Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Анексія Буковини Румунським королівством — сукупність політичних подій та військової операції (9 листопада—2 грудня 1918), проведених місцевими румунськими політичними колами та румунськими військами з метою приєднання всієї території колишнього коронного краю Герцогства Буковина до Румунського королівства, зокрема Північної Буковини, яка була заселена переважно українцями та стала частиною ЗУНР.
| Анексія Північної Буковини Румунським королівством | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Схема наступу румунських військ територією герцогства Буковина А - група "Дорогой" (згодом "Драгош"), Б - група "Ботошани" (зг. "Олександр Добрий"), В - група "Фолтічени" (зг. "Сучава"), Г - румунська рота І.Лазаря, У - українські добровольці | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Румунське королівство |  ЗУНР | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Якоб Задік
| Ілько Попович
| ||||||
| Військові сили | |||||||
Румунське королівство
| ЗУНР
| ||||||
Історичні передумови
Територія, яка станом на 1918 рік була Герцогством Буковина, протягом століть перебувала у складі різних держав. За результатами Російсько-турецької війни (1768—1774) Османська імперія зазнала значних територіальних втрат. Усвідомлюючи можливість втрати контролю ще й над Молдовою, Оттоманська Порта звернулася до Франца II за піддтримкою і посередництвом у переговорах з Російською імперією. У свою чергу, Габсбурзька монархія, бажаючи покращити сполучення між своїми володінни, висунула претензії на частину буковинської землі (Сучавський та Черновицький цинути). Вимоги аргументувалися тим, що за першим поділом Речі Посполитої (1772) Габсбурги володіли Галичиною, та відповідно мали право на всі історичні землі колишнього Галицького князівства. Після підписання Османською імперією та Австрією (7 травня 1775, Константинополь) конвенції про передачу цих територій, було утворено дистрикт Буковина, який пізніше (1786) перетворено на Буковинський округ Королівства Галичини та Володимирії. У січні 1849 р. цісар Франц Йосиф I надав цим землям статус окремого коронного краю й утворив Герцогство Буковина.
У 1910 р. було проведено перепис населення за яким домінували українці їх було 305101 (38,39 %) та румуни 273254 (34,38 %). При цьому, перші були найбільшою етнічною групою у північній частині герцогства, другі — у південній. Щодо чисельності румунського населення 1910 року історики зауважили його завищення внаслідок «значної фальсифікації перепису 1910 року» румунськими політичними колами.
На початок війни своє бачення подальшої долі Герцогства Буковина було як у Австро-Угорщини, яка прагнула зберегти край в якості своєї коронної землі із можливим розширенням за рахунок Хотинщини та частини Ботошанщини, так і у Російської імперії, яка прагнула розширити свою територію за рахунок руських земель. В свою чергу представники Румунського королівства визначали територію Буковини як анексовану Австрією (1775) у Молдови. В якості правонаступника Молдавського князівства, Румунія наполягала на своєму «історичному праві» володіти цими землями. У зв'язку з цим румунський король, як одну з умов вступу своєї держави у війну, ставив вимогу Антанті погодитись на приєднання (у майбутньому) Герцогства Буковина до Румунського королівства. Вказане питання стало предметом тривалих російсько-румунських переговорів. Представники Румунії наполягали на своєму «історичному праві» на всю територію герцогства. Максимум на що погоджувалася румунська сторона на початку переговорів — уступити землі на північ від Прута. Під тиском союзників, в 1916 році вдалося досягнути домовленостей про майбутній поділ Герцогства Буковина на північну та південну частини. При цьому, межиріччя Дністра й Прута відходило Російській імперії, а землі південніше Сучави — Румунському королівству. Долю решти території домовилися вирішити пізніше, враховуючи етнічний склад населених пунктів. Проте вже 9 лютого 1918 р. Центральні Держави підписали з УНР Берестейський мирний договір. Згідно таємного протоколу передбачалося приєднання української частини Східної Галичини до Буковини і створення так званого Коронного краю, який мав би автономію у складі Австро-Угорщини.
Паралельно з подіями на Галичині, розвивався український національний рух і на Буковині. 25 жовтня було створено Крайовий Комітет, як складову частина Української Національної Ради у Львові та розпочато підготовку до проведення Буковинського віче 3 листопада. 27 жовтня румуни скликали народні збори, куди прийшло близько 300—400 людей. Вони обрали Румунську Національну раду на чолі з Янку Флондором і ухвалили резолюції протестувати проти поділу Буковини та наполягати на об'єднанні з Румунією. Тим часом Український Крайовий Комітет затвердив проект звернення (маніфесту) до українського народу Буковини. 2 листопада офіцери розпустили 41-й та 22-й піхотні полки, які розташовувались у Чернівцях, і в українців не залишилось зібраної військової сили для оборони свого права, то ж довелось збирати добровольців. 3 листопада українці провели 10 тисячне Буковинське віче у Чернівцях, де проголосило возз'єднання Північної Буковини з Україною. Віче також висловило протест проти спроб Румунської національної ради оголосити всю Буковину «румунською землею». 6 листопада 1918 року владу на території Північної Буковини перебрав Український комітет на чолі з О. Поповичем, а на території Південної Буковини (румунської) — А. Ончул.
Окупація Буковини
6 листопада прикордонники на чолі з майором Антоном Антонеску входять до м. Сучава.
7 листопада румунські прикордонники, кавалерія та жандарми захоплюють Гурагумору.
8 листопада частини 8-ї дивізія ген. Задіка розпочали рух, щоб увійти на територію Буковини. Дивізія складалась з 3 груп:
- Група Дорогой (згодом Драгош), на чолі з полковником Думітру Ґеорґіу
- Група Ботошани (Олександр Добрий), полк. Віктор Томоровеану
- Група Фалтичени (Сучава), полк. Алекс Ротару.
Координацію групи Драгош та Сучава здійснювали генерали Арістід Лекка та Іон Некульча.
Чисельність дивізії не перевищувала 3000 погано забезпечених осіб. Кожна група складалась із приблизно 600 осіб, до них також приєднали прикордонників, невеликі загони кінноти, артилерію та кулеметні відділи.
Над Чернівцями румунський літак розкидав листівки з повідомлення від ген. Задіка про прихід румунського війська з метою захисту населення від анархії і встановлення порядку. Того ж дня відбулось засідання Крайового Комітету, де Ілько Попович висловив план щодо військового спротиву румунській окупації, але інші члени Комітету вважали військові дії безперспективними і обговорювали евакуацію до Галичини. По закінченню дискусій Комітет вирішив почати мобілізацію, звернутись до Львова по військову допомогу та звернутись з листом-протестом проти окупації до ген. Я.Задіка.
 | ...на засіданні Ради повідомив я про розташування румунської дивізії вже в Глібоці над Серетом, першого більшого села на українській Буковині, і пропонував: 1.своїми трьома сотнями окружити в ночі рум.дивізію, викликавши переполох у боязких румунів, і так примусити їх до втечі, або 2. хоч утворити фронт над Прутом рятуючи тим північну Буковину. Для цього треба було зірвати всі мости над Прутом і перевести негайно мобілізацію в північній частині краю. |  |
— Ілько Попович | ||
9 листопада румунські війська займають Сірет, Тарашани та Глибоку. Того ж дня, згідно румунських джерел, з Новоселиці до Чернівців прибуває рота румунських вояків (які дезертирували з австро-угорського війська) під командуванням поручника (лейтенанта) Іллі Лазара.
Після отримання повідомлення про перебування румунського війська в Глибоці на засіданні українського Крайового Комітету приймають рішення залишитись усім на своїх посадах і покинути їх тільки перед збройним примусом. Президенту Пн. Буковини Омеляну Поповичу, як найбільш імовірному переслідованому румунською владою, дозволено виїхати, якщо він того забажає. Військові відділи мали покинути Чернівці тільки під натиском румунської армії, забираючи з собою військове майно.
10 листопада Румунія вдруге вступає у війні на боці Антанти і король Румунії Фердинанд І видає офіційну прокламацію, щодо надання військової допомоги населенню Буковини у відповідь на звернення Румунської Національної Ради. Вночі 10 листопада сотник Радомський та Мирон Кордуба прибувають до Глибоки, де передають лист-протест проти окупації ген. Задіку. Того ж таки дня на міській ратуші Чернівців вивішують румунський прапор. Чернівцями починають пересуватись добровольчі румунські та польські патрулі. Українські військові добровольчі відділи, через повідомлення про входження до краю 8-ї дивізії перебувають у замішанні, частина з них (в ніч з 9 на 10 листопада) відступає за р. Прут, евакуюючи при цьому військове майно.
11 листопада румунські війська захоплюють Чернівці. Наступного дня Генеральний штаб наказом № 166 наказав продовжити просування до північного, східного та західного кордонів Буковини.
12 листопада Румунська Національна Рада приймає закон про державну владу на Буковині і владу перебирають румунські урядовців на чолі з Янку Флондором.
13 листопада відбувся бій біля станції с. Лужани між українськими добровольчим частинами та підрозділами 8-ї румунської дивізії.
Уряд скликає на 28 листопада Генеральний конгрес Буковини у залі резиденції митрополитів Буковини та Далмації, який проголосить унію з Румунією. До участі в конгресі окрім румунських делегатів долучились німецькі та польські представників, а єврейські та українські представники відмовились брати участь. Під час конгресу заступник голови українського Крайового Комітету — В. Залозецький вислов свій протест проти окупації краю. Конгрес надіслав прохання до центрального уряду Румунії та короля, щодо об'єднання з Румунією. Після завершення з'їзду румунський мер м. Чернівці оголосив, що площа перед ратушею від тепер буде називатись площею Унії.
Король Румунії Фердинанд санкціонував акт унії указом № 3744 від 31 грудня 1918 р.
Історичні наслідки
Див. також
Примітки
- Жерноклеєв, Олег (2006). Національні секції австрійської соціал-демократії в Галичині й на Буковині (1890—1918 рр.). Івано-Франківськ. с. 69. ISBN .
{{}}: Перевірте значення|isbn=: недійсний символ () - . Українська газета Час (укр.). 30 листопада 0001. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 13 жовтня 2021.
Джерела
- Бажаємо до України! Добржанський О. В., Старик В. П., «Маяк», Одеса-2008 [ 25 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Захоплення Румунією етнічних українських земель
- Від Сараєва до Парижа. Буковинський Interregnum 1914—1921. Володимир Старик. «Прут», Чернівці-2009 [ 23 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Історія Буковини та Північної Бессарабії (Хотинщини). До 90-річчя Буковинського народного віча 3 листопада 1918 р. О.Добржанський, УДК: 94 (477.8)"1900/1918".
- Preutu, Cristina & Bogdan, Ceobanuș Prezența armatei române în Bucovina la sfârșitul anului 1918 și începutul anului 1919 [ 7 березня 2022 у Wayback Machine.]; Annals of the Academy of Romanian Scientists Series on History and Archaeology Volume 11, Number 1/2019; pp. 52-82
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aneksiya Bukovini Rumunskim korolivstvom sukupnist politichnih podij ta vijskovoyi operaciyi 9 listopada 2 grudnya 1918 provedenih miscevimi rumunskimi politichnimi kolami ta rumunskimi vijskami z metoyu priyednannya vsiyeyi teritoriyi kolishnogo koronnogo krayu Gercogstva Bukovina do Rumunskogo korolivstva zokrema Pivnichnoyi Bukovini yaka bula zaselena perevazhno ukrayincyami ta stala chastinoyu ZUNR Aneksiya Pivnichnoyi Bukovini Rumunskim korolivstvom Shema nastupu rumunskih vijsk teritoriyeyu gercogstva Bukovina A grupa Dorogoj zgodom Dragosh B grupa Botoshani zg Oleksandr Dobrij V grupa Folticheni zg Suchava G rumunska rota I Lazarya U ukrayinski dobrovolci Shema nastupu rumunskih vijsk teritoriyeyu gercogstva Bukovina A grupa Dorogoj zgodom Dragosh B grupa Botoshani zg Oleksandr Dobrij V grupa Folticheni zg Suchava G rumunska rota I Lazarya U ukrayinski dobrovolci Data 9 listopada 2 grudnya 1918 Misce Gercogstvo Bukovina Rezultat Priyednannya Bukovini do Rumunskogo korolivstva Storoni Rumunske korolivstvo ZUNR Komanduvachi Yakob Zadik Dumitru Georgiu Viktor Tomoroveanu Aleks Rotaru Illya Lazar Ilko Popovich poruchnik Severin Ivanovich chetar Kavulya Omelyan Kantemir Vijskovi sili Rumunske korolivstvo 8 a pihotna diviziya bl 3000 osib rota rumunskih dezertiriv z avstrijskoyi armiyi dobrovolci studenti kolishni vijskovi zhiteli Chernivciv ZUNR 300 dobrovolciv vijskovih selyan studentiv u Chernivcyah bl 40 os dobrovolciv z Kicmanya ta okolicIstorichni peredumoviDokladnishe Istoriya Bukovini Etnografichna mapa Bukovini skladena na osnovi perepisu 1910 r Protokol peredachi derzhavnoyi vladi vid avstrijskoyi do ukrayinskoyi ta rumunskoyi administracij 6 listopada 1918 roku Teritoriya yaka stanom na 1918 rik bula Gercogstvom Bukovina protyagom stolit perebuvala u skladi riznih derzhav Za rezultatami Rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 Osmanska imperiya zaznala znachnih teritorialnih vtrat Usvidomlyuyuchi mozhlivist vtrati kontrolyu she j nad Moldovoyu Ottomanska Porta zvernulasya do Franca II za piddtrimkoyu i poserednictvom u peregovorah z Rosijskoyu imperiyeyu U svoyu chergu Gabsburzka monarhiya bazhayuchi pokrashiti spoluchennya mizh svoyimi volodinni visunula pretenziyi na chastinu bukovinskoyi zemli Suchavskij ta Chernovickij cinuti Vimogi argumentuvalisya tim sho za pershim podilom Rechi Pospolitoyi 1772 Gabsburgi volodili Galichinoyu ta vidpovidno mali pravo na vsi istorichni zemli kolishnogo Galickogo knyazivstva Pislya pidpisannya Osmanskoyu imperiyeyu ta Avstriyeyu 7 travnya 1775 Konstantinopol konvenciyi pro peredachu cih teritorij bulo utvoreno distrikt Bukovina yakij piznishe 1786 peretvoreno na Bukovinskij okrug Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi U sichni 1849 r cisar Franc Josif I nadav cim zemlyam status okremogo koronnogo krayu j utvoriv Gercogstvo Bukovina U 1910 r bulo provedeno perepis naselennya za yakim dominuvali ukrayinci yih bulo 305101 38 39 ta rumuni 273254 34 38 Pri comu pershi buli najbilshoyu etnichnoyu grupoyu u pivnichnij chastini gercogstva drugi u pivdennij Shodo chiselnosti rumunskogo naselennya 1910 roku istoriki zauvazhili jogo zavishennya vnaslidok znachnoyi falsifikaciyi perepisu 1910 roku rumunskimi politichnimi kolami Na pochatok vijni svoye bachennya podalshoyi doli Gercogstva Bukovina bulo yak u Avstro Ugorshini yaka pragnula zberegti kraj v yakosti svoyeyi koronnoyi zemli iz mozhlivim rozshirennyam za rahunok Hotinshini ta chastini Botoshanshini tak i u Rosijskoyi imperiyi yaka pragnula rozshiriti svoyu teritoriyu za rahunok ruskih zemel V svoyu chergu predstavniki Rumunskogo korolivstva viznachali teritoriyu Bukovini yak aneksovanu Avstriyeyu 1775 u Moldovi V yakosti pravonastupnika Moldavskogo knyazivstva Rumuniya napolyagala na svoyemu istorichnomu pravi voloditi cimi zemlyami U zv yazku z cim rumunskij korol yak odnu z umov vstupu svoyeyi derzhavi u vijnu staviv vimogu Antanti pogoditis na priyednannya u majbutnomu Gercogstva Bukovina do Rumunskogo korolivstva Vkazane pitannya stalo predmetom trivalih rosijsko rumunskih peregovoriv Predstavniki Rumuniyi napolyagali na svoyemu istorichnomu pravi na vsyu teritoriyu gercogstva Maksimum na sho pogodzhuvalasya rumunska storona na pochatku peregovoriv ustupiti zemli na pivnich vid Pruta Pid tiskom soyuznikiv v 1916 roci vdalosya dosyagnuti domovlenostej pro majbutnij podil Gercogstva Bukovina na pivnichnu ta pivdennu chastini Pri comu mezhirichchya Dnistra j Pruta vidhodilo Rosijskij imperiyi a zemli pivdennishe Suchavi Rumunskomu korolivstvu Dolyu reshti teritoriyi domovilisya virishiti piznishe vrahovuyuchi etnichnij sklad naselenih punktiv Prote vzhe 9 lyutogo 1918 r Centralni Derzhavi pidpisali z UNR Berestejskij mirnij dogovir Zgidno tayemnogo protokolu peredbachalosya priyednannya ukrayinskoyi chastini Shidnoyi Galichini do Bukovini i stvorennya tak zvanogo Koronnogo krayu yakij mav bi avtonomiyu u skladi Avstro Ugorshini Ukrayini za Berestejskim mirom iz zobrazhennyam etnichnih mezh ukrayinciv Stvorena i vidana Uryadovoyu sluzhboyu druku SShA v 1918 roci Paralelno z podiyami na Galichini rozvivavsya ukrayinskij nacionalnij ruh i na Bukovini 25 zhovtnya bulo stvoreno Krajovij Komitet yak skladovu chastina Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi u Lvovi ta rozpochato pidgotovku do provedennya Bukovinskogo viche 3 listopada 27 zhovtnya rumuni sklikali narodni zbori kudi prijshlo blizko 300 400 lyudej Voni obrali Rumunsku Nacionalnu radu na choli z Yanku Flondorom i uhvalili rezolyuciyi protestuvati proti podilu Bukovini ta napolyagati na ob yednanni z Rumuniyeyu Tim chasom Ukrayinskij Krajovij Komitet zatverdiv proekt zvernennya manifestu do ukrayinskogo narodu Bukovini 2 listopada oficeri rozpustili 41 j ta 22 j pihotni polki yaki roztashovuvalis u Chernivcyah i v ukrayinciv ne zalishilos zibranoyi vijskovoyi sili dlya oboroni svogo prava to zh dovelos zbirati dobrovolciv 3 listopada ukrayinci proveli 10 tisyachne Bukovinske viche u Chernivcyah de progolosilo vozz yednannya Pivnichnoyi Bukovini z Ukrayinoyu Viche takozh vislovilo protest proti sprob Rumunskoyi nacionalnoyi radi ogolositi vsyu Bukovinu rumunskoyu zemleyu 6 listopada 1918 roku vladu na teritoriyi Pivnichnoyi Bukovini perebrav Ukrayinskij komitet na choli z O Popovichem a na teritoriyi Pivdennoyi Bukovini rumunskoyi A Onchul Okupaciya Bukovini6 listopada prikordonniki na choli z majorom Antonom Antonesku vhodyat do m Suchava 7 listopada rumunski prikordonniki kavaleriya ta zhandarmi zahoplyuyut Guragumoru 8 listopada chastini 8 yi diviziya gen Zadika rozpochali ruh shob uvijti na teritoriyu Bukovini Diviziya skladalas z 3 grup Grupa Dorogoj zgodom Dragosh na choli z polkovnikom Dumitru Georgiu Grupa Botoshani Oleksandr Dobrij polk Viktor Tomoroveanu Grupa Falticheni Suchava polk Aleks Rotaru Koordinaciyu grupi Dragosh ta Suchava zdijsnyuvali generali Aristid Lekka ta Ion Nekulcha Chiselnist diviziyi ne perevishuvala 3000 pogano zabezpechenih osib Kozhna grupa skladalas iz priblizno 600 osib do nih takozh priyednali prikordonnikiv neveliki zagoni kinnoti artileriyu ta kulemetni viddili Nad Chernivcyami rumunskij litak rozkidav listivki z povidomlennya vid gen Zadika pro prihid rumunskogo vijska z metoyu zahistu naselennya vid anarhiyi i vstanovlennya poryadku Togo zh dnya vidbulos zasidannya Krajovogo Komitetu de Ilko Popovich visloviv plan shodo vijskovogo sprotivu rumunskij okupaciyi ale inshi chleni Komitetu vvazhali vijskovi diyi bezperspektivnimi i obgovoryuvali evakuaciyu do Galichini Po zakinchennyu diskusij Komitet virishiv pochati mobilizaciyu zvernutis do Lvova po vijskovu dopomogu ta zvernutis z listom protestom proti okupaciyi do gen Ya Zadika na zasidanni Radi povidomiv ya pro roztashuvannya rumunskoyi diviziyi vzhe v Gliboci nad Seretom pershogo bilshogo sela na ukrayinskij Bukovini i proponuvav 1 svoyimi troma sotnyami okruzhiti v nochi rum diviziyu viklikavshi perepoloh u boyazkih rumuniv i tak primusiti yih do vtechi abo 2 hoch utvoriti front nad Prutom ryatuyuchi tim pivnichnu Bukovinu Dlya cogo treba bulo zirvati vsi mosti nad Prutom i perevesti negajno mobilizaciyu v pivnichnij chastini krayu Ilko Popovich 9 listopada rumunski vijska zajmayut Siret Tarashani ta Gliboku Togo zh dnya zgidno rumunskih dzherel z Novoselici do Chernivciv pribuvaye rota rumunskih voyakiv yaki dezertiruvali z avstro ugorskogo vijska pid komanduvannyam poruchnika lejtenanta Illi Lazara Pislya otrimannya povidomlennya pro perebuvannya rumunskogo vijska v Gliboci na zasidanni ukrayinskogo Krajovogo Komitetu prijmayut rishennya zalishitis usim na svoyih posadah i pokinuti yih tilki pered zbrojnim primusom Prezidentu Pn Bukovini Omelyanu Popovichu yak najbilsh imovirnomu pereslidovanomu rumunskoyu vladoyu dozvoleno viyihati yaksho vin togo zabazhaye Vijskovi viddili mali pokinuti Chernivci tilki pid natiskom rumunskoyi armiyi zabirayuchi z soboyu vijskove majno Rishennya Rumunskoyi Nacionalnoyi Radi pro ogoloshennya stanu oblogi na Bukovini 10 listopada Rumuniya vdruge vstupaye u vijni na boci Antanti i korol Rumuniyi Ferdinand I vidaye oficijnu proklamaciyu shodo nadannya vijskovoyi dopomogi naselennyu Bukovini u vidpovid na zvernennya Rumunskoyi Nacionalnoyi Radi Vnochi 10 listopada sotnik Radomskij ta Miron Korduba pribuvayut do Gliboki de peredayut list protest proti okupaciyi gen Zadiku Togo zh taki dnya na miskij ratushi Chernivciv vivishuyut rumunskij prapor Chernivcyami pochinayut peresuvatis dobrovolchi rumunski ta polski patruli Ukrayinski vijskovi dobrovolchi viddili cherez povidomlennya pro vhodzhennya do krayu 8 yi diviziyi perebuvayut u zamishanni chastina z nih v nich z 9 na 10 listopada vidstupaye za r Prut evakuyuyuchi pri comu vijskove majno 11 listopada rumunski vijska zahoplyuyut Chernivci Nastupnogo dnya Generalnij shtab nakazom 166 nakazav prodovzhiti prosuvannya do pivnichnogo shidnogo ta zahidnogo kordoniv Bukovini 12 listopada Rumunska Nacionalna Rada prijmaye zakon pro derzhavnu vladu na Bukovini i vladu perebirayut rumunski uryadovciv na choli z Yanku Flondorom 13 listopada vidbuvsya bij bilya stanciyi s Luzhani mizh ukrayinskimi dobrovolchim chastinami ta pidrozdilami 8 yi rumunskoyi diviziyi Uryad sklikaye na 28 listopada Generalnij kongres Bukovini u zali rezidenciyi mitropolitiv Bukovini ta Dalmaciyi yakij progolosit uniyu z Rumuniyeyu Do uchasti v kongresi okrim rumunskih delegativ doluchilis nimecki ta polski predstavnikiv a yevrejski ta ukrayinski predstavniki vidmovilis brati uchast Pid chas kongresu zastupnik golovi ukrayinskogo Krajovogo Komitetu V Zalozeckij vislov svij protest proti okupaciyi krayu Kongres nadislav prohannya do centralnogo uryadu Rumuniyi ta korolya shodo ob yednannya z Rumuniyeyu Pislya zavershennya z yizdu rumunskij mer m Chernivci ogolosiv sho plosha pered ratusheyu vid teper bude nazivatis plosheyu Uniyi Korol Rumuniyi Ferdinand sankcionuvav akt uniyi ukazom 3744 vid 31 grudnya 1918 r Istorichni naslidkiDiv takozhBukovinske viche Bij na stanciyi LuzhaniPrimitkiZhernokleyev Oleg 2006 Nacionalni sekciyi avstrijskoyi social demokratiyi v Galichini j na Bukovini 1890 1918 rr Ivano Frankivsk s 69 ISBN ISBN 966 640 183 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Ukrayinska gazeta Chas ukr 30 listopada 0001 Arhiv originalu za 19 chervnya 2020 Procitovano 13 zhovtnya 2021 DzherelaBazhayemo do Ukrayini Dobrzhanskij O V Starik V P Mayak Odesa 2008 25 chervnya 2020 u Wayback Machine Zahoplennya Rumuniyeyu etnichnih ukrayinskih zemel Vid Sarayeva do Parizha Bukovinskij Interregnum 1914 1921 Volodimir Starik Prut Chernivci 2009 23 chervnya 2020 u Wayback Machine Istoriya Bukovini ta Pivnichnoyi Bessarabiyi Hotinshini Do 90 richchya Bukovinskogo narodnogo vicha 3 listopada 1918 r O Dobrzhanskij UDK 94 477 8 1900 1918 Preutu Cristina amp Bogdan Ceobanuș Prezența armatei romane in Bucovina la sfarșitul anului 1918 și inceputul anului 1919 7 bereznya 2022 u Wayback Machine Annals of the Academy of Romanian Scientists Series on History and Archaeology Volume 11 Number 1 2019 pp 52 82