Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ольга Косач у шлюбі Кривинюк псевдонім Олеся Зірка 26 травня 1877 Звягель Волинська губернія 11 листопада 1945 Аугсбург

Косач-Кривинюк Ольга Петрівна

Косач-Кривинюк Ольга Петрівна

Ольга Косач, у шлюбі Кривинюк, псевдонім — Олеся Зірка (26 травня 1877, Звягель, Волинська губернія — 11 листопада 1945, Аугсбург, Німеччина) — українська письменниця, літературознавиця, перекладачка, викладачка, бібліографка, етнографка, лікарка за фахом, членкиня Петербурзької та Київської «Просвіт».

Ольга Петрівна Косач-Кривинюк
image
Ольга Косач-Кривинюк
Псевдо Олеся Зірка
Народилася 26 травня 1877(1877-05-26)
Новоград-Волинський, Волинська губернія, Російська імперія
Померла 11 листопада 1945(1945-11-11) (68 років)
Аугсбург, Баварія, Американська зона окупації Німеччини, Німеччина
·Померла від хвороби в таборі для переміщених осіб Ді Пі
Громадянство image Російська імперія→image УНР→image УРСР
Національність українка
Діяльність письменниця
Alma mater d (1897) і d (1904)
Рід Косачі
Батько Косач Петро Антонович
Мати Косач Ольга Петрівна
Брати, сестри Косач Михайло Петрович, Косач Микола Петрович, Косач-Шимановська Оксана Петрівна, Леся Українка і Косач-Борисова Ізидора Петрівна
У шлюбі з Михайло Кривинюк
Діти Кривинюк Михайло Михайлович, Кривинюк Василь Михайлович

Дочка Олени Пчілки та Петра Косача, сестра Лесі Українки, Михайла, Оксани, Миколи та Ізидори Косачів, дружина Михайла Кривинюка.

Життєпис

Народилась у Звягелі третьою дитиною в родині Косачів.

Дитинство

Хрещеною стала близька подруга матері з Полтавщини . Свідоме дитинство й юність провела на Волині в Луцьку та в селі Колодяжне, яке полюбилося всім її братам і сестрам. У 5 років навчається грамоти, щоб написати листа бабусі, причому Олена Пчілка, сповіщаючи Єлизавету про це, зазначає, що дочка «учится с большим рвением». Цей запал до праці, осягнення поставленої мети буде чільною рисою характеру Ольги.

У матері Ольга навчається французької та німецької, у брата Михайла — хімії, математики, фізики, а інших предметів — у приїжджих студентів. Але найбільшу та надважливу увагу своїй учениці-сестрі приділяє Леся Українка. Описуючи в листі дядькові колодяженські «труди і дні», Лариса Косач напише: «Тим часом Олеся гребеться у садку, мов курка, все садить, та пересаджує, та насаджує, на се йде той час, що зостається від науки».

«Веснянка» (уривок)

На літо зелене
Поїду я геть в чужий край,
Згадай же про мене,
Як підеш по квіти у гай.
Спогадуй, Олесю,
Сестру свою Лесю!
Весняного ранку
Даю тобі сюю веснянку!

(Лариса 13-літній Ользі)

«Лілея золоторожевая», «мій Лільчик золотий і рожевий, і іскристий», «mia rosa odorata» («моя трояндо запашна»), «моя Лілея лілейная» — такими епітетами голубила Леся Українка сестру. В родині її звали Ліля, Лілічка, Лілеєнька, Ліліціка, Ліцик, Ліліточка, Лілінятко, Джилія, Олеся, Олег, Пуц, Пуцик, Путільда.

Восени 1893 року Ольга з Ларисою оселяються вдвох у Києві на вул. Стрілецькій. Мешкають у двох затишних кімнатах, де є фортепіано, грати на якому Ольгу також навчила Леся ще в Колодяжному. Тут Ольга вчиться дуже ретельно та завзято. Отримавши домашню освіту, Ольга вступила до останнього, сьомого класу Київської приватної жіночої гімназії О. Дучинської, яку 1897 року закінчила із золотою медаллю. Ще рік навчалася у додатковому (восьмому) класі, поглиблюючи знання з математики під керівництвом викладача К. Щербини, а по закінченні гімназії, блискуче склавши вступні іспити, стала слухачкою Вищих жіночих медичних курсів у Санкт-Петербурзі, де, крім навчання, клопоталася редакторськими справами Лесі Українки, перекладала російською західноукраїнських новелістів, з якими друкувалася у журналі «Жизнь».[]

Початок громадської діяльності

image
З ліва на право: Оксана Старицька, Леся Українка, Ольга Косач. 1896 р.

У Петербурзі Ольга живе повнокровним життям культурної людини та громадської діячки, вступила до численної української студентської громади Петербурга, серед членів якої була також студентка Жіночих курсів Віра Попова, з якою Ольга заприятелювала й підтримувала тісний зв'язок у Києві.

Під час державних екзаменів на вищих медичних курсах її заарештовують (1904). Перед Лесею вона замовчує, що сидить у в'язниці, аби та не хвилювалась. Батько приїздить визволяти Ольгу, бачиться з нею двічі. Після двох місяців Ольгу випускають з в'язниці, але встановлюють за нею «гласний нагляд».

По закінченні медичних курсів 1904 року одружилася з Михайлом Кривинюком і замешкала у Празі (1905). Після народження 5 (18) грудня 1905 року сина Михайла 1906 р. переїхала з ним до Києва, а чоловік залишився в Празі. На Волині працювати лікаркою вона не могла, бо разом з чоловіком належала до «політично неблагонадійних». Від 1910 року працювала земською патронажною лікаркою для дітей-сиріт у Лоцманській Кам'янці біля Катеринослава. Завантажена лікарською практикою, Ольга Косач водночас вивчає все нові й нові мови, перекладає з англійської, польської, російської, французької, чеської та скандинавських мов, постачає журнал своїми перекладами зі світової класики, дає уроки наймолодшим родичам. Відкрила ткацьку майстерню й організувала гурток вишивання. Зібрала та відтворила узори, частина яких стала основою видання «Українські народні узори з Київщини, Полтавщини і Катеринославщини. Випуск І. Вирізування й настилування» (К., 1928). Не жалкуючи ні сил, ні здоров'я, допрацьовується до анемії.

У добу УНР мала творчу роботу, зокрема перекладала художні твори. 1918 року видала книжку «Стародавня історія східних народів». 17 червня 1920 року народила другого сина — Василя.

Еміграції та порятунок архіву Косачів

image
Ольга Косач та Леся Українка. Берлін. Весна 1899 р.

1921 року родина Кривинюків утекла від більшовиків до Могилева-Подільського, де не було такого голоду, як на Катеринославщині, і де мешкала з родиною сестра Ізидора й мати. Тут розпочала свою нову професію — учительську, працюючи вчителькою української мови та літератури у трудовій школі.

image
Ольга Косач

Після більшовицької окупації легалізувалася, 1924 року повернулася до Києва, де влаштувалася вчителькою української мови, а 1929 р. — на посаду бібліографки Київської наукової медичної бібліотеки. Цього ж року в квартирі, де мешкала з молодшою сестрою Ізидорою та матір'ю по вул. Овруцька, 16 (нині 6), було вчинено трус уповноваженим Державного політичного управління УСРР, вилучено родинне листування, а згодом — заарештовано (15 вересня 1929 р.) й її чоловіка за начебто причетність до СВУ, якого фактично викрали органи НКВС СРСР та помістили до Лук'янівської в'язниці. Ціною великих фізичних і моральних зусиль (вистоювання черг коло Лук'янівської в'язниці у Києві, а потім поїздки на Холодну Гору до Харкова, куди етапували чоловіка та згодом засудили 19 квітня 1930 р. на три роки умовно) всіляко підтримувала його, колишнього учасника соціал-демократичних гуртків в Україні. Наприкінці 1937 р. заарештували та відправили до трудових таборів і сестру Ізидору, тому Ольга Косач також перебувала в очікуванні арешту.

З початком Другої світової війни Косач-Кривинюк залишається відрізаною від родини фронтовою лінією. 15 червня 1941 року чоловік виїжджає через Москву з сином Михайлом до Свердловська, який там мешкав зі своєю родиною, війна застає їх у поїзді. Менший син Василь у перші дні війни перебував на військовій службі у прикордонному військовому окрузі Мозиря БРСР і потрапив у полон. Звідти йому вдалося втекти й повернутися до матері.

Восени 1943 року Ольга Косач з сином Василем та Ізидора з родиною евакуювалися на Захід із німецькими військами через Львів до Праги, де на той час мешкала сестра Оксана, далі дорога пролягла до Німеччини. Везла з собою Ольга Косач скарби, яким немає ціни. То був архів родини, серед якого й шедеври неопублікованої інтимної лірики Лесі Українки, її жалобні вірші-трени, написані у зв'язку з хворобою та смертю Сергія Мержинського, а також літопис-хронологія життя і творчости Лесі Українки, над яким вона почала працювати ще у 1930-х. Усі ці скарби Косач-Кривинюк зберігала для свого народу. Частину родинного архіву вона залишить у Львові Марії Деркач, котра після закінчення війни передасть його до АН УРСР.

Після численних поневірянь Ольга Косач-Кривинюк померла від хвороби в таборі для переміщених осіб 11 листопада 1945 року в німецькому Аугсбурзі. Похована на міському цвинтарі. На могильному камені напис: «Зоре моя! Твоє світло повік буде ясне!»

Творча діяльність

Ольга Косач-Кривинюк друкувалася в журналах «Зоря», «Дзвінок», «Молода Україна». Працювала над упорядкуванням родинного архіву, хронологією життя і творчості Лесі Українки. Зокрема, авторка мемуарів про родину Косачів: «З моїх споминів» (1963), «З дитячих років Лесі Українки» (1963), «Перебування Лесі Українки в Луцьку» (1963), "Як Леся Українка зложила курс «Стародавньої історії східних народів» (1963); «Повісті, що стала драмою» (1943); праці «Леся Українка. Хронологія життя і творчості» (1970, Нью-Йорк).

Перекладала твори І. Тургенєва (оповідання «Горобець», 1889; «Бенкет у Найвищої Істоти», 1895); Ч. Дікенса, Е. Ожешко, В. Гюґо, Кіплінга, Ж. Санд, Г. Мопассана («Наше серце», 1930), А. Дюма-батька, П. Лоті («Горе старого каторжника», 1918); Е. Томпсон Сетона (оповідання «Бінго. Історія мого собаки», 1918) та інших.

Див. також

Примітки

  1. Леся Українка. Листи: 1876—1897 / Упорядк. Прокіп (Савчук) В. А., — К.: Комора, 2016. — с. 198.
  2. . new.pamyatky.kiev.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 18 березня 2019.
  3. Даниленко, Василь (2011). Ізидора, рідна сестра Лесі Українки: від сталінських таборів до еміграції (українська) . Київ: Смолоскип. с. 6. ISBN .

Джерела та література

Література

  • Міщук Р. С. Косач-Кривинюк Ольга Петрівна // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 3. — С. 12.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Просалова В. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
  • Ротач П. Розвіяні по чужині: Полтавці на еміграції. Короткий біобібліографічний довідник. — Полтава : Верстка, 1998. — С. 73-74. — 164 с. — .
  • Іскорко-Гнатенко В. Духовна постать Олесі Зірки // Дивослово. — 2002. — № 6. — С. 59-63.
  • Лариса Петрівна Косач-Квітка (Леся Українка). Біографічні матеріали. Спогади. Іконографія. Редактор О. Біланюк. Автор проекту і вступної статті Т. Скрипка. — Нью-Йорк — Київ: Факт, 2004.
  • Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчості. — Нью-Йорк : видавнича спілка «Гомін України», 1970. — 926 с.
  • Денисюк І., Скрипка Т. Дворянське гніздо Косачів. — Львів : Академічний експрес, 1999. — 269 с.
  • Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.) : матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; відп. ред. Л. А. Дубровіна ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — К.: НБУВ, 2017. — С. 227—228. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 [ 27 березня 2019 у Wayback Machine.]

Посилання

  • Ольга Косач-Кривинюк. Леся Українка: хронологія життя і творчости. — Нью-Йорк, 1970 [ 13 липня 2015 у Wayback Machine.] DjVu
  • Українські народні узори з Київщини, Полтавщини й Катеринославщини: альбом-буклет. Вип. 1 : Вирізування та настилування / зібрала й до друку впорядкувала Ольга Кривинюк. — Київ: Вид. власне, 1928. — IV с.
  • Ольга Косач-Кривинюк. Спомини про колодяжнянський період. Аудіозапис: https://www.youtube.com/watch?v=xfe924Raw3U [ 9 травня 2021 у Wayback Machine.]
  • Ольга Косач-Кривинюк. «З дитячих років Лесі Українки». Аудіозапис: https://www.youtube.com/watch?v=aVJtOse_dNI [ 9 травня 2021 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Olga Kosach u shlyubi Krivinyuk psevdonim Olesya Zirka 26 travnya 1877 Zvyagel Volinska guberniya 11 listopada 1945 Augsburg Nimechchina ukrayinska pismennicya literaturoznavicya perekladachka vikladachka bibliografka etnografka likarka za fahom chlenkinya Peterburzkoyi ta Kiyivskoyi Prosvit Olga Petrivna Kosach KrivinyukOlga Kosach KrivinyukPsevdo Olesya ZirkaNarodilasya 26 travnya 1877 1877 05 26 Novograd Volinskij Volinska guberniya Rosijska imperiyaPomerla 11 listopada 1945 1945 11 11 68 rokiv Augsburg Bavariya Amerikanska zona okupaciyi Nimechchini Nimechchina Pomerla vid hvorobi v tabori dlya peremishenih osib Di PiGromadyanstvo Rosijska imperiya UNR URSRNacionalnist ukrayinkaDiyalnist pismennicyaAlma mater d 1897 i d 1904 Rid KosachiBatko Kosach Petro AntonovichMati Kosach Olga PetrivnaBrati sestri Kosach Mihajlo Petrovich Kosach Mikola Petrovich Kosach Shimanovska Oksana Petrivna Lesya Ukrayinka i Kosach Borisova Izidora PetrivnaU shlyubi z Mihajlo KrivinyukDiti Krivinyuk Mihajlo Mihajlovich Krivinyuk Vasil MihajlovichRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Dochka Oleni Pchilki ta Petra Kosacha sestra Lesi Ukrayinki Mihajla Oksani Mikoli ta Izidori Kosachiv druzhina Mihajla Krivinyuka ZhittyepisNarodilas u Zvyageli tretoyu ditinoyu v rodini Kosachiv Ditinstvo Hreshenoyu stala blizka podruga materi z Poltavshini Svidome ditinstvo j yunist provela na Volini v Lucku ta v seli Kolodyazhne yake polyubilosya vsim yiyi bratam i sestram U 5 rokiv navchayetsya gramoti shob napisati lista babusi prichomu Olena Pchilka spovishayuchi Yelizavetu pro ce zaznachaye sho dochka uchitsya s bolshim rveniem Cej zapal do praci osyagnennya postavlenoyi meti bude chilnoyu risoyu harakteru Olgi U materi Olga navchayetsya francuzkoyi ta nimeckoyi u brata Mihajla himiyi matematiki fiziki a inshih predmetiv u priyizhdzhih studentiv Ale najbilshu ta nadvazhlivu uvagu svoyij uchenici sestri pridilyaye Lesya Ukrayinka Opisuyuchi v listi dyadkovi kolodyazhenski trudi i dni Larisa Kosach napishe Tim chasom Olesya grebetsya u sadku mov kurka vse sadit ta peresadzhuye ta nasadzhuye na se jde toj chas sho zostayetsya vid nauki Vesnyanka urivok Na lito zelene Poyidu ya get v chuzhij kraj Zgadaj zhe pro mene Yak pidesh po kviti u gaj Spogaduj Olesyu Sestru svoyu Lesyu Vesnyanogo ranku Dayu tobi syuyu vesnyanku Larisa 13 litnij Olzi Lileya zolotorozhevaya mij Lilchik zolotij i rozhevij i iskristij mia rosa odorata moya troyando zapashna moya Lileya lilejnaya takimi epitetami golubila Lesya Ukrayinka sestru V rodini yiyi zvali Lilya Lilichka Lileyenka Lilicika Licik Lilitochka Lilinyatko Dzhiliya Olesya Oleg Puc Pucik Putilda Voseni 1893 roku Olga z Larisoyu oselyayutsya vdvoh u Kiyevi na vul Strileckij Meshkayut u dvoh zatishnih kimnatah de ye fortepiano grati na yakomu Olgu takozh navchila Lesya she v Kolodyazhnomu Tut Olga vchitsya duzhe retelno ta zavzyato Otrimavshi domashnyu osvitu Olga vstupila do ostannogo somogo klasu Kiyivskoyi privatnoyi zhinochoyi gimnaziyi O Duchinskoyi yaku 1897 roku zakinchila iz zolotoyu medallyu She rik navchalasya u dodatkovomu vosmomu klasi pogliblyuyuchi znannya z matematiki pid kerivnictvom vikladacha K Sherbini a po zakinchenni gimnaziyi bliskuche sklavshi vstupni ispiti stala sluhachkoyu Vishih zhinochih medichnih kursiv u Sankt Peterburzi de krim navchannya klopotalasya redaktorskimi spravami Lesi Ukrayinki perekladala rosijskoyu zahidnoukrayinskih novelistiv z yakimi drukuvalasya u zhurnali Zhizn dzherelo Pochatok gromadskoyi diyalnosti Z liva na pravo Oksana Staricka Lesya Ukrayinka Olga Kosach 1896 r U Peterburzi Olga zhive povnokrovnim zhittyam kulturnoyi lyudini ta gromadskoyi diyachki vstupila do chislennoyi ukrayinskoyi studentskoyi gromadi Peterburga sered chleniv yakoyi bula takozh studentka Zhinochih kursiv Vira Popova z yakoyu Olga zapriyatelyuvala j pidtrimuvala tisnij zv yazok u Kiyevi Pid chas derzhavnih ekzameniv na vishih medichnih kursah yiyi zaareshtovuyut 1904 Pered Leseyu vona zamovchuye sho sidit u v yaznici abi ta ne hvilyuvalas Batko priyizdit vizvolyati Olgu bachitsya z neyu dvichi Pislya dvoh misyaciv Olgu vipuskayut z v yaznici ale vstanovlyuyut za neyu glasnij naglyad Po zakinchenni medichnih kursiv 1904 roku odruzhilasya z Mihajlom Krivinyukom i zameshkala u Prazi 1905 Pislya narodzhennya 5 18 grudnya 1905 roku sina Mihajla 1906 r pereyihala z nim do Kiyeva a cholovik zalishivsya v Prazi Na Volini pracyuvati likarkoyu vona ne mogla bo razom z cholovikom nalezhala do politichno neblagonadijnih Vid 1910 roku pracyuvala zemskoyu patronazhnoyu likarkoyu dlya ditej sirit u Locmanskij Kam yanci bilya Katerinoslava Zavantazhena likarskoyu praktikoyu Olga Kosach vodnochas vivchaye vse novi j novi movi perekladaye z anglijskoyi polskoyi rosijskoyi francuzkoyi cheskoyi ta skandinavskih mov postachaye zhurnal svoyimi perekladami zi svitovoyi klasiki daye uroki najmolodshim rodicham Vidkrila tkacku majsternyu j organizuvala gurtok vishivannya Zibrala ta vidtvorila uzori chastina yakih stala osnovoyu vidannya Ukrayinski narodni uzori z Kiyivshini Poltavshini i Katerinoslavshini Vipusk I Virizuvannya j nastiluvannya K 1928 Ne zhalkuyuchi ni sil ni zdorov ya dopracovuyetsya do anemiyi U dobu UNR mala tvorchu robotu zokrema perekladala hudozhni tvori 1918 roku vidala knizhku Starodavnya istoriya shidnih narodiv 17 chervnya 1920 roku narodila drugogo sina Vasilya Emigraciyi ta poryatunok arhivu Kosachiv Olga Kosach ta Lesya Ukrayinka Berlin Vesna 1899 r 1921 roku rodina Krivinyukiv utekla vid bilshovikiv do Mogileva Podilskogo de ne bulo takogo golodu yak na Katerinoslavshini i de meshkala z rodinoyu sestra Izidora j mati Tut rozpochala svoyu novu profesiyu uchitelsku pracyuyuchi vchitelkoyu ukrayinskoyi movi ta literaturi u trudovij shkoli Olga Kosach Pislya bilshovickoyi okupaciyi legalizuvalasya 1924 roku povernulasya do Kiyeva de vlashtuvalasya vchitelkoyu ukrayinskoyi movi a 1929 r na posadu bibliografki Kiyivskoyi naukovoyi medichnoyi biblioteki Cogo zh roku v kvartiri de meshkala z molodshoyu sestroyu Izidoroyu ta matir yu po vul Ovrucka 16 nini 6 bulo vchineno trus upovnovazhenim Derzhavnogo politichnogo upravlinnya USRR vilucheno rodinne listuvannya a zgodom zaareshtovano 15 veresnya 1929 r j yiyi cholovika za nachebto prichetnist do SVU yakogo faktichno vikrali organi NKVS SRSR ta pomistili do Luk yanivskoyi v yaznici Cinoyu velikih fizichnih i moralnih zusil vistoyuvannya cherg kolo Luk yanivskoyi v yaznici u Kiyevi a potim poyizdki na Holodnu Goru do Harkova kudi etapuvali cholovika ta zgodom zasudili 19 kvitnya 1930 r na tri roki umovno vsilyako pidtrimuvala jogo kolishnogo uchasnika social demokratichnih gurtkiv v Ukrayini Naprikinci 1937 r zaareshtuvali ta vidpravili do trudovih taboriv i sestru Izidoru tomu Olga Kosach takozh perebuvala v ochikuvanni areshtu Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni Kosach Krivinyuk zalishayetsya vidrizanoyu vid rodini frontovoyu liniyeyu 15 chervnya 1941 roku cholovik viyizhdzhaye cherez Moskvu z sinom Mihajlom do Sverdlovska yakij tam meshkav zi svoyeyu rodinoyu vijna zastaye yih u poyizdi Menshij sin Vasil u pershi dni vijni perebuvav na vijskovij sluzhbi u prikordonnomu vijskovomu okruzi Mozirya BRSR i potrapiv u polon Zvidti jomu vdalosya vtekti j povernutisya do materi Voseni 1943 roku Olga Kosach z sinom Vasilem ta Izidora z rodinoyu evakuyuvalisya na Zahid iz nimeckimi vijskami cherez Lviv do Pragi de na toj chas meshkala sestra Oksana dali doroga prolyagla do Nimechchini Vezla z soboyu Olga Kosach skarbi yakim nemaye cini To buv arhiv rodini sered yakogo j shedevri neopublikovanoyi intimnoyi liriki Lesi Ukrayinki yiyi zhalobni virshi treni napisani u zv yazku z hvoroboyu ta smertyu Sergiya Merzhinskogo a takozh litopis hronologiya zhittya i tvorchosti Lesi Ukrayinki nad yakim vona pochala pracyuvati she u 1930 h Usi ci skarbi Kosach Krivinyuk zberigala dlya svogo narodu Chastinu rodinnogo arhivu vona zalishit u Lvovi Mariyi Derkach kotra pislya zakinchennya vijni peredast jogo do AN URSR Pislya chislennih poneviryan Olga Kosach Krivinyuk pomerla vid hvorobi v tabori dlya peremishenih osib 11 listopada 1945 roku v nimeckomu Augsburzi Pohovana na miskomu cvintari Na mogilnomu kameni napis Zore moya Tvoye svitlo povik bude yasne Tvorcha diyalnistOlga Kosach Krivinyuk drukuvalasya v zhurnalah Zorya Dzvinok Moloda Ukrayina Pracyuvala nad uporyadkuvannyam rodinnogo arhivu hronologiyeyu zhittya i tvorchosti Lesi Ukrayinki Zokrema avtorka memuariv pro rodinu Kosachiv Z moyih spominiv 1963 Z dityachih rokiv Lesi Ukrayinki 1963 Perebuvannya Lesi Ukrayinki v Lucku 1963 Yak Lesya Ukrayinka zlozhila kurs Starodavnoyi istoriyi shidnih narodiv 1963 Povisti sho stala dramoyu 1943 praci Lesya Ukrayinka Hronologiya zhittya i tvorchosti 1970 Nyu Jork Perekladala tvori I Turgenyeva opovidannya Gorobec 1889 Benket u Najvishoyi Istoti 1895 Ch Dikensa E Ozheshko V Gyugo Kiplinga Zh Sand G Mopassana Nashe serce 1930 A Dyuma batka P Loti Gore starogo katorzhnika 1918 E Tompson Setona opovidannya Bingo Istoriya mogo sobaki 1918 ta inshih Div takozhKosachiPrimitkiLesya Ukrayinka Listi 1876 1897 Uporyadk Prokip Savchuk V A K Komora 2016 s 198 new pamyatky kiev ua ru RU Arhiv originalu za 29 bereznya 2019 Procitovano 18 bereznya 2019 Danilenko Vasil 2011 Izidora ridna sestra Lesi Ukrayinki vid stalinskih taboriv do emigraciyi ukrayinska Kiyiv Smoloskip s 6 ISBN 978 966 2164 30 5 Dzherela ta literaturaB M Yanishin Kosach Krivinyuk Olga Petrivna 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 207 ISBN 978 966 00 0855 4 Literatura Mishuk R S Kosach Krivinyuk Olga Petrivna Ukrayinska literaturna enciklopediya U 5 t K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 T 3 S 12 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Prosalova V Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s Rotach P Rozviyani po chuzhini Poltavci na emigraciyi Korotkij biobibliografichnij dovidnik Poltava Verstka 1998 S 73 74 164 s ISBN 966 95300 6 7 Iskorko Gnatenko V Duhovna postat Olesi Zirki Divoslovo 2002 6 S 59 63 Larisa Petrivna Kosach Kvitka Lesya Ukrayinka Biografichni materiali Spogadi Ikonografiya Redaktor O Bilanyuk Avtor proektu i vstupnoyi statti T Skripka Nyu Jork Kiyiv Fakt 2004 Kosach Krivinyuk O Lesya Ukrayinka hronologiya zhittya i tvorchosti Nyu Jork vidavnicha spilka Gomin Ukrayini 1970 926 s Denisyuk I Skripka T Dvoryanske gnizdo Kosachiv Lviv Akademichnij ekspres 1999 269 s Istoriya ukrayinskoyi bibliotechnoyi spravi v imenah kinec HIH st 1941 r materiali do biobibliografichnogo slovnika avt uklad L V Garbar vidp red L A Dubrovina NAN Ukrayini Nac b ka Ukrayini im V I Vernadskogo In t rukopisu K NBUV 2017 S 227 228 http irbis nbuv gov ua everlib item er 0002146 27 bereznya 2019 u Wayback Machine PosilannyaOlga Kosach Krivinyuk Lesya Ukrayinka hronologiya zhittya i tvorchosti Nyu Jork 1970 13 lipnya 2015 u Wayback Machine DjVu Ukrayinski narodni uzori z Kiyivshini Poltavshini j Katerinoslavshini albom buklet Vip 1 Virizuvannya ta nastiluvannya zibrala j do druku vporyadkuvala Olga Krivinyuk Kiyiv Vid vlasne 1928 IV s Olga Kosach Krivinyuk Spomini pro kolodyazhnyanskij period Audiozapis https www youtube com watch v xfe924Raw3U 9 travnya 2021 u Wayback Machine Olga Kosach Krivinyuk Z dityachih rokiv Lesi Ukrayinki Audiozapis https www youtube com watch v aVJtOse dNI 9 travnya 2021 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ