Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Благові́щенська це́рква — православна церква в місті Києві, зведена у 1885—1887 роках за проєктом архітектора Володимира Ніколаєва. Розташовувалася на вулиці Маріїнсько-Благовіщенській (сучасна назва — Саксаганського). Закрита більшовиками 1934 року. Знесена 1935 року, на її місці зведено будівлю середньої школи (сучасний ліцей № 21).
| Благовіщенська церква | |
|---|---|
 | |
| 50°26′18″ пн. ш. 30°30′15″ сх. д. / 50.43840000002777657° пн. ш. 30.50417800002777824° сх. д.Координати: 50°26′18″ пн. ш. 30°30′15″ сх. д. / 50.43840000002777657° пн. ш. 30.50417800002777824° сх. д. | |
| Тип споруди | церква православний храм і d |
| Розташування | Україна і  Російська імперія, Київ |
| Архітектор | Володимир Ніколаєв |
| Початок будівництва | 1885 |
| Кінець будівництва | 1887 |
| Зруйновано | 1935 |
| Відбудовано | не відбудовувалась |
| Вартість | 81 тис. 410 рублів |
| Стиль | Російсько-візантійський стиль і d |
| Належність | православ'я |
| Епонім | Благовіщення Пресвятої Богородиці |
  Благовіщенська церква (Київ) (Київ) | |
 Благовіщенська церква у Вікісховищі | |
Історія
Місцевість, де стояла церква — Паньківщина — почала активно заселятися у другій половині XIX століття і довгий час не мала власної парафіяльної церкви, найближчими храмами були Залізна церква на Євбазі (сучасна Галицька площа) та Троїцька церква на перетині вулиць Жилянської та Великої Васильківської. У 1876 році мешканці вулиць Жандармської, Жилянської та прилеглих до них почали збір коштів на будівництво храму. Тогочасний міський голова Густав Ейсман пожертвував під будівництво свою садибу на Жандармській вулиці, а 23 лютого 1883 року Київська духовна консисторія офіційно дозволила звести на цій ділянці церкву, присвячену Благовіщенню Пресвятої Богородиці. Втім, гроші на будівництво церкви збиралися дуже повільно, протягом майже десяти років, і за цей час вдалося зібрати лише 18 тис. рублів — суму вочевидь недостатню. У липні 1885 року тодішній міський голова, купець і мільйонер Іван Толлі пожертвував на будівництво церкви 75 тис. рублів, з яких 50 тис. мали піти на зведення власне церкви, 10 тис. — на (церковні речі), а 15 тис. — на зведення церковнопарафіяльної школи. Такої щедрої пожертви мало вистачити, тому раніше зібрані 18 тис. рублів за пропозицією Івана Толлі громада віддала на будівництво церкви Марії Магдалини на Шулявці.
Проєкт Благовіщенської церкви розробив київський міський та єпархіальний архітектор Володимир Ніколаєв. Урочисте закладення храму відбулося 11 травня 1885 року у присутності багатьох офіційних осіб — генерал-губернатора Олександра Дрентельна, цивільного губернатора Льва Томари, міського голови Івана Толлі та інших. Наріжний камінь освятив єпископ чигиринський преосвященний Єроним (І. Т. Екземплярський), у підмурок церкви за тогочасним звичаєм поклали кілька золотих, срібних і мідних монет, а в основу однієї зі стін — пам'ятну табличку.
Будівництво тривало понад 2 роки, на спорудження церкви та допоміжних служб витратили 850 тис. цегли з заводів Марра і Сніжка. Восени 1887 року завершили зведення будівлі самої церкви, без внутрішнього опорядження та прикрас, двоповерхову цегляну будівлю причту та будівлю церковнопарафіяльного двокласного училища на 50 учнів. Урочисте освячення новозбудованої церкви відбулося 11 жовтня:
 | 11 жовтня преосвященним Єронимом, єпископом чигиринським, здійснене було освячення новозбудованої на В.-Жандармській вулиці Благовіщенської церкви. Першу літургію в новій церкві здійснив також преосвященний Єроним. На літургії в церкві були присутні: дружина п. начальника краю, командувач 12-го армійського корпусу, п. київський губернатор, п. віце-губернатор, представники військової та цивільної влади та парафіяни нової церкви, яких впускали за церковну огорожу за квитками. Церква всередині зовсім ще не оздоблена. Оригінальний текст (рос. дореф.) 11 октября преосвященнымъ Іеронимомъ, епископомъ чигиринскимъ, совершено было освященіе новоотстроенной на Б.-Жандармской улицѣ Благовѣщенской церкви. Первую литургію въ новой церкви совершалъ также преосвященный Іеронимъ. На литургіи въ церкви присутствовали: супруга г. начальника края, командиръ 12-го армейскаго корпуса, г. кіевскій губернаторъ, г. вице-губернаторъ, военныя и гражданскія власти и прихожане новой церкви, впускавшіеся въ церковную ограду по билетамъ. Церковь внутри совершенно еще не отдѣлана. |  |
— «Кіевлянинъ», № 220. — 1887. — 13 жовтня. — С. 2. | ||
Як виявилося, витрати на будівництво перевищили наявний бюджет, проте громада вирішила все ж таки відкрити церкву для богослужінь. Головний благодійник церкви, Іван Толлі, помер у липні того ж, 1887-го року, і спершу був похований на Байковому кладовищі, але після освячення Благовіщенської церкви прах Толлі, за його заповітом, перенесли до усипальниці при церкві. Тут також, після своєї смерті у червні 1909 року, була похована і дружина Івана Толлі.
Наступного, 1888-го року вулиця Велика Жандармська, на якій розташовувалася Благовіщенська церква, отримала на прохання місцевих мешканців нову назву — Маріїнсько-Благовіщенська, на честь новозбудованої церкви та , що розміщувалася навпроти неї.
Опікуном церкви став син Івана Толлі — Володимир Іванович Толлі. Настоятелем Благовіщенської церкви з 26 квітня 1887 року був протоієрей Михайло Вишневецький, молодий випускник Київської духовної академії. Він одразу ж почав активно вишукувати кошти на оздоблення церкви, залучати нових благодійників. Завдяки його старанням досить швидко вдалося завершити внутрішнє оздоблення церкви, зокрема, встановити мармуровий іконостас замість цегляного, провести електричне освітлення, придбати цінні ікони. З витратами на оздоблення інтер'єру фінальний кошторис новозбудованої церкви склав 81 тис. 410 рублів. Головними благодійниками церкви стали місцеві мешканці — колезький радник Микола Сигаревич, що мешкав у будинку № 133 по вулиці Маріїнсько-Благовіщенській, та купець і почесний громадянин Юхим Олександрович Орєхов, який проживав у будинку № 76 по тій же вулиці. У 1912 році Орєхов і ще один благодійник, статський радник Олександр Цитович, організували збір коштів на новий дзвін для церкви, адже старий важив лише 43 пуди і його було дуже погано чути. Новий дзвін, виготовлений на московському ливарному заводі П. М. Фінляндського за 5 тис. рублів, важив 250 пудів і був оздоблений чотирма барельєфами та меморіальною згадкою на честь 25-річчя служіння при церкві її настоятеля Михайла Вишневецького. Урочисте встановлення нового дзвону відбулося 11 березня 1912 року.
У березні 1914 року при храмі створено перше в Києві церковнопарафіяльне братство благодійно-виправного напрямку — Благовіщенське парафіяльне братство, яке надавало допомогу вдовам, сиротам і безпритульним особами похилого віку. У травні того ж року при братстві відкрилася парафіяльна школа-майстерня для дівчат, де навчали рукоділлю.
Після встановлення в Києві радянської влади в Благовіщенській церкві проводилися богослужіння традиційної «старослов'янської» орієнтації, пізніше храм на деякий час перейшов до громади УАПЦ. Отець Михайло був заарештований 16 травня 1919 року, проте постановою особливої комісії Київського губернського відділу ВНК від 26 травня 1919 був звільнений «без права вступу на радянську службу».
28 травня 1934 року президія міськради, з огляду на те, що церква «майже пустує», і на заборгованість громади за оренду приміщення у сумі 3 тис. карбованців, ухвалила закрити та знести церкву, а ділянку передати Всеукраїнській Раді Професійних Спілок для будівництва житлового будинку. Постанову підписав голова міськради Р. Петрушанський. 27 березня 1935 року почався демонтаж будівлі церкви, 25-29 квітня задля прискорення процесу будівлю церкви підірвали. Майже одночасно із процесом руйнуванням храму, на його місці 4 травня того ж року почалося зведення будівлі середньої школи (сучасний ліцей № 21), завершене 27 серпня 1935 року. Шкільний спортивний майданчик розмістили на місці, де стояв церковний вівтар. Поруч у 1960-х роках звели типовий житловий будинок-«хрущовку» (сучасна адреса — вул. Саксаганського, 60-а). Від церковного ансамблю зберігся лише будинок парафіяльної школи — сучасний двоповерховий будинок № 64 по вулиці Саксаганського (у глибині забудови).
Опис
Благовіщенська церква була зведена та декорована у так званому візантійському стилі. Будівля церкви була п'ятибанною, хрестоподібною в плані, орієнтованою по осі схід—захід, із двома бічними вівтарями, присвяченими святому Івану Предтечі та святому Миколаю Чудотворцю. Головна нава завершувалася напівсферичною банею на масивному барабані, оточеному чотирма маленькими декоративними баньками в кутах між раменами хреста, бабинець увінчувався стрункою дзвіницею. Фасади були нетиньковані, прикрашені цегляними орнаментами.
Церкву з трьох боків оточувала дерев'яна огорожа, а з боку вулиці — залізна решітка із кам'яними стовпами.
Парафія церкви та відомі парафіяни
Станом на 1891 рік парафію Благовіщенської церкви складали мешканці вулиць Маріїнсько-Благовіщенської, Жилянської, Тарасівської, Паньківської, Микільсько-Ботанічної, Нижньо-Володимирської та Шулявської. Станом на 1910 рік парафія нараховувала 609 осіб (316 чоловіків і 293 жінки), з яких 17 осіб духовного звання, 382 особи дворянського звання, 130 міщан і 80 селян. Старостою церкви у 1904 році обрали купця 2-ї гільдії Митрофана Михейовича Воробйова, що мешкав у власному будинку № 50 по вулиці Маріїнсько-Благовіщенській. У 1912 році старостою церкви став Микола Арсентійович Пилипенко.
21 січня 1904 року в Благовіщенській церкві одружилися львівський художник Іван Труш і дворянка Аріадна Драгоманова, донька історика Михайла Драгоманова. У квітні 1904 року тут відспівували письменника Михайла Старицького, у квітні 1909 року — дійсного статського радника Петра Косача, батька Лесі Українки, 8 листопада 1912 року — композитора Миколу Лисенка, у травні 1918 року — Людмилу Драгоманову, вдову Михайла Драгоманова.
У 1916 році в церкві хрестив свого сина Олексія професор Київської консерваторії Григорій Беклемішев.
Парафіянином церкви був Михайло Грушевський.
Настоятелі до 1920 року
- свящ. Михайло Іоаннович Вишневецький (1887 — після 1919).
Див. також
- Церква святої Марії Магдалини — церква на Шулявці, зведена і знищена одночасно із Благовіщенською церквою
Коментарі
- у Ковалинського помилково вказаний 1886 рік
Примітки
- Третяк, 2004, с. 11.
- Топографічна зйомка Київського міськомунвідділу (1923–1930).
- Кліменко, 2016, с. 136.
- Кальницький, 2012, с. 118.
- Ковалинський, 2014, с. 329.
- Кліменко, 2016, с. 138.
- Кліменко, 2016, с. 137.
- Кальницький, 2012, с. 119.
- Ковалинський, 2014, с. 335.
- Ковалинський, 2014, с. 336.
- Кліменко, 2016, с. 139.
- Ковалинський, 2014, с. 338.
- Ковалинський, 2014, с. 337.
- Кліменко, 2016, с. 141.
- Ковалинський, 2014, с. 342.
- Широчин, 2019, с. 111.
- Широчин, 2019, с. 112-113.
- Ковалинський, 2014, с. 339.
- Ковалинський, 2014, с. 340.
- Ковалинський, 2014, с. 341.
- Кліменко, 2016, с. 140.
Джерела
- Третяк К. О. Втрачені споруди та пам'ятники Києва: довідник. — К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2004. — 248 с. — 500 прим. — .
- Ковалинський В. В. Долі київських храмів. Частина друга. — К. : Купола, 2014. — Т. 10. — 584 с. — (Київські мініатюри)
- М. Кальницький. Зруйновані святині Києва: втрати та відродження. — К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. — 224 с. — 600 прим. — .
- Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року.
- Третяк К. О. Київ: Путівник по зруйнованому місту. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2001. — 200 с.
- Нінель Кліменко. Благовіщенська церква як громадський та духовно-культурний осередок мешканців м. Києва // «Краєзнавство». — 2016. — Вип. 1/2. — С. 135-141. з джерела 21 квітня 2021. Процитовано 21 квітня 2021.
- Широчин С. Архитектура межвоенного Киева. Школы, ясли, детсады. — Нью-Йорк : Алмаз, 2019. — 432 с. — (Архитектура межвоенного Киева) — 1000 прим. — .
- Благовещенская [церковь]. ((Мариино-Благовещенская, 64) // Православные церкви Киева 1037–1917 гг. : энциклопедический справочник / . — Симферополь : [б. и.], 2020. — С. 259–262. — . (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Blagovi shenska ce rkva pravoslavna cerkva v misti Kiyevi zvedena u 1885 1887 rokah za proyektom arhitektora Volodimira Nikolayeva Roztashovuvalasya na vulici Mariyinsko Blagovishenskij suchasna nazva Saksaganskogo Zakrita bilshovikami 1934 roku Znesena 1935 roku na yiyi misci zvedeno budivlyu serednoyi shkoli suchasnij licej 21 Blagovishenska cerkva50 26 18 pn sh 30 30 15 sh d 50 43840000002777657 pn sh 30 50417800002777824 sh d 50 43840000002777657 30 50417800002777824 Koordinati 50 26 18 pn sh 30 30 15 sh d 50 43840000002777657 pn sh 30 50417800002777824 sh d 50 43840000002777657 30 50417800002777824Tip sporudi cerkva pravoslavnij hram i dRoztashuvannya Ukrayina i Rosijska imperiya KiyivArhitektor Volodimir NikolayevPochatok budivnictva 1885Kinec budivnictva 1887Zrujnovano 1935Vidbudovano ne vidbudovuvalasVartist 81 tis 410 rublivStil Rosijsko vizantijskij stil i dNalezhnist pravoslav yaEponim Blagovishennya Presvyatoyi BogorodiciBlagovishenska cerkva Kiyiv Kiyiv Blagovishenska cerkva u Vikishovishi Vulicya Saksaganskogo bilya Blagovishenskoyi cerkviIstoriyaMiscevist de stoyala cerkva Pankivshina pochala aktivno zaselyatisya u drugij polovini XIX stolittya i dovgij chas ne mala vlasnoyi parafiyalnoyi cerkvi najblizhchimi hramami buli Zalizna cerkva na Yevbazi suchasna Galicka plosha ta Troyicka cerkva na peretini vulic Zhilyanskoyi ta Velikoyi Vasilkivskoyi U 1876 roci meshkanci vulic Zhandarmskoyi Zhilyanskoyi ta prileglih do nih pochali zbir koshtiv na budivnictvo hramu Togochasnij miskij golova Gustav Ejsman pozhertvuvav pid budivnictvo svoyu sadibu na Zhandarmskij vulici a 23 lyutogo 1883 roku Kiyivska duhovna konsistoriya oficijno dozvolila zvesti na cij dilyanci cerkvu prisvyachenu Blagovishennyu Presvyatoyi Bogorodici Vtim groshi na budivnictvo cerkvi zbiralisya duzhe povilno protyagom majzhe desyati rokiv i za cej chas vdalosya zibrati lishe 18 tis rubliv sumu vochevid nedostatnyu U lipni 1885 roku todishnij miskij golova kupec i miljoner Ivan Tolli pozhertvuvav na budivnictvo cerkvi 75 tis rubliv z yakih 50 tis mali piti na zvedennya vlasne cerkvi 10 tis na cerkovni rechi a 15 tis na zvedennya cerkovnoparafiyalnoyi shkoli Takoyi shedroyi pozhertvi malo vistachiti tomu ranishe zibrani 18 tis rubliv za propoziciyeyu Ivana Tolli gromada viddala na budivnictvo cerkvi Mariyi Magdalini na Shulyavci Proyekt Blagovishenskoyi cerkvi rozrobiv kiyivskij miskij ta yeparhialnij arhitektor Volodimir Nikolayev Urochiste zakladennya hramu vidbulosya 11 travnya 1885 roku u prisutnosti bagatoh oficijnih osib general gubernatora Oleksandra Drentelna civilnogo gubernatora Lva Tomari miskogo golovi Ivana Tolli ta inshih Narizhnij kamin osvyativ yepiskop chigirinskij preosvyashennij Yeronim I T Ekzemplyarskij u pidmurok cerkvi za togochasnim zvichayem poklali kilka zolotih sribnih i midnih monet a v osnovu odniyeyi zi stin pam yatnu tablichku Budivnictvo trivalo ponad 2 roki na sporudzhennya cerkvi ta dopomizhnih sluzhb vitratili 850 tis cegli z zavodiv Marra i Snizhka Voseni 1887 roku zavershili zvedennya budivli samoyi cerkvi bez vnutrishnogo oporyadzhennya ta prikras dvopoverhovu ceglyanu budivlyu prichtu ta budivlyu cerkovnoparafiyalnogo dvoklasnogo uchilisha na 50 uchniv Urochiste osvyachennya novozbudovanoyi cerkvi vidbulosya 11 zhovtnya 11 zhovtnya preosvyashennim Yeronimom yepiskopom chigirinskim zdijsnene bulo osvyachennya novozbudovanoyi na V Zhandarmskij vulici Blagovishenskoyi cerkvi Pershu liturgiyu v novij cerkvi zdijsniv takozh preosvyashennij Yeronim Na liturgiyi v cerkvi buli prisutni druzhina p nachalnika krayu komanduvach 12 go armijskogo korpusu p kiyivskij gubernator p vice gubernator predstavniki vijskovoyi ta civilnoyi vladi ta parafiyani novoyi cerkvi yakih vpuskali za cerkovnu ogorozhu za kvitkami Cerkva vseredini zovsim she ne ozdoblena Originalnij tekst ros doref 11 oktyabrya preosvyashennym Ieronimom episkopom chigirinskim soversheno bylo osvyashenie novootstroennoj na B Zhandarmskoj ulicѣ Blagovѣshenskoj cerkvi Pervuyu liturgiyu v novoj cerkvi sovershal takzhe preosvyashennyj Ieronim Na liturgii v cerkvi prisutstvovali supruga g nachalnika kraya komandir 12 go armejskago korpusa g kievskij gubernator g vice gubernator voennyya i grazhdanskiya vlasti i prihozhane novoj cerkvi vpuskavshiesya v cerkovnuyu ogradu po biletam Cerkov vnutri sovershenno eshe ne otdѣlana Kievlyanin 220 1887 13 zhovtnya S 2 Yak viyavilosya vitrati na budivnictvo perevishili nayavnij byudzhet prote gromada virishila vse zh taki vidkriti cerkvu dlya bogosluzhin Golovnij blagodijnik cerkvi Ivan Tolli pomer u lipni togo zh 1887 go roku i spershu buv pohovanij na Bajkovomu kladovishi ale pislya osvyachennya Blagovishenskoyi cerkvi prah Tolli za jogo zapovitom perenesli do usipalnici pri cerkvi Tut takozh pislya svoyeyi smerti u chervni 1909 roku bula pohovana i druzhina Ivana Tolli Nastupnogo 1888 go roku vulicya Velika Zhandarmska na yakij roztashovuvalasya Blagovishenska cerkva otrimala na prohannya miscevih meshkanciv novu nazvu Mariyinsko Blagovishenska na chest novozbudovanoyi cerkvi ta sho rozmishuvalasya navproti neyi Opikunom cerkvi stav sin Ivana Tolli Volodimir Ivanovich Tolli Nastoyatelem Blagovishenskoyi cerkvi z 26 kvitnya 1887 roku buv protoiyerej Mihajlo Vishneveckij molodij vipusknik Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi Vin odrazu zh pochav aktivno vishukuvati koshti na ozdoblennya cerkvi zaluchati novih blagodijnikiv Zavdyaki jogo starannyam dosit shvidko vdalosya zavershiti vnutrishnye ozdoblennya cerkvi zokrema vstanoviti marmurovij ikonostas zamist ceglyanogo provesti elektrichne osvitlennya pridbati cinni ikoni Z vitratami na ozdoblennya inter yeru finalnij koshtoris novozbudovanoyi cerkvi sklav 81 tis 410 rubliv Golovnimi blagodijnikami cerkvi stali miscevi meshkanci kolezkij radnik Mikola Sigarevich sho meshkav u budinku 133 po vulici Mariyinsko Blagovishenskij ta kupec i pochesnij gromadyanin Yuhim Oleksandrovich Oryehov yakij prozhivav u budinku 76 po tij zhe vulici U 1912 roci Oryehov i she odin blagodijnik statskij radnik Oleksandr Citovich organizuvali zbir koshtiv na novij dzvin dlya cerkvi adzhe starij vazhiv lishe 43 pudi i jogo bulo duzhe pogano chuti Novij dzvin vigotovlenij na moskovskomu livarnomu zavodi P M Finlyandskogo za 5 tis rubliv vazhiv 250 pudiv i buv ozdoblenij chotirma barelyefami ta memorialnoyu zgadkoyu na chest 25 richchya sluzhinnya pri cerkvi yiyi nastoyatelya Mihajla Vishneveckogo Urochiste vstanovlennya novogo dzvonu vidbulosya 11 bereznya 1912 roku U berezni 1914 roku pri hrami stvoreno pershe v Kiyevi cerkovnoparafiyalne bratstvo blagodijno vipravnogo napryamku Blagovishenske parafiyalne bratstvo yake nadavalo dopomogu vdovam sirotam i bezpritulnim osobami pohilogo viku U travni togo zh roku pri bratstvi vidkrilasya parafiyalna shkola majsternya dlya divchat de navchali rukodillyu Pislya vstanovlennya v Kiyevi radyanskoyi vladi v Blagovishenskij cerkvi provodilisya bogosluzhinnya tradicijnoyi staroslov yanskoyi oriyentaciyi piznishe hram na deyakij chas perejshov do gromadi UAPC Otec Mihajlo buv zaareshtovanij 16 travnya 1919 roku prote postanovoyu osoblivoyi komisiyi Kiyivskogo gubernskogo viddilu VNK vid 26 travnya 1919 buv zvilnenij bez prava vstupu na radyansku sluzhbu 28 travnya 1934 roku prezidiya miskradi z oglyadu na te sho cerkva majzhe pustuye i na zaborgovanist gromadi za orendu primishennya u sumi 3 tis karbovanciv uhvalila zakriti ta znesti cerkvu a dilyanku peredati Vseukrayinskij Radi Profesijnih Spilok dlya budivnictva zhitlovogo budinku Postanovu pidpisav golova miskradi R Petrushanskij 27 bereznya 1935 roku pochavsya demontazh budivli cerkvi 25 29 kvitnya zadlya priskorennya procesu budivlyu cerkvi pidirvali Majzhe odnochasno iz procesom rujnuvannyam hramu na jogo misci 4 travnya togo zh roku pochalosya zvedennya budivli serednoyi shkoli suchasnij licej 21 zavershene 27 serpnya 1935 roku Shkilnij sportivnij majdanchik rozmistili na misci de stoyav cerkovnij vivtar Poruch u 1960 h rokah zveli tipovij zhitlovij budinok hrushovku suchasna adresa vul Saksaganskogo 60 a Vid cerkovnogo ansamblyu zberigsya lishe budinok parafiyalnoyi shkoli suchasnij dvopoverhovij budinok 64 po vulici Saksaganskogo u glibini zabudovi OpisBlagovishenska cerkva bula zvedena ta dekorovana u tak zvanomu vizantijskomu stili Budivlya cerkvi bula p yatibannoyu hrestopodibnoyu v plani oriyentovanoyu po osi shid zahid iz dvoma bichnimi vivtaryami prisvyachenimi svyatomu Ivanu Predtechi ta svyatomu Mikolayu Chudotvorcyu Golovna nava zavershuvalasya napivsferichnoyu baneyu na masivnomu barabani otochenomu chotirma malenkimi dekorativnimi bankami v kutah mizh ramenami hresta babinec uvinchuvavsya strunkoyu dzviniceyu Fasadi buli netinkovani prikrasheni ceglyanimi ornamentami Cerkvu z troh bokiv otochuvala derev yana ogorozha a z boku vulici zalizna reshitka iz kam yanimi stovpami Parafiya cerkvi ta vidomi parafiyaniStanom na 1891 rik parafiyu Blagovishenskoyi cerkvi skladali meshkanci vulic Mariyinsko Blagovishenskoyi Zhilyanskoyi Tarasivskoyi Pankivskoyi Mikilsko Botanichnoyi Nizhno Volodimirskoyi ta Shulyavskoyi Stanom na 1910 rik parafiya narahovuvala 609 osib 316 cholovikiv i 293 zhinki z yakih 17 osib duhovnogo zvannya 382 osobi dvoryanskogo zvannya 130 mishan i 80 selyan Starostoyu cerkvi u 1904 roci obrali kupcya 2 yi gildiyi Mitrofana Mihejovicha Vorobjova sho meshkav u vlasnomu budinku 50 po vulici Mariyinsko Blagovishenskij U 1912 roci starostoyu cerkvi stav Mikola Arsentijovich Pilipenko 21 sichnya 1904 roku v Blagovishenskij cerkvi odruzhilisya lvivskij hudozhnik Ivan Trush i dvoryanka Ariadna Dragomanova donka istorika Mihajla Dragomanova U kvitni 1904 roku tut vidspivuvali pismennika Mihajla Starickogo u kvitni 1909 roku dijsnogo statskogo radnika Petra Kosacha batka Lesi Ukrayinki 8 listopada 1912 roku kompozitora Mikolu Lisenka u travni 1918 roku Lyudmilu Dragomanovu vdovu Mihajla Dragomanova U 1916 roci v cerkvi hrestiv svogo sina Oleksiya profesor Kiyivskoyi konservatoriyi Grigorij Beklemishev Parafiyaninom cerkvi buv Mihajlo Grushevskij Nastoyateli do 1920 rokusvyash Mihajlo Ioannovich Vishneveckij 1887 pislya 1919 Div takozhCerkva svyatoyi Mariyi Magdalini cerkva na Shulyavci zvedena i znishena odnochasno iz Blagovishenskoyu cerkvoyuKomentariu Kovalinskogo pomilkovo vkazanij 1886 rikPrimitkiTretyak 2004 s 11 Topografichna zjomka Kiyivskogo miskomunviddilu 1923 1930 Klimenko 2016 s 136 Kalnickij 2012 s 118 Kovalinskij 2014 s 329 Klimenko 2016 s 138 Klimenko 2016 s 137 Kalnickij 2012 s 119 Kovalinskij 2014 s 335 Kovalinskij 2014 s 336 Klimenko 2016 s 139 Kovalinskij 2014 s 338 Kovalinskij 2014 s 337 Klimenko 2016 s 141 Kovalinskij 2014 s 342 Shirochin 2019 s 111 Shirochin 2019 s 112 113 Kovalinskij 2014 s 339 Kovalinskij 2014 s 340 Kovalinskij 2014 s 341 Klimenko 2016 s 140 DzherelaTretyak K O Vtracheni sporudi ta pam yatniki Kiyeva dovidnik K Vidavnicho poligrafichnij centr Kiyivskij universitet 2004 248 s 500 prim ISBN 966 594 548 3 Kovalinskij V V Doli kiyivskih hramiv Chastina druga K Kupola 2014 T 10 584 s Kiyivski miniatyuri M Kalnickij Zrujnovani svyatini Kiyeva vtrati ta vidrodzhennya K Vidavnichij dim Dmitra Burago 2012 224 s 600 prim ISBN 978 966 489 183 4 Kiyiv Istorichna enciklopediya Z najdavnishih chasiv do 1917 roku Tretyak K O Kiyiv Putivnik po zrujnovanomu mistu 2 ge vid pererob i dop K Vidavnicho poligrafichnij centr Kiyivskij universitet 2001 200 s Ninel Klimenko Blagovishenska cerkva yak gromadskij ta duhovno kulturnij oseredok meshkanciv m Kiyeva Krayeznavstvo 2016 Vip 1 2 S 135 141 z dzherela 21 kvitnya 2021 Procitovano 21 kvitnya 2021 Shirochin S Arhitektura mezhvoennogo Kieva Shkoly yasli detsady Nyu Jork Almaz 2019 432 s Arhitektura mezhvoennogo Kieva 1000 prim ISBN 978 1 68082 041 6 Blagoveshenskaya cerkov Mariino Blagoveshenskaya 64 Pravoslavnye cerkvi Kieva 1037 1917 gg enciklopedicheskij spravochnik Simferopol b i 2020 S 259 262 ISBN 978 5 905463 15 0 ros