Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Центуріатні коміції (лат. Comitia centuriata) — один з видів народних зборів в Стародавньому Римі, що складався з патриціїв та плебеїв, здатних носити зброю. Збори розподілялися за принципом майнового цензу. За переказами були засновані передостаннім римським царем Сервієм Туллієм. За функціями вони витіснили куріатні коміції.
Структура
У центуріатних коміціях брали участь громадяни, що пройшли ценз та належали до однієї з центурій. Спочатку ценз враховував у себе володіння нерухомим майном та народження вільною людиною. В кінці IV століття до н. е. на коміції почали пускати вільновідпущеників. З III століття до н. е. майновий ценз враховував не тільки нерухоме, а й рухоме майно. З того часу коміції перестали бути зібранням землевласників, до них були допущені ремісники та торговці.
Римський народ був розділений на вершників та піхоту. Остання поділялася на п'ять класів за майновим цензом. Згідно Діонісію Галікарнаському існував і шостий клас, до якого входили люди, що не пройшли майновий ценз п'ятого класу. Такі люди не мали права брати участь у коміціях. Від класу залежав тип служби у армії та яку збою потрібно було використовувати. Класи поділялися на центурії, вони бували старші та молодші. До молодших центурій входили чоловіки з віком 17-45 років, до старших чоловіки 45-60 років, які складали резерв. Згідно Тіту Лівію, цар Сервій Туллій поділив римлян на 194 центурії. Діонісій приводить інше число — 193.
Припускається, що чисельність центурій не була однаковою. Так до центурій першого класу входило менше ста людей, а менш престижні центурії містили набагато більше членів.
Кожна Центурія мала один голос в коміції, тому загальна кількість голосів дорівнювала кількості центурій. Першими голосували 18 центурій вершників, потім 80 центурій першого класу. Якщо ці центурії голосували однаково, то питання вже вважалося вирішеним і подальше голосування вже не проводилося.
Положення встановлене Сервієм Туллієм зберігалося до часу соціальних змін у Римській республіці. Коли плебеї стали отримувати все більше прав то виникла необхідність змінити структуру Центуріатних коміцій. Становище, коли вершники та центурії першого класу мали перевагу над іншими класами вже не могло зберігатися. Античні автори не повідомляють коли саме відбулися зміни. На думку дослідників, вони відбулися або у 304 році до н. е. під час цензури Квінта Фабія Максима Рулліана та Публія Деція Муса або у 220 році до н. е. під час цензури Гая Фламінія.
На думку дослідника Івана Сергеєва, під час реформи громадяни розділялися не тільки за центуріями, але і за трибами. На той момент існувало 35 триб. Мешканці кожної триби поділялися на п'ять класів. Кожний клас формував дві центурії, старшу та молодшу. Тепер кожний клас мав рівну кількість центурій — 70. Всього виходило 350 центурій від піхоти всіх класів. До них долучатися 18 центурій вершників, 2 центурії військових майстрів, 2 центурії музик та додаткова центурія пролетаріїв. Туди входили громадяни, які не подолали майновий ценз у 12,500 асів. Загальна кількість центурій тепер становила 373. Зміни торкнулися і центурій вершників, вони також поділялися на триби і тепер вони голосували разом з першим класом. Фактично центурії вершників були включені до складу першого класу.
Луцій Корнелій Сулла під час своєї диктатури повернув дореформену організацію центурій. Однак, ця зміна була невдовзі скасована.
За свідченнями Авла Геллія, громадян на центуріатні коміції скликали горном. Цим вони відрізнялися від куріатних коміцій, на яких учасників запрошували особисто ліктори.
На центуріатних коміціях головував той магістрат, який приймав рішення про їх скликання. Зазвичай це були консули, у разі їх відсутності у місті це могли бути претори. Коміції де вперше обирали консулів, скликав префект міста. У разі коли коміції скликалися лише для судових справ, то там могли головувати і нижчі магістрати зі згоди консулів.
Основні функції
На центуріатних коміціях проходили вибори вищих магістратів республіки: консулів, преторів, військових трибунів з консульською владою, цензорів та децемвирів. Всі ці обрання повинні були бути затверджені сенатом за допомогою особливого акту — лат. Patrum auctoritas. Після прийняття [it] у 287 році до н. е; цей акт став суто формальним. Бо тепер сенатори заздалегідь підтримували вибір народу.
У перші роки існування Римської республіки, на центуріатних коміціях затверджували закони запропоновані магістратами. З середини V століття до н. е. право затверджувати закони отримали трибуні коміції та плебейські консиліуми. З часом центуріатні коміції втратили своє значення як законодавчий орган. Однак, вони залишили монополію на затвердження закону про наділення повноваженями цензорів, так званий лат. Lex de potestate censoria.
На центуріатних коміціях також розглядалися найбільш важливі судові справи. Тільки на зазначених коміціях можливо було розглядати злочини проти держави, справи про державну зраду, про образу величі римського народу та всі справи, які зачіпали життя римського громадянина. Також центуріатні коміції були вищим апеляційним судом, на якому кожний громадянин, несправедливо звинувачений магістратом, мав право апелювати до коміцій. Судові рішення центуріатних коміцій не можливо було скасувати, однак народні трибуни мали право їх призупиняти. Після того як Луцій Корнелій Сулла запровадив судові комісії, то кримінальні справи стали розглядатися саме на них. Також центуріатні коміції не розглядали апеляції на найбільш сурове покарання, яке могла винести судова комісія — вигнання.
Від куріатних коміцій до центуріатних перейшло право оголошувати війну. Питання чи займалися центуріатні коміції укладенням миру у сучасній науці дискусійне. Так дослідник Іван Сергеєв вважає, що коміції не скликали для укладення миру, вистачало постанови сенату.
Так як центуріатні коміції були зборами воїнів, то, за законом, вони не могли збиратися в самому місті Римі і збиралися поза священної межі міста (померія), на Марсовому полі . Протягом зборів на Капітолії майорів червоний бойовий прапор. Скликати центуріатні коміції могли лише вищі магістрати, що володіли імперієм: консули, претори, диктатори, інтеррекси.
До через центуріатні коміції проходило більшість законів. Після цієї дати цим правом наділялися також трибунатні коміції. Проте навіть тоді повноваження центуріатних коміцій залишалися досить широкими. Вони оголошували війну і укладали мир. У центуріях вибирали всіх вищих магістратів. Також до закону Луція Аппулея Сатурніна (Lex Appuleia de majestate) були основним органом у справах про державну зраду.
Див. також
Примітки
- Сергеев, 2013, с. 11.
- Сергеев, 2013, с. 12.
- Авл Геллій, XV, 27.
- Маяк, 1993, с. 76.
- Сергеев, 2013, с. 16.
- Сергеев, 2013, с. 12-13.
- Сергеев, 2013, с. 13.
- [[https://web.archive.org/web/20071212050923/http://www.pravoteka.ru/enc/2717.html Архівовано 12 грудня 2007 у Wayback Machine.] Правотека.ру — Коміції . Юридична енциклопедія
Джерела та література
Джерела
- Авл Геллій. Аттичні ночі.
Література
- Маяк И. Л. Римляне ранней республики : ( )[рос.]. — Москва : Издательство Московского университета, 1993. — 160 с. — .
- Сергеев И. П. Государственные учреждения древних римлян: поздняя Республика и ранняя Империя: материалы к спецкурсу : ( )[рос.]. — Харьков : ХНУ имени В. Н. Каразина, 2013. — 312 с. — .
 | Це незавершена стаття про урядування. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про Стародавній Рим. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Centuriatni komiciyi lat Comitia centuriata odin z vidiv narodnih zboriv v Starodavnomu Rimi sho skladavsya z patriciyiv ta plebeyiv zdatnih nositi zbroyu Zbori rozpodilyalisya za principom majnovogo cenzu Za perekazami buli zasnovani peredostannim rimskim carem Serviyem Tulliyem Za funkciyami voni vitisnili kuriatni komiciyi Portret Serviya TulliyaMaket rekonstrukciya Marsovogo polya stanom na 300 rik n e StrukturaU centuriatnih komiciyah brali uchast gromadyani sho projshli cenz ta nalezhali do odniyeyi z centurij Spochatku cenz vrahovuvav u sebe volodinnya neruhomim majnom ta narodzhennya vilnoyu lyudinoyu V kinci IV stolittya do n e na komiciyi pochali puskati vilnovidpushenikiv Z III stolittya do n e majnovij cenz vrahovuvav ne tilki neruhome a j ruhome majno Z togo chasu komiciyi perestali buti zibrannyam zemlevlasnikiv do nih buli dopusheni remisniki ta torgovci Rimskij narod buv rozdilenij na vershnikiv ta pihotu Ostannya podilyalasya na p yat klasiv za majnovim cenzom Zgidno Dionisiyu Galikarnaskomu isnuvav i shostij klas do yakogo vhodili lyudi sho ne projshli majnovij cenz p yatogo klasu Taki lyudi ne mali prava brati uchast u komiciyah Vid klasu zalezhav tip sluzhbi u armiyi ta yaku zboyu potribno bulo vikoristovuvati Klasi podilyalisya na centuriyi voni buvali starshi ta molodshi Do molodshih centurij vhodili choloviki z vikom 17 45 rokiv do starshih choloviki 45 60 rokiv yaki skladali rezerv Zgidno Titu Liviyu car Servij Tullij podiliv rimlyan na 194 centuriyi Dionisij privodit inshe chislo 193 Pripuskayetsya sho chiselnist centurij ne bula odnakovoyu Tak do centurij pershogo klasu vhodilo menshe sta lyudej a mensh prestizhni centuriyi mistili nabagato bilshe chleniv Kozhna Centuriya mala odin golos v komiciyi tomu zagalna kilkist golosiv dorivnyuvala kilkosti centurij Pershimi golosuvali 18 centurij vershnikiv potim 80 centurij pershogo klasu Yaksho ci centuriyi golosuvali odnakovo to pitannya vzhe vvazhalosya virishenim i podalshe golosuvannya vzhe ne provodilosya Polozhennya vstanovlene Serviyem Tulliyem zberigalosya do chasu socialnih zmin u Rimskij respublici Koli plebeyi stali otrimuvati vse bilshe prav to vinikla neobhidnist zminiti strukturu Centuriatnih komicij Stanovishe koli vershniki ta centuriyi pershogo klasu mali perevagu nad inshimi klasami vzhe ne moglo zberigatisya Antichni avtori ne povidomlyayut koli same vidbulisya zmini Na dumku doslidnikiv voni vidbulisya abo u 304 roci do n e pid chas cenzuri Kvinta Fabiya Maksima Rulliana ta Publiya Deciya Musa abo u 220 roci do n e pid chas cenzuri Gaya Flaminiya Na dumku doslidnika Ivana Sergeyeva pid chas reformi gromadyani rozdilyalisya ne tilki za centuriyami ale i za tribami Na toj moment isnuvalo 35 trib Meshkanci kozhnoyi tribi podilyalisya na p yat klasiv Kozhnij klas formuvav dvi centuriyi starshu ta molodshu Teper kozhnij klas mav rivnu kilkist centurij 70 Vsogo vihodilo 350 centurij vid pihoti vsih klasiv Do nih doluchatisya 18 centurij vershnikiv 2 centuriyi vijskovih majstriv 2 centuriyi muzik ta dodatkova centuriya proletariyiv Tudi vhodili gromadyani yaki ne podolali majnovij cenz u 12 500 asiv Zagalna kilkist centurij teper stanovila 373 Zmini torknulisya i centurij vershnikiv voni takozh podilyalisya na tribi i teper voni golosuvali razom z pershim klasom Faktichno centuriyi vershnikiv buli vklyucheni do skladu pershogo klasu Lucij Kornelij Sulla pid chas svoyeyi diktaturi povernuv doreformenu organizaciyu centurij Odnak cya zmina bula nevdovzi skasovana Za svidchennyami Avla Gelliya gromadyan na centuriatni komiciyi sklikali gornom Cim voni vidriznyalisya vid kuriatnih komicij na yakih uchasnikiv zaproshuvali osobisto liktori Na centuriatnih komiciyah golovuvav toj magistrat yakij prijmav rishennya pro yih sklikannya Zazvichaj ce buli konsuli u razi yih vidsutnosti u misti ce mogli buti pretori Komiciyi de vpershe obirali konsuliv sklikav prefekt mista U razi koli komiciyi sklikalisya lishe dlya sudovih sprav to tam mogli golovuvati i nizhchi magistrati zi zgodi konsuliv Osnovni funkciyiNa centuriatnih komiciyah prohodili vibori vishih magistrativ respubliki konsuliv pretoriv vijskovih tribuniv z konsulskoyu vladoyu cenzoriv ta decemviriv Vsi ci obrannya povinni buli buti zatverdzheni senatom za dopomogoyu osoblivogo aktu lat Patrum auctoritas Pislya prijnyattya it u 287 roci do n e cej akt stav suto formalnim Bo teper senatori zazdalegid pidtrimuvali vibir narodu U pershi roki isnuvannya Rimskoyi respubliki na centuriatnih komiciyah zatverdzhuvali zakoni zaproponovani magistratami Z seredini V stolittya do n e pravo zatverdzhuvati zakoni otrimali tribuni komiciyi ta plebejski konsiliumi Z chasom centuriatni komiciyi vtratili svoye znachennya yak zakonodavchij organ Odnak voni zalishili monopoliyu na zatverdzhennya zakonu pro nadilennya povnovazhenyami cenzoriv tak zvanij lat Lex de potestate censoria Na centuriatnih komiciyah takozh rozglyadalisya najbilsh vazhlivi sudovi spravi Tilki na zaznachenih komiciyah mozhlivo bulo rozglyadati zlochini proti derzhavi spravi pro derzhavnu zradu pro obrazu velichi rimskogo narodu ta vsi spravi yaki zachipali zhittya rimskogo gromadyanina Takozh centuriatni komiciyi buli vishim apelyacijnim sudom na yakomu kozhnij gromadyanin nespravedlivo zvinuvachenij magistratom mav pravo apelyuvati do komicij Sudovi rishennya centuriatnih komicij ne mozhlivo bulo skasuvati odnak narodni tribuni mali pravo yih prizupinyati Pislya togo yak Lucij Kornelij Sulla zaprovadiv sudovi komisiyi to kriminalni spravi stali rozglyadatisya same na nih Takozh centuriatni komiciyi ne rozglyadali apelyaciyi na najbilsh surove pokarannya yake mogla vinesti sudova komisiya vignannya Vid kuriatnih komicij do centuriatnih perejshlo pravo ogoloshuvati vijnu Pitannya chi zajmalisya centuriatni komiciyi ukladennyam miru u suchasnij nauci diskusijne Tak doslidnik Ivan Sergeyev vvazhaye sho komiciyi ne sklikali dlya ukladennya miru vistachalo postanovi senatu Tak yak centuriatni komiciyi buli zborami voyiniv to za zakonom voni ne mogli zbiratisya v samomu misti Rimi i zbiralisya poza svyashennoyi mezhi mista pomeriya na Marsovomu poli Protyagom zboriv na Kapitoliyi majoriv chervonij bojovij prapor Sklikati centuriatni komiciyi mogli lishe vishi magistrati sho volodili imperiyem konsuli pretori diktatori interreksi Do cherez centuriatni komiciyi prohodilo bilshist zakoniv Pislya ciyeyi dati cim pravom nadilyalisya takozh tribunatni komiciyi Prote navit todi povnovazhennya centuriatnih komicij zalishalisya dosit shirokimi Voni ogoloshuvali vijnu i ukladali mir U centuriyah vibirali vsih vishih magistrativ Takozh do zakonu Luciya Appuleya Saturnina Lex Appuleia de majestate buli osnovnim organom u spravah pro derzhavnu zradu Div takozhKomiciyi Senat Davnij Rim PrimitkiSergeev 2013 s 11 Sergeev 2013 s 12 Avl Gellij XV 27 Mayak 1993 s 76 Sergeev 2013 s 16 Sergeev 2013 s 12 13 Sergeev 2013 s 13 https web archive org web 20071212050923 http www pravoteka ru enc 2717 html Arhivovano12 grudnya 2007 u Wayback Machine Pravoteka ru Komiciyi Yuridichna enciklopediyaDzherela ta literaturaDzherela Avl Gellij Attichni nochi Literatura Mayak I L Rimlyane rannej respubliki ros Moskva Izdatelstvo Moskovskogo universiteta 1993 160 s ISBN 5 211 02050 2 Sergeev I P Gosudarstvennye uchrezhdeniya drevnih rimlyan pozdnyaya Respublika i rannyaya Imperiya materialy k speckursu ros Harkov HNU imeni V N Karazina 2013 312 s ISBN 978 966 623 922 1 Ce nezavershena stattya pro uryaduvannya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Starodavnij Rim Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi