Окапі | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Окапі | ||||||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Okapia johnstoni (P.L. Sclater, 1901) | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
|
Ока́пі (Okapia johnstoni) — вид парнокопитних із родини жирафових, єдиний вид у своєму роді. Будовою тіла окапі більше нагадує коня, ніж жирафу. Також вони мають смужки, як у зебри. Але від зебр окапі знаходяться досить далеко, бо належать до іншого ряду.
Особливості
Окапі мають хутро шоколадного кольору, що виблискує червоними відтінками. Кінцівки білі або світло-коричневі. Морда чорно-білого забарвлення. Шия та ноги значно видовжені, хоча і не у такій мірі, як у родича — степової жирафи. Самці мають два короткі роги; самиці рогів не мають. Вага окапі становить близько 230 кг. Довжина від голови до хвоста — близько 2 метрів; хвіст завдовжки 40 см. Зріст окапі 1,6 м. Самиці зазвичай дещо вищі від самців.
Етимологія
Родове ім'я Okapia походить від місцевого слова o'api, тоді як видовий епітет (johnstoni) додано на честь сера Гаррі Джонстона, який організував експедицію, що першою відкрила існування окапі для світової науки у ітурійських лісах Конго. Окапі — це сполучення двох слів мови лесе: «ока» — це дієслово, яке означає «відрубати», «відрізати», а «кпі» означає «смужки», «стріли». Легенди народу лесе говорять, що окапі сам прикрашає себе смужками, які ми бачимо на його тілі.
Єдиною країною, де збереглися окапі, є Демократична Республіка Конго. Окапі населяють густі тропічні ліси на півночі та сході країни. Наприклад, це заповідники та національні парки Салонга, Маїко, Вірунга та Окапі.
Сучасна чисельність окапі у дикій природі невідома. Ці тварини досить боязкі, а Демократична Республіка Конго страждає від громадянських воєн, тому мало що відомо взагалі про життя окапі на волі. Вирубування лісів, у яких водяться ці тварини, напевно, призводить до зменшення їхньої популяції. Обережні підрахунки вказують на те, що у природі можуть існувати від 10 тисяч до 20 тисяч цих тварин. У зоопарках світу їх налічується 45.
Життя окапі
Як і жирафи, окапі харчуються перш за все листям дерев, яке вони хапають своїм рухливим язиком. Крім того, окапі харчуються травою, папороттям, грибами та фруктами. Окапі активні вдень. Дорослі самиці мають чітко означені ареали, тоді як ареали самців перетинаються і не такі визначені. Окапі живуть поодинці. Часом вони збираються у невеликі групи, але причина такої поведінки лишається невідомою.
Вагітність окапі триває 450 днів (15 місяців). Народження дитинчат залежить від пори року. У неволі окапі доживають до 30 років.
Людина і окапі
Аборигени конголезьких джунглів знайомі з окапі зі стародавніх часів. Пігмеї полювали на окапі за допомогою викопаних та добре замаскованих ям. Коли вони зустріли експедицію Генрі Моргана Стенлі, яка користувалась кіньми, місцеві жителі розповіли про лісових тварин, схожих на коней. У 1900 році англійці змогли придбати у аборигенів частини шкіри і послали їх до Лондона, у Королівське Зоологічне товариство. Там невідомого звіра назвали Equus johnstoni (кінь Джонстона). Але вже у 1901 році, коли до Європи привезли цілу шкіру та два черепи окапі, помилку помітили та побачили подібність до невеликих жираф льодовикового періоду, чиї рештки у Європі були знайомі. Лише у 1909 році білій людині вдалося спіймати живого окапі.
Зображення окапі
- Окапі у Бристольському зоопарку, Англія
- Два окапі
- Самець окапі з витягнутим язиком, Бристольський зоопарк
- Окапі у Честерському зоопарку, Англія
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Okapi |
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Okapi Okapi Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Ssavci Mammalia Infraklas Placentarni Eutheria Ryad Kitoparnokopitni Cetartiodactyla Pidryad Zhujni Ruminantia Rodina Zhirafovi Giraffidae Rid Okapi Okapia 1901 Vid Okapi O johnstoni Binomialna nazva Okapia johnstoni P L Sclater 1901 Posilannya Vikishovishe Okapia johnstoni EOL 308387 ITIS 625037 MSOP 15188 NCBI 86973 Fossilworks 149380 Oka pi Okapia johnstoni vid parnokopitnih iz rodini zhirafovih yedinij vid u svoyemu rodi Budovoyu tila okapi bilshe nagaduye konya nizh zhirafu Takozh voni mayut smuzhki yak u zebri Ale vid zebr okapi znahodyatsya dosit daleko bo nalezhat do inshogo ryadu OsoblivostiOkapi mayut hutro shokoladnogo koloru sho vibliskuye chervonimi vidtinkami Kincivki bili abo svitlo korichnevi Morda chorno bilogo zabarvlennya Shiya ta nogi znachno vidovzheni hocha i ne u takij miri yak u rodicha stepovoyi zhirafi Samci mayut dva korotki rogi samici rogiv ne mayut Vaga okapi stanovit blizko 230 kg Dovzhina vid golovi do hvosta blizko 2 metriv hvist zavdovzhki 40 sm Zrist okapi 1 6 m Samici zazvichaj desho vishi vid samciv EtimologiyaRodove im ya Okapia pohodit vid miscevogo slova o api todi yak vidovij epitet johnstoni dodano na chest sera Garri Dzhonstona yakij organizuvav ekspediciyu sho pershoyu vidkrila isnuvannya okapi dlya svitovoyi nauki u iturijskih lisah Kongo Okapi ce spoluchennya dvoh sliv movi lese oka ce diyeslovo yake oznachaye vidrubati vidrizati a kpi oznachaye smuzhki strili Legendi narodu lese govoryat sho okapi sam prikrashaye sebe smuzhkami yaki mi bachimo na jogo tili ArealRozpovsyudzhennya okapi Rozpovsyudzhennya okapi u Africi Yedinoyu krayinoyu de zbereglisya okapi ye Demokratichna Respublika Kongo Okapi naselyayut gusti tropichni lisi na pivnochi ta shodi krayini Napriklad ce zapovidniki ta nacionalni parki Salonga Mayiko Virunga ta Okapi Suchasna chiselnist okapi u dikij prirodi nevidoma Ci tvarini dosit boyazki a Demokratichna Respublika Kongo strazhdaye vid gromadyanskih voyen tomu malo sho vidomo vzagali pro zhittya okapi na voli Virubuvannya lisiv u yakih vodyatsya ci tvarini napevno prizvodit do zmenshennya yihnoyi populyaciyi Oberezhni pidrahunki vkazuyut na te sho u prirodi mozhut isnuvati vid 10 tisyach do 20 tisyach cih tvarin U zooparkah svitu yih nalichuyetsya 45 Zhittya okapiYak i zhirafi okapi harchuyutsya persh za vse listyam derev yake voni hapayut svoyim ruhlivim yazikom Krim togo okapi harchuyutsya travoyu paporottyam gribami ta fruktami Okapi aktivni vden Dorosli samici mayut chitko oznacheni areali todi yak areali samciv peretinayutsya i ne taki viznacheni Okapi zhivut poodinci Chasom voni zbirayutsya u neveliki grupi ale prichina takoyi povedinki lishayetsya nevidomoyu Vagitnist okapi trivaye 450 dniv 15 misyaciv Narodzhennya ditinchat zalezhit vid pori roku U nevoli okapi dozhivayut do 30 rokiv Lyudina i okapiAborigeni kongolezkih dzhungliv znajomi z okapi zi starodavnih chasiv Pigmeyi polyuvali na okapi za dopomogoyu vikopanih ta dobre zamaskovanih yam Koli voni zustrili ekspediciyu Genri Morgana Stenli yaka koristuvalas kinmi miscevi zhiteli rozpovili pro lisovih tvarin shozhih na konej U 1900 roci anglijci zmogli pridbati u aborigeniv chastini shkiri i poslali yih do Londona u Korolivske Zoologichne tovaristvo Tam nevidomogo zvira nazvali Equus johnstoni kin Dzhonstona Ale vzhe u 1901 roci koli do Yevropi privezli cilu shkiru ta dva cherepi okapi pomilku pomitili ta pobachili podibnist do nevelikih zhiraf lodovikovogo periodu chiyi reshtki u Yevropi buli znajomi Lishe u 1909 roci bilij lyudini vdalosya spijmati zhivogo okapi Zobrazhennya okapiOkapi u Bristolskomu zooparku Angliya Dva okapi Samec okapi z vityagnutim yazikom Bristolskij zoopark Okapi u Chesterskomu zooparku Angliya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu OkapiDiv takozhZhirafovi Palaeotragus Sivatherium