Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кимполунзький повіт Округ Коронний край Герцогство Буковина Країна Австро Угорщина Центр Кимполунг Створений 1868 Площа

Кимполунзький повіт

Кимполунзький повіт
Кимполунзький повіт
Округ
Коронний край Герцогство Буковина
Країна image Австро-Угорщина
Центр Кимполунг
Створений 1868
Площа 2349 км² (1910)
Населення 60 593 (1910)
image
Найбільші міста Кимполунг

Кимполу́нзький повіт — адміністративна одиниця у складі Австро-Угорщини і Румунії у 1868—1925 роках. Адміністративний центр — місто Кимполунг.

Розташування

Кимполунзький повіт на заході межував з Трансільванією — з Бистрицьким і Марамурешським повітами, на півночі — з Радівецьким, на сході — з Ґурагуморським, на півдні — з Фелтіченьським повітом.

За часів Австро-Угорщини

Кимполунзький повіт був створений у Герцогстві Буковина в 1868 році з населених пунктів судового повіту Кимполунг (налічував 18 877 мешканців) та судового повіту Дорна (налічував 7 445 мешканців). У 1903 р. було визначено виділення з судового повіту Кимполунг ще одного судового повіту Стулпікани. Указ набрав чинності з 1 вересня 1910 р.

У Кимполунгському повіті в 1869 році проживала 35 558 осіб, до 1900 року чисельність населення зросла до 55 688 осіб. Серед населення в 1900 р. було 3 442 русини-українці (13,2 %), 16 843 особи розмовляли німецькою (30,2 %), 28 205 румунською (50,6 %) та 1 463 іншою мовою (2,6 %). Повіт у 1900 р. займав площу 2349,48 км², включав два судові повіти з 29 гмінами (самоврядними громадами) та 6 фільварками (приватні маєтки без місцевої ради, якими керували їх власники).

Повіт за переписом 1910 року налічував 32 населені пункти, об'єднаних у 29 гмін (самоврядних громад) та у три судові повіти. Площа повіту становила 2349 км², проживали 60 593 особи. За віросповіданням: 8 958 римо-католиків, 754 греко-католики, 14 вірмено-католиків, 40 482 православних, 9 вірмен-православних, 4 256 лютеранів, 1 кальвініст, 33 липовани, 6 079 юдеїв і 7 інших). За національністю: 17 967 німців, 47 чехів-моравців-словаків, 689 поляків, 7 553 українці, 11 італійців, 33 091 румун, 6 угорців, 1 229 чужоземців. Щодо чисельності румунського населення 1910 року історики зауважили його завищення внаслідок «значної фальсифікації перепису 1910 року» румунською владою.

Рік Жителі Німецькомовні Україномовні Румунськомовні Інші мови
1869 35.558
1880 38.702 9.875 6.070 21.944 219
1890 45.832 12.764 5.888 25.753 490
1900 55.688 16.843 7.342 28.205 1.463
1910 60.593 17.967 7.553 33.091 1.982

Самоврядні громади на 1910 рік

Судовий повіт Дорна Ватра

Судовий повіт Кимполунг

Судовий повіт Стулпікани

Перша світова війна

Під час Першої світової війни територія повіту в серпні 1914 р. була окупована російськими військами. Повітом керував призначений окупаційною владою намісник («начальник уезда») аж до відступу російських військ у липні 1917 р. під натиском австро-угорського війська. У листопаді 1918 р. Румунія окупувала Буковину.

Румунський період

Кимполунгський повіт

Județul Câmpulung

image
Адміністративна карта Королівства Румунія
(1919—1925)
Адміністративна карта Королівства Румунія
(1919—1925)
Повіт:
Жудець
Адміністративний центр Кимполунг
Країна image Румунія
Область Буковина
Межує з: Бистрицьким, Марамурешським, Радівецьким, Ґурагуморським, Фелтіченьським повітами
Офіційна мова румунська
Населення
 - повне ?
Етнікон румуни
Площа
 - повна 2349 км²
Роки існування 1919—1925
 - раніше відомий як Кимполунгський повіт
image

Повіт (жудець) існував у такому вигляді до укрупнення повітів у 1925 році. Відповідно до закону від 14 червня 1925 р., 1 січня 1926 р. був утворений жудець Кимполунг, до якого також була включена територія ліквідованого Ґурагуморського повіту.

Примітки

  1. Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaiserthum Oesterreich. [ 30 Січня 2016 у Wayback Machine.] Jahrgang 1868, XLI. Stück, Nr. 101: Verordnung vom 10. Juli 1868, die Durchführung des Gesetzes vom 19. Mai 1868 (Reichs-Gesetz-Blatt Nr. 44) in Böhmen, Dalmatien, Oesterreich unter und ob der Enns, Steiermark, Kärnthen, Bukowina, Mähren, Schlesien, Tirol und Vorarlberg, Istrien, Görz und Gradiska betreffend.
  2. Архів оригіналу за 14 Квітня 2021. Процитовано 22 Листопада 2019.
  3. Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Königreichen und Ländern — Die summarischen Ergebnisse der Volkszählung.
  4. . Архів оригіналу за 14 Квітня 2021. Процитовано 22 Листопада 2019.
  5. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 Січня 2022. Процитовано 29 Листопада 2019.
  6. Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Österreichs nach den Ergebnissen der Volkszählung vom 31. Dezember 1910, Seite 400

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kimpolunzkij povit Okrug Koronnij kraj Gercogstvo Bukovina Krayina Avstro Ugorshina Centr Kimpolung Stvorenij 1868 Plosha 2349 km 1910 Naselennya 60 593 1910 Najbilshi mista Kimpolung Kimpolu nzkij povit administrativna odinicya u skladi Avstro Ugorshini i Rumuniyi u 1868 1925 rokah Administrativnij centr misto Kimpolung RoztashuvannyaKimpolunzkij povit na zahodi mezhuvav z Transilvaniyeyu z Bistrickim i Maramureshskim povitami na pivnochi z Radiveckim na shodi z Guragumorskim na pivdni z Feltichenskim povitom Za chasiv Avstro UgorshiniKimpolunzkij povit buv stvorenij u Gercogstvi Bukovina v 1868 roci z naselenih punktiv sudovogo povitu Kimpolung nalichuvav 18 877 meshkanciv ta sudovogo povitu Dorna nalichuvav 7 445 meshkanciv U 1903 r bulo viznacheno vidilennya z sudovogo povitu Kimpolung she odnogo sudovogo povitu Stulpikani Ukaz nabrav chinnosti z 1 veresnya 1910 r U Kimpolungskomu poviti v 1869 roci prozhivala 35 558 osib do 1900 roku chiselnist naselennya zrosla do 55 688 osib Sered naselennya v 1900 r bulo 3 442 rusini ukrayinci 13 2 16 843 osobi rozmovlyali nimeckoyu 30 2 28 205 rumunskoyu 50 6 ta 1 463 inshoyu movoyu 2 6 Povit u 1900 r zajmav ploshu 2349 48 km vklyuchav dva sudovi poviti z 29 gminami samovryadnimi gromadami ta 6 filvarkami privatni mayetki bez miscevoyi radi yakimi keruvali yih vlasniki Povit za perepisom 1910 roku nalichuvav 32 naseleni punkti ob yednanih u 29 gmin samovryadnih gromad ta u tri sudovi poviti Plosha povitu stanovila 2349 km prozhivali 60 593 osobi Za virospovidannyam 8 958 rimo katolikiv 754 greko katoliki 14 virmeno katolikiv 40 482 pravoslavnih 9 virmen pravoslavnih 4 256 lyuteraniv 1 kalvinist 33 lipovani 6 079 yudeyiv i 7 inshih Za nacionalnistyu 17 967 nimciv 47 chehiv moravciv slovakiv 689 polyakiv 7 553 ukrayinci 11 italijciv 33 091 rumun 6 ugorciv 1 229 chuzhozemciv Shodo chiselnosti rumunskogo naselennya 1910 roku istoriki zauvazhili jogo zavishennya vnaslidok znachnoyi falsifikaciyi perepisu 1910 roku rumunskoyu vladoyu Rik Zhiteli Nimeckomovni Ukrayinomovni Rumunskomovni Inshi movi 1869 35 558 1880 38 702 9 875 6 070 21 944 219 1890 45 832 12 764 5 888 25 753 490 1900 55 688 16 843 7 342 28 205 1 463 1910 60 593 17 967 7 553 33 091 1 982Samovryadni gromadi na 1910 rikSudovij povit Dorna Vatra Chokaneshti Dorna Kandreni misto Dorna Vatra Yakobeni Kirlibaba Polyana Stampel Sudovij povit Kimpolung Ardzhel Bryaza Chemirna Dea Frumosa Fundul Moldovi misto Kimpolung Pozhorita skladalsya z Pozhorita Dorf i Pozhorita Gutsgebit Ruska Moldavicya Rus pe Boul Sadova Valeputna Vama skladalasya z Ajzenav i Vama Vatra Moldavica skladalasya z Vatra Moldavica i Frojdental Sudovij povit Stulpikani Bukshoya Dorotea Plotonica Dzhemina Frasin Negrilyasa Ostra Shvarctal Slatiora StulpikaniPersha svitova vijnaPid chas Pershoyi svitovoyi vijni teritoriya povitu v serpni 1914 r bula okupovana rosijskimi vijskami Povitom keruvav priznachenij okupacijnoyu vladoyu namisnik nachalnik uezda azh do vidstupu rosijskih vijsk u lipni 1917 r pid natiskom avstro ugorskogo vijska U listopadi 1918 r Rumuniya okupuvala Bukovinu Rumunskij periodKimpolungskij povit Județul Campulung Administrativna karta Korolivstva Rumuniya 1919 1925 Administrativna karta Korolivstva Rumuniya 1919 1925 Povit Zhudec Administrativnij centr Kimpolung Krayina Rumuniya Oblast Bukovina Mezhuye z Bistrickim Maramureshskim Radiveckim Guragumorskim Feltichenskim povitami Oficijna mova rumunska Naselennya povne Etnikon rumuni Plosha povna 2349 km Roki isnuvannya 1919 1925 ranishe vidomij yak Kimpolungskij povit Povit zhudec isnuvav u takomu viglyadi do ukrupnennya povitiv u 1925 roci Vidpovidno do zakonu vid 14 chervnya 1925 r 1 sichnya 1926 r buv utvorenij zhudec Kimpolung do yakogo takozh bula vklyuchena teritoriya likvidovanogo Guragumorskogo povitu PrimitkiReichs Gesetz Blatt fur das Kaiserthum Oesterreich 30 Sichnya 2016 u Wayback Machine Jahrgang 1868 XLI Stuck Nr 101 Verordnung vom 10 Juli 1868 die Durchfuhrung des Gesetzes vom 19 Mai 1868 Reichs Gesetz Blatt Nr 44 in Bohmen Dalmatien Oesterreich unter und ob der Enns Steiermark Karnthen Bukowina Mahren Schlesien Tirol und Vorarlberg Istrien Gorz und Gradiska betreffend Arhiv originalu za 14 Kvitnya 2021 Procitovano 22 Listopada 2019 Die Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Konigreichen und Landern Die summarischen Ergebnisse der Volkszahlung Arhiv originalu za 14 Kvitnya 2021 Procitovano 22 Listopada 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 25 Sichnya 2022 Procitovano 29 Listopada 2019 Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Osterreichs nach den Ergebnissen der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 Seite 400

Дата публікації:
Топ