Габій або Габіос чи Габії (лат. Gabii, Gabios) — давньоримське місто у регіоні Лаціо, розташоване близько за 18 км на схід від Риму вздовж Пренестинської дороги, яка в давнину була відома як Via Gabina. Лежить на південно-східному березі висохлого озера вулканічного походження.
Габій | |
Країна | Італія |
---|---|
Адміністративна одиниця | Італія (Стародавній Рим) |
Часовий пояс | і |
Керівник розкопок | d |
Габій у Вікісховищі |
Координати: 41°53′12″ пн. ш. 12°42′57″ сх. д. / 41.88688888891666551° пн. ш. 12.71583333336111110° сх. д.
Імовірно, Габій був заснований жителями Альба-Лонги або сикулами, одним із трьох основних корінних племен стародавньої Сицилії. Регіон був заселений із середини бронзового віку, хоча урбанізація території, ймовірно, почалася не раніше початку другої половини VIII століття до н. е. Ймовірно, цей процес завершився наприкінці VII ст. до н. е. і на піку межі міста охоплювали площу приблизно 1,9 км². Через Габій проходила Віа Пренестина, яка в давнину була відома як Віа Габіна .
Легенда
Існує легенда, що Ромул і Рем виросли в Габії, де вони навчилися всьому, що знали, від літератури до використання грецької зброї. Як розповідається в «Історії Риму» Лівія, Габій вступив у війну з Римом під час правління Тарквінія Суперба і, після початкового успіху, зазнав поразки через використання хитрощів Тарквінія та його молодшого сина Секста. Діонісій Галікарнаський стверджує, що Тарквіній був поблажливим до Габія, і що мирний трактат, оригінальний текст якого був написаний на бичачій шкурі, якою був покритий дерев'яний щит, зберігався в його часи в римському храмі Санкус. Після повалення римської монархії Секст втік до Габія, але був убитий лідерами міста в помсту за свої минулі дії.
Пізніший розвиток подій
Його подальша історія маловідома. Після 493 року до н. е. Габій був союзником Риму. У першому столітті до н. е. про нього пишуть як маленьке і незначне містечко. Фактично, з кінця республіканського періоду місто знелюднело через широке використання каменоломні Gabinus lapis, яка була трохи нижче архаїчного міста. Цицерон і поети Августа використовували Габій як приклад міста, яке впало зі своєї давньої висоти. З написів відомо, що з часів Августа чи Тіберія воно мало муніципальну організацію. Його лазні були досить відомі і Адріан, який значною мірою відповідав за відновлення процвітання маленьких містечок Лаціо, здається, був дуже щедрим покровителем, побудувавши сенат і акведук . Після 3 століття Габій практично зникає з історії, хоча його єпископи продовжували згадуватися в церковних документах аж до кінця IX століття.
Руїни
Цитадель Габій в даний час вкрита руїнами середньовічної фортеці Кастільоне. Найвидатнішим рудиментом Габія є зруйнований храм, який зазвичай приписують Юноні, що мав шість іонічних або коринфських колон на фасаді та по шість з кожного боку, за винятком задньої частини. Храм складався з однієї кімнати і був побудований з Gabinus lapis, вогнестійкого каменю, який був знайдений у каменоломнях біля Габія, а також потрапив у деякі будівлі в самому Римі. Храм розташовувався в центрі платформи, позаду якої розширювалася в сторони колонада в доричному стилі. Ця фвиходила на приміщення, які, ймовірно, використовувалися як крамниці. План цікавий, але архітектурний стиль, очевидно, був змішаний. На захід від храму було озеро Кастільоне, а на схід — Форум, розкопаний у 1792 році . Усі знахідки були включені до , хоча багато з них були вивезені до Парижа Наполеоном і досі знаходяться в Луврі. Тут виявлено багато цікавих статуй: крім божеств (Венери, Діани, Немезиди та ін.), є Агріппа, Тіберій, Германік, Калігула, Клавдій, Нерон, Траян і Плотіна, Адріан і Сабіна, Марк Аврелій, Септимій Север, Гета, Гордіан III та ін. Написи в основному розповідають про місцеві та міські справи.
Примітки
- Bietti Sestieri, Anna Maria (1992). The iron age community of Osteria dell'Osa: a study of socio-political development in central Tyrrhenian Italy. Cambridge: Cambridge University Press. с. 50-77. ISBN .
- Brea, L. B. (1957). Sicily Before the Greeks. Londres: Thames and Hudson. с. 147-149. OCLC 683215.
- Gabii. Brill's New Pauly: Encyclopaedia of the Ancient World. OCLC 123379645.
- Tito Livio i.53.4.
- Dionisio de Halicarnaso, Historia antigua de Roma iv.58.
- Stillwell, R., MacDonald, W. L., McAllister, M. H. (1976). The Princeton encyclopedia of classical sites. Princeton: Princeton University Press. ISBN .
Бібліографія
- Hugh Chisholm, ред. (1911). . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. Cambridge University Press. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gabij abo Gabios chi Gabiyi lat Gabii Gabios davnorimske misto u regioni Lacio roztashovane blizko za 18 km na shid vid Rimu vzdovzh Prenestinskoyi dorogi yaka v davninu bula vidoma yak Via Gabina Lezhit na pivdenno shidnomu berezi visohlogo ozera vulkanichnogo pohodzhennya Gabij Krayina Italiya Administrativna odinicyaItaliya Starodavnij Rim Chasovij poyasUTC 1 i UTC 2 Kerivnik rozkopokd Gabij u Vikishovishi Koordinati 41 53 12 pn sh 12 42 57 sh d 41 88688888891666551 pn sh 12 71583333336111110 sh d 41 88688888891666551 12 71583333336111110 rimskij marmur chasiv pravlinnya Tiberiya 14 37 n e kopiya greckogo originalu yakij tradicijno pripisuyut Praksitelyu Znajdeno v 1792 roci zaraz znahoditsya v Luvri Imovirno Gabij buv zasnovanij zhitelyami Alba Longi abo sikulami odnim iz troh osnovnih korinnih plemen starodavnoyi Siciliyi Region buv zaselenij iz seredini bronzovogo viku hocha urbanizaciya teritoriyi jmovirno pochalasya ne ranishe pochatku drugoyi polovini VIII stolittya do n e Jmovirno cej proces zavershivsya naprikinci VII st do n e i na piku mezhi mista ohoplyuvali ploshu priblizno 1 9 km Cherez Gabij prohodila Via Prenestina yaka v davninu bula vidoma yak Via Gabina LegendaIsnuye legenda sho Romul i Rem virosli v Gabiyi de voni navchilisya vsomu sho znali vid literaturi do vikoristannya greckoyi zbroyi Yak rozpovidayetsya v Istoriyi Rimu Liviya Gabij vstupiv u vijnu z Rimom pid chas pravlinnya Tarkviniya Superba i pislya pochatkovogo uspihu zaznav porazki cherez vikoristannya hitroshiv Tarkviniya ta jogo molodshogo sina Seksta Dionisij Galikarnaskij stverdzhuye sho Tarkvinij buv poblazhlivim do Gabiya i sho mirnij traktat originalnij tekst yakogo buv napisanij na bichachij shkuri yakoyu buv pokritij derev yanij shit zberigavsya v jogo chasi v rimskomu hrami Sankus Pislya povalennya rimskoyi monarhiyi Sekst vtik do Gabiya ale buv ubitij liderami mista v pomstu za svoyi minuli diyi Piznishij rozvitok podijJogo podalsha istoriya malovidoma Pislya 493 roku do n e Gabij buv soyuznikom Rimu U pershomu stolitti do n e pro nogo pishut yak malenke i neznachne mistechko Faktichno z kincya respublikanskogo periodu misto znelyudnelo cherez shiroke vikoristannya kamenolomni Gabinus lapis yaka bula trohi nizhche arhayichnogo mista Ciceron i poeti Avgusta vikoristovuvali Gabij yak priklad mista yake vpalo zi svoyeyi davnoyi visoti Z napisiv vidomo sho z chasiv Avgusta chi Tiberiya vono malo municipalnu organizaciyu Jogo lazni buli dosit vidomi i Adrian yakij znachnoyu miroyu vidpovidav za vidnovlennya procvitannya malenkih mistechok Lacio zdayetsya buv duzhe shedrim pokrovitelem pobuduvavshi senat i akveduk Pislya 3 stolittya Gabij praktichno znikaye z istoriyi hocha jogo yepiskopi prodovzhuvali zgaduvatisya v cerkovnih dokumentah azh do kincya IX stolittya RuyiniDiana bula rozkopana v 1792 roci Gevinom Gamiltonom i prodana Lyudvigu I Bavarskomu Myunhenska gliptoteka Citadel Gabij v danij chas vkrita ruyinami serednovichnoyi forteci Kastilone Najvidatnishim rudimentom Gabiya ye zrujnovanij hram yakij zazvichaj pripisuyut Yunoni sho mav shist ionichnih abo korinfskih kolon na fasadi ta po shist z kozhnogo boku za vinyatkom zadnoyi chastini Hram skladavsya z odniyeyi kimnati i buv pobudovanij z Gabinus lapis vognestijkogo kamenyu yakij buv znajdenij u kamenolomnyah bilya Gabiya a takozh potrapiv u deyaki budivli v samomu Rimi Hram roztashovuvavsya v centri platformi pozadu yakoyi rozshiryuvalasya v storoni kolonada v dorichnomu stili Cya fvihodila na primishennya yaki jmovirno vikoristovuvalisya yak kramnici Plan cikavij ale arhitekturnij stil ochevidno buv zmishanij Na zahid vid hramu bulo ozero Kastilone a na shid Forum rozkopanij u 1792 roci Usi znahidki buli vklyucheni do hocha bagato z nih buli vivezeni do Parizha Napoleonom i dosi znahodyatsya v Luvri Tut viyavleno bagato cikavih statuj krim bozhestv Veneri Diani Nemezidi ta in ye Agrippa Tiberij Germanik Kaligula Klavdij Neron Trayan i Plotina Adrian i Sabina Mark Avrelij Septimij Sever Geta Gordian III ta in Napisi v osnovnomu rozpovidayut pro miscevi ta miski spravi PrimitkiBietti Sestieri Anna Maria 1992 The iron age community of Osteria dell Osa a study of socio political development in central Tyrrhenian Italy Cambridge Cambridge University Press s 50 77 ISBN 978 0 521 32628 5 Brea L B 1957 Sicily Before the Greeks Londres Thames and Hudson s 147 149 OCLC 683215 Gabii Brill s New Pauly Encyclopaedia of the Ancient World OCLC 123379645 Tito Livio i 53 4 Dionisio de Halicarnaso Historia antigua de Roma iv 58 Stillwell R MacDonald W L McAllister M H 1976 The Princeton encyclopedia of classical sites Princeton Princeton University Press ISBN 978 0 691 03542 0 Bibliografiya Hugh Chisholm red 1911 Gabii Encyclopaedia Britannica 11th ed T V Cambridge University Press angl