Лу́цій Таркві́ній Прі́ск (лат. Lucius Tarquinius Priscus, справжнє ім'я Лукумон, також відомий як Тарквіній I або Тарквіній Древній; ? — 579 до н. е.) — п'ятий цар стародавнього Риму (616 — 579 до н. е.).
Луцій Тарквіній Пріск | |
---|---|
лат. Lucius Tarquinius Priscus | |
Луцій Тарквіній Пріск | |
5-й Цар | |
Початок правління: | 616 до н. е. |
Кінець правління: | 579 до н. е. |
| |
Попередник: | Анк Марцій |
Наступник: | Сервій Туллій |
| |
Дата народження: | невідомо |
Місце народження: | |
Країна: | Стародавній Рим |
Дата смерті: | 579 до н. е. |
Місце смерті: | Рим |
Дружина: | Танаквіль |
Діти: | сини: Луцій, Арун |
Династія: | Тарквінії |
Батько: | Демарат |
Походження
Існує декілька версій походження роду Тарквініїв. Загальновизнаною є версія, що Тарквіній за походженням був етруском, і переїхав до Риму з етруського міста Тарквінії за правління Анка Марція, спочатку мав ім'я Лукумон. Його мати була знатною етрурянкою, а батько був вихідцем з грецького міста Коринфа. Сам Тарквіній був одружений з Танаквіль — представницею заможного етруського роду, яка підштовхнула його до переїзду в Рим.
Деякі вчені, наприклад А. Енман, вважають, що Рід Тарквініїв насправді нічого спільного не мав ні з Грецією, ні з Етрурією. Етруське походження Тарквінія головним чином пояснюють схожістю імені царя з етруським містом Tarquinii. На думку вченого, це був просто один з патриціанських родів Риму. Латинське походження царів Тарквиніїв крім того випливає з когномена Priscus, бо Casci або Prisci називався етнічний елемент, який разом латинами (PrisciLatini, тобто PriscietLatini), складав сукупність латинського племені. Цей когномен присвоїли царю набагато пізніше його правління, щоб розрізняти його від іншого царя з таким самим ім'ям.
Також Нібур та Моммзен поділяють погляд Енмана, і заперечують етруське походження Тарквінія, навіть висловлюють сумніви щодо історичності його особистості. На відміну від них, французький етрусколог Домінік Брікель зазначав, що «традиційну» історію усіх трьох царств — Тарквінія Древнього, Сервія Тулія і Тарквінія Гордого — слід розглядати як реальні факти.
Та все ж, доказом історичності цього діяча слугували розкопки в місті Цера, де була знайдена гробниця Тарквініїв. Там були знайдені численні глиняні глечики та інші посудини, розписані чорними малюнками, та інші артефакти, які свідчать про високий рівень розвитку мистецтва за правління Тарквініїв.
Прихід до влади
Згідно праці Тіта Лівія, по дорозі у Рим, орел підлетів до Тарквінія та своїми кігтями зняв шапку з його голови, після чого підлетів вгору і поклав її знову на голову майбутнього царя, ніби увінчавши його волею богів. Танаквіль побачила у цьому знамення, що в Римі на нього чекають слава та почесті.
Приїхавши в Рим, Тарквіній зайняв активну громадську позицію, брав участь у воєнному житті міста. Після смерті Анка Марція, Тарквіній виступив на зборах з настільки переконливою промовою, що римський народ одностайно запропонував передати йому царські повноваження.
Правління
За Титом Лівієм, Тарквіній Древній правив у Римі 38 років.
- Провівши кілька переможних воєн з сабінянами і латинянами, Тарквіній Древній приєднав їх області до Риму.
- За наказом Тарквінія почалася добудова кам'яних стін там, де були лише земляні укріплення;
- Збудував храм Юпітера Капітолійського;
- За його правління велися роботи по осушенню болотистих місць на рівнинах, що лежать між пагорбами. Були проведені спеціальні канали, для спуску воду в Тибр — Велика Клоака(«Клоака Максима»).
- Побудований великий цирк(«Circus Maximus») для кінських перегонів і кулачних боїв, що проводилися щорічно (Великі або Римські ігри).
- Збільшив сенат до 300 осіб за рахунок нових членів зі збіднілих родів (наприклад, Октавіїв), та центуріальну коміцію до 1800 чоловік.
Військова діяльність
Згідно даним Діонісія Галікарнаського, Тарквіній Древній підкорив 12 міст Етрутрії. Під час свого царювання вів успішні війни з латинами та сабінянами. Нападом були взяті такі міста як , , і . Ті латинські міста, які здавалися без бою, повинні були стати римськими союзниками без зменшення своїх колишніх прав.
Інша діяльність
За правління Тарквінія до Риму були вивезені цінні етруські книги. Тарквіній Пріск переклав «Етруський трактат про знамення», яким надихнувся Вергілій, на латину, та, можливо, був автором книги «Про відомих людей».
Смерть
Під час свого правління, він взяв під опіку маленького Сервія Тулія, свого улюбленця та наступника в майбутньому. Це викликало невдоволення синів Анка Марція, які й без того вороже ставилися до Тарквінія, тому що він нібито позбавив влади їхнього батька. Вони вважали себе законними спадкоємцями римського трону, і не хотіли, щоб безрідний Сервій Тулій зайняв їх місце, тому запланували вбивство Тарквінія. Для здійснення вбивства були обрані два найвідчайдушніших пастуха. Взявши з собою звичайні знаряддя праці, вони підняли показну бійку поряд з царським будинком, супроводжуючи її шумом і криками. Обидва вони кликали царя, вимагаючи, щоб той вирішив їх суперечку. Після того, як ліктор зупинив їх і наказав, щоб пастухи пояснили царю по черзі, в чому суть справи, один з них своєю розповіддю відволікав царя, а другий вдарив Тарквінія сокирою та вбив. Але змовники фактично нічого цим не досягли, адже царем Риму в подальшому все одно став Сервій Тулій.
Див. також
- 13653 Пріск — астероїд, названий на честь правителя.
Примітки
- Тит Лівій, «Ab Urbe condĭta» 1.42
- А. А. Нейхардт. Легенды и сказания древнего Рима, Изд: «Правда», М., 1987 OCR: Michael Seregin — «Тарквиний Древний»
- А. Енман, «Легенди про римських царів, їх походження та розвиток»
- Бертольд Георг Нібур, «Римська історія» (Römische Geschichte, 3 Bde., Berlin 1811—1832
- Теодор Моммзен-«Римская история» («RömischeGeschichte») — Теодор Моммзен. История Рима. — СПб.; «НАУКА», «ЮВЕНТА», 1997. Ст.108
- Dominique Briquel, François Hinard (dir.), Giovanni Brizzi et Jean-Michel Roddaz, Histoire romaine, t. I: Des origines à Auguste, Paris, Fayard, 2000, 1076 p. ()
- Вебер, Георг. Всеобщая история. Том 3. Римская история до конца республики и история Александрийско-Греческого мира — «Древние этруски»
- Тит Лівій, «Ab Urbe condĭta» 1.45
- Тит Лівій, «Ab urbe condita» 1.44
- Діонісій Галікарнаський, «Antiquitates Romanae» 3.62
- Жан Ноель Робер — «Етруски», М 2007, ст. 226—251
- Тит Лівій, «Ab Urbe condĭta» 1.46
- База даних малих космічних тіл JPL: Луцій Тарквіній Пріск (англ.) .
Література
- СПб. Типография Балашева и Ко, 1896. «Тарквіній Древній і Тарквіній Гордий» ст.243-248
- Эмилио Габба — «Історія архаїчного Риму»
- Dominique Briquel, François Hinard (dir.), Giovanni Brizzi et Jean-Michel Roddaz, Histoire romaine, t. I: Des origines à Auguste, Paris, Fayard, 2000, 1076 p. ()
- Теодор Моммзен — «Римська історія» («Römische Geschichte»)
- А. Нейхардт — «Легенди і сказання Стародавнього Риму»
- Жан Ноель Робер — «Етруски»
- Георг Вебер — «Загальна історія», том ІІІ («Римська історія до кінця республіки та історія Александрійсько-грецького світу»)
- Энман А. Легенда о римских царях, их происхождение и развитие. — СПб., 1896. — 380 с. (рос.)
- Бертольд Георг Нібур — «Римська історія» (Römische Geschichte, 3 Bde., Berlin 1811—1832)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tarkviniyi Lu cij Tarkvi nij Pri sk lat Lucius Tarquinius Priscus spravzhnye im ya Lukumon takozh vidomij yak Tarkvinij I abo Tarkvinij Drevnij 579 do n e p yatij car starodavnogo Rimu 616 579 do n e Lucij Tarkvinij Prisklat Lucius Tarquinius PriscusLucij Tarkvinij PriskLucij Tarkvinij Prisk5 j CarPochatok pravlinnya 616 do n e Kinec pravlinnya 579 do n e Poperednik Ank MarcijNastupnik Servij TullijData narodzhennya nevidomoMisce narodzhennya Krayina Starodavnij RimData smerti 579 do n e 579 Misce smerti RimDruzhina TanakvilDiti sini Lucij ArunDinastiya TarkviniyiBatko DemaratPohodzhennyaIsnuye dekilka versij pohodzhennya rodu Tarkviniyiv Zagalnoviznanoyu ye versiya sho Tarkvinij za pohodzhennyam buv etruskom i pereyihav do Rimu z etruskogo mista Tarkviniyi za pravlinnya Anka Marciya spochatku mav im ya Lukumon Jogo mati bula znatnoyu etruryankoyu a batko buv vihidcem z greckogo mista Korinfa Sam Tarkvinij buv odruzhenij z Tanakvil predstavniceyu zamozhnogo etruskogo rodu yaka pidshtovhnula jogo do pereyizdu v Rim Deyaki vcheni napriklad A Enman vvazhayut sho Rid Tarkviniyiv naspravdi nichogo spilnogo ne mav ni z Greciyeyu ni z Etruriyeyu Etruske pohodzhennya Tarkviniya golovnim chinom poyasnyuyut shozhistyu imeni carya z etruskim mistom Tarquinii Na dumku vchenogo ce buv prosto odin z patricianskih rodiv Rimu Latinske pohodzhennya cariv Tarkviniyiv krim togo viplivaye z kognomena Priscus bo Casci abo Prisci nazivavsya etnichnij element yakij razom latinami PrisciLatini tobto PriscietLatini skladav sukupnist latinskogo plemeni Cej kognomen prisvoyili caryu nabagato piznishe jogo pravlinnya shob rozriznyati jogo vid inshogo carya z takim samim im yam Takozh Nibur ta Mommzen podilyayut poglyad Enmana i zaperechuyut etruske pohodzhennya Tarkviniya navit vislovlyuyut sumnivi shodo istorichnosti jogo osobistosti Na vidminu vid nih francuzkij etruskolog Dominik Brikel zaznachav sho tradicijnu istoriyu usih troh carstv Tarkviniya Drevnogo Serviya Tuliya i Tarkviniya Gordogo slid rozglyadati yak realni fakti Ta vse zh dokazom istorichnosti cogo diyacha sluguvali rozkopki v misti Cera de bula znajdena grobnicya Tarkviniyiv Tam buli znajdeni chislenni glinyani glechiki ta inshi posudini rozpisani chornimi malyunkami ta inshi artefakti yaki svidchat pro visokij riven rozvitku mistectva za pravlinnya Tarkviniyiv Prihid do vladiZgidno praci Tita Liviya po dorozi u Rim orel pidletiv do Tarkviniya ta svoyimi kigtyami znyav shapku z jogo golovi pislya chogo pidletiv vgoru i poklav yiyi znovu na golovu majbutnogo carya nibi uvinchavshi jogo voleyu bogiv Tanakvil pobachila u comu znamennya sho v Rimi na nogo chekayut slava ta pochesti Priyihavshi v Rim Tarkvinij zajnyav aktivnu gromadsku poziciyu brav uchast u voyennomu zhitti mista Pislya smerti Anka Marciya Tarkvinij vistupiv na zborah z nastilki perekonlivoyu promovoyu sho rimskij narod odnostajno zaproponuvav peredati jomu carski povnovazhennya PravlinnyaZa Titom Liviyem Tarkvinij Drevnij praviv u Rimi 38 rokiv Provivshi kilka peremozhnih voyen z sabinyanami i latinyanami Tarkvinij Drevnij priyednav yih oblasti do Rimu Za nakazom Tarkviniya pochalasya dobudova kam yanih stin tam de buli lishe zemlyani ukriplennya Zbuduvav hram Yupitera Kapitolijskogo Za jogo pravlinnya velisya roboti po osushennyu bolotistih misc na rivninah sho lezhat mizh pagorbami Buli provedeni specialni kanali dlya spusku vodu v Tibr Velika Kloaka Kloaka Maksima Pobudovanij velikij cirk Circus Maximus dlya kinskih peregoniv i kulachnih boyiv sho provodilisya shorichno Veliki abo Rimski igri Zbilshiv senat do 300 osib za rahunok novih chleniv zi zbidnilih rodiv napriklad Oktaviyiv ta centurialnu komiciyu do 1800 cholovik Vijskova diyalnistZgidno danim Dionisiya Galikarnaskogo Tarkvinij Drevnij pidkoriv 12 mist Etrutriyi Pid chas svogo caryuvannya viv uspishni vijni z latinami ta sabinyanami Napadom buli vzyati taki mista yak i Ti latinski mista yaki zdavalisya bez boyu povinni buli stati rimskimi soyuznikami bez zmenshennya svoyih kolishnih prav Insha diyalnistZa pravlinnya Tarkviniya do Rimu buli vivezeni cinni etruski knigi Tarkvinij Prisk pereklav Etruskij traktat pro znamennya yakim nadihnuvsya Vergilij na latinu ta mozhlivo buv avtorom knigi Pro vidomih lyudej SmertPid chas svogo pravlinnya vin vzyav pid opiku malenkogo Serviya Tuliya svogo ulyublencya ta nastupnika v majbutnomu Ce viklikalo nevdovolennya siniv Anka Marciya yaki j bez togo vorozhe stavilisya do Tarkviniya tomu sho vin nibito pozbaviv vladi yihnogo batka Voni vvazhali sebe zakonnimi spadkoyemcyami rimskogo tronu i ne hotili shob bezridnij Servij Tulij zajnyav yih misce tomu zaplanuvali vbivstvo Tarkviniya Dlya zdijsnennya vbivstva buli obrani dva najvidchajdushnishih pastuha Vzyavshi z soboyu zvichajni znaryaddya praci voni pidnyali pokaznu bijku poryad z carskim budinkom suprovodzhuyuchi yiyi shumom i krikami Obidva voni klikali carya vimagayuchi shob toj virishiv yih superechku Pislya togo yak liktor zupiniv yih i nakazav shob pastuhi poyasnili caryu po cherzi v chomu sut spravi odin z nih svoyeyu rozpoviddyu vidvolikav carya a drugij vdariv Tarkviniya sokiroyu ta vbiv Ale zmovniki faktichno nichogo cim ne dosyagli adzhe carem Rimu v podalshomu vse odno stav Servij Tulij Div takozh13653 Prisk asteroyid nazvanij na chest pravitelya PrimitkiTit Livij Ab Urbe condĭta 1 42 A A Nejhardt Legendy i skazaniya drevnego Rima Izd Pravda M 1987 OCR Michael Seregin Tarkvinij Drevnij A Enman Legendi pro rimskih cariv yih pohodzhennya ta rozvitok Bertold Georg Nibur Rimska istoriya Romische Geschichte 3 Bde Berlin 1811 1832 Teodor Mommzen Rimskaya istoriya RomischeGeschichte Teodor Mommzen Istoriya Rima SPb NAUKA YuVENTA 1997 St 108 Dominique Briquel Francois Hinard dir Giovanni Brizzi et Jean Michel Roddaz Histoire romaine t I Des origines a Auguste Paris Fayard 2000 1076 p ISBN 9782213031941 Veber Georg Vseobshaya istoriya Tom 3 Rimskaya istoriya do konca respubliki i istoriya Aleksandrijsko Grecheskogo mira Drevnie etruski Tit Livij Ab Urbe condĭta 1 45 Tit Livij Ab urbe condita 1 44 Dionisij Galikarnaskij Antiquitates Romanae 3 62 Zhan Noel Rober Etruski M 2007 st 226 251 Tit Livij Ab Urbe condĭta 1 46 Baza danih malih kosmichnih til JPL Lucij Tarkvinij Prisk angl LiteraturaSPb Tipografiya Balasheva i Ko 1896 Tarkvinij Drevnij i Tarkvinij Gordij st 243 248 Emilio Gabba Istoriya arhayichnogo Rimu Dominique Briquel Francois Hinard dir Giovanni Brizzi et Jean Michel Roddaz Histoire romaine t I Des origines a Auguste Paris Fayard 2000 1076 p ISBN 9782213031941 Teodor Mommzen Rimska istoriya Romische Geschichte A Nejhardt Legendi i skazannya Starodavnogo Rimu Zhan Noel Rober Etruski Georg Veber Zagalna istoriya tom III Rimska istoriya do kincya respubliki ta istoriya Aleksandrijsko greckogo svitu Enman A Legenda o rimskih caryah ih proishozhdenie i razvitie SPb 1896 380 s ros Bertold Georg Nibur Rimska istoriya Romische Geschichte 3 Bde Berlin 1811 1832