Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Вашківці Ва шківці місто Вижницького району Чернівецької області це

Вашківці

Вашківці
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вашківці.

Ва́шківці — місто Вижницького району Чернівецької області, центр Вашківецької сільської громади.

Вашківці
image image
imageМиколаївська церква
Основні дані
Країна image Україна
Область Чернівецька область
Район Вижницький район
Громада Вашківецька міська громада
Код КОАТУУ: 7320510400
Засноване —
Перша згадка 1430-ті
Населення ▼ 5215 (01.01.2022)
Площа 6,8 км²
Поштові індекси 59210—212
Телефонний код +380-3730
Координати H G O
Водойма Черемош, Глибочок
Назва мешканців вашківча́нин
вашківча́нка
вашківча́ни
Відстань
Найближча залізнична станція Вашківці
До районного центру
 - автошляхами 32,6 км
До обл./респ. центру
 - автошляхами 37,4 км
До Києва
 - автошляхами 553 км
Міська влада
Адреса 59210, Чернівецька обл., Вижницький р-н, м. Вашківці, вул. Героїв Майдану, 2
Вебсторінка Вашківецька міськрада
Міський голова Перч Микола Партенієвич

image Вашківці у Вікісховищі

Карта
image
image
Вашківці
image
image
Вашківці

Назва

Вперше згадуюється у 30-х роках XV століття під назвою Васківці.

Географія

Розміщене на правому березі річки Черемош та його притоці Глибочок, за 32 кілометри від районного центру — міста Вижниця (автошлях Т 2601). Відстань від Чернівців — 37 кілометрів.

Вашківці поділені на такі кути: Долішній, Гнатишин, Горішній, Затепличний, Старий і Кошково.

Історія

image
Герб часів Румунії

Перша письмова згадка про місто була датована 1431 роком, а у грамоті Владислава Ягайла від 13 грудня 1433 року говориться про передачу Вашківців молдовському воєводі Стефану. Наступні 342 роки (з 1433 по 1775 р.) Вашківці перебували у складі Молдовської держави, а з 1775 року входили до Австро-Угорщини. В цей час власниками села були брати Микола та Йордаки Русети. Їх права на село підтверджені австрійською комісією 12 березня 1782 року. 8 червня 1805 року брати Русети обмінюють свої буковинські маєтки на волоські володіння Теодора Мустаце. У 1808 році Вашківці дісталися барону Петріно.

У 1848 році вашківецькі селяни взяли участь у повстанні під проводом Лук'яна Кобилиці. Внаслідок повстань барон Петріно одним з перших в краї скасував панщину у вашківецькому маєтку.

На початку XIX століття Вашківці стають центром судової округи, а з 1903 року — містом, центром новоутвореного Вашківецького повіту З 1811-1812 роках відомі найдавніші відбитки печатки Вашківців з самобутнім гербом: дерево, під яким вовк, що біжить.

image
Будинок у Вашківцях 1909 рік

У другій половині XIX століття на початку ХХ століття у Вашківцях виникає ряд дрібних капіталістичних підприємств. У 1873 році була відкрита гуральня Гросмана, Фрейтога і вольцовий млин Таца.

4 жовтня 1903 року Вашківцях постало товариство «Січ».

Під час Першої світової війни Вашківці були в районі воєнних дій. 27 листопада 1918 року місто як і вся Буковина перейшло під владу Румунії, де воно перебувало у складі жудеця Сторожинець.

У 1919 році у Вашківцях відбуваються збори населення повіту, на яких було висловлено думку про возз’єднання зі Україною.

28 червня 1940 року зайняте радянськими військами. У 1941—1944 роках — знову під владою Румунії. З 1944 року у складі Радянського Союзу.

Від 24 серпня 1991 року — незалежній Україні.

14 вересня 2016 року шляхом об'єднання сільських рад місто Вашківці — адміністративний центр Вашківецької міської громади.

Населення

Динаміка зміни населення у Вашківцях:

1930 1941 1989 2001 2005 2007 2009 2010 2012 2022
6 354 5 916 5 811 5 987 5 830 5 660 5 545 5 506 5 430 5 215

Національний склад

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:

Національність Відсоток
українці 97,99 %
росіяни 1,35 %
інші/не вказали 0,66 %

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 98,48 %
російська 1,17 %
інші/не вказали 0,35 %

Визначні місця

  • Вашківецький парк.
  • Аннина гора — гора висотою 304 метри над рівнем моря, що є давнім об'єктом християнського паломництва. У 1993 році тут засновано Свято-Аннинський жіночий монастир, побудовано собор Святої Анни з нижнім храмом Святих Великомучеників Маковеїв, келії, житлові корпуси, господарські приміщення.
  • Церква Святого Миколая — православний храм збудований у 1854 році з використанням традицій західного культового зодчества.
  • Храм Успіння Пресвятої Діви Марії — католицький храм побудований на початку 20-х років XIX століття і освячений у 1826 році.
  • Музей імені Г. Гараса.
  • Садиба Криштофовичів.

Пам'ятники та скульптури

  • Пам'ятник уродженцю Вашківців поету Миколі Юрійчуку.
  • Скульптура "Вашківецька маланка". Скульптура вшановує традиційний обряд з переодяганням у тварин і фольклорних персонажів, що відбувається в ніч з 13 на 14 січня та який у Вашківцях носить масовий характер та називається "Переберія".

Відомі люди

  • Гавалешко Микола Петрович — (*27.01.1932, м. Вашківці, тепер Вижницького району — 02.06.2002, м. Чернівці) — доктор фізико-математичних наук, професор Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Був першим головою Чернівецького обласного об'єднання Всеукраїнського товариства ім. Т. Шевченка.
  • Гарас Георгій Олексійович — заслужений майстер народної творчості України, художник-орнаменталіст
  • Герасимович Іван — український педагог, редактор та громадський діяч, організатор українського учительства, сотник УГА.
  • Гнатишин Іван Миколайович — український дипломат
  • Гнатишин Іван Михайлович (1907, Вашківці — 1967) — видатний канадський юрист українського походження, батько генерал-губернатора Канади Романа Гнатишина
  • Годовський Володимир Михайлович (* 1947) — український хореограф
  • Євген Максимович. — (*10.02.1857, м. Вашківці, тепер Вижницького району Чернівецької області — 27.04.1928, м. Чернівці) — український живописець. У 1881 р. закінчив Віденську Академію мистецтв. Був головним художником Буковинської митрополії. Брав участь у розписі фресок Мармурового залу та інтер'єрів резиденції буковинських митрополитів у Чернівцях.
  • Лобурак Марія Миколаївна та  — Заслужені артисти України. Дует «Скриня».
  •  — видатний гідролог, брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Його іменем названо одну з вулиць міста.
  • Михайлюк Василь Пилипович — український композитор, диригент. Автор музики до пісні «Черемшина».
  • (* 08.11.1951, м. Вашківці) — майстер художнього різьблення та інкрустації. Голова Чернівецького обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України (2003).Заслужений майстер народної творчості України (2006). Лауреат премії імені Георгія Гараса (2001). До 600-річчя Чернівців видав каталог-посібник «Художнє різьблення на Буковині» (Чернівці, 2007). Нагороджений медаллю «На славу Чернівців»
  • Чорногуз Олена Іванівна (нар. 1949) — українська художниця по текстилю, членкиня НСХУ.
  • Юрійчук Микола Якович — український поет-пісняр. Автор слів до пісні «Черемшина».

Світлини

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вашківці
  • image
    Миколаївська церква
  • image
    Парк з садибою Криштафовичів
  • image
    Вашковецький парк
  • image
    Вашковецький парк
  • image
    Вашківецька Переберія
  • image
    Переберія Дід і Баба

Див. також

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
  2. ВВРУ, 2018, № 25, стор. 14
  3. Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  4. Рідна мова населення міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  6. . Архів оригіналу за 1 серпня 2010. Процитовано 2 жовтня 2011.
  7. . bukinfo.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 4 лютого 2022.

Джерела

Посилання

  • Вашківці — сайт міста [ 5 травня 2012 у Wayback Machine.]
  • Місто Вашківці // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
  • Сайт Вашківецької ЗОШ І-ІІІ ступенів
  • Старі фото Вашківців[недоступне посилання з червня 2019]


image Це незавершена стаття з географії Чернівецької області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vashkivci Va shkivci misto Vizhnickogo rajonu Cherniveckoyi oblasti centr Vashkiveckoyi silskoyi gromadi VashkivciMikolayivska cerkvaOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Chernivecka oblastRajon Vizhnickij rajonGromada Vashkivecka miska gromadaKod KOATUU 7320510400Zasnovane Persha zgadka 1430 tiNaselennya 5215 01 01 2022 Plosha 6 8 km Poshtovi indeksi 59210 212Telefonnij kod 380 3730Koordinati 48 22 31 pn sh 25 29 52 sh d H G OVodojma Cheremosh GlibochokNazva meshkanciv vashkivcha nin vashkivcha nka vashkivcha niVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya VashkivciDo rajonnogo centru avtoshlyahami 32 6 kmDo obl resp centru avtoshlyahami 37 4 kmDo Kiyeva avtoshlyahami 553 kmMiska vladaAdresa 59210 Chernivecka obl Vizhnickij r n m Vashkivci vul Geroyiv Majdanu 2Vebstorinka Vashkivecka miskradaMiskij golova Perch Mikola ParteniyevichVashkivci u Vikishovishi KartaVashkivciVashkivciNazvaVpershe zgaduyuyetsya u 30 h rokah XV stolittya pid nazvoyu Vaskivci GeografiyaRozmishene na pravomu berezi richki Cheremosh ta jogo pritoci Glibochok za 32 kilometri vid rajonnogo centru mista Vizhnicya avtoshlyah T 2601 Vidstan vid Chernivciv 37 kilometriv Vashkivci podileni na taki kuti Dolishnij Gnatishin Gorishnij Zateplichnij Starij i Koshkovo IstoriyaGerb chasiv Rumuniyi Persha pismova zgadka pro misto bula datovana 1431 rokom a u gramoti Vladislava Yagajla vid 13 grudnya 1433 roku govoritsya pro peredachu Vashkivciv moldovskomu voyevodi Stefanu Nastupni 342 roki z 1433 po 1775 r Vashkivci perebuvali u skladi Moldovskoyi derzhavi a z 1775 roku vhodili do Avstro Ugorshini V cej chas vlasnikami sela buli brati Mikola ta Jordaki Ruseti Yih prava na selo pidtverdzheni avstrijskoyu komisiyeyu 12 bereznya 1782 roku 8 chervnya 1805 roku brati Ruseti obminyuyut svoyi bukovinski mayetki na voloski volodinnya Teodora Mustace U 1808 roci Vashkivci distalisya baronu Petrino U 1848 roci vashkivecki selyani vzyali uchast u povstanni pid provodom Luk yana Kobilici Vnaslidok povstan baron Petrino odnim z pershih v krayi skasuvav panshinu u vashkiveckomu mayetku Na pochatku XIX stolittya Vashkivci stayut centrom sudovoyi okrugi a z 1903 roku mistom centrom novoutvorenogo Vashkiveckogo povitu Z 1811 1812 rokah vidomi najdavnishi vidbitki pechatki Vashkivciv z samobutnim gerbom derevo pid yakim vovk sho bizhit Budinok u Vashkivcyah 1909 rik U drugij polovini XIX stolittya na pochatku HH stolittya u Vashkivcyah vinikaye ryad dribnih kapitalistichnih pidpriyemstv U 1873 roci bula vidkrita guralnya Grosmana Frejtoga i volcovij mlin Taca 4 zhovtnya 1903 roku Vashkivcyah postalo tovaristvo Sich Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Vashkivci buli v rajoni voyennih dij 27 listopada 1918 roku misto yak i vsya Bukovina perejshlo pid vladu Rumuniyi de vono perebuvalo u skladi zhudecya Storozhinec U 1919 roci u Vashkivcyah vidbuvayutsya zbori naselennya povitu na yakih bulo vislovleno dumku pro vozz yednannya zi Ukrayinoyu 28 chervnya 1940 roku zajnyate radyanskimi vijskami U 1941 1944 rokah znovu pid vladoyu Rumuniyi Z 1944 roku u skladi Radyanskogo Soyuzu Vid 24 serpnya 1991 roku nezalezhnij Ukrayini 14 veresnya 2016 roku shlyahom ob yednannya silskih rad misto Vashkivci administrativnij centr Vashkiveckoyi miskoyi gromadi NaselennyaDinamika zmini naselennya u Vashkivcyah 1930 1941 1989 2001 2005 2007 2009 2010 2012 20226 354 5 916 5 811 5 987 5 830 5 660 5 545 5 506 5 430 5 215Nacionalnij sklad Rozpodil naselennya za nacionalnistyu za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Vidsotokukrayinci 97 99 rosiyani 1 35 inshi ne vkazali 0 66 Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 98 48 rosijska 1 17 inshi ne vkazali 0 35 Viznachni miscyaVashkiveckij park Annina gora gora visotoyu 304 metri nad rivnem morya sho ye davnim ob yektom hristiyanskogo palomnictva U 1993 roci tut zasnovano Svyato Anninskij zhinochij monastir pobudovano sobor Svyatoyi Anni z nizhnim hramom Svyatih Velikomuchenikiv Makoveyiv keliyi zhitlovi korpusi gospodarski primishennya Cerkva Svyatogo Mikolaya pravoslavnij hram zbudovanij u 1854 roci z vikoristannyam tradicij zahidnogo kultovogo zodchestva Hram Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi katolickij hram pobudovanij na pochatku 20 h rokiv XIX stolittya i osvyachenij u 1826 roci Muzej imeni G Garasa Sadiba Krishtofovichiv Pam yatniki ta skulpturiPam yatnik urodzhencyu Vashkivciv poetu Mikoli Yurijchuku Skulptura Vashkivecka malanka Skulptura vshanovuye tradicijnij obryad z pereodyagannyam u tvarin i folklornih personazhiv sho vidbuvayetsya v nich z 13 na 14 sichnya ta yakij u Vashkivcyah nosit masovij harakter ta nazivayetsya Pereberiya Vidomi lyudiGavaleshko Mikola Petrovich 27 01 1932 m Vashkivci teper Vizhnickogo rajonu 02 06 2002 m Chernivci doktor fiziko matematichnih nauk profesor Cherniveckogo nacionalnogo universitetu im Yuriya Fedkovicha Buv pershim golovoyu Cherniveckogo oblasnogo ob yednannya Vseukrayinskogo tovaristva im T Shevchenka Garas Georgij Oleksijovich zasluzhenij majster narodnoyi tvorchosti Ukrayini hudozhnik ornamentalist Gerasimovich Ivan ukrayinskij pedagog redaktor ta gromadskij diyach organizator ukrayinskogo uchitelstva sotnik UGA Gnatishin Ivan Mikolajovich ukrayinskij diplomat Gnatishin Ivan Mihajlovich 1907 Vashkivci 1967 vidatnij kanadskij yurist ukrayinskogo pohodzhennya batko general gubernatora Kanadi Romana Gnatishina Godovskij Volodimir Mihajlovich 1947 ukrayinskij horeograf Yevgen Maksimovich 10 02 1857 m Vashkivci teper Vizhnickogo rajonu Cherniveckoyi oblasti 27 04 1928 m Chernivci ukrayinskij zhivopisec U 1881 r zakinchiv Vidensku Akademiyu mistectv Buv golovnim hudozhnikom Bukovinskoyi mitropoliyi Brav uchast u rozpisi fresok Marmurovogo zalu ta inter yeriv rezidenciyi bukovinskih mitropolitiv u Chernivcyah Loburak Mariya Mikolayivna ta Zasluzheni artisti Ukrayini Duet Skrinya vidatnij gidrolog brav uchast u likvidaciyi naslidkiv avariyi na ChAES Jogo imenem nazvano odnu z vulic mista Mihajlyuk Vasil Pilipovich ukrayinskij kompozitor dirigent Avtor muziki do pisni Cheremshina 08 11 1951 m Vashkivci majster hudozhnogo rizblennya ta inkrustaciyi Golova Cherniveckogo oblasnogo oseredku Nacionalnoyi spilki majstriv narodnogo mistectva Ukrayini 2003 Zasluzhenij majster narodnoyi tvorchosti Ukrayini 2006 Laureat premiyi imeni Georgiya Garasa 2001 Do 600 richchya Chernivciv vidav katalog posibnik Hudozhnye rizblennya na Bukovini Chernivci 2007 Nagorodzhenij medallyu Na slavu Chernivciv Chornoguz Olena Ivanivna nar 1949 ukrayinska hudozhnicya po tekstilyu chlenkinya NSHU Yurijchuk Mikola Yakovich ukrayinskij poet pisnyar Avtor sliv do pisni Cheremshina SvitliniVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu VashkivciMikolayivska cerkva Park z sadiboyu Krishtafovichiv Vashkoveckij park Vashkoveckij park Vashkivecka Pereberiya Pereberiya Did i BabaDiv takozhBukovina Pivnichna BukovinaPrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 roku PDF VVRU 2018 25 stor 14 Nacionalnij sklad mist Ukrayini za perepisom 2001 roku datatowel in ua Ridna mova naselennya mist Ukrayini za perepisom 2001 roku datatowel in ua Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 1 serpnya 2010 Procitovano 2 zhovtnya 2011 bukinfo com ua ukr Arhiv originalu za 4 lyutogo 2022 Procitovano 4 lyutogo 2022 DzherelaGaras V O Vashkivci 13 travnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2005 T 4 V Vog S 167 700 s ISBN 966 02 3354 X Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 Savchenko I V Vashkivci 1 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 451 ISBN 966 00 0734 5 Waszkowce 2 W Sereckie Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1893 T XIII S 145 pol S 145 pol PosilannyaVashkivci sajt mista 5 travnya 2012 u Wayback Machine Misto Vashkivci Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Sajt Vashkiveckoyi ZOSh I III stupeniv Stari foto Vashkivciv nedostupne posilannya z chervnya 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Cherniveckoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ