Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кі́цманський райо́н — колишній район Чернівецької області України. Адміністративний центр — місто Кіцмань. Утворений 11 листопада 1940 року. Населення становить 68362 осіб (2019).
| Кіцманський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
| Колишній район на карті Чернівецька область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна | ||||
| Область: | Чернівецька область | ||||
| Код КОАТУУ: | 7322500000 | ||||
| Утворений: | 1940 р. | ||||
| Ліквідований: | 17 липня 2020 | ||||
| Населення: | ▼ 68 362 (на 1.1.2019) | ||||
| Площа: | 607 км² | ||||
| Густота: | 113.9 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-3736 | ||||
| Поштові індекси: | 59300—59358 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | м. Кіцмань | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Селищні ради: | 2 | ||||
| Сільські ради: | 26 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Смт: | 2 | ||||
| Села: | 43 | ||||
 | |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Лумей Петро Васильович | ||||
| Голова РДА: | Добровольський Олексій Денисович | ||||
| Вебсторінка: | Кіцманська РДА Кіцманська райрада | ||||
| Адреса: | 59300, Чернівецька обл., Кіцманський р-н, м. Кіцмань, вул. Незалежності, 83 | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
|
| |||||
Географія
Район розташований у північно-західній частині лісостепової зони області. Межує з Вижницьким, Заставнівським, Сторожинецьким районами Чернівецької області, містом Чернівці, Снятинським і Городенківським районами Івано-Франківської області.
Історія
Київська Русь
Понад чотири століття Кіцманщина входила до складу давньоруської держави у X — XII століттях була форпостом Київської Русі на її південно-західному кордоні, до середини XIV століття належала Галицькому, а пізніше — Галицько-Волинському князівству.
Молдавське князівство та Османська імперія
З середини XIV до другої половини XVII століть Північна Буковина перебувала у складі Молдовського князівства, потім край підпав під владу Османської імперії.
Кіцманщина була свідком безперервних загарбницьких воєн між Молдовою і Польщею. Від цього передусім найбільш потерпало населення краю, оскільки він був на кордоні між двома державами, що ворогували.
Австрія
У 1774–1918 роках Буковина була під владою Габсбурзької монархії. В перші роки XX століття посилився страйковий рух на Кіцманщині. У травні-липні страйкували селяни Кіцманя, Оршівців, Валяви.
1908 року в Кіцмані з'явилися організовані об'єднання профспілкового типу, які боролися за поліпшення умов праці і життя селян.
Румунія
У 1918—1940 роках Буковина перебувала у складі Румунського королівства. Одним із перших актів нової влади була надання продовольчої допомоги для Північної Буковини. Почали відкривати раніше закриті школи у Кіцмані, Іванківцях, П'ядиківцях, Лужанах, Неполоківцях.
Радянський період
28 червня 1940 року окупаційні радянські війська увійшли в Північну Буковину. З цієї нагоди у Кіцмані відбувся багатолюдний мітинг. Включення Північної Буковини до складу УРСР було подією великої історичної ваги, оскільки вперше за багато століть буковинці з'єдналися в межах однієї державної структури.
3 листопада 1940 року Кіцмань став районним центром Чернівецької області.
1941 року почалася Німецько-радянська війна. 8 липня 1941 року в Кіцмань вступив каральний загін СС на чолі з майором Гессом, а за ним батальйон румунських солдат. Проте і в умовах нацистського режиму жителі Кіцманщини продовжували боротьбу: відмовлялися платити податки, ховали хліб, ухилялись від роботи.
28 березня 1944 року в місто увійшли воїни 45 танкової бригади полковника М. В. Моргунова, які переслідували ворога в напрямі Чернівців.
Адміністративний устрій
Район адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду, 2 селищні ради та 26 сільських рад, які об'єднують 46 населених пунктів та підпорядковані .
Природно-заповідний фонд Кіцманського району
Регіональні ландшафтні парки
Чернівецький (частина).
Ботанічні заказники
Іхтіологічні заказники
Ландшафтні заказники
Совицький рів, Совицькі болота (частина, загальнодержавного значення), Цецино (частина, загальнодержавного значення).
Орнітологічні заказники
Ботанічні пам'ятки природи
Вікові дуби, Два велетні, Дубово-букова ділянка, Ревнянський дуб, Реліктові дуби.
Гідрологічні пам'ятки природи
Брусницька мінеральна-3, , , , , , , , , , Цілюще джерело.
Карстово-спелеологічні пам'ятки природи
Комплексні пам'ятки природи
Борівецька (загальнодержавного значення).
Заповідні урочища
Дендрологічні парки
Киселівський («Гайдейка»), Нижньостанівецький.
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва
Економіка
Сьогодні Кіцманський район — район високоінтенсивного сільського господарства, головний напрям якого — виробництво цукрового буряка, озимої пшениці, м'ясо-молочне тваринництво. Розвинуто також свинарство і птахівництво.
У районі є 45 с/г підприємств, 149 фермерських господарств.
На території району розміщено 10 промислових підприємств, зокрема в державній формі власності — 3.
Транспорт
Територією району проходить автошлях E85.
Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 33 848 | 6883 | 5249 | 10 288 | 7385 | 3885 | 158 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 39 035 | 6596 | 5230 | 10 240 | 9037 | 7359 | 573 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 71805 | 98,52 % |
| росіяни | 674 | 0,92 % |
| румуни | 116 | 0,16 % |
| молдовани | 88 | 0,12 % |
| білоруси | 55 | 0,08 % |
| інші | 146 | 0,20 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 72030 | 98,83 % |
| російська | 654 | 0,90 % |
| молдовська | 56 | 0,08 % |
| румунська | 55 | 0,08 % |
| білоруська | 26 | 0,04 % |
| інші | 69 | 0,09 % |
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Кіцманського району була створена 51 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 70,59 % (проголосували 39 304 із 55 680 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 56,98 % (22 396 виборців); Юлія Тимошенко — 20,75 % (8 156 виборців), Олег Ляшко — 12,58 % (4 945 виборців), Анатолій Гриценко — 2,57 % (1 011 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,94 %.
Медицина
У районі функціонує 3 лікарні, 8 амбулаторій, 33 ФАПи.
Освіта
На Кіцманщині є 19 середніх, 13 неповних середніх та 10 початкових шкіл. Поряд із загальноосвітніми школами діють 10 дошкільних установ та 2 дитячі будинки.
Культура
До послуг жителів району 40 клубів і будинків культури, 42 бібліотеки, 5 мистецьких шкіл та 5 їхніх філій. 20 колективів носять звання «народний аматорський».
Виходить газета «Вільне життя».
Примітки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кіцманський район |
- Розпорядження Президента України від 31 січня 2020 року № 95/2020-рп «Про призначення О. Добровольського головою Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області»
- . Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 7 грудня 2020.
- Населені пункти Чернівецької області. Райони [ 11 червня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021.
- . Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 8 липня 2018.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 23 лютого 2016.
- Велику роль в розвитку освіти Буковини відіграла Кіцманська школа [ 8 липня 2018 у Wayback Machine.]. Тут запропонований конспект книги «Кіцманська школа. 100 літній ювілей. 1888 рік [ 8 липня 2018 у Wayback Machine.]»
Посилання
| Ця стаття недостатньо . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ki cmanskij rajo n kolishnij rajon Cherniveckoyi oblasti Ukrayini Administrativnij centr misto Kicman Utvorenij 11 listopada 1940 roku Naselennya stanovit 68362 osib 2019 Kicmanskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Chernivecka oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Chernivecka oblastKod KOATUU 7322500000Utvorenij 1940 r Likvidovanij 17 lipnya 2020Naselennya 68 362 na 1 1 2019 Plosha 607 km Gustota 113 9 osib km Tel kod 380 3736Poshtovi indeksi 59300 59358Naseleni punkti ta radiRajonnij centr m KicmanMiski radi 1Selishni radi 2Silski radi 26Mista 1Smt 2Sela 43Mapa rajonuRajonna vladaGolova radi Lumej Petro VasilovichGolova RDA Dobrovolskij Oleksij DenisovichVebstorinka Kicmanska RDA Kicmanska rajradaAdresa 59300 Chernivecka obl Kicmanskij r n m Kicman vul Nezalezhnosti 83MapaKicmanskij rajon u VikishovishiGeografiyaRajon roztashovanij u pivnichno zahidnij chastini lisostepovoyi zoni oblasti Mezhuye z Vizhnickim Zastavnivskim Storozhineckim rajonami Cherniveckoyi oblasti mistom Chernivci Snyatinskim i Gorodenkivskim rajonami Ivano Frankivskoyi oblasti Ivano Frankivska oblast Gorodenkivskij rajon Zastavnivskij rajon Zastavnivskij rajonIvano Frankivska oblast Snyatinskij rajon Zastavnivskij rajonVizhnickij rajon Storozhineckij rajon ChernivciIstoriyaKiyivska Rus Ponad chotiri stolittya Kicmanshina vhodila do skladu davnoruskoyi derzhavi u X XII stolittyah bula forpostom Kiyivskoyi Rusi na yiyi pivdenno zahidnomu kordoni do seredini XIV stolittya nalezhala Galickomu a piznishe Galicko Volinskomu knyazivstvu Moldavske knyazivstvo ta Osmanska imperiya Z seredini XIV do drugoyi polovini XVII stolit Pivnichna Bukovina perebuvala u skladi Moldovskogo knyazivstva potim kraj pidpav pid vladu Osmanskoyi imperiyi Kicmanshina bula svidkom bezperervnih zagarbnickih voyen mizh Moldovoyu i Polsheyu Vid cogo peredusim najbilsh poterpalo naselennya krayu oskilki vin buv na kordoni mizh dvoma derzhavami sho voroguvali Avstriya U 1774 1918 rokah Bukovina bula pid vladoyu Gabsburzkoyi monarhiyi V pershi roki XX stolittya posilivsya strajkovij ruh na Kicmanshini U travni lipni strajkuvali selyani Kicmanya Orshivciv Valyavi 1908 roku v Kicmani z yavilisya organizovani ob yednannya profspilkovogo tipu yaki borolisya za polipshennya umov praci i zhittya selyan Rumuniya U 1918 1940 rokah Bukovina perebuvala u skladi Rumunskogo korolivstva Odnim iz pershih aktiv novoyi vladi bula nadannya prodovolchoyi dopomogi dlya Pivnichnoyi Bukovini Pochali vidkrivati ranishe zakriti shkoli u Kicmani Ivankivcyah P yadikivcyah Luzhanah Nepolokivcyah Radyanskij period 28 chervnya 1940 roku okupacijni radyanski vijska uvijshli v Pivnichnu Bukovinu Z ciyeyi nagodi u Kicmani vidbuvsya bagatolyudnij miting Vklyuchennya Pivnichnoyi Bukovini do skladu URSR bulo podiyeyu velikoyi istorichnoyi vagi oskilki vpershe za bagato stolit bukovinci z yednalisya v mezhah odniyeyi derzhavnoyi strukturi 3 listopada 1940 roku Kicman stav rajonnim centrom Cherniveckoyi oblasti 1941 roku pochalasya Nimecko radyanska vijna 8 lipnya 1941 roku v Kicman vstupiv karalnij zagin SS na choli z majorom Gessom a za nim bataljon rumunskih soldat Prote i v umovah nacistskogo rezhimu zhiteli Kicmanshini prodovzhuvali borotbu vidmovlyalisya platiti podatki hovali hlib uhilyalis vid roboti 28 bereznya 1944 roku v misto uvijshli voyini 45 tankovoyi brigadi polkovnika M V Morgunova yaki peresliduvali voroga v napryami Chernivciv Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Kicmanskogo rajonu Rajon administrativno teritorialno podilyayetsya na 1 misku radu 2 selishni radi ta 26 silskih rad yaki ob yednuyut 46 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Prirodno zapovidnij fond Kicmanskogo rajonuRegionalni landshaftni parki Cherniveckij chastina Botanichni zakazniki Malovnicha dibrova Ihtiologichni zakazniki Glinickij Nepolokiveckij Landshaftni zakazniki Sovickij riv Sovicki bolota chastina zagalnoderzhavnogo znachennya Cecino chastina zagalnoderzhavnogo znachennya Ornitologichni zakazniki Klivodinskij Chortorijskij Botanichni pam yatki prirodi Vikovi dubi Dva veletni Dubovo bukova dilyanka Revnyanskij dub Reliktovi dubi Gidrologichni pam yatki prirodi Brusnicka mineralna 3 Cilyushe dzherelo Karstovo speleologichni pam yatki prirodi Sovicki ponori Kompleksni pam yatki prirodi Borivecka zagalnoderzhavnogo znachennya Zapovidni urochisha Bukovij pralis Rinva Dendrologichni parki Kiselivskij Gajdejka Nizhnostaniveckij Parki pam yatki sadovo parkovogo mistectva Brusnickij Luzhanskij Orshoveckij Chortorijskij EkonomikaSogodni Kicmanskij rajon rajon visokointensivnogo silskogo gospodarstva golovnij napryam yakogo virobnictvo cukrovogo buryaka ozimoyi pshenici m yaso molochne tvarinnictvo Rozvinuto takozh svinarstvo i ptahivnictvo U rajoni ye 45 s g pidpriyemstv 149 fermerskih gospodarstv Na teritoriyi rajonu rozmisheno 10 promislovih pidpriyemstv zokrema v derzhavnij formi vlasnosti 3 TransportTeritoriyeyu rajonu prohodit avtoshlyah E85 NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 33 848 6883 5249 10 288 7385 3885 158Zhinki 39 035 6596 5230 10 240 9037 7359 573Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki158 85 573 339 80 84 887 738 75 79 1896 1327 70 74 2172 1481 65 69 2404 1659 60 64 2403 1433 55 59 1957 2004 50 54 2318 2289 45 49 2359 2721 40 44 2809 2558 35 39 2457 2475 30 34 2456 2534 25 29 2518 2595 20 24 2563 2654 15 20 2667 2689 10 14 2617 2347 5 9 2170 1847 0 4 1809 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Kilkist osib Vidsotokukrayinci 71805 98 52 rosiyani 674 0 92 rumuni 116 0 16 moldovani 88 0 12 bilorusi 55 0 08 inshi 146 0 20 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist osib Vidsotokukrayinska 72030 98 83 rosijska 654 0 90 moldovska 56 0 08 rumunska 55 0 08 biloruska 26 0 04 inshi 69 0 09 Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Kicmanskogo rajonu bula stvorena 51 viborcha dilnicya Yavka na viborah skladala 70 59 progolosuvali 39 304 iz 55 680 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 56 98 22 396 viborciv Yuliya Timoshenko 20 75 8 156 viborciv Oleg Lyashko 12 58 4 945 viborciv Anatolij Gricenko 2 57 1 011 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 0 94 MedicinaU rajoni funkcionuye 3 likarni 8 ambulatorij 33 FAPi OsvitaNa Kicmanshini ye 19 serednih 13 nepovnih serednih ta 10 pochatkovih shkil Poryad iz zagalnoosvitnimi shkolami diyut 10 doshkilnih ustanov ta 2 dityachi budinki KulturaDo poslug zhiteliv rajonu 40 klubiv i budinkiv kulturi 42 biblioteki 5 misteckih shkil ta 5 yihnih filij 20 kolektiviv nosyat zvannya narodnij amatorskij Vihodit gazeta Vilne zhittya PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kicmanskij rajonRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 31 sichnya 2020 roku 95 2020 rp Pro priznachennya O Dobrovolskogo golovoyu Kicmanskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Cherniveckoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Arhiv originalu za 21 lipnya 2020 Procitovano 7 grudnya 2020 Naseleni punkti Cherniveckoyi oblasti Rajoni 11 chervnya 2012 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Naselennya za stattyu ta vikom 2001 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 12 chervnya 2021 Procitovano 8 lipnya 2018 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 23 lyutogo 2016 Veliku rol v rozvitku osviti Bukovini vidigrala Kicmanska shkola 8 lipnya 2018 u Wayback Machine Tut zaproponovanij konspekt knigi Kicmanska shkola 100 litnij yuvilej 1888 rik 8 lipnya 2018 u Wayback Machine PosilannyaCya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti