Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Лужани Лужани селище в Україні у Мамаївській сільській гром

Лужани (Україна)

Лужани (Україна)
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Лужани.

Лужани — селище в Україні, у Мамаївській сільській громаді Чернівецького району Чернівецької області.

селище Лужани
image
Найстаріша на Буковині Вознесенська церква (1453—1455)
Найстаріша на Буковині Вознесенська церква (1453—1455)
Країна image Україна
Область Чернівецька область
Район Чернівецький район
Громада Мамаївська сільська громада
Код КАТОТТГ UA73060370020053292
Основні дані
Засновано 1453
Перша згадка 1453
Статус із 1968 року
Площа 8,15  км²
Населення ▼ 4781 (01.01.2022)
Поштовий індекс 59342
Телефонний код +380 3736
Географічні координати 48°21′47″ пн. ш. 25°45′43″ сх. д. / 48.36306° пн. ш. 25.76194° сх. д. / 48.36306; 25.76194Координати: 48°21′47″ пн. ш. 25°45′43″ сх. д. / 48.36306° пн. ш. 25.76194° сх. д. / 48.36306; 25.76194
Висота над рівнем моря 179 м
Водойма р. Прут, Совиця


Відстань
Найближча залізнична станція: Лужани
До райцентру:
 - фізична: 12 км
До обл. центру:
 - фізична: 17 км
Селищна влада
Адреса 59342 Чернівецька обл., Чернівецький р-н, смт Лужани, вул. Центральна, 37
Карта
image
image
Лужани
image
image
Лужани

image Лужани у Вікісховищі

Назва

За народними переказами, у давнину в цій місцевості була долина, у якій зростали великі луки. У писемних джерелах XVII століття трапляються назви: Лежені, Лужени; у XVIII століття — Лужен.

Історія

image
Станція Лужани, у дворі та навколого якої точився бій українців з частинами 8-ї румунської дивізії у 1918 році

Тут знайдено знаряддя праці кам'яної доби. Лужани вперше згадуються 1453 року в господарчій грамоті, у якій засвідчено придбання села за 400 турец. золотих боярином Федором Вітольдом у поміщика Костя Вранича. Спочатку Лужани входили до складу Молдовського князівства, яке перебувало у васальній залежності від Османської імперії, від 1774 — у межах Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). Від 1918 — у складі Румунії, від 1940 — УРСР, а з 1941 до 1944 — знову в складі Румунії. З 1944 р. село перебувало у складі УРСР (СРСР), а з 24 серпня 1991 року — у складі незалежної України.

1866 року через Лужани прокладена залізниця, яка сполучила Чернівці зі Львовом. У 1898—1900 роках чеським інженером Пациком тут був споруджений цукровий завод. 1906 року від залізничної станції прокладено колію, тоді ж для потреб цукроварні придбано паровоз.

13 листопада 1918 року на станції Лужани відбувся бій між військовими підрозділами українців та передовими частинами 8-ї румунської дивізії генерала Я. Задіка, яка здійснювала просування на північ з метою повної окупації території Буковини та приєднання її до королівства Румунії.

1944 року обладнання цукрового заводу перевезено на заводи у Чернівці та «Хрещатик». У другій половині 1950-х роках на території цукроварні введено в експлуатацію лісотарний завод (згодом об'єднаний з Неполоковецьким деревообробним комбінатом у колишньому Кіцманському районі), у 1960-х роках — відкритий завод залізобетонних виробів і конструкцій.

image
Лужанський парк

За кошти благодійників та громади у Лужанах встановлено пам'ятники Т. Г. Шевченку та Небесній Сотні.

Під час Революції гідності мешканці Лужан брали найактивнішу участь. Після перемоги Майдану в Києві у Лужанах була створена найчисельніша в області сільська «народна самооборона» кількістю 300 осіб, яка в період відсутності міліції впродовж тривалого часу успішно стежила за дотриманням порядку та закону. З перших днів війни з Росією лужанці стали співзасновниками буковинського волонтерського руху. Лужанська волонтерська група «Допомога Українській армії Чернівці — Лужани» займається благодійною допомогою і понині

У березні 2020 року село стало епіцентром поширення коронавірусної хвороби в Чернівецькій області: із 25 зареєстрованих на Буковині випадків (станом на 21.03.2020) один хворий виявлено саме в цьому селі.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Кіцманського району, село увійшло до складу Чернівецького району.

Населення

Перепис населення Румунії (1930)

Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 2687 74,81 %
євреї 374 10,41 %
поляки 301 8,38 %
румуни 132 3,67 %
німці 72 2,00 %
росіяни 8 0,22 %
угорці 2 0,06 %
вірмени 1 0,03 %
серби, хорвати, словенці 1 0,03 %
не вказали 1 0,03 %

Мовний склад населення за даними перепису 1930 року:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 2720 75,72 %
їдиш 302 8,41 %
польська 287 7,99 %
німецька 152 4,23 %
румунська 108 3,01 %
російська 8 0,22 %
чеська, словацька 8 0,22 %
угорська 3 0,08 %
сербська, хорватська, словенська 1 0,03 %
турецька, татарська 1 0,03 %
інші 1 0,03 %
не вказали 1 0,03 %

Чисельність населення

1979 1989 2001 2016 2022
3,871 4,762 4,695 4,894 4,781


Національний склад (2001)

українці росіяни румуни
92 % 6,4 % 0,8 %

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Кількість Відсоток
українська 4586 96.67%
російська 143 3.01%
вірменська 7 0.15%
румунська 3 0.06%
білоруська 2 0.04%
польська 1 0.02%
інші/не вказали 2 0.05%
Усього 4744 100%

Особистості

Визначні місця

image
Дзвіниця Вознесенської церкви

В Лужанах розташована найстаріша церква Буковини — Вознесенська. Вона датується XV століттям, а за іншими даними — XIII століттям.

image
Найстаріша церква Буковини

У 1968—1969 роках настоятелям церкви був майбутній архієпископ Никанор (Юхимюк). 26 жовтня 2014 року митрополит Чернівецький і Буковинський Данило освячує новозбудований храм на честь Вознесіння Господнього селища; будівництво храму тривало 18 років. Є парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Лужанський парк», закладений у XIX столітті.

Соціальна сфера

У Лужанах також діє загальноосвітня школа, клуб, бібліотека, музична школа, лікарня.

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 9 липня 2016.
  2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
  3. Допомога Українській армії — Лужани
  4. . УП. 21 березня 2020. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
  5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. Recensământul general al populației României din 1930. Процитовано 10 жовтня 2018. (рум.)(фр.)
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  8. Спадщина. Лужани. Свято-Вознесенський храм. XIV століття. Українська газета Час (укр.). 4 травня 2021. Процитовано 31 травня 2024.
  9. Олександр, Білоус (18 квітня 2015). Лужанська Вознесенська церква - можемо втратити перлину світового надбання | Факти Чернівці (укр.). Процитовано 31 травня 2024.

Джерела та література

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лужани (Україна)
  • Лужани
  • В Лужанах на Буковині освячено новозбудований храм на честь Вознесіння Господнього [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Банк даних Державної служби статистики України [ 31 липня 2014 у Wayback Machine.](укр.)
  • Cities & towns of Ukraine [ 19 квітня 2012 у Wayback Machine.](англ.)(укр.)
image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Luzhani Luzhani selishe v Ukrayini u Mamayivskij silskij gromadi Cherniveckogo rajonu Cherniveckoyi oblasti selishe Luzhani Najstarisha na Bukovini Voznesenska cerkva 1453 1455 Najstarisha na Bukovini Voznesenska cerkva 1453 1455 Krayina Ukrayina Oblast Chernivecka oblast Rajon Cherniveckij rajon Gromada Mamayivska silska gromada Kod KATOTTG UA73060370020053292 Osnovni dani Zasnovano 1453 Persha zgadka 1453 Status iz 1968 roku Plosha 8 15 km Naselennya 4781 01 01 2022 Poshtovij indeks 59342 Telefonnij kod 380 3736 Geografichni koordinati 48 21 47 pn sh 25 45 43 sh d 48 36306 pn sh 25 76194 sh d 48 36306 25 76194 Koordinati 48 21 47 pn sh 25 45 43 sh d 48 36306 pn sh 25 76194 sh d 48 36306 25 76194 Visota nad rivnem morya 179 m Vodojma r Prut Sovicya Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Luzhani Do rajcentru fizichna 12 km Do obl centru fizichna 17 km Selishna vlada Adresa 59342 Chernivecka obl Cherniveckij r n smt Luzhani vul Centralna 37 Karta Luzhani Luzhani Luzhani u VikishovishiNazvaZa narodnimi perekazami u davninu v cij miscevosti bula dolina u yakij zrostali veliki luki U pisemnih dzherelah XVII stolittya traplyayutsya nazvi Lezheni Luzheni u XVIII stolittya Luzhen IstoriyaStanciya Luzhani u dvori ta navkologo yakoyi tochivsya bij ukrayinciv z chastinami 8 yi rumunskoyi diviziyi u 1918 roci Tut znajdeno znaryaddya praci kam yanoyi dobi Luzhani vpershe zgaduyutsya 1453 roku v gospodarchij gramoti u yakij zasvidcheno pridbannya sela za 400 turec zolotih boyarinom Fedorom Vitoldom u pomishika Kostya Vranicha Spochatku Luzhani vhodili do skladu Moldovskogo knyazivstva yake perebuvalo u vasalnij zalezhnosti vid Osmanskoyi imperiyi vid 1774 u mezhah Avstriyi vid 1867 Avstro Ugorshina Vid 1918 u skladi Rumuniyi vid 1940 URSR a z 1941 do 1944 znovu v skladi Rumuniyi Z 1944 r selo perebuvalo u skladi URSR SRSR a z 24 serpnya 1991 roku u skladi nezalezhnoyi Ukrayini 1866 roku cherez Luzhani prokladena zaliznicya yaka spoluchila Chernivci zi Lvovom U 1898 1900 rokah cheskim inzhenerom Pacikom tut buv sporudzhenij cukrovij zavod 1906 roku vid zaliznichnoyi stanciyi prokladeno koliyu todi zh dlya potreb cukrovarni pridbano parovoz 13 listopada 1918 roku na stanciyi Luzhani vidbuvsya bij mizh vijskovimi pidrozdilami ukrayinciv ta peredovimi chastinami 8 yi rumunskoyi diviziyi generala Ya Zadika yaka zdijsnyuvala prosuvannya na pivnich z metoyu povnoyi okupaciyi teritoriyi Bukovini ta priyednannya yiyi do korolivstva Rumuniyi 1944 roku obladnannya cukrovogo zavodu perevezeno na zavodi u Chernivci ta Hreshatik U drugij polovini 1950 h rokah na teritoriyi cukrovarni vvedeno v ekspluataciyu lisotarnij zavod zgodom ob yednanij z Nepolokoveckim derevoobrobnim kombinatom u kolishnomu Kicmanskomu rajoni u 1960 h rokah vidkritij zavod zalizobetonnih virobiv i konstrukcij Luzhanskij park Za koshti blagodijnikiv ta gromadi u Luzhanah vstanovleno pam yatniki T G Shevchenku ta Nebesnij Sotni Pid chas Revolyuciyi gidnosti meshkanci Luzhan brali najaktivnishu uchast Pislya peremogi Majdanu v Kiyevi u Luzhanah bula stvorena najchiselnisha v oblasti silska narodna samooborona kilkistyu 300 osib yaka v period vidsutnosti miliciyi vprodovzh trivalogo chasu uspishno stezhila za dotrimannyam poryadku ta zakonu Z pershih dniv vijni z Rosiyeyu luzhanci stali spivzasnovnikami bukovinskogo volonterskogo ruhu Luzhanska volonterska grupa Dopomoga Ukrayinskij armiyi Chernivci Luzhani zajmayetsya blagodijnoyu dopomogoyu i ponini U berezni 2020 roku selo stalo epicentrom poshirennya koronavirusnoyi hvorobi v Cherniveckij oblasti iz 25 zareyestrovanih na Bukovini vipadkiv stanom na 21 03 2020 odin hvorij viyavleno same v comu seli 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Kicmanskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Cherniveckogo rajonu NaselennyaPerepis naselennya Rumuniyi 1930 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 1930 roku u Rumuniyi Nacionalnist Kilkist osib Vidsotok ukrayinci 2687 74 81 yevreyi 374 10 41 polyaki 301 8 38 rumuni 132 3 67 nimci 72 2 00 rosiyani 8 0 22 ugorci 2 0 06 virmeni 1 0 03 serbi horvati slovenci 1 0 03 ne vkazali 1 0 03 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 1930 roku Mova Kilkist osib Vidsotok ukrayinska 2720 75 72 yidish 302 8 41 polska 287 7 99 nimecka 152 4 23 rumunska 108 3 01 rosijska 8 0 22 cheska slovacka 8 0 22 ugorska 3 0 08 serbska horvatska slovenska 1 0 03 turecka tatarska 1 0 03 inshi 1 0 03 ne vkazali 1 0 03 Chiselnist naselennya 1979 1989 2001 2016 2022 3 871 4 762 4 695 4 894 4 781 Nacionalnij sklad 2001 ukrayinci rosiyani rumuni 92 6 4 0 8 Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 4586 96 67 rosijska 143 3 01 virmenska 7 0 15 rumunska 3 0 06 biloruska 2 0 04 polska 1 0 02 inshi ne vkazali 2 0 05 Usogo 4744 100 Osobistosti doktor fiziko matimatichnih nauk naukovec Cherniveckogo universitetu Volodimir Katryuk boyec 118 go bataljonu shucmanshaftu Kosinskij Kaetan 1847 1905 ukrayinskij zhivopisec Manastirskij Oleksandr Dmitrovich 1857 1920 cherneche im ya Artemon ukrayinskij pismennik ta dramaturg istorik etnograf poet pravoslavnij cerkovnij diyach Shilepnickij Ivan Orestovich ukrayinskij derzhavnij i politichnij diyach kolishnij golova Cherniveckoyi oblradi Shelepnickij Yurij Grigorovich ukrayinskij futbolist Viznachni miscyaDzvinicya Voznesenskoyi cerkvi V Luzhanah roztashovana najstarisha cerkva Bukovini Voznesenska Vona datuyetsya XV stolittyam a za inshimi danimi XIII stolittyam Najstarisha cerkva Bukovini U 1968 1969 rokah nastoyatelyam cerkvi buv majbutnij arhiyepiskop Nikanor Yuhimyuk 26 zhovtnya 2014 roku mitropolit Cherniveckij i Bukovinskij Danilo osvyachuye novozbudovanij hram na chest Voznesinnya Gospodnogo selisha budivnictvo hramu trivalo 18 rokiv Ye park pam yatka sadovo parkovogo mistectva miscevogo znachennya Luzhanskij park zakladenij u XIX stolitti Socialna sferaU Luzhanah takozh diye zagalnoosvitnya shkola klub biblioteka muzichna shkola likarnya Div takozhBij na stanciyi Luzhani Aneksiya Bukovini RumuniyeyuPrimitki Arhiv originalu za 18 serpnya 2016 Procitovano 9 lipnya 2016 Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 roku PDF Dopomoga Ukrayinskij armiyi Luzhani UP 21 bereznya 2020 Arhiv originalu za 21 bereznya 2020 Procitovano 22 bereznya 2020 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Recensămantul general al populației Romaniei din 1930 Procitovano 10 zhovtnya 2018 rum fr Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Spadshina Luzhani Svyato Voznesenskij hram XIV stolittya Ukrayinska gazeta Chas ukr 4 travnya 2021 Procitovano 31 travnya 2024 Oleksandr Bilous 18 kvitnya 2015 Luzhanska Voznesenska cerkva mozhemo vtratiti perlinu svitovogo nadbannya Fakti Chernivci ukr Procitovano 31 travnya 2024 Dzherela ta literaturaV V Golovko Luzhani 15 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 289 ISBN 978 966 00 1028 1 N M Katryuk M I Layevska Luzhani 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Luzhani Ukrayina Luzhani V Luzhanah na Bukovini osvyacheno novozbudovanij hram na chest Voznesinnya Gospodnogo 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini 31 lipnya 2014 u Wayback Machine ukr Cities amp towns of Ukraine 19 kvitnya 2012 u Wayback Machine angl ukr Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ