Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Секст Тарквіній (лат. Sextus Tarquinius; 6 ст. до н.е. - 512 р. до н.е. або 496 р. до н.е.) — син останнього римського царя Луція Тарквінія Гордого та онук Луція Тарквінія Пріска, п'ятого царя Риму. Призначений правителем міста Габії після його захоплення. Вигнаний із Риму разом із сім’єю.
| Секст Тарквіній | |
|---|---|
| Sextus Tarquinius | |
 Зґвалтування Лукреції Секстом Тарквінієм | |
| Народився | 6 ст. до н.е. невідомо |
| Помер | 512 р. до н.е. місто Габії або 496 р. до н.е. озеро Габій, Стародавній Рим |
| Громадянство |  |
| Діяльність | Давньоримський військовий Давньоримський політичний діяч |
| Посада | Правитель міста Габії |
| Рід | Тарквінії |
| Батько | Луцій Тарквіній Гордий |
| Мати | Туллія Молодша |
| Родичі | Луцій Тарквіній Коллатін |
| Брати, сестри | Аррунт Тарквіній, Тит Тарквіній і Tarquinia[d] |
| |
Походження
Секст Тарквіній мав етруське походження, як і решта членів його сім’ї, та був сином останього царя Риму Луція Тарквінія Гордого та Туллії Молодшої, також Секст мав братів Тита Тарквінія та . За версіями римських авторів Тита Лівія та Діонісія Галікарнаського існують суперечки стосовно того, яким Секст Тарквіній був сином у сім’ї, наприклад Тит Лівій писав, що Секст був наймолодшим із синів Тарквінія Гордого:
«Він вдавав, ніби, залишивши думку про війну, зайнявся лише закладкою храму та іншими роботами в місті, і тут молодший з його синів, Секст, перебіг, як було умовлено, в Габії, скаржачись на непереносну жорстокість батька».
Натомість Діонісій Галікарнаський стверджував, що він був найстаршим сином у сім’ї:
«Вдаючись до хитрощів різного роду, старший з його синів на ім'я Секст повідомив одного тільки батька про свій задум».
.
Війна з габійцями
Задум та покарання Секста Тарквінія
Після численних боїв було чудово зрозуміло, що підкорити Габії шляхом військових дій римлянам не вдасться, оскільки над обома сторонами нависла загроза нестачі продовольства у містах через спустошення земель, було прийнято рішення про призупинення активних дій. Хоча для Луція Тарквінія Гордого це вважалось дуже ганебним вчинком, однак перший сценарій був нереалістичним, натомість Секст Тарквіній запропонував нову ідею своєму батькові стосовно завоювання міста Габії шляхом хитрощів та обману.
Після ухвалення плану, Луцій Тарквіній Гордий дозволив сину діяти, називаючи цей задум ризикованим та зухвалим, проте не неможливим, одразу ж між ними почалась вдавана сварка, яка була частиною цього задуму, з приводу припинення війни. Наслідком якої було привселюдне покарання Секста на форумі, за наказом батька його висікли різками, зазнавши необхідних для здійснення задуму принижень, він одразу ж відправив товаришів під виглядом перебіжчиків для того, щоб вони таємно повідомили про його бажання перейти на їхній бік та воювати проти батька, на умовах отримання гарантій безпеки для себе та інших перебіжчиків з Риму та того, що вони не видадуть його батькові.
Габійці вислухали посланців та погодились не завдавати жодному з них шкоди, невдовзі Секст прибув до габійців на чолі так званих перебіжчиків, з метою підтвердження слів про зраду батька, решта римлян пояснювали свої дії як порятунок від тиранії та знущань. Габійці думали, що отримали наздвичайну перевагу проти Риму, оскільки до них приєдналось багато римських громадян і сподівались, що в найближчому майбутньому Рим буде їм підвладний:
«Нема чого дивуватися, сказали вони, якщо цар нарешті і з дітьми обійшовся так само, як із громадянами, так із союзниками. На себе самого зверне він зрештою свою лють, якщо довкола нікого не залишиться. Що ж до них, габійців, то вони раді приходу Секста і вірять, що невдовзі за його допомогою війна буде перенесена від воріт габійських до римських».
Одразу ж Секст отримав певні привілеї, його запрошували до ради старійшин, на якій він пропонував поновити військові дії проти Риму, пояснюючи це тим, що йому чудово відомі сили обох сторін. Таким чином він поступово поширював ідею відновлення війни та здійснював військові походи, які були лише одним із засобів введення в оману габійців. Зокрема Тит Лівій писав, що батько Секста заздалегідь знаючи, в яких місцях будуть напади, забезпечував їх здобиччю та для правдоподібності на ці місця відправляли тих, хто має загинути, тобто з-поміж римлян обирали людей, які були під підозрою. Ці походи використовувались як підґрунтя для здобуття Секстом Тарквінієм верховного командування загалом за допомогою підкуплених воїнів, між якими він розподіляв здобич та мав серед них великий авторитет.
Здобуття влади в Габіях
З допомогою численних походів, які були звичайною фікцією для замилювання очей, Секст Тарквіній здобув велику владу серед габійців, згодом він таємно відправив одного зі своїх слуг до батька, щоб повідомити йому про перебіг справ та подальших порад стосовно наступних дій. Крім того, Діонісій Галікарнаський писав про те, що після повернення слуги чітких порад Секст від нього не отримав, оскільки Луцій Тарквіній Гордий уникав відповіді чи з підозрою, чи зі звичайною неприязністю до слуги, натомість посланець розповів йому про прогулянку царським садом, в якому саме дозріли маки, найпридатніші до збору Луцій Тарквіній Гордий просто збивав палицею, саме це було таким собі зашифрованим посланням, яке одразу ж зрозумів Секст.
Весь сенс подальших дій полягав у тому, щоб позбутись від видатних габійців, які могли стати перепоною. Секст одразу ж скликав народні збори, де він оголосив, що , який керував державою, виконував обов’язки воєначальника та й загалом був дуже поважною та відомою особою серед габійців, домовився із Тарквінієм про захоплення та видачу Секста. Антистій Петрон відкидав це звинувачення та був готовий до обшуків, хоча Секст заздалегідь завербував одного із слуг Антистія та змусив його підкинути відповідні листи із цими домовленостями, які були позначені печаткою Тарквінія. Знайшовши ці листи та доставивши їх на народні збори, Секст підтвердив справжність печатки батька та звелів прочитати текст одного із цих листів:
«Написано ж у ньому було, що найкраще видати цареві сина живим і отримати обумовлену плату, якщо ж Антистій не в змозі зробити це, надіслати відрубану голову. І цар запевняв, що і йому у відповідь за послугу, і тим, хто йому допомагає, крім іншої плати за справу, яка раніше була обіцяна, цар надасть громадянські права в Римі, всіх включить до патрицій, більше того, виділить і будинки, і наділи, і багато інших великих дарів».
Дізнавшись про зміст листа, габійці вбили Антистія, закидавши його камінням. Після смерті Антистія Петрона, Секст продовжив винищувати видатних габійців, багато із тих, кого можна було в чомусь звинуватити, загинули подібно до Антистія, інші, проти яких не вдавалось висунути звинувачення, були вбиті таємно. Деякі мали змогу втекти або їх просто силоміць виганяли, майно цих людей просто було призначено для наживи за рахунок поділу.
Ослаблення та захоплення Габіїв
Ослабивши Габії якомога сильніше, Секст відправив листа до батька, який у свою чергу зібрав військо та в середині ночі прибув під стіни міста, через те, що призначені Секстом люди заздалегідь подбали про послаблення захисту та відчинили ворота, Луцій Тарквіній Гордий без перешкод увійшов до нього. Згідно з Діонісієм Галікарнаським, Тарквіній не завдав шкоди жодному із габійців, хоча вони очікували та боялись цього. Після укладання договору між містами та скріпленням його клятвою та жертвопринесенням, Луцій Тарквіній Гордий проголосив свого сина Секста царем габійців та відвів своє військо.
Прибуття до Колації та зґвалтування Лукреції
Причиною прибуття Секста до слугувало затягування облоги та опір , тому Секст був відправлений до Колації з метою виконання певних військових обов’язків, вже в місті він зупинився у родича на ім’я Тарквіній Коллатін. Стосовно цієї особи існують суперечки, оскільки стверджує, що ця людина була сином і що він був Тарквінію племінником з боку брата та призначений правителем Колації, натомість Діонісій Галікарнаський стверджує, що він був онуком Егерію. Під час перебування Секста в Колації, Коллатін був у таборі, однак його дружина, яка була дочкою , прийняла Секста з великою привітністю та сердешністю, натомість Секст вирішив занапастити її. З настанням ночі, він взяв із собою меч та пішов до кімнати де відпочивала Лукреція, коли Секст підійшов до ліжка, жінка прокинулась, тоді Секст промовив: «Мовчи, Лукреція , я Секст Тарквіній, в руці моїй меч, помреш, якщо крикнеш». Залякавши Лукрецію, він запропонував їй обрати щасливе життя або ганебну смерть, Секст пропонував їй віддатися йому, стати його дружиною та царювати разом із ним в майбутньому, однак зрозумівши, що навіть ймовірна смерть не може її зламати, він почав їй погрожувати:
«Якщо ти спробуєш чинити опір з бажання зберегти цнотливість, я вб'ю тебе і, прикінчивши одного з рабів, покладу ваші тіла поряд і заявлю, що застав тебе, коли ти впадала в розпусту з рабом, і покарав, помстившись за образу родича, так що смерть твоя виявиться ганебною і тіло твоє не удостоїться ні поховання, ні чого іншого, що належить за звичаєм».
Лукреція, налякана ганебною смертю, через силу поступилася та вгамувала його пристрасть, вранці Секст покинув будинок та вирушив до табору.
Наслідки зґвалтування Лукреції
Стосовно подій після зґвалтування існують розбіжності, однак наслідок у різних авторів був тим самим, наприклад Діонісій Галікарнаський писав, що наступного дня Лукреція одягнула чорний одяг, прийшла до будинку свого батька та кинулася йому в ноги й розповіла про злочин, який вчинили з нею та покінчила життя самогубством на очах у батька, встромивши ножа собі в серце.
Натомість Тит Лівій стверджував, що Після жахливих дій, які були вчинені з нею, Лукреція відправила посланців до батька та чоловіка з проханням якомога швидше прибути до неї, коли та Тарквіній Коллатін увійшли до кімнати, вони побачили Лукрецію зі сльозами на очах та розповіла чоловіку, що із нею сталось:
«Як не можна гірше. Що хорошого залишається у жінці із втратою цнотливості? Сліди чужого чоловіка на твоєму ложі, Коллатіне; втім, тіло одне зазнало ганьби - душа невинна, нехай буде мені свідком смерть. Але присягніть один одному, що не залишиться перелюб без відплати. Секст Тарквіній - ось хто минулої ночі увійшов гостем, а виявився ворогом; озброєний, насильством викрав він тут згубну для мене, але й для нього — якщо ви чоловіка — насолоду».
Розповівши їм все та вимагаючи поклянутися їй помститись Сексту Тарквінію за вчинений злочин, Лукреція покінчила життя самогубством, діставши з-під одягу ніж та встромивши його в серце. Ця подія послужила початком бунту, піднятого Луцієм Юнієм Брутом, призвела до повалення царської влади в Римі та до встановлення республіки.
Вигнання з Риму та смерть
За Титом Лівієм, після повалення царського правління та вигнання роду Тарквініїв з Риму, Секст Тарквіній пішов до Габій, де був проголошений царем своїм батьком, однак після прибуття Секста вбили його старі вороги, тим самим вони помстились за зраду, численні вбивства видатних габійців та минулі образи.
За Діонісієм Галікарнаським, після вигнання з Риму, Секст Тарквіній почав воювати проти римлян, зокрема він залучив до війни проти римлян два міста, Фідени та , які зрадивши римлян вступили в союз із сабінянами. Через це у 502 році до н.е. сабіняни обрали Секста Тарквінія своїм диктатором та надали йому право здійснити набір військ у кожному місті, оскільки перед цим вони зазнали поразки в минулій битві через недосвіченість воєначальника. Командуючи лівим флангом латинів у бою під , Секст Тарквіній кинувся на ворога, який мав чисельну перевагу, в результаті цього вчинку Секст був оточений та вбитий римською кіннотою та , перед цим вбивши велику кількість римлян на своєму шляху.
Примітки
- Тит Лівій. Історія від заснування міста. І. 53, 5
- Діонісій Галікарнаський. Римські старожитності. IV. 55, 1
- Діонісій Галікарнаський. Римські старожитності. IV. 54
- Діонісій Галікарнаський. Римські старожитності. IV. 55, 2-3
- Тит Лівій. Історія від заснування міста. І. 53, 10-11
- Тит Лівій. Історія від заснування міста. І. 54, 2-5
- Діонісій Галікарнаський. Римські старожитності. IV. 56, 1-4
- Діонісій Галікарнаський. Римські старожитності. IV. 56; 57, 1-2.
- Діонісій Галікарнаський. Римські старожитності. IV 57, 3
- Тит Лівій. Історія від заснування міста. І. 54, 8-10
- Діонісій Галікарнаський. Римські старожитності. IV 58, 4
- Діонісій Галікарнаський. Римські старожитності. IV 64, 2-3
- Тит Лівій. Історія від заснування міста. І. 58, 1
- Діонісій Галікарнаський. Римські старожитності. IV 65, 3
- Діонісій Галікарнаський. Римські старожитності. IV 66-67
- Тит Лівій. Історія від заснування міста. І. 58, 5-8
- Тит Лівій. Історія від заснування міста. І. 58, 9-11
- Тит Лівій. Історія від заснування міста. І. 60, 1-3
- Діонісій Галікарнаський. Римські старожитності. V. 40, 2
- Діонісій Галікарнаський. Римські старожитності. VІ. 12, 4-5
Джерела
- Тит Лівій. Історія від заснування міста. І. [1]
- Діонісій Галікарнаський. . IV. [2]
- Діонісій Галікарнаський. . V. [3]
- Діонісій Галікарнаський. . VI. [4]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sekst Tarkvinij Sekst Tarkvinij lat Sextus Tarquinius 6 st do n e 512 r do n e abo 496 r do n e sin ostannogo rimskogo carya Luciya Tarkviniya Gordogo ta onuk Luciya Tarkviniya Priska p yatogo carya Rimu Priznachenij pravitelem mista Gabiyi pislya jogo zahoplennya Vignanij iz Rimu razom iz sim yeyu Sekst TarkvinijSextus TarquiniusZgvaltuvannya Lukreciyi Sekstom TarkviniyemNarodivsya 6 st do n e nevidomoPomer 512 r do n e misto Gabiyi abo 496 r do n e ozero Gabij Starodavnij RimGromadyanstvo Starodavnij RimDiyalnist Davnorimskij vijskovij Davnorimskij politichnij diyachPosada Pravitel mista GabiyiRid TarkviniyiBatko Lucij Tarkvinij GordijMati Tulliya MolodshaRodichi Lucij Tarkvinij KollatinBrati sestri Arrunt Tarkvinij Tit Tarkvinij i Tarquinia d Mediafajli u VikishovishiPohodzhennyaSekst Tarkvinij mav etruske pohodzhennya yak i reshta chleniv jogo sim yi ta buv sinom ostanogo carya Rimu Luciya Tarkviniya Gordogo ta Tulliyi Molodshoyi takozh Sekst mav brativ Tita Tarkviniya ta Za versiyami rimskih avtoriv Tita Liviya ta Dionisiya Galikarnaskogo isnuyut superechki stosovno togo yakim Sekst Tarkvinij buv sinom u sim yi napriklad Tit Livij pisav sho Sekst buv najmolodshim iz siniv Tarkviniya Gordogo Vin vdavav nibi zalishivshi dumku pro vijnu zajnyavsya lishe zakladkoyu hramu ta inshimi robotami v misti i tut molodshij z jogo siniv Sekst perebig yak bulo umovleno v Gabiyi skarzhachis na neperenosnu zhorstokist batka Natomist Dionisij Galikarnaskij stverdzhuvav sho vin buv najstarshim sinom u sim yi Vdayuchis do hitroshiv riznogo rodu starshij z jogo siniv na im ya Sekst povidomiv odnogo tilki batka pro svij zadum Vijna z gabijcyamiZadum ta pokarannya Seksta Tarkviniya Pislya chislennih boyiv bulo chudovo zrozumilo sho pidkoriti Gabiyi shlyahom vijskovih dij rimlyanam ne vdastsya oskilki nad oboma storonami navisla zagroza nestachi prodovolstva u mistah cherez spustoshennya zemel bulo prijnyato rishennya pro prizupinennya aktivnih dij Hocha dlya Luciya Tarkviniya Gordogo ce vvazhalos duzhe ganebnim vchinkom odnak pershij scenarij buv nerealistichnim natomist Sekst Tarkvinij zaproponuvav novu ideyu svoyemu batkovi stosovno zavoyuvannya mista Gabiyi shlyahom hitroshiv ta obmanu Pislya uhvalennya planu Lucij Tarkvinij Gordij dozvoliv sinu diyati nazivayuchi cej zadum rizikovanim ta zuhvalim prote ne nemozhlivim odrazu zh mizh nimi pochalas vdavana svarka yaka bula chastinoyu cogo zadumu z privodu pripinennya vijni Naslidkom yakoyi bulo privselyudne pokarannya Seksta na forumi za nakazom batka jogo visikli rizkami zaznavshi neobhidnih dlya zdijsnennya zadumu prinizhen vin odrazu zh vidpraviv tovarishiv pid viglyadom perebizhchikiv dlya togo shob voni tayemno povidomili pro jogo bazhannya perejti na yihnij bik ta voyuvati proti batka na umovah otrimannya garantij bezpeki dlya sebe ta inshih perebizhchikiv z Rimu ta togo sho voni ne vidadut jogo batkovi Gabijci visluhali poslanciv ta pogodilis ne zavdavati zhodnomu z nih shkodi nevdovzi Sekst pribuv do gabijciv na choli tak zvanih perebizhchikiv z metoyu pidtverdzhennya sliv pro zradu batka reshta rimlyan poyasnyuvali svoyi diyi yak poryatunok vid tiraniyi ta znushan Gabijci dumali sho otrimali nazdvichajnu perevagu proti Rimu oskilki do nih priyednalos bagato rimskih gromadyan i spodivalis sho v najblizhchomu majbutnomu Rim bude yim pidvladnij Nema chogo divuvatisya skazali voni yaksho car nareshti i z ditmi obijshovsya tak samo yak iz gromadyanami tak iz soyuznikami Na sebe samogo zverne vin zreshtoyu svoyu lyut yaksho dovkola nikogo ne zalishitsya Sho zh do nih gabijciv to voni radi prihodu Seksta i viryat sho nevdovzi za jogo dopomogoyu vijna bude perenesena vid vorit gabijskih do rimskih Odrazu zh Sekst otrimav pevni privileyi jogo zaproshuvali do radi starijshin na yakij vin proponuvav ponoviti vijskovi diyi proti Rimu poyasnyuyuchi ce tim sho jomu chudovo vidomi sili oboh storin Takim chinom vin postupovo poshiryuvav ideyu vidnovlennya vijni ta zdijsnyuvav vijskovi pohodi yaki buli lishe odnim iz zasobiv vvedennya v omanu gabijciv Zokrema Tit Livij pisav sho batko Seksta zazdalegid znayuchi v yakih miscyah budut napadi zabezpechuvav yih zdobichchyu ta dlya pravdopodibnosti na ci miscya vidpravlyali tih hto maye zaginuti tobto z pomizh rimlyan obirali lyudej yaki buli pid pidozroyu Ci pohodi vikoristovuvalis yak pidgruntya dlya zdobuttya Sekstom Tarkviniyem verhovnogo komanduvannya zagalom za dopomogoyu pidkuplenih voyiniv mizh yakimi vin rozpodilyav zdobich ta mav sered nih velikij avtoritet Zdobuttya vladi v Gabiyah Z dopomogoyu chislennih pohodiv yaki buli zvichajnoyu fikciyeyu dlya zamilyuvannya ochej Sekst Tarkvinij zdobuv veliku vladu sered gabijciv zgodom vin tayemno vidpraviv odnogo zi svoyih slug do batka shob povidomiti jomu pro perebig sprav ta podalshih porad stosovno nastupnih dij Krim togo Dionisij Galikarnaskij pisav pro te sho pislya povernennya slugi chitkih porad Sekst vid nogo ne otrimav oskilki Lucij Tarkvinij Gordij unikav vidpovidi chi z pidozroyu chi zi zvichajnoyu nepriyaznistyu do slugi natomist poslanec rozpoviv jomu pro progulyanku carskim sadom v yakomu same dozrili maki najpridatnishi do zboru Lucij Tarkvinij Gordij prosto zbivav paliceyu same ce bulo takim sobi zashifrovanim poslannyam yake odrazu zh zrozumiv Sekst Ves sens podalshih dij polyagav u tomu shob pozbutis vid vidatnih gabijciv yaki mogli stati pereponoyu Sekst odrazu zh sklikav narodni zbori de vin ogolosiv sho yakij keruvav derzhavoyu vikonuvav obov yazki voyenachalnika ta j zagalom buv duzhe povazhnoyu ta vidomoyu osoboyu sered gabijciv domovivsya iz Tarkviniyem pro zahoplennya ta vidachu Seksta Antistij Petron vidkidav ce zvinuvachennya ta buv gotovij do obshukiv hocha Sekst zazdalegid zaverbuvav odnogo iz slug Antistiya ta zmusiv jogo pidkinuti vidpovidni listi iz cimi domovlenostyami yaki buli poznacheni pechatkoyu Tarkviniya Znajshovshi ci listi ta dostavivshi yih na narodni zbori Sekst pidtverdiv spravzhnist pechatki batka ta zveliv prochitati tekst odnogo iz cih listiv Napisano zh u nomu bulo sho najkrashe vidati carevi sina zhivim i otrimati obumovlenu platu yaksho zh Antistij ne v zmozi zrobiti ce nadislati vidrubanu golovu I car zapevnyav sho i jomu u vidpovid za poslugu i tim hto jomu dopomagaye krim inshoyi plati za spravu yaka ranishe bula obicyana car nadast gromadyanski prava v Rimi vsih vklyuchit do patricij bilshe togo vidilit i budinki i nadili i bagato inshih velikih dariv Diznavshis pro zmist lista gabijci vbili Antistiya zakidavshi jogo kaminnyam Pislya smerti Antistiya Petrona Sekst prodovzhiv vinishuvati vidatnih gabijciv bagato iz tih kogo mozhna bulo v chomus zvinuvatiti zaginuli podibno do Antistiya inshi proti yakih ne vdavalos visunuti zvinuvachennya buli vbiti tayemno Deyaki mali zmogu vtekti abo yih prosto silomic viganyali majno cih lyudej prosto bulo priznacheno dlya nazhivi za rahunok podilu Oslablennya ta zahoplennya Gabiyiv Oslabivshi Gabiyi yakomoga silnishe Sekst vidpraviv lista do batka yakij u svoyu chergu zibrav vijsko ta v seredini nochi pribuv pid stini mista cherez te sho priznacheni Sekstom lyudi zazdalegid podbali pro poslablennya zahistu ta vidchinili vorota Lucij Tarkvinij Gordij bez pereshkod uvijshov do nogo Zgidno z Dionisiyem Galikarnaskim Tarkvinij ne zavdav shkodi zhodnomu iz gabijciv hocha voni ochikuvali ta boyalis cogo Pislya ukladannya dogovoru mizh mistami ta skriplennyam jogo klyatvoyu ta zhertvoprinesennyam Lucij Tarkvinij Gordij progolosiv svogo sina Seksta carem gabijciv ta vidviv svoye vijsko Pributtya do Kolaciyi ta zgvaltuvannya LukreciyiPrichinoyu pributtya Seksta do sluguvalo zatyaguvannya oblogi ta opir tomu Sekst buv vidpravlenij do Kolaciyi z metoyu vikonannya pevnih vijskovih obov yazkiv vzhe v misti vin zupinivsya u rodicha na im ya Tarkvinij Kollatin Stosovno ciyeyi osobi isnuyut superechki oskilki stverdzhuye sho cya lyudina bula sinom i sho vin buv Tarkviniyu pleminnikom z boku brata ta priznachenij pravitelem Kolaciyi natomist Dionisij Galikarnaskij stverdzhuye sho vin buv onukom Egeriyu Pid chas perebuvannya Seksta v Kolaciyi Kollatin buv u tabori odnak jogo druzhina yaka bula dochkoyu prijnyala Seksta z velikoyu privitnistyu ta serdeshnistyu natomist Sekst virishiv zanapastiti yiyi Z nastannyam nochi vin vzyav iz soboyu mech ta pishov do kimnati de vidpochivala Lukreciya koli Sekst pidijshov do lizhka zhinka prokinulas todi Sekst promoviv Movchi Lukreciya ya Sekst Tarkvinij v ruci moyij mech pomresh yaksho kriknesh Zalyakavshi Lukreciyu vin zaproponuvav yij obrati shaslive zhittya abo ganebnu smert Sekst proponuvav yij viddatisya jomu stati jogo druzhinoyu ta caryuvati razom iz nim v majbutnomu odnak zrozumivshi sho navit jmovirna smert ne mozhe yiyi zlamati vin pochav yij pogrozhuvati Yaksho ti sprobuyesh chiniti opir z bazhannya zberegti cnotlivist ya vb yu tebe i prikinchivshi odnogo z rabiv pokladu vashi tila poryad i zayavlyu sho zastav tebe koli ti vpadala v rozpustu z rabom i pokarav pomstivshis za obrazu rodicha tak sho smert tvoya viyavitsya ganebnoyu i tilo tvoye ne udostoyitsya ni pohovannya ni chogo inshogo sho nalezhit za zvichayem Lukreciya nalyakana ganebnoyu smertyu cherez silu postupilasya ta vgamuvala jogo pristrast vranci Sekst pokinuv budinok ta virushiv do taboru Naslidki zgvaltuvannya LukreciyiStosovno podij pislya zgvaltuvannya isnuyut rozbizhnosti odnak naslidok u riznih avtoriv buv tim samim napriklad Dionisij Galikarnaskij pisav sho nastupnogo dnya Lukreciya odyagnula chornij odyag prijshla do budinku svogo batka ta kinulasya jomu v nogi j rozpovila pro zlochin yakij vchinili z neyu ta pokinchila zhittya samogubstvom na ochah u batka vstromivshi nozha sobi v serce Natomist Tit Livij stverdzhuvav sho Pislya zhahlivih dij yaki buli vchineni z neyu Lukreciya vidpravila poslanciv do batka ta cholovika z prohannyam yakomoga shvidshe pributi do neyi koli ta Tarkvinij Kollatin uvijshli do kimnati voni pobachili Lukreciyu zi slozami na ochah ta rozpovila choloviku sho iz neyu stalos Yak ne mozhna girshe Sho horoshogo zalishayetsya u zhinci iz vtratoyu cnotlivosti Slidi chuzhogo cholovika na tvoyemu lozhi Kollatine vtim tilo odne zaznalo ganbi dusha nevinna nehaj bude meni svidkom smert Ale prisyagnit odin odnomu sho ne zalishitsya perelyub bez vidplati Sekst Tarkvinij os hto minuloyi nochi uvijshov gostem a viyavivsya vorogom ozbroyenij nasilstvom vikrav vin tut zgubnu dlya mene ale j dlya nogo yaksho vi cholovika nasolodu Rozpovivshi yim vse ta vimagayuchi poklyanutisya yij pomstitis Sekstu Tarkviniyu za vchinenij zlochin Lukreciya pokinchila zhittya samogubstvom distavshi z pid odyagu nizh ta vstromivshi jogo v serce Cya podiya posluzhila pochatkom buntu pidnyatogo Luciyem Yuniyem Brutom prizvela do povalennya carskoyi vladi v Rimi ta do vstanovlennya respubliki Vignannya z Rimu ta smertZa Titom Liviyem pislya povalennya carskogo pravlinnya ta vignannya rodu Tarkviniyiv z Rimu Sekst Tarkvinij pishov do Gabij de buv progoloshenij carem svoyim batkom odnak pislya pributtya Seksta vbili jogo stari vorogi tim samim voni pomstilis za zradu chislenni vbivstva vidatnih gabijciv ta minuli obrazi Za Dionisiyem Galikarnaskim pislya vignannya z Rimu Sekst Tarkvinij pochav voyuvati proti rimlyan zokrema vin zaluchiv do vijni proti rimlyan dva mista Fideni ta yaki zradivshi rimlyan vstupili v soyuz iz sabinyanami Cherez ce u 502 roci do n e sabinyani obrali Seksta Tarkviniya svoyim diktatorom ta nadali jomu pravo zdijsniti nabir vijsk u kozhnomu misti oskilki pered cim voni zaznali porazki v minulij bitvi cherez nedosvichenist voyenachalnika Komanduyuchi livim flangom latiniv u boyu pid Sekst Tarkvinij kinuvsya na voroga yakij mav chiselnu perevagu v rezultati cogo vchinku Sekst buv otochenij ta vbitij rimskoyu kinnotoyu ta pered cim vbivshi veliku kilkist rimlyan na svoyemu shlyahu PrimitkiTit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista I 53 5 Dionisij Galikarnaskij Rimski starozhitnosti IV 55 1 Dionisij Galikarnaskij Rimski starozhitnosti IV 54 Dionisij Galikarnaskij Rimski starozhitnosti IV 55 2 3 Tit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista I 53 10 11 Tit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista I 54 2 5 Dionisij Galikarnaskij Rimski starozhitnosti IV 56 1 4 Dionisij Galikarnaskij Rimski starozhitnosti IV 56 57 1 2 Dionisij Galikarnaskij Rimski starozhitnosti IV 57 3 Tit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista I 54 8 10 Dionisij Galikarnaskij Rimski starozhitnosti IV 58 4 Dionisij Galikarnaskij Rimski starozhitnosti IV 64 2 3 Tit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista I 58 1 Dionisij Galikarnaskij Rimski starozhitnosti IV 65 3 Dionisij Galikarnaskij Rimski starozhitnosti IV 66 67 Tit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista I 58 5 8 Tit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista I 58 9 11 Tit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista I 60 1 3 Dionisij Galikarnaskij Rimski starozhitnosti V 40 2 Dionisij Galikarnaskij Rimski starozhitnosti VI 12 4 5DzherelaTit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista I 1 Dionisij Galikarnaskij IV 2 Dionisij Galikarnaskij V 3 Dionisij Galikarnaskij VI 4