Ларс Порсена (або Порсенна; етруськ. Pursenas, лат. Lars Porsenna) — політичний та військовий діяч, етруський король, правитель міста Клузій, відомий війною проти Риму.
Ларс Порсена | |
---|---|
Народився | 6 ст. до Р.Х. м.Клузій |
Помер | 5 ст. до Р.Х. Клузій |
Поховання | К'юзі |
Громадянство | ареційське |
Національність | етруськ |
Діяльність | політик |
Титул | ларс |
Посада | король |
Рід | Порсени |
Діти | Арунс Порсена |
|
Походження та раннє життя Ларса Порсени
Ларс Порсена був одним з найвідоміших правителів етруського міста Клузій (сучасне місто Кьюзі в Італії). Про його раннє життя та походження відомо мало, адже багато історичних відомостей про нього базуються на римських легендах та переказах, які можуть бути спотворені.
Походження
Ларс Порсена належав до етрусків, народу, який заселяв північну частину Італії перед піднесенням Римської республіки. Етруски мали високо розвинену культуру і були відомі своїми інженерними та архітектурними досягненнями.
Сім'я
Ларс Порсена народився у знатній етруській родині. Етруське суспільство було добре організоване, з чітко визначеними соціальними класами. Правлячі родини мали значний вплив, і влада часто передавалася у спадок. Ім’я Ларс, яке носив Порсена, було титулом, що позначав високий статус у суспільстві, що свідчить про його знатне походження. Його ім’я “Ларс” є етруським титулом, який означає “вождь” або “цар”.
Про батьків Ларса Порсени не збереглося конкретних історичних записів, але можна припустити, що вони належали до верхівки етруського суспільства.
Щодо власної сім’ї Ларса Порсени, зокрема дружини та дітей, історичні джерела не надають конкретної інформації. Це може бути через те, що римські історики, такі як Лівій і Плутарх, зосереджувалися більше на його військових та політичних діях. Враховуючи звичаї того часу, можна припустити, що Порсена мав дружину і дітей, які могли продовжувати його спадщину.
Правління
Ларс Порсена став правителем Клузія, одного з наймогутніших міст етруського союзу, приблизно на початку VI століття до Р.Х. В подальшому ввів війни проти Риму.
Реформи
Порсена значно зміцнив військову силу Клузія. Він організував і модернізував армію, що дозволило йому здійснювати успішні військові походи та захищати місто від зовнішніх загроз. За його правління Клузій став одним із найбільш впливових міст-держав у Етрурії. Порсена також здійснив низку економічних реформ, спрямованих на розвиток торгівлі та ремесел у Клузії. Як і інші етруські правителі, Ларс Порсена приділяв велику увагу культурному розвитку свого міста. Він підтримував мистецтво, архітектуру та релігію, що сприяло культурному розквіту Клузія.
Війна проти Риму
Ларс Порсена вступив у конфлікт із Римом після революції 509 року до Р.Х. скинувши монархію, що призвело до вигнання останнього царя Риму, Луція Тарквінія Гордого. Повалений монарх, чия сім'я була етруського походження, кілька разів безуспішно спробував повернути собі трон, після чого звернувся по допомогу до Порсени. Ларс Порсена погодився допомогти. Тоді Клузій був дуже могутнім містом.
З цього моменту думки істориків розходяться. Порсена рушив до Риму, який взяв в облогу, проте був змушений відступити від міста, вражений мужністю його захисників та заключити рим. Це основний варіант традиції про війну з Порсеною, який ми знаходимо у Тіта Лівія, Діонісія Галікарнаського і Плутарха. (За версією Тацита, Порсена захопив Рим; у Плінія Старшого є згадка про те, що Порсена примусив римлян укласти угоду, згідно якій вони могли використовувати залізо лише для сільськогосподарських знарядь).
Існує кілька легенд про війну, безпосередньо пов'язаних з Порсеною. Так, згідно з однією з історій, під час облоги римський юнак на ім'я Гай Муцій Сцевола з дозволу сенату проник у табір етрусків із наміром вбити Порсену. Однак коли Муцій проник до царя, він не зміг відрізнити Порсену від його радника, подібним чином одягненого, внаслідок чого заколов не того. При спробі втекти він був негайно схоплений етрусками і постав перед царем. Муцій прямо розповів про те, хто він такий і що мав намір зробити. Він повідомив Порсену, що є лише першим із трьохсот римських юнаків, у будь-який момент готових висунутись, щоб завершити розпочате. Щоб довести свою доблесть і відданість Риму, Муцій безстрашно простягнув свою праву руку над вівтарем і, не виказуючи жодного болю, тримав її над вогнем. Здивований і вражений мужністю юнака, Порсена відпустив Муція та випровадив його з табору. Згідно з Лівієм, відразу після цього Порсена підписав мирний договір.
Інша історія про війну оповідає про заручників, відданих Порсені згідно з договором. Одна із заручниць, молода жінка на ім'я Клелія, втекла з табору етрусків, забираючи групу римських дівчат. Порсена зажадав їх повернути, і римляни погодились. Після її повернення Порсена був так вражений її хоробрістю, що запропонував їй вибрати половину з бранців, що залишилися, пообіцявши їх звільнити. Вона обрала наймолодших римських юнаків. Згодом римляни надали Клелії надзвичайну честь, встановивши її статую на вершині священної дороги. Статуя зображує її верхи на коні.
Лівій також зазначає, що в його часи прилюдні торги в Римі за традицією пов'язувалися з «продажем товарів царя Порсени», що певною мірою стосується і до війни з Клузієм. Він вважає, що залишаючи Рим, Порсена залишив у подарунок римлянам свої запаси провізії.
У 507 році до Р.Х. Порсена знову відправив послів до римського сенату з проханням повернути Тарквінія на трон. Легати були відправлені назад до Порсени, щоб повідомити йому, що римляни ніколи не приймуть Тарквінія повторно, і що Порсена повинен з поваги до римлян припинити вимагати повторного допуску Тарквінія. Порсена погодився, сказавши Тарквінієві продовжити своє вигнання деінде, крім Клузія.
В подальшому Порсена намагався розширити свій вплив в Лаціумі, проте у 504 до Р.Х. його молодший син — Арунс Порсена зазнав поразки від коаліції латинських міст та армії Аристодема Кумського. Це призвело до послаблення позицій Порсени. Втім невідомо чи за правління Порсени, або незабаром після його смерті відбувся занепад Клузія та підйом міст-держав Вейї та Риму.
За наказом царя Порсени у м.Клузій було зведену розкішну царську усипальню, яка отримала назву лабіринту Порсени.
Легенди
З Порсеною пов'язані численні міфи та легенди з римської історії. Найвідомішими є події, героями яких були Гай Муцій Сцевола та Клелія.
Примітки
- Penrose, Jane. Rome and Her Enemies. — Osprey Publishing, 2005. — С. 43—44. — .
- Тит Лівій: "Історія від заснування міста" (Книга II, розділ 3-7)
- Тит Лівій: "Історія від заснування міста" (Книга II, розділ 9)
- Тит Лівій: "Історія від заснування міста" (Книга II, розділ 9-13)
- Діонісій Галікарнаський: "Римські старожитності" (Книга V, розділ 28-31)
- Плутарх: "Порівняльні життєписи"
- Публій (Гай) Корнелій Тацит: "Історія" (Книга II, розділ 72)
- Тит Лівій: "Історія від заснування міста" (Книга II, розділ 12-13)
- Тит Лівій: "Історія від заснування міста" (Книга II, розділ 13)
- Тит Лівій: "Історія від заснування міста" (Книга II, розділ 14)
- Тит Лівій: "Історія від заснування міста" (Книга II, розділ 15)
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Порсена |
- Luciana Aigner-Foresti: Die Etrusker und das frühe Rom. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 2003, , S. 141–145. (= Geschichte kompakt. Antike)
- Evans, John Karl. War, Women and Children in Ancient Rome (Routledge, 1991)
- Britannica, The Editors of Encyclopaedia. "Gaius Mucius Scaevola". Encyclopedia Britannica, 12 Nov. 2019
- Britannica, The Editors of Encyclopaedia. "Roman Republic". Encyclopedia Britannica, 19 Apr. 2024
- Healy, John F. "The Lars Porsenna War: Livy, Dionysius, and Polybius." Historia 47, no. 3 (1998): 377-404.
- McGushin, Neil. "Lars Porsenna and the Etruscan Threat to Rome." In The Etruscans, edited by Janet Haynes, 113-127. Malden, MA: Blackwell Publishing, 2000.
- Wiseman, Timothy Peter. Lars Porsenna, King of Clusium: a study of Etruscan power. Ithaca, NY: Cornell University Press, 1995.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lars Porsena abo Porsenna etrusk Pursenas lat Lars Porsenna politichnij ta vijskovij diyach etruskij korol pravitel mista Kluzij vidomij vijnoyu proti Rimu Lars PorsenaNarodivsya6 st do R H m KluzijPomer5 st do R H KluzijPohovannyaK yuziGromadyanstvoarecijskeNacionalnistetruskDiyalnistpolitikTitullarsPosadakorolRidPorseniDitiAruns Porsena Mediafajli u VikishovishiPohodzhennya ta rannye zhittya Larsa PorseniLars Porsena buv odnim z najvidomishih praviteliv etruskogo mista Kluzij suchasne misto Kyuzi v Italiyi Pro jogo rannye zhittya ta pohodzhennya vidomo malo adzhe bagato istorichnih vidomostej pro nogo bazuyutsya na rimskih legendah ta perekazah yaki mozhut buti spotvoreni Pohodzhennya Lars Porsena nalezhav do etruskiv narodu yakij zaselyav pivnichnu chastinu Italiyi pered pidnesennyam Rimskoyi respubliki Etruski mali visoko rozvinenu kulturu i buli vidomi svoyimi inzhenernimi ta arhitekturnimi dosyagnennyami Sim ya Lars Porsena narodivsya u znatnij etruskij rodini Etruske suspilstvo bulo dobre organizovane z chitko viznachenimi socialnimi klasami Pravlyachi rodini mali znachnij vpliv i vlada chasto peredavalasya u spadok Im ya Lars yake nosiv Porsena bulo titulom sho poznachav visokij status u suspilstvi sho svidchit pro jogo znatne pohodzhennya Jogo im ya Lars ye etruskim titulom yakij oznachaye vozhd abo car Pro batkiv Larsa Porseni ne zbereglosya konkretnih istorichnih zapisiv ale mozhna pripustiti sho voni nalezhali do verhivki etruskogo suspilstva Shodo vlasnoyi sim yi Larsa Porseni zokrema druzhini ta ditej istorichni dzherela ne nadayut konkretnoyi informaciyi Ce mozhe buti cherez te sho rimski istoriki taki yak Livij i Plutarh zoseredzhuvalisya bilshe na jogo vijskovih ta politichnih diyah Vrahovuyuchi zvichayi togo chasu mozhna pripustiti sho Porsena mav druzhinu i ditej yaki mogli prodovzhuvati jogo spadshinu PravlinnyaLars Porsena stav pravitelem Kluziya odnogo z najmogutnishih mist etruskogo soyuzu priblizno na pochatku VI stolittya do R H V podalshomu vviv vijni proti Rimu Reformi Porsena znachno zmicniv vijskovu silu Kluziya Vin organizuvav i modernizuvav armiyu sho dozvolilo jomu zdijsnyuvati uspishni vijskovi pohodi ta zahishati misto vid zovnishnih zagroz Za jogo pravlinnya Kluzij stav odnim iz najbilsh vplivovih mist derzhav u Etruriyi Porsena takozh zdijsniv nizku ekonomichnih reform spryamovanih na rozvitok torgivli ta remesel u Kluziyi Yak i inshi etruski praviteli Lars Porsena pridilyav veliku uvagu kulturnomu rozvitku svogo mista Vin pidtrimuvav mistectvo arhitekturu ta religiyu sho spriyalo kulturnomu rozkvitu Kluziya Vijna proti RimuLars Porsena vstupiv u konflikt iz Rimom pislya revolyuciyi 509 roku do R H skinuvshi monarhiyu sho prizvelo do vignannya ostannogo carya Rimu Luciya Tarkviniya Gordogo Povalenij monarh chiya sim ya bula etruskogo pohodzhennya kilka raziv bezuspishno sprobuvav povernuti sobi tron pislya chogo zvernuvsya po dopomogu do Porseni Lars Porsena pogodivsya dopomogti Todi Kluzij buv duzhe mogutnim mistom Z cogo momentu dumki istorikiv rozhodyatsya Porsena rushiv do Rimu yakij vzyav v oblogu prote buv zmushenij vidstupiti vid mista vrazhenij muzhnistyu jogo zahisnikiv ta zaklyuchiti rim Ce osnovnij variant tradiciyi pro vijnu z Porsenoyu yakij mi znahodimo u Tita Liviya Dionisiya Galikarnaskogo i Plutarha Za versiyeyu Tacita Porsena zahopiv Rim u Pliniya Starshogo ye zgadka pro te sho Porsena primusiv rimlyan uklasti ugodu zgidno yakij voni mogli vikoristovuvati zalizo lishe dlya silskogospodarskih znaryad Isnuye kilka legend pro vijnu bezposeredno pov yazanih z Porsenoyu Tak zgidno z odniyeyu z istorij pid chas oblogi rimskij yunak na im ya Gaj Mucij Scevola z dozvolu senatu pronik u tabir etruskiv iz namirom vbiti Porsenu Odnak koli Mucij pronik do carya vin ne zmig vidrizniti Porsenu vid jogo radnika podibnim chinom odyagnenogo vnaslidok chogo zakolov ne togo Pri sprobi vtekti vin buv negajno shoplenij etruskami i postav pered carem Mucij pryamo rozpoviv pro te hto vin takij i sho mav namir zrobiti Vin povidomiv Porsenu sho ye lishe pershim iz trohsot rimskih yunakiv u bud yakij moment gotovih visunutis shob zavershiti rozpochate Shob dovesti svoyu doblest i viddanist Rimu Mucij bezstrashno prostyagnuv svoyu pravu ruku nad vivtarem i ne vikazuyuchi zhodnogo bolyu trimav yiyi nad vognem Zdivovanij i vrazhenij muzhnistyu yunaka Porsena vidpustiv Muciya ta viprovadiv jogo z taboru Zgidno z Liviyem vidrazu pislya cogo Porsena pidpisav mirnij dogovir Insha istoriya pro vijnu opovidaye pro zaruchnikiv viddanih Porseni zgidno z dogovorom Odna iz zaruchnic moloda zhinka na im ya Kleliya vtekla z taboru etruskiv zabirayuchi grupu rimskih divchat Porsena zazhadav yih povernuti i rimlyani pogodilis Pislya yiyi povernennya Porsena buv tak vrazhenij yiyi horobristyu sho zaproponuvav yij vibrati polovinu z branciv sho zalishilisya poobicyavshi yih zvilniti Vona obrala najmolodshih rimskih yunakiv Zgodom rimlyani nadali Kleliyi nadzvichajnu chest vstanovivshi yiyi statuyu na vershini svyashennoyi dorogi Statuya zobrazhuye yiyi verhi na koni Livij takozh zaznachaye sho v jogo chasi prilyudni torgi v Rimi za tradiciyeyu pov yazuvalisya z prodazhem tovariv carya Porseni sho pevnoyu miroyu stosuyetsya i do vijni z Kluziyem Vin vvazhaye sho zalishayuchi Rim Porsena zalishiv u podarunok rimlyanam svoyi zapasi proviziyi U 507 roci do R H Porsena znovu vidpraviv posliv do rimskogo senatu z prohannyam povernuti Tarkviniya na tron Legati buli vidpravleni nazad do Porseni shob povidomiti jomu sho rimlyani nikoli ne prijmut Tarkviniya povtorno i sho Porsena povinen z povagi do rimlyan pripiniti vimagati povtornogo dopusku Tarkviniya Porsena pogodivsya skazavshi Tarkviniyevi prodovzhiti svoye vignannya deinde krim Kluziya V podalshomu Porsena namagavsya rozshiriti svij vpliv v Laciumi prote u 504 do R H jogo molodshij sin Aruns Porsena zaznav porazki vid koaliciyi latinskih mist ta armiyi Aristodema Kumskogo Ce prizvelo do poslablennya pozicij Porseni Vtim nevidomo chi za pravlinnya Porseni abo nezabarom pislya jogo smerti vidbuvsya zanepad Kluziya ta pidjom mist derzhav Vejyi ta Rimu Za nakazom carya Porseni u m Kluzij bulo zvedenu rozkishnu carsku usipalnyu yaka otrimala nazvu labirintu Porseni LegendiZ Porsenoyu pov yazani chislenni mifi ta legendi z rimskoyi istoriyi Najvidomishimi ye podiyi geroyami yakih buli Gaj Mucij Scevola ta Kleliya PrimitkiPenrose Jane Rome and Her Enemies Osprey Publishing 2005 S 43 44 ISBN 1 84176 932 0 Tit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista Kniga II rozdil 3 7 Tit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista Kniga II rozdil 9 Tit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista Kniga II rozdil 9 13 Dionisij Galikarnaskij Rimski starozhitnosti Kniga V rozdil 28 31 Plutarh Porivnyalni zhittyepisi Publij Gaj Kornelij Tacit Istoriya Kniga II rozdil 72 Tit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista Kniga II rozdil 12 13 Tit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista Kniga II rozdil 13 Tit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista Kniga II rozdil 14 Tit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista Kniga II rozdil 15 LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu PorsenaLuciana Aigner Foresti Die Etrusker und das fruhe Rom Wissenschaftliche Buchgesellschaft Darmstadt 2003 ISBN 3 534 15495 9 S 141 145 Geschichte kompakt Antike Evans John Karl War Women and Children in Ancient Rome Routledge 1991 Britannica The Editors of Encyclopaedia Gaius Mucius Scaevola Encyclopedia Britannica 12 Nov 2019 Britannica The Editors of Encyclopaedia Roman Republic Encyclopedia Britannica 19 Apr 2024 Healy John F The Lars Porsenna War Livy Dionysius and Polybius Historia 47 no 3 1998 377 404 McGushin Neil Lars Porsenna and the Etruscan Threat to Rome In The Etruscans edited by Janet Haynes 113 127 Malden MA Blackwell Publishing 2000 Wiseman Timothy Peter Lars Porsenna King of Clusium a study of Etruscan power Ithaca NY Cornell University Press 1995