Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Польсько-румунський кордон — державний кордон міжвоєнного періоду між Польщею та Румунським королівством завдовжки 338 км.
| Польсько-румунський кордон (1919—1939) | |||
|---|---|---|---|
 Проходження кордону | |||
| Країни: |  Польща Румунія | ||
| Довжина: | 338 км | ||
| Встановлено: | 1919 | ||
| Остання зміна: | ліквідація 1939 | ||
| Прикордонні адміністративні одиниці: | |||
| |||
 Мультимедія на Вікісховищі | |||
Формування кордону
1918 року румунська армія зайняла колишню габсбурзьку коронну землю Герцогство Буковина, яку населяли як румуни, так і русини. На той час майбутній польсько-румунський кордон був фактично кордоном Західноукраїнської Народної Республіки з окупованою Румунією Буковиною, а Румунія була тією країною, в якій і Польща, і Франція вбачали головного потенційного партнера Польщі в Центральній Європі. У Бухаресті діяло польське дипломатичне представництво.
Франція також була впевнена у необхідності військової співпраці Варшави і Бухареста проти ЗУНР. Маршал Фош на засіданні «Ради чотирьох» заявляв, що з міркувань протидії проникненню більшовизму в Європу конче потрібно створити бар’єр із Польщі та Румунії.
Навесні 1919 р. Польщу від Румунії відділяла тільки смуга ще підвладної ЗОУНР території, захоплення якої дало б змогу встановити польсько-румунський кордон. Ключовим моментом польсько-румунського співробітництва стало перекидання у квітні 1919 через окуповану Румунією Бессарабію до Польщі виведеної з Одеси 4-ї стрілецької дивізії Люціана Желіговського (~4000 вояків), яка могла б суттєво підсобити полякам у їхній війні проти українців. 21 травня вийшов наказ про переведення цієї дивізії в Галичину.
24 травня 8-ма румунська дивізія перейшла кордон ЗОУНР і зайняла Коломию, Снятин, Косів та рушила на Станиславів, а тим часом польські війська ввійшли в Станиславів, Галич і Калуш. Таким чином до кінця травня 1919 року румунська армія зайняла південно-східну частину Галичини, обмежену лінією, що сполучає річки Дністер і Тиса. Південно-східна Галичина була україномовною, за винятком осілих у містах поляків. Польські війська до середини липня оволоділи рештою території Східної Галичини включно з містом Станиславів. У рамках домовленостей щодо кордону в серпні 1919 р. румуни передали загарбані ними галицькі землі польській стороні. Кордон між двома країнами проходив так, як і довоєнний, внутрішньоавстрійський, буковинсько-галицький кордон.
Протяжність
Польсько-румунський кордон починався від потрійного польсько-чехословацько-румунського стику на вершині Стіг (1 653 м) у Мармароських Карпатах і тягнувся хребтом цього масиву на схід до витоків Білого Черемоша. З того місця кордон повертав на північ і через долину Черемоша доходив до місця його впадіння у Прут. Потім пролягав на північ, прямо до Дністра. Остання точка румунсько-польського кордону — польсько-румунсько-радянський потрійний стик — був у гирлі Збруча на Дністрі. Кордон проходив точно так, як описано у підсумковому протоколі про делімітацію між Польщею та Румунією, підписаному 17 травня 1935 року (Dz.U. z 1937 r. nr 3, poz. 27).
Розмежування з Румунією тривало до 1930-х років. Воно давалося важко через претензії румунів на південну, гірську частину Покуття. Польща відкинула ідею обміну території Буковини на південне Покуття, зокрема через відкриті запаси корисних копалин у Чивчинських горах.
Кордон позначали чавунні прикордонні стовпи — менші, увінчані кубиками з буквами «P» і «R», та більші, з гербами на табличках над кубиками. З польського боку державний кордон простягався по межах Станиславівського і Тернопільського воєводств.
Прикордонні переходи
У міжвоєнне двадцятиріччя на цьому кордоні діяло кілька пунктів перетину, найважливіші з яких містилися на Дністрі в Заліщиках та в долині Пруту за Снятином. Перший із них відіграв особливо важливу роль у вересні 1939 року: саме тоді польські війська перейшли «заліщицький міст» у надії продовження боротьби з Німеччиною і Радянським Союзом на боці західних союзників — Франції і Англії. Ці надії виявилися марними, бо польських вояків було інтерновано і доправлено в табори в Добруджі.
Конвенцією від 7 грудня 1929 між Польщею та Румунією було встановлено такі прикордонні переходи:
Переходи з митницями
- Козачівка — Пригородок
- Заліщики — Хрещатик
- Ясенів-Пільний — Бабин (будувалася)
- Снятин-Залуччя — Неполоківці (залізниця)
- Кулачин — Оршівці (будувався)
- Залуччя — Вашківці (філія митниці Снятин-Залуччя)
- Кути — Вижниця
Переходи без митниць
Виноски
- Генрик Домінічак визначає довжину кордону з Румунією на 349 км
Див. також
Примітки
- E. Romer Atlas Polski wspolczesnej, 1928[недоступне посилання з квітня 2019]
- Dominiczak, 1997, с. 218.
- М. Ковальчук та ін. На бій за волю. — Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. — 257 с. — .
- Polityka. Wydanie specjalne 2/2008. Niepodległość 1918
- Andrzej Wielocha "Przedwojenne Bieszczady, Gorgany i Czarnohora. Najpiękniejsze fotografie", Wydawnictwo RM, Warszawa 2013
- Convenția din 7 Decemvrie 1929 între Regatul României și Republica Poloniei privitoare la înlesnirea traficului de frontieră local româno-polon[недоступне посилання з липня 2019]
Бібліографія
- Michał Jurecki: Bukowina. Kraina łagodności. Kraków: Wydawnictwo Bezdroża, 2001. .
- Henryk Dominiczak: Granice państwa i ich ochrona na przestrzeni dziejów 966–1996. Warszawa: Wydawnictwo „Bellona”, 1997. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Polsko rumunskij kordon derzhavnij kordon mizhvoyennogo periodu mizh Polsheyu ta Rumunskim korolivstvom zavdovzhki 338 km Polsko rumunskij kordon 1919 1939 Prohodzhennya kordonuKrayini Polsha RumuniyaDovzhina 338 kmVstanovleno 1919Ostannya zmina likvidaciya 1939Prikordonni administrativni odinici Polsha Stanislavivske voyevodstvo Ternopilske voyevodstvo Rumuniya Radiveckij zhudec Storozhineckij zhudec Hotinskij zhudec Cherniveckij zhudecMultimediya na VikishovishiFormuvannya kordonuDokladnishe Rumunska okupaciya Pokuttya 1918 roku rumunska armiya zajnyala kolishnyu gabsburzku koronnu zemlyu Gercogstvo Bukovina yaku naselyali yak rumuni tak i rusini Na toj chas majbutnij polsko rumunskij kordon buv faktichno kordonom Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki z okupovanoyu Rumuniyeyu Bukovinoyu a Rumuniya bula tiyeyu krayinoyu v yakij i Polsha i Franciya vbachali golovnogo potencijnogo partnera Polshi v Centralnij Yevropi U Buharesti diyalo polske diplomatichne predstavnictvo Franciya takozh bula vpevnena u neobhidnosti vijskovoyi spivpraci Varshavi i Buharesta proti ZUNR Marshal Fosh na zasidanni Radi chotiroh zayavlyav sho z mirkuvan protidiyi proniknennyu bilshovizmu v Yevropu konche potribno stvoriti bar yer iz Polshi ta Rumuniyi Navesni 1919 r Polshu vid Rumuniyi viddilyala tilki smuga she pidvladnoyi ZOUNR teritoriyi zahoplennya yakoyi dalo b zmogu vstanoviti polsko rumunskij kordon Klyuchovim momentom polsko rumunskogo spivrobitnictva stalo perekidannya u kvitni 1919 cherez okupovanu Rumuniyeyu Bessarabiyu do Polshi vivedenoyi z Odesi 4 yi strileckoyi diviziyi Lyuciana Zheligovskogo 4000 voyakiv yaka mogla b suttyevo pidsobiti polyakam u yihnij vijni proti ukrayinciv 21 travnya vijshov nakaz pro perevedennya ciyeyi diviziyi v Galichinu 24 travnya 8 ma rumunska diviziya perejshla kordon ZOUNR i zajnyala Kolomiyu Snyatin Kosiv ta rushila na Stanislaviv a tim chasom polski vijska vvijshli v Stanislaviv Galich i Kalush Takim chinom do kincya travnya 1919 roku rumunska armiya zajnyala pivdenno shidnu chastinu Galichini obmezhenu liniyeyu sho spoluchaye richki Dnister i Tisa Pivdenno shidna Galichina bula ukrayinomovnoyu za vinyatkom osilih u mistah polyakiv Polski vijska do seredini lipnya ovolodili reshtoyu teritoriyi Shidnoyi Galichini vklyuchno z mistom Stanislaviv U ramkah domovlenostej shodo kordonu v serpni 1919 r rumuni peredali zagarbani nimi galicki zemli polskij storoni Kordon mizh dvoma krayinami prohodiv tak yak i dovoyennij vnutrishnoavstrijskij bukovinsko galickij kordon ProtyazhnistPolsko rumunskij kordon pochinavsya vid potrijnogo polsko chehoslovacko rumunskogo stiku na vershini Stig 1 653 m u Marmaroskih Karpatah i tyagnuvsya hrebtom cogo masivu na shid do vitokiv Bilogo Cheremosha Z togo miscya kordon povertav na pivnich i cherez dolinu Cheremosha dohodiv do miscya jogo vpadinnya u Prut Potim prolyagav na pivnich pryamo do Dnistra Ostannya tochka rumunsko polskogo kordonu polsko rumunsko radyanskij potrijnij stik buv u girli Zbrucha na Dnistri Kordon prohodiv tochno tak yak opisano u pidsumkovomu protokoli pro delimitaciyu mizh Polsheyu ta Rumuniyeyu pidpisanomu 17 travnya 1935 roku Dz U z 1937 r nr 3 poz 27 Rozmezhuvannya z Rumuniyeyu trivalo do 1930 h rokiv Vono davalosya vazhko cherez pretenziyi rumuniv na pivdennu girsku chastinu Pokuttya Polsha vidkinula ideyu obminu teritoriyi Bukovini na pivdenne Pokuttya zokrema cherez vidkriti zapasi korisnih kopalin u Chivchinskih gorah Kordon poznachali chavunni prikordonni stovpi menshi uvinchani kubikami z bukvami P i R ta bilshi z gerbami na tablichkah nad kubikami Z polskogo boku derzhavnij kordon prostyagavsya po mezhah Stanislavivskogo i Ternopilskogo voyevodstv Prikordonni perehodiU mizhvoyenne dvadcyatirichchya na comu kordoni diyalo kilka punktiv peretinu najvazhlivishi z yakih mistilisya na Dnistri v Zalishikah ta v dolini Prutu za Snyatinom Pershij iz nih vidigrav osoblivo vazhlivu rol u veresni 1939 roku same todi polski vijska perejshli zalishickij mist u nadiyi prodovzhennya borotbi z Nimechchinoyu i Radyanskim Soyuzom na boci zahidnih soyuznikiv Franciyi i Angliyi Ci nadiyi viyavilisya marnimi bo polskih voyakiv bulo internovano i dopravleno v tabori v Dobrudzhi Konvenciyeyu vid 7 grudnya 1929 mizh Polsheyu ta Rumuniyeyu bulo vstanovleno taki prikordonni perehodi Perehodi z mitnicyami Kozachivka Prigorodok Zalishiki Hreshatik Yaseniv Pilnij Babin buduvalasya Snyatin Zaluchchya Nepolokivci zaliznicya Kulachin Orshivci buduvavsya Zaluchchya Vashkivci filiya mitnici Snyatin Zaluchchya Kuti Vizhnicya Perehodi bez mitnic Ustya Samushin Gorodok Vasiliv i Kulivci Yablunicya YablonicaVinoskiGenrik Dominichak viznachaye dovzhinu kordonu z Rumuniyeyu na 349 kmDiv takozhRishennya Radi posliv derzhav Antanti shodo shidnih kordoniv Polshi Rumunskij placdarmPrimitkiE Romer Atlas Polski wspolczesnej 1928 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Dominiczak 1997 s 218 M Kovalchuk ta in Na bij za volyu Knizhkovij klub Klub Simejnogo Dozvillya 2016 257 s ISBN 9786171220461 Polityka Wydanie specjalne 2 2008 Niepodleglosc 1918 Andrzej Wielocha Przedwojenne Bieszczady Gorgany i Czarnohora Najpiekniejsze fotografie Wydawnictwo RM Warszawa 2013 Convenția din 7 Decemvrie 1929 intre Regatul Romaniei și Republica Poloniei privitoare la inlesnirea traficului de frontieră local romano polon nedostupne posilannya z lipnya 2019 BibliografiyaMichal Jurecki Bukowina Kraina lagodnosci Krakow Wydawnictwo Bezdroza 2001 ISBN 83 913283 2 5 Henryk Dominiczak Granice panstwa i ich ochrona na przestrzeni dziejow 966 1996 Warszawa Wydawnictwo Bellona 1997 ISBN 83 11 08618 4