Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Острівча́ни — село в Україні, у Кам'янець-Подільській міській громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
| село Острівчани | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Хмельницька область | ||||
| Район |  Кам'янець-Подільський район | ||||
| Громада | Кам'янець-Подільська міська громада | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1460 | ||||
| Населення | 698 мешканців (1998 рік) | ||||
| Поштовий індекс | 32362 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 48°35′58″ пн. ш. 26°34′16″ сх. д. / 48.59944° пн. ш. 26.57111° сх. д.Координати: 48°35′58″ пн. ш. 26°34′16″ сх. д. / 48.59944° пн. ш. 26.57111° сх. д. | ||||
| Місцева влада | |||||
| Карта | |||||
  Острівчани | |||||
 Острівчани | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Назва
Давня назва поселення — «Островчинці».
Географія
Село розташоване на рівній височині, оточеної з півночі та півдня двома струмками, які на сході з'єднуються в річку Білява, яка далі впадає в Смотрич. Відстань до центру громади Кам'янець-Подільського автодорогами 11.7 кілометрів.
Клімат
Острівчани знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові масиви.
Історія
Перша найдавніша згадка про село Острівчани зустрічається в документах — 1460 року. В списку сіл, з яких кам'янецьким біскупам дозволено брати десятину.
Колись село оточував ліс, про який 1512 вели суперечку кам'янецькі та острівчанські землевласники. В 1530 році в Острівчанах нараховувалось 9 земельних ланів, які належали поміщиці Хоцимірській.
Церква в селі була з 16 століття (в податкових списках 1565 і 1569 згадується «піп»). У 18 столітті була церква Покрови Пресвятої Богородиці. 1860 збудовано кам'яну церкву, а стару — розібрано. 1890 проведено значний ремонт церкви та урочисто освячено 30 вересня (12 жовтня).
До 1793 року Острівчани належали польським магнатам Конецпольським.
З 1820 року Острівчанами володіють два землевласники: Домінік Янішевський та Домінік Старшинський. 1886 відкрито церковнопарафіяльну школу. З 1895 року Острівчанами володіє Домінік Старшинський, якому належало 1455 десятин землі, лісу 438; селянам – 473, церкві – 36 десятин. За даними Євтима Сіцінського у 1895 році: дворів — 147, мешканців — 742.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
В 1905 році відбулись селянські бунти. Зачинателями цих бунтів були Кобля Олександр Лук'янович, Моргун Йосип, до яких приєднались інші селяни.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
В 1932–1933 селяни села пережили сталінський Голодомор.
1935 році початкова школа була перетворена в неповну середню, яка розмістилася в пристосованому приміщенні колишнього гуртожитку сільськогосподарської комуни. В 1936 році створено фельдшерський пункт, родильний будинок.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
У 1941 році після захоплення німецькі війська встановлювали в селі свої порядки, 127 юнаків і дівчат насильно були вивезені до Німеччини на каторжні роботи. Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
У 2020 році шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Кам'янець-Подільської міської територіальної громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Населення
За даними на 1998 року: дворів — 303, мешканців — 698.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 655 осіб.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,40 % |
| російська | 0,60 % |
Відомі люди
Народилися
- Микола Григорович Кукурудзяк (1938—1999) — доктор історичних наук.
- Микола Павлович Худик (1966) — суддя Київського апеляційного суду, член Вищої ради правосуддя.
- Андрій Павлович Худик (1959) — міністр екології та природніх ресурсів Республіки Білорусь.
- (1900-1973) — воїн 4-ї Київської Дивізії Армії УНР, лицар Залізного хреста учасник Першого та Другого зимових походів.
Охорона природи
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Світлини
-
![image]()
Покровська церква -
![image]()
Залишки колишньої панської садиби -
![image]()
Старостат -
![image]()
Дитячий садок
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
Примітки
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області»
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Література
- Сецинский Е. Исторические сведения о приходах и церквях Подольской епархии. I. Каменецкий уезд. — Каменец-Подольский, 1895. — С. 306—308.
- Гарнага І. Островчани: Звідки пішла назва // Прапор Жовтня. — 1973. — 1 вересня. — С. 4.
- Кукурудзяк М. Г., Собчинська М. М. З історії села Острівчани // Наукові праці історичного факультету. — Т. 1. — Кам'янець-Подільський, 1995. — C. 218—222.
- Баженов Л. В. Alma mater подільського краєзнавства. — Кам'янець-Подільський, 2005. — С. 126—130.
Джерела
- Ostrowczany // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 713. (пол.)
- [1][недоступне посилання з липня 2019]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ostrivcha ni selo v Ukrayini u Kam yanec Podilskij miskij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo Ostrivchani Gerb Ostrivchan Prapor Ostrivchan Pokrovska cerkvaPokrovska cerkva Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Kam yanec Podilskij rajon Gromada Kam yanec Podilska miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1460 Naselennya 698 meshkanciv 1998 rik Poshtovij indeks 32362 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 35 58 pn sh 26 34 16 sh d 48 59944 pn sh 26 57111 sh d 48 59944 26 57111 Koordinati 48 35 58 pn sh 26 34 16 sh d 48 59944 pn sh 26 57111 sh d 48 59944 26 57111 Misceva vlada Karta Ostrivchani Ostrivchani Mapa Ostrivchani u VikishovishiNazvaDavnya nazva poselennya Ostrovchinci GeografiyaSelo roztashovane na rivnij visochini otochenoyi z pivnochi ta pivdnya dvoma strumkami yaki na shodi z yednuyutsya v richku Bilyava yaka dali vpadaye v Smotrich Vidstan do centru gromadi Kam yanec Podilskogo avtodorogami 11 7 kilometriv Klimat Ostrivchani znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom ale diyalnist lyudini prizvodit do poganih zmin ta globalnogo poteplinnya Riven napovnennya richok vodoyu v oblasti stanovit lishe 20 vid neobhidnogo standartu Dlya pokrashennya situaciyi varto bulo b vidnovlyuvati ekosistemi ta lisovi masivi IstoriyaNacionalnij bank represovanih Spisok zhertv Golodomoru Hmelnicka oblast Persha najdavnisha zgadka pro selo Ostrivchani zustrichayetsya v dokumentah 1460 roku V spisku sil z yakih kam yaneckim biskupam dozvoleno brati desyatinu Kolis selo otochuvav lis pro yakij 1512 veli superechku kam yanecki ta ostrivchanski zemlevlasniki V 1530 roci v Ostrivchanah narahovuvalos 9 zemelnih laniv yaki nalezhali pomishici Hocimirskij Cerkva v seli bula z 16 stolittya v podatkovih spiskah 1565 i 1569 zgaduyetsya pip U 18 stolitti bula cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici 1860 zbudovano kam yanu cerkvu a staru rozibrano 1890 provedeno znachnij remont cerkvi ta urochisto osvyacheno 30 veresnya 12 zhovtnya Do 1793 roku Ostrivchani nalezhali polskim magnatam Konecpolskim Z 1820 roku Ostrivchanami volodiyut dva zemlevlasniki Dominik Yanishevskij ta Dominik Starshinskij 1886 vidkrito cerkovnoparafiyalnu shkolu Z 1895 roku Ostrivchanami volodiye Dominik Starshinskij yakomu nalezhalo 1455 desyatin zemli lisu 438 selyanam 473 cerkvi 36 desyatin Za danimi Yevtima Sicinskogo u 1895 roci dvoriv 147 meshkanciv 742 Selyani buli zvilneni vid kriposnogo prava v 1861 roci Na chest ciyeyi podiyi v bagatoh selah Podillya na v yizdah vstanovlyuvali pam yatni figuri taki zbereglis v selah Nigin Cherche Cya tradiciya pomalenku vidnovlyuyetsya vstanovlyuyutsya statuyi Bozhoyi Materi chi inshi figuri 1863 roku selyani vtrachayut mozhlivist koristuvatis ridnoyu movoyu vidano tayemne rozporyadzhennya Valuyevskij cirkulyar sho nakazuvav prizupiniti vidannya znachnoyi chastini knig napisanih ukrayinskoyu movoyu a zgodom dopovneno Emskim ukazom V 1905 roci vidbulis selyanski bunti Zachinatelyami cih buntiv buli Koblya Oleksandr Luk yanovich Morgun Josip do yakih priyednalis inshi selyani Vnaslidok porazki vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij V 1932 1933 selyani sela perezhili stalinskij Golodomor 1935 roci pochatkova shkola bula peretvorena v nepovnu serednyu yaka rozmistilasya v pristosovanomu primishenni kolishnogo gurtozhitku silskogospodarskoyi komuni V 1936 roci stvoreno feldsherskij punkt rodilnij budinok Roki Velikogo teroru 1936 1937 vbito osib riznih nacionalnostej i profesij bagato lyudej bulo viselleno yak sim yi vorogiv narodu U 1941 roci pislya zahoplennya nimecki vijska vstanovlyuvali v seli svoyi poryadki 127 yunakiv i divchat nasilno buli vivezeni do Nimechchini na katorzhni roboti Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod Z 24 serpnya 1991 roku selo vhodit do skladu nezalezhnoyi Ukrayini U 2020 roci shlyahom ob yednannya silskih rad selo uvijshlo do skladu Kam yanec Podilskoyi miskoyi teritorialnoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej NaselennyaZa danimi na 1998 roku dvoriv 303 meshkanciv 698 Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 655 osib Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 40 rosijska 0 60 Vidomi lyudiNarodilisya Mikola Grigorovich Kukurudzyak 1938 1999 doktor istorichnih nauk Mikola Pavlovich Hudik 1966 suddya Kiyivskogo apelyacijnogo sudu chlen Vishoyi radi pravosuddya Andrij Pavlovich Hudik 1959 ministr ekologiyi ta prirodnih resursiv Respubliki Bilorus 1900 1973 voyin 4 yi Kiyivskoyi Diviziyi Armiyi UNR licar Zaliznogo hresta uchasnik Pershogo ta Drugogo zimovih pohodiv Ohorona prirodiSelo lezhit u mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri SvitliniPokrovska cerkva Zalishki kolishnoyi panskoyi sadibi Starostat Dityachij sadokDiv takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi PrimitkiRozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 727 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihLiteraturaSecinskij E Istoricheskie svedeniya o prihodah i cerkvyah Podolskoj eparhii I Kameneckij uezd Kamenec Podolskij 1895 S 306 308 Garnaga I Ostrovchani Zvidki pishla nazva Prapor Zhovtnya 1973 1 veresnya S 4 Kukurudzyak M G Sobchinska M M Z istoriyi sela Ostrivchani Naukovi praci istorichnogo fakultetu T 1 Kam yanec Podilskij 1995 C 218 222 Bazhenov L V Alma mater podilskogo krayeznavstva Kam yanec Podilskij 2005 S 126 130 DzherelaOstrowczany Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1886 T VII S 713 pol 1 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi