Паньківщина — поселення у долині річки Либеді, пізніше — частина Нової Забудови.
Паньківщина Київ | ||||
Паньківщина, фото 1898–1899 | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
50°26′20″ пн. ш. 30°30′01″ сх. д. / 50.43889° пн. ш. 30.50028° сх. д.Координати: 50°26′20″ пн. ш. 30°30′01″ сх. д. / 50.43889° пн. ш. 30.50028° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Адмінодиниця | Київ | |||
Карта | ||||
Паньківщина Паньківщина (Київ) |
Межі району старої Паньківщини проходять приблизно між вулицями Гетьмана Павла Скоропадського та Тарасівською, по схилу від Ботанічного саду імені академіка О. Фоміна до річки Либідь.
Назва — від власників цих земель у 1516—1570 роках Паньковичів або Панькевичів (відомі, зокрема, намісник київського митрополита Василь Панькович і його син Максим). Імовірно, Паньковичі мали володіння і на лівому березі Дніпра, де в 1-й пол. XVII століття також існувала Паньківщина (див. Позняки). Згодом Паньківщина до 1786 року належала Софійському монастирю.
Оскільки митрополичі володіння поширювалися і на протилежний, правий берег Либеді, там з часом виник хутір Паньківщина (позначений на картах 1830-х, 1842 та 1865 років). З 1873 року хутір Паньківщина мав назву Кучмин Яр. Проте аж до кінця ХІХ століття на сучасній Батиєвій горі були вишневі сади, що належали церкві.
Сучасне планування і назви вулиць — з 1836 року, тоді ж прокладено вул. Паньківську. Інтенсивна забудова Паньківщини почалася у другій половині XIX століття. Тут селилася переважно київська інтелігенція: професори та студенти Університету святого Володимира, лікарі, журналісти, адвокати, діячі мистецтв. Через те у XIX — напочатку XX сторіччя район також був відомий як київський Латинський квартал.
Збереглося багато споруд XIX — поч. XX ст. На розі Паньківської та Микільсько-Ботанічної вулиць знаходився будинок Михайла Грушевського, зруйнований артилерійським обстрілом з бронепоїзда під час наступу більшовиків на Київ. Зберігся флігель, у якому зараз розташований його музей.
Примітки
- Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького. Ілюстроване інформаційне видання. / Головне управління культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); [упорядник Н. Терехова та інші]. — Київ: Кий, 2007. — С. 3.
Джерела
- Веб-енциклопедія Києва.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 352 с. — .
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pankivshina poselennya u dolini richki Libedi piznishe chastina Novoyi Zabudovi Pankivshina KiyivPankivshina Pankivshina foto 1898 1899Zagalna informaciya50 26 20 pn sh 30 30 01 sh d 50 43889 pn sh 30 50028 sh d 50 43889 30 50028 Koordinati 50 26 20 pn sh 30 30 01 sh d 50 43889 pn sh 30 50028 sh d 50 43889 30 50028Krayina UkrayinaAdminodinicya KiyivKartaPankivshinaPankivshina Kiyiv Mezhi rajonu staroyi Pankivshini prohodyat priblizno mizh vulicyami Getmana Pavla Skoropadskogo ta Tarasivskoyu po shilu vid Botanichnogo sadu imeni akademika O Fomina do richki Libid Zhiteli Pankivshini u tomu chisli Olga Grushevska u 1928 roci Nazva vid vlasnikiv cih zemel u 1516 1570 rokah Pankovichiv abo Pankevichiv vidomi zokrema namisnik kiyivskogo mitropolita Vasil Pankovich i jogo sin Maksim Imovirno Pankovichi mali volodinnya i na livomu berezi Dnipra de v 1 j pol XVII stolittya takozh isnuvala Pankivshina div Poznyaki Zgodom Pankivshina do 1786 roku nalezhala Sofijskomu monastiryu Oskilki mitropolichi volodinnya poshiryuvalisya i na protilezhnij pravij bereg Libedi tam z chasom vinik hutir Pankivshina poznachenij na kartah 1830 h 1842 ta 1865 rokiv Z 1873 roku hutir Pankivshina mav nazvu Kuchmin Yar Prote azh do kincya HIH stolittya na suchasnij Batiyevij gori buli vishnevi sadi sho nalezhali cerkvi Suchasne planuvannya i nazvi vulic z 1836 roku todi zh prokladeno vul Pankivsku Intensivna zabudova Pankivshini pochalasya u drugij polovini XIX stolittya Tut selilasya perevazhno kiyivska inteligenciya profesori ta studenti Universitetu svyatogo Volodimira likari zhurnalisti advokati diyachi mistectv Cherez te u XIX napochatku XX storichchya rajon takozh buv vidomij yak kiyivskij Latinskij kvartal Zbereglosya bagato sporud XIX poch XX st Na rozi Pankivskoyi ta Mikilsko Botanichnoyi vulic znahodivsya budinok Mihajla Grushevskogo zrujnovanij artilerijskim obstrilom z bronepoyizda pid chas nastupu bilshovikiv na Kiyiv Zberigsya fligel u yakomu zaraz roztashovanij jogo muzej PrimitkiMuzej vidatnih diyachiv ukrayinskoyi kulturi Lesi Ukrayinki Mikoli Lisenka Panasa Saksaganskogo Mihajla Starickogo Ilyustrovane informacijne vidannya Golovne upravlinnya kulturi i mistectv vikonavchogo organu Kiyivskoyi miskoyi radi Kiyivskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi uporyadnik N Terehova ta inshi Kiyiv Kij 2007 S 3 DzherelaPortal Kiyiv Veb enciklopediya Kiyeva Vulici Kiyeva Dovidnik za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 352 s ISBN 5 88500 070 0 Ce nezavershena stattya pro Kiyiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi