Яловець звичайний, яліве́ць звича́йний (Juniperus communis L.) — хвойна рослина роду ялівець родини кипарисових. Росте в Північній Америці та Євразії у дуже різних середовищах існування: болота, ліси, луки, перелоги, скелясті ділянки. Це вічнозелений дводомний кущ або деревце, від лежачої до прямовисної звички. Кора коричнева й волокниста; гілки розпростерті чи висхідні; листки зелені, але іноді здаються сріблястими; чоловічі шишки жовті; насіннєві шишки синювато-чорні. Використовується як лікарська, харчова, олійна й фарбувальна рослина; має цінну деревину; часто культивується як декоративний чагарник.
Яловець звичайний | |
---|---|
Juniperus communis subsp. communis | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
Порядок: | Соснові (Pinales) |
Родина: | Кипарисові (Cupressaceae) |
Рід: | Яловець (Juniperus) |
Вид: | J. communis |
Біноміальна назва | |
Juniperus communis L., 1753 | |
Ареал виду |
Назва
Українська назва «ялівець», «яловець» походить від праслов. (j)alovьcь < jalovъ («яловий, безплідний»). Ймовірно, первісно ця назва вживалася щодо чоловічих особин ялівцю, які не дають плодів — пор. н.-луж. jałowjeńc («чоловіча рослина ялівця»). Окрім того, припускають, що назва могла бути дана за його зелені, незрілі на вигляд плоди, або ж через те, що він росте на неплодючих («ялових») землях. Ще одна версія пов'язує назву з народним повір'ям, що корова після поїдання цієї рослини залишається на цей рік безплідною, яловою.
Місцеві назви — яловець, ялинець, ялувець, ядлівець, єлівець, верес, божевельник, боровиця, джанєпіна, джарап, джарапин, дженяпіна, можевел, можжевельник.
Опис рослини
Вічнозелений кущ або невелике деревце (4–6 м заввишки) з прямим стовбуром і конусоподібною або яйцеподібною кроною; кора сірувато-бура. Молоді пагони червонувато-бурі, на них кільчасто розміщені по три колючі кілясті хвоїнки (8–20 мм завдовжки). Зверху хвоїнки білуваті з восковим нальотом, знизу блискучі, зелені, при основі зчленовані. Зберігаються на гілках протягом чотирьох років.
Дводомна, рідше однодомна рослина. Чоловічі органи спороношення мають вигляд жовтих колосків, які несуть щитоподібні луски з трьома-сімома пиляками. Жіночі органи спороношення подібні до зелених бруньок. Вони складаються з кількох насінних лусок і трьох насінних зачатків. Після запліднення луски жіночої шишечки зростаються й утворюють соковиту зелену округлої форми (7–9 мм в діаметрі). Це не ягоди, а шишечки з м'ясистими лусочками, які зрослись. Через рік шишкоягоди стають чорними з восковим нальотом або без нього. Насінини довгасті з твердою оболонкою. Шишкоягоди дуже люблять дрозди.
Поширення
Рослина зустрічається в помірному кліматі Північної півкулі (Європа, Азія, Північна Америка), росте також в Північній Африці й тропічних районах Азії (Непал, Пакистан). Це найбільш поширений вид хвойних порід у світі, циркумполярний розподіл якого сягає від 70 ° пн. ш. на Алясці, Скандинавії та Сибіру до 28 ° пн. ш. у Гімалаях.
Ялівець звичайний росте в підліску хвойних, рідше мішаних лісів. Тіньовитривала, морозостійка рослина. Запилюється у квітні — травні, шишкоягоди достигають у вересні. Росте в Карпатах (нижній гірський лісовий пояс), на Поліссі, а також в Криму. Райони заготівель — Львівська, Івано-Франківська, Волинська області. Запаси сировини значні.
Практичне використання
Лікарська, харчова, ефіроолійна, фітонцидна, деревинна, смолоносна, декоративна і фітомеліоративна рослина.
Медицина
У фармакології використовують шишкоягоди ялівцю як сечогінний засіб при хворобах сечових і статевих шляхів, а також як відхаркувальний і дезинфекційний засіб. Є вказівки про лікування ефірними оліями шишко-«ягід» ялівцю хвороб шкіри, у тому числі й злоякісного походження. У народній медицині корені вживають при туберкульозі легень, бронхітах, нирковокам'яній хворобі. Шишкоягоди застосовують при хворобах печінки, жіночих хворобах, ревматизмі, відвар гілок — при діатезі. Сік із шишок п'ють як сечогінний і регулюючий травлення засіб, при набряках. У гомеопатії використовують есенції зі свіжих шишок.
Всі частини рослини виділяють фітонциди.
Харчова промисловість
Шишки ялівцю мають високу ароматичність, містять різноманітні смакові речовини і широко застосовуються для технічної переробки. Шишечки-«ягоди» дуже ароматичні, солодкі, але мають смолистий смак. Висушені шишкоягоди ялівцю використовують у кулінарії, як пряність. Ціняться вони при виробництві алкогольних напоїв, вин (наприклад, англійського джину), кондитерських виробів. У них містяться до 0,3 % цукрів (за іншими даними у зрілих шишечках ялівцю міститься до 42 % цукру, тобто стільки ж, скільки у винограді), пектинові й дубильні речовини (1,6 %), протеїн (3,5 %), яблучна, оцтова і мурашина кислоти, смоли, віск, ароматичні сполуки. Хвоя ялівцю — цінний накопичувач вітамінів, у ній містяться каротин, вітамін С (246 мг%).
З шишкоягід, хвої та гілок ялівцю одержують ефірну олію. Ефірну олію із хвої використовують для виготовлення імерсійної олії та освіжаючих есенцій.
Для отримання сиропу шишечки ялівцю розминають, не дроблячи насіння, що містять гіркоту. Кілограм розчавлених «ягід» кладуть у каструлю з трьома літрами води, нагрітої до 40° градусів, і розмішують хвилин 15. Потім ягоди виймають, віджимаючи сік. Поклавши в нього другу і третю порцію свіжих ягід, одержують сік, який містить до 20 % цукру. Для отримання сиропу, що містить до 60 відсотків цукру, сік випарюють при нагріванні до 70 °C. Випарювати рекомендується у «водяній бані» (тобто в каструлі, опущеній в іншу каструлю з водою, що нагрівають).
Ялівцевий цукор (фруктоза) в півтора раза солодший бурякового. Сироп може йти на виготовлення желе, киселю, пряників, з ним також можна пити чай і каву.
З ялівцевими гілками парять бочки, щоб надати їм приємний бальзамічний запах і відбити інші, менш приємні.
З кори й шишок ялівцю отримують фарбу, зеленувато-жовту і захисного кольору (хакі).
Деревообробна промисловість
Яловець має тверду щільну деревину з красивим малюнком, червонувато-жовтим ядром і характерним ароматом. Стійка проти загнивання та ураження шкідниками. Використовується для дрібних столярних і токарних виробів, придатна для олівцевої палички. Особливо ціниться як сировина для олівцевої палички інший вид — ялівець віргінський. У стовбурах і старих гілках ялівцю утворюється смола, яка виступає з тріщин у вигляді крапель або грудочок. Смолу використовують для виробництва сандараку, який є сировиною для одержання високоякісного лаку.
Ароматну деревину й гілки ялівцю застосовують для дезінфекції тари, приміщень, хвою і шишки — для ароматичних ванн, деревину, хвою та ягоди — для копчення рибних і м'ясних продуктів. Ялівець звичайний добре піддається (шляхом обрізування) формуванню крони, має декоративні форми; пірамідальну, плакучу, кулясту. Рекомендується для створення невеликих груп, поодиноких насаджень і живоплотів. Особливо декоративний інший вид — ялівець козацький. Він придатний для групових і особливо суцільних насаджень на схилах, у парках і лісопарках, для оформлення кам'яних гірок. Ялівець звичайний широко використовується у полезахисному лісорозведенні як ґрунтополіпшувальна та протиерозійна порода.
Ялівець належить до цінних та рідкісних порід дерев, тому вивезення лісо- та пиломатеріалів з нього за межі митної території України заборонено.
Збирання, переробка та зберігання
Шишкоягоди заготовляють восени, розстилаючи під кущами брезент і струшуючи їх. Потім зібрані шишкоягоди сортують на решетах, відділяючи від хвої та інших домішок. Завдяки смолистим і ароматичним сполукам шишкоягоди тривалий час можуть зберігатись у свіжому вигляді при температурі близько 0°. Сушать шишкоягоди під залізним дахом на горищах, розстилаючи їх тонким шаром. При сушінні на сонці, у печах або сушарках вони втрачають цілющі властивості. Висушену сировину пакують у мішки вагою по 40–50 кг, зберігають близько трьох років у сухих, добре провітрюваних приміщеннях.
Ялівець звичайний потребує ощадливого використання й охорони.
Див. також
- Ялівець
- Ялівець віргінський (Juniperus virginiana L.)
- Ялівець козацький (Juniperus sabina L.)
- Ялівець високий (Juniperus excelsa)
- Ялівець (пряність)
- Список дикорослих корисних рослин України
Примітки
- Juniperus communis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 43.
- Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982—2009.
- Живі смарагди України: Оповіді про рослини. За ред. В. П. Бусола. К.: «Молодь», 1990
- (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
- Закон України «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» від 08.09.2005 № 2860-IV (зі змінами). Верховна Рада України. 10 жовтня 2015. Процитовано 14 вересня 2016.
Джерела
- , Зерова М. Я., , Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
- Яловець звичайний // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 490. — .
- Яловець звичайний // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 140.
- Ялівець звичайний [ 25 березня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
Це незавершена стаття про хвойні. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yalovec zvichajnij yalive c zvicha jnij Juniperus communis L hvojna roslina rodu yalivec rodini kiparisovih Roste v Pivnichnij Americi ta Yevraziyi u duzhe riznih seredovishah isnuvannya bolota lisi luki perelogi skelyasti dilyanki Ce vichnozelenij dvodomnij kush abo derevce vid lezhachoyi do pryamovisnoyi zvichki Kora korichneva j voloknista gilki rozprosterti chi vishidni listki zeleni ale inodi zdayutsya sriblyastimi cholovichi shishki zhovti nasinnyevi shishki sinyuvato chorni Vikoristovuyetsya yak likarska harchova olijna j farbuvalna roslina maye cinnu derevinu chasto kultivuyetsya yak dekorativnij chagarnik Yalovec zvichajnij Juniperus communis subsp communis Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Golonasinni Gymnosperms Viddil Hvojni Pinophyta Klas Hvojni Pinopsida Poryadok Sosnovi Pinales Rodina Kiparisovi Cupressaceae Rid Yalovec Juniperus Vid J communis Binomialna nazva Juniperus communis L 1753 Areal viduNazvaYalovec zvichajnij Ukrayinska nazva yalivec yalovec pohodit vid praslov j alovc lt jalov yalovij bezplidnij Jmovirno pervisno cya nazva vzhivalasya shodo cholovichih osobin yalivcyu yaki ne dayut plodiv por n luzh jalowjenc cholovicha roslina yalivcya Okrim togo pripuskayut sho nazva mogla buti dana za jogo zeleni nezrili na viglyad plodi abo zh cherez te sho vin roste na neplodyuchih yalovih zemlyah She odna versiya pov yazuye nazvu z narodnim povir yam sho korova pislya poyidannya ciyeyi roslini zalishayetsya na cej rik bezplidnoyu yalovoyu Miscevi nazvi yalovec yalinec yaluvec yadlivec yelivec veres bozhevelnik borovicya dzhanyepina dzharap dzharapin dzhenyapina mozhevel mozhzhevelnik Opis rosliniVichnozelenij kush abo nevelike derevce 4 6 m zavvishki z pryamim stovburom i konusopodibnoyu abo yajcepodibnoyu kronoyu kora siruvato bura Molodi pagoni chervonuvato buri na nih kilchasto rozmisheni po tri kolyuchi kilyasti hvoyinki 8 20 mm zavdovzhki Zverhu hvoyinki biluvati z voskovim nalotom znizu bliskuchi zeleni pri osnovi zchlenovani Zberigayutsya na gilkah protyagom chotiroh rokiv Dvodomna ridshe odnodomna roslina Cholovichi organi sporonoshennya mayut viglyad zhovtih koloskiv yaki nesut shitopodibni luski z troma simoma pilyakami Zhinochi organi sporonoshennya podibni do zelenih brunok Voni skladayutsya z kilkoh nasinnih lusok i troh nasinnih zachatkiv Pislya zaplidnennya luski zhinochoyi shishechki zrostayutsya j utvoryuyut sokovitu zelenu okrugloyi formi 7 9 mm v diametri Ce ne yagodi a shishechki z m yasistimi lusochkami yaki zroslis Cherez rik shishkoyagodi stayut chornimi z voskovim nalotom abo bez nogo Nasinini dovgasti z tverdoyu obolonkoyu Shishkoyagodi duzhe lyublyat drozdi PoshirennyaRoslina zustrichayetsya v pomirnomu klimati Pivnichnoyi pivkuli Yevropa Aziya Pivnichna Amerika roste takozh v Pivnichnij Africi j tropichnih rajonah Aziyi Nepal Pakistan Ce najbilsh poshirenij vid hvojnih porid u sviti cirkumpolyarnij rozpodil yakogo syagaye vid 70 pn sh na Alyasci Skandinaviyi ta Sibiru do 28 pn sh u Gimalayah Yalivec zvichajnij roste v pidlisku hvojnih ridshe mishanih lisiv Tinovitrivala morozostijka roslina Zapilyuyetsya u kvitni travni shishkoyagodi dostigayut u veresni Roste v Karpatah nizhnij girskij lisovij poyas na Polissi a takozh v Krimu Rajoni zagotivel Lvivska Ivano Frankivska Volinska oblasti Zapasi sirovini znachni Praktichne vikoristannyaLikarska harchova efiroolijna fitoncidna derevinna smolonosna dekorativna i fitomeliorativna roslina Medicina U farmakologiyi vikoristovuyut shishkoyagodi yalivcyu yak sechoginnij zasib pri hvorobah sechovih i statevih shlyahiv a takozh yak vidharkuvalnij i dezinfekcijnij zasib Ye vkazivki pro likuvannya efirnimi oliyami shishko yagid yalivcyu hvorob shkiri u tomu chisli j zloyakisnogo pohodzhennya U narodnij medicini koreni vzhivayut pri tuberkulozi legen bronhitah nirkovokam yanij hvorobi Shishkoyagodi zastosovuyut pri hvorobah pechinki zhinochih hvorobah revmatizmi vidvar gilok pri diatezi Sik iz shishok p yut yak sechoginnij i regulyuyuchij travlennya zasib pri nabryakah U gomeopatiyi vikoristovuyut esenciyi zi svizhih shishok Vsi chastini roslini vidilyayut fitoncidi Harchova promislovist Div takozh Yalivec pryanist Shishki yalivcyu mayut visoku aromatichnist mistyat riznomanitni smakovi rechovini i shiroko zastosovuyutsya dlya tehnichnoyi pererobki Shishechki yagodi duzhe aromatichni solodki ale mayut smolistij smak Visusheni shishkoyagodi yalivcyu vikoristovuyut u kulinariyi yak pryanist Cinyatsya voni pri virobnictvi alkogolnih napoyiv vin napriklad anglijskogo dzhinu konditerskih virobiv U nih mistyatsya do 0 3 cukriv za inshimi danimi u zrilih shishechkah yalivcyu mistitsya do 42 cukru tobto stilki zh skilki u vinogradi pektinovi j dubilni rechovini 1 6 proteyin 3 5 yabluchna octova i murashina kisloti smoli visk aromatichni spoluki Hvoya yalivcyu cinnij nakopichuvach vitaminiv u nij mistyatsya karotin vitamin S 246 mg Z shishkoyagid hvoyi ta gilok yalivcyu oderzhuyut efirnu oliyu Efirnu oliyu iz hvoyi vikoristovuyut dlya vigotovlennya imersijnoyi oliyi ta osvizhayuchih esencij Listya i yagodi Dlya otrimannya siropu shishechki yalivcyu rozminayut ne droblyachi nasinnya sho mistyat girkotu Kilogram rozchavlenih yagid kladut u kastrulyu z troma litrami vodi nagritoyi do 40 gradusiv i rozmishuyut hvilin 15 Potim yagodi vijmayut vidzhimayuchi sik Poklavshi v nogo drugu i tretyu porciyu svizhih yagid oderzhuyut sik yakij mistit do 20 cukru Dlya otrimannya siropu sho mistit do 60 vidsotkiv cukru sik viparyuyut pri nagrivanni do 70 C Viparyuvati rekomenduyetsya u vodyanij bani tobto v kastruli opushenij v inshu kastrulyu z vodoyu sho nagrivayut Yalivcevij cukor fruktoza v pivtora raza solodshij buryakovogo Sirop mozhe jti na vigotovlennya zhele kiselyu pryanikiv z nim takozh mozhna piti chaj i kavu Z yalivcevimi gilkami paryat bochki shob nadati yim priyemnij balzamichnij zapah i vidbiti inshi mensh priyemni Z kori j shishok yalivcyu otrimuyut farbu zelenuvato zhovtu i zahisnogo koloru haki Derevoobrobna promislovist Derevina yalivcya Yalovec maye tverdu shilnu derevinu z krasivim malyunkom chervonuvato zhovtim yadrom i harakternim aromatom Stijka proti zagnivannya ta urazhennya shkidnikami Vikoristovuyetsya dlya dribnih stolyarnih i tokarnih virobiv pridatna dlya olivcevoyi palichki Osoblivo cinitsya yak sirovina dlya olivcevoyi palichki inshij vid yalivec virginskij U stovburah i starih gilkah yalivcyu utvoryuyetsya smola yaka vistupaye z trishin u viglyadi krapel abo grudochok Smolu vikoristovuyut dlya virobnictva sandaraku yakij ye sirovinoyu dlya oderzhannya visokoyakisnogo laku Aromatnu derevinu j gilki yalivcyu zastosovuyut dlya dezinfekciyi tari primishen hvoyu i shishki dlya aromatichnih vann derevinu hvoyu ta yagodi dlya kopchennya ribnih i m yasnih produktiv Yalivec zvichajnij dobre piddayetsya shlyahom obrizuvannya formuvannyu kroni maye dekorativni formi piramidalnu plakuchu kulyastu Rekomenduyetsya dlya stvorennya nevelikih grup poodinokih nasadzhen i zhivoplotiv Osoblivo dekorativnij inshij vid yalivec kozackij Vin pridatnij dlya grupovih i osoblivo sucilnih nasadzhen na shilah u parkah i lisoparkah dlya oformlennya kam yanih girok Yalivec zvichajnij shiroko vikoristovuyetsya u polezahisnomu lisorozvedenni yak gruntopolipshuvalna ta protierozijna poroda Yalivec nalezhit do cinnih ta ridkisnih porid derev tomu vivezennya liso ta pilomaterialiv z nogo za mezhi mitnoyi teritoriyi Ukrayini zaboroneno Zbirannya pererobka ta zberigannyaShishkoyagodi zagotovlyayut voseni rozstilayuchi pid kushami brezent i strushuyuchi yih Potim zibrani shishkoyagodi sortuyut na reshetah viddilyayuchi vid hvoyi ta inshih domishok Zavdyaki smolistim i aromatichnim spolukam shishkoyagodi trivalij chas mozhut zberigatis u svizhomu viglyadi pri temperaturi blizko 0 Sushat shishkoyagodi pid zaliznim dahom na gorishah rozstilayuchi yih tonkim sharom Pri sushinni na sonci u pechah abo susharkah voni vtrachayut cilyushi vlastivosti Visushenu sirovinu pakuyut u mishki vagoyu po 40 50 kg zberigayut blizko troh rokiv u suhih dobre provitryuvanih primishennyah Yalivec zvichajnij potrebuye oshadlivogo vikoristannya j ohoroni Div takozhYalivec Yalivec virginskij Juniperus virginiana L Yalivec kozackij Juniperus sabina L Yalivec visokij Juniperus excelsa Yalivec pryanist Spisok dikoroslih korisnih roslin UkrayiniPrimitkiJuniperus communis Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Dobrochaeva D N Kotov M I Prokudin Yu N i dr Opredelitel vysshih rastenij Ukrainy K Nauk dumka 1987 S 43 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi u 7 tomah K Naukova dumka 1982 2009 Zhivi smaragdi Ukrayini Opovidi pro roslini Za red V P Busola K Molod 1990 ros Verzilin Nikolaj Mihajlovich Po sledam Robinzona Sady i parki mira L Detskaya literatura 1964 576s Zakon Ukrayini Pro osoblivosti derzhavnogo regulyuvannya diyalnosti sub yektiv pidpriyemnickoyi diyalnosti pov yazanoyi z realizaciyeyu ta eksportom lisomaterialiv vid 08 09 2005 2860 IV zi zminami Verhovna Rada Ukrayini 10 zhovtnya 2015 Procitovano 14 veresnya 2016 Dzherela Zerova M Ya Dari lisiv Kiyiv Urozhaj 1979 440 s Yalovec zvichajnij Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 490 ISBN 5 88500 055 7 Yalovec zvichajnij Diki yistivni roslini Ukrayini Reva M L Reva N N Kiyiv Naukova dumka 1976 S 140 Yalivec zvichajnij 25 bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya Chopik V I Dudchenko L G Krasnova A N Dikorastushie poleznye rasteniya Ukrainy spravochnik K Naukova dumka 1983 400 s ros Ce nezavershena stattya pro hvojni Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi