Займе́нник — це самостійна частина мови, що вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх. Наприклад: він, ми, щось (вказують на особу, предмет); той, мій, всякий (вказують на ознаку); скільки, стільки (вказують на кількість). Займенники відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки? Усі займенники змінюються за відмінками, а деякі, як і прикметники, — ще й за родами та числами. У реченні займенник найчастіше виступає підметом, додатком або означенням, рідше — частиною присудка.
Термін
Термін займенник є калькою з лат. pronomen (від pro — «за», «замість» + nomen — «ім'я»), Мелетій Смотрицький у своїй праці «Грамматіка славєнскиѧ правилноє Сѵнтагма» вживав аналогічний термін мѣстоименїє.
У багатьох мовах терміни, що сходять до pronomen, вживаються тільки щодо , а займенники загалом називаються «проформами».
Історія
Особові займенники У давньоруській мові особові займенники були тільки в 1-й і 2-й особах. Сучасні особові займенники 3-ї особи сходять до праслов'янських і давньоруських вказівних займенників. До особових належав і зворотний займенник себе : він, як і в сучасній мові, не мав форми називного відмінка.
1 особа однини | 2 особа однини | 1 особа двоїни | 2 особа двоїни | 1 особа множини | 2 особа множини | Зворотний займенник | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Називний | язъ, я | ты | вѣ | ва | мы | вы | — |
Родовий | мене | тебе | наю | ваю | нас | вас | себе |
Давальний | мьнѣ, мънѣ, ми | тебѣ, тобѣ, ти | нама | вама | намъ | вамъ | себѣ, собѣ, си |
Знахідний | мене, мѧ | тебе, тѧ | вѣ | ва | ны, насъ | вы, васъ | себе, сѧ |
Орудний | мъною | тобою | нама | вама | нами | вами | собою |
Місцевий | мьнѣ, мънѣ | тебѣ, тобѣ | наю | ваю | насъ | васъ | себѣ, собѣ |
Давньоруський займенник язъ відповідав церковнослов'янському азъ. Вже у XI—XII століттях на письмі спостерігають тенденцію скорочення його до я.
Форми двоїни зникли, витіснившись формами множини.
Архаїчні форми давального відмінка ми, ти, си були енклітичними, тобто не мали самостійного наголосу і приєднувалися в усній мові до попереднього слова. Саме через цю особливість вони не могли вживатися з прийменниками, бо останні були проклітиками, які також не мали власного наголосу й фонетично приєднувались до наступних слів. Архаїчні форми знахідного відмінка мѧ, тѧ, сѧ, очевидно, енклітиками не були, маючи свій власний наголос. У пам'ятках вживаються переважно саме ці форми, форми родового мене, тебе, себе у значенні знахідного рідкісні. Раніше за все вийшов з ужитку займенник си, з XV ст. — займенник ти, з XVII ст. — ми. Втрата коротких форм найраніше проходила в північних і північно-східних говорах.
У сучасній українській мові вживаються лише повні форми давального відмінка (мені, тобі, собі), короткі форми, що походять від ми, ти, си збереглися лише в деяких закарпатських (дайте ми гусочку) або лемківських (то мі ся подоба, він поміг мі) говорах. Замість форм знахідного в сучасній мові вживані форми родового (мене, тебе, себе), архаїчні ж, похідні від мѧ, тѧ, сѧ залишаються як релікти в гуцульському говорі (на біду-сь мя полишив), а також у закарпатських (обі ноги ня боліли, я додому тя доведу).
Форма знахідного відмінка зворотного займенника себе перетворилася на частку -ся зворотних дієслів. Первісно її положення в реченні було вільним (як у сучасній польській, чеській, а також в деяких західних українських діалектах), потім вона закріпляється після дієслова і зливається з ним. У низці говорів частка -ся має вимову як -си, що може бути реліктом форми давального відмінка си.
Присвійні займенники
Відмінок | Однина | Двоїна | Множина | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловічий рід | Середній рід | Жіночий рід | Чоловічий рід | Середній рід | Жіночий рід | Чоловічий рід | Середній рід | Жіночий рід | |
Називний | мои, твои, свои | моѥ, твоѥ, своѥ | моя, твоя, своя | моя, твоя, своя | моѣ, твоѣ, своѣ | мои, твои, свои | моя, твоя, своя | моѣ, твоѣ, своѣ | |
Родовий | моѥго, твоѥго, своѥго | моѥѣ, твоѥѣ, своѥѣ | мою, твою, свою | моихъ, твоихъ, своихъ | |||||
Давальний | моѥму, твоѥму, своѥму | моѥи, твоѥи, своѥи | моѥма, твоѥма, своѥма | мояма, твояма, свояма | моимъ, твоимъ, своимъ | ||||
Знахідний | моѥго/мои, твоѥго/твои, своѥго/свои | моѥго/моѥ, твоѥго/твоѥ, своѥго/своѥ | мою, твою, свою | моя, твоя, своя | моѣ, твоѣ, своѣ | моѣ, твоѣ, своѣ | моя, твоя, своя | моѣ, твоѣ, своѣ | |
Орудний | моимь, твоимь, своимь | моѥю, твоѥю, своѥю | моѥма, твоѥма, своѥма | мояма, твояма, свояма | моими, твоими, своими | ||||
Місцевий | моѥмь, твоѥмь, своѥмь | моѥи, твоѥи, своѥи | мою, твою, свою | моихъ, твоихъ, своихъ |
Відмінювання присвійних займенників нашь, вашь майже не відрізнялося від сучасного, але розрізнювалися родові форми множини.
У процесі фонетичних змін о в закритому складі перейшло в [і] (свои > укр. свій), ѥ у закритому складі через «новий ять» — в [ji] і позначається як ї (своѥи > укр. своїй), ѣ у положенні після голосної — також в [ji] (своѥѣ > укр. своєї), прикінцевий и зараз записують як й (свои > укр. свій).
Вказівні займенники
До вказівних займенників належали сь, тъ, онъ, и, овъ, такъ, сикъ. У сучасній мові збереглись похідні від сь («сей», «цей»), тъ («той»), онъ, и («він»), такъ («такий»).
Деякі вказівні займенники були трьох ступенів: займенник першого ступеня сь вживався для вказання на близькорозташований предмет, займенник другого ступеня тъ — для вказання на більш віддалений, займенник третього ступеня онъ — для вказання на далекий предмет.
Від родових форм займенника сь походять сучасні вказівні займенники цей, ця, це, ці (заст. сей, ся, се, сі), а також вказівна частка ось, від форм займенника тъ — вказівні займенники той, та, те, ті (форма середнього роду те утворена стягненням складеної форми тоѥ), а також вказівна частка от, від форм займенника онъ — особові займенники 3-ї особи він, вона, воно, вони, а також вказівна частка он.
Відмінок | Однина | Двоїна | Множина | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловічий рід | Середній рід | Жіночий рід | Чоловічий рід | Середній рід | Жіночий рід | Чоловічий рід | Середній рід | Жіночий рід | |
Називний | сь, тъ, онъ | се, то, оно | си, та, она | си, та, она | сѣ, тѣ, онѣ | сѣ, тѣ, онѣ | си, ти, они | си, та, она | сѣ, тѣ, онѣ |
Родовий | сего, того, оного | сеѣ, тоѣ, оноѣ | сею, тою, оною | сихъ, тѣхъ, онѣхъ | |||||
Давальний | сему, тому, оному | сеи, тои, онои | сима, тѣма, онѣма | симъ, тѣмъ, онѣмъ | |||||
Знахідний | сь, тъ, онъ | се, то, оно | сю, ту, ону | си, та, она | сѣ, тѣ, онѣ | сѣ, тѣ, онѣ | си, ти, они | си, та, она | сѣ, тѣ, онѣ |
Орудний | симь, тѣмь, онѣмь | сею, тою, оною | сима, тѣма, онѣма | сими, тѣми, онѣми | |||||
Місцевий | симь, томь, ономь | сеи, тои, онои | сею, тою, оною | сихъ, тѣхъ, онѣхъ |
Поряд з вищепереліченими вказівними займенниками в давньоруській мові існували й форми вказівного займенника третього ступеня и (форми жіночого та середнього роду відповідно я, ѥ), праслов'янську форму якого відновлюють як *jь, де *j з походження є протетичним. Форми називного відмінка цього займенника невідомі в письмових пам'ятках, але форми непрямих відмінків представлені дуже широко. У сучасній мові від них походять форми непрямих відмінків особових займенників 3-ї особи (його, її, йому, їй, ним, нею, на ньому, на ній). Саме цим пояснюється те, що займенники він, вона, воно, вони мають незвичайну парадигму відмінювання: називний і непрямі відмінки в них утворюються від різних основ (суплетивні форми).
До форм вказівного займенника и, я, ѥ в називному й інших відмінках сходять і закінчення повних прикметників. Первісно вказівні займенники вживалися постпозитивно з короткими прикметниками, граючи роль визначених артиклів, потім злилися з ними, передавши їм і свою парадигму відмінювання.
Відмінок | Однина | Двоїна | Множина | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловічий рід | Середній рід | Жіночий рід | Чоловічий рід | Середній рід | Жіночий рід | Чоловічий рід | Середній рід | Жіночий рід | |
Називний | и | ѥ | я | я | ѣ | и | я | ѣ | |
Родовий | ѥго | ѥѣ | ѥю | ихъ | |||||
Давальний | ѥму | ѥи | има | имъ | |||||
Знахідний | и, ѥго, нь | ѥ | ю | я | ѣ | ѣ | я | ѣ | |
Орудний | имь | ѥю | има | ими | |||||
Місцевий | ѥмъ | ѥи | ѥю | ихъ |
Відповідно до тенденції заміни форм знахідного відмінка формами родового замість и часто вживалося ѥго, а форма ю була згодом витіснена формою ѥѣ (сучасне написання її).
Наявність у сучасній мові форм займенників з початковим «н-» (у нього, на ньому, на ній) пов'язана з давнім процесом перегрупування звуків у складах. Первісно н- був прикінцевим звуком деяких прийменників — вън («в», «у»), сън («з»), кън («к», «до»). Прикінцевий сонант мав ще праіндоєвропейське походження, що підтверджується порівнянням з лексичним матеріалом інших індоєвропейських мов: вън — лат., англ. і нім. in, сън — лат. cum, кън — вед.-санскр. kam. Відповідно до закону відкритого складу -n наприкінці прийменників зник майже в усіх позиціях (въ, съ, къ), зберігшись лише в положенні перед голосними: вън ѥго, сън ѥго, кън ѥму. Згодом н- став сприйматися не як частина прийменника, а як складова займенника (въ него, съ него, къ нему), а надалі початковий «н-» в займенниках стали вживати за аналогією і після інших прийменників, що ніколи не мали прикінцевого -n: на немь, на неи, до него, до неѣ.
Після прийменників замість форми знахідного відмінка чоловічого роду и вживалася форма нь, що являє собою сполучення *ь (без протетичного j) з тим же прикінцевим сонантом прийменника вън (наприклад, въ нь < *vъn + ь — «у нього»). Надалі займенник нь став вживатися за аналогією і після інших прийменників (на нь, за нь).
Інші види займенників
Окрім особових, присвійних і вказівних, у давньоруській існували ще кілька видів займенників:
- Означальні: вьсь, къжьдъ, инъ. У сучасній мові від них походять весь (вся, все, всі), кожен (кожна, кожне, кожні), інший (інша, інше, інші).
- Питально-відносні: къто, чьто, къи, чьи, которыи. У сучасній мові від них походять хто, що, який (яка, яке, які, також застаріле і розмовне кий), чий (чия, чиє, чиї), котрий (котра, котре, котрі).
- Заперечні: никъто, ничьто, никыи, ничии. У сучасній мові фонетично уподібнилися неозначеним: ніхто, ніщо, ніякий, нічий.
- Неозначені: нѣкъто, нѣчьто, нѣкыи. У сучасній мові замінені сполученнями з приставкою де-: дехто, дещо, деякий, декотрий.
Лексичне значення
Конкретне лексичне значення займенників виявляється тільки в контексті, коли мовець співвідносить їх з певними іменниками, прикметниками, прислівниками або числівниками.
- Коли б ти, нічко, швидше минала…
- Вибач, коханая… Це ж я не знала
- Днини такої, щоб була щасна
- Так, як ти, ніченько, так, як ти, ясна…
- Чом ти, березо, така журлива?
- Глянь, моя сестренько, та ж я щаслива
- Не рони, вербо, сліз над водою,
- Буде ж, матусенько, милий зо мною…
- Батьку мій рідний, темненький гаю
- як же я ніченьку свою прогаю…
- Нічка коротка — довга розлука…
- Що ж мені суджено — щастя чи мука? (Леся Українка)
Попри те, що займенників у мові небагато, частота їх вживання у розмовній мові досить велика.
Класифікація займенників за граматичними ознаками
За значенням і граматичними ознаками займенникові слова поділяють на чотири групи:
- Ті, що співвідносяться з іменниками (відповідають на питання хто?, що?) я, ти, ми, ви, він, вона, воно, вони, себе, хто, що, хтось, щось, абихто, абищо, дехто, дещо, хто-небудь, що-небудь, будь-хто, будь-що, казна-що, казна-хто, ніхто, ніщо
- Ті, що співвідносяться з прикметниками (відповідають на питання який? чий?) мій, твій, ваш, наш, їхній, той, цей, дечий, чийсь, нічий, ніякий
- Ті, що співвідносяться з числівниками (відповідають на питання скільки? котрий?) скільки, стільки, скількись, казна-скільки, котрий, котрийсь, декотрий, котрий-небудь, ніскільки
- Ті, що співвідносяться з прислівниками (відповідають на питання як? де? коли? куди? звідки? з якою метою?): так, там, тут, туди, тоді, звідти.
Синтаксична роль
У реченні займенники можуть виконувати різні синтаксичні функції. Вони можуть виступати тими самими членами речення, що й іменники, прикметники, числівники, прислівники.
- підметом:
- Я не нездужаю нівроку… (Тарас Шевченко)
- Ти знаєш, що ти людина. (Василь Симоненко)
- Рано ми вмієм любити, пізно — любов шанувати (М. Луків)
- Так ніхто не кохав (Володимир Сосюра)
- Він подав руку й мовчки вийшов. За ним виходили інші — хлопці й дівчата. ([Улас Самчук])
- А ми живі, нам треба поспішати… (Ліна Костенко)
- присудком:
- Ми з тобою просто ти і я. І тому для мене так трагічно те, що ти чиясь, а не моя. (Василь Симоненко)
- Ах, очі, ті очі… Кохана, чом серце твоє не таке? (Павло Тичина)
- Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись. (Ліна Костенко)
- означенням
- Десь на дні мого серця заплела дивну казку любов. (Павло Тичина)
- Не зневажай душі своєї цвіту, бо з нього виросло кохання наше (Леся Українка)
- додатком:
- Я люблю тебе, друже, за те, що не можу тебе не любити! (Володимир Сосюра)
- Мене любов ненависті навчила (Леся Українка)
- обставиною
- Людині треба, щоб її робота залишалася після неї самої жити (Ю. Яновський).
Розряди займенників
За лексичним значенням і морфологічними ознаками займенники поділяють на розряди:
- особові
- я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони
- зворотний
- себе
- взаємні
- одне одного, одне другого
- присвійні
- мій, твій, ваш, наш, його, її, їхній
- вказівні
- цей, сей, осей, той, такий
- означальні
- весь, всякий, кожен, самий, сам, жодний, інший
- питальні
- хто?, що?, скільки?, котрий?, чий?
- відносні
- хто, що, скільки, котрий, чий (інколи два розряди об'єднують у питально-відносний)
- неозначені
- абихто, абищо, деякий, дечий, хтось, щось, котрийсь, будь-хто, будь-що, скільки-небудь, казна-скільки, хтозна-як
- заперечні
- ніхто, ніщо, ніяк, ніскільки, аніщо, анічий, аніякий
Особові
Особовими називаються займенники, які вказують на осіб, інших істот, предмети, явища поняття.
І особа | ІІ особа | III особа | |
однина | я | ти | він, вона, воно |
множина | ми | ви | вони |
Особливості вживання
І особа
Займенники І особи я, ми вказують на особу, що говорить:
- Я люблю свою хату поліську… Я люблю свій зажурений ліс (Д. Фальківський).
З указівкою на одну особу виступає авторське «ми», дуже поширене у науковому й публіцистичному стилях. Наприклад, Ф. Медвєдєв у вступі до посібника «Українська фразеологія. Чому ми так говоримо?» пише:
- Ми зупиняємося докладніше у своїй праці на вивченні активних фразеологізмів, уживаних у різних стилях літературної мови, а також звертаємо увагу на фразеологічні вислови, поширені в усному мовленні.
Вживання ми замість я властиве для офіційно-ділового мовлення (наприклад, звернення до народу царів, королів, імператорів, монархів) і мові художньої літератури, часто з відтінком іронії.
ІІ особа
Займенники ІІ особи ти, ви вказують на особу, до якої звернено мовлення, тобто до співрозмовника, до слухача.
Займенник ви може вживатися й до однієї особи як засіб вираження ввічливості і пошани. У таких випадках слово ви пишеться з великої літери.
Варто звернути увагу на те, що при займеннику Ви у такому значенні складений іменний присудок може стояти як у формі множини, так і у формі однини. Наприклад:
- Ви задоволені? Ви задоволена? Ви задоволений?
Якщо ж при займеннику Ви стоять слова який, якийсь, такий, один, весь, то присудок ставиться в однині:
- Яка Ви красива! Який Ви галантний!
У розмовно-побутовому стилі часто вживаються емоційно забарвлені звороти з формами займенників у родовому і давальному відмінках однини, що своїм значенням наближаються до часток:
- от тобі й на, теж мені силач, нехай йому грець, цур йому, хто його знає
ІІІ особа
Займенники III особи він, вона, воно, вони вказують на особу, яка не бере участі в розмові, або на предмет, про який іде мова.
Морфологічні ознаки
4 морфологічні ознаки:
- особа (перша, друга, третя)
- Варто пам'ятати, що займенники не змінюються за особами, а належать до певної з них
- число
- рід
- Рід мають лише особові займенники третьої особи однини: він (чоловічий), вона (жіночий), воно (середній).
- відмінок
- усі особові займенники змінюються за відмінками
Відмінювання
І особа
Відмінок | однина | множина |
називний | я | ми |
родовий | мене | нас |
давальний | мені | нам |
знахідний | мене | нас |
орудний | мною | нами |
місцевий | (на) мені | (на) нас |
ІІ особа
Відмінок | однина | множина |
називний | ти | ви |
родовий | тебе | вас |
давальний | тобі | вам |
знахідний | тебе | вас |
Орудний | тобою | вами |
місцевий | (на) тобі | (на) вас |
ІІІ особа
Однина
Відмінок | чоловічий рід | жіночий рід | середній рід |
називний | він | вона | воно |
родовий | його, (за) нього | її, (за) неї | його, (за) нього |
давальний | йому | їй | йому |
знахідний | його, (на) нього | її, (на) неї | його, (на) нього |
орудний | ним | нею | ним |
місцевий | (на) ньому, (на) нім | (на) ній | (на) ньому, (на) нім |
Множина
Відмінок | форма |
називний | вони |
родовий | їх, (до) них |
давальний | їм |
знахідний | їх |
орудний | ними |
місцевий | (на) них |
Правопис
- У непрямих відмінках деякі особові займенники змінюють основу (явище суплетивізму):
- я — мене
- він — його
- вона — її
- ми — нас
- вони — їх
- Займенники третьої особи після прийменників у непрямих відмінках мають приставний приголосний [н]:
- його — у нього
- її — до неї
- воно — без нього
- вони — про них
- Прийменник з, під, над, перед, які стоять перед формою орудного відмінка займенника я, для милозвучності вживаються з і:
- зі мною
- піді мною
- наді мною
- переді мною
- може також вживатися з тією ж метою форма передо мною
Зворотний
Зворотний займенник себе вказує на особу або предмет, що виконує дію, яка спрямована на неї ж:
- запитав себе
- подумала про себе
- не вибачив собі
- не задоволений собою
- заспокоїли себе
Відмінювання
Відмінок | форма |
н.в. | відсутня |
р.в. | себе |
давальний | собі |
знахідний | себе |
орудний | собою |
місцевий | на собі |
Правопис
Зворотний займенник не має називного відмінка, у нього відсутні морфологічні ознаки роду і числа. У реченні постійно виступає додатком.
- Гідність — це мудра влада тримати себе в руках (Василь Сухомлинський)
- Роблячи добро людям, ти перш за все допомагаєш собі. (Бенджамін Франклін)
- Чого навчишся, того з собою не носити (народна мудрість)
Зворотний займенник часто входить до фразеологічних зворотів:
- сам по собі
- давати собі раду
- пересилювати себе
- взяти себе в руки
- мотати собі на вус
- землі під собою не чути
Присвійні
Присвійні займенники вказують на належність предмета особі: першій (мій, наш), другій (твій, ваш), третій (їхній, його, її, їх), першій, другій і третій особі (свій). Із сукупності присвійних займенників вирізняється група його, її, їх, якій характерна омонімічність з формами родового відмінка особових займенників він, воно, вона, вони. Таким чином, їхня присвійність виражається синтаксичною позицією, на відміну від займенників їхній (їхня, їхнє, їхні). З метою уникнути двозначності в текстах ділового мовлення перевагу слід надавати займеннику їхній для вираження значення присвійності.
відм. Однина Множина
чол.р. жін.р. сер.р.
Н. мій моя моє мої
Р. мого моєї мого моїх
Д. моєму моїй моєму моїм
З. мій (мого) мою моє мої (моїх)
О. моїм моєю моїм моїми
М. на моєму (на моїм) на моїй на моєму (на моїм) на моїх
За таким же зразком відмінюються твій, свій. Займенники наш, ваш відмінюються, як прикметники твердої групи, а займенник їхній — як прикметники м'якої групи
Вказівні
Вказівні займенники вказують на предмет: цей, той; на ознаку: такий; на кількість: стільки.
Займенник цей уживається тоді, коли мова йде про предмет, близький у просторі або в часі, займенник той — коли мовиться про предмет, віддаленіший у просторі або в часі. Обидва вони мають експресивніші варіанти: оцей і отой. Іноді зі значенням «цей» уживається архаїчний займенник сей; особливо зберігся він у стійких словосполученнях: де се видано, ні в сих ні в тих, ні з сього ні з того, ні се ні те. (Від нього, власне, і пішов займенник цей, що виник унаслідок злиття з ним частки от: от + сей.)
Займенник такий не лише вказує на конкретну ознаку, названу раніше, а й може вживатися для підсилення вираженої прикметником ознаки, своїм значенням наближаючись, таким чином, до прислівника дуже. Наприклад, у реченні: «Пан гуляв у себе в замку, у ярмі стогнали люди, і здавалось, що довіку все така неволя буде» (Леся Українка)
Займенник така вказує на конкретні, щойно названі перед тим ознаки неволі. А в реченні: «Як вона раніше не помічала, що в нього таке симпатичне обличчя, такі добрі, лагідні очі!» (О. Гончар)
Займенники таке, такі підсилюють лексичне значення присудків, виражених прикметниками. Те саме стосується й вказівного займенника стільки, який в одних випадках вказує на конкретну кількість чогось, названу раніше, в інших — виражає невизначено великий кількісний вияв предмета, своїм значенням наближаючись, таким чином, до словосполучення дуже багато, як у реченнях: «Ся місцина коштує тридцять срібняків, — за стільки не можна ліпшої землі дістати» (Леся Українка).
- «Так мені жалко моїх колишніх ранків, вони мали для мене стільки привабливостей, стільки поезії» (М. Коцюбинський).
За граматичними ознаками займенник стільки співвідносний із кількісними числівниками
Означальні
Означальні займенники весь, всякий, кожний, інший, сам, самий за своїм значенням і граматичними ознаками співвідносні з прикметниками.
Займенник весь указує звичайно на цілість предмета або сукупність предметів, а займенники всякий і кожний, навпаки, виділяють окремі предмети в певній сукупності.
Займенник інший вказує на відмінність предмета від предметів, що перебувають в одній із ним сукупності. Отже, спільна роль цих означальних займенників — це позначення відношень між одиничністю й сукупністю.
Основний зміст займенника сам, самий, саме, самі (з наголосом на другому складі) — виділення самостійної ролі певного предмета. Він входить до складу багатьох слів (їх близько п'ятисот), утворених переважно від дієслівних основ, надаючи їм значення зворотності або незалежності дії: самозаспокоюватися, самоаналіз (це слово утворене не від іменника аналіз, а від дієслова аналізувати), самовираження, самоврядування, самозахист, самолюб, самочинний, самохіть. Займенник сам у стійких зворотах часто поєднується зі зворотним займенником себе: бути самим собою, заглиблений у самого себе, самому собі не вірити, сам собі господар тощо.
Займенник самий (із постійним наголосом на першому складі) вказує на тотожність предметів, ознак (він самий, той самий, такий самий), на просторову або часову межу (до самого моря, із самого ранку). У сполученні з дієсловом, з прислівником, взагалі з обставиною він набуває прислівникового значення: саме приїхали, саме там, саме тоді, саме перед обідом, саме через те; там само, тоді само.
Питальні
Питальні займенники : хто, що, який, котрий, скільки вживаються для вираження запитань про предмети, якість, кількість. Якщо ж займенники хто, що, який, чий, котрий, скільки зв'язують підрядне речення з головним, то вони є відносними: Сьогодні я такий, яким і вчора був.
Неозначені
Неозначені займенники хтось, щось, якийсь, чийсь у непрямих відмінках після приголосних м і х перед часткою (постфіксом) -сь можуть мати вставний голосний о: кимсь і кимось, чимсь і чимось, якимсь і якимось, якихсь і якихось, чиїмсь і чиїмось, чиїхсь і чиїхось.
Неозначені займенники вказують на неозначену (невідому) особу, предмет, ознаку чи кількість (абихто, абищо, абиякий, дехто, дещо, деякий, дечий, декотрий, будь-хто, будь-що, будь-який, будь-чий, хто-небудь, що-небудь, який-небудь, чий-небудь, скільки-небудь, казна-хто, казна-що, казна-який, казна-скільки, хтось, щось, якийсь, чийсь, котрийсь, скількись).
Неозначені займенники мають ті ж морфологічні ознаки, що й питальні займенники, від яких вони утворюються.
З частками казна-, хтозна-, будь-, небудь- займенники пишуться через дефіс (казна-хто, хтозна-чий, будь-який, скільки-небудь), а з частками аби-, де-, -сь- разом (абиякий, дещо, хтось).
Якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі три слова пишуться окремо (будь для кого, аби з ким, хтозна в чому).
Неозначені займенники відмінюються так, як питальні займенники, від яких вони утворилися.
Заперечні
Утворюються так: Ні + відносні, тобто ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотри́й, ніскільки.
Таблиці відмінювання: Ніхто, ніщо, ніскільки
Відмінок | |||
---|---|---|---|
Називний | ніхто | ніщо | ніскільки |
Родовий | нікого | нічого | ніскількох |
Давальний | нікому | нічому | ніскільком |
Знахідний | нікого | ніщо | ніскільки, ніскількох |
Орудний | ніким | нічим | ніскількома |
Місцевий | ні (на) кому | ні (на) чому | ні (на) скількох |
Ніякий
Відмінок | Чоловічий рід | Жіночий рід | Середній рід | Множина |
---|---|---|---|---|
Називний | ніякий | ніяка | ніяке | ніякі |
Родовий | ніякого | ніякої | ніякого | ніяких |
Давальний | ніякому | ніякій | ніякому | ніяким |
Знахідний | ніякий, ніякого | ніяка, ніякої | ніяке, ніякого | Ніякі, ніяких |
Орудний | ніяким | ніякою | ніяким | ніякими |
Місцевий | ні (на) якому | ні (на) якій | ні (на) якому | ні (на) яких |
Нічий
Відмінок | Чоловічий рід | Жіночий рід | Середній рід | Множина |
---|---|---|---|---|
Називний | нічий | нічия | нічиє | нічиї |
Родовий | нічийого | нічиєї | нічийого | нічиїх |
Давальний | нічийому | нічиїй | нічийому | нічиїми |
Знахідний | нічий, нічийого | нічия, нічиєї | нічиє, нічийого | нічиї, нічиїх |
Орудний | нічиїм | нічиєю | нічиїм | нічиїми |
Місцевий | ні (на) чийому | ні (на) чиїй | ні (на) чийому | ні (на) чиїх |
Нікотри́й
Відмінок | Чоловічий рід | Жіночий рід | Середній рід | Множина |
---|---|---|---|---|
Називний | нікотрий | нікотра | нікотре | нікотрі |
Родовий | нікотрого | нікотрої | нікотрого | нікотрих |
Давальний | нікотрому | нікотрій | нікотрому | нікотрим |
Знахідний | нікотрий, нікотрого | нікотра, нікотрої | нікотре, нікотрого | нікотрі, нікотрих |
Орудний | нікотрим | нікотрою | нікотрим | нікотрими |
Місцевий | ні (на) котрому | ні (на) котрій | ні (на) котрому | ні (на) котрих |
У непрямих відмінках префікс ні- відділяється прийменниками.
Відмінювання складних займенників (неозначених і заперечних)
Складні займенники в основній частині відмінюються за зразком тих займенників, від яких утворені: абихто — абикого, абияким; якийсь — якогось, якомусь.
Функції займенників
- Повторюють сказане попередньо, акцентуючи на ньому увагу (Усі мовчали. Жоден не промовив ані слова).
- Допомагають уникнути повторення одних і тих самих слів (іменників, прикметників, числівників).
- Узагальнюють сказане у попередньому (-ніх) реченні (-нях).
- Заміна займенників ти, твій на Ви, Ваш сприяє висловлюванню шанобливого ставлення до співрозмовника.
Див. також
Джерела
- О. П. Левченко. Українська мова та література. Довідник школяра. — 2-ге видання. — Чернігів: Країна мрійтм, 2013. — 176 с.
- Л. П. Павленко. Історична граматика української мови: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл / Лариса Петрівна Павленко. — Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. — С. 88-95.
Примітки
- Л. П. Павленко. Історична граматика української мови: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл / Лариса Петрівна Павленко. — Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. — С. 90.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — .
- Мороз О.В. Словник-довідник з українського літературного слововживання. — К : Наукова думка, 2004. — С. 60. — (Словники України) — 5000 прим. — .
Посилання
- Займенник // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 194. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zajme nnik ce samostijna chastina movi sho vkazuye na osobu predmet oznaku kilkist ale ne nazivaye yih Napriklad vin mi shos vkazuyut na osobu predmet toj mij vsyakij vkazuyut na oznaku skilki stilki vkazuyut na kilkist Zajmenniki vidpovidayut na pitannya hto sho yakij chij skilki Usi zajmenniki zminyuyutsya za vidminkami a deyaki yak i prikmetniki she j za rodami ta chislami U rechenni zajmennik najchastishe vistupaye pidmetom dodatkom abo oznachennyam ridshe chastinoyu prisudka TerminTermin zajmennik ye kalkoyu z lat pronomen vid pro za zamist nomen im ya Meletij Smotrickij u svoyij praci Grammatika slavyenskiѧ pravilnoye Sѵntagma vzhivav analogichnij termin mѣstoimenyiye U bagatoh movah termini sho shodyat do pronomen vzhivayutsya tilki shodo a zajmenniki zagalom nazivayutsya proformami IstoriyaDokladnishe Zajmennik u praslov yanskij movi Osobovi zajmenniki U davnoruskij movi osobovi zajmenniki buli tilki v 1 j i 2 j osobah Suchasni osobovi zajmenniki 3 yi osobi shodyat do praslov yanskih i davnoruskih vkazivnih zajmennikiv Do osobovih nalezhav i zvorotnij zajmennik sebe vin yak i v suchasnij movi ne mav formi nazivnogo vidminka 1 osoba odnini 2 osoba odnini 1 osoba dvoyini 2 osoba dvoyini 1 osoba mnozhini 2 osoba mnozhini Zvorotnij zajmennik Nazivnij yaz ya ty vѣ va my vy Rodovij mene tebe nayu vayu nas vas sebe Davalnij mnѣ mnѣ mi tebѣ tobѣ ti nama vama nam vam sebѣ sobѣ si Znahidnij mene mѧ tebe tѧ vѣ va ny nas vy vas sebe sѧ Orudnij mnoyu toboyu nama vama nami vami soboyu Miscevij mnѣ mnѣ tebѣ tobѣ nayu vayu nas vas sebѣ sobѣ Davnoruskij zajmennik yaz vidpovidav cerkovnoslov yanskomu az Vzhe u XI XII stolittyah na pismi sposterigayut tendenciyu skorochennya jogo do ya Formi dvoyini znikli vitisnivshis formami mnozhini Arhayichni formi davalnogo vidminka mi ti si buli enklitichnimi tobto ne mali samostijnogo nagolosu i priyednuvalisya v usnij movi do poperednogo slova Same cherez cyu osoblivist voni ne mogli vzhivatisya z prijmennikami bo ostanni buli proklitikami yaki takozh ne mali vlasnogo nagolosu j fonetichno priyednuvalis do nastupnih sliv Arhayichni formi znahidnogo vidminka mѧ tѧ sѧ ochevidno enklitikami ne buli mayuchi svij vlasnij nagolos U pam yatkah vzhivayutsya perevazhno same ci formi formi rodovogo mene tebe sebe u znachenni znahidnogo ridkisni Ranishe za vse vijshov z uzhitku zajmennik si z XV st zajmennik ti z XVII st mi Vtrata korotkih form najranishe prohodila v pivnichnih i pivnichno shidnih govorah U suchasnij ukrayinskij movi vzhivayutsya lishe povni formi davalnogo vidminka meni tobi sobi korotki formi sho pohodyat vid mi ti si zbereglisya lishe v deyakih zakarpatskih dajte mi gusochku abo lemkivskih to mi sya podoba vin pomig mi govorah Zamist form znahidnogo v suchasnij movi vzhivani formi rodovogo mene tebe sebe arhayichni zh pohidni vid mѧ tѧ sѧ zalishayutsya yak relikti v guculskomu govori na bidu s mya polishiv a takozh u zakarpatskih obi nogi nya bolili ya dodomu tya dovedu Forma znahidnogo vidminka zvorotnogo zajmennika sebe peretvorilasya na chastku sya zvorotnih diyesliv Pervisno yiyi polozhennya v rechenni bulo vilnim yak u suchasnij polskij cheskij a takozh v deyakih zahidnih ukrayinskih dialektah potim vona zakriplyayetsya pislya diyeslova i zlivayetsya z nim U nizci govoriv chastka sya maye vimovu yak si sho mozhe buti reliktom formi davalnogo vidminka si Prisvijni zajmenniki Vidminok Odnina Dvoyina Mnozhina Cholovichij rid Serednij rid Zhinochij rid Cholovichij rid Serednij rid Zhinochij rid Cholovichij rid Serednij rid Zhinochij rid Nazivnij moi tvoi svoi moѥ tvoѥ svoѥ moya tvoya svoya moya tvoya svoya moѣ tvoѣ svoѣ moi tvoi svoi moya tvoya svoya moѣ tvoѣ svoѣ Rodovij moѥgo tvoѥgo svoѥgo moѥѣ tvoѥѣ svoѥѣ moyu tvoyu svoyu moih tvoih svoih Davalnij moѥmu tvoѥmu svoѥmu moѥi tvoѥi svoѥi moѥma tvoѥma svoѥma moyama tvoyama svoyama moim tvoim svoim Znahidnij moѥgo moi tvoѥgo tvoi svoѥgo svoi moѥgo moѥ tvoѥgo tvoѥ svoѥgo svoѥ moyu tvoyu svoyu moya tvoya svoya moѣ tvoѣ svoѣ moѣ tvoѣ svoѣ moya tvoya svoya moѣ tvoѣ svoѣ Orudnij moim tvoim svoim moѥyu tvoѥyu svoѥyu moѥma tvoѥma svoѥma moyama tvoyama svoyama moimi tvoimi svoimi Miscevij moѥm tvoѥm svoѥm moѥi tvoѥi svoѥi moyu tvoyu svoyu moih tvoih svoih Vidminyuvannya prisvijnih zajmennikiv nash vash majzhe ne vidriznyalosya vid suchasnogo ale rozriznyuvalisya rodovi formi mnozhini U procesi fonetichnih zmin o v zakritomu skladi perejshlo v i svoi gt ukr svij ѥ u zakritomu skladi cherez novij yat v ji i poznachayetsya yak yi svoѥi gt ukr svoyij ѣ u polozhenni pislya golosnoyi takozh v ji svoѥѣ gt ukr svoyeyi prikincevij i zaraz zapisuyut yak j svoi gt ukr svij Vkazivni zajmenniki Do vkazivnih zajmennikiv nalezhali s t on i ov tak sik U suchasnij movi zbereglis pohidni vid s sej cej t toj on i vin tak takij Deyaki vkazivni zajmenniki buli troh stupeniv zajmennik pershogo stupenya s vzhivavsya dlya vkazannya na blizkoroztashovanij predmet zajmennik drugogo stupenya t dlya vkazannya na bilsh viddalenij zajmennik tretogo stupenya on dlya vkazannya na dalekij predmet Vid rodovih form zajmennika s pohodyat suchasni vkazivni zajmenniki cej cya ce ci zast sej sya se si a takozh vkazivna chastka os vid form zajmennika t vkazivni zajmenniki toj ta te ti forma serednogo rodu te utvorena styagnennyam skladenoyi formi toѥ a takozh vkazivna chastka ot vid form zajmennika on osobovi zajmenniki 3 yi osobi vin vona vono voni a takozh vkazivna chastka on Vidminok Odnina Dvoyina Mnozhina Cholovichij rid Serednij rid Zhinochij rid Cholovichij rid Serednij rid Zhinochij rid Cholovichij rid Serednij rid Zhinochij rid Nazivnij s t on se to ono si ta ona si ta ona sѣ tѣ onѣ sѣ tѣ onѣ si ti oni si ta ona sѣ tѣ onѣ Rodovij sego togo onogo seѣ toѣ onoѣ seyu toyu onoyu sih tѣh onѣh Davalnij semu tomu onomu sei toi onoi sima tѣma onѣma sim tѣm onѣm Znahidnij s t on se to ono syu tu onu si ta ona sѣ tѣ onѣ sѣ tѣ onѣ si ti oni si ta ona sѣ tѣ onѣ Orudnij sim tѣm onѣm seyu toyu onoyu sima tѣma onѣma simi tѣmi onѣmi Miscevij sim tom onom sei toi onoi seyu toyu onoyu sih tѣh onѣh Poryad z visheperelichenimi vkazivnimi zajmennikami v davnoruskij movi isnuvali j formi vkazivnogo zajmennika tretogo stupenya i formi zhinochogo ta serednogo rodu vidpovidno ya ѥ praslov yansku formu yakogo vidnovlyuyut yak j de j z pohodzhennya ye protetichnim Formi nazivnogo vidminka cogo zajmennika nevidomi v pismovih pam yatkah ale formi nepryamih vidminkiv predstavleni duzhe shiroko U suchasnij movi vid nih pohodyat formi nepryamih vidminkiv osobovih zajmennikiv 3 yi osobi jogo yiyi jomu yij nim neyu na nomu na nij Same cim poyasnyuyetsya te sho zajmenniki vin vona vono voni mayut nezvichajnu paradigmu vidminyuvannya nazivnij i nepryami vidminki v nih utvoryuyutsya vid riznih osnov supletivni formi Do form vkazivnogo zajmennika i ya ѥ v nazivnomu j inshih vidminkah shodyat i zakinchennya povnih prikmetnikiv Pervisno vkazivni zajmenniki vzhivalisya postpozitivno z korotkimi prikmetnikami grayuchi rol viznachenih artikliv potim zlilisya z nimi peredavshi yim i svoyu paradigmu vidminyuvannya Div takozh Istoriya prikmetnika v ukrayinskij movi Vidminok Odnina Dvoyina Mnozhina Cholovichij rid Serednij rid Zhinochij rid Cholovichij rid Serednij rid Zhinochij rid Cholovichij rid Serednij rid Zhinochij rid Nazivnij i ѥ ya ya ѣ i ya ѣ Rodovij ѥgo ѥѣ ѥyu ih Davalnij ѥmu ѥi ima im Znahidnij i ѥgo n ѥ yu ya ѣ ѣ ya ѣ Orudnij im ѥyu ima imi Miscevij ѥm ѥi ѥyu ih Vidpovidno do tendenciyi zamini form znahidnogo vidminka formami rodovogo zamist i chasto vzhivalosya ѥgo a forma yu bula zgodom vitisnena formoyu ѥѣ suchasne napisannya yiyi Nayavnist u suchasnij movi form zajmennikiv z pochatkovim n u nogo na nomu na nij pov yazana z davnim procesom peregrupuvannya zvukiv u skladah Pervisno n buv prikincevim zvukom deyakih prijmennikiv vn v u sn z kn k do Prikincevij sonant mav she praindoyevropejske pohodzhennya sho pidtverdzhuyetsya porivnyannyam z leksichnim materialom inshih indoyevropejskih mov vn lat angl i nim in sn lat cum kn ved sanskr kam Vidpovidno do zakonu vidkritogo skladu n naprikinci prijmennikiv znik majzhe v usih poziciyah v s k zberigshis lishe v polozhenni pered golosnimi vn ѥgo sn ѥgo kn ѥmu Zgodom n stav sprijmatisya ne yak chastina prijmennika a yak skladova zajmennika v nego s nego k nemu a nadali pochatkovij n v zajmennikah stali vzhivati za analogiyeyu i pislya inshih prijmennikiv sho nikoli ne mali prikincevogo n na nem na nei do nego do neѣ Pislya prijmennikiv zamist formi znahidnogo vidminka cholovichogo rodu i vzhivalasya forma n sho yavlyaye soboyu spoluchennya bez protetichnogo j z tim zhe prikincevim sonantom prijmennika vn napriklad v n lt vn u nogo Nadali zajmennik n stav vzhivatisya za analogiyeyu i pislya inshih prijmennikiv na n za n Inshi vidi zajmennikiv Okrim osobovih prisvijnih i vkazivnih u davnoruskij isnuvali she kilka vidiv zajmennikiv Oznachalni vs kzhd in U suchasnij movi vid nih pohodyat ves vsya vse vsi kozhen kozhna kozhne kozhni inshij insha inshe inshi Pitalno vidnosni kto chto ki chi kotoryi U suchasnij movi vid nih pohodyat hto sho yakij yaka yake yaki takozh zastarile i rozmovne kij chij chiya chiye chiyi kotrij kotra kotre kotri Zaperechni nikto nichto nikyi nichii U suchasnij movi fonetichno upodibnilisya neoznachenim nihto nisho niyakij nichij Neoznacheni nѣkto nѣchto nѣkyi U suchasnij movi zamineni spoluchennyami z pristavkoyu de dehto desho deyakij dekotrij Leksichne znachennyaKonkretne leksichne znachennya zajmennikiv viyavlyayetsya tilki v konteksti koli movec spivvidnosit yih z pevnimi imennikami prikmetnikami prislivnikami abo chislivnikami Koli b ti nichko shvidshe minala Vibach kohanaya Ce zh ya ne znala Dnini takoyi shob bula shasna Tak yak ti nichenko tak yak ti yasna Chom ti berezo taka zhurliva Glyan moya sestrenko ta zh ya shasliva Ne roni verbo sliz nad vodoyu Bude zh matusenko milij zo mnoyu Batku mij ridnij temnenkij gayu yak zhe ya nichenku svoyu progayu Nichka korotka dovga rozluka Sho zh meni sudzheno shastya chi muka Lesya Ukrayinka dd Popri te sho zajmennikiv u movi nebagato chastota yih vzhivannya u rozmovnij movi dosit velika Klasifikaciya zajmennikiv za gramatichnimi oznakamiZa znachennyam i gramatichnimi oznakami zajmennikovi slova podilyayut na chotiri grupi Ti sho spivvidnosyatsya z imennikami vidpovidayut na pitannya hto sho ya ti mi vi vin vona vono voni sebe hto sho htos shos abihto abisho dehto desho hto nebud sho nebud bud hto bud sho kazna sho kazna hto nihto nisho Ti sho spivvidnosyatsya z prikmetnikami vidpovidayut na pitannya yakij chij mij tvij vash nash yihnij toj cej dechij chijs nichij niyakij Ti sho spivvidnosyatsya z chislivnikami vidpovidayut na pitannya skilki kotrij skilki stilki skilkis kazna skilki kotrij kotrijs dekotrij kotrij nebud niskilki Ti sho spivvidnosyatsya z prislivnikami vidpovidayut na pitannya yak de koli kudi zvidki z yakoyu metoyu tak tam tut tudi todi zvidti Sintaksichna rolU rechenni zajmenniki mozhut vikonuvati rizni sintaksichni funkciyi Voni mozhut vistupati timi samimi chlenami rechennya sho j imenniki prikmetniki chislivniki prislivniki pidmetom Ya ne nezduzhayu nivroku Taras Shevchenko Ti znayesh sho ti lyudina Vasil Simonenko Rano mi vmiyem lyubiti pizno lyubov shanuvati M Lukiv Tak nihto ne kohav Volodimir Sosyura Vin podav ruku j movchki vijshov Za nim vihodili inshi hlopci j divchata Ulas Samchuk A mi zhivi nam treba pospishati Lina Kostenko prisudkom Mi z toboyu prosto ti i ya I tomu dlya mene tak tragichno te sho ti chiyas a ne moya Vasil Simonenko Ah ochi ti ochi Kohana chom serce tvoye ne take Pavlo Tichina Strashni slova koli voni movchat koli voni znenacka prichayilis koli ne znayesh z chogo yih pochat bo vsi slova buli uzhe chiyimis Lina Kostenko oznachennyam Des na dni mogo sercya zaplela divnu kazku lyubov Pavlo Tichina Ne znevazhaj dushi svoyeyi cvitu bo z nogo viroslo kohannya nashe Lesya Ukrayinka dodatkom Ya lyublyu tebe druzhe za te sho ne mozhu tebe ne lyubiti Volodimir Sosyura Mene lyubov nenavisti navchila Lesya Ukrayinka obstavinoyu Lyudini treba shob yiyi robota zalishalasya pislya neyi samoyi zhiti Yu Yanovskij Rozryadi zajmennikivZa leksichnim znachennyam i morfologichnimi oznakami zajmenniki podilyayut na rozryadi osobovi ya mi ti vi vin vona vono voni zvorotnij sebe vzayemni odne odnogo odne drugogo prisvijni mij tvij vash nash jogo yiyi yihnij vkazivni cej sej osej toj takij oznachalni ves vsyakij kozhen samij sam zhodnij inshij pitalni hto sho skilki kotrij chij vidnosni hto sho skilki kotrij chij inkoli dva rozryadi ob yednuyut u pitalno vidnosnij neoznacheni abihto abisho deyakij dechij htos shos kotrijs bud hto bud sho skilki nebud kazna skilki htozna yak zaperechni nihto nisho niyak niskilki anisho anichij aniyakij Osobovi Osobovimi nazivayutsya zajmenniki yaki vkazuyut na osib inshih istot predmeti yavisha ponyattya I osoba II osoba III osoba odnina ya ti vin vona vono mnozhina mi vi voni Osoblivosti vzhivannya I osoba Zajmenniki I osobi ya mi vkazuyut na osobu sho govorit Ya lyublyu svoyu hatu polisku Ya lyublyu svij zazhurenij lis D Falkivskij dd Z ukazivkoyu na odnu osobu vistupaye avtorske mi duzhe poshirene u naukovomu j publicistichnomu stilyah Napriklad F Medvyedyev u vstupi do posibnika Ukrayinska frazeologiya Chomu mi tak govorimo pishe Mi zupinyayemosya dokladnishe u svoyij praci na vivchenni aktivnih frazeologizmiv uzhivanih u riznih stilyah literaturnoyi movi a takozh zvertayemo uvagu na frazeologichni vislovi poshireni v usnomu movlenni dd Vzhivannya mi zamist ya vlastive dlya oficijno dilovogo movlennya napriklad zvernennya do narodu cariv koroliv imperatoriv monarhiv i movi hudozhnoyi literaturi chasto z vidtinkom ironiyi II osoba Zajmenniki II osobi ti vi vkazuyut na osobu do yakoyi zverneno movlennya tobto do spivrozmovnika do sluhacha Zajmennik vi mozhe vzhivatisya j do odniyeyi osobi yak zasib virazhennya vvichlivosti i poshani U takih vipadkah slovo vi pishetsya z velikoyi literi Varto zvernuti uvagu na te sho pri zajmenniku Vi u takomu znachenni skladenij imennij prisudok mozhe stoyati yak u formi mnozhini tak i u formi odnini Napriklad Vi zadovoleni Vi zadovolena Vi zadovolenij dd Yaksho zh pri zajmenniku Vi stoyat slova yakij yakijs takij odin ves to prisudok stavitsya v odnini Yaka Vi krasiva Yakij Vi galantnij dd U rozmovno pobutovomu stili chasto vzhivayutsya emocijno zabarvleni zvoroti z formami zajmennikiv u rodovomu i davalnomu vidminkah odnini sho svoyim znachennyam nablizhayutsya do chastok ot tobi j na tezh meni silach nehaj jomu grec cur jomu hto jogo znaye dd III osoba Zajmenniki III osobi vin vona vono voni vkazuyut na osobu yaka ne bere uchasti v rozmovi abo na predmet pro yakij ide mova Morfologichni oznaki 4 morfologichni oznaki osoba persha druga tretya Varto pam yatati sho zajmenniki ne zminyuyutsya za osobami a nalezhat do pevnoyi z nih chislo rid Rid mayut lishe osobovi zajmenniki tretoyi osobi odnini vin cholovichij vona zhinochij vono serednij vidminok usi osobovi zajmenniki zminyuyutsya za vidminkami Vidminyuvannya I osoba Vidminok odnina mnozhina nazivnij ya mi rodovij mene nas davalnij meni nam znahidnij mene nas orudnij mnoyu nami miscevij na meni na nas II osoba Vidminok odnina mnozhina nazivnij ti vi rodovij tebe vas davalnij tobi vam znahidnij tebe vas Orudnij toboyu vami miscevij na tobi na vas III osoba Odnina Vidminok cholovichij rid zhinochij rid serednij rid nazivnij vin vona vono rodovij jogo za nogo yiyi za neyi jogo za nogo davalnij jomu yij jomu znahidnij jogo na nogo yiyi na neyi jogo na nogo orudnij nim neyu nim miscevij na nomu na nim na nij na nomu na nim Mnozhina Vidminok forma nazivnij voni rodovij yih do nih davalnij yim znahidnij yih orudnij nimi miscevij na nih Pravopis U nepryamih vidminkah deyaki osobovi zajmenniki zminyuyut osnovu yavishe supletivizmu ya mene vin jogo vona yiyi mi nas voni yih Zajmenniki tretoyi osobi pislya prijmennikiv u nepryamih vidminkah mayut pristavnij prigolosnij n jogo u nogo yiyi do neyi vono bez nogo voni pro nih Prijmennik z pid nad pered yaki stoyat pered formoyu orudnogo vidminka zajmennika ya dlya milozvuchnosti vzhivayutsya z i zi mnoyu pidi mnoyu nadi mnoyu peredi mnoyu mozhe takozh vzhivatisya z tiyeyu zh metoyu forma peredo mnoyu Zvorotnij Zvorotnij zajmennik sebe vkazuye na osobu abo predmet sho vikonuye diyu yaka spryamovana na neyi zh zapitav sebe podumala pro sebe ne vibachiv sobi ne zadovolenij soboyu zaspokoyili sebe Vidminyuvannya Vidminok forma n v vidsutnya r v sebe davalnij sobi znahidnij sebe orudnij soboyu miscevij na sobi Pravopis Zvorotnij zajmennik ne maye nazivnogo vidminka u nogo vidsutni morfologichni oznaki rodu i chisla U rechenni postijno vistupaye dodatkom Gidnist ce mudra vlada trimati sebe v rukah Vasil Suhomlinskij Roblyachi dobro lyudyam ti persh za vse dopomagayesh sobi Bendzhamin Franklin Chogo navchishsya togo z soboyu ne nositi narodna mudrist Zvorotnij zajmennik chasto vhodit do frazeologichnih zvorotiv sam po sobi davati sobi radu peresilyuvati sebe vzyati sebe v ruki motati sobi na vus zemli pid soboyu ne chuti Prisvijni Prisvijni zajmenniki vkazuyut na nalezhnist predmeta osobi pershij mij nash drugij tvij vash tretij yihnij jogo yiyi yih pershij drugij i tretij osobi svij Iz sukupnosti prisvijnih zajmennikiv viriznyayetsya grupa jogo yiyi yih yakij harakterna omonimichnist z formami rodovogo vidminka osobovih zajmennikiv vin vono vona voni Takim chinom yihnya prisvijnist virazhayetsya sintaksichnoyu poziciyeyu na vidminu vid zajmennikiv yihnij yihnya yihnye yihni Z metoyu uniknuti dvoznachnosti v tekstah dilovogo movlennya perevagu slid nadavati zajmenniku yihnij dlya virazhennya znachennya prisvijnosti vidm Odnina Mnozhina chol r zhin r ser r N mij moya moye moyi R mogo moyeyi mogo moyih D moyemu moyij moyemu moyim Z mij mogo moyu moye moyi moyih O moyim moyeyu moyim moyimi M na moyemu na moyim na moyij na moyemu na moyim na moyih Za takim zhe zrazkom vidminyuyutsya tvij svij Zajmenniki nash vash vidminyuyutsya yak prikmetniki tverdoyi grupi a zajmennik yihnij yak prikmetniki m yakoyi grupi Vkazivni Vkazivni zajmenniki vkazuyut na predmet cej toj na oznaku takij na kilkist stilki Zajmennik cej uzhivayetsya todi koli mova jde pro predmet blizkij u prostori abo v chasi zajmennik toj koli movitsya pro predmet viddalenishij u prostori abo v chasi Obidva voni mayut ekspresivnishi varianti ocej i otoj Inodi zi znachennyam cej uzhivayetsya arhayichnij zajmennik sej osoblivo zberigsya vin u stijkih slovospoluchennyah de se vidano ni v sih ni v tih ni z sogo ni z togo ni se ni te Vid nogo vlasne i pishov zajmennik cej sho vinik unaslidok zlittya z nim chastki ot ot sej Zajmennik takij ne lishe vkazuye na konkretnu oznaku nazvanu ranishe a j mozhe vzhivatisya dlya pidsilennya virazhenoyi prikmetnikom oznaki svoyim znachennyam nablizhayuchis takim chinom do prislivnika duzhe Napriklad u rechenni Pan gulyav u sebe v zamku u yarmi stognali lyudi i zdavalos sho doviku vse taka nevolya bude Lesya Ukrayinka Zajmennik taka vkazuye na konkretni shojno nazvani pered tim oznaki nevoli A v rechenni Yak vona ranishe ne pomichala sho v nogo take simpatichne oblichchya taki dobri lagidni ochi O Gonchar Zajmenniki take taki pidsilyuyut leksichne znachennya prisudkiv virazhenih prikmetnikami Te same stosuyetsya j vkazivnogo zajmennika stilki yakij v odnih vipadkah vkazuye na konkretnu kilkist chogos nazvanu ranishe v inshih virazhaye neviznacheno velikij kilkisnij viyav predmeta svoyim znachennyam nablizhayuchis takim chinom do slovospoluchennya duzhe bagato yak u rechennyah Sya miscina koshtuye tridcyat sribnyakiv za stilki ne mozhna lipshoyi zemli distati Lesya Ukrayinka Tak meni zhalko moyih kolishnih rankiv voni mali dlya mene stilki privablivostej stilki poeziyi M Kocyubinskij Za gramatichnimi oznakami zajmennik stilki spivvidnosnij iz kilkisnimi chislivnikami Oznachalni Oznachalni zajmenniki ves vsyakij kozhnij inshij sam samij za svoyim znachennyam i gramatichnimi oznakami spivvidnosni z prikmetnikami Zajmennik ves ukazuye zvichajno na cilist predmeta abo sukupnist predmetiv a zajmenniki vsyakij i kozhnij navpaki vidilyayut okremi predmeti v pevnij sukupnosti Zajmennik inshij vkazuye na vidminnist predmeta vid predmetiv sho perebuvayut v odnij iz nim sukupnosti Otzhe spilna rol cih oznachalnih zajmennikiv ce poznachennya vidnoshen mizh odinichnistyu j sukupnistyu Osnovnij zmist zajmennika sam samij same sami z nagolosom na drugomu skladi vidilennya samostijnoyi roli pevnogo predmeta Vin vhodit do skladu bagatoh sliv yih blizko p yatisot utvorenih perevazhno vid diyeslivnih osnov nadayuchi yim znachennya zvorotnosti abo nezalezhnosti diyi samozaspokoyuvatisya samoanaliz ce slovo utvorene ne vid imennika analiz a vid diyeslova analizuvati samovirazhennya samovryaduvannya samozahist samolyub samochinnij samohit Zajmennik sam u stijkih zvorotah chasto poyednuyetsya zi zvorotnim zajmennikom sebe buti samim soboyu zagliblenij u samogo sebe samomu sobi ne viriti sam sobi gospodar tosho Zajmennik samij iz postijnim nagolosom na pershomu skladi vkazuye na totozhnist predmetiv oznak vin samij toj samij takij samij na prostorovu abo chasovu mezhu do samogo morya iz samogo ranku U spoluchenni z diyeslovom z prislivnikom vzagali z obstavinoyu vin nabuvaye prislivnikovogo znachennya same priyihali same tam same todi same pered obidom same cherez te tam samo todi samo Pitalni Pitalni zajmenniki hto sho yakij kotrij skilki vzhivayutsya dlya virazhennya zapitan pro predmeti yakist kilkist Yaksho zh zajmenniki hto sho yakij chij kotrij skilki zv yazuyut pidryadne rechennya z golovnim to voni ye vidnosnimi Sogodni ya takij yakim i vchora buv Neoznacheni Neoznacheni zajmenniki htos shos yakijs chijs u nepryamih vidminkah pislya prigolosnih m i h pered chastkoyu postfiksom s mozhut mati vstavnij golosnij o kims i kimos chims i chimos yakims i yakimos yakihs i yakihos chiyims i chiyimos chiyihs i chiyihos Neoznacheni zajmenniki vkazuyut na neoznachenu nevidomu osobu predmet oznaku chi kilkist abihto abisho abiyakij dehto desho deyakij dechij dekotrij bud hto bud sho bud yakij bud chij hto nebud sho nebud yakij nebud chij nebud skilki nebud kazna hto kazna sho kazna yakij kazna skilki htos shos yakijs chijs kotrijs skilkis Neoznacheni zajmenniki mayut ti zh morfologichni oznaki sho j pitalni zajmenniki vid yakih voni utvoryuyutsya Z chastkami kazna htozna bud nebud zajmenniki pishutsya cherez defis kazna hto htozna chij bud yakij skilki nebud a z chastkami abi de s razom abiyakij desho htos Yaksho mizh chastkoyu i zajmennikom ye prijmennik to vsi tri slova pishutsya okremo bud dlya kogo abi z kim htozna v chomu Neoznacheni zajmenniki vidminyuyutsya tak yak pitalni zajmenniki vid yakih voni utvorilisya Zaperechni Utvoryuyutsya tak Ni vidnosni tobto nihto nisho niyakij nichij nikotri j niskilki Tablici vidminyuvannya Nihto nisho niskilki Vidminok Nazivnij nihto nisho niskilki Rodovij nikogo nichogo niskilkoh Davalnij nikomu nichomu niskilkom Znahidnij nikogo nisho niskilki niskilkoh Orudnij nikim nichim niskilkoma Miscevij ni na komu ni na chomu ni na skilkoh Niyakij Vidminok Cholovichij rid Zhinochij rid Serednij rid Mnozhina Nazivnij niyakij niyaka niyake niyaki Rodovij niyakogo niyakoyi niyakogo niyakih Davalnij niyakomu niyakij niyakomu niyakim Znahidnij niyakij niyakogo niyaka niyakoyi niyake niyakogo Niyaki niyakih Orudnij niyakim niyakoyu niyakim niyakimi Miscevij ni na yakomu ni na yakij ni na yakomu ni na yakih Nichij Vidminok Cholovichij rid Zhinochij rid Serednij rid Mnozhina Nazivnij nichij nichiya nichiye nichiyi Rodovij nichijogo nichiyeyi nichijogo nichiyih Davalnij nichijomu nichiyij nichijomu nichiyimi Znahidnij nichij nichijogo nichiya nichiyeyi nichiye nichijogo nichiyi nichiyih Orudnij nichiyim nichiyeyu nichiyim nichiyimi Miscevij ni na chijomu ni na chiyij ni na chijomu ni na chiyih Nikotri j Vidminok Cholovichij rid Zhinochij rid Serednij rid Mnozhina Nazivnij nikotrij nikotra nikotre nikotri Rodovij nikotrogo nikotroyi nikotrogo nikotrih Davalnij nikotromu nikotrij nikotromu nikotrim Znahidnij nikotrij nikotrogo nikotra nikotroyi nikotre nikotrogo nikotri nikotrih Orudnij nikotrim nikotroyu nikotrim nikotrimi Miscevij ni na kotromu ni na kotrij ni na kotromu ni na kotrih U nepryamih vidminkah prefiks ni viddilyayetsya prijmennikami Vidminyuvannya skladnih zajmennikiv neoznachenih i zaperechnih Skladni zajmenniki v osnovnij chastini vidminyuyutsya za zrazkom tih zajmennikiv vid yakih utvoreni abihto abikogo abiyakim yakijs yakogos yakomus Funkciyi zajmennikivPovtoryuyut skazane poperedno akcentuyuchi na nomu uvagu Usi movchali Zhoden ne promoviv ani slova Dopomagayut uniknuti povtorennya odnih i tih samih sliv imennikiv prikmetnikiv chislivnikiv Uzagalnyuyut skazane u poperednomu nih rechenni nyah Zamina zajmennikiv ti tvij na Vi Vash spriyaye vislovlyuvannyu shanoblivogo stavlennya do spivrozmovnika Div takozhPrijmennik Chislivnik Imennik DiyeslovoDzherelaO P Levchenko Ukrayinska mova ta literatura Dovidnik shkolyara 2 ge vidannya Chernigiv Krayina mrijtm 2013 176 s L P Pavlenko Istorichna gramatika ukrayinskoyi movi navch posib dlya stud vish navch zakl Larisa Petrivna Pavlenko Luck Volin nac un t im Lesi Ukrayinki 2010 S 88 95 PrimitkiL P Pavlenko Istorichna gramatika ukrayinskoyi movi navch posib dlya stud vish navch zakl Larisa Petrivna Pavlenko Luck Volin nac un t im Lesi Ukrayinki 2010 S 90 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 4 N P ukl R V Boldiryev ta in red tomu V T Kolomiyec V G Sklyarenko 656 s ISBN 966 00 0590 3 Moroz O V Slovnik dovidnik z ukrayinskogo literaturnogo slovovzhivannya K Naukova dumka 2004 S 60 Slovniki Ukrayini 5000 prim ISBN 966 00 0350 1 PosilannyaZajmennik Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 194 ISBN 978 966 439 921 7