|
Руму́нське королівство (рум. Regatul României) — історична держава, що існувала з 1881 до 1947 року. Окрім території сучасної Румунії, в різні часи включало території Бессарабії, Північної Буковини та Південної Добруджі.
Географічні та демографічні дані
Територія
Румунське королівство в різні роки свого існування охоплювало різні території. До моменту проголошення Румунії королівством до складу держави входили Волощина, Молдова, Добруджа. Східний кордон королівства проходив по річках Прут та Дунай, південний — по річці Дунай, східний проходив уздовж західних меж Банату, північний — по верхів'ях Карпатських гір, а потім на схід до Прута, на південному сході королівство виходило до Чорного моря.
У 1913 році, за результатами Другої балканської війни, Румунське королівство анексувало Південну Добруджу, що до цього належала Болгарському царству. Румунське королівство до Першої світової війни межувало з Болгарським царством, Королівством Сербія, Австро-Угорською імперією та Російською імперією. Масштабна зміна меж відбулася в 1918 році з розпадом Австро-Угорської та Російської імперій. Після розпаду цих держав до складу Румунського королівства увійшли Банат, Буковина, Трансильванія, Марамуреш, Бессарабія (остання в СРСР вважалася окупованою територією). В результаті Першої світової війни виникли нові держави, і з 20-х рр. XX ст. королівство межувало з Болгарським царством, Королівством Югославія, Угорським королівством, Чехословацькою Республікою, Польською Республікою, СРСР. З 1918 по 1940 кордон Румунського королівства пролягав на півдні від Кранева на березі Чорного моря до Туртукайської гори на березі Дунаю, далі на заході від Туртукайської гори на Дунаї проходив по Дунаю до Баната, де повертав на північ (цей край розділили на дві частини Румунія і Королівство Югославія), а потім уздовж кордону Угорського королівства на північний схід і проходив по північних районах Трансильванії до Буковини, повертаючи тут на схід і прямуючи до Дністра, а далі по Дністру на південь до Дністровського лиману і Чорного моря.
1940 року королівство втратило низку областей: Північну Трансильванію, що відійшла до Угорського королівства, Бессарабію і Буковину, що увійшли до складу Радянського Союзу, Південну Добруджу, яка знову увійшла до складу Болгарського царства. Тепер східний кордон королівства знову проходив по Пруту і Дунаю, а кордон у Добруджі проходив по лінії 1912 року. Румунське королівство втратила спільні кордони з Чехословацькою Республікою та з Польською Республікою. Румунська територія значно скоротилася. Під час Другої світової війни Румунське королівство напало на СРСР, окупувавши Бессарабію, Буковину та межиріччя Дністра і Південного Бугу. Ці території, крім Трансністрії, румунська влада оголосила складовою частиною Румунського королівства. Трансністрія була окупаційною зоною. Після Другої світової війни Румунському королівству повернули тільки Північну Трансильванію, своєю чергою, район Герца, острів Зміїний і кілька островів в дельті Дунаю відійшли до СРСР.
Адміністративно-територіальний поділ
Столицею королівства був Бухарест. Основною адміністративно-територіальною одиницею — жудець. Територія Румунського королівства за весь час його існування неодноразово змінювалася, тому в різні періоди своєї історії в королівстві було різна кількість жудеців. Наприкінці XIX — початку XX століття Румунське королівство ділилося на 3 провінції (Волощина, Добруджа та Молдова), кожна з яких складалася з округів. Всього в державі було 32 округи, аналогічні пізніше запровадженому жудецю. До того моменту в складі Румунії не було Бессарабії, Південної Добруджі та Трансильванії. У 1938–1940 королівство ділилося на цинути Арджеш, Крішурь, Дунеря, Жіу, Мерій, Муреш, Ністру, Прут, Сучава, Тіміш.
Історія Румунії | |
---|---|
Доісторичний час | |
Культура Кукутені-Трипілля | |
Культура Хаманджія | |
(Бронзова доба у Румунії) | |
Дакія | |
Гети | |
Римська Дакія | |
Середньовіччя | |
Переселення готів | |
Печенізький каганат | |
Перше Болгарське царство | |
Золота Орда | |
Угорське королівство | |
Князівство Волощина Утворення Молдови | |
Трансильванське князівство (1570—1711) | |
Трансильванське князівство (1711—1867) | |
Фанаріоти | |
Дунайські князівства | |
Молдавська революція (1848) | |
Волоська революція (1848) | |
Війна за незалежність Румунії | |
Румунське королівство | |
Румунська кампанія (1916—1917) | |
Унія Бессарабії і Румунії | |
Велика Румунія | |
Бесарабсько-буковинський похід (1940) | |
Румунія в Другій світовій війні | |
Соціалістична Республіка Румунія | |
Радянська окупація Румунії | |
Студентський рух (1956) | |
Румунська революція (1989) | |
Сучасність | |
Питання возз'єднання | |
Румунія | |
У 1918—1940 Румунія досягла максимального розширення своїх кордонів за всю свою історію, в цей момент у ній був 71 жудець: Алба (центр — Алба-Юлія), Арад (центр — Арад), Арджеш (центр — Куртя-де-Арджеш), Бакеу (центр — Бакеу), Бая (центр — Фелтічені), Біхор (центр — Орадя), Ботошані (центр — Ботошані), Брашов (центр — Брашов), Бреїла (центр — Бреїла), Бузеу (центр — Бузеу), Белць (центр — Бєльці), Васлуй (центр — Васлуй), Влашка (центр — Джурджу), Вилча (центр — Римніку-Вилча), Горж (центр — Тиргу-Жіу), Долж (центр — Крайова), Дорохой (центр — Дорохой), Дуростор (центр — Силистра), Димбовіца (центр — Тирговіште), Ізмаїл (центр — Ізмаїл), Ілфов (центр — Бухарест), Каліакра (центр — Базарджик), Караш (центр — Оравиця), Кагул (центр — Кагул), Клуж (центр — Клуж), Ковурлуй (центр — Галац), Констанца (центр — Констанца), Кимпулунг (центр — Кимпулунг), Лепушна (центр — Кишинів), Марамуреш (центр — Сірет), Мехедінць (центр — Дробета-Турну-Северин), Муреш (центр — Тиргу-Муреш), Мусчел (центр — Кимполунг), Несеуд (центр — Бистриця), Нямц (центр — П'ятра-Нямц), Одорхей (центр — Одорхей), Олт (центр — Слатіна), Орхей (центр — Оргіїв), Прахова (центр — Плоєшті), Путна (центр — Фокшани), Роман (центр — Роман), Романаці (центр — Каракал), Римніку-Серат (центр — Римніку-Серат), Радівці (центр — Радівці), Сату-Маре (центр — Сату-Маре), Северин (центр — Лугож), Сібіу (центр — Сібіу), Сомеш (центр — Деж), Сорока (центр — Сороки), Сторожинець (центр — Сторожинець), Сучава (центр — Сучава), Селаж (центр — Залеу), Текуч (центр — Текуч), Телеорман (центр — Турну-Мегуреле), Тігіна (центр — Тигина, сучас. Бендери), Тіміш Торонтал (центр — Тімішоара), Трей Скауне (центр — Сфинту-Георге), Тулча (центр — Тулча), Турда (центр — Турда), Тутова (центр — Бирлад), Тирнава-Маре (центр — Сігішоара), Тирнава-Міке (центр — Блаж), Фегераш (центр — Фегераш), Фелчу (центр — Хуші), Хотин (центр — Хотин), Хунедоара (центр — Дева), Чернеуць (центр — Чернівці), Четатя-Албе (центр — Четатя-Албе, сучас. Білгород-Дністровський), Чук (центр — М'єркуря-Чук), Яломіца (центр — Келераші), Ясси (центр — Ясси).
У 1940 році Румунія втратила жудець Белць, Ізмаїл, Кагул, Лепушна, Орхей, Радівці, Сорока, Сторожинець, Тигина, Хотин, Чернеуць, Четатя-Албе (увійшли до складу СРСР), Біхор, Клуж, Марамуреш, Муреш, Несеуд, Одорхей, Сату-Маре, Сомеш, Селаж, Трей Скауне, Чук (увійшли до складу Угорського королівства), Дуростор і Каліакра (увійшли до складу Болгарського царства).
Населення
Кількість жителів Румунського королівства не було постійною, приріст населення в кінці XIX століття був високим. У 1890, у Румунському королівстві проживало 5 300 000 осіб, у 1900 — 6 000 000 осіб, у 1910 — 6 900 000 осіб, у 1915 — 7 800 000 осіб, у 1921 населення країни різко збільшилася, переважно за рахунок розширення території в попередні роки, і склало 15 600 000 осіб. У 1939 в державі вже проживало 19 900 000 осіб. З втратою Північної Трансильванії, Південної Добруджі, Північної Буковини та Бессарабії чисельність населення держави скоротилася за рахунок втрати частини жителів, що проживали на цих територіях, і склала 13 600 000 осіб. З поверненням Північної Трансильванії напередодні ліквідації монархії у 1946 році число жителів Румунського королівства знову зросло і становило 15 800 000 осіб.
Основу населення держави становили румуни, їх чисельність в різні роки складала від 71,9 % (1930) до 92,2 % (1899). До 1918 року друге місце за чисельністю після румун займали євреї (близько 5 %). Після 1918 року другим за чисельністю народом королівства стали трансильванські угорці (секеї та чангоші), євреї зайняли четверте місце (після німців). В 1930 році кількість угорців в Королівстві Румунія становило 7 % або 1 400 000 осіб, німців — 4,1 %, євреїв — 4 %. Згідно з переписом населення 1930 року, русини та українці складали 3,2 %, росіяни — 2,3 %, болгари — 2 %. Також в Румунії проживали турки, гагаузи, чехи, словаки, серби, хорвати, словенці, поляки, татари, вірмени, албанці тощо. В 1930 році 73 % жителів королівства назвали своєю рідною мовою румунську, 8,6 % — угорську, 4, 2 % — російську, 3,6 % — українську, 2,9 % — їдиш, 2 % — болгарську, 1, 6 % — турецьку та татарську. Згідно з переписом населення, 72 % населення Румунського королівства сповідували православ'я, 7,9 % — греко-католицизм, 8 % — римо-католицизм, 3,9 % — кальвінізм, 2,2 % — лютеранство.
Історія
Було проголошене князем (домнітором) Румунії у 1881 році. Під час Другої Балканської війни завоювало Південну Добруджу. В 1918 році значно розширило свою територію, включивши до свого складу Трансильванію, Банат, Бессарабію та Буковину. У 1940 році втратило ряд територій, зокрема вищеперелічені (окрім півдня Трансильванії та Банату). У Другій світовій війні внаслідок внутрішніх заворушень та зовнішньополітичної ізоляції виступило на боці Третього Рейху. В 1944 році на територію держави увійшли радянські війська, а в 1947 році королівство було перетворене у Румунську Народну Республіку.
Див. також
Примітки
- Румунське королівство на початку XX ст. - Новітня історія Центральноєвропейських та Балканських країн ХХ століття. uahistory.co (укр.). Процитовано 22 грудня 2023.
- Свобода, Радіо (13 травня 2008). 90 років від анексії Бессарабії Румунським королівством. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 22 грудня 2023.
- Організація управління в українських землях королівської Румунії (1918–1940 рр.)
- . World Wide History Project (рос.). Архів оригіналу за 23 червня 2006. Процитовано 28 лютого 2009.
{{}}
: Вказано більш, ніж один|deadlink=
та|deadurl=
() - (англ.). Historical Atlas. Архів оригіналу за 9 березня 2009. Процитовано 7 березня 2009.
- Recensământul populaţiei din 1930 (Romanian) . Institutul Central de Statistică. с. XXIV. Процитовано 20 липня 2008.[недоступне посилання з квітня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rumunske korolivstvo Regatul Romaniei 1881 1947 Prapor GerbDeviz Nihil Sine DeoU 1939U 1942Stolicya BuharestMova i rumunskaForma pravlinnya konstitucijna monarhiya 1881 1914 Karol I 1914 1927 Ferdinand I 1927 1930 Mihaj I 1she pravlinnya 1930 1940 Karol II 1940 1947 Mihaj I 2ge pravlinnya Poperednik NastupnikOb yednane knyazivstvo Voloshini i MoldoviMoldovska Demokratichna RespublikaAvstro Ugorshina Socialistichna respublika RumuniyaMoldovska Radyanska Socialistichna RespublikaUkrayinska Radyanska Socialistichna RespublikaBolgarske carstvoVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rumunske korolivstvo Rumu nske korolivstvo rum Regatul Romaniei istorichna derzhava sho isnuvala z 1881 do 1947 roku Okrim teritoriyi suchasnoyi Rumuniyi v rizni chasi vklyuchalo teritoriyi Bessarabiyi Pivnichnoyi Bukovini ta Pivdennoyi Dobrudzhi Geografichni ta demografichni daniTeritoriya Rumunske korolivstvo v rizni roki svogo isnuvannya ohoplyuvalo rizni teritoriyi Do momentu progoloshennya Rumuniyi korolivstvom do skladu derzhavi vhodili Voloshina Moldova Dobrudzha Shidnij kordon korolivstva prohodiv po richkah Prut ta Dunaj pivdennij po richci Dunaj shidnij prohodiv uzdovzh zahidnih mezh Banatu pivnichnij po verhiv yah Karpatskih gir a potim na shid do Pruta na pivdennomu shodi korolivstvo vihodilo do Chornogo morya Rumunske korolivstvo z 1881 do 1918 roku tak zvane Stare korolivstvo U 1913 roci za rezultatami Drugoyi balkanskoyi vijni Rumunske korolivstvo aneksuvalo Pivdennu Dobrudzhu sho do cogo nalezhala Bolgarskomu carstvu Rumunske korolivstvo do Pershoyi svitovoyi vijni mezhuvalo z Bolgarskim carstvom Korolivstvom Serbiya Avstro Ugorskoyu imperiyeyu ta Rosijskoyu imperiyeyu Masshtabna zmina mezh vidbulasya v 1918 roci z rozpadom Avstro Ugorskoyi ta Rosijskoyi imperij Pislya rozpadu cih derzhav do skladu Rumunskogo korolivstva uvijshli Banat Bukovina Transilvaniya Maramuresh Bessarabiya ostannya v SRSR vvazhalasya okupovanoyu teritoriyeyu V rezultati Pershoyi svitovoyi vijni vinikli novi derzhavi i z 20 h rr XX st korolivstvo mezhuvalo z Bolgarskim carstvom Korolivstvom Yugoslaviya Ugorskim korolivstvom Chehoslovackoyu Respublikoyu Polskoyu Respublikoyu SRSR Z 1918 po 1940 kordon Rumunskogo korolivstva prolyagav na pivdni vid Kraneva na berezi Chornogo morya do Turtukajskoyi gori na berezi Dunayu dali na zahodi vid Turtukajskoyi gori na Dunayi prohodiv po Dunayu do Banata de povertav na pivnich cej kraj rozdilili na dvi chastini Rumuniya i Korolivstvo Yugoslaviya a potim uzdovzh kordonu Ugorskogo korolivstva na pivnichnij shid i prohodiv po pivnichnih rajonah Transilvaniyi do Bukovini povertayuchi tut na shid i pryamuyuchi do Dnistra a dali po Dnistru na pivden do Dnistrovskogo limanu i Chornogo morya 1940 roku korolivstvo vtratilo nizku oblastej Pivnichnu Transilvaniyu sho vidijshla do Ugorskogo korolivstva Bessarabiyu i Bukovinu sho uvijshli do skladu Radyanskogo Soyuzu Pivdennu Dobrudzhu yaka znovu uvijshla do skladu Bolgarskogo carstva Teper shidnij kordon korolivstva znovu prohodiv po Prutu i Dunayu a kordon u Dobrudzhi prohodiv po liniyi 1912 roku Rumunske korolivstvo vtratila spilni kordoni z Chehoslovackoyu Respublikoyu ta z Polskoyu Respublikoyu Rumunska teritoriya znachno skorotilasya Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Rumunske korolivstvo napalo na SRSR okupuvavshi Bessarabiyu Bukovinu ta mezhirichchya Dnistra i Pivdennogo Bugu Ci teritoriyi krim Transnistriyi rumunska vlada ogolosila skladovoyu chastinoyu Rumunskogo korolivstva Transnistriya bula okupacijnoyu zonoyu Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Rumunskomu korolivstvu povernuli tilki Pivnichnu Transilvaniyu svoyeyu chergoyu rajon Gerca ostriv Zmiyinij i kilka ostroviv v delti Dunayu vidijshli do SRSR Administrativno teritorialnij podil Cinuti Rumunskogo korolivstva na 1939 Stoliceyu korolivstva buv Buharest Osnovnoyu administrativno teritorialnoyu odiniceyu zhudec Teritoriya Rumunskogo korolivstva za ves chas jogo isnuvannya neodnorazovo zminyuvalasya tomu v rizni periodi svoyeyi istoriyi v korolivstvi bulo rizna kilkist zhudeciv Naprikinci XIX pochatku XX stolittya Rumunske korolivstvo dililosya na 3 provinciyi Voloshina Dobrudzha ta Moldova kozhna z yakih skladalasya z okrugiv Vsogo v derzhavi bulo 32 okrugi analogichni piznishe zaprovadzhenomu zhudecyu Do togo momentu v skladi Rumuniyi ne bulo Bessarabiyi Pivdennoyi Dobrudzhi ta Transilvaniyi U 1938 1940 korolivstvo dililosya na cinuti Ardzhesh Krishur Dunerya Zhiu Merij Muresh Nistru Prut Suchava Timish Mezhi Rumuniyi 1941 rokuIstoriya RumuniyiDoistorichnij chasKultura Kukuteni TripillyaKultura HamandzhiyaBronzova doba u RumuniyiDakiyaGetiRimska DakiyaSerednovichchyaPereselennya gotivPechenizkij kaganatPershe Bolgarske carstvoZolota OrdaUgorske korolivstvoKnyazivstvo Voloshina Utvorennya MoldoviTransilvanske knyazivstvo 1570 1711 Transilvanske knyazivstvo 1711 1867 FanariotiDunajski knyazivstvaMoldavska revolyuciya 1848 Voloska revolyuciya 1848 Vijna za nezalezhnist RumuniyiRumunske korolivstvoRumunska kampaniya 1916 1917 Uniya Bessarabiyi i RumuniyiVelika RumuniyaBesarabsko bukovinskij pohid 1940 Rumuniya v Drugij svitovij vijniSocialistichna Respublika RumuniyaRadyanska okupaciya RumuniyiStudentskij ruh 1956 Rumunska revolyuciya 1989 SuchasnistPitannya vozz yednannyaRumuniyaPortal Rumuniya pereglyanutiredaguvati U 1918 1940 Rumuniya dosyagla maksimalnogo rozshirennya svoyih kordoniv za vsyu svoyu istoriyu v cej moment u nij buv 71 zhudec Alba centr Alba Yuliya Arad centr Arad Ardzhesh centr Kurtya de Ardzhesh Bakeu centr Bakeu Baya centr Felticheni Bihor centr Oradya Botoshani centr Botoshani Brashov centr Brashov Breyila centr Breyila Buzeu centr Buzeu Belc centr Byelci Vasluj centr Vasluj Vlashka centr Dzhurdzhu Vilcha centr Rimniku Vilcha Gorzh centr Tirgu Zhiu Dolzh centr Krajova Dorohoj centr Dorohoj Durostor centr Silistra Dimbovica centr Tirgovishte Izmayil centr Izmayil Ilfov centr Buharest Kaliakra centr Bazardzhik Karash centr Oravicya Kagul centr Kagul Kluzh centr Kluzh Kovurluj centr Galac Konstanca centr Konstanca Kimpulung centr Kimpulung Lepushna centr Kishiniv Maramuresh centr Siret Mehedinc centr Drobeta Turnu Severin Muresh centr Tirgu Muresh Muschel centr Kimpolung Neseud centr Bistricya Nyamc centr P yatra Nyamc Odorhej centr Odorhej Olt centr Slatina Orhej centr Orgiyiv Prahova centr Ployeshti Putna centr Fokshani Roman centr Roman Romanaci centr Karakal Rimniku Serat centr Rimniku Serat Radivci centr Radivci Satu Mare centr Satu Mare Severin centr Lugozh Sibiu centr Sibiu Somesh centr Dezh Soroka centr Soroki Storozhinec centr Storozhinec Suchava centr Suchava Selazh centr Zaleu Tekuch centr Tekuch Teleorman centr Turnu Megurele Tigina centr Tigina suchas Benderi Timish Torontal centr Timishoara Trej Skaune centr Sfintu George Tulcha centr Tulcha Turda centr Turda Tutova centr Birlad Tirnava Mare centr Sigishoara Tirnava Mike centr Blazh Fegerash centr Fegerash Felchu centr Hushi Hotin centr Hotin Hunedoara centr Deva Cherneuc centr Chernivci Chetatya Albe centr Chetatya Albe suchas Bilgorod Dnistrovskij Chuk centr M yerkurya Chuk Yalomica centr Kelerashi Yassi centr Yassi U 1940 roci Rumuniya vtratila zhudec Belc Izmayil Kagul Lepushna Orhej Radivci Soroka Storozhinec Tigina Hotin Cherneuc Chetatya Albe uvijshli do skladu SRSR Bihor Kluzh Maramuresh Muresh Neseud Odorhej Satu Mare Somesh Selazh Trej Skaune Chuk uvijshli do skladu Ugorskogo korolivstva Durostor i Kaliakra uvijshli do skladu Bolgarskogo carstva Naselennya Kilkist zhiteliv Rumunskogo korolivstva ne bulo postijnoyu pririst naselennya v kinci XIX stolittya buv visokim U 1890 u Rumunskomu korolivstvi prozhivalo 5 300 000 osib u 1900 6 000 000 osib u 1910 6 900 000 osib u 1915 7 800 000 osib u 1921 naselennya krayini rizko zbilshilasya perevazhno za rahunok rozshirennya teritoriyi v poperedni roki i sklalo 15 600 000 osib U 1939 v derzhavi vzhe prozhivalo 19 900 000 osib Z vtratoyu Pivnichnoyi Transilvaniyi Pivdennoyi Dobrudzhi Pivnichnoyi Bukovini ta Bessarabiyi chiselnist naselennya derzhavi skorotilasya za rahunok vtrati chastini zhiteliv sho prozhivali na cih teritoriyah i sklala 13 600 000 osib Z povernennyam Pivnichnoyi Transilvaniyi naperedodni likvidaciyi monarhiyi u 1946 roci chislo zhiteliv Rumunskogo korolivstva znovu zroslo i stanovilo 15 800 000 osib Rumunski selyani foto 1920 roku Osnovu naselennya derzhavi stanovili rumuni yih chiselnist v rizni roki skladala vid 71 9 1930 do 92 2 1899 Do 1918 roku druge misce za chiselnistyu pislya rumun zajmali yevreyi blizko 5 Pislya 1918 roku drugim za chiselnistyu narodom korolivstva stali transilvanski ugorci sekeyi ta changoshi yevreyi zajnyali chetverte misce pislya nimciv V 1930 roci kilkist ugorciv v Korolivstvi Rumuniya stanovilo 7 abo 1 400 000 osib nimciv 4 1 yevreyiv 4 Zgidno z perepisom naselennya 1930 roku rusini ta ukrayinci skladali 3 2 rosiyani 2 3 bolgari 2 Takozh v Rumuniyi prozhivali turki gagauzi chehi slovaki serbi horvati slovenci polyaki tatari virmeni albanci tosho V 1930 roci 73 zhiteliv korolivstva nazvali svoyeyu ridnoyu movoyu rumunsku 8 6 ugorsku 4 2 rosijsku 3 6 ukrayinsku 2 9 yidish 2 bolgarsku 1 6 turecku ta tatarsku Zgidno z perepisom naselennya 72 naselennya Rumunskogo korolivstva spoviduvali pravoslav ya 7 9 greko katolicizm 8 rimo katolicizm 3 9 kalvinizm 2 2 lyuteranstvo IstoriyaBulo progoloshene knyazem domnitorom Rumuniyi u 1881 roci Pid chas Drugoyi Balkanskoyi vijni zavoyuvalo Pivdennu Dobrudzhu V 1918 roci znachno rozshirilo svoyu teritoriyu vklyuchivshi do svogo skladu Transilvaniyu Banat Bessarabiyu ta Bukovinu U 1940 roci vtratilo ryad teritorij zokrema visheperelicheni okrim pivdnya Transilvaniyi ta Banatu U Drugij svitovij vijni vnaslidok vnutrishnih zavorushen ta zovnishnopolitichnoyi izolyaciyi vistupilo na boci Tretogo Rejhu V 1944 roci na teritoriyu derzhavi uvijshli radyanski vijska a v 1947 roci korolivstvo bulo peretvorene u Rumunsku Narodnu Respubliku Div takozhKnyazivstvo Voloshini ta Moldovi Velika RumuniyaPrimitkiRumunske korolivstvo na pochatku XX st Novitnya istoriya Centralnoyevropejskih ta Balkanskih krayin HH stolittya uahistory co ukr Procitovano 22 grudnya 2023 Svoboda Radio 13 travnya 2008 90 rokiv vid aneksiyi Bessarabiyi Rumunskim korolivstvom Radio Svoboda ukr Procitovano 22 grudnya 2023 Organizaciya upravlinnya v ukrayinskih zemlyah korolivskoyi Rumuniyi 1918 1940 rr World Wide History Project ros Arhiv originalu za 23 chervnya 2006 Procitovano 28 lyutogo 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Vkazano bilsh nizh odin deadlink ta deadurl dovidka angl Historical Atlas Arhiv originalu za 9 bereznya 2009 Procitovano 7 bereznya 2009 Recensămantul populaţiei din 1930 Romanian Institutul Central de Statistică s XXIV Procitovano 20 lipnya 2008 nedostupne posilannya z kvitnya 2019