Микі́льсько-Ботані́чна ву́лиця — вулиця в Голосіївському районі міста Києва, місцевість Паньківщина. Пролягає від Тарасівської вулиці до вулиці Павла Скоропадського.
Микільсько-Ботанічна вулиця Київ | |
---|---|
Микільсько-Ботанічна вулиця | |
Місцевість | Паньківщина |
Район | Голосіївський |
Колишні назви | |
вул. Микільська, вул. Ботанічна | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 460 м |
Координати початку | 50°26′16″ пн. ш. 30°30′25″ сх. д. / 50.438000° пн. ш. 30.507000° сх. д.Координати: 50°26′16″ пн. ш. 30°30′25″ сх. д. / 50.438000° пн. ш. 30.507000° сх. д. |
Координати кінця | 50°26′29″ пн. ш. 30°30′14″ сх. д. / 50.441472° пн. ш. 30.50389° сх. д. |
поштові індекси | 01032, 01033 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | «Університет» |
Автобуси | А 5 (по вулиці Саксаганського) |
Тролейбуси | Тр 3, 14 (по вулиці Саксаганського); 5, 8, 9, 17 (по Володимирській вулиці) |
Найближчі залізничні станції | Київ-Пасажирський |
Рух | односторонній |
Покриття | асфальт |
Зовнішні посилання | |
Код у реєстрі | 11048 |
У проєкті OpenStreetMap | r317486 |
Мапа | |
Микільсько-Ботанічна вулиця у Вікісховищі |
Прилучається Паньківська вулиця.
Історія
Вулиця вперше згадана як запроектована в 1836 році, прокладена як поперечний планувальний зв'язок між вулицями новоутвореного району, де оселялися професура, службовці та студенти Київського університету — так званого Латинського кварталу. Реально розпланована та забудована в 50-х роках XIX століття. Спочатку називалася Микільська, на честь імператора Миколи I (таку ж назву мала теперішня вулиця Івана Мазепи). У 1869 році отримала назву Ботанічна, адже пролягала поблизу старого ботанічного саду імені Фоміна, розташованого вздовж вулиці Гетьмана Павла Скоропадського.
Назву Микільсько-Ботанічна вулиця почали вживати з 90-х років XIX століття. У XX столітті до 1930-х років на картах позначалася здебільшого як Ботанічна, однак в офіційних документах — Микільсько-Ботанічна вулиця
З 1939 року набула офіційну назву Ботанічна вулиця. У поясненні до перейменування зазначалося, що у першій частині міститься церковна назва. Сучасну назву відновлено 1944 року.
Існує легенда, яка, втім, не відповідає дійсності, начебто Микільсько-Ботанічна вулиця названа на честь Миколи Костомарова.
Забудова
Забудова вулиці досить різностильова, сформувалася переважно в радянські часи. Будівлі кінця XIX — початку XX століття представлені житловими будинками в стилі модерн, неоготика, цегляному стилі. Цікавими зразками післявоєнної сталінської архітектури є будинки № 2, 5, 7-9, 11, 14/7.
Пам'ятки історії та архітектури
- Будинок № 1/16 — житловий будинок у стилі модерн (1910 рік). Архітектор Микола Яскевич.
- Будинок № 2 — житловий будинок, зведений за проектом архітектора Анатолія Черкаського (1950 рік).
- Будинок № 3 — житловий будинок в еклектичному стилі з елементами модерну (1910-ті роки).
- Будинок № 4 — житловий будинок у стилі неоготика. Зведений архітектором Якубом-Фрідріхом Вольманом у 1896–1897 роках.
- Будинки № 5, 7-9, 11 — житлові будинки, зведені для працівників Управління будинками № 3 Київської дистанції будинків і споруд Південно-Західної залізниці (1951–1958 роки). Автор проекту — архітектор С. Яхненко.
- Будинок № 10 — житловий будинок початку XX століття, цегляний стиль.
- Будинок № 11-А — житловий будинок, кінець XIX — початок XX століття.
- Будинок № 14/7 — «Будинок працівників науки», призначався для професорського складу Київського університету. Зведений на початку 1950-х років архітектором Владиславом Фадеїчевим.
Особистості
У будинку № 1/16 мешкали перший президент УАН Володимир Вернадський (1918 рік, кв. 20), лікар-гігієніст, професор Київського університету (1918–1919 роки, кв. 20), письменник Микола Олійник (1994–1997 роки, кв. 14), економіст Леонід Яснопольський (1920-ті роки, кв. 3).
У будинку № 4 проживали правознавець, професор Київського унверситету Леонід Білогриць-Котляревський (кінець XIX століття — 1904 рік), економіст, голова УСДРП Микола Порш (1910-ті роки), природознавець, академік УАН Павло Тутковський (1914-1920-ті роки).
У будинку № 9 (не зберігся) проживала Софія Богомолець, мати академіка Олександра Богомольця. У будинку № 10 мешкав математик, професор Київського університету Борис Букрєєв (1915–1962 роки), його син лікар-терапевт Євген Букрєєв і онук, фізик-теоретик Кирило Толпиго. У будинку № 11-А жили художник Віктор Маслянников (1920-ті роки) та мистецтвознавець Григорій Павлуцький, у будинку № 13 (не зберігся) — академік АН УРСР Орест Левицький, філолог Юліян Яворський та письменник Костянтин Паустовський.
У будинку № 14/7 проживали: літературознавець, академік АН УРСР і СРСР Олександр Білецький (1956–1961 роки, кв. 9), директор Ботанічного саду ім. О. Фоміна Іван Білокінь (1955–1975 роки, кв. 49), учений в галузі гідравліки Ю. Даденков (1954–1991 роки, кв. 54), фізик Іван Кондиленко (1954–1967, кв. 32), льотчик, тричі Герой Радянського Союзу Олександр Покришкін (кінець 1950-х — середина 1960-х років, кв. 29), учений в галузі електротехніки Іван Постніков (кінець 1960-х — середина 1970-х років, кв. 33), теплофізик і теплоенергетик Всеволод Толубинський (1955–1970 роки, кв. № 16), математик, академік АН УРСР Йосип Штокало (1974–1987 роки, кв. 19).
У будинку № 17/4 мешкала льотчиця, Герой Радянського Союзу Надія Федутенко (1970–1978), у будинку № 23 проживав художник Лев Крамаренко, а в будинку № 33 (не зберігся) — популярний київський журналіст, критик і театрознавець, викладач російської мови Всеволод Чаговець, батько майбутнього академіка Ростислава Чаговця. У будинку № 31 мешкав хімік, академік АН УРСР Анатолій Пилипенко (1976–1993).
Вулиця у мистецтві
Письменник Костянтин Паустовський згадував про своє проживання на Микільсько-Ботанічній вулиці в автобіографічній «Повісті про життя».
Меморіальні дошки
- буд. № 14/7 — меморіальна дошка на честь літературознавця академіка Олександра Білецького, який мешкав у цьому будинку у 1956–1961 роках. Відкрита 22 лютого 1973 року, скульптор Олександр Скобліков, архітектор Анатолій Ігнащенко.
- буд. № 14/7 — меморіальна дошка на честь історика, академіка АН УРСР Йосипа Штокало, який жив у цьому будинку у 1974–1987 роках. Відкрита 30 листопада 1989 року.
- буд. № 17/4 — меморіальна дошка на честь льотчиці, Героя Радянського Союзу Надії Федутенко, яка жила в цьому будинку в 1970–1978 роках. Відкрита у 1986 році, скульптор В. А. Дьяченко, архітектор .
Зображення
-
-
-
-
- Будинок прибутковий, Микільсько-Ботанічна 3
- Будинок житловий працівників Управління Київської дистанції будинків і споруд Південно-Західної залізниці, Микільсько-Ботанічна 5
- Будинок житловий Микільсько-Ботанчіна 8
- Будинок житловий працівників Управління Київської дистанції будинків і споруд Південно-Західної залізниці, Микільсько-Ботанічна 11
- Флігель житловий, в якому проживали живописець В. Л. Маслянников, мистецтвознавець, педагог Г. Г. Павлуцький, Микільсько-Ботанічна вул. 11а
- Меморіальна дошка Олександрові Білецькому
- Меморіальна дошка Йосипові Штокалу
- Меморіальна дошка Надії Федутенко
Примітки
- Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) [Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.]
- Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 19 липня 1939 року № 1143/29 «Про перейменування вулиць м. Києва по Сталінському району» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 11844. Арк. 47, 47зв. [Архівовано з першоджерела 10 квітня 2015.]
- Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
- Машкевич С. В. Улицы Киева. Ретропутешествие. — Х. : Фолио, 2015. — С. 36–39. (рос.)
Джерела
- Веб-енциклопедія Києва.
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 107.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 137. — .
- Микільсько-Ботанічна вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 158. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Звід пам'яток історії та культури України Енциклопедичне видання у 28-ти томах. Том 1, ч. 2. К., 2003
- Карты и схемы Киева // Вебсайт «Памяти киевских трамваев» (рос.)(англ.)
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 390. (рос.)
- Пам'ятки історії та культури України: Каталог-довідник. Зошит 2: Каталог-довідник пам'яток історії та культури України: м. Київ / В. О. Горбик (кер. автор. колект.) та ін. — К., 2007. — С. 126–127. — .
- Микільсько-Ботанічна вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
Посилання
- (рос.)
- (рос.)
- (рос.)
- (рос.)
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miki lsko Botani chna vu licya vulicya v Golosiyivskomu rajoni mista Kiyeva miscevist Pankivshina Prolyagaye vid Tarasivskoyi vulici do vulici Pavla Skoropadskogo Mikilsko Botanichna vulicya KiyivMikilsko Botanichna vulicyaMikilsko Botanichna vulicyaMiscevistPankivshinaRajonGolosiyivskijKolishni nazvivul Mikilska vul BotanichnaZagalni vidomostiProtyazhnist460 mKoordinati pochatku50 26 16 pn sh 30 30 25 sh d 50 438000 pn sh 30 507000 sh d 50 438000 30 507000 Koordinati 50 26 16 pn sh 30 30 25 sh d 50 438000 pn sh 30 507000 sh d 50 438000 30 507000Koordinati kincya50 26 29 pn sh 30 30 14 sh d 50 441472 pn sh 30 50389 sh d 50 441472 30 50389poshtovi indeksi01032 01033TransportNajblizhchi stanciyi metro Universitet AvtobusiA 5 po vulici Saksaganskogo TrolejbusiTr 3 14 po vulici Saksaganskogo 5 8 9 17 po Volodimirskij vulici Najblizhchi zaliznichni stanciyiKiyiv PasazhirskijRuhodnostoronnijPokrittyaasfaltZovnishni posilannyaKod u reyestri11048U proyekti OpenStreetMapr317486Mapa Mikilsko Botanichna vulicya u Vikishovishi Priluchayetsya Pankivska vulicya IstoriyaVulicya vpershe zgadana yak zaproektovana v 1836 roci prokladena yak poperechnij planuvalnij zv yazok mizh vulicyami novoutvorenogo rajonu de oselyalisya profesura sluzhbovci ta studenti Kiyivskogo universitetu tak zvanogo Latinskogo kvartalu Realno rozplanovana ta zabudovana v 50 h rokah XIX stolittya Spochatku nazivalasya Mikilska na chest imperatora Mikoli I taku zh nazvu mala teperishnya vulicya Ivana Mazepi U 1869 roci otrimala nazvu Botanichna adzhe prolyagala poblizu starogo botanichnogo sadu imeni Fomina roztashovanogo vzdovzh vulici Getmana Pavla Skoropadskogo Nazvu Mikilsko Botanichna vulicya pochali vzhivati z 90 h rokiv XIX stolittya U XX stolitti do 1930 h rokiv na kartah poznachalasya zdebilshogo yak Botanichna odnak v oficijnih dokumentah Mikilsko Botanichna vulicya Z 1939 roku nabula oficijnu nazvu Botanichna vulicya U poyasnenni do perejmenuvannya zaznachalosya sho u pershij chastini mistitsya cerkovna nazva Suchasnu nazvu vidnovleno 1944 roku Isnuye legenda yaka vtim ne vidpovidaye dijsnosti nachebto Mikilsko Botanichna vulicya nazvana na chest Mikoli Kostomarova ZabudovaZabudova vulici dosit riznostilova sformuvalasya perevazhno v radyanski chasi Budivli kincya XIX pochatku XX stolittya predstavleni zhitlovimi budinkami v stili modern neogotika ceglyanomu stili Cikavimi zrazkami pislyavoyennoyi stalinskoyi arhitekturi ye budinki 2 5 7 9 11 14 7 Pam yatki istoriyi ta arhitekturi Budinok 1 16 zhitlovij budinok u stili modern 1910 rik Arhitektor Mikola Yaskevich Budinok 2 zhitlovij budinok zvedenij za proektom arhitektora Anatoliya Cherkaskogo 1950 rik Budinok 3 zhitlovij budinok v eklektichnomu stili z elementami modernu 1910 ti roki Budinok 4 zhitlovij budinok u stili neogotika Zvedenij arhitektorom Yakubom Fridrihom Volmanom u 1896 1897 rokah Budinki 5 7 9 11 zhitlovi budinki zvedeni dlya pracivnikiv Upravlinnya budinkami 3 Kiyivskoyi distanciyi budinkiv i sporud Pivdenno Zahidnoyi zaliznici 1951 1958 roki Avtor proektu arhitektor S Yahnenko Budinok 10 zhitlovij budinok pochatku XX stolittya ceglyanij stil Budinok 11 A zhitlovij budinok kinec XIX pochatok XX stolittya Budinok 14 7 Budinok pracivnikiv nauki priznachavsya dlya profesorskogo skladu Kiyivskogo universitetu Zvedenij na pochatku 1950 h rokiv arhitektorom Vladislavom Fadeyichevim OsobistostiU budinku 1 16 meshkali pershij prezident UAN Volodimir Vernadskij 1918 rik kv 20 likar gigiyenist profesor Kiyivskogo universitetu 1918 1919 roki kv 20 pismennik Mikola Olijnik 1994 1997 roki kv 14 ekonomist Leonid Yasnopolskij 1920 ti roki kv 3 U budinku 4 prozhivali pravoznavec profesor Kiyivskogo unversitetu Leonid Bilogric Kotlyarevskij kinec XIX stolittya 1904 rik ekonomist golova USDRP Mikola Porsh 1910 ti roki prirodoznavec akademik UAN Pavlo Tutkovskij 1914 1920 ti roki U budinku 9 ne zberigsya prozhivala Sofiya Bogomolec mati akademika Oleksandra Bogomolcya U budinku 10 meshkav matematik profesor Kiyivskogo universitetu Boris Bukryeyev 1915 1962 roki jogo sin likar terapevt Yevgen Bukryeyev i onuk fizik teoretik Kirilo Tolpigo U budinku 11 A zhili hudozhnik Viktor Maslyannikov 1920 ti roki ta mistectvoznavec Grigorij Pavluckij u budinku 13 ne zberigsya akademik AN URSR Orest Levickij filolog Yuliyan Yavorskij ta pismennik Kostyantin Paustovskij U budinku 14 7 prozhivali literaturoznavec akademik AN URSR i SRSR Oleksandr Bileckij 1956 1961 roki kv 9 direktor Botanichnogo sadu im O Fomina Ivan Bilokin 1955 1975 roki kv 49 uchenij v galuzi gidravliki Yu Dadenkov 1954 1991 roki kv 54 fizik Ivan Kondilenko 1954 1967 kv 32 lotchik trichi Geroj Radyanskogo Soyuzu Oleksandr Pokrishkin kinec 1950 h seredina 1960 h rokiv kv 29 uchenij v galuzi elektrotehniki Ivan Postnikov kinec 1960 h seredina 1970 h rokiv kv 33 teplofizik i teploenergetik Vsevolod Tolubinskij 1955 1970 roki kv 16 matematik akademik AN URSR Josip Shtokalo 1974 1987 roki kv 19 U budinku 17 4 meshkala lotchicya Geroj Radyanskogo Soyuzu Nadiya Fedutenko 1970 1978 u budinku 23 prozhivav hudozhnik Lev Kramarenko a v budinku 33 ne zberigsya populyarnij kiyivskij zhurnalist kritik i teatroznavec vikladach rosijskoyi movi Vsevolod Chagovec batko majbutnogo akademika Rostislava Chagovcya U budinku 31 meshkav himik akademik AN URSR Anatolij Pilipenko 1976 1993 Vulicya u mistectviPismennik Kostyantin Paustovskij zgaduvav pro svoye prozhivannya na Mikilsko Botanichnij vulici v avtobiografichnij Povisti pro zhittya Memorialni doshkibud 14 7 memorialna doshka na chest literaturoznavcya akademika Oleksandra Bileckogo yakij meshkav u comu budinku u 1956 1961 rokah Vidkrita 22 lyutogo 1973 roku skulptor Oleksandr Skoblikov arhitektor Anatolij Ignashenko bud 14 7 memorialna doshka na chest istorika akademika AN URSR Josipa Shtokalo yakij zhiv u comu budinku u 1974 1987 rokah Vidkrita 30 listopada 1989 roku bud 17 4 memorialna doshka na chest lotchici Geroya Radyanskogo Soyuzu Nadiyi Fedutenko yaka zhila v comu budinku v 1970 1978 rokah Vidkrita u 1986 roci skulptor V A Dyachenko arhitektor ZobrazhennyaBudinok pributkovij Mikilsko Botanichna 3 Budinok zhitlovij pracivnikiv Upravlinnya Kiyivskoyi distanciyi budinkiv i sporud Pivdenno Zahidnoyi zaliznici Mikilsko Botanichna 5 Budinok zhitlovij Mikilsko Botanchina 8 Budinok zhitlovij pracivnikiv Upravlinnya Kiyivskoyi distanciyi budinkiv i sporud Pivdenno Zahidnoyi zaliznici Mikilsko Botanichna 11 Fligel zhitlovij v yakomu prozhivali zhivopisec V L Maslyannikov mistectvoznavec pedagog G G Pavluckij Mikilsko Botanichna vul 11a Memorialna doshka Oleksandrovi Bileckomu Memorialna doshka Josipovi Shtokalu Memorialna doshka Nadiyi FedutenkoPrimitkiChast officialnaya O naimenovanii nѣkotoryh ulic i ploshadej v Kievѣ Kievlyanin 1869 95 14 avgusta S 1 2 ros doref Arhivovano z pershodzherela 15 bereznya 2013 Postanova prezidiyi Kiyivskoyi miskoyi Radi robitnichih selyanskih ta chervonoarmijskih deputativ vid 19 lipnya 1939 roku 1143 29 Pro perejmenuvannya vulic m Kiyeva po Stalinskomu rajonu Derzhavnij arhiv m Kiyeva F R 1 Op 1 Spr 11844 Ark 47 47zv Arhivovano z pershodzherela 10 kvitnya 2015 Vityag z postanovi vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi miskoyi radi deputativ trudyashih vid 6 grudnya 1944 roku 286 2 Pro vporyadkuvannya najmenuvan plosh vulic ta provulkiv m Kiyeva Kiyivska pravda 1944 249 6223 22 grudnya S 2 Arhivovano z pershodzherela 22 chervnya 2013 Mashkevich S V Ulicy Kieva Retroputeshestvie H Folio 2015 S 36 39 ros DzherelaMikilsko Botanichna vulicya u sestrinskih Vikiproyektah Portal Kiyiv Fajli u Vikishovishi Veb enciklopediya Kiyeva Vulici Kiyeva Dovidnik uporyad A M Sigalov ta in K Reklama 1975 S 107 Vulici Kiyeva Dovidnik za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 S 137 ISBN 5 88500 070 0 Mikilsko Botanichna vulicya Vulici mista Kiyeva oficijnij dovidnik Dodatok do rishennya Kiyivskoyi miskoyi radi vid 22 sichnya 2015 roku 34 899 Pro zatverdzhennya oficijnogo dovidnika Vulici mista Kiyeva S 158 Arhivovano z pershodzherela 6 zhovtnya 2021 Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Enciklopedichne vidannya u 28 ti tomah Tom 1 ch 2 K 2003 Karty i shemy Kieva Vebsajt Pamyati kievskih tramvaev ros angl Kiev enciklopedicheskij spravochnik pod red A V Kudrickogo K Gl red Ukrainskoj Sovetskoj Enciklopedii 1982 S 390 ros Pam yatki istoriyi ta kulturi Ukrayini Katalog dovidnik Zoshit 2 Katalog dovidnik pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini m Kiyiv V O Gorbik ker avtor kolekt ta in K 2007 S 126 127 ISBN 978 966 8999 05 5 Mikilsko Botanichna vulicya MIAS ZMD Mistobudivnij kadastr Kiyeva Posilannya ros ros ros ros Ce nezavershena stattya pro Kiyiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi