Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Клузій або Клузіум лат Clusium дав гр Κλύσιον Klýsion або Κλούσιον Kloúsion стародавнє місто в Італії з римськими мурами

Клузій

Клузій, або Клузіум (лат. Clusium; дав.-гр. Κλύσιον, Klýsion або Κλούσιον, Kloúsion), — стародавнє місто в Італії з римськими мурами частково в межах сучасного міста К'юзі, Тоскана. В римські часи місто було перебудоване на основі старого етруського міста Клевсин (етр. Clevsin) на території розселення доісторичної культури (можливо, також етруської, або протоетруської). Місто було розташоване на півночі центральної Італії з західного боку Апеннін.

Клузій
Офіційна мова Етруська мова
Країна image Італія
Член у (Етруське дванадцятимістя)

Координати: 43°01′00″ пн. ш. 11°57′00″ сх. д. / 43.01667000002777285772° пн. ш. 11.95000000002777618135496596° сх. д. / 43.01667000002777285772; 11.95000000002777618135496596

Розташування

Клузій і сучасне К'юзі розташовані на пагорбі біля долини річки Кланіс (лат. Clanis, італ. Chiana) поблизу озера Клузій. Кланіс — одна із приток Тибру, яка колись була судноплавною. Звідси до Риму можна було також потрапити Кассієвою дорогою, яка була збудована на місці старої етруської.

Історія

Коли Клузій згадується в «Історії» Тіта Лівія, він уже був великим етруським містом, до якого зверталися по допомогу в боротьбі з республіканцями в Стародавньому Римі. Лівій в «Історії» про місто писав лише те, що колись його називали Камарс (умбр. Camars).

Існують різні теорії походження міста. У К'юзі знаходили гончарні вироби (культури вілланова). Часто зустрічаються урни з прахом, що датуються VIII століттям до н. е. Ці урни мають форму хатин-мазанок із солом’яними дахами, — імовірно, будинків померлих. Цей стиль архітектури настільки відрізняється від класичного етруського, що багато знавців заперечують, що він належить до етруської культури. З іншого боку, відомо, що жителі регіону зазнали сильного впливу з боку грецьких колоній, таких як Куми, та під час грецької імміграції.

Є менш імовірне припущення, що це протоіталійська культура. За цією теорією етруски переселилися сюди з узбережжя або з Егейського моря та перейменували (умбрійське) місто під назвою Camars (що означає «болотиста земля» в італьській мові). Зввши навколо міста потужні мури, етруски змінили назву на «огородження», використовуючи етрусканізоване Clevsin (від лат. clusus — пасивного дієприкметника, утвореного від cludere, що означає «закрити», «зачинити»).

Назви Clevsin і Camars зрозуміліші в їхньому етруському значенні. Обмежений етруський словник усіх відомих значень містить слово camthi (у значенні «магістрат»), яке може бути розділене як cam–thi, де –thi — це закінчення місцевого відмінку. –Ar, –arasi, –aras — це закінчення множини різних відмінків. Cleva — це жертвоприношення. –S та –isi відповідно — закінчення родового і давального відмінків. Присутність магістрату та місць для жертвоприношення в місті цілком гармонує з етруською культурою та роллю регіонального міста-столиці. Остаточне вирішення питання, однак, потребує більше доказів.

Прийнято вважати, що Клузій став одним із дванадцяти міст Етруської ліги у 600-х роках до н. е.

Як і в римські часи, так і після них, на місці старого Клузію знову й знову споруджувалися нові поселення, через що культурні шари етрусків поступово стиралися. Наприклад, стародавні джерела описують гробницю (Ларса Порсени) в Клузії, як і розграбування та знищення міста Суллою. Проте більшість залишків культури — це могили та їхні підземні ходи, деякі з яких, можливо, були з'єднані з пам'ятником Порсені. Ларс Порсена був королем Клузію в 508 році до н. е.

image
Виріб із червоної глини

У 509 році до н. е. Луція Тарквінія Гордого, колишнього царя Риму, разом із родиною вигнали з міста. (Він прагнув повернути собі престол) збройним шляхом, залучившись допомогою сенаторів-змовників. Його зусилля були безуспішними: змову виявили, а армію Тарквінія розбили в (битві біля Арсійського лісу).

Тарквіній переконав (Ларса Порсену) піти на Рим. Почалася війна між Клузієм і Римом, під час якої Порсена взяв Рим в облогу. Війна закінчилися мирним договором, за яким Порсена отримав заручників з Риму та повернув собі землі міста Вейї, які були раніше захоплені Римом. У 507 році до н. е. римські заручники та землі були повернені, a мир між Римом та Порсеною — закріплений. Тарквінію не вдалося знову посісти римський престол.

У 508 році до н. е., після облоги Риму, Порсена розділив сили та відправив частину армії на чолі зі своїм сином Арунсом, щоб обложити латинське місто Аріція (суч. (Арічча)). Однак жителям міста допомогли Латинський союз і Куми, тож клузіанську армію розгромили.

Пліній Старший писав, що для Порсени збудували чудову гробницю: великий мавзолей, оточений каскадами пірамід над лабіринтами підземних камер, де грабіжник міг легко загубитися. Пліній ніколи не бачив цієї гробниці, тож в основі його опису лежить доповідь Варрона та, можливо, розповідь пов'язана з мінойськими лабіринтами, про які він розповідає перед цим. У Клузії були побудовані великі за розміром тумулуси пізнього архаїчного періоду, і сучасні вчені намагалися пов'язати їх (особливо Поджо Ґаєлла) з легендарною гробницею Порсени.

У 2004 році професор містобудівної реставрації Джузеппе Чентауро припустив, що Клузій був розташований не в К'юзі, а поблизу Флоренції. Станом на 2008 рік він намагався зібрати гроші та отримати дозвіл на проведення розкопок.

На початку IV століття до н. е. (391 рік до н. е., згідно з хронологією Варрона) місто взяли в облогу галли (сенони), і клузіанці попросили Рим втрутитись. Однак на наступних переговорах один із римських делегатів з роду Фабіїв вбив гальського лідера. Коли римляни відмовилися видати вбивцю та призначили консулами на наступний рік двох членів з його сім'ї, розлючені галли зняли облогу, і потім під керівництвом Бренна розбили римську армію та розграбували Рим.

Примітки

  1. Polybius, Histories, 2:25:2
  2. George Dennis (1848). The Cities and Cemeteries of Etruria. John Murray. с. 327–.
  3. Liv. 10.25.11.2 http://latin.packhum.org/loc/914/1/508/1773-1779 [ 29 березня 2020 у Wayback Machine.]
  4. Louise Adams Holland (1925). The Faliscans in prehistoric times. American Academy in Rome.
  5. Luisa Banti (1973). Etruscan Cities and Their Culture. University of California Press. с. 162–. ISBN .
  6. Тіт Лівій, «Історія від заснування міста», 2.9—15
  7. Тіт Лівій, «Історія від заснування міста», 2.14
  8. William M. Gaugler (January 2002). . Laureate Press. ISBN . Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 29 березня 2020.
  9. "Lost Italian City dug up in Tuscany" The Sunday Times 18 April 2004
  10. "Sotto Prato dorme una città etrusca"

Додаткові посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Kluzij abo Kluzium lat Clusium dav gr Klysion Klysion abo Kloysion Klousion starodavnye misto v Italiyi z rimskimi murami chastkovo v mezhah suchasnogo mista K yuzi Toskana V rimski chasi misto bulo perebudovane na osnovi starogo etruskogo mista Klevsin etr Clevsin na teritoriyi rozselennya doistorichnoyi kulturi mozhlivo takozh etruskoyi abo protoetruskoyi Misto bulo roztashovane na pivnochi centralnoyi Italiyi z zahidnogo boku Apennin Kluzij Oficijna movaEtruska mova Krayina Italiya Chlen uEtruske dvanadcyatimistya Koordinati 43 01 00 pn sh 11 57 00 sh d 43 01667000002777285772 pn sh 11 95000000002777618135496596 sh d 43 01667000002777285772 11 95000000002777618135496596RoztashuvannyaKluzij i suchasne K yuzi roztashovani na pagorbi bilya dolini richki Klanis lat Clanis ital Chiana poblizu ozera Kluzij Klanis odna iz pritok Tibru yaka kolis bula sudnoplavnoyu Zvidsi do Rimu mozhna bulo takozh potrapiti Kassiyevoyu dorogoyu yaka bula zbudovana na misci staroyi etruskoyi IstoriyaKoli Kluzij zgaduyetsya v Istoriyi Tita Liviya vin uzhe buv velikim etruskim mistom do yakogo zvertalisya po dopomogu v borotbi z respublikancyami v Starodavnomu Rimi Livij v Istoriyi pro misto pisav lishe te sho kolis jogo nazivali Kamars umbr Camars Isnuyut rizni teoriyi pohodzhennya mista U K yuzi znahodili goncharni virobi kulturi villanova Chasto zustrichayutsya urni z prahom sho datuyutsya VIII stolittyam do n e Ci urni mayut formu hatin mazanok iz solom yanimi dahami imovirno budinkiv pomerlih Cej stil arhitekturi nastilki vidriznyayetsya vid klasichnogo etruskogo sho bagato znavciv zaperechuyut sho vin nalezhit do etruskoyi kulturi Z inshogo boku vidomo sho zhiteli regionu zaznali silnogo vplivu z boku greckih kolonij takih yak Kumi ta pid chas greckoyi immigraciyi Ye mensh imovirne pripushennya sho ce protoitalijska kultura Za ciyeyu teoriyeyu etruski pereselilisya syudi z uzberezhzhya abo z Egejskogo morya ta perejmenuvali umbrijske misto pid nazvoyu Camars sho oznachaye bolotista zemlya v italskij movi Zvvshi navkolo mista potuzhni muri etruski zminili nazvu na ogorodzhennya vikoristovuyuchi etruskanizovane Clevsin vid lat clusus pasivnogo diyeprikmetnika utvorenogo vid cludere sho oznachaye zakriti zachiniti Nazvi Clevsin i Camars zrozumilishi v yihnomu etruskomu znachenni Obmezhenij etruskij slovnik usih vidomih znachen mistit slovo camthi u znachenni magistrat yake mozhe buti rozdilene yak cam thi de thi ce zakinchennya miscevogo vidminku Ar arasi aras ce zakinchennya mnozhini riznih vidminkiv Cleva ce zhertvoprinoshennya S ta isi vidpovidno zakinchennya rodovogo i davalnogo vidminkiv Prisutnist magistratu ta misc dlya zhertvoprinoshennya v misti cilkom garmonuye z etruskoyu kulturoyu ta rollyu regionalnogo mista stolici Ostatochne virishennya pitannya odnak potrebuye bilshe dokaziv Prijnyato vvazhati sho Kluzij stav odnim iz dvanadcyati mist Etruskoyi ligi u 600 h rokah do n e Yak i v rimski chasi tak i pislya nih na misci starogo Kluziyu znovu j znovu sporudzhuvalisya novi poselennya cherez sho kulturni shari etruskiv postupovo stiralisya Napriklad starodavni dzherela opisuyut grobnicyu Larsa Porseni v Kluziyi yak i rozgrabuvannya ta znishennya mista Sulloyu Prote bilshist zalishkiv kulturi ce mogili ta yihni pidzemni hodi deyaki z yakih mozhlivo buli z yednani z pam yatnikom Porseni Lars Porsena buv korolem Kluziyu v 508 roci do n e Virib iz chervonoyi glini U 509 roci do n e Luciya Tarkviniya Gordogo kolishnogo carya Rimu razom iz rodinoyu vignali z mista Vin pragnuv povernuti sobi prestol zbrojnim shlyahom zaluchivshis dopomogoyu senatoriv zmovnikiv Jogo zusillya buli bezuspishnimi zmovu viyavili a armiyu Tarkviniya rozbili v bitvi bilya Arsijskogo lisu Tarkvinij perekonav Larsa Porsenu piti na Rim Pochalasya vijna mizh Kluziyem i Rimom pid chas yakoyi Porsena vzyav Rim v oblogu Vijna zakinchilisya mirnim dogovorom za yakim Porsena otrimav zaruchnikiv z Rimu ta povernuv sobi zemli mista Vejyi yaki buli ranishe zahopleni Rimom U 507 roci do n e rimski zaruchniki ta zemli buli poverneni a mir mizh Rimom ta Porsenoyu zakriplenij Tarkviniyu ne vdalosya znovu posisti rimskij prestol U 508 roci do n e pislya oblogi Rimu Porsena rozdiliv sili ta vidpraviv chastinu armiyi na choli zi svoyim sinom Arunsom shob oblozhiti latinske misto Ariciya such Arichcha Odnak zhitelyam mista dopomogli Latinskij soyuz i Kumi tozh kluziansku armiyu rozgromili Plinij Starshij pisav sho dlya Porseni zbuduvali chudovu grobnicyu velikij mavzolej otochenij kaskadami piramid nad labirintami pidzemnih kamer de grabizhnik mig legko zagubitisya Plinij nikoli ne bachiv ciyeyi grobnici tozh v osnovi jogo opisu lezhit dopovid Varrona ta mozhlivo rozpovid pov yazana z minojskimi labirintami pro yaki vin rozpovidaye pered cim U Kluziyi buli pobudovani veliki za rozmirom tumulusi piznogo arhayichnogo periodu i suchasni vcheni namagalisya pov yazati yih osoblivo Podzho Gayella z legendarnoyu grobniceyu Porseni U 2004 roci profesor mistobudivnoyi restavraciyi Dzhuzeppe Chentauro pripustiv sho Kluzij buv roztashovanij ne v K yuzi a poblizu Florenciyi Stanom na 2008 rik vin namagavsya zibrati groshi ta otrimati dozvil na provedennya rozkopok Na pochatku IV stolittya do n e 391 rik do n e zgidno z hronologiyeyu Varrona misto vzyali v oblogu galli senoni i kluzianci poprosili Rim vtrutitis Odnak na nastupnih peregovorah odin iz rimskih delegativ z rodu Fabiyiv vbiv galskogo lidera Koli rimlyani vidmovilisya vidati vbivcyu ta priznachili konsulami na nastupnij rik dvoh chleniv z jogo sim yi rozlyucheni galli znyali oblogu i potim pid kerivnictvom Brenna rozbili rimsku armiyu ta rozgrabuvali Rim PrimitkiPolybius Histories 2 25 2 George Dennis 1848 The Cities and Cemeteries of Etruria John Murray s 327 Liv 10 25 11 2 http latin packhum org loc 914 1 508 1773 1779 29 bereznya 2020 u Wayback Machine Louise Adams Holland 1925 The Faliscans in prehistoric times American Academy in Rome Luisa Banti 1973 Etruscan Cities and Their Culture University of California Press s 162 ISBN 978 0 520 01910 2 Tit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista 2 9 15 Tit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista 2 14 William M Gaugler January 2002 Laureate Press ISBN 978 1 884528 25 5 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2021 Procitovano 29 bereznya 2020 Lost Italian City dug up in Tuscany The Sunday Times 18 April 2004 Sotto Prato dorme una citta etrusca Dodatkovi posilannyaLivius org Klas Chiusi 21 serpnya 2008 u Wayback Machine
Топ