Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Префект міста (лат. Praefectus urbi) — посадова особа у Стародавньому Римі, яка призначалася для управління містом Римом (а пізніше з IV століття і Константинополем) при відсутності у місті консулів, або потім імператора. Посада виникла у царський період Стародавнього Риму та існувала за часів республіки та імперії.
Префект міста мав велике значення також у часи пізньої античності. Ця служба пережила розпад Західної Римської імперії і проіснувала до XIII століття у Константинополі та до XV століття у більш чи менш формалізованій формі у Римі.
Царський період
У 753 році до н. е. Ромул заснував місто Рим і монархію. Він також створив службу Custos Urbis (опікун міста) як заступник царя у його відсутність. Як друга за значенням посадова особа в державі, Custos Urbis був особистим представником царя. За відсутності царя Custos Urbis здійснює всі його повноваження, включаючи повноваження скликати сенат, народні збори і застосування сили в разі виникнення надзвичайної ситуації. Тим не менше, абсолютна влада в нього була дійсна тільки в межах стін Риму. Ромул призначив Дентера Ромулія як першого Custos Urbis, третій цар Тулл Гостілій призначив на цю посаду Нуму Марція, а сьомий цар Тарквіній Гордий призначив Спурія Лукреція.
Республіканський період
Після вигнання Тарквінія Гордого у 510 році до н. е. і утворення Республіки у 509 році до н. е. обов'язки Custos Urbis залишалися незмінними: наявність влади тільки в межах міста Риму і довічне призначення консулами. Custos Urbis міг здійснювати всі повноваження консулів якщо б вони були вигнані з Риму. Ці повноваження включають: скликання сенату і куріатних коміцій, а під час війни верховенство над армією. Перше велике зміна на посаді відбулося в 487 році до н. е., коли служба стала виборною магістратурою. Custos Urbis обирався тепер куріатними коміціями і ним міг стати тільки колишній консул. Близько 450 року до н. е., з приходом до влади децемвірів, посада Custos Urbis була перейменована в praefectus urbi (префект міста Риму). Префект міста, позбавлений більшої частини своїх повноважень і обов'язків, став грати лише церемоніальну роль. Більшість повноважень і обов'язків префекта були передані претору. Префект міста обирався щороку з дозволу консула, щоб відсвяткувати свято латинів.
Імператорський період
Рим
Коли перший римський імператор Октавіан Август перетворив Римську республіку в Римську імперію в 27 році до н. е., він реформував службу префекта за пропозицією свого друга Мецената. Август надав префекту міста всі повноваження, необхідні для підтримки порядку в місті. Влада префекта міста виходить за межі Риму аж до порту Остія, а також простягається в зоні 140 кілометрів навколо Риму. Виступаючи як начальник Риму, префект був начальником усіх цехів та колегій, ніс відповідальність (через praefectus annonae) у забезпеченні міста зерном з-за кордону, контролював посадових осіб, відповідальних за осушення Тибра і підтримку міської каналізації та системи водопостачання, а також пам'ятників. Коли префект не міг забезпечити достатні запаси, часто спалахували бунти. Для придушення їх префекту передали під управління римську поліцію з їх начальником. В обов'язки префекта входило також видання законів, прийнятих імператором. Поступово судові повноваження префекта були розширені, йому були віддані обов'язки, ранніше відібрані. Навіть намісники провінцій піддавалися суду префекта. Префект також володів судовою владою у кримінальних справах. Спочатку ці повноваження здійснюються з квесторами, а у третьому столітті, вони здійснювалися одним префектом. У пізній імперії у префекта було більше влади у зв'язку з перенесенням імператорського двору з Риму. Міська Префектура пережила падіння Західної Римської імперії. Остання згадка про римських міських префектах припадає на 879 рік.
Константинополь
Коли імператор Костянтин I Великий заснував Константинополь, він зробив начальником міста префекта. Наприкінці 359 року Констанцій II розширив повноваження константинопольського префекта до рівних з римським. Таким чином префект став володіти великим авторитетом і широкими повноваженнями. Префект також був формальним керівником Сенату, він головує на його засіданнях. Префект був затверджений сенатом. Він несе особисту відповідальність за адміністрацію міста Константинополя. Його завдання були різноманітні, починаючи від підтримки порядку в місті до контролю над колегіями та державними установами. Міська поліція потрапила під владу префекта та міська в'язниця була розташована в підвалі преторії, розташованої перед форумом Костянтина. В епоху Візантійської імперії префект вважався верховним суддею в столиці після самого імператора. Його роль в економічному житті міста також має принципове значення. Префект був відповідальним за призначення викладачів в навчальних закладах Константинополя, а також за розподіл зерна в місті. З кінця IX століття у префекта було два помічники. Посади проіснували до початку XIII століття з його функціями і повноваженнями щодо недоторканими, але після Четвертого хрестового походу вони зникли.
Середні віки
Із VI століття також збереглися відомості про міських префектів. Так папа Григорій Великий перед вибранням на посаду був у 570 році префектом Рима. Також і пізніше зустрічаються імена префектів завданням яких було вирішення кримінальних справ. Однак хто у ті часи призначав префектів та їх контролював, встановити важко. Часом це міг зробити папа римський, а часом і інші володарі міста. У пізніші часи середньовіччя посада остаточно попадає у залежність від папи та імператора Священної Римської імперії чи його партій.
У 13 столітті посада префекта міста передається у спадок титулом префекта графів Віко, які володіли значною частиною земель навколо Рима однак у ньому не проживали і ним не управляли.
Із кінцем роду Віко у 1435 році зникає ця вже багата на історію посада. Частково як почесний титул надавався пізніше час від часу папами різним достойникам.
Див. також
Посилання
Praefectus urbi на LacusCurtius(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Prefekt Prefekt mista lat Praefectus urbi posadova osoba u Starodavnomu Rimi yaka priznachalasya dlya upravlinnya mistom Rimom a piznishe z IV stolittya i Konstantinopolem pri vidsutnosti u misti konsuliv abo potim imperatora Posada vinikla u carskij period Starodavnogo Rimu ta isnuvala za chasiv respubliki ta imperiyi Prefekt mista mav velike znachennya takozh u chasi piznoyi antichnosti Cya sluzhba perezhila rozpad Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi i proisnuvala do XIII stolittya u Konstantinopoli ta do XV stolittya u bilsh chi mensh formalizovanij formi u Rimi Carskij periodU 753 roci do n e Romul zasnuvav misto Rim i monarhiyu Vin takozh stvoriv sluzhbu Custos Urbis opikun mista yak zastupnik carya u jogo vidsutnist Yak druga za znachennyam posadova osoba v derzhavi Custos Urbis buv osobistim predstavnikom carya Za vidsutnosti carya Custos Urbis zdijsnyuye vsi jogo povnovazhennya vklyuchayuchi povnovazhennya sklikati senat narodni zbori i zastosuvannya sili v razi viniknennya nadzvichajnoyi situaciyi Tim ne menshe absolyutna vlada v nogo bula dijsna tilki v mezhah stin Rimu Romul priznachiv Dentera Romuliya yak pershogo Custos Urbis tretij car Tull Gostilij priznachiv na cyu posadu Numu Marciya a somij car Tarkvinij Gordij priznachiv Spuriya Lukreciya Respublikanskij periodPislya vignannya Tarkviniya Gordogo u 510 roci do n e i utvorennya Respubliki u 509 roci do n e obov yazki Custos Urbis zalishalisya nezminnimi nayavnist vladi tilki v mezhah mista Rimu i dovichne priznachennya konsulami Custos Urbis mig zdijsnyuvati vsi povnovazhennya konsuliv yaksho b voni buli vignani z Rimu Ci povnovazhennya vklyuchayut sklikannya senatu i kuriatnih komicij a pid chas vijni verhovenstvo nad armiyeyu Pershe velike zmina na posadi vidbulosya v 487 roci do n e koli sluzhba stala vibornoyu magistraturoyu Custos Urbis obiravsya teper kuriatnimi komiciyami i nim mig stati tilki kolishnij konsul Blizko 450 roku do n e z prihodom do vladi decemviriv posada Custos Urbis bula perejmenovana v praefectus urbi prefekt mista Rimu Prefekt mista pozbavlenij bilshoyi chastini svoyih povnovazhen i obov yazkiv stav grati lishe ceremonialnu rol Bilshist povnovazhen i obov yazkiv prefekta buli peredani pretoru Prefekt mista obiravsya shoroku z dozvolu konsula shob vidsvyatkuvati svyato latiniv Imperatorskij periodRim Koli pershij rimskij imperator Oktavian Avgust peretvoriv Rimsku respubliku v Rimsku imperiyu v 27 roci do n e vin reformuvav sluzhbu prefekta za propoziciyeyu svogo druga Mecenata Avgust nadav prefektu mista vsi povnovazhennya neobhidni dlya pidtrimki poryadku v misti Vlada prefekta mista vihodit za mezhi Rimu azh do portu Ostiya a takozh prostyagayetsya v zoni 140 kilometriv navkolo Rimu Vistupayuchi yak nachalnik Rimu prefekt buv nachalnikom usih cehiv ta kolegij nis vidpovidalnist cherez praefectus annonae u zabezpechenni mista zernom z za kordonu kontrolyuvav posadovih osib vidpovidalnih za osushennya Tibra i pidtrimku miskoyi kanalizaciyi ta sistemi vodopostachannya a takozh pam yatnikiv Koli prefekt ne mig zabezpechiti dostatni zapasi chasto spalahuvali bunti Dlya pridushennya yih prefektu peredali pid upravlinnya rimsku policiyu z yih nachalnikom V obov yazki prefekta vhodilo takozh vidannya zakoniv prijnyatih imperatorom Postupovo sudovi povnovazhennya prefekta buli rozshireni jomu buli viddani obov yazki rannishe vidibrani Navit namisniki provincij piddavalisya sudu prefekta Prefekt takozh volodiv sudovoyu vladoyu u kriminalnih spravah Spochatku ci povnovazhennya zdijsnyuyutsya z kvestorami a u tretomu stolitti voni zdijsnyuvalisya odnim prefektom U piznij imperiyi u prefekta bulo bilshe vladi u zv yazku z perenesennyam imperatorskogo dvoru z Rimu Miska Prefektura perezhila padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi Ostannya zgadka pro rimskih miskih prefektah pripadaye na 879 rik Konstantinopol Koli imperator Kostyantin I Velikij zasnuvav Konstantinopol vin zrobiv nachalnikom mista prefekta Naprikinci 359 roku Konstancij II rozshiriv povnovazhennya konstantinopolskogo prefekta do rivnih z rimskim Takim chinom prefekt stav voloditi velikim avtoritetom i shirokimi povnovazhennyami Prefekt takozh buv formalnim kerivnikom Senatu vin golovuye na jogo zasidannyah Prefekt buv zatverdzhenij senatom Vin nese osobistu vidpovidalnist za administraciyu mista Konstantinopolya Jogo zavdannya buli riznomanitni pochinayuchi vid pidtrimki poryadku v misti do kontrolyu nad kolegiyami ta derzhavnimi ustanovami Miska policiya potrapila pid vladu prefekta ta miska v yaznicya bula roztashovana v pidvali pretoriyi roztashovanoyi pered forumom Kostyantina V epohu Vizantijskoyi imperiyi prefekt vvazhavsya verhovnim suddeyu v stolici pislya samogo imperatora Jogo rol v ekonomichnomu zhitti mista takozh maye principove znachennya Prefekt buv vidpovidalnim za priznachennya vikladachiv v navchalnih zakladah Konstantinopolya a takozh za rozpodil zerna v misti Z kincya IX stolittya u prefekta bulo dva pomichniki Posadi proisnuvali do pochatku XIII stolittya z jogo funkciyami i povnovazhennyami shodo nedotorkanimi ale pislya Chetvertogo hrestovogo pohodu voni znikli Seredni vikiIz VI stolittya takozh zbereglisya vidomosti pro miskih prefektiv Tak papa Grigorij Velikij pered vibrannyam na posadu buv u 570 roci prefektom Rima Takozh i piznishe zustrichayutsya imena prefektiv zavdannyam yakih bulo virishennya kriminalnih sprav Odnak hto u ti chasi priznachav prefektiv ta yih kontrolyuvav vstanoviti vazhko Chasom ce mig zrobiti papa rimskij a chasom i inshi volodari mista U piznishi chasi serednovichchya posada ostatochno popadaye u zalezhnist vid papi ta imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi chi jogo partij U 13 stolitti posada prefekta mista peredayetsya u spadok titulom prefekta grafiv Viko yaki volodili znachnoyu chastinoyu zemel navkolo Rima odnak u nomu ne prozhivali i nim ne upravlyali Iz kincem rodu Viko u 1435 roci znikaye cya vzhe bagata na istoriyu posada Chastkovo yak pochesnij titul nadavavsya piznishe chas vid chasu papami riznim dostojnikam Div takozhPrefekt Starodavnij Rim PosilannyaPraefectus urbi na LacusCurtius angl