Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Колиба ївка до 1945 року Янчинці село в Україні Кам янець Подільській міській громаді Кам янець Подільського району Хмел

Колибаївка

Колибаївка

Колиба́ївка (до 1945 року — Янчинці) — село в Україні, Кам'янець-Подільській міській громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

село Колибаївка
image image
Герб Колибаївки Прапор Колибаївки
image
Сільська церква, квітень 2009 року
Сільська церква, квітень 2009 року
Країна image Україна
Область Хмельницька область
Район image Кам'янець-Подільський район
Громада Кам'янець-Подільська міська громада
Основні дані
Засноване 15 століття
Населення 1742
Площа 2,707 км²
Густота населення 643,52 осіб/км²
Поштовий індекс 32370
Телефонний код +380 3849
Географічні дані
Географічні координати 48°38′28″ пн. ш. 26°32′42″ сх. д. / 48.64111° пн. ш. 26.54500° сх. д. / 48.64111; 26.54500Координати: 48°38′28″ пн. ш. 26°32′42″ сх. д. / 48.64111° пн. ш. 26.54500° сх. д. / 48.64111; 26.54500
Місцева влада
Адреса ради 32370, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Колибаївка
Карта
image
image
Колибаївка
image
image
Колибаївка
Мапа

image Колибаївка у Вікісховищі

Географія

Село, розташоване за 7 км від райцентру міста Кам'янець-Подільський і залізничної станції Кам'янець-Подільський. Через село проходить автомобільна дорога Н03. На південно-західній стороні від села бере початок річка Білява.

Клімат

Колибаївка знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, у так званому «теплому Поділлі». Але діяльність людини призводить до зміни клімату та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Назва

Місцева легенда про походження назви засвідчує:

image
«Було це в далекі часи. Подорожував із Бессарабії один чоловік. Пройшовши довгу путь, стомився у дорозі. Тай вечір уже настав. Побачив яр на полі, тай заночував там. Уранці оглядівся навкруг, урочище було серед простого поля. Неподалік був ліс, сподобав чоловік собі ту місцевість. Вирив землянку, шалаш зробив, якого він називав колубай. Згодом перевів свою родину у цей колубай і оселився там. Так і почали називати поселення Колубаїв яр, а згодом Колибаїв».
image

Після Люблінської унії 1569 року території Західного Поділля відійшли до Речі Посполитої, а за 20 років по тому польський король Стефан Баторій подарував село чоло­віку на ім’я Ян Бенгер. Той, най­імовірніше, був шляхтичем. На його честь поселення й отри­мало назву Янчинці. Хоч до того йменувалося «Ко­либа» чи «Колибів грунт».

Історія

image
Національний банк репресованих
image
Список жертв Голодомору, Хмельницька область

На території села виявлено залишки поселення трипільської культури.

До 1648 року село Колибаївка називалося Янчинці. Як писав у своїй праці відомий дослідник Поділля Юхим Сіцінський: Янчинці розташовувались при струмку Вільшанка який впадає в річку Жванець.

Згадка про це село зустрічається в актах першої половини XV ст. під назвою Колибаїв або Колибів ґрунт. Отже, є підстави вважати, що засновником села був Колиба, ймовірно виходець з Карпат, де колибою і досі називають гірські курені або землянки, у яких зимою живуть чабани.

1589 року, коли дана територія була надана польським королем Стефаном Баторієм Івану Бенгеру (польською Яну Бенгеру), змінюється і його назва.

На початку XVII ст. тут на землях кам'янецького староства Валентином Плісковським засноване село Колибаїв, яке в 1616 р. було повністю зруйноване в ході татарського набігу.

Від 1679 року село знову стало називатись Янчинці, стара назва у XVIII столітті була забута, і про неї нагадувало лише урочище Колибаїв яр. В XVIII столітті Янчинці належали спочатку Кам'янецькому староству, а пізніше перейшли у власність Моркова.

Якщо 1820 року жителів у селі було лише 131 особа, то уже в 1888-му — 326 чоловік на 38 господарств, а на початок ХХ століття — 737 жителів на 145 господарств.

Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.

1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.

На початку ХХ століття в Янчинцях почала будуватись школа з католицьким костелом (переважна більшість мешканців були поляками). На території нині діючої школи було закладено Г-подібний фундамент. Проте брак коштів, а згодом війна і революція сповільнили вказанні починання. В середині 20-х років школу вдалося добудувати. З того часу до 1936 року в селі діяла польська сільська рада та польська школа.

image
Поштова марка, зображено стрільця УГА

Часи УНР частини Української Галицької Армії на деякий час розташувалися в селах: Вербка, Безнісківці, Цівківці, Ходорівці, Янчинці, Кульчіївці, Баговиця, Станіславівка. Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Останньою власницею села перед комуністичною владою була княгиня Дружецька.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.

В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор. Померлих від голодної смерті жителів ховали в урочищі «Чуприк» неподалік від села Острівчани. Хоронили померлих по декілька в одну могилу. Хрести були тимчасові, які з часом згнили. Селі Колибаївка точно встановлено імена дев'яти жертв Голодомору 1932-1933 років:

  • Вишинська Антоніна, 43 роки, 1932 р., причина смерті не вказана.
  • Годзінський Янечко, 62 роки, 1932 р., причина смерті не вказана.
  • Гуменюк Ірина Іванівна, 70 років, укр., утриманка, 7.11.1933 р., причина смерті – ядуха.
  • Заремба Ольга Андріївна, 42 роки, 1932 р., причина смерті не вказана.
  • Ліпковський Іван Йосипович, 40 років, 1932 р., причина смерті не вказана.
  • Ліпковський Юзеф, 54 роки, 1932 р., причина смерті не вказана.
  • Мендерецький Стах Іванович, 57 років, 1932 р., причина смерті не вказана.
  • П’ятковська Анеліна, 38 років, 1932 р., причина смерті не вказана.
  • П’ятковський Кароль, 39 роки, 1932 р., причина смерті не вказана.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу». 28 квітня 1936 року ЦК КП(б)У було прийнято постанову за № 776—120 «Про виселення з Української РСР і розселення в Карагандинській області Казахської РСР 15 000 польських і німецьких господарств». Осіб, депортованих до Казахстану, розміщували просто неба на пустельних землях без житла та їжі, без будь-яких засобів існування. 11 серпня 1937 р. Єжов підписав наказ № 00485, який мав гарантувати «цілковиту ліквідацію» основних людських засобів польської розвідки в СРСР. «Польську операцію», яка мала тривати три місяці, було кілька разів продовжено і закінчено 15 листопада 1938 р. За даними НКВС від 10 липня 1938 року, у СРСР арештовано 134 519 осіб, що становило 53 % польського населення у Білорусі та Україні, станом на 15.11.1938 р. кількість заарештованих становила близько 150 тис. осіб (вважається, що приблизно 40–50 % було розстріляно). Кількість жителів Колибаївки, які постраждали від вище описаних подій досить значна та нараховує десятки. З-поміж висланих на схід під час депортацій була й родина 12-річної Рафаели Врублевсь­кої з Колибаївки. Вона разом із братами та батьками потрапила до глухого села в Акмолінській області. Додому сім’я повернулася лише після Другої світової війни.

Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

До 1943 року в селі власного кладовища не було, православних ховали на кладовищі в селі Татариски, а католиків – на кладовищі в селі Зіньківці та міському польсько-­фільварецькому кладовищі, де теперішній мік­рорайон міста і територія костелу Серця Ісуса.

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 4 червня 1945 року встановлено: «Село Янчинці іменувати село Колибаївка і Янчинецьку сільраду — Колибаївська». Комуністична влада боролась зі всім ворожим та буржуазним, у немилість потрапили назви не милозвучні для вуха, у різний час було вилучено практично усі назви таких поселень.

За роки радянської влади в селі збудовано восьмирічну школу, клуб із залом на 300 місць, бібліотеку. Запрацювали медпункт, дитячі ясла. До послуг населення були швейна, шевська та годинникова майстерні.

Також в радянські часи розправи над вірянами були непоодинокими випадками. Торкалося це й жителів Колибаївки. Наприклад, 1968-го місцева жителька Юлія Боярська домоглася від «червоної» влади дозволу, аби таки відкрити в селі католицький храм. Проте її невдовзі побили місцеві міліціянти, а ідею з побудовою костелу довелося відкласти. Незважаючи на трагедії першої половини ХХ століття населення села демонструє зразкову релігійну та міжконфесійну толерантність.

З 1991 року в складі незалежної України.

У травні 1993 року розпочалось будівництво костелу Христа Царя та святого Йосифа Ремісника.

У 2020 році шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Кам'янець-Подільської міської територіальної громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

21 серпня 2022 року релігійна громада церква в селі Колибаївка перейшла з Московського патріархату в Православну Церкву України. Вперше, в місцевій церкві пролунала молитва українською мовою. Для успішного розвитку держави і суспільства має бути своя українська незалежна церква.

Релігія

image
Римо-католицький храм

Селі функціонують:

  • Костел Христа Царя та святого Йосифа Ремісника (РКЦ)
  • Церква Архистратига Михаїла (ПЦУ)

Населення

1820 року жителів у селі було 131 особа, вже 1888 року – 326 осіб на 38 господарств.

1893-го дослідник минувшини Поділля Віктор Гульдман у книзі писав про наявність 737 мешканців та 145 дворів.

Кількість наявного населення за переписом 1989 року в селі склало 1716 осіб.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1721 особа.

Згідно перепису 2015 року селі проживало 1742 особи.

Мова

image
Селі Колибаївка поширені такі діалекти слова «горище»: гора, стрих, під, пюд, подря, под, пуд

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 97,99 %
російська 1,55 %
білоруська 0,17 %
польська 0,11 %
молдовська 0,06 %
вірменська 0,06 %

Охорона природи

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Відомі люди

  • (1923-2019) — полька, неписьменна, колгоспниця. УНКВС Він­ницької області як неблагонадійний елемент вислана за межі України 1936 року. Реа­білітована згідно із Законом України від 17.04.91 року.

Галерея

  • image
    В'їзд у село
  • image
    Будинок культури
  • image
    Амбулаторія
  • image
    Стадіон
  • image
    Автобусна зупинка

Див. також

  • Поділля — історико-географічна область.
  • Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
  • Подільський говір — різновид говорів української мови.
  • Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Джерела

  • Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область., К., 1971
  • Сорочан Ю. Звідки назва // «Прапор Жовтня», 1986 за 26 квітня
  • Е. Сицинский Исторические сведения о приходах и церквах Подольской губернии

Примітки

  1. «Легенди Кам'янеччини» зібрання Кам'янець-Подільської центральної районної бібліотеки
  2. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Кам'янець-Подільської області» від 4 червня 1945 року // Відомості Верховної Ради УРСР, 1947, № 1—2, с. 23—26
  3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області»
  4. 21.08.2022 року. В будинку культури села Колибаївка відбулися збори мешканців Колибаївки, Червоної Чагарівки та Вільховця, де віряни церкви святого Архистратига Михаїла вирішили перейти до Православної Церкви України. Facebook. Анатолій Дубінський. 21 серпня 2022. Процитовано 8 листопада 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Koliba yivka do 1945 roku Yanchinci selo v Ukrayini Kam yanec Podilskij miskij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo KolibayivkaGerb Kolibayivki Prapor KolibayivkiSilska cerkva kviten 2009 rokuSilska cerkva kviten 2009 rokuKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastRajon Kam yanec Podilskij rajonGromada Kam yanec Podilska miska gromadaOsnovni daniZasnovane 15 stolittyaNaselennya 1742Plosha 2 707 km Gustota naselennya 643 52 osib km Poshtovij indeks 32370Telefonnij kod 380 3849Geografichni daniGeografichni koordinati 48 38 28 pn sh 26 32 42 sh d 48 64111 pn sh 26 54500 sh d 48 64111 26 54500 Koordinati 48 38 28 pn sh 26 32 42 sh d 48 64111 pn sh 26 54500 sh d 48 64111 26 54500Misceva vladaAdresa radi 32370 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n s KolibayivkaKartaKolibayivkaKolibayivkaMapa Kolibayivka u VikishovishiGeografiyaSelo roztashovane za 7 km vid rajcentru mista Kam yanec Podilskij i zaliznichnoyi stanciyi Kam yanec Podilskij Cherez selo prohodit avtomobilna doroga N03 Na pivdenno zahidnij storoni vid sela bere pochatok richka Bilyava Klimat Kolibayivka znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom u tak zvanomu teplomu Podilli Ale diyalnist lyudini prizvodit do zmini klimatu ta globalnogo poteplinnya Riven napovnennya richok vodoyu po oblasti stanovit lishe 20 vid neobhidnogo standartu znachna chastina zemnoyi poverhni staye posushlivoyu Dlya pokrashennya situaciyi varto bulo b vidnovlyuvati ekosistemi ta lisovi nasadzhennya NazvaMisceva legenda pro pohodzhennya nazvi zasvidchuye Bulo ce v daleki chasi Podorozhuvav iz Bessarabiyi odin cholovik Projshovshi dovgu put stomivsya u dorozi Taj vechir uzhe nastav Pobachiv yar na poli taj zanochuvav tam Uranci oglyadivsya navkrug urochishe bulo sered prostogo polya Nepodalik buv lis spodobav cholovik sobi tu miscevist Viriv zemlyanku shalash zrobiv yakogo vin nazivav kolubaj Zgodom pereviv svoyu rodinu u cej kolubaj i oselivsya tam Tak i pochali nazivati poselennya Kolubayiv yar a zgodom Kolibayiv Pislya Lyublinskoyi uniyi 1569 roku teritoriyi Zahidnogo Podillya vidijshli do Rechi Pospolitoyi a za 20 rokiv po tomu polskij korol Stefan Batorij podaruvav selo cholo viku na im ya Yan Benger Toj naj imovirnishe buv shlyahtichem Na jogo chest poselennya j otri malo nazvu Yanchinci Hoch do togo jmenuvalosya Ko liba chi Kolibiv grunt IstoriyaNacionalnij bank represovanihSpisok zhertv Golodomoru Hmelnicka oblast Na teritoriyi sela viyavleno zalishki poselennya tripilskoyi kulturi Do 1648 roku selo Kolibayivka nazivalosya Yanchinci Yak pisav u svoyij praci vidomij doslidnik Podillya Yuhim Sicinskij Yanchinci roztashovuvalis pri strumku Vilshanka yakij vpadaye v richku Zhvanec Zgadka pro ce selo zustrichayetsya v aktah pershoyi polovini XV st pid nazvoyu Kolibayiv abo Kolibiv grunt Otzhe ye pidstavi vvazhati sho zasnovnikom sela buv Koliba jmovirno vihodec z Karpat de koliboyu i dosi nazivayut girski kureni abo zemlyanki u yakih zimoyu zhivut chabani 1589 roku koli dana teritoriya bula nadana polskim korolem Stefanom Batoriyem Ivanu Bengeru polskoyu Yanu Bengeru zminyuyetsya i jogo nazva Na pochatku XVII st tut na zemlyah kam yaneckogo starostva Valentinom Pliskovskim zasnovane selo Kolibayiv yake v 1616 r bulo povnistyu zrujnovane v hodi tatarskogo nabigu Vid 1679 roku selo znovu stalo nazivatis Yanchinci stara nazva u XVIII stolitti bula zabuta i pro neyi nagaduvalo lishe urochishe Kolibayiv yar V XVIII stolitti Yanchinci nalezhali spochatku Kam yaneckomu starostvu a piznishe perejshli u vlasnist Morkova Yaksho 1820 roku zhiteliv u seli bulo lishe 131 osoba to uzhe v 1888 mu 326 cholovik na 38 gospodarstv a na pochatok HH stolittya 737 zhiteliv na 145 gospodarstv Selyani buli zvilneni vid kriposnogo prava v 1861 roci Na chest ciyeyi podiyi v bagatoh selah Podillya na v yizdah vstanovlyuvali pam yatni figuri taki zbereglis v selah Nigin Cherche Cya tradiciya pomalenku vidnovlyuyetsya vstanovlyuyutsya statuyi Bozhoyi Materi chi inshi figuri 1863 roku selyani vtrachayut mozhlivist koristuvatis ridnoyu movoyu vidano tayemne rozporyadzhennya Valuyevskij cirkulyar sho nakazuvav prizupiniti vidannya znachnoyi chastini knig napisanih ukrayinskoyu movoyu a zgodom dopovneno Emskim ukazom Na pochatku HH stolittya v Yanchincyah pochala buduvatis shkola z katolickim kostelom perevazhna bilshist meshkanciv buli polyakami Na teritoriyi nini diyuchoyi shkoli bulo zakladeno G podibnij fundament Prote brak koshtiv a zgodom vijna i revolyuciya spovilnili vkazanni pochinannya V seredini 20 h rokiv shkolu vdalosya dobuduvati Z togo chasu do 1936 roku v seli diyala polska silska rada ta polska shkola Poshtova marka zobrazheno strilcya UGA Chasi UNR chastini Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi na deyakij chas roztashuvalisya v selah Verbka Bezniskivci Civkivci Hodorivci Yanchinci Kulchiyivci Bagovicya Stanislavivka Vnaslidok porazki vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Ostannoyu vlasniceyu sela pered komunistichnoyu vladoyu bula knyaginya Druzhecka Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij Bagatoh chastinah Podillya vidbuvalis masovi selyanski povstannya proti radyanskoyi vladi V 1932 1933 selyani sela perezhili stalinskij golodomor Pomerlih vid golodnoyi smerti zhiteliv hovali v urochishi Chuprik nepodalik vid sela Ostrivchani Horonili pomerlih po dekilka v odnu mogilu Hresti buli timchasovi yaki z chasom zgnili Seli Kolibayivka tochno vstanovleno imena dev yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv Vishinska Antonina 43 roki 1932 r prichina smerti ne vkazana Godzinskij Yanechko 62 roki 1932 r prichina smerti ne vkazana Gumenyuk Irina Ivanivna 70 rokiv ukr utrimanka 7 11 1933 r prichina smerti yaduha Zaremba Olga Andriyivna 42 roki 1932 r prichina smerti ne vkazana Lipkovskij Ivan Josipovich 40 rokiv 1932 r prichina smerti ne vkazana Lipkovskij Yuzef 54 roki 1932 r prichina smerti ne vkazana Mendereckij Stah Ivanovich 57 rokiv 1932 r prichina smerti ne vkazana P yatkovska Anelina 38 rokiv 1932 r prichina smerti ne vkazana P yatkovskij Karol 39 roki 1932 r prichina smerti ne vkazana Roki Velikogo teroru 1936 1937 vbito osib riznih nacionalnostej i profesij bagato lyudej bulo viselleno yak sim yi vorogiv narodu 28 kvitnya 1936 roku CK KP b U bulo prijnyato postanovu za 776 120 Pro viselennya z Ukrayinskoyi RSR i rozselennya v Karagandinskij oblasti Kazahskoyi RSR 15 000 polskih i nimeckih gospodarstv Osib deportovanih do Kazahstanu rozmishuvali prosto neba na pustelnih zemlyah bez zhitla ta yizhi bez bud yakih zasobiv isnuvannya 11 serpnya 1937 r Yezhov pidpisav nakaz 00485 yakij mav garantuvati cilkovitu likvidaciyu osnovnih lyudskih zasobiv polskoyi rozvidki v SRSR Polsku operaciyu yaka mala trivati tri misyaci bulo kilka raziv prodovzheno i zakincheno 15 listopada 1938 r Za danimi NKVS vid 10 lipnya 1938 roku u SRSR areshtovano 134 519 osib sho stanovilo 53 polskogo naselennya u Bilorusi ta Ukrayini stanom na 15 11 1938 r kilkist zaareshtovanih stanovila blizko 150 tis osib vvazhayetsya sho priblizno 40 50 bulo rozstrilyano Kilkist zhiteliv Kolibayivki yaki postrazhdali vid vishe opisanih podij dosit znachna ta narahovuye desyatki Z pomizh vislanih na shid pid chas deportacij bula j rodina 12 richnoyi Rafaeli Vrublevs koyi z Kolibayivki Vona razom iz bratami ta batkami potrapila do gluhogo sela v Akmolinskij oblasti Dodomu sim ya povernulasya lishe pislya Drugoyi svitovoyi vijni Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod Do 1943 roku v seli vlasnogo kladovisha ne bulo pravoslavnih hovali na kladovishi v seli Tatariski a katolikiv na kladovishi v seli Zinkivci ta miskomu polsko filvareckomu kladovishi de teperishnij mik rorajon mista i teritoriya kostelu Sercya Isusa Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 4 chervnya 1945 roku vstanovleno Selo Yanchinci imenuvati selo Kolibayivka i Yanchinecku silradu Kolibayivska Komunistichna vlada borolas zi vsim vorozhim ta burzhuaznim u nemilist potrapili nazvi ne milozvuchni dlya vuha u riznij chas bulo vilucheno praktichno usi nazvi takih poselen Za roki radyanskoyi vladi v seli zbudovano vosmirichnu shkolu klub iz zalom na 300 misc biblioteku Zapracyuvali medpunkt dityachi yasla Do poslug naselennya buli shvejna shevska ta godinnikova majsterni Takozh v radyanski chasi rozpravi nad viryanami buli nepoodinokimi vipadkami Torkalosya ce j zhiteliv Kolibayivki Napriklad 1968 go misceva zhitelka Yuliya Boyarska domoglasya vid chervonoyi vladi dozvolu abi taki vidkriti v seli katolickij hram Prote yiyi nevdovzi pobili miscevi miliciyanti a ideyu z pobudovoyu kostelu dovelosya vidklasti Nezvazhayuchi na tragediyi pershoyi polovini HH stolittya naselennya sela demonstruye zrazkovu religijnu ta mizhkonfesijnu tolerantnist Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini U travni 1993 roku rozpochalos budivnictvo kostelu Hrista Carya ta svyatogo Josifa Remisnika U 2020 roci shlyahom ob yednannya silskih rad selo uvijshlo do skladu Kam yanec Podilskoyi miskoyi teritorialnoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej 21 serpnya 2022 roku religijna gromada cerkva v seli Kolibayivka perejshla z Moskovskogo patriarhatu v Pravoslavnu Cerkvu Ukrayini Vpershe v miscevij cerkvi prolunala molitva ukrayinskoyu movoyu Dlya uspishnogo rozvitku derzhavi i suspilstva maye buti svoya ukrayinska nezalezhna cerkva ReligiyaRimo katolickij hram Seli funkcionuyut Kostel Hrista Carya ta svyatogo Josifa Remisnika RKC Cerkva Arhistratiga Mihayila PCU Naselennya1820 roku zhiteliv u seli bulo 131 osoba vzhe 1888 roku 326 osib na 38 gospodarstv 1893 go doslidnik minuvshini Podillya Viktor Guldman u knizi pisav pro nayavnist 737 meshkanciv ta 145 dvoriv Kilkist nayavnogo naselennya za perepisom 1989 roku v seli sklalo 1716 osib Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1721 osoba Zgidno perepisu 2015 roku seli prozhivalo 1742 osobi Mova Seli Kolibayivka poshireni taki dialekti slova gorishe gora strih pid pyud podrya pod pud U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 97 99 rosijska 1 55 biloruska 0 17 polska 0 11 moldovska 0 06 virmenska 0 06 Ohorona prirodiSelo lezhit u mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri Vidomi lyudi 1923 2019 polka nepismenna kolgospnicya UNKVS Vin nickoyi oblasti yak neblagonadijnij element vislana za mezhi Ukrayini 1936 roku Rea bilitovana zgidno iz Zakonom Ukrayini vid 17 04 91 roku GalereyaV yizd u selo Budinok kulturi Ambulatoriya Stadion Avtobusna zupinkaDiv takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi DzherelaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Hmelnicka oblast K 1971 Sorochan Yu Zvidki nazva Prapor Zhovtnya 1986 za 26 kvitnya E Sicinskij Istoricheskie svedeniya o prihodah i cerkvah Podolskoj guberniiPrimitki Legendi Kam yanechchini zibrannya Kam yanec Podilskoyi centralnoyi rajonnoyi biblioteki Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya i vporyadkuvannya isnuyuchih nazv silrad i naselenih punktiv Kam yanec Podilskoyi oblasti vid 4 chervnya 1945 roku Vidomosti Verhovnoyi Radi URSR 1947 1 2 s 23 26 Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 727 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti 21 08 2022 roku V budinku kulturi sela Kolibayivka vidbulisya zbori meshkanciv Kolibayivki Chervonoyi Chagarivki ta Vilhovcya de viryani cerkvi svyatogo Arhistratiga Mihayila virishili perejti do Pravoslavnoyi Cerkvi Ukrayini Facebook Anatolij Dubinskij 21 serpnya 2022 Procitovano 8 listopada 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ