Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кам янецький еялет або Подільський еялет тур Podolya Eyaleti Kamaniçe Eyaleti провінція еялет Османської імперії що існу

Кам’янецький еялет

Кам’янецький еялет

Кам'янецький еялет, або Подільський еялет (тур. Podolya Eyaleti, Kamaniçe Eyaleti) — провінція (еялет) Османської імперії, що існував на території Поділля з 1672 до 1699 року. Також відомий як Кам'янецький (Подільський) пашалик.

Кам'янецький еялет
Дата створення / заснування 1672
Країна Османська імперія
Столиця Кам'янець-Подільський
Замінений на Подільське воєводство
На заміну Подільське воєводство
Час/дата припинення існування 1699

Координати: 48°40′ пн. ш. 26°34′ сх. д. / 48.667° пн. ш. 26.567° сх. д. / 48.667; 26.567

image
Подільський еялет
image
Османські північні території

Історія

Заснування

1669 року Дорошенко отримав від османського султана Мехмеда IV титул бея українського санджаку. На думку історика Наталії Яковенко основою воєнно-політичного союзу стала угода, підписана 18 років тому (у 1651) між Богданом Хмельницьким і османським султаном([6]). За цим старим договором:

  • територія Української держави мала охоплювати землі від Перемишля до Путивля
  • підтверджувалося право вільного вибору гетьмана, якого обирали довічно;
  • українська православна церква зберігала автономію у складі Константинопольського патріархату;
  • українське населення звільнялося від сплати податків і данини на користь османської казни;
  • на українських землях османи й татари не мали права споруджувати мечеті та брати ясир;
  • Османська імперія і Кримське ханство не повинні були укладати мирних договорів з Річчю Посполитою і Московією без згоди гетьмана;
  • султанські грамоти, які стосувалися України, мали писати турецькою та українською мовами.

В 1671 році розпочалась війна Османської імперії у союзі з гетьманом Петром Дорошенком проти Речі Посполитої. 2 червня 1672 року з-під Андріанополя вирушив полковник Абдурахман, а 4 червня — сам султан. Переправившись через Дунай (по раніше поставленому понтонному мосту), османська армія пішла на північ вздовж річки Прут.

Після форсування Дунаю до султанської армії приєднались традиційні військові контингенти молдавського та валаського господарів, загальною чисельністю 6 000 вояків; а коли султанська армія була над Дністром, до неї прибули хан Селім Герай з частиною орди — близько 10 000 вояків, та гетьман Петро Дорошенко з 3 000 козаків, які вже провели вдалі кампанії в Україні у липні.

Формально походом керував сам султан Мехмед IV; фактичним керівником був талановитий полководець великий візир Фазіл Ахмед Кепрюлю.

З серпня 1672 року турки почали будувати міст через Дністер біля Жванця. 12 серпня міст було збудовано і турки вступили на територію Речі Посполитої. 14 серпня в околицях Кам'янця заявились перші турецькі загони. 15 серпня, в полудень, під Кам'янець прибув сам великий візир Фазіл Ахмед Кепрюлю і після короткої облоги, 27 серпня 1672 р. місто капітулювало. 28 серпня відбувся акт символічної передачі ключів від міста, а 2 вересня 1672 року султан Мехмед IV в'їхав на коні до міста через Руську браму. Після молитви в щойно переосвяченому на мечеть Кафедральному костьолі султан призначив колишнього очаківського бейлербея Галіль-пашу губернатором кам'янецької фортеці та новоутвореного вілаєту, давши йому в розпорядження 3000 піхоти та вершників, та велику кількість яничарів.

2 вересня 1672 р. прибув султан Мехмед IV, взяв в облогу Львів та зрештою змусив короля Міхала Вишневецького укласти Бучацький мирний договір, згідно з яким Османська імперія отримала Поділля, частину Галичини, підтвердило протекторат над Правобежною Україною. Річ Посполита зобов'язувалася сплачувати щорічну данину у 22 тисячі злотих.

На захопленому Поділлі було утворено Подільський еялет. За наказом султана кафедральний собор було перетворено на соборну мечеть. Призначався каді (суддя). Засновано було 3 благодійних заклади (вакфи). Засновано 2 школи та 1 медресе.

Склад

Для керування новою провінцією було утворено 4 санджаки (субпровінції) з центрами у Кам'янці, Барі, Язлівці, Меджибожі.

Існування

Як очільник еялету призначався паша. Першим був Халіль Кюстенділі-паша. Наказав провести перепис нерухомості (дефтяр).

Для зміцнення свого становища в еялеті за наказом султана сюди було переміщено мусульманські родини, яким було передано майно християнських міщан та шляхти, що втекла з міста. Усе християнське населення було оголошено підданцями (реайя).

У подальшому планувалося відновлення людності на Поділлі завдяки залучення нових мусульманських родин. За переписами податкового населення у 1673 та 1681 роках було визначено 7803 осіб. Виходячи з цього можна визначити, що загальна чисельність населення еялету за часу османів становила близько 38 тисяч осіб. Прибуток еялету дорівнювався 4 млн акче, тобто 17 тисяч золотих флоринів.

Кам'янець-Подільський розглядався як одна з найважливіших фортець імперії поряд з Багдадом, Будою, Белградом та Кандією, знаходилася залога з 6 тисяч яничарів.

Увесь час[] (за іншими даними, більшу частину його території у 1683 році взяли під контроль війська Речі Посполитої) османським військам вдавалося контролювати еялет, навіть під час війни Священної ліги. Лише за результатами Карловицького конгресу у 1699 році Османська імперія повернула Речі Посполитій Поділля та Кам'янець.

Паші

  • Халіль Кюстенділі-паша (1672—1676, 1677—1680)
  • Ібрагім Арнаут-паша (1676—1677)
  • Ахмед Дефтердар-паша (1680—1682), перейшов з Боснійського еялету (також відомий як Ахмед Фазил-паша, Fazıl Ahmed Pasha)
  • Абд-ар-Рахман Арнаут-паша (1682—1684)
  • Махмуд Токатлі-паша (1684)
  • Мустафа Бозоклу-паша (1685—1686)
  • Хусейн Бошнак Сарі-паша (1686—1688)
  • Ахмед Еген-паша (1688—1689)
  • Мустафа Каґраман-паша (1689—1699)

Примітки

  1. . www.vostlit.info. Архів оригіналу за 25 травня 2011. Процитовано 20 вересня 2016.
  2. . history.franko.lviv.ua. Архів оригіналу за 10 квітня 2009. Процитовано 20 вересня 2016.
  3. . Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 29 грудня 2017.
  4. Нагнибіда, Р. В. (2015). . Праці Центру пам'яткознавства. Т. 27. С. 206-225. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 29 грудня 2017. {{}}: |page= має зайвий текст ()
  5. Kołodziejczyk, Dariusz (2004). . ISBN . Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 29 грудня 2017.
  6. D. Kołodziejczyk. The Ottoman Survey Register of Podolia (ca. 1681): Defter-i Mufassal-i Eyalet-i Kamanięe, Part 1: Translation and Commentary; Part 2: Facsimile. Kyiv — Cambridge, Mass. 2004
  7. Кресін О. Чухліб Т. Кам'янецький ейялет… — С. 54.
  8. . Leiden University (scholarlypublications.universiteitleiden.nl).

Джерела

Посилання

[[https://web.archive.org/web/20171231103905/http://moyagazeta.com/article/a-132.html Архівовано 31 грудня 2017 у Wayback Machine.] КАМЕНЕЦКИЙ ЭЙЯЛЕТ, МЕДЖИБОЖСКИЙ САНДЖАК, ПЛОСКИРОВСКАЯ НАХИЯ, ДО ВОСТРЕБОВАНИЯ...]]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kam yaneckij eyalet abo Podilskij eyalet tur Podolya Eyaleti Kamanice Eyaleti provinciya eyalet Osmanskoyi imperiyi sho isnuvav na teritoriyi Podillya z 1672 do 1699 roku Takozh vidomij yak Kam yaneckij Podilskij pashalik Kam yaneckij eyaletData stvorennya zasnuvannya1672KrayinaOsmanska imperiyaStolicyaKam yanec PodilskijZaminenij naPodilske voyevodstvoNa zaminuPodilske voyevodstvoChas data pripinennya isnuvannya1699 Koordinati 48 40 pn sh 26 34 sh d 48 667 pn sh 26 567 sh d 48 667 26 567Podilskij eyaletOsmanski pivnichni teritoriyiIstoriyaZasnuvannya 1669 roku Doroshenko otrimav vid osmanskogo sultana Mehmeda IV titul beya ukrayinskogo sandzhaku Na dumku istorika Nataliyi Yakovenko osnovoyu voyenno politichnogo soyuzu stala ugoda pidpisana 18 rokiv tomu u 1651 mizh Bogdanom Hmelnickim i osmanskim sultanom 6 Za cim starim dogovorom teritoriya Ukrayinskoyi derzhavi mala ohoplyuvati zemli vid Peremishlya do Putivlya pidtverdzhuvalosya pravo vilnogo viboru getmana yakogo obirali dovichno ukrayinska pravoslavna cerkva zberigala avtonomiyu u skladi Konstantinopolskogo patriarhatu ukrayinske naselennya zvilnyalosya vid splati podatkiv i danini na korist osmanskoyi kazni na ukrayinskih zemlyah osmani j tatari ne mali prava sporudzhuvati mecheti ta brati yasir Osmanska imperiya i Krimske hanstvo ne povinni buli ukladati mirnih dogovoriv z Richchyu Pospolitoyu i Moskoviyeyu bez zgodi getmana sultanski gramoti yaki stosuvalisya Ukrayini mali pisati tureckoyu ta ukrayinskoyu movami V 1671 roci rozpochalas vijna Osmanskoyi imperiyi u soyuzi z getmanom Petrom Doroshenkom proti Rechi Pospolitoyi 2 chervnya 1672 roku z pid Andrianopolya virushiv polkovnik Abdurahman a 4 chervnya sam sultan Perepravivshis cherez Dunaj po ranishe postavlenomu pontonnomu mostu osmanska armiya pishla na pivnich vzdovzh richki Prut Pislya forsuvannya Dunayu do sultanskoyi armiyi priyednalis tradicijni vijskovi kontingenti moldavskogo ta valaskogo gospodariv zagalnoyu chiselnistyu 6 000 voyakiv a koli sultanska armiya bula nad Dnistrom do neyi pribuli han Selim Geraj z chastinoyu ordi blizko 10 000 voyakiv ta getman Petro Doroshenko z 3 000 kozakiv yaki vzhe proveli vdali kampaniyi v Ukrayini u lipni Formalno pohodom keruvav sam sultan Mehmed IV faktichnim kerivnikom buv talanovitij polkovodec velikij vizir Fazil Ahmed Kepryulyu Z serpnya 1672 roku turki pochali buduvati mist cherez Dnister bilya Zhvancya 12 serpnya mist bulo zbudovano i turki vstupili na teritoriyu Rechi Pospolitoyi 14 serpnya v okolicyah Kam yancya zayavilis pershi turecki zagoni 15 serpnya v poluden pid Kam yanec pribuv sam velikij vizir Fazil Ahmed Kepryulyu i pislya korotkoyi oblogi 27 serpnya 1672 r misto kapitulyuvalo 28 serpnya vidbuvsya akt simvolichnoyi peredachi klyuchiv vid mista a 2 veresnya 1672 roku sultan Mehmed IV v yihav na koni do mista cherez Rusku bramu Pislya molitvi v shojno pereosvyachenomu na mechet Kafedralnomu kostoli sultan priznachiv kolishnogo ochakivskogo bejlerbeya Galil pashu gubernatorom kam yaneckoyi forteci ta novoutvorenogo vilayetu davshi jomu v rozporyadzhennya 3000 pihoti ta vershnikiv ta veliku kilkist yanichariv 2 veresnya 1672 r pribuv sultan Mehmed IV vzyav v oblogu Lviv ta zreshtoyu zmusiv korolya Mihala Vishneveckogo uklasti Buchackij mirnij dogovir zgidno z yakim Osmanska imperiya otrimala Podillya chastinu Galichini pidtverdilo protektorat nad Pravobezhnoyu Ukrayinoyu Rich Pospolita zobov yazuvalasya splachuvati shorichnu daninu u 22 tisyachi zlotih Na zahoplenomu Podilli bulo utvoreno Podilskij eyalet Za nakazom sultana kafedralnij sobor bulo peretvoreno na sobornu mechet Priznachavsya kadi suddya Zasnovano bulo 3 blagodijnih zakladi vakfi Zasnovano 2 shkoli ta 1 medrese Sklad Dlya keruvannya novoyu provinciyeyu bulo utvoreno 4 sandzhaki subprovinciyi z centrami u Kam yanci Bari Yazlivci Medzhibozhi buv podilenij na 8 nahij z centrami v Kam yanci Hropotovij Satanovi Skali Kitajgorodi Krivche Zhvani ta Mogilevi Medzhibizkij sandzhak utvorenij u 1678 roci Vin buv podilenij na 4 nahiyi z centrami u Medzhibozhi Ploskirovi Chornomu Ostrovi i Konstantinovi buv podilenij na 4 nahiyi z centrami u Bari Derazhni Zinkovi i Popivcyah Yazloveckij sandzhak buv podilenij na 3 nahiyi z centrami v Yazlivci Chortkovi i Kasperivcyah Isnuvannya Yak ochilnik eyaletu priznachavsya pasha Pershim buv Halil Kyustendili pasha Nakazav provesti perepis neruhomosti deftyar Dlya zmicnennya svogo stanovisha v eyaleti za nakazom sultana syudi bulo peremisheno musulmanski rodini yakim bulo peredano majno hristiyanskih mishan ta shlyahti sho vtekla z mista Use hristiyanske naselennya bulo ogolosheno piddancyami reajya U podalshomu planuvalosya vidnovlennya lyudnosti na Podilli zavdyaki zaluchennya novih musulmanskih rodin Za perepisami podatkovogo naselennya u 1673 ta 1681 rokah bulo viznacheno 7803 osib Vihodyachi z cogo mozhna viznachiti sho zagalna chiselnist naselennya eyaletu za chasu osmaniv stanovila blizko 38 tisyach osib Pributok eyaletu dorivnyuvavsya 4 mln akche tobto 17 tisyach zolotih floriniv Kam yanec Podilskij rozglyadavsya yak odna z najvazhlivishih fortec imperiyi poryad z Bagdadom Budoyu Belgradom ta Kandiyeyu znahodilasya zaloga z 6 tisyach yanichariv Uves chas dzherelo za inshimi danimi bilshu chastinu jogo teritoriyi u 1683 roci vzyali pid kontrol vijska Rechi Pospolitoyi osmanskim vijskam vdavalosya kontrolyuvati eyalet navit pid chas vijni Svyashennoyi ligi Lishe za rezultatami Karlovickogo kongresu u 1699 roci Osmanska imperiya povernula Rechi Pospolitij Podillya ta Kam yanec PashiHalil Kyustendili pasha 1672 1676 1677 1680 Ibragim Arnaut pasha 1676 1677 Ahmed Defterdar pasha 1680 1682 perejshov z Bosnijskogo eyaletu takozh vidomij yak Ahmed Fazil pasha Fazil Ahmed Pasha Abd ar Rahman Arnaut pasha 1682 1684 Mahmud Tokatli pasha 1684 Mustafa Bozoklu pasha 1685 1686 Husejn Boshnak Sari pasha 1686 1688 Ahmed Egen pasha 1688 1689 Mustafa Kagraman pasha 1689 1699 Primitki www vostlit info Arhiv originalu za 25 travnya 2011 Procitovano 20 veresnya 2016 history franko lviv ua Arhiv originalu za 10 kvitnya 2009 Procitovano 20 veresnya 2016 Arhiv originalu za 9 kvitnya 2016 Procitovano 29 grudnya 2017 Nagnibida R V 2015 Praci Centru pam yatkoznavstva T 27 S 206 225 Arhiv originalu za 30 grudnya 2017 Procitovano 29 grudnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a page maye zajvij tekst dovidka Kolodziejczyk Dariusz 2004 ISBN 9780916458782 Arhiv originalu za 30 grudnya 2017 Procitovano 29 grudnya 2017 D Kolodziejczyk The Ottoman Survey Register of Podolia ca 1681 Defter i Mufassal i Eyalet i Kamaniee Part 1 Translation and Commentary Part 2 Facsimile Kyiv Cambridge Mass 2004 Kresin O Chuhlib T Kam yaneckij ejyalet S 54 Leiden University scholarlypublications universiteitleiden nl DzherelaKresin O Chuhlib T Kam yaneckij ejyalet 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 54 55 ISBN 978 966 00 0692 8 Galland Antoine Istanbul a ait Gunluk Anilari 1672 73 sf 181 Turk Tarih Kurumu 1987 Posilannya https web archive org web 20171231103905 http moyagazeta com article a 132 html Arhivovano31 grudnya 2017 u Wayback Machine KAMENECKIJ EJYaLET MEDZhIBOZhSKIJ SANDZhAK PLOSKIROVSKAYa NAHIYa DO VOSTREBOVANIYa

Дата публікації:
Топ