Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гай Му цій Сце вола іноді Корд лат Gāĭus Mūcĭus Scaevŏla Scaevŭla Cordus легендарний римський герой юнак патрицій Роки й

Гай Муцій Сцевола

Гай Муцій Сцевола

Гай Му́цій Сце́вола (іноді Корд; лат. Gāĭus Mūcĭus Scaevŏla (Scaevŭla), Cordus) — легендарний римський герой, юнак-патрицій. Роки його життя відносять до раннього періоду Римської республіки. Є легендарним пращуром сім'ї , який прославився своїм героїчним вчинком під час війни з етруським царем Ларсом Порсеною.

Гай Муцій Сцевола
image
НародивсяНевідомо
Рим, Ватикан
ПомерНевідомо
невідомо
ГромадянствоРим
Діяльністьдавньоримський військовий
Знання мовлатина
Рідd
Батьконевідомо
Матиневідомо
НагородиЗа героїзм Гаю Муцію Сцеволі було споруджено статую (за деякими джерелами).

Вигнання Тарквінія Гордого та початок військового конфлікту з етруським царем Клузія — Ларсом Порсеною

В епоху Анка Марція (640—616 рр. до н.е.), четвертого царя напівлегендарного періоду Риму — царського, значно посилився вплив етруської культури, яка була більш розвиненою за римську та являла собою зразок у прикладних мистецтвах і будівельній справі. Видатний римський історик Тит Лівій (59 р. до н.е. — 17 р. н.е.) повідомляє у своїй «Історії від заснування міста», що від етрусків римляни перейняли ряд особливостей політичної організації, структуру і озброєння армії, знаки влади державних осіб, а їхня релігія та міфологія помітно вплинули на римську.

Етруська династія панувала в Римі протягом століття — з 616 до н.е. і до встановлення Республіки у 509 р. до н.е. Першим царем династії етрусків став Люцій Тарквіній Давній (616—579 рр. до н.е.), який уславився своєю будівельною діяльністю та успішними зовнішніми війнами з латинами, етрусками та сабінами, після чого Рим остаточно перетворився на гегемона серед усіх латинський общин, успадкувавши цей статус від зруйнованої Тулом Гостілієм Альба-Лонги. Римські історики не допускали думки про етруське завоювання Рима, враховуючи позитивне прийняття римлянами царя-чужеземця, хоча й намагалася час від часу поставити під сумнів законність влади етрусків: «Людина нова і багата, Луцій Тарквіній звернув на себе увагу римлян і сам допомагав своїй удачі привітним поводженням і доброзичливими запрошеннями, послугами і благодіянням, яке чинив кому тільки міг, доки чутка про нього не дійшла й до царського палацу […] І вдома, і на військовій службі під рукою бездоганного наставника, самого царя Анка, він вивчив закони римлян, звичаї римлян. У покорі й пошані до царя він міг посперечатися з усіма, а в доброму ставленні до всіх інших навіть із самим царем. Це не було брехнею, і народ з великою одностайністю обрав його на царство. Тому-то він, людина, в іншому гідна, і на царстві не розлучився з тим догідництвом, яке виявив, домагаючись влади».

Другим етруським царем став Сервій Туллій (578 р. до Р.Х — 535 рр. до н.е.). Його діяльність відзначилася знаменитою центуріатною реформою — першим кроком до включення плебеїв у військову організацію, який надав цій частині населення, що знаходилася поза суспільною ланкою, священне право вмирати за Рим. Така політика Сервія Туллія, безперечно, викликала обурення в патриціанських колах, унаслідок чого цар втратив підтримку сенату. Сервій Туллій пав жертвою безчесної змови Луція Тарквінія Гордого, який став шостим і останнім римським царем.

Луцій Тарквіній Гордий скоріше відомий своєю тиранією, ніж здобутками. Відразу після свого обрання на царство він оточив себе лікторами і почав проводити політику репресій проти прихильників загиблого Сервія Туллія. Тарквіній проводив також активну завойовницьку зовнішню політику, зміцнивши союз Риму і латинських міст шляхом фізичного усунення тих, хто вважав Рим поневолювачем Лацію, а також за допомогою створення родинних союзів.

Тиранія царя і зловживання його синів налаштували проти нього всі верстви суспільства. Страти і вигнання сенаторів та інших громадян, обтяжливість податків, походів і робіт, до яких він примушував плебеїв, спровокували бунт. Останньою краплею було зґвалтування сином Тарквінія, Секстом, благородної Лукреції — дружини римського патриція Тарквінія Коллатина та дочки консула Спурія Лукреція Триципітина. Лукреція розповіла про все чоловікові і заколола себе на його очах. Ця подія стала початком заколоту, піднятого Луцієм Юнієм Брутом та призвела до повалення царської влади та встановлення Республіки.

Тарквіній Гордий займався тривалою облогою Ардеї, сильної гірської фортеці рутулів, коли дізнався про повстання. Повернувшись до Рима, він опинився перед зачиненими воротами міста: народні збори оголосили Тарквінія позбавленим царської влади та вигнаним з Риму. Декілька разів колишній цар намагався повернути собі трон, проте всі ці спроби не увінчалися успіхом. У вигнанні Луцій Тарквіній намагався заручитися підтримкою етруських і латинських царів, переконуючи їх у тому, що Рим хоче поширити республіканське правління по всьому Лацію. Допомогти колишньому правителю погодився Ларс Порсена — етруський цар і полководець, правитель могутнього міста Клузій.

Облога Рима

Порсена, вважаючи для етрусків важливим, щоб в Римі був цар, і при тому етруського роду, рушив на Рим з озброєним військом. Перший натиск його, однак, був відбитий: героїзм врятував місто. Тоді цар Клузія ухваливв рішення перейти до облоги. Він розташував свій табір на рівнинному березі Тибру. Звідусіль на це місце були зібрані судна, як для нагляду (щоб унеможливити привезення до Риму продовольства), так і для грабежу (щоб воїни могли при нагоді де завгодно переправлятися через річку). На Янікулі Порсена виставив варту.

Невдовзі, як розповідає в «Історії від заснування міста» Тит Лівій, римські околиці стали настільки небезпечні, що навіть худобу з околиць зганяли в місто, не наважуючись пасти її за воротами. «Ніколи раніше, — пише Плутарх в „Порівняльних життєписах“, — не бувало в сенаті такого жаху: настільки могутнім був тоді Клузій, настільки грізним ім'я Порсени. Боялися не тільки ворогів, але і власних громадян: як би римська чернь від страху не впустила в місто царів, не прийняла б мир навіть на умовах рабства! Тому сенат багато зробив, щоб догодити простому народу. Перш за все подбали про продовольство: одні були послані за хлібом до вольсків, інші — в Куми. Плебеїв звільнили від мита та податків: нехай платять ті, у кого вистачає доходу, з незаможних досить того, що вони виховують своїх дітей. Ця поступливість сенаторів перед лицем майбутніх негараздів, облоги і голоду настільки згуртувала громадян, що ім'я царів однаково було ненависне вищим і нижчим, і ніхто ніколи потім ніякими хитростями не міг схилити до себе народ так, як в ту пору сенат своєї розпорядливістю».

Легенда про подвиг Гая Муція Сцеволи

Незважаючи на рішучі дії сенату, війна затягувалася. Облога продовжувалася, продовольство бідніло та дорожчало, і Порсена сподівався взяти Рим не сходячи з місця. Так могло статися, якби не з'явився юнак-патрицій Гай Муцій, якому, згідно з легендою, здалося образливим, що римський народ, що ні в якій війні ні від яких ворогів не знав облоги, навіть у ті часи, коли рабськи служив царям, нині, вже вільний, обложений етрусками, стільки разів вже Римом битими. Тоді Гай Муцій вирішив змити сором зі свого міста відчайдушним вчинком, замисливши проникнути у ворожий табір.

Проте юнак розумів, що іти на ворога без відома консулів є небезпечним: варта могла прийняти Гая Муція за зрадника. Тоді він постав перед сенатом зі словами: «Я зважився, отці-сенатори, переплисти Тибр і, якщо вдасться, проникнути у ворожий табір; не грабувати, не мститися за розбій, — дещо більше замислив я вчинити, якщо допоможуть боги». Сенатори схвалили наміри юнака, і Гай Муцій пішов, приховавши під одягом меч.

Прийшовши у стан ворога, Гай Муцій потрапив у густий натовп народу перед царським наметом. В цей час в таборі етрусків видавали платню військам, і до писаря, який сидів поруч з царем майже в такому ж самому вбранні (за однією з версій — у пурпурі), воїни йшли юрбою. Боячись запитати, який з двох по-багатому вдягнених є Порсеною, і видати себе через незнання царя, Гай Муцій іде на непередбачливий крок: замахується мечем навмання, і замість царя вбиває писаря. Поспішно проходячи крізь збентежений натовп із закривавленим мечем, юнак був схоплений царськими охоронцями.

Поставши перед царем, Муцій, не лякаючись, оголосив: «Я римський громадянин, звуть мене Гай Муцій. Я вийшов на тебе, як ворог на ворога, і готовий померти, як і був готовий тебе вбити: римляни вміють і діяти, і страждати з відвагою. Не один я маю до тебе такі почуття, багато хто за мною чекають тієї ж честі. Отже, якщо завгодно, готуйся до недоброго: щогодини ризикувати головою, зустрічати озброєного ворога біля порога. Таку війну оголошуємо тобі ми, римські юнаки; не бійся війська, не бійся битви, — будеш ти з кожним один на один». Коли юнаку стали погрожувати тортурами і смертю, якщо він відмовиться розкрити всі деталі цього задуму, Муцій простягнув праву руку в розведений вогонь на вівтарі зі словами: «Знай, як мало цінують плоть ті, хто бажають великої слави», і тримав її там, поки рука не обуглилася, ніби не відчуваючи болі. Порсена, вражений самовідданістю юнака, вирішив відпустити Гая Муція на волю, зрозумівши: якщо всі римляни настільки стійкі та відважні, то перемогти їх неможливо. Оцінивши пошану доблесті царем, Гай Муцій розповів Ларсу Порсені, що він лише один з трьохсот римських юнаків, які поклялися вбити етруського царя, і після Муція прийде черга іншого месника. Коли юнак був відпущений, на батьківщині героя нарекли нарекли Сцеволою (від лат. scaevola — «лівша»), а нащадки Гая Муція з честю носили це легендарне ім'я.

Подвиг Гая Муція за традицією відносять до 507 р. до н.е., проте точну дату встановити неможливо.

Наслідки

Після того, як Гая Муція Сцеволу було відпущено, Ларс Порсена направив послів до Риму для встановлення миру. Із умовою етруського царя повернути Тарквініям владу римляни не погодилися, але, як пише Тит Лівій, Порсена сам розумів марність таких намагань, і поставив умову лише через домовленість з Люцієм Тарквінієм.

Проте етруський цар домігся повернення вейянам захоплених земель та відпущення заручників, бо інакше Порсена не вивів би своє військо з Янікула. На таких умовах було укладено мир, і етруски залишили римську землю разом із багатством, яке вони зберігали в таборі. В нагороду за доблесть Гаю Муцію Сцеволі спорудили статую (за деякими джерелами), а сенат видав героєві поле за Тибром, яке потім стали називати Муцієвими лугами.

Подвиг легендарного юнака-патриція породив нові героїчні вчинки. Так, римська дівчина з роду Клеліїв, яка була віддана в заручники Порсені, організувала втечу і перепливла Тибр з іншими римськими дівчатами, повернувшись до рідного міста. За умовами миру між Римом та етрусками, римляни мусили видати ворогу втікачів. Та вчинок Клелії настільки вразив Ларса Порсену, що цар звільнив її та дозволив Клелії взяти з собою ще кількох чоловіків. Дівчина обрала не дорослих чоловіків, а неповнолітніх, щоб позбавити їх від тягот полону. Згодом римляни спорудили кінну статую своїй благородній співвітчизниці біля Святої дороги на Римському Форумі.

Теодор Моммзен, видатний німецький історик, у своєму фундаментальному труді скептично ставиться до легендарної частини римської історії — царського періоду. Проте він зазначає, що влада одного довічно обраного глави давала себе відчувати ворогам держави, але була не менш важкою і для громадян. І в тому-то й полягає велич цих римських спроб реформи і революції, що ніколи римляни не прагнули обмежити права самої общини або позбавити її необхідних органів влади. Легенди про римських героїв царського періоду ознаменували боротьбу не за обмеження державної влади, а, в першу чергу, за власну свободу, характерну для всієї античної історії, яка відіграла велику роль в усій історії Європи.

Історичні джерела героїчної історії

Найбільш детально історію Гая Муція Сцеволи описують Тит Лівій в «Історії від заснування міста» і Плутарх в «Порівняльних життєписах». У своїх фундаментальних трудах автори відносять вчинок героя до найбільш вагомих в історії, значущість яких відіграла важливу роль у подальшому розвитку подій.

Також з відомих авторів про подвиг легендарного юнака повідомляють Аврелій Віктор в книзі , Луцій Анней Флор в «Епітомах», захоплюючись мужністю Сцеволи, у своїй «Загальній хроніці», поставивши Муція поряд із найвидатнішими постатями всесвітньої історії, Валерій Максим у творі про «Достопам'ятні діяння та вислови».

Відображення в мистецтві

Історія римського юнака не могла залишити байдужими людей мистецтва. Гай Муцій Сцевола надихнув Пітера Пауля Рубенса та Антоніса ван Дейка до написання картини «Муцій Сцевола і Порсена» у 20-х рр. XVII ст. На цю тему створили шедевральні полотна Ганс Бальдунг у 1531 р., Маттіас Стомер у XVII ст., , який також творив у XVII ст., Джованні Батіста бл. 1730 р., Андрій Патраков у 2003 р. Також до нас дійшли декілька давніх картин, що зображують Гая Муція з рукою у вогні, проте автори яких залишаються невідомими.

У літературі також є згадки про легендарного юнака.

  • Данте Аліг'єрі в «Божественній комедії» посилається на Муція та його жертву; героя зображено як людину, яка володіє рідкісною та твердою волею.
  • Жан-Жак Руссо в першій книзі «Сповіді» згадує, що в дитинстві намагався повторити вчиток Сцеволи, поклавши руку на жаровню.

Знайшла відображення ця історія і в кіно.

Примітки

  1. ancientrome.ru (рос.). Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 26 травня 2017.
  2. . ancientrome.ru (рос.). Архів оригіналу за 29 квітня 2017. Процитовано 26 травня 2017.
  3. . ancientrome.ru (рос.). Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 26 травня 2017.
  4. . www.economics.com.ua. Архів оригіналу за 12 серпня 2018. Процитовано 26 травня 2017.
  5. . ancientrome.ru (рос.). Архів оригіналу за 28 квітня 2017. Процитовано 26 травня 2017.

Джерела та література

  • Тут Лівій. Історія Риму від заснування міста. Книга 2. [ 5 червня 2019 у Wayback Machine.]
  • Плутарх. Порівняльні життєписи. Поплікола. [ 29 квітня 2017 у Wayback Machine.]
  • Секст Аврелій Віктор. Про знаменитих людей. Книга IV (XII). [ 12 серпня 2018 у Wayback Machine.]
  • Луцій Анней Флор. Епітоми. Книга I (IV). [ 3 червня 2017 у Wayback Machine.]
  • Еккехард із Аури. Загальна хроніка Еккехарда. Частина 3. [ 10 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  • Валерій Максим. Про достопам'ятні діяння та вислови. Книга III. [ 7 грудня 2018 у Wayback Machine.]
  • Smith's Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology. Гай Муцій Сцевола.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gaj Mu cij Sce vola inodi Kord lat Gaĭus Mucĭus Scaevŏla Scaevŭla Cordus legendarnij rimskij geroj yunak patricij Roki jogo zhittya vidnosyat do rannogo periodu Rimskoyi respubliki Ye legendarnim prashurom sim yi yakij proslavivsya svoyim geroyichnim vchinkom pid chas vijni z etruskim carem Larsom Porsenoyu Gaj Mucij ScevolaNarodivsyaNevidomo Rim VatikanPomerNevidomo nevidomoGromadyanstvoRimDiyalnistdavnorimskij vijskovijZnannya movlatinaRiddBatkonevidomoMatinevidomoNagorodiZa geroyizm Gayu Muciyu Scevoli bulo sporudzheno statuyu za deyakimi dzherelami Mediafajli u VikishovishiVignannya Tarkviniya Gordogo ta pochatok vijskovogo konfliktu z etruskim carem Kluziya Larsom PorsenoyuV epohu Anka Marciya 640 616 rr do n e chetvertogo carya napivlegendarnogo periodu Rimu carskogo znachno posilivsya vpliv etruskoyi kulturi yaka bula bilsh rozvinenoyu za rimsku ta yavlyala soboyu zrazok u prikladnih mistectvah i budivelnij spravi Vidatnij rimskij istorik Tit Livij 59 r do n e 17 r n e povidomlyaye u svoyij Istoriyi vid zasnuvannya mista sho vid etruskiv rimlyani perejnyali ryad osoblivostej politichnoyi organizaciyi strukturu i ozbroyennya armiyi znaki vladi derzhavnih osib a yihnya religiya ta mifologiya pomitno vplinuli na rimsku Etruska dinastiya panuvala v Rimi protyagom stolittya z 616 do n e i do vstanovlennya Respubliki u 509 r do n e Pershim carem dinastiyi etruskiv stav Lyucij Tarkvinij Davnij 616 579 rr do n e yakij uslavivsya svoyeyu budivelnoyu diyalnistyu ta uspishnimi zovnishnimi vijnami z latinami etruskami ta sabinami pislya chogo Rim ostatochno peretvorivsya na gegemona sered usih latinskij obshin uspadkuvavshi cej status vid zrujnovanoyi Tulom Gostiliyem Alba Longi Rimski istoriki ne dopuskali dumki pro etruske zavoyuvannya Rima vrahovuyuchi pozitivne prijnyattya rimlyanami carya chuzhezemcya hocha j namagalasya chas vid chasu postaviti pid sumniv zakonnist vladi etruskiv Lyudina nova i bagata Lucij Tarkvinij zvernuv na sebe uvagu rimlyan i sam dopomagav svoyij udachi privitnim povodzhennyam i dobrozichlivimi zaproshennyami poslugami i blagodiyannyam yake chiniv komu tilki mig doki chutka pro nogo ne dijshla j do carskogo palacu I vdoma i na vijskovij sluzhbi pid rukoyu bezdogannogo nastavnika samogo carya Anka vin vivchiv zakoni rimlyan zvichayi rimlyan U pokori j poshani do carya vin mig posperechatisya z usima a v dobromu stavlenni do vsih inshih navit iz samim carem Ce ne bulo brehneyu i narod z velikoyu odnostajnistyu obrav jogo na carstvo Tomu to vin lyudina v inshomu gidna i na carstvi ne rozluchivsya z tim dogidnictvom yake viyaviv domagayuchis vladi Drugim etruskim carem stav Servij Tullij 578 r do R H 535 rr do n e Jogo diyalnist vidznachilasya znamenitoyu centuriatnoyu reformoyu pershim krokom do vklyuchennya plebeyiv u vijskovu organizaciyu yakij nadav cij chastini naselennya sho znahodilasya poza suspilnoyu lankoyu svyashenne pravo vmirati za Rim Taka politika Serviya Tulliya bezperechno viklikala oburennya v patricianskih kolah unaslidok chogo car vtrativ pidtrimku senatu Servij Tullij pav zhertvoyu bezchesnoyi zmovi Luciya Tarkviniya Gordogo yakij stav shostim i ostannim rimskim carem Lucij Tarkvinij Gordij skorishe vidomij svoyeyu tiraniyeyu nizh zdobutkami Vidrazu pislya svogo obrannya na carstvo vin otochiv sebe liktorami i pochav provoditi politiku represij proti prihilnikiv zagiblogo Serviya Tulliya Tarkvinij provodiv takozh aktivnu zavojovnicku zovnishnyu politiku zmicnivshi soyuz Rimu i latinskih mist shlyahom fizichnogo usunennya tih hto vvazhav Rim ponevolyuvachem Laciyu a takozh za dopomogoyu stvorennya rodinnih soyuziv Tiraniya carya i zlovzhivannya jogo siniv nalashtuvali proti nogo vsi verstvi suspilstva Strati i vignannya senatoriv ta inshih gromadyan obtyazhlivist podatkiv pohodiv i robit do yakih vin primushuvav plebeyiv sprovokuvali bunt Ostannoyu krapleyu bulo zgvaltuvannya sinom Tarkviniya Sekstom blagorodnoyi Lukreciyi druzhini rimskogo patriciya Tarkviniya Kollatina ta dochki konsula Spuriya Lukreciya Tricipitina Lukreciya rozpovila pro vse cholovikovi i zakolola sebe na jogo ochah Cya podiya stala pochatkom zakolotu pidnyatogo Luciyem Yuniyem Brutom ta prizvela do povalennya carskoyi vladi ta vstanovlennya Respubliki Tarkvinij Gordij zajmavsya trivaloyu oblogoyu Ardeyi silnoyi girskoyi forteci rutuliv koli diznavsya pro povstannya Povernuvshis do Rima vin opinivsya pered zachinenimi vorotami mista narodni zbori ogolosili Tarkviniya pozbavlenim carskoyi vladi ta vignanim z Rimu Dekilka raziv kolishnij car namagavsya povernuti sobi tron prote vsi ci sprobi ne uvinchalisya uspihom U vignanni Lucij Tarkvinij namagavsya zaruchitisya pidtrimkoyu etruskih i latinskih cariv perekonuyuchi yih u tomu sho Rim hoche poshiriti respublikanske pravlinnya po vsomu Laciyu Dopomogti kolishnomu pravitelyu pogodivsya Lars Porsena etruskij car i polkovodec pravitel mogutnogo mista Kluzij Obloga RimaPorsena vvazhayuchi dlya etruskiv vazhlivim shob v Rimi buv car i pri tomu etruskogo rodu rushiv na Rim z ozbroyenim vijskom Pershij natisk jogo odnak buv vidbitij geroyizm vryatuvav misto Todi car Kluziya uhvalivv rishennya perejti do oblogi Vin roztashuvav svij tabir na rivninnomu berezi Tibru Zvidusil na ce misce buli zibrani sudna yak dlya naglyadu shob unemozhliviti privezennya do Rimu prodovolstva tak i dlya grabezhu shob voyini mogli pri nagodi de zavgodno perepravlyatisya cherez richku Na Yanikuli Porsena vistaviv vartu Nevdovzi yak rozpovidaye v Istoriyi vid zasnuvannya mista Tit Livij rimski okolici stali nastilki nebezpechni sho navit hudobu z okolic zganyali v misto ne navazhuyuchis pasti yiyi za vorotami Nikoli ranishe pishe Plutarh v Porivnyalnih zhittyepisah ne buvalo v senati takogo zhahu nastilki mogutnim buv todi Kluzij nastilki griznim im ya Porseni Boyalisya ne tilki vorogiv ale i vlasnih gromadyan yak bi rimska chern vid strahu ne vpustila v misto cariv ne prijnyala b mir navit na umovah rabstva Tomu senat bagato zrobiv shob dogoditi prostomu narodu Persh za vse podbali pro prodovolstvo odni buli poslani za hlibom do volskiv inshi v Kumi Plebeyiv zvilnili vid mita ta podatkiv nehaj platyat ti u kogo vistachaye dohodu z nezamozhnih dosit togo sho voni vihovuyut svoyih ditej Cya postuplivist senatoriv pered licem majbutnih negarazdiv oblogi i golodu nastilki zgurtuvala gromadyan sho im ya cariv odnakovo bulo nenavisne vishim i nizhchim i nihto nikoli potim niyakimi hitrostyami ne mig shiliti do sebe narod tak yak v tu poru senat svoyeyi rozporyadlivistyu Legenda pro podvig Gaya Muciya ScevoliNezvazhayuchi na rishuchi diyi senatu vijna zatyaguvalasya Obloga prodovzhuvalasya prodovolstvo bidnilo ta dorozhchalo i Porsena spodivavsya vzyati Rim ne shodyachi z miscya Tak moglo statisya yakbi ne z yavivsya yunak patricij Gaj Mucij yakomu zgidno z legendoyu zdalosya obrazlivim sho rimskij narod sho ni v yakij vijni ni vid yakih vorogiv ne znav oblogi navit u ti chasi koli rabski sluzhiv caryam nini vzhe vilnij oblozhenij etruskami stilki raziv vzhe Rimom bitimi Todi Gaj Mucij virishiv zmiti sorom zi svogo mista vidchajdushnim vchinkom zamislivshi proniknuti u vorozhij tabir Prote yunak rozumiv sho iti na voroga bez vidoma konsuliv ye nebezpechnim varta mogla prijnyati Gaya Muciya za zradnika Todi vin postav pered senatom zi slovami Ya zvazhivsya otci senatori pereplisti Tibr i yaksho vdastsya proniknuti u vorozhij tabir ne grabuvati ne mstitisya za rozbij desho bilshe zamisliv ya vchiniti yaksho dopomozhut bogi Senatori shvalili namiri yunaka i Gaj Mucij pishov prihovavshi pid odyagom mech Prijshovshi u stan voroga Gaj Mucij potrapiv u gustij natovp narodu pered carskim nametom V cej chas v tabori etruskiv vidavali platnyu vijskam i do pisarya yakij sidiv poruch z carem majzhe v takomu zh samomu vbranni za odniyeyu z versij u purpuri voyini jshli yurboyu Boyachis zapitati yakij z dvoh po bagatomu vdyagnenih ye Porsenoyu i vidati sebe cherez neznannya carya Gaj Mucij ide na neperedbachlivij krok zamahuyetsya mechem navmannya i zamist carya vbivaye pisarya Pospishno prohodyachi kriz zbentezhenij natovp iz zakrivavlenim mechem yunak buv shoplenij carskimi ohoroncyami Postavshi pered carem Mucij ne lyakayuchis ogolosiv Ya rimskij gromadyanin zvut mene Gaj Mucij Ya vijshov na tebe yak vorog na voroga i gotovij pomerti yak i buv gotovij tebe vbiti rimlyani vmiyut i diyati i strazhdati z vidvagoyu Ne odin ya mayu do tebe taki pochuttya bagato hto za mnoyu chekayut tiyeyi zh chesti Otzhe yaksho zavgodno gotujsya do nedobrogo shogodini rizikuvati golovoyu zustrichati ozbroyenogo voroga bilya poroga Taku vijnu ogoloshuyemo tobi mi rimski yunaki ne bijsya vijska ne bijsya bitvi budesh ti z kozhnim odin na odin Koli yunaku stali pogrozhuvati torturami i smertyu yaksho vin vidmovitsya rozkriti vsi detali cogo zadumu Mucij prostyagnuv pravu ruku v rozvedenij vogon na vivtari zi slovami Znaj yak malo cinuyut plot ti hto bazhayut velikoyi slavi i trimav yiyi tam poki ruka ne obuglilasya nibi ne vidchuvayuchi boli Porsena vrazhenij samoviddanistyu yunaka virishiv vidpustiti Gaya Muciya na volyu zrozumivshi yaksho vsi rimlyani nastilki stijki ta vidvazhni to peremogti yih nemozhlivo Ocinivshi poshanu doblesti carem Gaj Mucij rozpoviv Larsu Porseni sho vin lishe odin z trohsot rimskih yunakiv yaki poklyalisya vbiti etruskogo carya i pislya Muciya prijde cherga inshogo mesnika Koli yunak buv vidpushenij na batkivshini geroya narekli narekli Scevoloyu vid lat scaevola livsha a nashadki Gaya Muciya z chestyu nosili ce legendarne im ya Podvig Gaya Muciya za tradiciyeyu vidnosyat do 507 r do n e prote tochnu datu vstanoviti nemozhlivo NaslidkiPislya togo yak Gaya Muciya Scevolu bulo vidpusheno Lars Porsena napraviv posliv do Rimu dlya vstanovlennya miru Iz umovoyu etruskogo carya povernuti Tarkviniyam vladu rimlyani ne pogodilisya ale yak pishe Tit Livij Porsena sam rozumiv marnist takih namagan i postaviv umovu lishe cherez domovlenist z Lyuciyem Tarkviniyem Prote etruskij car domigsya povernennya vejyanam zahoplenih zemel ta vidpushennya zaruchnikiv bo inakshe Porsena ne viviv bi svoye vijsko z Yanikula Na takih umovah bulo ukladeno mir i etruski zalishili rimsku zemlyu razom iz bagatstvom yake voni zberigali v tabori V nagorodu za doblest Gayu Muciyu Scevoli sporudili statuyu za deyakimi dzherelami a senat vidav geroyevi pole za Tibrom yake potim stali nazivati Muciyevimi lugami Podvig legendarnogo yunaka patriciya porodiv novi geroyichni vchinki Tak rimska divchina z rodu Kleliyiv yaka bula viddana v zaruchniki Porseni organizuvala vtechu i pereplivla Tibr z inshimi rimskimi divchatami povernuvshis do ridnogo mista Za umovami miru mizh Rimom ta etruskami rimlyani musili vidati vorogu vtikachiv Ta vchinok Kleliyi nastilki vraziv Larsa Porsenu sho car zvilniv yiyi ta dozvoliv Kleliyi vzyati z soboyu she kilkoh cholovikiv Divchina obrala ne doroslih cholovikiv a nepovnolitnih shob pozbaviti yih vid tyagot polonu Zgodom rimlyani sporudili kinnu statuyu svoyij blagorodnij spivvitchiznici bilya Svyatoyi dorogi na Rimskomu Forumi Teodor Mommzen vidatnij nimeckij istorik u svoyemu fundamentalnomu trudi skeptichno stavitsya do legendarnoyi chastini rimskoyi istoriyi carskogo periodu Prote vin zaznachaye sho vlada odnogo dovichno obranogo glavi davala sebe vidchuvati vorogam derzhavi ale bula ne mensh vazhkoyu i dlya gromadyan I v tomu to j polyagaye velich cih rimskih sprob reformi i revolyuciyi sho nikoli rimlyani ne pragnuli obmezhiti prava samoyi obshini abo pozbaviti yiyi neobhidnih organiv vladi Legendi pro rimskih geroyiv carskogo periodu oznamenuvali borotbu ne za obmezhennya derzhavnoyi vladi a v pershu chergu za vlasnu svobodu harakternu dlya vsiyeyi antichnoyi istoriyi yaka vidigrala veliku rol v usij istoriyi Yevropi Istorichni dzherela geroyichnoyi istoriyiNajbilsh detalno istoriyu Gaya Muciya Scevoli opisuyut Tit Livij v Istoriyi vid zasnuvannya mista i Plutarh v Porivnyalnih zhittyepisah U svoyih fundamentalnih trudah avtori vidnosyat vchinok geroya do najbilsh vagomih v istoriyi znachushist yakih vidigrala vazhlivu rol u podalshomu rozvitku podij Takozh z vidomih avtoriv pro podvig legendarnogo yunaka povidomlyayut Avrelij Viktor v knizi Lucij Annej Flor v Epitomah zahoplyuyuchis muzhnistyu Scevoli u svoyij Zagalnij hronici postavivshi Muciya poryad iz najvidatnishimi postatyami vsesvitnoyi istoriyi Valerij Maksim u tvori pro Dostopam yatni diyannya ta vislovi Vidobrazhennya v mistectviIstoriya rimskogo yunaka ne mogla zalishiti bajduzhimi lyudej mistectva Gaj Mucij Scevola nadihnuv Pitera Paulya Rubensa ta Antonisa van Dejka do napisannya kartini Mucij Scevola i Porsena u 20 h rr XVII st Na cyu temu stvorili shedevralni polotna Gans Baldung u 1531 r Mattias Stomer u XVII st yakij takozh tvoriv u XVII st Dzhovanni Batista bl 1730 r Andrij Patrakov u 2003 r Takozh do nas dijshli dekilka davnih kartin sho zobrazhuyut Gaya Muciya z rukoyu u vogni prote avtori yakih zalishayutsya nevidomimi U literaturi takozh ye zgadki pro legendarnogo yunaka Dante Alig yeri v Bozhestvennij komediyi posilayetsya na Muciya ta jogo zhertvu geroya zobrazheno yak lyudinu yaka volodiye ridkisnoyu ta tverdoyu voleyu Zhan Zhak Russo v pershij knizi Spovidi zgaduye sho v ditinstvi namagavsya povtoriti vchitok Scevoli poklavshi ruku na zharovnyu Znajshla vidobrazhennya cya istoriya i v kino Film Gordona Skotta Geroj Rimu 1964 znyato na osnovi legendi pro Gaya Muciya U filmi Prometej 2012 ye scena yaka povtoryuye vchinok Scevoli Podibna scena takozh ye u filmi Lourens Aravijskij 1962 Devida Lina Podibna vitrivalist ye znamenitoyu u vikonanni vidomogo amerikanskogo zlochincya yakij spaliv vlasnu ruku u v yaznici sho znajshlo vidobrazhennya v filmi Boba Vudvorda i Karla Bernstejna Vsya prezidentska rat 1973 Primitkiancientrome ru ros Arhiv originalu za 17 chervnya 2019 Procitovano 26 travnya 2017 ancientrome ru ros Arhiv originalu za 29 kvitnya 2017 Procitovano 26 travnya 2017 ancientrome ru ros Arhiv originalu za 5 chervnya 2019 Procitovano 26 travnya 2017 www economics com ua Arhiv originalu za 12 serpnya 2018 Procitovano 26 travnya 2017 ancientrome ru ros Arhiv originalu za 28 kvitnya 2017 Procitovano 26 travnya 2017 Dzherela ta literaturaTut Livij Istoriya Rimu vid zasnuvannya mista Kniga 2 5 chervnya 2019 u Wayback Machine Plutarh Porivnyalni zhittyepisi Poplikola 29 kvitnya 2017 u Wayback Machine Sekst Avrelij Viktor Pro znamenitih lyudej Kniga IV XII 12 serpnya 2018 u Wayback Machine Lucij Annej Flor Epitomi Kniga I IV 3 chervnya 2017 u Wayback Machine Ekkehard iz Auri Zagalna hronika Ekkeharda Chastina 3 10 veresnya 2017 u Wayback Machine Valerij Maksim Pro dostopam yatni diyannya ta vislovi Kniga III 7 grudnya 2018 u Wayback Machine Smith s Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology Gaj Mucij Scevola

Дата публікації:
Топ