Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Косач-Борисова Ізидора Петрівна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася | 21 березня 1888 Колодяжне, Ковельський повіт, Волинська губернія, Російська Імперія | |||
| Померла | 12 квітня 1980 (92 роки) Піскатавей, Нью-Джерсі, США | |||
| Поховання | Цвинтар святого Андрія | |||
| Громадянство |  Російська імперія →  УНР →  УРСР →  США | |||
| Національність | українка | |||
| Діяльність | мемуаристка, викладачка, перекладачка, діячка культури, агроном | |||
| Сфера роботи | агрономія[1], перекладацтво[d][1], d[1] і публіцистика[1] | |||
| Alma mater | НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського | |||
| Мова творів | українська | |||
| Рід | Косачі | |||
| Батько | Петро Косач | |||
| Мати | Олена Пчілка | |||
| Брати, сестри | Косач Микола Петрович, Косач Михайло Петрович, Косач-Кривинюк Ольга Петрівна, Леся Українка і Косач-Шимановська Оксана Петрівна | |||
| У шлюбі з | Борисов Юрій Григорович | |||
| Діти | Сергіїв Ольга (Олеся) Юріївна | |||
| | ||||
 Косач-Борисова Ізидора Петрівна у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Ізидора Петрівна Косач, у шлюбі Косач-Борисова (9 (21) березня 1888, Колодяжне, Ковельський повіт, Волинська губернія, Російська імперія — 12 квітня 1980, Піскатавей, штат Нью-Джерсі, США) — українська мемуаристка, викладачка, перекладачка, діячка культури, агрономка, діячка ОУН. Член-кореспондентка Української вільної академії наук, почесна членкиня Союзу українок Америки.
Пережила сталінські репресії, німецьку окупацію Києва в Другу світову, після чого на еміграції зайнялась письменницькою діяльністю.
Наймолодша рідна сестра Лесі Українки, Михайла Косача, Ольги Косач-Кривинюк, Оксани Косач-Шимановської, Миколи Косача.
Життєпис
Народилася 9 (21) березня 1888 року, в селі Колодяжне на Волині в родині Олени Пчілки та Петра Антоновича шостою, наймолодшою дитиною в родині. Дитячі прізвиська Ізидори в родині Косачів: Дроздік, Дроздик, Дроздишка, Дроздоньо, Дробішка, Дора, Донна Дора, Патя, Біла Гусь, Гусик, Гусиня, Гусінька, Гуся; колективні прізвиська (разом із братом Миколою та сестрою Оксаною): Гуси, Тигри-Негри.
Ґрунтовну початкову освіту Ізидора здобула вдома, зокрема, старша сестра Леся Українка навчала малу Дору французької мови та гри на фортеп'яно, це дозволило їй легко перейти до четвертого класу П'ятої гімназії в Києві.
Після закінчення гімназії (1905) навчалася на Жіночих сільськогосподарських курсах ім. Стебута у Петербурзі. Восени 1906 року перевелася на агрономічний відділ сільськогосподарського факультету Київського політехнічного інституту, який почав приймати жінок (була однією з 16 перших студенток), і закінчила його у січні 1911 року, здобувши фах агронома. З 1911 р. працювала на дослідній станції виноградарства і виноробства Кишиневі.
22 квітня 1912 року Ізидора Косач обвінчалась із Юрієм Борисовим у Благовіщенській церкві в Києві. Свідками від нареченого були Світозар Драгоманов і Григорій Борисов. Від нареченої — Петро Тесленко-Приходько та Михайло Кривинюк. 1913 р. переїхала до чоловіка в Кам'янець-Подільський. 23 липня 1914 р. у Києві народила дочку Ольгу. У 1914–1918 роках жила в Києві, Гадячі, Катеринославі. 1918 року, після звільнення чоловіка з австрійського полону, повернулась у Кам'янець-Подільський, де викладала хімію в гімназії та агротехнікумі.
До 1925 р. з родиною, матір'ю та родиною сестри Ольги мешкає у Могилеві-Подільському. З 1925 р. мешкала в Києві, працювала агрономкою на Київщині, викладала в Агроінженерному інституті (Біла Церква), у Сільськогосподарському інституті (Київ) на кафедрі фізіології рослин була асистенткою акад. Є. П. Вотчала. Наприкінці 1920-х співпрацювала з Державним видавництвом України (ДВУ), перекладаючи з французької Еміля Золя.
Репресії
1929 року уповноважений Державного політичного управління УСРР Гніздовський здійснив трус у київському помешканні сестер Ольги та Ізидори Косач, які мешкали з матір'ю по вулиці Овруцькій, 16 (нині 6); було конфісковано листування Косачів і ледве не заарештовано немічну 80-літню Олену Пчілку в справі приналежності її до «контрреволюційної» організації «Спілка визволення України».
1930 — чоловіка вислано до Вологодської області, повернувся до Києва у жовтні 1933 року.
У роки сталінського терору Ізидору Косач-Борисову репресовано: у вересні 1937 року — заарештовано й ув'язнено в Лук'янівській тюрмі за участь у контрреволюційному націоналістичному угрупуванні та контрреволюційній діяльності, а також за зв'язки з родичами за кордоном. Ізидора Косач навідріз відмовлялася визнавати провину, проте не спростовувала наявність рідні за кордоном (з 1913 сестра Оксана мешкала в Празі). 20 листопада 1937 року трійка НКВС винесла рішення, у якому І. Косач звинувачувалась у тому, що вела серед студентів Київського сільгоспінституту «контрреволюційну націоналістичну діяльність, поширюючи провокаційні чутки». Вирок було винесено на підставі свідчень двох її студентів, і без пояснень Ізидору Косач засуджено на 8 років виправно-трудових таборів.
4 лютого 1938 р. вислана відбувати покарання на лісоповалі до Онезьких таборів «Онеглаг». 1 березня 1938 р. вдруге заарештовано органами НКВС УРСР і засуджено на 5 років виправно-трудових таборів чоловіка. Термін він відбував у м. Пінеги Архангельської обл., де згодом і загинув у сибірських таборах, найвірогідніше 1941 року.
У листопаді 1939 р. після багаторазових клопотань Ізидори, сестри Ольги й дочки Ізидори Олесі Сергіїв та перегляду справи напередодні святкування 70-річчя від дня народження Лесі Українки Ізидору Косач-Борисову звільнили. Після повернення до Києва на початку 1940 р. її разом з Ольгою Косач-Кривинюк влада залучила до проведення заходів, присвячених 70-річчю від дня народження їхньої видатної сестри. До 1941 року Косач-Борисова працювала у Другому Медичному інституті на кафедрі гістології.
У роки Другої світової війни перебувала в окупованому німцями Києві, працювала в органах місцевого самоврядування та тресті «Цукорцентраль», що розташовувався по вул. Михайлівській, 17-а. Була обрана до складу заснованої Олегом Ольжичем та іншими націоналістами Української національної ради (котра мала стати ядром майбутньої самостійної України). Попри це, не належала до жодної з українських національних партій або фракцій. Мала зв'язки з підпіллям ОУН(м), і потрапила через це до гестапівської в'язниці (вул. Короленка) разом з іншими оунівцями. За деякий час поталанило звільнитися з ув'язнення.
Еміграція
Восени 1943 року разом із дочкою Олесею та онуками Михайлом та Ольгою, не бачачи перспектив життя в тоталітарній системі, покинула Україну; старша сестра Ольга добиралася до сестри Оксани в Прагу іншим шляхом. «Хто мав 24 роки „райського життя“, — писала Ізидора Косач, вириваючись з більшовицької неволі, — хочеться лише, щоб всі близькі, дорогі люде вижили, щоб жити разом і щоб ніхто не займав».
Біженці затрималися у Львові до весни 1944 р. Далі Ізидора Косач з родиною та з іншими втікачами виїхала на Захід через Краків потягом, який організував Український центральний комітет у Берліні. У Німеччині перебувала в таборі для переміщених осіб у Новому Ульмі.
У грудні 1949 року прибула з родиною до США, оселилася у містечку (штат Нью-Джерсі). Працювала помивачкою посуду, вишивала для крамнички Союзу Українок Америки у Філадельфії. Написала спогади про Олену Пчілку, Лесю Українку, Миколу Лисенка, Колодяжне та Зелений Гай. Опублікувала в журналі «Наше життя», що був органом СУА, спогади про своє перебування на каторзі.
Співпрацювала з жіночими громадськими організаціями, була обрана почесною головою Комітету при Української вільної академії наук у США для видання праці Ольги Косач-Кривинюк «Леся Українка. Хронологія життя і творчости».
Пізні роки
Брала участь у діяльності української громади, багато розповідала про своїх батьків, братів і сестер, про родини Лисенків, Старицьких, Ольгу Кобилянську, Івана Франка, консультувала співробітників Музею Лесі Українки у м. Києві.
Померла 12 квітня 1980 року в містечку Піскатавей, штат Нью-Джерсі. Похована на українському цвинтарі св. Андрія в Савт-Бавнд-Бруку.
16 січня 1989 року Наказом Президії Верховної Ради СРСР Ізидора Петрівна Косач-Борисова була посмертно реабілітована. Її дочка Ольга Сергіїв у 1989–1991 рр. передала родинний архів в Україну.
Творчість
Переклала роман Еміля Золя «Провина абата Муре» (Київ, ДВУ, 1929, 332 с.).
Авторка спогадів:
- «Про Людмилу Старицьку-Черняхівську»;
- «Михайло Васильович Кривинюк»;
- «Михайло Віталійович Лисенко в родинному та дружньому оточенні»;
- «Про похорон Лесі Українки» (1963);
- «Про історію написання поезії Лесі Українки „Impromptu“» (1963);
- «Леся Українка в оточенні близьких — родини і друзів (спогади до 50-ліття її смерти)», (1964);
- «Колодяжне (до біографії Лесі Українки)» (1952);
- «Зелений Гай (спогад)» (1954);
- «Як святкували Різдво в домі Лесі Українки» (1965);
- «Про працю Леся Українка. Хронологія життя і творчости» (1970).
Див. також
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Косач-Борисова Ізидора Петрівна |
Примітки
- Czech National Authority Database
- http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/17623/file.pdf [ 21 березня 2019 у Wayback Machine.] Величківський М. Сумні роки німецької окупації // Визвольний шлях, кн. 1(203), січень 1965, річник XVIII(XII), с. 46
- Чабан, Ірена (2002). “Листи так довго йдуть…”. 3надоби архіву Лесі Українки в Слов’янській бібліотеці у Празі (українська) . Нью-Йорк: Видання Союзу Українок Америки. с. 273.
Література та джерела
- Жадько В. Байковий некрополь. — К., 2004. — С. 56.
- Даниленко В. Ізидора, рідна сестра Лесі Українки: від сталінських таборів до еміграції. — К.: Смолоскип, 2011. — 255 с.
- Трощинський В. Косач-Борисова Ізидора // Енциклопедія української діяспори / Гол. ред. В.Маркусь, спів-ред. Д.Маркусь. — Нью-Йорк — Чикаго, 2009. — Кн. 1. — С. 401.
- Козак С. Ізидора Косач-Борисова // Літературна Україна. — 2010. — 23 вересня. — С. 2.
- Коцарев О. Сестра Лесі Українки — Ізидора: портрет на тлі епохи // Літературна Україна. — 2011.- 2 червня. — С. 6.
- Скрипка Т. Спогади про Лесю Українку. — К.: Темпора, 2017. — 368 с.: іл. —
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
Посилання
 Зовнішні аудіофайли | |
|---|---|
 | Аудіофайл, Ізидора Косач-Борисова читає спогади «Леся Українка в родинному колі» на Youtube, опубліковано 24.11.2020 |
- «Леся Українка в родинному колі». Ізидора Косач-Борисова [ 1 березня 2021 у Wayback Machine.]
- Донна Ізидора. Жінка з родини Косачів (Фотовізуалізація: портрети Ізидори Косач-Борисової): https://www.youtube.com/watch?v=lXpYkgoA44g [ 9 травня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Kosach Borisova Izidora PetrivnaNarodilasya21 bereznya 1888 1888 03 21 Kolodyazhne Kovelskij povit Volinska guberniya Rosijska ImperiyaPomerla12 kvitnya 1980 1980 04 12 92 roki Piskatavej Nyu Dzhersi SShAPohovannyaCvintar svyatogo AndriyaGromadyanstvoRosijska imperiya UNR URSR SShANacionalnistukrayinkaDiyalnistmemuaristka vikladachka perekladachka diyachka kulturi agronomSfera robotiagronomiya 1 perekladactvo d 1 d 1 i publicistika 1 Alma materNTUU KPI im Igorya SikorskogoMova tvorivukrayinskaRidKosachiBatkoPetro KosachMatiOlena PchilkaBrati sestriKosach Mikola Petrovich Kosach Mihajlo Petrovich Kosach Krivinyuk Olga Petrivna Lesya Ukrayinka i Kosach Shimanovska Oksana PetrivnaU shlyubi zBorisov Yurij GrigorovichDitiSergiyiv Olga Olesya Yuriyivna Kosach Borisova Izidora Petrivna u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Izidora Petrivna Kosach u shlyubi Kosach Borisova 9 21 bereznya 1888 18880321 Kolodyazhne Kovelskij povit Volinska guberniya Rosijska imperiya 12 kvitnya 1980 Piskatavej shtat Nyu Dzhersi SShA ukrayinska memuaristka vikladachka perekladachka diyachka kulturi agronomka diyachka OUN Chlen korespondentka Ukrayinskoyi vilnoyi akademiyi nauk pochesna chlenkinya Soyuzu ukrayinok Ameriki Perezhila stalinski represiyi nimecku okupaciyu Kiyeva v Drugu svitovu pislya chogo na emigraciyi zajnyalas pismennickoyu diyalnistyu Najmolodsha ridna sestra Lesi Ukrayinki Mihajla Kosacha Olgi Kosach Krivinyuk Oksani Kosach Shimanovskoyi Mikoli Kosacha ZhittyepisNarodilasya 9 21 bereznya 1888 18880321 roku v seli Kolodyazhne na Volini v rodini Oleni Pchilki ta Petra Antonovicha shostoyu najmolodshoyu ditinoyu v rodini Dityachi prizviska Izidori v rodini Kosachiv Drozdik Drozdik Drozdishka Drozdono Drobishka Dora Donna Dora Patya Bila Gus Gusik Gusinya Gusinka Gusya kolektivni prizviska razom iz bratom Mikoloyu ta sestroyu Oksanoyu Gusi Tigri Negri Izidora Kosach Borisova v narodnomu vbranni Gruntovnu pochatkovu osvitu Izidora zdobula vdoma zokrema starsha sestra Lesya Ukrayinka navchala malu Doru francuzkoyi movi ta gri na fortep yano ce dozvolilo yij legko perejti do chetvertogo klasu P yatoyi gimnaziyi v Kiyevi Pislya zakinchennya gimnaziyi 1905 navchalasya na Zhinochih silskogospodarskih kursah im Stebuta u Peterburzi Voseni 1906 roku perevelasya na agronomichnij viddil silskogospodarskogo fakultetu Kiyivskogo politehnichnogo institutu yakij pochav prijmati zhinok bula odniyeyu z 16 pershih studentok i zakinchila jogo u sichni 1911 roku zdobuvshi fah agronoma Z 1911 r pracyuvala na doslidnij stanciyi vinogradarstva i vinorobstva Kishinevi 22 kvitnya 1912 roku Izidora Kosach obvinchalas iz Yuriyem Borisovim u Blagovishenskij cerkvi v Kiyevi Svidkami vid narechenogo buli Svitozar Dragomanov i Grigorij Borisov Vid narechenoyi Petro Teslenko Prihodko ta Mihajlo Krivinyuk 1913 r pereyihala do cholovika v Kam yanec Podilskij 23 lipnya 1914 r u Kiyevi narodila dochku Olgu U 1914 1918 rokah zhila v Kiyevi Gadyachi Katerinoslavi 1918 roku pislya zvilnennya cholovika z avstrijskogo polonu povernulas u Kam yanec Podilskij de vikladala himiyu v gimnaziyi ta agrotehnikumi Do 1925 r z rodinoyu matir yu ta rodinoyu sestri Olgi meshkaye u Mogilevi Podilskomu Z 1925 r meshkala v Kiyevi pracyuvala agronomkoyu na Kiyivshini vikladala v Agroinzhenernomu instituti Bila Cerkva u Silskogospodarskomu instituti Kiyiv na kafedri fiziologiyi roslin bula asistentkoyu akad Ye P Votchala Naprikinci 1920 h spivpracyuvala z Derzhavnim vidavnictvom Ukrayini DVU perekladayuchi z francuzkoyi Emilya Zolya Represiyi 1929 roku upovnovazhenij Derzhavnogo politichnogo upravlinnya USRR Gnizdovskij zdijsniv trus u kiyivskomu pomeshkanni sester Olgi ta Izidori Kosach yaki meshkali z matir yu po vulici Ovruckij 16 nini 6 bulo konfiskovano listuvannya Kosachiv i ledve ne zaareshtovano nemichnu 80 litnyu Olenu Pchilku v spravi prinalezhnosti yiyi do kontrrevolyucijnoyi organizaciyi Spilka vizvolennya Ukrayini 1930 cholovika vislano do Vologodskoyi oblasti povernuvsya do Kiyeva u zhovtni 1933 roku U roki stalinskogo teroru Izidoru Kosach Borisovu represovano u veresni 1937 roku zaareshtovano j uv yazneno v Luk yanivskij tyurmi za uchast u kontrrevolyucijnomu nacionalistichnomu ugrupuvanni ta kontrrevolyucijnij diyalnosti a takozh za zv yazki z rodichami za kordonom Izidora Kosach navidriz vidmovlyalasya viznavati provinu prote ne sprostovuvala nayavnist ridni za kordonom z 1913 sestra Oksana meshkala v Prazi 20 listopada 1937 roku trijka NKVS vinesla rishennya u yakomu I Kosach zvinuvachuvalas u tomu sho vela sered studentiv Kiyivskogo silgospinstitutu kontrrevolyucijnu nacionalistichnu diyalnist poshiryuyuchi provokacijni chutki Virok bulo vineseno na pidstavi svidchen dvoh yiyi studentiv i bez poyasnen Izidoru Kosach zasudzheno na 8 rokiv vipravno trudovih taboriv 4 lyutogo 1938 r vislana vidbuvati pokarannya na lisopovali do Onezkih taboriv Oneglag 1 bereznya 1938 r vdruge zaareshtovano organami NKVS URSR i zasudzheno na 5 rokiv vipravno trudovih taboriv cholovika Termin vin vidbuvav u m Pinegi Arhangelskoyi obl de zgodom i zaginuv u sibirskih taborah najvirogidnishe 1941 roku U listopadi 1939 r pislya bagatorazovih klopotan Izidori sestri Olgi j dochki Izidori Olesi Sergiyiv ta pereglyadu spravi naperedodni svyatkuvannya 70 richchya vid dnya narodzhennya Lesi Ukrayinki Izidoru Kosach Borisovu zvilnili Pislya povernennya do Kiyeva na pochatku 1940 r yiyi razom z Olgoyu Kosach Krivinyuk vlada zaluchila do provedennya zahodiv prisvyachenih 70 richchyu vid dnya narodzhennya yihnoyi vidatnoyi sestri Do 1941 roku Kosach Borisova pracyuvala u Drugomu Medichnomu instituti na kafedri gistologiyi U roki Drugoyi svitovoyi vijni perebuvala v okupovanomu nimcyami Kiyevi pracyuvala v organah miscevogo samovryaduvannya ta tresti Cukorcentral sho roztashovuvavsya po vul Mihajlivskij 17 a Bula obrana do skladu zasnovanoyi Olegom Olzhichem ta inshimi nacionalistami Ukrayinskoyi nacionalnoyi radi kotra mala stati yadrom majbutnoyi samostijnoyi Ukrayini Popri ce ne nalezhala do zhodnoyi z ukrayinskih nacionalnih partij abo frakcij Mala zv yazki z pidpillyam OUN m i potrapila cherez ce do gestapivskoyi v yaznici vul Korolenka razom z inshimi ounivcyami Za deyakij chas potalanilo zvilnitisya z uv yaznennya Emigraciya Voseni 1943 roku razom iz dochkoyu Oleseyu ta onukami Mihajlom ta Olgoyu ne bachachi perspektiv zhittya v totalitarnij sistemi pokinula Ukrayinu starsha sestra Olga dobiralasya do sestri Oksani v Pragu inshim shlyahom Hto mav 24 roki rajskogo zhittya pisala Izidora Kosach virivayuchis z bilshovickoyi nevoli hochetsya lishe shob vsi blizki dorogi lyude vizhili shob zhiti razom i shob nihto ne zajmav Bizhenci zatrimalisya u Lvovi do vesni 1944 r Dali Izidora Kosach z rodinoyu ta z inshimi vtikachami viyihala na Zahid cherez Krakiv potyagom yakij organizuvav Ukrayinskij centralnij komitet u Berlini U Nimechchini perebuvala v tabori dlya peremishenih osib u Novomu Ulmi U grudni 1949 roku pribula z rodinoyu do SShA oselilasya u mistechku shtat Nyu Dzhersi Pracyuvala pomivachkoyu posudu vishivala dlya kramnichki Soyuzu Ukrayinok Ameriki u Filadelfiyi Napisala spogadi pro Olenu Pchilku Lesyu Ukrayinku Mikolu Lisenka Kolodyazhne ta Zelenij Gaj Opublikuvala v zhurnali Nashe zhittya sho buv organom SUA spogadi pro svoye perebuvannya na katorzi Spivpracyuvala z zhinochimi gromadskimi organizaciyami bula obrana pochesnoyu golovoyu Komitetu pri Ukrayinskoyi vilnoyi akademiyi nauk u SShA dlya vidannya praci Olgi Kosach Krivinyuk Lesya Ukrayinka Hronologiya zhittya i tvorchosti Pizni roki Brala uchast u diyalnosti ukrayinskoyi gromadi bagato rozpovidala pro svoyih batkiv brativ i sester pro rodini Lisenkiv Starickih Olgu Kobilyansku Ivana Franka konsultuvala spivrobitnikiv Muzeyu Lesi Ukrayinki u m Kiyevi Pomerla 12 kvitnya 1980 roku v mistechku Piskatavej shtat Nyu Dzhersi Pohovana na ukrayinskomu cvintari sv Andriya v Savt Bavnd Bruku 16 sichnya 1989 roku Nakazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR Izidora Petrivna Kosach Borisova bula posmertno reabilitovana Yiyi dochka Olga Sergiyiv u 1989 1991 rr peredala rodinnij arhiv v Ukrayinu TvorchistPereklala roman Emilya Zolya Provina abata Mure Kiyiv DVU 1929 332 s Avtorka spogadiv Pro Lyudmilu Staricku Chernyahivsku Mihajlo Vasilovich Krivinyuk Mihajlo Vitalijovich Lisenko v rodinnomu ta druzhnomu otochenni Pro pohoron Lesi Ukrayinki 1963 Pro istoriyu napisannya poeziyi Lesi Ukrayinki Impromptu 1963 Lesya Ukrayinka v otochenni blizkih rodini i druziv spogadi do 50 littya yiyi smerti 1964 Kolodyazhne do biografiyi Lesi Ukrayinki 1952 Zelenij Gaj spogad 1954 Yak svyatkuvali Rizdvo v domi Lesi Ukrayinki 1965 Pro pracyu Lesya Ukrayinka Hronologiya zhittya i tvorchosti 1970 Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Kosach Borisova Izidora Petrivna Kosachi Zhinki v OUN ta UPAPrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 http diasporiana org ua wp content uploads books 17623 file pdf 21 bereznya 2019 u Wayback Machine Velichkivskij M Sumni roki nimeckoyi okupaciyi Vizvolnij shlyah kn 1 203 sichen 1965 richnik XVIII XII s 46 Chaban Irena 2002 Listi tak dovgo jdut 3nadobi arhivu Lesi Ukrayinki v Slov yanskij biblioteci u Prazi ukrayinska Nyu Jork Vidannya Soyuzu Ukrayinok Ameriki s 273 Literatura ta dzherelaZhadko V Bajkovij nekropol K 2004 S 56 Danilenko V Izidora ridna sestra Lesi Ukrayinki vid stalinskih taboriv do emigraciyi K Smoloskip 2011 255 s Troshinskij V Kosach Borisova Izidora Enciklopediya ukrayinskoyi diyaspori Gol red V Markus spiv red D Markus Nyu Jork Chikago 2009 Kn 1 S 401 Kozak S Izidora Kosach Borisova Literaturna Ukrayina 2010 23 veresnya S 2 Kocarev O Sestra Lesi Ukrayinki Izidora portret na tli epohi Literaturna Ukrayina 2011 2 chervnya S 6 Skripka T Spogadi pro Lesyu Ukrayinku K Tempora 2017 368 s il ISBN 978 617 569 208 0 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s PosilannyaZovnishni audiofajli Audiofajl Izidora Kosach Borisova chitaye spogadi Lesya Ukrayinka v rodinnomu koli na Youtube opublikovano 24 11 2020 Lesya Ukrayinka v rodinnomu koli Izidora Kosach Borisova 1 bereznya 2021 u Wayback Machine Donna Izidora Zhinka z rodini Kosachiv Fotovizualizaciya portreti Izidori Kosach Borisovoyi https www youtube com watch v lXpYkgoA44g 9 travnya 2021 u Wayback Machine