Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Куріатні коміції (лат. comitia curiata) — різновид народних зборів Стародавнього Риму. Найдавніший вид коміцій, який існував ще у царську епоху. Основною відмінністю від інших зборів було те, що на них громадяни (квірити) голосували за куріями.
 | |
| Оригінальна назва | Comitia curiata |
|---|---|
| Дата заснування | бл. VIII ст. до. н. е |
| Дата ліквідації | бл.I ст. до. н. е |
| Тип | Народні збори Стародавнього Риму |
| Голова | |
| Ключові особи | Патриції, пізніше також плебеї |
Історія виникнення
Куріатні коміції були найдавнішим видом народних зборів Римської держави, який виник у часи перших царів. Римський народ тоді був розділений на тридцять курій. Кожна курія мала свою назву, свій релігійний центр, свої священнодійства, свої укріплення на пагорбі та свого очільника.
У початковий період римської історії, кожна курія голосувала окремо у своєму храмі або освяченому місці. Після того як Тарквіній Старий осушив болото і на його місці запровадив Форум, курії стали збиратися разом.
Римська патриціанська община царської епохи являла собою місто-державу з типовими рисами «воєнної демократії». Поява куріатних коміцій сягає ще VIII ст. до. н. е, коли в Римі тільки починається історія об ̒єднаної римської общини. У царський період народ Риму (populus) складався з трьох родових триб, які, можливо, відповідали грецьким філам.
За Діонісієм Галікарнаським «Римські старожитності» (II, 7):
«…Я начну с рассказа об устройстве государства, который я лично считаю наиболее самодостаточным из всех и в мирное время, и на войне. А было оно следующим: поделив весь народ на три части, он поставил над каждой из них наиболее выдающегося предводителя. Затем, разделив снова каждую из трех частей на десять, Ромул назначил начальников из наиболее храбрых. …».
За Плутархом «Порівняльні життєписи» Ромул I,20) :
…"…Цари разделили граждан на три филы и назвали одну «Рамны» — в честь Ромула, вторую «Татии» — в честь Татия, а третью «Лукеры» — по рощев которой многие укрывались, пользуясь правом убежища, чтобы затем получить права гражданства…".
(Зокрема Цицерон та Варрон вважать, що «лукери» отримали назву від етруської назви Лукомон)
У межах триб виділяли курії, які складали важливий елемент політичної та соціальної організації суспільства. Курії являли собою об ̒єднання декількох родів (gentes), які збиралися для колективних обідів та релігійних обрядів. За даними різних античних авторів іменування курій було пов'язано з іменами викрадених сабінянок. Проте також припускають, що деякі курії отримали свою назву від окремих районів чи однойменних героїв. Було збережено лише кілька імен з 30 курій, включаючи Акулею, Калабру, Фаукію, Фрієнсіс, Рапту, Веліенсіс, Тіфату і Тітію.
Це був фактично союз воїнів –чоловіків. У кожної курії був головний (curio), якого обирали довічно, та жрець (flamen curialis). Очолював усі курії верховний куріон (curio maximus). У ранньореспубліканський період цю посаду могли отримати лише патриції. Кожна курія мала виставляти по 100 піхотинців і 10 кіннотників.
Принципи роботи народних зборів
Носієм верховної влади були племінні збори по куріях. Вони відбувалися в окремих приміщеннях, які також називали куріями, на Коміціумі — місце на Форумі (в низині на північ від Палатина). Спочатку приміщення всіх курій знаходилися в одній будівлі, але згодом (точної дати науковці не знають), двадцять три курії перебралися на інші місця, а сім(відомо назви чотирьох з: Форієнськая, Раптська, Велінська, Велітська) залишилися там, де і були, а згодом стали називатися «старими куріями» (лат. curiae veteres).
Однак, куріатні коміції могли збиратися не тільки на Коміціумі. Відомий випадок, коли під час навали галлів, куріатні коміції зібралися у Вейях, щоб призначити Марка Фурія Камілла диктатором.
За свідченнями Авла Геллія, громадян на куріатні коміції скликали ліктори. Цим вони відрізнялися від центуріатних коміцій, на яких учасників скликали горном. Схоже свідчення передає Діонісій Галікарнаський, він писав що учасників куріатних коміцій запрошував кур'єр поіменно.
Питання, які саме верстви населення брали участь у куріатних коміціях, довгий час було предметом наукової дискусії. Бартольд Георг Нібур першим висунув думку, що це були виключно патриціанські збори і плебеї до них не допускалися. Однак більш пізні дослідники довели, що це не зовсім так. Наразі вважається, що спочатку до складу куріатних коміцій входили тільки патриції і лише вони могли брати участь у цих народних зборах. Пізніше плебеї отримали право брати участь у куріатних коміціях. На кінець двадцятого сторіччя думки науковців розділилися на дві групи, щодо часу залучення плебеїв. Частина з них виступала за досить раннє датування. Так на думку Жана-Клода Рішара це відбулося у царську епоху, Ф. Де Мартіно вказував на часи панування етруської династії, а Г. Генц — на початок існування Республіки. Інша група науковців, до яких відносять А. Гуаріно, І. Хана та О. В. Сидоровича, датують подію значно пізніше. У часи коли куріатні коміції вже втратили значимість.
У царський період куріатні коміції скликав сам цар або , а за відсутності царя — префект міста. Після смерті царя народні збори проводив інтеррекс. У республіканський період ці функції виконував консул, претор, або диктатор.
Кожна курія вирішувала питання окремо і мала лише один голос, але всередині курії кожен громадянин мав незалежний голос і більшість визначала рішення курії в цілому. Курія яка голосувала першою визначалася жеребкуванням, вона називалася лат. principium. Всього курій було тридцять і щоб рішення було прийняте, було потрібно, як найменше, шістнадцять голосів. Невідомо як приймали рішення, коли кількість голосів була рівною.
Основні функції
Однією з основних функцій куріатних коміцій у царську епоху було обрання монарха. За думкою дослідника Івана Сергеєва, ухвалу коміцій потребували всі нові закони, які могли змінити правовий лад держави. Куріатні коміції були вищим судом, так як мали право розглядати апеляційні справи. За легендою, вони отримали це право від царя Тулла Гостілія під час суду братів Гораціїв за вбивство сестри. Коли дуумвіри засудили Публія Горація до смерті та ліктори вже збиралися його страти, він за порадою царя сказав «Звертаюся до народу». Народні збори помилували Горація, замінивши смертний вирок на принесення очисної жертви.
Скоріше за все, на коміціях вирішували головні питання внутрішньої та зовнішньої політики. Давні автори підтверджують, що війну оголошували за рішенням народних зборів. Але під час укладення миру римський народ не згадувався. Тому вважається, що мирні договори входили до повноважень царя та сенату. Цар сам вирішував чи розглядати якісь питання на зборах. Без його дозволу коміції не могли збиратися.
Куріатні коміції — це найдавніший вид народних зборів, який і започаткував в історії Риму принцип голосування по групах, а не індивідуально. Куріатні збори не могли виступали в ролі ініціатора прийняття чи обговорень будь-яких законів. До їхніх повноважень входило лише прийняти (лат. uti rogas — «так, як ти пропонуєш» або ж відхилити (лат. antiquo — «по-старому») законодавчі пропозиції, які вносив цар або сенат. У царський період вони називалися leges regiae. Які питання виносилися на голосування в куріях в царський період, встановити досить важко. Проте науковці можуть окреслити коло повноважень цих народних зборів, а саме :
- Вибір магістратів із кандидатів, обраних царем або сенатом; вибір царя із кандидатів, обраних інтеррексами;
- Законне визнання влади новообраного царя;
- Питання, пов ̒язані з прийняттям законів та домовленостями з іншими державами за ініціативою царя;
- Спеціальні збори куріатних коміцій (двічі на рік), які скликалися для того, щоб глави римських сімейств (patres familias) могли публічно оголосити свій заповіт;
- Приймати рішення стосовно переходу з одного роду в інший ;
- Реєстрація усиновлення (arrogatio) осіб, які вишли з -під опіки patres familias ;
- Приймати рішення стосовно смертної кари римського громадянина;
За Діонісієм Галікарнаським (« Римські старожитності» II , 14): « … Простонародью Ромул даровал три таких права: выбирать должностных лиц, утверждать законы и выносить решение о войне, когда прикажет царь. И даже в этих делах власть народа не была безусловной, если его решение не покажется веным сенату. А голосование народ проводил не весь целиком, но собираясь по куриям, и то, что казалось нужным большинству курий, народ вносил в сенат. Но в наше время обычай изменился, так как сенат не утверждает то, что постановил народ, но сам народ имеет власть над решениями сената».
Куріатні коміції були зібранням воїнів-чоловіків та відставників. Давньогрецькі автори ідентифікували курії з давньогрецькими фратріями, однак ця думка була оскаржена сучасними вченими. На відміну від фратрій, у куріях справи вирішували лише чоловіки. Роди, які входили до складу курій, не обов'язково були спорідненими. Припускають, що в одній курії могли бути представники різних етносів.
На куріатних коміціях обирали народних трибунів у перші десятиріччя існування цього магістрату. З 471 до н. е. народних трибунів обирали вже на трибунатних коміціях. Факт того що плебейських магістратів обирали на куріатних коміціях, дозволило дослідникам припустити, що плебеї досить рано отримали право брати участь у цих видах зборів.
Певно куріатні коміції мали право судити вищих магістратів. Так після смерті Луція Юнія Брута, його колега — Публій Валерій, став зволікати з обранням консула-суффекта. В той же час він почав будувати собі будинок на вершині Велійського пагорба. Римляни звинуватили Публія Валерія, що він планує стати новим царем і зібрали куріатні коміції, щоб його судити.
Значення та функції в республіканський період
До реформ Сервія Туллія куріатні коміції залишалися єдиним видом народних зборів. Реформи шостого царя, які передбачали допуск плебеїв до військової служби і створення так званого центуріатного принципу. Утворився новий вид народних зборів — Центуріатні коміції, які отримали основні права, які раніше належали куріатним коміціям.
Певний час куріатні комісії ще продовжували відігравати значну роль у Римській державі. Саме куріатні комісії прийняли рішення про скасування царської влади. Також вони вирішували долю майна останнього царя — Тарквінія Гордого та присуджували нагороди для людей викривших процарську змову. Але пізніше значення куріатних коміцій поступово знижувалося із зростанням політичного впливу плебеїв та нобілітету. Вже перших консулів обирали не куріатні коміції, а центуріатні. На думку Ії Маяк куріатні коміції втратили реальну владу на початку III сторіччя до н. е., коли в державі відбулися значні соціальні зміни. Вже у часи Цицерона майже єдиною функцією куріатних коміцій було затвердження магістратів, обраних іншими коміціями. Затвердження проходило шляхом прийняття так званих «куріатних законів про імперій» (лат. lex curiata de imperio).
Куріатні комісії зберігали значну роль у сімейній сфері. Вони мали право надавати батьківську владу над повнолітніми людьми. Також збори затверджували прийняття окремих сімей до союзу патриціанських родин, вилучення з союзу курій та перехід патриціїв до верстви плебеїв.
У часи Пізньої Республіки повноцінні куріатні комісії вже не збиралися. На зборах були присутні тридцять лікторів, кожен з яких був представником окремої курії та три авгура. Після запровадження принципату, куріатні комісії втратили право на лат. lex curiata de imperio. Віднині у їх компетенції залишилися лише сімейні справи громадян.
На думку вчених уже в IV ст. до. Р.Х плебеї отримали право брати участь в куріатних зборах [ 11 квітня 2018 у Wayback Machine.]. У 209 р.до. Р.Х вперше на посаду верховного куріона (curio maximus) було обрано плебея Г.Мамілія (Liv. XXVII. 8. 1).
У республіканський період, з появою центуріатних зборів, роль куріатних коміцій була знівельована, але все ж формально вони продовжували існувати і виконувати ряд функцій, а саме :
- Регулярне прийняття куріатних законів (leges curiata), які були необхідні для затвердження посад основних магістратів(формальне визнання общиною призначення на посаду магістрату); Курії уособлювали сакрально-общинну значення civitas, а центурії — воєнно-політичне.
- Інавгурація окремих жерців, таких як фламін та верховний куріон ;
- Право здійснення ауспіцій;
Примітки
- Кофанов, 2002, с. 98.
- Кофанов, 2002, с. 99.
- Сергій Ковальов. Історія Стародавнього Риму. — Спб .: Полігон, 2002.Глава VI Римская община в царский период с.66
- Кембриджская история Древнего мира. Том VII, часть 2 : Возвышение Рима от основания до 220 года до н. э. : Ладомир, 2015. — с.968 Глава 3 VI. Социальные, политические и религиозные структуры царского периода с.130-131
- Маяк, 1993, с. 35.
- Авл Геллій, XV, 27.
- Діонісій Галікарнаський, II, 8.
- Маяк, 1993, с. 76.
- Маяк, 1993, с. 75.
- Маяк, 1993, с. 77-78.
- Тит Лівій, I.59.
- Тит Лівій, IX.38.
- Сергеев, 2013, с. 16.
- Сергеев, 2013, с. 10.
- Тит Лівій, I.26.8-12.
- Сергеев, 2013, с. 36.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюнародне вказано текст - Маяк, 1993, с. 70.
- Маяк, 1993, с. 78.
- Маяк, 1993, с. 23.
- Маяк, 1993, с. 77.
- Сергеев, 2013, с. 11.
Джерела
- Авл Геллій. Аттичні ночі.
- Діонісій Галікарнаський. Римські стародавності.
- Плутарх. Порівняльні життєписи. — М .: Наука, 1994. — , 5-02-011568-1.(російська)
- Тит Лівій. Історія від заснування міста.
Література
- Кембриджская история Древнего мира. Том VII, часть 2 : Возвышение Рима от основания до 220 года до н. э. / Под ред. Ф.-У. Уолбэнк, А.-Э. Астин, М.-У .Фредериксен, Р.-М. Огилви, Э. Драммонд. Перевод, подготовка текста, заметка и примечания В. А. Гончарова. — М.: Ладомир, 2015. — 968 с. —
- Ковалёв Сергей. История Рима : ( )[рос.]. — Москва : Полигон, 2002. — 864 с. — .
- Василь Кузіщин. Історія Стародавнього Риму. — М.: Вища школа, 1982.(російська)
- Маяк И. Л. Римляне ранней республики : ( )[рос.]. — Москва : Издательство Московского университета, 1993. — 160 с. — .
- Сергеев И. П. Государственные учреждения древних римлян: поздняя Республика и ранняя Империя: материалы к спецкурсу : ( )[рос.]. — Харьков : ХНУ имени В. Н. Каразина, 2013. — 312 с. — .
- Токмаков В. Н. Армия и государство в Риме. ОТ ЭПОХИ ЦАРЕЙ ДО ПУНИЧЕСКИХ ВОЙН. Учебное пособие. — Москва, Издательство «КДУ», 2007
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kuriatni komiciyi lat comitia curiata riznovid narodnih zboriv Starodavnogo Rimu Najdavnishij vid komicij yakij isnuvav she u carsku epohu Osnovnoyu vidminnistyu vid inshih zboriv bulo te sho na nih gromadyani kviriti golosuvali za kuriyami Kuriatni komiciyiEmblema chi logotip organizaciyiOriginalna nazva Comitia curiataData zasnuvannya bl VIII st do n eData likvidaciyi bl I st do n eTip Narodni zbori Starodavnogo RimuGolova car prefekt mista interreks Carskij period diktator konsul pretor Rimska respublika Klyuchovi osobi Patriciyi piznishe takozh plebeyiIstoriya viniknennyaSim pagorbiv Rima Kuriatni komiciyi buli najdavnishim vidom narodnih zboriv Rimskoyi derzhavi yakij vinik u chasi pershih cariv Rimskij narod todi buv rozdilenij na tridcyat kurij Kozhna kuriya mala svoyu nazvu svij religijnij centr svoyi svyashennodijstva svoyi ukriplennya na pagorbi ta svogo ochilnika U pochatkovij period rimskoyi istoriyi kozhna kuriya golosuvala okremo u svoyemu hrami abo osvyachenomu misci Pislya togo yak Tarkvinij Starij osushiv boloto i na jogo misci zaprovadiv Forum kuriyi stali zbiratisya razom Rimska patricianska obshina carskoyi epohi yavlyala soboyu misto derzhavu z tipovimi risami voyennoyi demokratiyi Poyava kuriatnih komicij syagaye she VIII st do n e koli v Rimi tilki pochinayetsya istoriya ob yednanoyi rimskoyi obshini U carskij period narod Rimu populus skladavsya z troh rodovih trib yaki mozhlivo vidpovidali greckim filam Za Dionisiyem Galikarnaskim Rimski starozhitnosti II 7 Ya nachnu s rasskaza ob ustrojstve gosudarstva kotoryj ya lichno schitayu naibolee samodostatochnym iz vseh i v mirnoe vremya i na vojne A bylo ono sleduyushim podeliv ves narod na tri chasti on postavil nad kazhdoj iz nih naibolee vydayushegosya predvoditelya Zatem razdeliv snova kazhduyu iz treh chastej na desyat Romul naznachil nachalnikov iz naibolee hrabryh Za Plutarhom Porivnyalni zhittyepisi Romul I 20 Cari razdelili grazhdan na tri fily i nazvali odnu Ramny v chest Romula vtoruyu Tatii v chest Tatiya a tretyu Lukery po roshev kotoroj mnogie ukryvalis polzuyas pravom ubezhisha chtoby zatem poluchit prava grazhdanstva Zokrema Ciceron ta Varron vvazhat sho lukeri otrimali nazvu vid etruskoyi nazvi Lukomon U mezhah trib vidilyali kuriyi yaki skladali vazhlivij element politichnoyi ta socialnoyi organizaciyi suspilstva Kuriyi yavlyali soboyu ob yednannya dekilkoh rodiv gentes yaki zbiralisya dlya kolektivnih obidiv ta religijnih obryadiv Za danimi riznih antichnih avtoriv imenuvannya kurij bulo pov yazano z imenami vikradenih sabinyanok Prote takozh pripuskayut sho deyaki kuriyi otrimali svoyu nazvu vid okremih rajoniv chi odnojmennih geroyiv Bulo zberezheno lishe kilka imen z 30 kurij vklyuchayuchi Akuleyu Kalabru Faukiyu Friyensis Raptu Veliensis Tifatu i Titiyu Ce buv faktichno soyuz voyiniv cholovikiv U kozhnoyi kuriyi buv golovnij curio yakogo obirali dovichno ta zhrec flamen curialis Ocholyuvav usi kuriyi verhovnij kurion curio maximus U rannorespublikanskij period cyu posadu mogli otrimati lishe patriciyi Kozhna kuriya mala vistavlyati po 100 pihotinciv i 10 kinnotnikiv Principi roboti narodnih zborivNosiyem verhovnoyi vladi buli pleminni zbori po kuriyah Voni vidbuvalisya v okremih primishennyah yaki takozh nazivali kuriyami na Komiciumi misce na Forumi v nizini na pivnich vid Palatina Spochatku primishennya vsih kurij znahodilisya v odnij budivli ale zgodom tochnoyi dati naukovci ne znayut dvadcyat tri kuriyi perebralisya na inshi miscya a sim vidomo nazvi chotiroh z Foriyenskaya Raptska Velinska Velitska zalishilisya tam de i buli a zgodom stali nazivatisya starimi kuriyami lat curiae veteres Odnak kuriatni komiciyi mogli zbiratisya ne tilki na Komiciumi Vidomij vipadok koli pid chas navali galliv kuriatni komiciyi zibralisya u Vejyah shob priznachiti Marka Furiya Kamilla diktatorom Za svidchennyami Avla Gelliya gromadyan na kuriatni komiciyi sklikali liktori Cim voni vidriznyalisya vid centuriatnih komicij na yakih uchasnikiv sklikali gornom Shozhe svidchennya peredaye Dionisij Galikarnaskij vin pisav sho uchasnikiv kuriatnih komicij zaproshuvav kur yer poimenno Pitannya yaki same verstvi naselennya brali uchast u kuriatnih komiciyah dovgij chas bulo predmetom naukovoyi diskusiyi Bartold Georg Nibur pershim visunuv dumku sho ce buli viklyuchno patricianski zbori i plebeyi do nih ne dopuskalisya Odnak bilsh pizni doslidniki doveli sho ce ne zovsim tak Narazi vvazhayetsya sho spochatku do skladu kuriatnih komicij vhodili tilki patriciyi i lishe voni mogli brati uchast u cih narodnih zborah Piznishe plebeyi otrimali pravo brati uchast u kuriatnih komiciyah Na kinec dvadcyatogo storichchya dumki naukovciv rozdililisya na dvi grupi shodo chasu zaluchennya plebeyiv Chastina z nih vistupala za dosit rannye datuvannya Tak na dumku Zhana Kloda Rishara ce vidbulosya u carsku epohu F De Martino vkazuvav na chasi panuvannya etruskoyi dinastiyi a G Genc na pochatok isnuvannya Respubliki Insha grupa naukovciv do yakih vidnosyat A Guarino I Hana ta O V Sidorovicha datuyut podiyu znachno piznishe U chasi koli kuriatni komiciyi vzhe vtratili znachimist U carskij period kuriatni komiciyi sklikav sam car abo a za vidsutnosti carya prefekt mista Pislya smerti carya narodni zbori provodiv interreks U respublikanskij period ci funkciyi vikonuvav konsul pretor abo diktator Kozhna kuriya virishuvala pitannya okremo i mala lishe odin golos ale vseredini kuriyi kozhen gromadyanin mav nezalezhnij golos i bilshist viznachala rishennya kuriyi v cilomu Kuriya yaka golosuvala pershoyu viznachalasya zherebkuvannyam vona nazivalasya lat principium Vsogo kurij bulo tridcyat i shob rishennya bulo prijnyate bulo potribno yak najmenshe shistnadcyat golosiv Nevidomo yak prijmali rishennya koli kilkist golosiv bula rivnoyu Osnovni funkciyiKomicij na Rimskomu Forumi Odniyeyu z osnovnih funkcij kuriatnih komicij u carsku epohu bulo obrannya monarha Za dumkoyu doslidnika Ivana Sergeyeva uhvalu komicij potrebuvali vsi novi zakoni yaki mogli zminiti pravovij lad derzhavi Kuriatni komiciyi buli vishim sudom tak yak mali pravo rozglyadati apelyacijni spravi Za legendoyu voni otrimali ce pravo vid carya Tulla Gostiliya pid chas sudu brativ Goraciyiv za vbivstvo sestri Koli duumviri zasudili Publiya Goraciya do smerti ta liktori vzhe zbiralisya jogo strati vin za poradoyu carya skazav Zvertayusya do narodu Narodni zbori pomiluvali Goraciya zaminivshi smertnij virok na prinesennya ochisnoyi zhertvi Skorishe za vse na komiciyah virishuvali golovni pitannya vnutrishnoyi ta zovnishnoyi politiki Davni avtori pidtverdzhuyut sho vijnu ogoloshuvali za rishennyam narodnih zboriv Ale pid chas ukladennya miru rimskij narod ne zgaduvavsya Tomu vvazhayetsya sho mirni dogovori vhodili do povnovazhen carya ta senatu Car sam virishuvav chi rozglyadati yakis pitannya na zborah Bez jogo dozvolu komiciyi ne mogli zbiratisya Kuriatni komiciyi ce najdavnishij vid narodnih zboriv yakij i zapochatkuvav v istoriyi Rimu princip golosuvannya po grupah a ne individualno Kuriatni zbori ne mogli vistupali v roli iniciatora prijnyattya chi obgovoren bud yakih zakoniv Do yihnih povnovazhen vhodilo lishe prijnyati lat uti rogas tak yak ti proponuyesh abo zh vidhiliti lat antiquo po staromu zakonodavchi propoziciyi yaki vnosiv car abo senat U carskij period voni nazivalisya leges regiae Yaki pitannya vinosilisya na golosuvannya v kuriyah v carskij period vstanoviti dosit vazhko Prote naukovci mozhut okresliti kolo povnovazhen cih narodnih zboriv a same Vibir magistrativ iz kandidativ obranih carem abo senatom vibir carya iz kandidativ obranih interreksami Zakonne viznannya vladi novoobranogo carya Pitannya pov yazani z prijnyattyam zakoniv ta domovlenostyami z inshimi derzhavami za iniciativoyu carya Specialni zbori kuriatnih komicij dvichi na rik yaki sklikalisya dlya togo shob glavi rimskih simejstv patres familias mogli publichno ogolositi svij zapovit Prijmati rishennya stosovno perehodu z odnogo rodu v inshij Reyestraciya usinovlennya arrogatio osib yaki vishli z pid opiki patres familias Prijmati rishennya stosovno smertnoyi kari rimskogo gromadyanina Za Dionisiyem Galikarnaskim Rimski starozhitnosti II 14 Prostonarodyu Romul daroval tri takih prava vybirat dolzhnostnyh lic utverzhdat zakony i vynosit reshenie o vojne kogda prikazhet car I dazhe v etih delah vlast naroda ne byla bezuslovnoj esli ego reshenie ne pokazhetsya venym senatu A golosovanie narod provodil ne ves celikom no sobirayas po kuriyam i to chto kazalos nuzhnym bolshinstvu kurij narod vnosil v senat No v nashe vremya obychaj izmenilsya tak kak senat ne utverzhdaet to chto postanovil narod no sam narod imeet vlast nad resheniyami senata Kuriatni komiciyi buli zibrannyam voyiniv cholovikiv ta vidstavnikiv Davnogrecki avtori identifikuvali kuriyi z davnogreckimi fratriyami odnak cya dumka bula oskarzhena suchasnimi vchenimi Na vidminu vid fratrij u kuriyah spravi virishuvali lishe choloviki Rodi yaki vhodili do skladu kurij ne obov yazkovo buli sporidnenimi Pripuskayut sho v odnij kuriyi mogli buti predstavniki riznih etnosiv Na kuriatnih komiciyah obirali narodnih tribuniv u pershi desyatirichchya isnuvannya cogo magistratu Z 471 do n e narodnih tribuniv obirali vzhe na tribunatnih komiciyah Fakt togo sho plebejskih magistrativ obirali na kuriatnih komiciyah dozvolilo doslidnikam pripustiti sho plebeyi dosit rano otrimali pravo brati uchast u cih vidah zboriv Pevno kuriatni komiciyi mali pravo suditi vishih magistrativ Tak pislya smerti Luciya Yuniya Bruta jogo kolega Publij Valerij stav zvolikati z obrannyam konsula suffekta V toj zhe chas vin pochav buduvati sobi budinok na vershini Velijskogo pagorba Rimlyani zvinuvatili Publiya Valeriya sho vin planuye stati novim carem i zibrali kuriatni komiciyi shob jogo suditi Znachennya ta funkciyi v respublikanskij periodDo reform Serviya Tulliya kuriatni komiciyi zalishalisya yedinim vidom narodnih zboriv Reformi shostogo carya yaki peredbachali dopusk plebeyiv do vijskovoyi sluzhbi i stvorennya tak zvanogo centuriatnogo principu Utvorivsya novij vid narodnih zboriv Centuriatni komiciyi yaki otrimali osnovni prava yaki ranishe nalezhali kuriatnim komiciyam Pevnij chas kuriatni komisiyi she prodovzhuvali vidigravati znachnu rol u Rimskij derzhavi Same kuriatni komisiyi prijnyali rishennya pro skasuvannya carskoyi vladi Takozh voni virishuvali dolyu majna ostannogo carya Tarkviniya Gordogo ta prisudzhuvali nagorodi dlya lyudej vikrivshih procarsku zmovu Ale piznishe znachennya kuriatnih komicij postupovo znizhuvalosya iz zrostannyam politichnogo vplivu plebeyiv ta nobilitetu Vzhe pershih konsuliv obirali ne kuriatni komiciyi a centuriatni Na dumku Iyi Mayak kuriatni komiciyi vtratili realnu vladu na pochatku III storichchya do n e koli v derzhavi vidbulisya znachni socialni zmini Vzhe u chasi Cicerona majzhe yedinoyu funkciyeyu kuriatnih komicij bulo zatverdzhennya magistrativ obranih inshimi komiciyami Zatverdzhennya prohodilo shlyahom prijnyattya tak zvanih kuriatnih zakoniv pro imperij lat lex curiata de imperio Kuriatni komisiyi zberigali znachnu rol u simejnij sferi Voni mali pravo nadavati batkivsku vladu nad povnolitnimi lyudmi Takozh zbori zatverdzhuvali prijnyattya okremih simej do soyuzu patricianskih rodin viluchennya z soyuzu kurij ta perehid patriciyiv do verstvi plebeyiv U chasi Piznoyi Respubliki povnocinni kuriatni komisiyi vzhe ne zbiralisya Na zborah buli prisutni tridcyat liktoriv kozhen z yakih buv predstavnikom okremoyi kuriyi ta tri avgura Pislya zaprovadzhennya principatu kuriatni komisiyi vtratili pravo na lat lex curiata de imperio Vidnini u yih kompetenciyi zalishilisya lishe simejni spravi gromadyan Na dumku vchenih uzhe v IV st do R Hplebeyi otrimali pravo brati uchast v kuriatnih zborah 11 kvitnya 2018 u Wayback Machine U 209 r do R H vpershe na posadu verhovnogo kuriona curio maximus bulo obrano plebeya G Mamiliya Liv XXVII 8 1 U respublikanskij period z poyavoyu centuriatnih zboriv rol kuriatnih komicij bula znivelovana ale vse zh formalno voni prodovzhuvali isnuvati i vikonuvati ryad funkcij a same Regulyarne prijnyattya kuriatnih zakoniv leges curiata yaki buli neobhidni dlya zatverdzhennya posad osnovnih magistrativ formalne viznannya obshinoyu priznachennya na posadu magistratu Kuriyi uosoblyuvali sakralno obshinnu znachennya civitas a centuriyi voyenno politichne Inavguraciya okremih zherciv takih yak flamin ta verhovnij kurion Pravo zdijsnennya auspicij PrimitkiKofanov 2002 s 98 Kofanov 2002 s 99 Sergij Kovalov Istoriya Starodavnogo Rimu Spb Poligon 2002 Glava VI Rimskaya obshina v carskij period s 66 Kembridzhskaya istoriya Drevnego mira Tom VII chast 2 Vozvyshenie Rima ot osnovaniya do 220 goda do n e Ladomir 2015 s 968 Glava 3 VI Socialnye politicheskie i religioznye struktury carskogo perioda s 130 131 Mayak 1993 s 35 Avl Gellij XV 27 Dionisij Galikarnaskij II 8 Mayak 1993 s 76 Mayak 1993 s 75 Mayak 1993 s 77 78 Tit Livij I 59 Tit Livij IX 38 Sergeev 2013 s 16 Sergeev 2013 s 10 Tit Livij I 26 8 12 Sergeev 2013 s 36 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu narod ne vkazano tekst Mayak 1993 s 70 Mayak 1993 s 78 Mayak 1993 s 23 Mayak 1993 s 77 Sergeev 2013 s 11 DzherelaAvl Gellij Attichni nochi Dionisij Galikarnaskij Rimski starodavnosti Plutarh Porivnyalni zhittyepisi M Nauka 1994 ISBN 5 02 011570 3 5 02 011568 1 rosijska Tit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista LiteraturaKembridzhskaya istoriya Drevnego mira Tom VII chast 2 Vozvyshenie Rima ot osnovaniya do 220 goda do n e Pod red F U Uolbenk A E Astin M U Frederiksen R M Ogilvi E Drammond Perevod podgotovka teksta zametka i primechaniya V A Goncharova M Ladomir 2015 968 s ISBN 978 5 86218 531 7 ISBN 978 5 94451 053 2 Kovalyov Sergej Istoriya Rima ros Moskva Poligon 2002 864 s ISBN 5 89173 171 1 Vasil Kuzishin Istoriya Starodavnogo Rimu M Visha shkola 1982 rosijska Mayak I L Rimlyane rannej respubliki ros Moskva Izdatelstvo Moskovskogo universiteta 1993 160 s ISBN 5 211 02050 2 Sergeev I P Gosudarstvennye uchrezhdeniya drevnih rimlyan pozdnyaya Respublika i rannyaya Imperiya materialy k speckursu ros Harkov HNU imeni V N Karazina 2013 312 s ISBN 978 966 623 922 1 Tokmakov V N Armiya i gosudarstvo v Rime OT EPOHI CAREJ DO PUNIChESKIH VOJN Uchebnoe posobie Moskva Izdatelstvo KDU 2007Div takozhKomiciyi Centuriatni komiciyi