimirannya bagatoh vidiv rib yaki ye endemichnimi v richci Takozh znachnimi GES u basejni Kongo ye Le Marinel angl Le Marinel ta Delkommyun angl Delcommune Lualaba Franki BiologiyaIhtiofauna Kongo predstavlena tisyacheyu riznomanitnih vidiv rib z yakih promislove znachennya mayut nilskij okun tilyapiya kongolezki shuki somi DzherelaSerednorichna vitrata vodi v misti Kinshasa 30 zhovtnya 2017 u Wayback Machine i misti Brazavil 11 listopada 2017 u Wayback Machine perevireno 12 11 2015 Dani na kinec 1983 roku Dickman Kyle 3 listopada 2009 Science amp Nature Smithsonian Magazine Arhiv originalu za 9 listopada 2011 Procitovano 21 zhovtnya 2011 angl Monster Fish of the Congo Explorer 2009 National Geographic Channel a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite episode title Shablon Cite episode cite episode a Cite maye pusti nevidomi parametri began city ta ended dovidka Perevirte znachennya episodelink dovidka angl Caswell JL Mallick S Richter DJ ta in 2008 Analysis of chimpanzee history based on genome sequence alignments PLoS Genet 4 4 e1000057 doi 10 1371 journal pgen 1000057 PMC 2278377 PMID 18421364 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Yavne vikoristannya ta in u author dovidka Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya angl Kingdon J 1997 The Kingdon Guide to African Mammals Academic Press Limited London ISBN 0 12 408355 2 angl Freshwater Ecoregions of the World 2008 Sudanic Congo Oubangi 5 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Accessed 2 May 2011 angl Norlander Britt April 20 2009 Rough waters one of the world s most turbulent rivers is home to a wide array of fish species Now large dams are threatening their future Science World angl Freshwater Ecoregions of the World 2008 Kasai 5 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Accessed 2 May 2011 angl Freshwater Ecoregions of the World 2008 Upper Lualaba 5 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Accessed 2 May 2011 angl Kullander S O 1998 A phylogeny and classification of the South American Cichlidae Teleostei Perciformes Pp 461 498 in Malabarba L et al eds Phylogeny and Classification of Neotropical Fishes Porto Alegre angl Freshwater Ecoregions of the World 2008 Lower Congo Rapids 5 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Accessed 2 May 2011 angl Richka Kongo 20 zhovtnya 2017 u Wayback Machine angl GRDC Kongo bilya Kinshasi 19 sichnya 2012 u Wayback Machine angl Vcheni diznalisya yaka richka odna z najchornishih u sviti 22 10 2023 16 33 Byelozorov S T 1971 LiteraturaByelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s 10 tis prim Kongo Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1980 T 5 Kantata Kuliki S 349 Afrika Enciklopedichnij dovidnik T 2 Moskva 1987PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Richka Kongo Tropichnij lis velikogo Kongo 19 veresnya 2011 u Wayback Machine