Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ко́сачі (пол. Kosacz, рос. Косач) — український козацько-старшинський рід (за генеалогічною легендою сербського походження), що отримав у Російській імперії дворянство та дав Україні низку культурних та громадських діячів.
| Рід | Косачі |
|---|---|
| Держава | |
| Споріднені роди | Драгоманови |
 Kosach family у Вікісховищі | |
Найвідомішою представницею цього роду є поетеса, перекладачка, фольклористка та феміністка Леся Українка (Лариса Петрівна Косач).
Традиційний початок родоводу Косачів
Родовід Косачів, який сучасні історики (наприклад, ) називають традиційним , було складено приблизно у другій половині XVIII століття. Згідно з традиційним родоводом, представники Косачів виводять початок роду із часів сербського намісника Боснії і Герцеговини Стефана Вукчича Косача, а вже далі — від «шляхтича польської корони» Петра Косача зі Стародубщини (нині це південно-західна частина Брянської області Російської Федерації; історичний центр цієї землі — місто Стародуб).
Погарська лінія Косачів
Не всі дослідники погоджуються з традиційним початком родоводу Косачів. Деякі з них, зокрема український історик Олександр Оглоблин, вказують на факти, які стверджують безпосередньо стародубське походження Косачів, імовірно, з місцевих козаків чи міщан. Так, один із Косачів — Дмитро — був у 1715–1719 роках війтом у містечку Погар Стародубського полку (нині селище міського типу Погар Брянської області РФ).
Зазначений у традиційному родоводі «шляхтич польської корони» Петро Косач, за достовірними відомостями, був стародубським городничим за полковництва Михайла Миклашевського у 1690–1706 роках та Івана Скоропадського у 1706–1708 роках.
Син Петра Косача Василь служив значковим товаришем Стародубського полку, асесором стародубського полкового суду й бакланським сотником (1732–1755).
Степан Косач і його сини
Онук Петра Косача та син Василя Косача — Степан Васильович (народився близько 1705 року) — був писарем стародубського полкового суду (1732), згодом — полковим осавулом (1748) та писарем (1757–1763). Як маршал шляхти Погарського повіту брав участь у виборах до Комісії законодавчої 1767–1768 років.
Степан Васильович Косач мав кількох синів, з яких відомі Петро, Григорій, Василь і Федір.
Петро Степанович Косач 1763 року заступив батька на уряді полкового писаря, а у 1768–1778 роках виконував обов'язки стародубського полкового судді, відтоді служив бунчуковим товаришем, у 1782–1785 роках став погарським повітовим суддею, 1784 року дістав чин колезького асесора, у 1785–1789 роках за обранням дворянства головував у Новгород-Сіверському верхньому земському суді, а у 1791–1793 роках служив погарським повітовим маршалком.
Григорій Степанович Косач був бунчуковим товаришем, 1782 р. обраний на мглинського повітового маршалка.
Василь Степанович Косач деякий час був на військовій службі, але дослужився тільки до чина підпоручика. 1790 року його обрали головою погарського повітового суду.
Федір Степанович Косач був вахмістром, у цьому чині вийшов у відставку.
Мглинська лінія Косачів
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Косачі |
Окрім погарської лінії Петра Косача, була ще й споріднена з нею мглинська (із міста Мглин на Чернігівщині; нині це місто Брянської області Росії). Про те, що ці лінії були певним чином споріднені, свідчить обрання Григорія Степановича, правнука Петра Косача, погарчанина, маршалком мглинського повіту.
Документальних даних про те, коли відокремилися ці дві лінії, немає. Олександр Оглоблин вважає, що це, імовірно, відбулося у першій половині XVIII століття. Мглинська лінія походить від Йосипа Косача, який, можливо, був сином Петра Косача (або його сина Василя).
Із документів відомо про Матвія (народився близько 1740 року), другого сина Максима Осиповича, губернського секретаря, військового товариша (1765), абштитованого полкового судді й мглинського війта.
Косачі в XIX–XX століттях
Деякі представники мглинської лінії Косачів стали визначними діячами українського літературного та громадського життя другої половини XIX–XX століття. Саме з цієї гілки походили Петро Антонович Косач (1842–1909), Олена Антонівна Косач (1845–1927, у шлюбі — Тесленко-Приходько), Олександра Антонівна Косач (1847–1925, в шлюбі Шимановська) та Григорій Антонович Косач (1843–1907). Їхній батько, Антон Григорович Косач, був онуком Матвія Максимовича Косача.
Петро Косач і його діти
Петро Антонович Косач у різний час був головою з'їзду мирових посередників міст Волинської губернії: Новоград-Волинський, Луцьк, Ковель. Згідно з даними його формулярного списку про службу від 1899 року, йому належали родовий маєток у Чернігівській губернії (у місті Мглин) та маєток у Колодяжному (471 десятина). Дружині Ользі (сестра Михайла Драгоманова), яка ввійшла в літературу під псевдонімом Олена Пчілка, належала садиба Зелений Гай на Полтавщині (100 десятин).
Усього в сім'ї Петра та Ольги Косачів було два сини та чотири доньки. Найвідоміша з них — Лариса Петрівна Косач-Квітка (1871–1913, літературний псевдонім — Леся Українка) — українська поетеса, письменниця, фольклористка, феміністка та громадська діячка.
Відома як перекладачка й Ольга Петрівна Косач-Кривинюк (1877–1945).
Ученим-фізиком, метеорологом був брат Лесі та Ольги — Михайло Петрович Косач (1869–1903).
Решта дітей: музикантка та перекладачка Оксана Косач-Шимановська (1882–1975), Микола Косач (1884–1937), письменниця, перекладачка, культурна діячка Ізидора Косач-Борисова (1888–1980).
Письменницькі традиції роду Косачів за океаном у XX столітті продовжив Юрій Миколайович Косач (1909–1990) — син Миколи Косача, онук Петра Антоновича.
Сестри та брати Петра Косача
Петро був найстаршим із дітей колезького секретаря Антона Григоровича Косача (народився 1814 року — ровесник Тараса Шевченка) та . Вінчалися вони 15 (27) січня 1841 року в Мглині.
Письменниця, викладачка та етнографка Ольга Косач-Кривинюк писала у спогадах :
Дід наш, батьків батько Антон Григорович, був людина мало освічена, але од природи розумна, дуже чесна й добра, однак був він страшенно запальний і міг скипіти до нестями. Помер дід, як йому було 96 років (тобто в 1910 р.), і мало не до самого кінця свого життя був сильний і здоровий, ходив і їздив верхи на полювання, дивувався, коли хто казав, що зуби болять, бо не розумів, як то може «кістка боліти».
У подружжя Косачів народилося семеро дітей (з інтервалом приблизно в рік):
- 20 грудня 1841 (1 січня 1842) — Петро (батько Лесі Українки),
- 16 (28) листопада 1842 — Матвій (помер через два місяці — 23 січня (4 лютого) 1843 року),
- 16 (28) листопада 1843 — Григорій («дядя Гриша» для Лесі Українки),
- 9 (21) січня 1845 — Олена («тьотя Єля»), письменниця та громадська діячка,
- 10 (22) лютого 1846 — Порфирій (помер, не проживши і двох років, — 26 січня (7 лютого) 1848 року),
- 18 (30) березня 1847 — Олександра («тьотя Саша»),
- 30 липня (11 серпня) 1848 — Степан (помер у дитинстві).
3 (15) листопада 1848 року, через три місяці після народження останньої дитини, померла . По її смерті доглядати та виховувати дітей (двох хлопчиків і двох дівчаток віком від півтора до 7 років) узялася її старша сестра — Прасковія Степанівна Чернявська. Ольга Косач-Кривинюк писала у спогадах :
І наш батько, і його брати і сестри все життя згадували цю свою тітку з глибокою пошаною, любов'ю та вдячністю, як надзвичайно розумну добру, справедливу людину, лагідну та з сильним характером. Вона була так само, як і її молодша сестра, наша бабуня, гарно освічена на ті часи і влаштувала у себе в Мглині пансіон для дівчаток. В тому пансіоні разом з тітчиними ученицями наш батько одержав свою найпершу науку. Потім його оддали до Чернігівської гімназії. Під час науки в гімназії батько наш жив у пансіоні при ній.
Примітки
- Янишин Б. М., «Косачі» // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2008. — Т. 5. — . — С. 207.
- Косач-Кривинюк О. З моїх споминів // Спогади про Лесю Українку. — Видання 2-е, допованене. — К., 1971. — С. 29.
- Косач-Кривинюк О. З моїх споминів // Спогади про Лесю Українку. — Видання 2-е, допованене. — К., 1971. — С. 30.
Джерела
- Янишин Б. М. Косачі // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2008. — Т. 5. — . — С. 206—207.
- Лазаревский О. Описание Старой Малороссии: Материалы для истории заселения, землевладения и управления. — Т. 1: Полк Стародубский. — К., 1888.
- Косач М. П. // Исторический вестник. — 1903. — Т. 94.
- Косач П. А. // Исторический вестник. — 1909. — Т. 116.
- Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник. — Т. 1—3. — К., 1910.
- Косач-Кривинюк О. Леся Українка: Хронологія життя і творчості. — Нью-Йорк, 1970.
- Борисюк Т. Трагедія великого роду // Літературна Україна. — 1991. — 1 серпня.
- Дворянське гніздо Косачів / І. О. Денисюк, Т. О. Скрипка. — Л.: Академічний експрес, 1999. — 268 с.: іл. — Бібліогр.: с. 265—268.
- Оглоблин О. Матеріяли до родословної Косачів // Лариса Петрівна Косач-Квітка (Леся Українка): Біографічні матеріали. Спогади. Іконографія. — К., 2004.
- Мороз М. О. Літопис життя і творчості Лесі Українки. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 516—517.
- Ігор Роздобудько. Український рух на Стародубщині у 2-й половині 19-го ст. // Стародубщина. Нарис українського життя краю. [ 15 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Михайло Косач (Михайло Обачний). Твори. Переклади. Листи. Записи кобзарських дум. Київ: Видавничий дім «Комора». 2017. ‒ 590 c.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ko sachi pol Kosacz ros Kosach ukrayinskij kozacko starshinskij rid za genealogichnoyu legendoyu serbskogo pohodzhennya sho otrimav u Rosijskij imperiyi dvoryanstvo ta dav Ukrayini nizku kulturnih ta gromadskih diyachiv KosachiRidKosachiDerzhavaKorolivstvo Polske Getmanshina Rich Pospolita Rosijska imperiyaSporidneni rodiDragomanovi Kosach family u Vikishovishi Najvidomishoyu predstavniceyu cogo rodu ye poetesa perekladachka folkloristka ta feministka Lesya Ukrayinka Larisa Petrivna Kosach Tradicijnij pochatok rodovodu KosachivDiv takozh Nova Serbiya ta Slov yanoserbiya Rodovid Kosachiv yakij suchasni istoriki napriklad nazivayut tradicijnim bulo skladeno priblizno u drugij polovini XVIII stolittya Zgidno z tradicijnim rodovodom predstavniki Kosachiv vivodyat pochatok rodu iz chasiv serbskogo namisnika Bosniyi i Gercegovini Stefana Vukchicha Kosacha a vzhe dali vid shlyahticha polskoyi koroni Petra Kosacha zi Starodubshini nini ce pivdenno zahidna chastina Bryanskoyi oblasti Rosijskoyi Federaciyi istorichnij centr ciyeyi zemli misto Starodub Pogarska liniya KosachivNe vsi doslidniki pogodzhuyutsya z tradicijnim pochatkom rodovodu Kosachiv Deyaki z nih zokrema ukrayinskij istorik Oleksandr Ogloblin vkazuyut na fakti yaki stverdzhuyut bezposeredno starodubske pohodzhennya Kosachiv imovirno z miscevih kozakiv chi mishan Tak odin iz Kosachiv Dmitro buv u 1715 1719 rokah vijtom u mistechku Pogar Starodubskogo polku nini selishe miskogo tipu Pogar Bryanskoyi oblasti RF Zaznachenij u tradicijnomu rodovodi shlyahtich polskoyi koroni Petro Kosach za dostovirnimi vidomostyami buv starodubskim gorodnichim za polkovnictva Mihajla Miklashevskogo u 1690 1706 rokah ta Ivana Skoropadskogo u 1706 1708 rokah Sin Petra Kosacha Vasil sluzhiv znachkovim tovarishem Starodubskogo polku asesorom starodubskogo polkovogo sudu j baklanskim sotnikom 1732 1755 Stepan Kosach i jogo sini Onuk Petra Kosacha ta sin Vasilya Kosacha Stepan Vasilovich narodivsya blizko 1705 roku buv pisarem starodubskogo polkovogo sudu 1732 zgodom polkovim osavulom 1748 ta pisarem 1757 1763 Yak marshal shlyahti Pogarskogo povitu brav uchast u viborah do Komisiyi zakonodavchoyi 1767 1768 rokiv Stepan Vasilovich Kosach mav kilkoh siniv z yakih vidomi Petro Grigorij Vasil i Fedir Petro Stepanovich Kosach 1763 roku zastupiv batka na uryadi polkovogo pisarya a u 1768 1778 rokah vikonuvav obov yazki starodubskogo polkovogo suddi vidtodi sluzhiv bunchukovim tovarishem u 1782 1785 rokah stav pogarskim povitovim suddeyu 1784 roku distav chin kolezkogo asesora u 1785 1789 rokah za obrannyam dvoryanstva golovuvav u Novgorod Siverskomu verhnomu zemskomu sudi a u 1791 1793 rokah sluzhiv pogarskim povitovim marshalkom Grigorij Stepanovich Kosach buv bunchukovim tovarishem 1782 r obranij na mglinskogo povitovogo marshalka Vasil Stepanovich Kosach deyakij chas buv na vijskovij sluzhbi ale dosluzhivsya tilki do china pidporuchika 1790 roku jogo obrali golovoyu pogarskogo povitovogo sudu Fedir Stepanovich Kosach buv vahmistrom u comu chini vijshov u vidstavku Mglinska liniya KosachivVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kosachi Okrim pogarskoyi liniyi Petra Kosacha bula she j sporidnena z neyu mglinska iz mista Mglin na Chernigivshini nini ce misto Bryanskoyi oblasti Rosiyi Pro te sho ci liniyi buli pevnim chinom sporidneni svidchit obrannya Grigoriya Stepanovicha pravnuka Petra Kosacha pogarchanina marshalkom mglinskogo povitu Dokumentalnih danih pro te koli vidokremilisya ci dvi liniyi nemaye Oleksandr Ogloblin vvazhaye sho ce imovirno vidbulosya u pershij polovini XVIII stolittya Mglinska liniya pohodit vid Josipa Kosacha yakij mozhlivo buv sinom Petra Kosacha abo jogo sina Vasilya Iz dokumentiv vidomo pro Matviya narodivsya blizko 1740 roku drugogo sina Maksima Osipovicha gubernskogo sekretarya vijskovogo tovarisha 1765 abshtitovanogo polkovogo suddi j mglinskogo vijta Kosachi v XIX XX stolittyahDeyaki predstavniki mglinskoyi liniyi Kosachiv stali viznachnimi diyachami ukrayinskogo literaturnogo ta gromadskogo zhittya drugoyi polovini XIX XX stolittya Same z ciyeyi gilki pohodili Petro Antonovich Kosach 1842 1909 Olena Antonivna Kosach 1845 1927 u shlyubi Teslenko Prihodko Oleksandra Antonivna Kosach 1847 1925 v shlyubi Shimanovska ta Grigorij Antonovich Kosach 1843 1907 Yihnij batko Anton Grigorovich Kosach buv onukom Matviya Maksimovicha Kosacha Petro Kosach i jogo diti Petro Antonovich Kosach link 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Petro Antonovich Kosach Petro Antonovich Kosach u riznij chas buv golovoyu z yizdu mirovih poserednikiv mist Volinskoyi guberniyi Novograd Volinskij Luck Kovel Zgidno z danimi jogo formulyarnogo spisku pro sluzhbu vid 1899 roku jomu nalezhali rodovij mayetok u Chernigivskij guberniyi u misti Mglin ta mayetok u Kolodyazhnomu 471 desyatina Druzhini Olzi sestra Mihajla Dragomanova yaka vvijshla v literaturu pid psevdonimom Olena Pchilka nalezhala sadiba Zelenij Gaj na Poltavshini 100 desyatin Usogo v sim yi Petra ta Olgi Kosachiv bulo dva sini ta chotiri donki Najvidomisha z nih Larisa Petrivna Kosach Kvitka 1871 1913 literaturnij psevdonim Lesya Ukrayinka ukrayinska poetesa pismennicya folkloristka feministka ta gromadska diyachka Vidoma yak perekladachka j Olga Petrivna Kosach Krivinyuk 1877 1945 Uchenim fizikom meteorologom buv brat Lesi ta Olgi Mihajlo Petrovich Kosach 1869 1903 Reshta ditej muzikantka ta perekladachka Oksana Kosach Shimanovska 1882 1975 Mikola Kosach 1884 1937 pismennicya perekladachka kulturna diyachka Izidora Kosach Borisova 1888 1980 Pismennicki tradiciyi rodu Kosachiv za okeanom u XX stolitti prodovzhiv Yurij Mikolajovich Kosach 1909 1990 sin Mikoli Kosacha onuk Petra Antonovicha Sestri ta brati Petra Kosacha Petro buv najstarshim iz ditej kolezkogo sekretarya Antona Grigorovicha Kosacha narodivsya 1814 roku rovesnik Tarasa Shevchenka ta Vinchalisya voni 15 27 sichnya 1841 roku v Mglini Pismennicya vikladachka ta etnografka Olga Kosach Krivinyuk pisala u spogadah Did nash batkiv batko Anton Grigorovich buv lyudina malo osvichena ale od prirodi rozumna duzhe chesna j dobra odnak buv vin strashenno zapalnij i mig skipiti do nestyami Pomer did yak jomu bulo 96 rokiv tobto v 1910 r i malo ne do samogo kincya svogo zhittya buv silnij i zdorovij hodiv i yizdiv verhi na polyuvannya divuvavsya koli hto kazav sho zubi bolyat bo ne rozumiv yak to mozhe kistka boliti U podruzhzhya Kosachiv narodilosya semero ditej z intervalom priblizno v rik 20 grudnya 1841 1 sichnya 1842 Petro batko Lesi Ukrayinki 16 28 listopada 1842 Matvij pomer cherez dva misyaci 23 sichnya 4 lyutogo 1843 roku 16 28 listopada 1843 Grigorij dyadya Grisha dlya Lesi Ukrayinki 9 21 sichnya 1845 Olena totya Yelya pismennicya ta gromadska diyachka 10 22 lyutogo 1846 Porfirij pomer ne prozhivshi i dvoh rokiv 26 sichnya 7 lyutogo 1848 roku 18 30 bereznya 1847 Oleksandra totya Sasha 30 lipnya 11 serpnya 1848 Stepan pomer u ditinstvi 3 15 listopada 1848 roku cherez tri misyaci pislya narodzhennya ostannoyi ditini pomerla Po yiyi smerti doglyadati ta vihovuvati ditej dvoh hlopchikiv i dvoh divchatok vikom vid pivtora do 7 rokiv uzyalasya yiyi starsha sestra Praskoviya Stepanivna Chernyavska Olga Kosach Krivinyuk pisala u spogadah I nash batko i jogo brati i sestri vse zhittya zgaduvali cyu svoyu titku z glibokoyu poshanoyu lyubov yu ta vdyachnistyu yak nadzvichajno rozumnu dobru spravedlivu lyudinu lagidnu ta z silnim harakterom Vona bula tak samo yak i yiyi molodsha sestra nasha babunya garno osvichena na ti chasi i vlashtuvala u sebe v Mglini pansion dlya divchatok V tomu pansioni razom z titchinimi uchenicyami nash batko oderzhav svoyu najpershu nauku Potim jogo oddali do Chernigivskoyi gimnaziyi Pid chas nauki v gimnaziyi batko nash zhiv u pansioni pri nij PrimitkiYanishin B M Kosachi Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2008 T 5 ISBN 978 966 00 0855 4 S 207 Kosach Krivinyuk O Z moyih spominiv Spogadi pro Lesyu Ukrayinku Vidannya 2 e dopovanene K 1971 S 29 Kosach Krivinyuk O Z moyih spominiv Spogadi pro Lesyu Ukrayinku Vidannya 2 e dopovanene K 1971 S 30 DzherelaYanishin B M Kosachi Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2008 T 5 ISBN 978 966 00 0855 4 S 206 207 Lazarevskij O Opisanie Staroj Malorossii Materialy dlya istorii zaseleniya zemlevladeniya i upravleniya T 1 Polk Starodubskij K 1888 Kosach M P Istoricheskij vestnik 1903 T 94 Kosach P A Istoricheskij vestnik 1909 T 116 Modzalevskij V L Malorossijskij rodoslovnik T 1 3 K 1910 Kosach Krivinyuk O Lesya Ukrayinka Hronologiya zhittya i tvorchosti Nyu Jork 1970 Borisyuk T Tragediya velikogo rodu Literaturna Ukrayina 1991 1 serpnya Dvoryanske gnizdo Kosachiv I O Denisyuk T O Skripka L Akademichnij ekspres 1999 268 s il Bibliogr s 265 268 Ogloblin O Materiyali do rodoslovnoyi Kosachiv Larisa Petrivna Kosach Kvitka Lesya Ukrayinka Biografichni materiali Spogadi Ikonografiya K 2004 Moroz M O Litopis zhittya i tvorchosti Lesi Ukrayinki K Naukova dumka 1992 S 516 517 Igor Rozdobudko Ukrayinskij ruh na Starodubshini u 2 j polovini 19 go st Starodubshina Naris ukrayinskogo zhittya krayu 15 kvitnya 2014 u Wayback Machine Mihajlo Kosach Mihajlo Obachnij Tvori Perekladi Listi Zapisi kobzarskih dum Kiyiv Vidavnichij dim Komora 2017 590 c ISBN 978 617 7286 26 3