Новокостянти́нів — село в Україні, у Летичівській селищній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 675 осіб.
село Новокостянтинів | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Хмельницький район |
Громада | Летичівська селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | XVI ст. |
Населення | 675 |
Площа | 2,698 км² |
Густота населення | 250,19 осіб/км² |
Поштовий індекс | 31523 |
Телефонний код | +380 38057 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°28′42″ пн. ш. 27°44′13″ сх. д. / 49.47833° пн. ш. 27.73694° сх. д.Координати: 49°28′42″ пн. ш. 27°44′13″ сх. д. / 49.47833° пн. ш. 27.73694° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 258 м |
Водойми | Буг |
Місцева влада | |
Адреса ради | 31500, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт Летичів, вул. Соборна, 16 |
Карта | |
Новокостянтинів | |
Новокостянтинів | |
Мапа | |
Назва та власники
З історії відомо, що поселення наприкінці 16 століття належало знаменитому князю Костянтину Острозькому, який проживав у Старому Костянтинові. Князь виділив наділ своєму синові на території, так виник Новий Костянтинів.
Містечко засноване князем Олександром Острозьким, у 1600 р. містечку королем Сигізмундом III Ваза надане Магдебурзьке право. Тоді ж королем було дозволено збудувати ратушу, лазні. Невдовзі після заснування містечко було зруйноване татрами і в 1623 привілей був поновлений. У 1665 власником містечка був галицький кастелян — Александер Цетнер. У 1764 подільський воєвода Михайло Жевуський, в 1776 — Казимир Жевуський. Від Жевуських Новий Костянтинів перейшов до князів Чорторийських, а Чорторийські продали його , а ті своєю чергою продали цілий ключ Кочубеям.
Географія
Новокостянтинів розташоване на правому березі річки Південний Буг, у гирлі річки Дігтярки, яка впадала в річку Південний Буг. Тепер[] ця річка висохла і не існує. Але і зараз старі люди розповідають про цю річку. У тому місці досить багато джерел, тому його ще називають «Кирничками». Колись в селі було кілька ставків, було і озеро. Ця місцина отримала назву «Оболонь». Протікала селом ще одна маленька річечка, та назви її вже не пам’ятають, але місце тепер називають «Завалом».
Є в селі і «Рудий куток», а називається він так тому, що тут жило багато людей з рудим кольором волосся.
Народ краю вели відчайдушну боротьбу з завойовниками, як свідок цих славних днів поблизу села існує урочище «Козацькі могили», розміщене на південний схід від села. За селом, на північ вздовж берега річки Південний Буг (біля с. Свічна) були густі ліси через які проходив торговий шлях Старий Костянтинів - Хмільник.
Історія
Містечко належало до Літинського повіту Кожухівської волості, у якому нараховувалось 420 дворів і проживало 2000 жителів.
В 17 столітті село і фільварки, ліси були власністю родини Ревуських. В 1788 році графом Жевуським було побудовано костел на честь Святої Анни. На одній із вулиць було збудоване велике панське господарство. Ця вулиця і отримала ймення «Фільварок». Від графа його маєток і містечко перейшло до князя Чорторийського, який потім продав його панові Ярошинському, при якому було відмінене кріпацтво. По 10-му народному переписі в містечку мешкала 461 душа кріпаків.
В 17 ст. в Новому Костянтинові було дві православних церкви, два приходи: церква Святого Миколая і Успенська, яка збереглася і діє нині.
В центрі містечка було побудовано підземний хід, довжина якого дорівнювала близько 5 верст. Будівництво його сягає часів Туреччини (1672-1699). Саме це місце було центром антифеодальної боротьби на Поділлі під проводом Устима Кармелюка. Поряд із лісами розташовані скали у яких часто Устим відпочивав зі своїми побратимами. Вони отримали назву «Кармелюкове крісло».
У 1860 році паном Ярошинським було побудовано церковно-парафіяльну школу. 1880 року його маєток був переданий князю Кочубею, який продав його в числі других своїх земель у 1898 році Селянському земському банку. В період земельної реформи селяни мали можливість купувати землю, яка в той час мала ціну 102 карбованці сріблом за одну десятину. Багатші селяни Іван Мельник і Сафон Ревера змогли купити декілька десятин. Більшість селян такої можливості не мали. Після реформи в містечку почало розвиватися ремісництво. Було побудовано черепичний та цегельний заводи, вальцовий та разовий млини, ґуральні. В рік проводилось по 12 ярмарків.
Станом на 1900 рік в містечку нараховувалось близько 5000 осіб населення, з них 1299 — православних, 600 католиків, 3000 євреїв. В містечку було побудовано 10 двоповерхових будинків-заїздів завдовжки 50 метрів. Було до 500 єврейських будинків.
У 1905-1906 рр. було побудовано школу в кінці Новокостянтинова по дорозі на Летичів, яка була знищена під час окупації німцями у 1941 році.
ХХ сторіччя
Час до Української революції 1917-1921 років
Протягом революції 1905-1906 рр. в селі відбувалися заворушення міщан і ремісників. Учасником цих подій був Харков Юхим, який був засуджений і засланий на поселення у віддалену губернію (в 1917 році він перейшов на сторону есерів).
У 1917 році в селі Новокостянтинові перебував на відпочинку Верхньодніпровський 16-ий полк, який мали відправити на фронт. В полку стався заколот, солдати кинулися до ґуральні (винокурний завод). За 24 години ґуральню було розгромлено і рознесено. Про це свідчать донесення від 25 вересня 1917 року на ім'я губернського комісара, де сповіщалося про знищення спирту і винокурного заводу.
Українська революція. Радянсько-українська війна
Під час радянсько-української війни на території Новокостянтинова неодноразово відбувалися бойові дії. Влітку 1919 року вояки армії УНР надійшли до населеного пункту через село Думенки. Запеклий бій між загоном, що його організував т. зв. революційний комітет (ревком), та українськими військовими тривав два дні між будинками та на сільському кладовищі.
Наступ польсько-українських союзників
25 квітня 1920 об'єднані польсько-українські збройні сили (20 тис. польських і 15 тис. українських вояків) форсували Збруч. Польські військовики вибили радянську владу із села. Боротьба за населений пункт відбувалася з перемінним успіхом, остаточне повернення радянської армії до Новокостянтинівки відбулося наприкінці 1920 року.
Радянська окупація
У 1918 році в селі почали створювати ревкоми і сільські ради. Першим головою сільської ради в селі був Надобко Н. П., а з 1921 року — Коновальчук Гнат.
У 1921 році всю землю було розділено між селянами. В селі почали створюватися нові організації, так звані комнези, а в 1923 році почали створюватися ТСОЗи (товариства спільного обробітку землі). До них входило 8 сімей.
У 1924 році в Новокостянтиніві була створена артіль імені 1 Травня, до якої ввійшло 28 одноосібних господарств. Головою артілі було обрано Коновальчука Григорія.
У 1929-1930 роках розпочався процес примусової колективізації у селі. Були виділені так звані червоні токи, на яких колгоспники молотили збіжжя і брали собі те, що залишилося від здачі державі. В колгоспи спочатку вступали бідніші селяни. Пізніше змушені були вступити і більш заможні селяни, бо мали місце обшуки дворів, закриття ринків, заборона продавати селянам-одноосібникам товари першої необхідності, реманент для обробітку землі. В селі Новокостянтинів у 1930 році раніше створена артіль була реорганізована в колгосп імені Петровського. Головою колгоспу було обрано Радзіонова Василя. В колгоспі невідомо з яких причин відбувалася дуже часто зміна голів колгоспу. 1933 року колгосп очолив Кондратюк Василь, родом з села Лісоберезівка, в 1935 році Олійник Кирило, в 1937 році головою колгоспу був Расковський Л. і Євич М.З. 1938 року і до початку війни колгосп очолював Луцишин І.С.
Голодомор 1933
1933 рік — одна з найтрагічніших в історії жителів села. Люди їли кору дерев, мерзлу картоплю, пацюків, котів, траплялися випадки людоїдства. В цій трагедії велика вина падає на місцевих активістів, які в людей відбирали все, що могли, а потім пропивали відібране. Під час голодомору 1933 року жоден житель села не загинув, місцеві євреї рятували односельчан. Після створення в районі МТС праця трудівників села стала полегшуватися. Земля стала оброблятися тракторами, врожайність сільськогосподарських культур стала зростати. За статистичними даними перед війною в населених пунктах значно зросло населення. В селі Новокостянтинові проживало 2250 чоловік, діяли одна середня і одна початкова школи, у яких працювали 22 вчителі і навчалися 611 учнів, була поліклініка і пологовий будинок, діяли дитячі ясла на 35 ліжок. В колгоспі на 1.01.1941 року нараховувалось 1401 га орної землі, 189 голів свиней, 104 голів овець, 246 голів коней, 874 штук птиці, була одна автомашина, яку пізніше забрали на фронт.
Німецько-радянська війна
Найсуворішим випробуванням для людей став двобій з нацистським звіром — найлютішим ворогом людства. 1941 рік приніс велике горе і страждання для жителів села. Новоконстянтинів опинився під окупацією з 12 липня. Війна забрала 99 осіб. На каторжні роботи в Німеччину за період окупації було примусово вивезено 124 юнаки і дівчат.
Ще більшого лиха зазнало населення єврейської общини, яке проживало в селі. Першою ознакою «нової влади» стало створення відділку з офіцера німецької армії, 10 німецьких солдат і 10 поліцаїв, та гетто для осіб єврейської національності. Тут сотні старих, жінок і дітей терпіли наругу, голод і спрагу, а через кілька місяців були по-звірячому знищені. Молодих вивозили в місто Хмільник та в село Залетичівку, де безжалісно розстрілювали, а людей похилого віку і хворих розстрілювали за селом в урочищі, яке мало назву «Стрельбище». За роки окупації було розстріляно понад 400 мирних жителів села єврейської нацональності.
Село було звільнене 18 березня 1944 року. За його звільнення загинув 121 солдат, їхні тіла поховано на сільському кладовищі, на їхню честь встановлено Меморіал Слави. Не повернулись з війни і 104 жителі Новокостянтинова.
Після Другої світової війни
Після визволення села починається відбудова колгоспного господарства. Орали і сіяли коровами, майже всі роботи виконувались вручну. На трудодень давали 200—300 грамів хліба, грошова оплата була низькою. 1948 року землю обробляли трактори з Летичівської МТС. В цьому ж році почалось будівництво Новокостянтинівської ГЕС, яка вступила в дію у 1950 році, і працює по нинішній день.
У 1972 році місцевим колгоспом було побудовано цегельний завод, на якому працювало до 50 чоловік. Механізована майже вся робота в колгоспі. На допомогу прийшли трактори, комбайни. Таким шляхом у 1983 році було сформовано тракторний стан. Також у цьому ж році було побудовано тваринницьку ферму на 500 голів, її очолив Євич В. М. 1985 року в селі був побудований торговий центр який складався з трьох корпусів: промислового, продуктового та їдальні. В цьому ж році побудований дитячий садок на 100 місць. 1988 року була побудована школа на 300 місць.
ХХІ сторіччя
На околиці села розміщений будинок для людей похилого віку на 30 ліжок, поліклініка. Працюють в ньому лікарі, фельдшер, медсестри. В селі є аптека, яка обслуговує 7 навколишніх сіл, а також поштове відділення.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Летичівської селищної громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Летичівського району, село увійшло до складу Хмельницького району.
Архітектурні пам'ятки
- Костел св. Анни (1788 р.), фундації Жевуського.
Примітки
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Konstantynów Nowy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 362. (пол.)
- Погода в селі Новокостянтинів [ 27 квітня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Novokostyanti niv selo v Ukrayini u Letichivskij selishnij gromadi Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Naselennya stanovit 675 osib selo Novokostyantiniv Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Hmelnickij rajon Gromada Letichivska selishna gromada Osnovni dani Zasnovane XVI st Naselennya 675 Plosha 2 698 km Gustota naselennya 250 19 osib km Poshtovij indeks 31523 Telefonnij kod 380 38057 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 28 42 pn sh 27 44 13 sh d 49 47833 pn sh 27 73694 sh d 49 47833 27 73694 Koordinati 49 28 42 pn sh 27 44 13 sh d 49 47833 pn sh 27 73694 sh d 49 47833 27 73694 Serednya visota nad rivnem morya 258 m Vodojmi Bug Misceva vlada Adresa radi 31500 Hmelnicka obl Hmelnickij r n smt Letichiv vul Soborna 16 Karta Novokostyantiniv Novokostyantiniv Mapa Zasnovnik mistechka Oleksander knyaz OstrozkijNazva ta vlasnikiZ istoriyi vidomo sho poselennya naprikinci 16 stolittya nalezhalo znamenitomu knyazyu Kostyantinu Ostrozkomu yakij prozhivav u Staromu Kostyantinovi Knyaz vidiliv nadil svoyemu sinovi na teritoriyi tak vinik Novij Kostyantiniv Mistechko zasnovane knyazem Oleksandrom Ostrozkim u 1600 r mistechku korolem Sigizmundom III Vaza nadane Magdeburzke pravo Todi zh korolem bulo dozvoleno zbuduvati ratushu lazni Nevdovzi pislya zasnuvannya mistechko bulo zrujnovane tatrami i v 1623 privilej buv ponovlenij U 1665 vlasnikom mistechka buv galickij kastelyan Aleksander Cetner U 1764 podilskij voyevoda Mihajlo Zhevuskij v 1776 Kazimir Zhevuskij Vid Zhevuskih Novij Kostyantiniv perejshov do knyaziv Chortorijskih a Chortorijski prodali jogo a ti svoyeyu chergoyu prodali cilij klyuch Kochubeyam GeografiyaNovokostyantiniv roztashovane na pravomu berezi richki Pivdennij Bug u girli richki Digtyarki yaka vpadala v richku Pivdennij Bug Teper koli cya richka visohla i ne isnuye Ale i zaraz stari lyudi rozpovidayut pro cyu richku U tomu misci dosit bagato dzherel tomu jogo she nazivayut Kirnichkami Kolis v seli bulo kilka stavkiv bulo i ozero Cya miscina otrimala nazvu Obolon Protikala selom she odna malenka richechka ta nazvi yiyi vzhe ne pam yatayut ale misce teper nazivayut Zavalom Ye v seli i Rudij kutok a nazivayetsya vin tak tomu sho tut zhilo bagato lyudej z rudim kolorom volossya Narod krayu veli vidchajdushnu borotbu z zavojovnikami yak svidok cih slavnih dniv poblizu sela isnuye urochishe Kozacki mogili rozmishene na pivdennij shid vid sela Za selom na pivnich vzdovzh berega richki Pivdennij Bug bilya s Svichna buli gusti lisi cherez yaki prohodiv torgovij shlyah Starij Kostyantiniv Hmilnik IstoriyaMistechko nalezhalo do Litinskogo povitu Kozhuhivskoyi volosti u yakomu narahovuvalos 420 dvoriv i prozhivalo 2000 zhiteliv V 17 stolitti selo i filvarki lisi buli vlasnistyu rodini Revuskih V 1788 roci grafom Zhevuskim bulo pobudovano kostel na chest Svyatoyi Anni Na odnij iz vulic bulo zbudovane velike panske gospodarstvo Cya vulicya i otrimala jmennya Filvarok Vid grafa jogo mayetok i mistechko perejshlo do knyazya Chortorijskogo yakij potim prodav jogo panovi Yaroshinskomu pri yakomu bulo vidminene kripactvo Po 10 mu narodnomu perepisi v mistechku meshkala 461 dusha kripakiv V 17 st v Novomu Kostyantinovi bulo dvi pravoslavnih cerkvi dva prihodi cerkva Svyatogo Mikolaya i Uspenska yaka zbereglasya i diye nini V centri mistechka bulo pobudovano pidzemnij hid dovzhina yakogo dorivnyuvala blizko 5 verst Budivnictvo jogo syagaye chasiv Turechchini 1672 1699 Same ce misce bulo centrom antifeodalnoyi borotbi na Podilli pid provodom Ustima Karmelyuka Poryad iz lisami roztashovani skali u yakih chasto Ustim vidpochivav zi svoyimi pobratimami Voni otrimali nazvu Karmelyukove krislo U 1860 roci panom Yaroshinskim bulo pobudovano cerkovno parafiyalnu shkolu 1880 roku jogo mayetok buv peredanij knyazyu Kochubeyu yakij prodav jogo v chisli drugih svoyih zemel u 1898 roci Selyanskomu zemskomu banku V period zemelnoyi reformi selyani mali mozhlivist kupuvati zemlyu yaka v toj chas mala cinu 102 karbovanci sriblom za odnu desyatinu Bagatshi selyani Ivan Melnik i Safon Revera zmogli kupiti dekilka desyatin Bilshist selyan takoyi mozhlivosti ne mali Pislya reformi v mistechku pochalo rozvivatisya remisnictvo Bulo pobudovano cherepichnij ta cegelnij zavodi valcovij ta razovij mlini guralni V rik provodilos po 12 yarmarkiv Stanom na 1900 rik v mistechku narahovuvalos blizko 5000 osib naselennya z nih 1299 pravoslavnih 600 katolikiv 3000 yevreyiv V mistechku bulo pobudovano 10 dvopoverhovih budinkiv zayizdiv zavdovzhki 50 metriv Bulo do 500 yevrejskih budinkiv U 1905 1906 rr bulo pobudovano shkolu v kinci Novokostyantinova po dorozi na Letichiv yaka bula znishena pid chas okupaciyi nimcyami u 1941 roci HH storichchya Chas do Ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 1921 rokiv Protyagom revolyuciyi 1905 1906 rr v seli vidbuvalisya zavorushennya mishan i remisnikiv Uchasnikom cih podij buv Harkov Yuhim yakij buv zasudzhenij i zaslanij na poselennya u viddalenu guberniyu v 1917 roci vin perejshov na storonu eseriv U 1917 roci v seli Novokostyantinovi perebuvav na vidpochinku Verhnodniprovskij 16 ij polk yakij mali vidpraviti na front V polku stavsya zakolot soldati kinulisya do guralni vinokurnij zavod Za 24 godini guralnyu bulo rozgromleno i rozneseno Pro ce svidchat donesennya vid 25 veresnya 1917 roku na im ya gubernskogo komisara de spovishalosya pro znishennya spirtu i vinokurnogo zavodu Ukrayinska revolyuciya Radyansko ukrayinska vijna Pid chas radyansko ukrayinskoyi vijni na teritoriyi Novokostyantinova neodnorazovo vidbuvalisya bojovi diyi Vlitku 1919 roku voyaki armiyi UNR nadijshli do naselenogo punktu cherez selo Dumenki Zapeklij bij mizh zagonom sho jogo organizuvav t zv revolyucijnij komitet revkom ta ukrayinskimi vijskovimi trivav dva dni mizh budinkami ta na silskomu kladovishi Nastup polsko ukrayinskih soyuznikiv 25 kvitnya 1920 ob yednani polsko ukrayinski zbrojni sili 20 tis polskih i 15 tis ukrayinskih voyakiv forsuvali Zbruch Polski vijskoviki vibili radyansku vladu iz sela Borotba za naselenij punkt vidbuvalasya z pereminnim uspihom ostatochne povernennya radyanskoyi armiyi do Novokostyantinivki vidbulosya naprikinci 1920 roku Radyanska okupaciya U 1918 roci v seli pochali stvoryuvati revkomi i silski radi Pershim golovoyu silskoyi radi v seli buv Nadobko N P a z 1921 roku Konovalchuk Gnat U 1921 roci vsyu zemlyu bulo rozdileno mizh selyanami V seli pochali stvoryuvatisya novi organizaciyi tak zvani komnezi a v 1923 roci pochali stvoryuvatisya TSOZi tovaristva spilnogo obrobitku zemli Do nih vhodilo 8 simej U 1924 roci v Novokostyantinivi bula stvorena artil imeni 1 Travnya do yakoyi vvijshlo 28 odnoosibnih gospodarstv Golovoyu artili bulo obrano Konovalchuka Grigoriya U 1929 1930 rokah rozpochavsya proces primusovoyi kolektivizaciyi u seli Buli vidileni tak zvani chervoni toki na yakih kolgospniki molotili zbizhzhya i brali sobi te sho zalishilosya vid zdachi derzhavi V kolgospi spochatku vstupali bidnishi selyani Piznishe zmusheni buli vstupiti i bilsh zamozhni selyani bo mali misce obshuki dvoriv zakrittya rinkiv zaborona prodavati selyanam odnoosibnikam tovari pershoyi neobhidnosti remanent dlya obrobitku zemli V seli Novokostyantiniv u 1930 roci ranishe stvorena artil bula reorganizovana v kolgosp imeni Petrovskogo Golovoyu kolgospu bulo obrano Radzionova Vasilya V kolgospi nevidomo z yakih prichin vidbuvalasya duzhe chasto zmina goliv kolgospu 1933 roku kolgosp ocholiv Kondratyuk Vasil rodom z sela Lisoberezivka v 1935 roci Olijnik Kirilo v 1937 roci golovoyu kolgospu buv Raskovskij L i Yevich M Z 1938 roku i do pochatku vijni kolgosp ocholyuvav Lucishin I S Golodomor 1933 1933 rik odna z najtragichnishih v istoriyi zhiteliv sela Lyudi yili koru derev merzlu kartoplyu pacyukiv kotiv traplyalisya vipadki lyudoyidstva V cij tragediyi velika vina padaye na miscevih aktivistiv yaki v lyudej vidbirali vse sho mogli a potim propivali vidibrane Pid chas golodomoru 1933 roku zhoden zhitel sela ne zaginuv miscevi yevreyi ryatuvali odnoselchan Pislya stvorennya v rajoni MTS pracya trudivnikiv sela stala polegshuvatisya Zemlya stala obroblyatisya traktorami vrozhajnist silskogospodarskih kultur stala zrostati Za statistichnimi danimi pered vijnoyu v naselenih punktah znachno zroslo naselennya V seli Novokostyantinovi prozhivalo 2250 cholovik diyali odna serednya i odna pochatkova shkoli u yakih pracyuvali 22 vchiteli i navchalisya 611 uchniv bula poliklinika i pologovij budinok diyali dityachi yasla na 35 lizhok V kolgospi na 1 01 1941 roku narahovuvalos 1401 ga ornoyi zemli 189 goliv svinej 104 goliv ovec 246 goliv konej 874 shtuk ptici bula odna avtomashina yaku piznishe zabrali na front Nimecko radyanska vijna Najsuvorishim viprobuvannyam dlya lyudej stav dvobij z nacistskim zvirom najlyutishim vorogom lyudstva 1941 rik prinis velike gore i strazhdannya dlya zhiteliv sela Novokonstyantiniv opinivsya pid okupaciyeyu z 12 lipnya Vijna zabrala 99 osib Na katorzhni roboti v Nimechchinu za period okupaciyi bulo primusovo vivezeno 124 yunaki i divchat She bilshogo liha zaznalo naselennya yevrejskoyi obshini yake prozhivalo v seli Pershoyu oznakoyu novoyi vladi stalo stvorennya viddilku z oficera nimeckoyi armiyi 10 nimeckih soldat i 10 policayiv ta getto dlya osib yevrejskoyi nacionalnosti Tut sotni starih zhinok i ditej terpili narugu golod i spragu a cherez kilka misyaciv buli po zviryachomu znisheni Molodih vivozili v misto Hmilnik ta v selo Zaletichivku de bezzhalisno rozstrilyuvali a lyudej pohilogo viku i hvorih rozstrilyuvali za selom v urochishi yake malo nazvu Strelbishe Za roki okupaciyi bulo rozstrilyano ponad 400 mirnih zhiteliv sela yevrejskoyi naconalnosti Selo bulo zvilnene 18 bereznya 1944 roku Za jogo zvilnennya zaginuv 121 soldat yihni tila pohovano na silskomu kladovishi na yihnyu chest vstanovleno Memorial Slavi Ne povernulis z vijni i 104 zhiteli Novokostyantinova Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Pislya vizvolennya sela pochinayetsya vidbudova kolgospnogo gospodarstva Orali i siyali korovami majzhe vsi roboti vikonuvalis vruchnu Na trudoden davali 200 300 gramiv hliba groshova oplata bula nizkoyu 1948 roku zemlyu obroblyali traktori z Letichivskoyi MTS V comu zh roci pochalos budivnictvo Novokostyantinivskoyi GES yaka vstupila v diyu u 1950 roci i pracyuye po ninishnij den U 1972 roci miscevim kolgospom bulo pobudovano cegelnij zavod na yakomu pracyuvalo do 50 cholovik Mehanizovana majzhe vsya robota v kolgospi Na dopomogu prijshli traktori kombajni Takim shlyahom u 1983 roci bulo sformovano traktornij stan Takozh u comu zh roci bulo pobudovano tvarinnicku fermu na 500 goliv yiyi ocholiv Yevich V M 1985 roku v seli buv pobudovanij torgovij centr yakij skladavsya z troh korpusiv promislovogo produktovogo ta yidalni V comu zh roci pobudovanij dityachij sadok na 100 misc 1988 roku bula pobudovana shkola na 300 misc HHI storichchya Na okolici sela rozmishenij budinok dlya lyudej pohilogo viku na 30 lizhok poliklinika Pracyuyut v nomu likari feldsher medsestri V seli ye apteka yaka obslugovuye 7 navkolishnih sil a takozh poshtove viddilennya 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 727 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Letichivskoyi selishnoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Letichivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Hmelnickogo rajonu Kostel 2021 rikArhitekturni pam yatkiKostel sv Anni 1788 r fundaciyi Zhevuskogo PrimitkiPro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 15 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaKonstantynow Nowy Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 362 pol Pogoda v seli Novokostyantiniv 27 kvitnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi