Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ба говиця село в Україні у Слобідсько Кульчієвецькій сільській територіальній громаді Кам янець Подільського району Хмел

Баговиця

Баговиця

Ба́говиця — село в Україні, у Слобідсько-Кульчієвецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

село Баговиця
image
Церква Різдва Богородиці
Церква Різдва Богородиці
Країна image Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Громада Слобідсько-Кульчієвецька сільська громада
Основні дані
Засноване 1460
Населення 727
Площа 2,463 км²
Густота населення 295,17 осіб/км²
Поштовий індекс 32373
Телефонний код +380 3849
Географічні дані
Географічні координати 48°36′52″ пн. ш. 26°43′03″ сх. д. / 48.61444° пн. ш. 26.71750° сх. д. / 48.61444; 26.71750Координати: 48°36′52″ пн. ш. 26°43′03″ сх. д. / 48.61444° пн. ш. 26.71750° сх. д. / 48.61444; 26.71750
Водойми Баговичка
Місцева влада
Адреса ради 32372, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с. Устя
Карта
image
image
Баговиця
image
image
Баговиця
Мапа

image Баговиця у Вікісховищі

Географія

Подільське село Баговиця розташоване на річці Баговичка за три кілометри від її впадіння в Дністер. Розмістилось в південно-західній частині України, за 12 кілометрів автодорогами від Кам’янця-Подільського.

Клімат

Баговиця знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія

image
Національний банк репресованих
image
Список жертв Голодомору, Хмельницька область

Перша згадка про Баговицю припадає на 1460 рік. Її зазначено в переліку сіл Кам'янецького округу, з яких католицький кам'янецький біскуп дозволяв збирати податок — десятину. Цікаво, що в цьому документі мова йде про Нову Баговицю. Отже, було ще давніше поселення — спочатку просто Баговиця, а потім — Стара Баговиця. Архівіст Іван Гарнага, який 31 липня 1971 року розпочав у газеті «Прапор Жовтня» цикл публікацій «Звідки пішла назва», зробив припущення, що «Стару Баговицю, певно, зруйнували половці під час одного із спустошливих набігів на початку XII століття».

Цікаво, що річка Баговиця згадується в знаменитій грамоті литовських князів Юрія та Олександра Коріатовичів від 7 січня 1374 року, яка є першою достовірно письмовою згадкою про Кам'янець-Подільський і якою місту по суті надавалося магдебурзьке право. У цьому документі фігурує поле між річками Мукшею та Баговицею, яке князі передавали у власність кам'янецькій міській громаді. Тобто, першу згадку про село маємо тільки через 86 років після першої згадки про річку. Іван Гарнага чітко зазначив, що назва поселення пов'язана з найменуванням річки та є, безумовно, вторинною щодо гідроніма «Баговиця». Іван Володимирович також підкреслив, що називати річку Баговичкою, як то зроблено на деяких картах, немає жодних підстав.

У XVI—XVIII століттях Баговиця належала до Кам'янецького староства та була серед тих сіл, які віддавалися в оренду (як тоді казали, «державу») за «кварту» (четверту частину доходу). Так, 1530 року орендарями («державцями») Баговиці були Пясецький і Доманковський, які платили податок з п'яти ланів, а 1542 року — чомусь тільки з двох. 1565 року Баговицю «держав» якийсь Кольбус (5 ланів), а 1569 року — його діти (9 ланів). 1571 року польський король Сигізмунд Август дозволив Іванові Кольбусу поступитися пожалуваним йому правом довічного володіння Баговицею двом новим власницям — Софії Залеській та Анні Кольбус. Від 1583 року Баговиця ділилася на дві частини. 1629 року одну з них орендували Андрій і Микола Варшавські (платили 42 злоті «кварти»), а іншу — Адам Злочовський.

image
Комора з села Баговиця, Київ, Пирогів

У першій половині XVIII століття «баговицькими старостами» були Крузери, а із середини того ж століття — Казимир Лончевський і його дружина Анна Лончевська (уроджена Недзвецька), які 1770 року платили 700 злотих «кварти». До речі, тоді в Баговиці було зафіксовано 33 євреї (як зазначив Юхим Сіцінський, «число для села значне»). 1775 року Баговицю віддали в довгострокову оренду Станіславові Александровичу. Проте вже 1793 року, коли Поділля від Польщі перейшло до Росії, село передали до державної скарбниці (інакше кажучи, Баговиця стала державною власністю, якою розпоряджалися із самого Санкт-Петербурга).

1816 року Баговицю разом із сусідньою Баговицькою Яругою (нині це просто село Яруга) російський уряд передав генералові Корнілову на 12 років, тоді в обох поселеннях рахувалося 246 селян. 1830 року Микола Александрович (спадкоємець Станіслава Александровича, який, як зазначалося вище, 1775 року отримав Баговицю в довгострокову оренду) через суд зумів добитися, щоб за ним визнали право довгострокової оренди баговицької землі. Тримав він її десь зо чотири десятиліття, причому лісами міг користуватися тільки для власної потреби. 1873 року велика частина землі (ферма — 229 десятин) перейшла у власність дійсного статського радника Безкорніловача (його прізвище ще писалося як Без-Корнілович). Він помер 1894 року, тож далі землею стали розпоряджатися його спадкоємці. Так, 1898 року статистик Віктор Гульдман у виданні «Помісне землеволодіння в Подільській губернії» зазначив, що Баговиця належить Марії Петрівні Без-Корнілович — дворянці Нижегородської губернії, вдові дійсного статського радника. Вказано також, що власниця мешкає в маєтку від квітня до жовтня, веде господарство наполовину із селянами.

В описі Баговиці, зробленому на початку XX століття, читаємо, що «село розташоване на підвищеній рівнині з нахилами по краях, з ґрунтом різнорідним: чорноземним, глинистим і кам'янистим. Усе село потопає в садах, майже з усіх боків оточене лісами та має клімат досить здоровий».

Сучасний вигляд церкви в БаговиціЗ описів 1895 та 1901 років можна почерпнути короткі дані про історію сільського храму. Церква в Баговиці була в XVI столітті, оскільки в податковому списку 1569 тут згадується священик, але близько того ж 1569 року вона піддалася руйнуванню або тільки пограбуванню (певно, від татар), тож була покинута своїм священиком. Перевірка 1741 року вказує, що тоді в Баговиці була дерев'яна церква на честь Різдва Пресвятої Богородиці (греко-католицька, Китайгородського деканату), недавно влаштована, не закінчена ще цілком і не освячена, парафіян було небагато — всього 53. Проте вже опис 1748 року засвідчує, що храм був дуже величним за своєю архітектурою. 1795 року церкву в Баговиці приєднали до православ'я. Її будівля простояла до 1875 року, а далі була розібрана, а придатний матеріал із неї пішов на огорожу біля кладовища. Нічого страшного не сталося, бо тоді в селі вже сім років була нова церква — заввишки п'ять сажнів, завдовжки — шість, завширшки — три сажні. Для довідки: один сажень — це трішки більше ніж два метри (а саме — 2,1336 метра). Отже, церква була заввишки понад 10 метрів.

Новий баговицький храм був п'ятиглавим, також дерев'яним, теж на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Отже, храмове свято в Баговиці припадає (за сучасним календарем) на 21 вересня.

Збудували церкву на кошти з єпархіальної скарбниці та парафіян. На це пішло чотири роки: 18 березня 1864 року видано грамоту на будівництво храму, а 1868 року завершено його спорудження. Гордістю церкви була давня (XVII століття) ікона Божої Матері.

У 1737—1755 роках настоятелем церкви в Баговиці був Олексій Левицький, у 1755—1791 роках — Онуфрій Петровський (обидва померли в Баговиці). Тоді, як видно з попередніх викладок, храм був греко-католицьким.

Тепер про православних настоятелів. Чверть віку, у 1801—1826 роках, священиком у Баговиці був Іоанн Угринович. Саме при ньому стару дерев'яну церкву підняли та поставили на кам'яну основу. Далі справу батька гідно продовжив син, який був настоятелем храму в Баговиці 46 років (ледь не піввіку) — у 1826—1872 роках (помер у Баговиці 5 липня 1875 року). При ньому збудовано новий храм і розширено церковну садибу, 1852 року наділено церкву землею в близьких місцях. 1872 року настоятелем храму став Іустин Янович. При ньому 1894 року побудовано причтові приміщення зі службами. На це пішли кошти Єпархіального будівельного комітету (1000 рублів) і парафіян (500 рублів).

Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігири, такі збереглись в селах: Нігин, Черче.

У часи Російської імперії Баговиця була волосним центром. До Баговицької волості входили, зокрема, Врублівці, Демшин, Зубрівка, Цибулівка, Оленівка, Калиня, Княжпіль, Кульчіївці, Слобідка-Кульчієвецька, Верхні та Нижні Панівці (нині одне село — Панівці), Тарасівка, Фурманівка, Станіславівка, Суржинці, Яруга, Велика Мукша (нині Велика Слобідка), Мукша-Пановецька (нині Мала Слобідка), Мукша-Китайгородська.

image
Поштова марка, зображено стрільця УГА

Часи УНР частини Української Галицької Армії на деякий час розташувалися в селах: Вербка, Безнісківці, Цівківці, Ходорівці, Янчинці, Кульчіївці, Баговиця, Станіславівка. Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.

В 1932–1933 селяни села пережили сталінський геноцид.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».

Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голодомор.

З 1991 року в складі незалежної України.

14 серпня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Слобідсько-Кульчієвецької сільської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

У травні 2023 року віряни релігійної громади церкви Різдва Пресвятої Богородиці у селі Баговиця на зборах одностайно підтримали перехід до Православної Церкви України.

Населення

image
Біля крамниці

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 720 осіб.

Тепер населення становить 727 осіб.

Найпоширеніші прізвища: Гуменюки, Котики, Гуківські, Старенькі, Шкураки, Дулепи.

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову, за даними перепису 2001 року.

Пам'ятки

Дерев'яна церква Різдва Богородиці (1864–1868) внесена до Державного реєстру пам'яток архітектури.

Відомі люди

Народилися

Проживали, перебували

Природоохоронні території

image

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Див. також

  • Поділля — історико-географічна область.
  • Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
  • Подільський говір — різновид говорів української мови.
  • Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Примітки

  1. ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
  2. Баговиця за перехід від МП до ПЦУ.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Труды Подольского историко-статистического комитета. — Вып. IX. Приходы и церкви Подольской епархии. — Каменец-Подольский.- 1901. — С. 412.
  5. . Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 30 серпня 2012.

Джерела

  • Старенький І. О. До першопочатків села Баговиця / Ігор Старенький // Зб. праць молодих вчених Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. — Кам'янець-Подільський: К-ПНУ ім. І.Огієнка, 2011. — Вип. 3. — С. 27-29.
  • Старенький І. О. Кайдашева сім'я по-баговецьки / Ігор Старенький // КлюЧ. — 2012. — 20 лип. (№ 25). — С. 7[недоступне посилання з лютого 2019].


image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ba govicya selo v Ukrayini u Slobidsko Kulchiyeveckij silskij teritorialnij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo Bagovicya Cerkva Rizdva BogorodiciCerkva Rizdva Bogorodici Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Kam yanec Podilskij rajon Gromada Slobidsko Kulchiyevecka silska gromada Osnovni dani Zasnovane 1460 Naselennya 727 Plosha 2 463 km Gustota naselennya 295 17 osib km Poshtovij indeks 32373 Telefonnij kod 380 3849 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 36 52 pn sh 26 43 03 sh d 48 61444 pn sh 26 71750 sh d 48 61444 26 71750 Koordinati 48 36 52 pn sh 26 43 03 sh d 48 61444 pn sh 26 71750 sh d 48 61444 26 71750 Vodojmi Bagovichka Misceva vlada Adresa radi 32372 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n s Ustya Karta Bagovicya Bagovicya Mapa Bagovicya u VikishovishiGeografiyaPodilske selo Bagovicya roztashovane na richci Bagovichka za tri kilometri vid yiyi vpadinnya v Dnister Rozmistilos v pivdenno zahidnij chastini Ukrayini za 12 kilometriv avtodorogami vid Kam yancya Podilskogo Klimat Bagovicya znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom ale diyalnist lyudini prizvodit do poganih zmin ta globalnogo poteplinnya Riven napovnennya richok vodoyu v oblasti stanovit lishe 20 vid neobhidnogo standartu Dlya pokrashennya situaciyi varto bulo b vidnovlyuvati ekosistemi ta lisovi nasadzhennya IstoriyaNacionalnij bank represovanih Spisok zhertv Golodomoru Hmelnicka oblast Persha zgadka pro Bagovicyu pripadaye na 1460 rik Yiyi zaznacheno v pereliku sil Kam yaneckogo okrugu z yakih katolickij kam yaneckij biskup dozvolyav zbirati podatok desyatinu Cikavo sho v comu dokumenti mova jde pro Novu Bagovicyu Otzhe bulo she davnishe poselennya spochatku prosto Bagovicya a potim Stara Bagovicya Arhivist Ivan Garnaga yakij 31 lipnya 1971 roku rozpochav u gazeti Prapor Zhovtnya cikl publikacij Zvidki pishla nazva zrobiv pripushennya sho Staru Bagovicyu pevno zrujnuvali polovci pid chas odnogo iz spustoshlivih nabigiv na pochatku XII stolittya Cikavo sho richka Bagovicya zgaduyetsya v znamenitij gramoti litovskih knyaziv Yuriya ta Oleksandra Koriatovichiv vid 7 sichnya 1374 roku yaka ye pershoyu dostovirno pismovoyu zgadkoyu pro Kam yanec Podilskij i yakoyu mistu po suti nadavalosya magdeburzke pravo U comu dokumenti figuruye pole mizh richkami Muksheyu ta Bagoviceyu yake knyazi peredavali u vlasnist kam yaneckij miskij gromadi Tobto pershu zgadku pro selo mayemo tilki cherez 86 rokiv pislya pershoyi zgadki pro richku Ivan Garnaga chitko zaznachiv sho nazva poselennya pov yazana z najmenuvannyam richki ta ye bezumovno vtorinnoyu shodo gidronima Bagovicya Ivan Volodimirovich takozh pidkresliv sho nazivati richku Bagovichkoyu yak to zrobleno na deyakih kartah nemaye zhodnih pidstav U XVI XVIII stolittyah Bagovicya nalezhala do Kam yaneckogo starostva ta bula sered tih sil yaki viddavalisya v orendu yak todi kazali derzhavu za kvartu chetvertu chastinu dohodu Tak 1530 roku orendaryami derzhavcyami Bagovici buli Pyaseckij i Domankovskij yaki platili podatok z p yati laniv a 1542 roku chomus tilki z dvoh 1565 roku Bagovicyu derzhav yakijs Kolbus 5 laniv a 1569 roku jogo diti 9 laniv 1571 roku polskij korol Sigizmund Avgust dozvoliv Ivanovi Kolbusu postupitisya pozhaluvanim jomu pravom dovichnogo volodinnya Bagoviceyu dvom novim vlasnicyam Sofiyi Zaleskij ta Anni Kolbus Vid 1583 roku Bagovicya dililasya na dvi chastini 1629 roku odnu z nih orenduvali Andrij i Mikola Varshavski platili 42 zloti kvarti a inshu Adam Zlochovskij Komora z sela Bagovicya Kiyiv Pirogiv U pershij polovini XVIII stolittya bagovickimi starostami buli Kruzeri a iz seredini togo zh stolittya Kazimir Lonchevskij i jogo druzhina Anna Lonchevska urodzhena Nedzvecka yaki 1770 roku platili 700 zlotih kvarti Do rechi todi v Bagovici bulo zafiksovano 33 yevreyi yak zaznachiv Yuhim Sicinskij chislo dlya sela znachne 1775 roku Bagovicyu viddali v dovgostrokovu orendu Stanislavovi Aleksandrovichu Prote vzhe 1793 roku koli Podillya vid Polshi perejshlo do Rosiyi selo peredali do derzhavnoyi skarbnici inakshe kazhuchi Bagovicya stala derzhavnoyu vlasnistyu yakoyu rozporyadzhalisya iz samogo Sankt Peterburga 1816 roku Bagovicyu razom iz susidnoyu Bagovickoyu Yarugoyu nini ce prosto selo Yaruga rosijskij uryad peredav generalovi Kornilovu na 12 rokiv todi v oboh poselennyah rahuvalosya 246 selyan 1830 roku Mikola Aleksandrovich spadkoyemec Stanislava Aleksandrovicha yakij yak zaznachalosya vishe 1775 roku otrimav Bagovicyu v dovgostrokovu orendu cherez sud zumiv dobitisya shob za nim viznali pravo dovgostrokovoyi orendi bagovickoyi zemli Trimav vin yiyi des zo chotiri desyatilittya prichomu lisami mig koristuvatisya tilki dlya vlasnoyi potrebi 1873 roku velika chastina zemli ferma 229 desyatin perejshla u vlasnist dijsnogo statskogo radnika Bezkornilovacha jogo prizvishe she pisalosya yak Bez Kornilovich Vin pomer 1894 roku tozh dali zemleyu stali rozporyadzhatisya jogo spadkoyemci Tak 1898 roku statistik Viktor Guldman u vidanni Pomisne zemlevolodinnya v Podilskij guberniyi zaznachiv sho Bagovicya nalezhit Mariyi Petrivni Bez Kornilovich dvoryanci Nizhegorodskoyi guberniyi vdovi dijsnogo statskogo radnika Vkazano takozh sho vlasnicya meshkaye v mayetku vid kvitnya do zhovtnya vede gospodarstvo napolovinu iz selyanami V opisi Bagovici zroblenomu na pochatku XX stolittya chitayemo sho selo roztashovane na pidvishenij rivnini z nahilami po krayah z gruntom riznoridnim chornozemnim glinistim i kam yanistim Use selo potopaye v sadah majzhe z usih bokiv otochene lisami ta maye klimat dosit zdorovij Suchasnij viglyad cerkvi v BagoviciZ opisiv 1895 ta 1901 rokiv mozhna pocherpnuti korotki dani pro istoriyu silskogo hramu Cerkva v Bagovici bula v XVI stolitti oskilki v podatkovomu spisku 1569 tut zgaduyetsya svyashenik ale blizko togo zh 1569 roku vona piddalasya rujnuvannyu abo tilki pograbuvannyu pevno vid tatar tozh bula pokinuta svoyim svyashenikom Perevirka 1741 roku vkazuye sho todi v Bagovici bula derev yana cerkva na chest Rizdva Presvyatoyi Bogorodici greko katolicka Kitajgorodskogo dekanatu nedavno vlashtovana ne zakinchena she cilkom i ne osvyachena parafiyan bulo nebagato vsogo 53 Prote vzhe opis 1748 roku zasvidchuye sho hram buv duzhe velichnim za svoyeyu arhitekturoyu 1795 roku cerkvu v Bagovici priyednali do pravoslav ya Yiyi budivlya prostoyala do 1875 roku a dali bula rozibrana a pridatnij material iz neyi pishov na ogorozhu bilya kladovisha Nichogo strashnogo ne stalosya bo todi v seli vzhe sim rokiv bula nova cerkva zavvishki p yat sazhniv zavdovzhki shist zavshirshki tri sazhni Dlya dovidki odin sazhen ce trishki bilshe nizh dva metri a same 2 1336 metra Otzhe cerkva bula zavvishki ponad 10 metriv Novij bagovickij hram buv p yatiglavim takozh derev yanim tezh na chest Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Otzhe hramove svyato v Bagovici pripadaye za suchasnim kalendarem na 21 veresnya Zbuduvali cerkvu na koshti z yeparhialnoyi skarbnici ta parafiyan Na ce pishlo chotiri roki 18 bereznya 1864 roku vidano gramotu na budivnictvo hramu a 1868 roku zaversheno jogo sporudzhennya Gordistyu cerkvi bula davnya XVII stolittya ikona Bozhoyi Materi U 1737 1755 rokah nastoyatelem cerkvi v Bagovici buv Oleksij Levickij u 1755 1791 rokah Onufrij Petrovskij obidva pomerli v Bagovici Todi yak vidno z poperednih vikladok hram buv greko katolickim Teper pro pravoslavnih nastoyateliv Chvert viku u 1801 1826 rokah svyashenikom u Bagovici buv Ioann Ugrinovich Same pri nomu staru derev yanu cerkvu pidnyali ta postavili na kam yanu osnovu Dali spravu batka gidno prodovzhiv sin yakij buv nastoyatelem hramu v Bagovici 46 rokiv led ne pivviku u 1826 1872 rokah pomer u Bagovici 5 lipnya 1875 roku Pri nomu zbudovano novij hram i rozshireno cerkovnu sadibu 1852 roku nadileno cerkvu zemleyu v blizkih miscyah 1872 roku nastoyatelem hramu stav Iustin Yanovich Pri nomu 1894 roku pobudovano prichtovi primishennya zi sluzhbami Na ce pishli koshti Yeparhialnogo budivelnogo komitetu 1000 rubliv i parafiyan 500 rubliv Selyani buli zvilneni vid kriposnogo prava v 1861 roci Na chest ciyeyi podiyi v bagatoh selah Podillya na v yizdah vstanovlyuvali pam yatni figiri taki zbereglis v selah Nigin Cherche U chasi Rosijskoyi imperiyi Bagovicya bula volosnim centrom Do Bagovickoyi volosti vhodili zokrema Vrublivci Demshin Zubrivka Cibulivka Olenivka Kalinya Knyazhpil Kulchiyivci Slobidka Kulchiyevecka Verhni ta Nizhni Panivci nini odne selo Panivci Tarasivka Furmanivka Stanislavivka Surzhinci Yaruga Velika Muksha nini Velika Slobidka Muksha Panovecka nini Mala Slobidka Muksha Kitajgorodska Poshtova marka zobrazheno strilcya UGA Chasi UNR chastini Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi na deyakij chas roztashuvalisya v selah Verbka Bezniskivci Civkivci Hodorivci Yanchinci Kulchiyivci Bagovicya Stanislavivka Vnaslidok porazki vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij V 1932 1933 selyani sela perezhili stalinskij genocid Roki Velikogo teroru 1936 1937 vbito osib riznih nacionalnostej i profesij bagato lyudej bulo viselleno yak sim yi vorogiv narodu Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah selo vchergove perezhilo golodomor Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini 14 serpnya 2017 roku shlyahom ob yednannya silskih rad selo uvijshlo do skladu Slobidsko Kulchiyeveckoyi silskoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej U travni 2023 roku viryani religijnoyi gromadi cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici u seli Bagovicya na zborah odnostajno pidtrimali perehid do Pravoslavnoyi Cerkvi Ukrayini NaselennyaBilya kramnici Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 720 osib Teper naselennya stanovit 727 osib Najposhirenishi prizvisha Gumenyuki Kotiki Gukivski Starenki Shkuraki Dulepi Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku movu za danimi perepisu 2001 roku Pam yatkiDerev yana cerkva Rizdva Bogorodici 1864 1868 vnesena do Derzhavnogo reyestru pam yatok arhitekturi Vidomi lyudiNarodilisya 1881 1962 vidomij pasichnik Medova produkciya z Bagovici postachalasya u Kam yanec Podilskij z etiketkami Likuvalnij med iz pasiki F U Rozhankivskogo Krim togo Feofil Ulyanovich mav garnu biblioteku u yakij zibrav chimalo tvoriv klasikiv buv majstrom horovogo spivu oformlyav gerbariyi dikih roslin buv chlenom Podilskoyi Prosviti 20 zhovtnya 1896 Starenkij Yakiv Nikiforovich starshina 4 yi Kiyivskoyi diviziyi Armiyi UNR geroj Drugogo Zimovogo pohodu 25 bereznya 1896 Monkevich Boris Grigorovich sotnik Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 29 sichnya 1930 Anatolij Volodimirovich Svarichevskij ukrayinskij literaturoznavec krayeznavec 16 lipnya 1935 Novickij Mikola Volodimirovich ukrayinskij kompozitor dirigent pedagog Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini 2004 1995 7 listopada 1942 Viktor Nikanorovich Grabovskij ukrayinskij poet perekladach literaturoznavec zhurnalist chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini 2007 Prozhivali perebuvali Volodimir Mar yanin 1940 2000 zhurnalist i pismennik zakinchiv Bagovicku serednyu shkolu Prirodoohoronni teritoriyiV indeksi Geografichnogo slovnika Korolivstva Polskogo ta inshih slov yanskih krayin ye rozdil pid nazvoyu Bahowica Selo lezhit u mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri Div takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi PrimitkiVVRU 2017 46 stor 11 Bagovicya za perehid vid MP do PCU Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Trudy Podolskogo istoriko statisticheskogo komiteta Vyp IX Prihody i cerkvi Podolskoj eparhii Kamenec Podolskij 1901 S 412 Arhiv originalu za 20 sichnya 2013 Procitovano 30 serpnya 2012 DzherelaStarenkij I O Do pershopochatkiv sela Bagovicya Igor Starenkij Zb prac molodih vchenih Kam yanec Podilskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Ogiyenka Kam yanec Podilskij K PNU im I Ogiyenka 2011 Vip 3 S 27 29 Starenkij I O Kajdasheva sim ya po bagovecki Igor Starenkij KlyuCh 2012 20 lip 25 S 7 nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ