Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сиві ла ку мська дав гр Σιβυλλα лат Sibylla Cumana Sibylla жриця пророчиця що головує в храмі Аполлона в Куми давньогрец

Кумська сивіла

Кумська сивіла

Сиві́ла ку́мська (дав.-гр. Σιβυλλα; лат. Sibylla Cumana; Sibylla) — жриця, пророчиця, що головує в храмі Аполлона в Куми, давньогрецькій колонії, розташованій неподалік від сучасного Неаполя, Італія. Легенди про Сивілу кумську існували в багатьох місцях Стародавнього світу. Ім'я прийшло через латину від давньогрецького слова «сибілла», тобто пророчиця. Відома під різними іменами: Герофіла у Павсанія і Лактанція; Деїфоба, дочка Главка в «Енеїді» Вергілія; Амальтея, Дафна, Манто, Фемоноя в інших джерелах.

image
Сивіла Кумська, автор Андреа дель Кастаньйо

Географічна близькість до Риму та її важливе місце в легендах раннього Риму зробили її однією з найвідоміших пророчиць серед римлян. Переказ приписує Сивілі кумській авторство Сивілиних книг, які в суворій таємниці зберігалися спочатку на Капітолійському пагорбі, а пізніше — на Палатині.

image
Вхід до печери Сивіли кумської
image
Апартаменти Сивіли кумської

В давньогрецькій колонії Куми, у підніжжя гори, на якій знаходився Акрополь міста з головними храмами Юпітера та Аполлона, існує печера, що носить назву (англ.Cave of the Sibyl, італ.Grotta della Sibilla), де за легендами Сивіла Кумська проживала та писала свої пророцтва. За деякими даними подібна печера знаходиться на березі вулканічного озера Аверно, що знаходиться між містами Куми та Поццуолі, є подібна печера. Обидві версії мають право на існування і вказувати на кілька печер, що пов'язані з Сивілою кумською.

Давньоримські пророцтва Сивіли кумської

Історія придбання Сивілиних книг останнім легендарним римським царем Луцієм Тарквінієм Гордим або, за деякими даними, римським царем Тарквінієм Пріском є однією з найвідоміших міфічних подій стародавньої римської історії. Марк Теренцій Варрон у I ст. до н. е. писав, що за століття до того, в період 50-ї олімпіади, Сивіла кумська, під виглядом старої жінки, «яка не була мешканкою країни», таємно прибула до Риму. Вона запропонувала дев'ять книг-пророцтв царю Тарквінію. Коли цар відмовився від покупки через непомірну ціну, вона спалила три книги, а решту шість знову запропонувала Тарквінію за ту ж ціну. Він знову відмовився, після чого вона спалила ще три і повторила пропозицію. Тільки тоді за порадою Авгуравгурів Тарквіній погодився сплатити необхідну ціну, після чого стара зникла в натовпі.

Книги згодом зберігалися в храмі Юпітера на Капітолійському пагорбі в Римі, і зверталися до них за вказівками тільки в надзвичайних ситуаціях (наприклад, під час епідемії 293 р. до н. е., після поразок на початковому етапі Другої Пунічної війни). Храм згорів в 80-х роках до н. е. разом з книгами, що призвело до повторного збору пророцтв Сивіли по всій імперії. Вони ретельно сортувалися і ті, що були визнані справжніми, залишалися на збереження у відновленому храмі. Імператор Октавіан Август перевіз їх в храм Аполлона на Палатині, де вони залишалися протягом більшої частини імператорського періоду в історії Риму.

Пізніше книги були спалені в 405 році полководцем Стиліхоном, який був християнином і вважав книги язичницькими а, отже, «злими». Під час вторгнення вестготів п'ять років по тому, в 410 році нашої ери, деякі язичники (зокрема державний діяч Клавдій Рутілій Намаціан) оплакували втрату книг, стверджуючи, що «вторгнення в місто було свідченням гніву богів і покаранням за знищення пророцтв».

Згадки в стародавній літературі

У Тацита

Тацит в своїх «Анналах» писав про уважне ставлення імператора Тиберія до доповнення збірок пророцтв Кумскої віщунки, який застерігав Сенат від поспішності та нагадував сенаторам, що при розгляді нових книг необхідно,

«як того вимагав звичай, щоб пророцтва були попередньо прочитані й оцінені магістрами,
так як під цим прославленим ім'ям поширювалося чимало всякої дурні...»
— «Аннали, VI»

У Вергілія

В «Енеїді» Вергілія пророчиця наспівувала пророцтва, як «пісні доль» або залишала їх записаними на листках дуба біля входу в свою печеру. Але якщо пориви вітру розкидали листя, вона не могла зібрати їх, щоб відновити власне пророцтво. Пророчиця знала шлях в підземне царство Аїда, що знаходився в сусідньому кратері Аверно. Еней просив у неї допомоги для спуску в нижній світ, щоб відвідати свого мертвого батька Анхіса, але Сивіла кумська застерігала його від такого небезпечного наміру:

«Троян, Анхіса син, повір: в Аверн спуститися неважко.
Всю довгу ніч, весь день в оселю Гадеса відкриті двері.
Назад звернути свої кроки, до світла, що на небі, повернутися.
Ось що найважче!»
— «Енеїда», 6.126-129

У Овідія

У «Метаморфозах» Овідія описується, що хоча вона і була смертною, Сивіла кумська жила близько тисячі років. Це сталося тоді, коли Аполлон запропонував виконати її бажання в обмін на її невинність. Вона взяла жменю пилу і попросила жити стільки днів, скільки пилинок вона тримала [6]:

«Я упустила лиш одне: щоб залишатись юною завжди!
А тим часом пропонував він і роки, і вічну юність,
Якщо відкриюся любові. Але Фебів дар я відкидаю,
У дівах навіки залишаюсь; проте ж найщасливіший вік
Геть втік, і прийшла, тремтячою ходою, старість...»
— «Метаморфози», 14, 139-143

У Петронія

В романі «Сатириконі» Петронія є, що не отримавши від Аполлона вічної молодості, Сивіла старіла, тіло з роками ставало все менше, так що врешті-решт могло вміститися в невеличкій посудині, чути було тільки її голос. Трімалхіон, персонаж роману Петронія «Сатирикон», розповідав:

«А то ще бачив я Сивілу кумську в пляшці.
Діти її запитували: — «Сивіла, чого тобі треба?»,
А вона у відповідь: — «Помирати треба».»
— «Сатирикон», 48

У «Буколіках»

Костянтин Великий в слові «До зборів святих» до батьків Першого Вселенського Собору давав месіанське тлумачення четвертої сцени «Буколіки» (Еклоги IV), в якій Вергілій писав про наближення кінця світу в пророцтвах Сивіли кумської:

«Круг настав останній, по мовленні Кумської пророчиці,
Бо знову нині час, стрій величний починається...»
— «Буколіки», IV, 4-5

Образ в мистецтві

image
Мікеланджело, Сивіла кумська
Фреска із Сикстинскої капели
image
Джованні Черріні. «Аполлон і Сивіла кумська»

У зв'язку з популярністю Сивіли кумської її часто зображали художники. Пророчиця одна з чотирьох сивіл, зображених Рафаелем в Санта-Марія-делла-Паче. Вона також була написана Андреа дель Кастаньо для церкви Санта Аполлонія у Флоренції, а на стелі Сикстинської капели роботи Мікеланджело враження від її зображення затьмарює присутність інших пророчиць, навіть більш молодої та гарнішої Дельфійської сивіли. Вазарі, розповідаючи про Сикстинську капелу, згадував про цю фреску, написаної художником поруч з фігурою біблійного пророка Ісаї «Прекрасна стара сивіла, що, сидячи, з граничною витонченістю читає книгу…».

Писали її і інші художники — італійці Тіціан, Джованні Черріні, нідерландець Ян ван Ейк, французи — Клод Лоррен, , англійці — Едвард Берн-Джонс, Вільям Тернер. Ікона з образом Кумської сивіли написана 1673 р Богданом Салтановим, придворним живописцем царя Олексія Михайловича.

Література

Див. також

Примітки

  1. Dionysius of Halicarnassus, Roman Antiquities IV.62 (repeated by Aulus Gellius I.19); Varro, according to a remark in Lactantius I.6; Pliny's Natural History XIII.27. Of these sources, only Lactantius' Varro claims specifically that the old woman selling the books was the Cumaean Sibyl.
  2. Лактионов А., Королев К. «Можно ждать, чего угодно, можно веровать всему»: семейная и государственная мифология античности. // Античная мифология. Энциклопедия. — Эксмо, 2004.
  3. Колегія з 15 магістрів існувала спеціально для консультування квіндецемвірів, які на вимогу Сенату тлумачили по книгам ознаки і необхідність угодних богам жертв.
  4. Article on the Cumean Sibyl [ 17 жовтня 2018 у Wayback Machine.] — cf. section on The Sibyl and Apollo
  5. Петроний Арбитр. Сатирикон — М.: Вся Москва, 1990, 236 с.
  6. . Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 20 грудня 2018.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sivi la ku mska dav gr Sibylla lat Sibylla Cumana Sibylla zhricya prorochicya sho golovuye v hrami Apollona v Kumi davnogreckij koloniyi roztashovanij nepodalik vid suchasnogo Neapolya Italiya Legendi pro Sivilu kumsku isnuvali v bagatoh miscyah Starodavnogo svitu Im ya prijshlo cherez latinu vid davnogreckogo slova sibilla tobto prorochicya Vidoma pid riznimi imenami Gerofila u Pavsaniya i Laktanciya Deyifoba dochka Glavka v Eneyidi Vergiliya Amalteya Dafna Manto Femonoya v inshih dzherelah Sivila Kumska avtor Andrea del Kastanjo Geografichna blizkist do Rimu ta yiyi vazhlive misce v legendah rannogo Rimu zrobili yiyi odniyeyu z najvidomishih prorochic sered rimlyan Perekaz pripisuye Sivili kumskij avtorstvo Sivilinih knig yaki v suvorij tayemnici zberigalisya spochatku na Kapitolijskomu pagorbi a piznishe na Palatini Vhid do pecheri Sivili kumskoyi Apartamenti Sivili kumskoyi V davnogreckij koloniyi Kumi u pidnizhzhya gori na yakij znahodivsya Akropol mista z golovnimi hramami Yupitera ta Apollona isnuye pechera sho nosit nazvu angl Cave of the Sibyl ital Grotta della Sibilla de za legendami Sivila Kumska prozhivala ta pisala svoyi proroctva Za deyakimi danimi podibna pechera znahoditsya na berezi vulkanichnogo ozera Averno sho znahoditsya mizh mistami Kumi ta Poccuoli ye podibna pechera Obidvi versiyi mayut pravo na isnuvannya i vkazuvati na kilka pecher sho pov yazani z Siviloyu kumskoyu Davnorimski proroctva Sivili kumskoyiIstoriya pridbannya Sivilinih knig ostannim legendarnim rimskim carem Luciyem Tarkviniyem Gordim abo za deyakimi danimi rimskim carem Tarkviniyem Priskom ye odniyeyu z najvidomishih mifichnih podij starodavnoyi rimskoyi istoriyi Mark Terencij Varron u I st do n e pisav sho za stolittya do togo v period 50 yi olimpiadi Sivila kumska pid viglyadom staroyi zhinki yaka ne bula meshkankoyu krayini tayemno pribula do Rimu Vona zaproponuvala dev yat knig proroctv caryu Tarkviniyu Koli car vidmovivsya vid pokupki cherez nepomirnu cinu vona spalila tri knigi a reshtu shist znovu zaproponuvala Tarkviniyu za tu zh cinu Vin znovu vidmovivsya pislya chogo vona spalila she tri i povtorila propoziciyu Tilki todi za poradoyu Avguravguriv Tarkvinij pogodivsya splatiti neobhidnu cinu pislya chogo stara znikla v natovpi Knigi zgodom zberigalisya v hrami Yupitera na Kapitolijskomu pagorbi v Rimi i zvertalisya do nih za vkazivkami tilki v nadzvichajnih situaciyah napriklad pid chas epidemiyi 293 r do n e pislya porazok na pochatkovomu etapi Drugoyi Punichnoyi vijni Hram zgoriv v 80 h rokah do n e razom z knigami sho prizvelo do povtornogo zboru proroctv Sivili po vsij imperiyi Voni retelno sortuvalisya i ti sho buli viznani spravzhnimi zalishalisya na zberezhennya u vidnovlenomu hrami Imperator Oktavian Avgust pereviz yih v hram Apollona na Palatini de voni zalishalisya protyagom bilshoyi chastini imperatorskogo periodu v istoriyi Rimu Piznishe knigi buli spaleni v 405 roci polkovodcem Stilihonom yakij buv hristiyaninom i vvazhav knigi yazichnickimi a otzhe zlimi Pid chas vtorgnennya vestgotiv p yat rokiv po tomu v 410 roci nashoyi eri deyaki yazichniki zokrema derzhavnij diyach Klavdij Rutilij Namacian oplakuvali vtratu knig stverdzhuyuchi sho vtorgnennya v misto bulo svidchennyam gnivu bogiv i pokarannyam za znishennya proroctv Zgadki v starodavnij literaturiU Tacita Tacit v svoyih Annalah pisav pro uvazhne stavlennya imperatora Tiberiya do dopovnennya zbirok proroctv Kumskoyi vishunki yakij zasterigav Senat vid pospishnosti ta nagaduvav senatoram sho pri rozglyadi novih knig neobhidno yak togo vimagav zvichaj shob proroctva buli poperedno prochitani j ocineni magistrami tak yak pid cim proslavlenim im yam poshiryuvalosya chimalo vsyakoyi durni Annali VI U Vergiliya V Eneyidi Vergiliya prorochicya naspivuvala proroctva yak pisni dol abo zalishala yih zapisanimi na listkah duba bilya vhodu v svoyu pecheru Ale yaksho porivi vitru rozkidali listya vona ne mogla zibrati yih shob vidnoviti vlasne proroctvo Prorochicya znala shlyah v pidzemne carstvo Ayida sho znahodivsya v susidnomu krateri Averno Enej prosiv u neyi dopomogi dlya spusku v nizhnij svit shob vidvidati svogo mertvogo batka Anhisa ale Sivila kumska zasterigala jogo vid takogo nebezpechnogo namiru Troyan Anhisa sin povir v Avern spustitisya nevazhko Vsyu dovgu nich ves den v oselyu Gadesa vidkriti dveri Nazad zvernuti svoyi kroki do svitla sho na nebi povernutisya Os sho najvazhche Eneyida 6 126 129 U Ovidiya U Metamorfozah Ovidiya opisuyetsya sho hocha vona i bula smertnoyu Sivila kumska zhila blizko tisyachi rokiv Ce stalosya todi koli Apollon zaproponuvav vikonati yiyi bazhannya v obmin na yiyi nevinnist Vona vzyala zhmenyu pilu i poprosila zhiti stilki dniv skilki pilinok vona trimala 6 Ya upustila lish odne shob zalishatis yunoyu zavzhdi A tim chasom proponuvav vin i roki i vichnu yunist Yaksho vidkriyusya lyubovi Ale Febiv dar ya vidkidayu U divah naviki zalishayus prote zh najshaslivishij vik Get vtik i prijshla tremtyachoyu hodoyu starist Metamorfozi 14 139 143 U Petroniya V romani Satirikoni Petroniya ye sho ne otrimavshi vid Apollona vichnoyi molodosti Sivila starila tilo z rokami stavalo vse menshe tak sho vreshti resht moglo vmistitisya v nevelichkij posudini chuti bulo tilki yiyi golos Trimalhion personazh romanu Petroniya Satirikon rozpovidav A to she bachiv ya Sivilu kumsku v plyashci Diti yiyi zapituvali Sivila chogo tobi treba A vona u vidpovid Pomirati treba Satirikon 48 U Bukolikah Kostyantin Velikij v slovi Do zboriv svyatih do batkiv Pershogo Vselenskogo Soboru davav mesianske tlumachennya chetvertoyi sceni Bukoliki Eklogi IV v yakij Vergilij pisav pro nablizhennya kincya svitu v proroctvah Sivili kumskoyi Krug nastav ostannij po movlenni Kumskoyi prorochici Bo znovu nini chas strij velichnij pochinayetsya Bukoliki IV 4 5Obraz v mistectviMikelandzhelo Sivila kumska Freska iz Sikstinskoyi kapeli Dzhovanni Cherrini Apollon i Sivila kumska U zv yazku z populyarnistyu Sivili kumskoyi yiyi chasto zobrazhali hudozhniki Prorochicya odna z chotiroh sivil zobrazhenih Rafaelem v Santa Mariya della Pache Vona takozh bula napisana Andrea del Kastano dlya cerkvi Santa Apolloniya u Florenciyi a na steli Sikstinskoyi kapeli roboti Mikelandzhelo vrazhennya vid yiyi zobrazhennya zatmaryuye prisutnist inshih prorochic navit bilsh molodoyi ta garnishoyi Delfijskoyi sivili Vazari rozpovidayuchi pro Sikstinsku kapelu zgaduvav pro cyu fresku napisanoyi hudozhnikom poruch z figuroyu biblijnogo proroka Isayi Prekrasna stara sivila sho sidyachi z granichnoyu vitonchenistyu chitaye knigu Pisali yiyi i inshi hudozhniki italijci Tician Dzhovanni Cherrini niderlandec Yan van Ejk francuzi Klod Lorren anglijci Edvard Bern Dzhons Vilyam Terner Ikona z obrazom Kumskoyi sivili napisana 1673 r Bogdanom Saltanovim pridvornim zhivopiscem carya Oleksiya Mihajlovicha LiteraturaVergilij Aeneis vi 268 ff Isidor Sevilskij Etymologiae viii 8 5 Mavr Servij Gonorat In Aeneida vi 72 321 Laktancij Divinae institutiones i 6 10 11 Gaj Yulij Solin Collectanea rerum memorabilium ii 16 17 18Div takozhDelfijska sivila Pifiya VelvaPrimitkiDionysius of Halicarnassus Roman Antiquities IV 62 repeated by Aulus Gellius I 19 Varro according to a remark in Lactantius I 6 Pliny s Natural History XIII 27 Of these sources only Lactantius Varro claims specifically that the old woman selling the books was the Cumaean Sibyl Laktionov A Korolev K Mozhno zhdat chego ugodno mozhno verovat vsemu semejnaya i gosudarstvennaya mifologiya antichnosti Antichnaya mifologiya Enciklopediya Eksmo 2004 Kolegiya z 15 magistriv isnuvala specialno dlya konsultuvannya kvindecemviriv yaki na vimogu Senatu tlumachili po knigam oznaki i neobhidnist ugodnih bogam zhertv Article on the Cumean Sibyl 17 zhovtnya 2018 u Wayback Machine cf section on The Sibyl and Apollo Petronij Arbitr Satirikon M Vsya Moskva 1990 236 s ISBN 5 7110 0082 9 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2018 Procitovano 20 grudnya 2018

Дата публікації:
Топ