Еретрія (грец. Ερέτρια) — грецьке містечко, яке адміністративно належить до ному Евбея, у давнину — незалежне місто-держава. Розташоване на узбережжі протоки , що відділяє Евбею від Беотії.
Еретрія Ερέτρια | |
---|---|
Еретрія | |
Координати: 38°24′ пн. ш. 23°48′ сх. д. / 38.400° пн. ш. 23.800° сх. д. | |
Країна | Греція |
Децентр. адміністрація | Адміністрація Фессалії і Континентальної Греції |
Периферія | Центральна Греція |
Периф. одиниця | Евбея |
Колишні адмін. одиниці | |
- Регіон | Центральна Греція |
- Ном | Евбея |
Розташування на мапі ному | |
Висота над р.м. | 8 м |
Населення (2001) | |
- Усього | 5969 |
Часовий пояс | EET/EEST (/) |
Поштовий код | 340 08 |
Телефонний код(и) | 22290 |
Авто | ΧΑ |
Історія
«Місто гребців»
Перше поселення, яке можна вважати попередником Еретрії, виникло приблизно у — посеред родючою долини поруч із нинішнім містом. Згодом, щоправда, поселенцям довелося перебратися на пагорб, де в подальшому знаходився міський акрополь. За мікенських часів поселення було вже доволі значним. Згадується Еретрія і в «Іліаді». Зазвичай її назва виводиться з грец. ἐρέτης — гребець, що свідчить про те, що принаймні з гомерівських часів мешканці міста займалися мореплавством.
Біля 825 року до н. е внаслідок великої пожежі еретрійці змушені були залишити свої домівки і перенести місто трохи ближче до виходу з . Можливо, поселення зростало й за рахунок переселенців із сусіднього , розміри якого в цей час за археологічними даними зменшувалися. Довгий час, однак, Еретрія не мала організованої міської структури і швидше нагадувала сукупність окремих поселень із власними некрополями, між якими залишалися порожні ділянки території.
Про царську владу в Еретрії письмових повідомлень не залишилося, що може свідчити про її дуже раннє скасування. Археологічним підтвердженням того, що колись містом керували царі, можна вважати знайдений у західній частині Еретерії героон — поховання якоїсь важливої особи, оточене кількома похованнями його ближчих родичів і окреслене трикутником із кам'яних плит. З часом це поховання перетворилося на загальноміське святилище.
З початку VIII століття до н. е. царської влади в Еретерії вже не було. Колись відокремлені поселення поступово злилися між собою. Родові еліти окремих громад переплелися між собою і зрештою перетворилися на міську аристократію — так званих «вершників» (грец. ἱππεύς). Саме гіппеї зосередили в своїх руках владу над Еретрією. Страбон стверджує, що еретрійське військо нараховувало 300 кіннотників і 60 колісниць, спорядити які в тодішніх умовах було під силу лише представникам родової знаті.
Релігійним центром об'єднаної громади стало святилище Аполлона Лавроносного (Дафнефора), що знаходилося приблизно у центрі міської території. Перший храм, збудований в цьому місці близько 750 року до н. е. мав закруглену (апсидну) форму, притаманну святилищам ранньої архаїчної доби. Знайдені на його місці уламки посуду свідчать про практику спільних учт — релігійних церемоній, що об'єднували усіх громадян полісу. Поруч було збудоване інше святилище — в церемоніях, які відбувалися у ньому, участь брали й жінки.
Місто швидко розрослося і досягло справжнього розквіту. Зручне розташування на перехресті морських шляхів, що з'єднували Балканську Грецію з островами і Анатолією, родюча земля Евбеї, близькість до покладів міді і заліза швидко перетворили Еретрію на одну з провідних держав тогочасної Еллади. До своїх евбейських володінь вона додала острови Андрос, , Кея і землі у Беотії, зокрема . Місто одним з перших почало карбувати власну монету, запровадило на своїй території єдину систему мір — так звані .
Боротьба за першість
Еретрія однією з перших в Греції почала створювати власні колонії. Найдавнішими з них можна Пітекуси в Італії, що були «виведені» спільно з халкідянами приблизно у другій чверті VIII століття до н. е. Імовірно, еретрійці брали участь і в заснуванні Посейдонії (Аль-Міни) у Сирії. Окремо від халкідян була заснована колонія на Керкирі, однак звідти переселенців у 730 р. до н. е. витіснили коринфяни. Приймати додому колоністів метрополія відмовилася, тому вони розселилися в Оріку і (в Іллірії) та Метоні у Халкідіці. У тому ж році еретрійці заснували . Однак це призвело до конфлікту з давнім партнером — Халкідою.
У Лелантській війні Еретрії довелося воювати і з Халкідою, і з Коринфом одночасно. І хоча саму Еретрію підтримали її власні колонії, Мілет, Мегари, Егіна і Аргос, хід війни загалом складався не на її користь. Приблизно у 680 р. до н. е. еретрійці змушені були збудувати навколо міста потужні мури (принагідно врегулювавши рух річки, що постійно загрожувала житлам містян несподіваними повенями). Одночасно на місці першого святилища Аполлона Лавроносного звели так званий «сто-кроковий храм» (гекатомпедон).
Та зрештою халкидянам та їхнім союзникам вдалося виснажити еретрійців у дрібних сутичках, зруйнувати їхні опорні пункти на Андросі і на самій Лелантській рівнині і врешті решт завдати рішучого удару на їхній же території. Зазнавши загальної поразки, Еретрія втратила свої володіння у Беотії і на Кікладах, найродючіші землі на Евбеї і поступилася лідерством в Егеїді своєму союзнику Мілету. Щоправда, на відміну від переможців-халкідян еретрійці продовжували активну колонізаційну політику, зосередившись насамперед на фракійському узбережжі.
Тиранія Діагора і встановлення демократії
З часом місто оговталося від поразки. В середині VI сторіччя до нашої ери в Еретрії відновлюється масштабне будівництво. Мешканці, зокрема, зводять навколо місто нові, міцніші мури. Проте водночас загострилися внутрішні протиріччя і загострилася боротьба між різними угрупованнями аристократії, зокрема між старою родовою знаттю та сім'ями, пов'язаними насамперед з торгівлею та мореплавством, — можливо їх, за мілетським зразком, іменували . Цим суперництвом скористався Діагор, який у 538 році до нашої ери встановив в Еретрії тиранію. Діагор товаришував, а можливо й був побратимом спартанського царя Клеомена і це значною мірою зміцнювало його владу.
Діагор «скасував» стан гіппеїв та позбавив еретрійських аристократів усіх їхніх старовинних привілеїв — айнавти при цьому зберегли свої власність та вплив. Був ліквідований давній поділ громадян за племенами — філами, а натомість запроваджений новий — за місцем проживання. Нові територіальні об'єднання зберегли назву філ, але їх було вже не чотири, а шість (чи навіть вісім), і належали до них люди, котрі походили з різних куточків Південної Евбеї. Тиран намагався сприяти розвитку торгівлі і відновленню морської могутності Еретрії. Зрештою, він звів новий храм Аполлона Дафнефора — у формі класичного периптера і з фронтоном, скульптури якого зображували бій Тесея з амазонками.
Але якими б не були наміри Діагора, усі ці заходи лише підточували його владу. Чим заможнішими і впевненішими у своїх силах ставали еретрійці, тим меншої була їхня зацікавленість у існуванні тиранії. Режим ставав все обтяжливішим не лише для айнавтів (становище яких за тиранії зрештою лише зміцнилося — показово, що єдиний напис, в якому вони згадані, датований саме цим часом), а й для демосу. Зрештою у 509 році до нашої ери громадяни повстали і вигнали Діагора з міста. Всю владу в Еретрії перебрали на себе народні збори. В пригоді став і новий територіальний поділ громади (можливо, що й запровадили його насправді самі демагоги, а не Діагор). Від кожної філи тепер обирали по одному посадовцю — так званому . Епіменівонти готували рішення для міської ради, а рада ставила їх на голосування на народних зборах.
Чимало питань взагалі не виносили на загальний розгляд, а вирішували на рівні найнижчої ланки самоврядування — дема. У кожному демі час від часу відбувалися загальні збори громадян, які до нього належали, — . Вони ухвалювали постанови щодо поточного життя дема та обирали власних посадовців — .
Позбавлений влади тиран не втрачав надії повернутися. По допомогу він вирушив до Спарти. Але еретрійські демагоги виявилися спритнішими — їхнє посольство дісталося Лакедемона першим. І здобули підтримку впливового Аристотеля, син Хілона. Діагор, зрештою, доїхав лише до Коринфа і там або був убитий найманими вбивцями, або ж сам наклав на себе руки, зрозумівши, що справу програно.
Еретрійська талассократія
Діодор Сицилійський взагалі називає п'ятнадцятиліття на межі VI та V сторіч до нашої ери добою еретрійської талассократії (тобто морського владарювання). Вплив Еретрії поширювався не лише на Евбею, але й на сусідню Аттику — де в цей час був встановлений дружній до неї демократичний режим Клісфена, Андрос, Парос, а можливо, й інші Кікладські острови. За еретрійською підтримкою стався також демократичний переворот на Наксосі. Влада наксоських олігархів — так званих пахеїв («товстунів») — насправді не була міцною — навіть їхнє красномовне прізвисько натякає на непопулярність серед співгромадян. Тож досить було еретрійському флоту з'явитися біля наксоських берегів, як місцевий демос повстав і вигнав пахеїв з острова.
Під час Іонійського повстання (500 — 494 рр. до н. е.) еретрійці підтримали мілетян та їхніх союзників. Але надана допомога була незначною і більшу частину експедиційного корпусу складали їхні спільники — афіняни. До того ж після перших же важких поразок вояки були відкликані додому. Тим не менше Дарій I вирішив покарати Еретрію. У 490 році до нашої ери він спрямував до Евбеї щонайменше з трьохсот трієр під командуванням Датіса та Артаферна. Після тижневої облоги — завдяки зраді двох місцевих аристократів — перси здобули та зруйнували місто. Усіх його мешканців, які не полягли в бою, вивезли на схід і поселили в на північ від Суз. Саму ж Еретрію зрівняли з землею — хоча деякі дослідники вважають, що джерела можєуть і перебільшувати масштаби руйнувань.
В затінку Афін
Після перемоги афінян над персами біля Марафону Еретрію почали відновлювати і відбудовувати. Мешканці міста брали активну участь в боротьбі з новою перською навалою у 480 році до нашої ери. 600 еретрійських гоплітів билися з ворогом під час битви під Платеями. Місто приєдналося до Делоського союзу. За допомогу відновленні довелося платити високу ціну — Еретрія поступилася на користь Афін Оропом і фактично визнала афінську зверхність. Але загалом середина V сторіччя до нашої ери стала для міста часом господарського розвитку і нового культурного злету. Були зведені нові міські мури і брами, в Еретрії з'явився свій театр. В історії залишилися імена відомих еретрійців цієї доби — зокрема трагика та скульптора . На жаль, ім'я найвідомішого вазописця Еретрії залишилося невідомим.
Джерела називають три групи еретрійців, що існували за цієї доби — вже згаданих ейнавтів, а також і . Останніх вважають селянами, виводячи назву від слова «мелайна», одного з епітатів богині Деметри. Слово макести відтак могли позначати міський демос, або ж нащадків гіппеїв. Втім, згадки про соціальні конфлікти всередині еретрійської громади в V сторіччі до нас не дійшли. Невдоволення, якщо воно й було, спрямовувалося назовні — проти афінського панування. Спочатку ініціативу виявляли окремі посадовці — такі, скажімо, як наварх , який намагався виступити посередником в налагодження зв'язків між перським царем і спартанським командувачем Павсанієм, був викритий і втік до Місії, де заснував власну князівську династію. Але згодом протиафінські настрої охопили ширше коло громадян. В 446 році до нашої ери проти сусідської гегемонії спалахнуло справжнє повстання, придушене самим Періклом. З початком Пелопонеської війни еретрійці певний час залишалися вірними союзницьким обов'язкам, але в 424 році до нашої ери таки спробували вийти зі складу Афінської архе. Це повстання афіняни також придушили. Проте тепер еретрійці були налаштовані на таємне співробітництво зі Спартою. І саме за їхньою допомогою у 414 році до нашої ери спартанці завдали рішучої поразки Афінам в . Еретрія стала союзником Спарти, а її наварх був серед переможців афінського флоту на Егоспотамах — за що його ім'я було увічнено на монументі, встановленому в Дельфах. Як трофей місто отримало колись відібраний у нього афінянами Ороп. А евбейські міста були вперше об'єднані в союз — який, щоправда, проіснував недовго.
Спартанська гегемонія, втім, еретрійців теж не влаштовувала. Невдовзі вони примирилися з Афінами, і навіть уклали з ними у 394 році до нашої ери «сторічний мир». В 377 році до нашої ери Еретрія увійшла до нового Афінського союзу — і швидко поплатилася за це черговою втратою Оропа (у 371 році до н. е.). Наступним союзником міста стали Фіви — за їхньою допомогою у 366 році до нашої ери Ороп Еретрія повернула.
«Молодші» тирани і відновлення демократії
Навіть такі непевні зовнішні успіхи швидко загубилися на тлі внутрішніх конфліктів, вир яких затягнув Еретрію в середині IV сторіччя до нашої ери. Боротьба між заможною верхівкою і простолюдом, сприяла численним державним переворотам. Спочатку в місті була встановлена тиранія , який спирався на фіванську підтримку. Але фіванці змусили його поступитися Оропом на їхню користь — і від популярності тирана не залишилося й сліду. Цим одразу ж скористалися афіняни, що повернули Еретрію під свій вплив. Невдовзі за їхньої мовчазної згоди тираном став , а за три роки його змінив .
Боротьбу проти тирана очолив , якому вдалося укласти союз з фокідським ватажком Фаліком і отримати від нього загін найманих вояків. Плутарх звернувся за допомогою до Афін. Але у 348 році до н. е. під час вирішальної битви під несподівано перейшов на бік супротивника — запідозривши афінського полководця Фокіона в намірах анексувати Евбею. Фокіон переміг, проте не став позбавляти Еретрію незалежності і обмежився розміщенням у місті постійної афінської залоги. У 341 році до нашої ери, скориставшись наступом македонян і за їхньої підтримки Клітарху вдалося відвоювати Еретрію і прибрати владу до своїх рук. Афіняни називали нового господаря міста тираном, проте швидше за все йшлося про встановлення режиму поміркованої олігархії, адже навіть вони змушені були визнавати, що Клітарх ділив свою владу зі спільниками — такими ж прихильниками Македонії, як і він сам.
Лише в 341 році до нашої ери в Еретрії була відновлена демократія. Народні збори навіть ухвалили особливий закон проти тиранії та олігархії, текст якого дійшов до наших днів. Одночасно були засновані музичні змагання на честь Артеміди, яку тепер вважали покровителькою міста.
Утвердження македонської гегемонії
Еретрійці приєдналася до антимакедонської коаліції, і її вояки брали участь в битві під Херонеєю. Але поразка не лише змусила їх визнати гегемонію Філіпа II, а й вкотре поступитися Оропом афінянам — вочевидь македонський цар намагався таким чином «підсолодити пігулку поразки» своїм головним опонентам. Водночас, Еретрія не приєдналася до повстання проти Александра Великого і була винагороджена ним поверненням Оропа. Проте місто змушене було за це змиритися з македонською владою і нав'язаною завойовниками олігархією.
У боротьбі діадохів, що почалася після смерті Александра, Еретрія стала на бік Полісперхона, який дозволив відновити у місті демократичний устрій (318 році до нашої ери). Це дало поштовх господарському і культурному розвитку міста. Відновилося масштабне будівництво, під керівництвом інженера розпочалися іригаційні роботи в сільській окрузі, будівля театру набула завершеної форми. Поруч з нею було зведене святилище Діоніса, культ якого набув в цей час особливої популярності. ще далі був зведений так званий «верхній» гімнасій.
Полісперхон, щоправда, невдовзі поступився Кассандру, який перетворив Еретрію на свою резиденцію. Новий володар поводив себе як східний деспот. З одного боку — прагнув слави мецената, зокрема підтримував художника , автора відомої картини, що зображувала битву Александра з Дарієм III під Іссом. З іншого — намагався нав'язати грецьким містам олігархічний устрій.
Не дивно, що прихильники демократії сподівалися на його конкурентів, насамперед на Антигона Одноокого та його сина Деметрія. В 304 році до нашої ери Деметрію вдалося відбити Еретрію, і він урочисто відновив у місті демократію. Вдячні еретрійці вшановували «визволителя» і влаштовували свята на честь Деметри — богині-тезки «волелюбного» володаря. Але невдовзі Кассандру вдалося взяти гору і в 301 році до нашої ери в місті знову утвердилася олігархія.
Доба Менедема
Боротьбу проти олігархічного режиму очолив філософ і громадський діяч Менедем. Йому вдалося встановити близькі стосунки з Деметрієм, який не збирався припиняти боротьбу. Смерть Кассандра і утвердження Деметрія на македонському престолі зрештою допомогли Еретрії здобути мир і стабільність. У 286 році до нашої ери Еретрія приєдналася до Беотійського союзу, проте цей альянс виявився нетривалим.
Менедем і надалі співпрацював з Деметрієм, очолював його посольства до Лісімаха та Птолемея, а син македонського царя Антигон Гонат навіть називав себе учнем філософа. Менедем, у свою чергу, наполіг на вшануванні ертрійцями Антигона як рятівника Греції від навали кельтів. А стали мало не головним міським святом.
Становище змінилося після того, як Антигон здобув остаточну перемогу над своїм конкурентом в боротьбі за мекадонський престол — Пірром і почав прибирати Елладу до власних рук. У 268 році до нашої ери македонські війська підступили й до Еретрії. Менедем, якого співгромадяни небезпідставно звинувачували у симпатіях до Антигона, змушений був залишити місто і з протилежного берега Евбейської протоки у розпачі спостерігав за тим, як загарбники беруть його штурмом. Згодом філософ вирушив до македонської столиці Пелли, але усі його спроби переконати Антигона повернути його батьківщині незалежність і демократичний устрій були безуспішними, і зрештою Менедем наклав на себе руки.
Лише після смерті колишнього вчителя македонський цар пішов на поступки, і в 255 році до нашої ери повернув Еретрії часткову автономію. Однак через чотири роки повстання проти Антигона підняв його намісник на Евбеї — небіж . Еретрія визнала його владу — і була покарана. В 245 році до нашої ери вірні Антигону війська здобули місто. Еретрія знову втратила самоврядування, а в акрополі була розквартирована македонська залога.
Під римською владою
Під час Першої Македонської війни Еретрію взяли в облогу війська пергамців і римлян під командуванням Луція Фламініна. Для обстрілу міста вони використовували не лише катапульти, привезені із собою, а й збудовані на місці — деревину для них рубали у сусідніх лісах. Еретрійці не мали великого бажання чинити спротив, але остерігалися македонської залоги. Коли ж наважилися звернутися за «милістю і захистом» до пергамського царя було вже запізно — Фламінін вже віддав наказ про штурм. Римляни не лише здобули, а й розграбували місто. Великої кількості грошей, щоправда не знайшли, натомість вивезли як трофеї чимало картин, скульптур та декоративних виробів, яких на їхній подив в Еретрії виявилося напрочуд багато.
Пергам розраховував приєднати Еретрію до своїх володінь, але Тит Фламінін, брат Луція, наполіг на відновленні в 194 році до нашої ери напівсамостійного (а насправді залежного від Риму) із столицею у Халкіді. Втім римський вплив спочатку був доволі непевним. Вже в 192 році до нашої ери еретрійці відкрили ворота іншому супротивнику Риму — Антіоху III. Сирійська війна, щоправда, швидко завершилася і Еретрії навіть вдалося уникнути репресій — завдяки заступництву того ж Фламініна.
Після звільнення від македонської влади в історії міста настала нова доба піднесення. У 70-х роках II сторіччя до нашої ери в Еретрії почали карбувати навіть монети «нового стилю» — подібно до Халкіди й Афін. Водночас, як свідчать джерела, чимало еретрійців ув'язли у боргах. Втім, навчена гірким досвідом, Еретрія зробила вірну ставку під час чергового раунду римської експансії і відмовилися приєднатися до македонців і ахейців під час їхньої війни з Римом у 146 році до нашої ери. І якщо переможений Коринф був Луцієм Муммієм зруйнований, а Халкіда покарана, Еретрія не лише зміцнила своє становище, але й вчергове отримала під свій контроль Ороп.
Місто залишалося автономним, хоча й визнавало зверхність римського намісника Македонії. Завдяки цьому заможна еретрійська верхівка змогла примножити свої багатства і перетворитися у справжню плутократію — хай і ціною відмови від будь-яких політичних амбіцій. Саме в цей час в місті набувають поширення східні культи і зводиться храм Ізиди — що може свідчити про розквіт торгівлі з Єгиптом та Сирією.
Занепад і згасання
Край добі процвітання Еретрії під римською владою поклали . Місто всупереч своїй вже традиційній обережній політиці, стало на бік понтійського царя. Розплата не забарилася. Вже в 86 році до нашої ери римляни здобули місто штурмом і спалили його. З часом життя в Еретрії відновилося. Але місто перебувало в глибокому занепаді. В 42 році до нашої ери Марк Антоній взагалі підпорядкував його Афінам. В 27 році до нашої ери Еретрія стала частиною римської провінції Ахайя.
В 21 році до нашої ери Август урочисто повернув місто права самоврядування. В Еретрії був збудований — храм, в якому вшановували геній імператора. Відновили і реконструювали театр та гімнасій. Звели навіть новий ремісничий квартал, мешканці якого опановували раніше невідомі еретрійцям ремесла. Але місто значно скоротилося у розмірах, життя зосередилося біля акрополя, а на місці колись галасливих площ тепер ховали небіжчиків. Пам'ятник імператору Каракаллі свідчить, що за його правління Еретрія ще існувала як місто, проте мешканці поступово перебиралися до сусіднього .
У 365 році Еретрія, точніше її залишки, були зруйновані землетрусом, проте громадяни в місті жили й надалі. Себастіон був зруйнований лише в V сторіччі — імовірно місцевими християнами. Збереглися й поховання, датовані VI століттям. Але після землетрусу 511 року життя і Еретрії завмерло остаточно.
Відродження і повернення давнього імені
Багато сторіч територія міста залишалася незаселеною і заболоченою. Лише після проголошення незалежності Греції від османської влади та приєднання у 1833 році Евбеї до грецької держави, землі колишньої Еретрії були віддані для облаштовування біженців із знищеного турками поселення на острові Псара. Нове селище було засноване у 1834 році і отримало назву .
План розбудови нового міста склад видатний німецький дослідник, архітектор і містобудівник , який до того склав генеральний план Афін як столиці новітньої Греції. Але вибір місця виявився не надто вдалим, місцевий клімат був нездоровим, поселенцям постійно загрожувала малярія — тож і життя в Нео-Псарі довгий час ледь жевріло. Інтерес до неї трохи підживили хіба що археологічні розкопки, які почалися на місці Еретрії у 1890 році.
Населення Нео-Псари значно зросло після грецько-турецької війни 1919—1922 років і укладання угоди про обмін населенням між двома державами. Чимало малоазійських біженців осіло саме на Евбеї. Проте місцеві болота були остаточно осушені лише у 40-х роках XX сторіччя. В 1956 році було відкрите регулярне сполучення між Нео-Псарою і Оропом. Після цього острів перетворюватися на улюблене місце відпочинку для афінян, а згодом — і для іноземних туристів.
В 1960 році Нео-Псарі вирішили повернути назву античного міста і перейменували на Еретрію.
Населення
Рік | Місто | Муніципалітет |
---|---|---|
1981 | 3,711 | - |
1991 | 3,022 | 4,987 |
2001 | 3,156 | 5,969 |
Примітки
- Δείτε τη Διοικητική Διαίρεση. Міністерство внутрішніх справ, децентралізації та електронного управління Греції (гр.) . www.ypes.gr. Процитовано 9 вересня 2009.
- Eretria: site and museum. [tr.by]: David Hardy. Athens: Greek Ministry of Culture, Archaeological Receipts Fund, 1995, с.15-16
- Archaic Eretria: A Political and Social History from the Earliest Times to 490 BC. Book by Keith G. Walker; Routledge, 2003, с.116
- Мустафін О. Влада майдану. Хто і навіщо винайшов демократію. — К., 2016. — С. 45-46.
- Мустафін О. Влада майдану. Хто і навіщо винайшов демократію. К., 2016, с.49-52
- Eretria: site and museum. [tr.by]: David Hardy. Athens: Greek Ministry of Culture, Archaeological Receipts Fund, 1995, с.17
- Berve H. Die Tyrannis bei den Griechen. München, 1967. Bd. I. c.302
- Лівій, XXXII 16, 10
- Лівій, XXXII 16, 16-17
- Eretria: site and museum. [tr.by]: David Hardy. Athens: Greek Ministry of Culture, Archaeological Receipts Fund, 1995, с.22
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Еретрія |
- Archaic Eretria: A Political and Social History from the Earliest Times to 490 BC. Book by Keith G. Walker; Routledge, 2003.
- Мустафін О. Влада майдану. Хто і навіщо винайшов демократію. К., 2016.
- Міністерство культури Греції [ 23 серпня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eretriya grec Eretria grecke mistechko yake administrativno nalezhit do nomu Evbeya u davninu nezalezhne misto derzhava Roztashovane na uzberezhzhi protoki sho viddilyaye Evbeyu vid Beotiyi Eretriya EretriaEretriyaKoordinati 38 24 pn sh 23 48 sh d 38 400 pn sh 23 800 sh d 38 400 23 800KrayinaGreciyaDecentr administraciyaAdministraciya Fessaliyi i Kontinentalnoyi GreciyiPeriferiyaCentralna GreciyaPerif odinicyaEvbeyaKolishni admin odinici RegionCentralna Greciya NomEvbeyaRoztashuvannya na mapi nomuVisota nad r m 8 m Naselennya 2001 Usogo 5969Chasovij poyas EET EEST UTC 2 3 Poshtovij kod 340 08Telefonnij kod i 22290Avto XANe plutati z Eritreya Istoriya Misto grebciv Suchasna Eretriya i akropol davnogo mista Pershe poselennya yake mozhna vvazhati poperednikom Eretriyi viniklo priblizno u posered rodyuchoyu dolini poruch iz ninishnim mistom Zgodom shopravda poselencyam dovelosya perebratisya na pagorb de v podalshomu znahodivsya miskij akropol Za mikenskih chasiv poselennya bulo vzhe dovoli znachnim Zgaduyetsya Eretriya i v Iliadi Zazvichaj yiyi nazva vivoditsya z grec ἐreths grebec sho svidchit pro te sho prinajmni z gomerivskih chasiv meshkanci mista zajmalisya moreplavstvom Bilya 825 roku do n e vnaslidok velikoyi pozhezhi eretrijci zmusheni buli zalishiti svoyi domivki i perenesti misto trohi blizhche do vihodu z Mozhlivo poselennya zrostalo j za rahunok pereselenciv iz susidnogo rozmiri yakogo v cej chas za arheologichnimi danimi zmenshuvalisya Dovgij chas odnak Eretriya ne mala organizovanoyi miskoyi strukturi i shvidshe nagaduvala sukupnist okremih poselen iz vlasnimi nekropolyami mizh yakimi zalishalisya porozhni dilyanki teritoriyi Fundament geroona znajdenij pid budivleyu klasichnogo chasuKeramichna figurka vershnika Arheologichnij muzej Eretriyi Pro carsku vladu v Eretriyi pismovih povidomlen ne zalishilosya sho mozhe svidchiti pro yiyi duzhe rannye skasuvannya Arheologichnim pidtverdzhennyam togo sho kolis mistom keruvali cari mozhna vvazhati znajdenij u zahidnij chastini Ereteriyi geroon pohovannya yakoyis vazhlivoyi osobi otochene kilkoma pohovannyami jogo blizhchih rodichiv i okreslene trikutnikom iz kam yanih plit Z chasom ce pohovannya peretvorilosya na zagalnomiske svyatilishe Z pochatku VIII stolittya do n e carskoyi vladi v Ereteriyi vzhe ne bulo Kolis vidokremleni poselennya postupovo zlilisya mizh soboyu Rodovi eliti okremih gromad pereplelisya mizh soboyu i zreshtoyu peretvorilisya na misku aristokratiyu tak zvanih vershnikiv grec ἱppeys Same gippeyi zoseredili v svoyih rukah vladu nad Eretriyeyu Strabon stverdzhuye sho eretrijske vijsko narahovuvalo 300 kinnotnikiv i 60 kolisnic sporyaditi yaki v todishnih umovah bulo pid silu lishe predstavnikam rodovoyi znati Fundamenti svyatilisha Apollona rannoyi arhayichnoyi dobi Religijnim centrom ob yednanoyi gromadi stalo svyatilishe Apollona Lavronosnogo Dafnefora sho znahodilosya priblizno u centri miskoyi teritoriyi Pershij hram zbudovanij v comu misci blizko 750 roku do n e mav zakruglenu apsidnu formu pritamannu svyatilisham rannoyi arhayichnoyi dobi Znajdeni na jogo misci ulamki posudu svidchat pro praktiku spilnih ucht religijnih ceremonij sho ob yednuvali usih gromadyan polisu Poruch bulo zbudovane inshe svyatilishe v ceremoniyah yaki vidbuvalisya u nomu uchast brali j zhinki Sribnij obol karbovanij v Eretriyi Misto shvidko rozroslosya i dosyaglo spravzhnogo rozkvitu Zruchne roztashuvannya na perehresti morskih shlyahiv sho z yednuvali Balkansku Greciyu z ostrovami i Anatoliyeyu rodyucha zemlya Evbeyi blizkist do pokladiv midi i zaliza shvidko peretvorili Eretriyu na odnu z providnih derzhav togochasnoyi Elladi Do svoyih evbejskih volodin vona dodala ostrovi Andros Keya i zemli u Beotiyi zokrema Misto odnim z pershih pochalo karbuvati vlasnu monetu zaprovadilo na svoyij teritoriyi yedinu sistemu mir tak zvani Borotba za pershist Model korablya znajdena sered inshih keramichnih dribnichok pid chas rozkopok Arheologichnij muzej EretriyiBudivnictvo hramu model z Arheologichnogo muzeyu Eretriyi Eretriya odniyeyu z pershih v Greciyi pochala stvoryuvati vlasni koloniyi Najdavnishimi z nih mozhna Pitekusi v Italiyi sho buli vivedeni spilno z halkidyanami priblizno u drugij chverti VIII stolittya do n e Imovirno eretrijci brali uchast i v zasnuvanni Posejdoniyi Al Mini u Siriyi Okremo vid halkidyan bula zasnovana koloniya na Kerkiri odnak zvidti pereselenciv u 730 r do n e vitisnili korinfyani Prijmati dodomu kolonistiv metropoliya vidmovilasya tomu voni rozselilisya v Oriku i v Illiriyi ta Metoni u Halkidici U tomu zh roci eretrijci zasnuvali Odnak ce prizvelo do konfliktu z davnim partnerom Halkidoyu Zalishiki tak zvanoyi Zahidnoyi brami arhayichnoyi dobi U Lelantskij vijni Eretriyi dovelosya voyuvati i z Halkidoyu i z Korinfom odnochasno I hocha samu Eretriyu pidtrimali yiyi vlasni koloniyi Milet Megari Egina i Argos hid vijni zagalom skladavsya ne na yiyi korist Priblizno u 680 r do n e eretrijci zmusheni buli zbuduvati navkolo mista potuzhni muri prinagidno vregulyuvavshi ruh richki sho postijno zagrozhuvala zhitlam mistyan nespodivanimi povenyami Odnochasno na misci pershogo svyatilisha Apollona Lavronosnogo zveli tak zvanij sto krokovij hram gekatompedon Obladunki voyaka iz zobrazhennyam Meduzi Gorgoni fragment skulpturi z frontonu hramu Apollona Dafnefora Arheologichnij muzej Eretriyi Ta zreshtoyu halkidyanam ta yihnim soyuznikam vdalosya visnazhiti eretrijciv u dribnih sutichkah zrujnuvati yihni oporni punkti na Androsi i na samij Lelantskij rivnini i vreshti resht zavdati rishuchogo udaru na yihnij zhe teritoriyi Zaznavshi zagalnoyi porazki Eretriya vtratila svoyi volodinnya u Beotiyi i na Kikladah najrodyuchishi zemli na Evbeyi i postupilasya liderstvom v Egeyidi svoyemu soyuzniku Miletu Shopravda na vidminu vid peremozhciv halkidyan eretrijci prodovzhuvali aktivnu kolonizacijnu politiku zoseredivshis nasampered na frakijskomu uzberezhzhi Tiraniya Diagora i vstanovlennya demokratiyi Z chasom misto ogovtalosya vid porazki V seredini VI storichchya do nashoyi eri v Eretriyi vidnovlyuyetsya masshtabne budivnictvo Meshkanci zokrema zvodyat navkolo misto novi micnishi muri Prote vodnochas zagostrilisya vnutrishni protirichchya i zagostrilasya borotba mizh riznimi ugrupovannyami aristokratiyi zokrema mizh staroyu rodovoyu znattyu ta sim yami pov yazanimi nasampered z torgivleyu ta moreplavstvom mozhlivo yih za miletskim zrazkom imenuvali Cim supernictvom skoristavsya Diagor yakij u 538 roci do nashoyi eri vstanoviv v Eretriyi tiraniyu Diagor tovarishuvav a mozhlivo j buv pobratimom spartanskogo carya Kleomena i ce znachnoyu miroyu zmicnyuvalo jogo vladu Zalishki hramu Apollona piznoyi arhayichnoyi dobi Diagor skasuvav stan gippeyiv ta pozbaviv eretrijskih aristokrativ usih yihnih starovinnih privileyiv ajnavti pri comu zberegli svoyi vlasnist ta vpliv Buv likvidovanij davnij podil gromadyan za plemenami filami a natomist zaprovadzhenij novij za miscem prozhivannya Novi teritorialni ob yednannya zberegli nazvu fil ale yih bulo vzhe ne chotiri a shist chi navit visim i nalezhali do nih lyudi kotri pohodili z riznih kutochkiv Pivdennoyi Evbeyi Tiran namagavsya spriyati rozvitku torgivli i vidnovlennyu morskoyi mogutnosti Eretriyi Zreshtoyu vin zviv novij hram Apollona Dafnefora u formi klasichnogo periptera i z frontonom skulpturi yakogo zobrazhuvali bij Teseya z amazonkami Tolos na eretrijskij agoriEretriya naprikinci VI st do n e Ale yakimi b ne buli namiri Diagora usi ci zahodi lishe pidtochuvali jogo vladu Chim zamozhnishimi i vpevnenishimi u svoyih silah stavali eretrijci tim menshoyi bula yihnya zacikavlenist u isnuvanni tiraniyi Rezhim stavav vse obtyazhlivishim ne lishe dlya ajnavtiv stanovishe yakih za tiraniyi zreshtoyu lishe zmicnilosya pokazovo sho yedinij napis v yakomu voni zgadani datovanij same cim chasom a j dlya demosu Zreshtoyu u 509 roci do nashoyi eri gromadyani povstali i vignali Diagora z mista Vsyu vladu v Eretriyi perebrali na sebe narodni zbori V prigodi stav i novij teritorialnij podil gromadi mozhlivo sho j zaprovadili jogo naspravdi sami demagogi a ne Diagor Vid kozhnoyi fili teper obirali po odnomu posadovcyu tak zvanomu Epimenivonti gotuvali rishennya dlya miskoyi radi a rada stavila yih na golosuvannya na narodnih zborah Chimalo pitan vzagali ne vinosili na zagalnij rozglyad a virishuvali na rivni najnizhchoyi lanki samovryaduvannya dema U kozhnomu demi chas vid chasu vidbuvalisya zagalni zbori gromadyan yaki do nogo nalezhali Voni uhvalyuvali postanovi shodo potochnogo zhittya dema ta obirali vlasnih posadovciv Pozbavlenij vladi tiran ne vtrachav nadiyi povernutisya Po dopomogu vin virushiv do Sparti Ale eretrijski demagogi viyavilisya spritnishimi yihnye posolstvo distalosya Lakedemona pershim I zdobuli pidtrimku vplivovogo Aristotelya sin Hilona Diagor zreshtoyu doyihav lishe do Korinfa i tam abo buv ubitij najmanimi vbivcyami abo zh sam naklav na sebe ruki zrozumivshi sho spravu prograno Eretrijska talassokratiya Figurnij aribal z Eretriyi 510 500 rr do n e Luvr Diodor Sicilijskij vzagali nazivaye p yatnadcyatilittya na mezhi VI ta V storich do nashoyi eri doboyu eretrijskoyi talassokratiyi tobto morskogo vladaryuvannya Vpliv Eretriyi poshiryuvavsya ne lishe na Evbeyu ale j na susidnyu Attiku de v cej chas buv vstanovlenij druzhnij do neyi demokratichnij rezhim Klisfena Andros Paros a mozhlivo j inshi Kikladski ostrovi Za eretrijskoyu pidtrimkoyu stavsya takozh demokratichnij perevorot na Naksosi Vlada naksoskih oligarhiv tak zvanih paheyiv tovstuniv naspravdi ne bula micnoyu navit yihnye krasnomovne prizvisko natyakaye na nepopulyarnist sered spivgromadyan Tozh dosit bulo eretrijskomu flotu z yavitisya bilya naksoskih beregiv yak miscevij demos povstav i vignav paheyiv z ostrova Gektor na kolisnici attichnij chornofigurnij lekif znajdenij v Eretriyi 490 r do n e Luvr Pid chas Ionijskogo povstannya 500 494 rr do n e eretrijci pidtrimali miletyan ta yihnih soyuznikiv Ale nadana dopomoga bula neznachnoyu i bilshu chastinu ekspedicijnogo korpusu skladali yihni spilniki afinyani Do togo zh pislya pershih zhe vazhkih porazok voyaki buli vidklikani dodomu Tim ne menshe Darij I virishiv pokarati Eretriyu U 490 roci do nashoyi eri vin spryamuvav do Evbeyi shonajmenshe z trohsot triyer pid komanduvannyam Datisa ta Artaferna Pislya tizhnevoyi oblogi zavdyaki zradi dvoh miscevih aristokrativ persi zdobuli ta zrujnuvali misto Usih jogo meshkanciv yaki ne polyagli v boyu vivezli na shid i poselili v na pivnich vid Suz Samu zh Eretriyu zrivnyali z zemleyu hocha deyaki doslidniki vvazhayut sho dzherela mozhyeut i perebilshuvati masshtabi rujnuvan V zatinku Afin Pislya peremogi afinyan nad persami bilya Marafonu Eretriyu pochali vidnovlyuvati i vidbudovuvati Meshkanci mista brali aktivnu uchast v borotbi z novoyu perskoyu navaloyu u 480 roci do nashoyi eri 600 eretrijskih goplitiv bilisya z vorogom pid chas bitvi pid Plateyami Misto priyednalosya do Deloskogo soyuzu Za dopomogu vidnovlenni dovelosya platiti visoku cinu Eretriya postupilasya na korist Afin Oropom i faktichno viznala afinsku zverhnist Ale zagalom seredina V storichchya do nashoyi eri stala dlya mista chasom gospodarskogo rozvitku i novogo kulturnogo zletu Buli zvedeni novi miski muri i brami v Eretriyi z yavivsya svij teatr V istoriyi zalishilisya imena vidomih eretrijciv ciyeyi dobi zokrema tragika ta skulptora Na zhal im ya najvidomishogo vazopiscya Eretriyi zalishilosya nevidomim Paris pered Apollonom Vazopisec Eretriyi Dzherela nazivayut tri grupi eretrijciv sho isnuvali za ciyeyi dobi vzhe zgadanih ejnavtiv a takozh i Ostannih vvazhayut selyanami vivodyachi nazvu vid slova melajna odnogo z epitativ bogini Demetri Slovo makesti vidtak mogli poznachati miskij demos abo zh nashadkiv gippeyiv Vtim zgadki pro socialni konflikti vseredini eretrijskoyi gromadi v V storichchi do nas ne dijshli Nevdovolennya yaksho vono j bulo spryamovuvalosya nazovni proti afinskogo panuvannya Spochatku iniciativu viyavlyali okremi posadovci taki skazhimo yak navarh yakij namagavsya vistupiti poserednikom v nalagodzhennya zv yazkiv mizh perskim carem i spartanskim komanduvachem Pavsaniyem buv vikritij i vtik do Misiyi de zasnuvav vlasnu knyazivsku dinastiyu Ale zgodom protiafinski nastroyi ohopili shirshe kolo gromadyan V 446 roci do nashoyi eri proti susidskoyi gegemoniyi spalahnulo spravzhnye povstannya pridushene samim Periklom Z pochatkom Peloponeskoyi vijni eretrijci pevnij chas zalishalisya virnimi soyuznickim obov yazkam ale v 424 roci do nashoyi eri taki sprobuvali vijti zi skladu Afinskoyi arhe Ce povstannya afinyani takozh pridushili Prote teper eretrijci buli nalashtovani na tayemne spivrobitnictvo zi Spartoyu I same za yihnoyu dopomogoyu u 414 roci do nashoyi eri spartanci zavdali rishuchoyi porazki Afinam v Eretriya stala soyuznikom Sparti a yiyi navarh buv sered peremozhciv afinskogo flotu na Egospotamah za sho jogo im ya bulo uvichneno na monumenti vstanovlenomu v Delfah Yak trofej misto otrimalo kolis vidibranij u nogo afinyanami Orop A evbejski mista buli vpershe ob yednani v soyuz yakij shopravda proisnuvav nedovgo Spartanska gegemoniya vtim eretrijciv tezh ne vlashtovuvala Nevdovzi voni primirilisya z Afinami i navit uklali z nimi u 394 roci do nashoyi eri storichnij mir V 377 roci do nashoyi eri Eretriya uvijshla do novogo Afinskogo soyuzu i shvidko poplatilasya za ce chergovoyu vtratoyu Oropa u 371 roci do n e Nastupnim soyuznikom mista stali Fivi za yihnoyu dopomogoyu u 366 roci do nashoyi eri Orop Eretriya povernula Molodshi tirani i vidnovlennya demokratiyi Navit taki nepevni zovnishni uspihi shvidko zagubilisya na tli vnutrishnih konfliktiv vir yakih zatyagnuv Eretriyu v seredini IV storichchya do nashoyi eri Borotba mizh zamozhnoyu verhivkoyu i prostolyudom spriyala chislennim derzhavnim perevorotam Spochatku v misti bula vstanovlena tiraniya yakij spiravsya na fivansku pidtrimku Ale fivanci zmusili jogo postupitisya Oropom na yihnyu korist i vid populyarnosti tirana ne zalishilosya j slidu Cim odrazu zh skoristalisya afinyani sho povernuli Eretriyu pid svij vpliv Nevdovzi za yihnoyi movchaznoyi zgodi tiranom stav a za tri roki jogo zminiv Keramichna golova Gorgoni Arheologichnij muzej Eretriyi Borotbu proti tirana ocholiv yakomu vdalosya uklasti soyuz z fokidskim vatazhkom Falikom i otrimati vid nogo zagin najmanih voyakiv Plutarh zvernuvsya za dopomogoyu do Afin Ale u 348 roci do n e pid chas virishalnoyi bitvi pid nespodivano perejshov na bik suprotivnika zapidozrivshi afinskogo polkovodcya Fokiona v namirah aneksuvati Evbeyu Fokion peremig prote ne stav pozbavlyati Eretriyu nezalezhnosti i obmezhivsya rozmishennyam u misti postijnoyi afinskoyi zalogi U 341 roci do nashoyi eri skoristavshis nastupom makedonyan i za yihnoyi pidtrimki Klitarhu vdalosya vidvoyuvati Eretriyu i pribrati vladu do svoyih ruk Afinyani nazivali novogo gospodarya mista tiranom prote shvidshe za vse jshlosya pro vstanovlennya rezhimu pomirkovanoyi oligarhiyi adzhe navit voni zmusheni buli viznavati sho Klitarh diliv svoyu vladu zi spilnikami takimi zh prihilnikami Makedoniyi yak i vin sam Lishe v 341 roci do nashoyi eri v Eretriyi bula vidnovlena demokratiya Narodni zbori navit uhvalili osoblivij zakon proti tiraniyi ta oligarhiyi tekst yakogo dijshov do nashih dniv Odnochasno buli zasnovani muzichni zmagannya na chest Artemidi yaku teper vvazhali pokrovitelkoyu mista Utverdzhennya makedonskoyi gegemoniyi Eretrijci priyednalasya do antimakedonskoyi koaliciyi i yiyi voyaki brali uchast v bitvi pid Heroneyeyu Ale porazka ne lishe zmusila yih viznati gegemoniyu Filipa II a j vkotre postupitisya Oropom afinyanam vochevid makedonskij car namagavsya takim chinom pidsoloditi pigulku porazki svoyim golovnim oponentam Vodnochas Eretriya ne priyednalasya do povstannya proti Aleksandra Velikogo i bula vinagorodzhena nim povernennyam Oropa Prote misto zmushene bulo za ce zmiritisya z makedonskoyu vladoyu i nav yazanoyu zavojovnikami oligarhiyeyu Zalishki eretrijskogo teatru U borotbi diadohiv sho pochalasya pislya smerti Aleksandra Eretriya stala na bik Polisperhona yakij dozvoliv vidnoviti u misti demokratichnij ustrij 318 roci do nashoyi eri Ce dalo poshtovh gospodarskomu i kulturnomu rozvitku mista Vidnovilosya masshtabne budivnictvo pid kerivnictvom inzhenera rozpochalisya irigacijni roboti v silskij okruzi budivlya teatru nabula zavershenoyi formi Poruch z neyu bulo zvedene svyatilishe Dionisa kult yakogo nabuv v cej chas osoblivoyi populyarnosti she dali buv zvedenij tak zvanij verhnij gimnasij Demetrij Poliorket Marmurovij relyef Polisperhon shopravda nevdovzi postupivsya Kassandru yakij peretvoriv Eretriyu na svoyu rezidenciyu Novij volodar povodiv sebe yak shidnij despot Z odnogo boku pragnuv slavi mecenata zokrema pidtrimuvav hudozhnika avtora vidomoyi kartini sho zobrazhuvala bitvu Aleksandra z Dariyem III pid Issom Z inshogo namagavsya nav yazati greckim mistam oligarhichnij ustrij Ne divno sho prihilniki demokratiyi spodivalisya na jogo konkurentiv nasampered na Antigona Odnookogo ta jogo sina Demetriya V 304 roci do nashoyi eri Demetriyu vdalosya vidbiti Eretriyu i vin urochisto vidnoviv u misti demokratiyu Vdyachni eretrijci vshanovuvali vizvolitelya i vlashtovuvali svyata na chest Demetri bogini tezki volelyubnogo volodarya Ale nevdovzi Kassandru vdalosya vzyati goru i v 301 roci do nashoyi eri v misti znovu utverdilasya oligarhiya Doba Menedema Menedem Rimska freska z Villi Boskoreale Borotbu proti oligarhichnogo rezhimu ocholiv filosof i gromadskij diyach Menedem Jomu vdalosya vstanoviti blizki stosunki z Demetriyem yakij ne zbiravsya pripinyati borotbu Smert Kassandra i utverdzhennya Demetriya na makedonskomu prestoli zreshtoyu dopomogli Eretriyi zdobuti mir i stabilnist U 286 roci do nashoyi eri Eretriya priyednalasya do Beotijskogo soyuzu prote cej alyans viyavivsya netrivalim Menedem i nadali spivpracyuvav z Demetriyem ocholyuvav jogo posolstva do Lisimaha ta Ptolemeya a sin makedonskogo carya Antigon Gonat navit nazivav sebe uchnem filosofa Menedem u svoyu chergu napolig na vshanuvanni ertrijcyami Antigona yak ryativnika Greciyi vid navali keltiv A stali malo ne golovnim miskim svyatom Antigon Gonat Zobrazhennya na karbovanij nim moneti Stanovishe zminilosya pislya togo yak Antigon zdobuv ostatochnu peremogu nad svoyim konkurentom v borotbi za mekadonskij prestol Pirrom i pochav pribirati Elladu do vlasnih ruk U 268 roci do nashoyi eri makedonski vijska pidstupili j do Eretriyi Menedem yakogo spivgromadyani nebezpidstavno zvinuvachuvali u simpatiyah do Antigona zmushenij buv zalishiti misto i z protilezhnogo berega Evbejskoyi protoki u rozpachi sposterigav za tim yak zagarbniki berut jogo shturmom Zgodom filosof virushiv do makedonskoyi stolici Pelli ale usi jogo sprobi perekonati Antigona povernuti jogo batkivshini nezalezhnist i demokratichnij ustrij buli bezuspishnimi i zreshtoyu Menedem naklav na sebe ruki Zalishki muriv eretrijskogo akropolya Lishe pislya smerti kolishnogo vchitelya makedonskij car pishov na postupki i v 255 roci do nashoyi eri povernuv Eretriyi chastkovu avtonomiyu Odnak cherez chotiri roki povstannya proti Antigona pidnyav jogo namisnik na Evbeyi nebizh Eretriya viznala jogo vladu i bula pokarana V 245 roci do nashoyi eri virni Antigonu vijska zdobuli misto Eretriya znovu vtratila samovryaduvannya a v akropoli bula rozkvartirovana makedonska zaloga Pid rimskoyu vladoyu Pid chas Pershoyi Makedonskoyi vijni Eretriyu vzyali v oblogu vijska pergamciv i rimlyan pid komanduvannyam Luciya Flaminina Dlya obstrilu mista voni vikoristovuvali ne lishe katapulti privezeni iz soboyu a j zbudovani na misci derevinu dlya nih rubali u susidnih lisah Eretrijci ne mali velikogo bazhannya chiniti sprotiv ale osterigalisya makedonskoyi zalogi Koli zh navazhilisya zvernutisya za milistyu i zahistom do pergamskogo carya bulo vzhe zapizno Flaminin vzhe viddav nakaz pro shturm Rimlyani ne lishe zdobuli a j rozgrabuvali misto Velikoyi kilkosti groshej shopravda ne znajshli natomist vivezli yak trofeyi chimalo kartin skulptur ta dekorativnih virobiv yakih na yihnij podiv v Eretriyi viyavilosya naprochud bagato Pergam rozrahovuvav priyednati Eretriyu do svoyih volodin ale Tit Flaminin brat Luciya napolig na vidnovlenni v 194 roci do nashoyi eri napivsamostijnogo a naspravdi zalezhnogo vid Rimu iz stoliceyu u Halkidi Vtim rimskij vpliv spochatku buv dovoli nepevnim Vzhe v 192 roci do nashoyi eri eretrijci vidkrili vorota inshomu suprotivniku Rimu Antiohu III Sirijska vijna shopravda shvidko zavershilasya i Eretriyi navit vdalosya uniknuti represij zavdyaki zastupnictvu togo zh Flaminina Tetradrahma novogo stilyu karbovana v EretriyiPidloga tak zvanogo Budinku mozayik Posud znajdenij pid chas rozkopok u Budinku mozayik Arheologichnij muzej Eretriyi Pislya zvilnennya vid makedonskoyi vladi v istoriyi mista nastala nova doba pidnesennya U 70 h rokah II storichchya do nashoyi eri v Eretriyi pochali karbuvati navit moneti novogo stilyu podibno do Halkidi j Afin Vodnochas yak svidchat dzherela chimalo eretrijciv uv yazli u borgah Vtim navchena girkim dosvidom Eretriya zrobila virnu stavku pid chas chergovogo raundu rimskoyi ekspansiyi i vidmovilisya priyednatisya do makedonciv i ahejciv pid chas yihnoyi vijni z Rimom u 146 roci do nashoyi eri I yaksho peremozhenij Korinf buv Luciyem Mummiyem zrujnovanij a Halkida pokarana Eretriya ne lishe zmicnila svoye stanovishe ale j vchergove otrimala pid svij kontrol Orop Misto zalishalosya avtonomnim hocha j viznavalo zverhnist rimskogo namisnika Makedoniyi Zavdyaki comu zamozhna eretrijska verhivka zmogla primnozhiti svoyi bagatstva i peretvoritisya u spravzhnyu plutokratiyu haj i cinoyu vidmovi vid bud yakih politichnih ambicij Same v cej chas v misti nabuvayut poshirennya shidni kulti i zvoditsya hram Izidi sho mozhe svidchiti pro rozkvit torgivli z Yegiptom ta Siriyeyu Zanepad i zgasannya Kraj dobi procvitannya Eretriyi pid rimskoyu vladoyu poklali Misto vsuperech svoyij vzhe tradicijnij oberezhnij politici stalo na bik pontijskogo carya Rozplata ne zabarilasya Vzhe v 86 roci do nashoyi eri rimlyani zdobuli misto shturmom i spalili jogo Z chasom zhittya v Eretriyi vidnovilosya Ale misto perebuvalo v glibokomu zanepadi V 42 roci do nashoyi eri Mark Antonij vzagali pidporyadkuvav jogo Afinam V 27 roci do nashoyi eri Eretriya stala chastinoyu rimskoyi provinciyi Ahajya V 21 roci do nashoyi eri Avgust urochisto povernuv misto prava samovryaduvannya V Eretriyi buv zbudovanij hram v yakomu vshanovuvali genij imperatora Vidnovili i rekonstruyuvali teatr ta gimnasij Zveli navit novij remisnichij kvartal meshkanci yakogo opanovuvali ranishe nevidomi eretrijcyam remesla Ale misto znachno skorotilosya u rozmirah zhittya zoseredilosya bilya akropolya a na misci kolis galaslivih plosh teper hovali nebizhchikiv Pam yatnik imperatoru Karakalli svidchit sho za jogo pravlinnya Eretriya she isnuvala yak misto prote meshkanci postupovo perebiralisya do susidnogo U 365 roci Eretriya tochnishe yiyi zalishki buli zrujnovani zemletrusom prote gromadyani v misti zhili j nadali Sebastion buv zrujnovanij lishe v V storichchi imovirno miscevimi hristiyanami Zbereglisya j pohovannya datovani VI stolittyam Ale pislya zemletrusu 511 roku zhittya i Eretriyi zavmerlo ostatochno Vidrodzhennya i povernennya davnogo imeni Bizhenci iz Psari Nikolaos Gizis Nacionalna hudozhnya galereya v Afinah Bagato storich teritoriya mista zalishalasya nezaselenoyu i zabolochenoyu Lishe pislya progoloshennya nezalezhnosti Greciyi vid osmanskoyi vladi ta priyednannya u 1833 roci Evbeyi do greckoyi derzhavi zemli kolishnoyi Eretriyi buli viddani dlya oblashtovuvannya bizhenciv iz znishenogo turkami poselennya na ostrovi Psara Nove selishe bulo zasnovane u 1834 roci i otrimalo nazvu Eduard Shaubert za robotoyu Plan rozbudovi novogo mista sklad vidatnij nimeckij doslidnik arhitektor i mistobudivnik yakij do togo sklav generalnij plan Afin yak stolici novitnoyi Greciyi Ale vibir miscya viyavivsya ne nadto vdalim miscevij klimat buv nezdorovim poselencyam postijno zagrozhuvala malyariya tozh i zhittya v Neo Psari dovgij chas led zhevrilo Interes do neyi trohi pidzhivili hiba sho arheologichni rozkopki yaki pochalisya na misci Eretriyi u 1890 roci Naselennya Neo Psari znachno zroslo pislya grecko tureckoyi vijni 1919 1922 rokiv i ukladannya ugodi pro obmin naselennyam mizh dvoma derzhavami Chimalo maloazijskih bizhenciv osilo same na Evbeyi Prote miscevi bolota buli ostatochno osusheni lishe u 40 h rokah XX storichchya V 1956 roci bulo vidkrite regulyarne spoluchennya mizh Neo Psaroyu i Oropom Pislya cogo ostriv peretvoryuvatisya na ulyublene misce vidpochinku dlya afinyan a zgodom i dlya inozemnih turistiv V 1960 roci Neo Psari virishili povernuti nazvu antichnogo mista i perejmenuvali na Eretriyu NaselennyaRik Misto Municipalitet1981 3 711 1991 3 022 4 9872001 3 156 5 969PrimitkiDeite th Dioikhtikh Diairesh Ministerstvo vnutrishnih sprav decentralizaciyi ta elektronnogo upravlinnya Greciyi gr www ypes gr Procitovano 9 veresnya 2009 Eretria site and museum tr by David Hardy Athens Greek Ministry of Culture Archaeological Receipts Fund 1995 s 15 16 Archaic Eretria A Political and Social History from the Earliest Times to 490 BC Book by Keith G Walker Routledge 2003 s 116 Mustafin O Vlada majdanu Hto i navisho vinajshov demokratiyu K 2016 S 45 46 Mustafin O Vlada majdanu Hto i navisho vinajshov demokratiyu K 2016 s 49 52 Eretria site and museum tr by David Hardy Athens Greek Ministry of Culture Archaeological Receipts Fund 1995 s 17 Berve H Die Tyrannis bei den Griechen Munchen 1967 Bd I c 302 Livij XXXII 16 10 Livij XXXII 16 16 17 Eretria site and museum tr by David Hardy Athens Greek Ministry of Culture Archaeological Receipts Fund 1995 s 22PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu EretriyaArchaic Eretria A Political and Social History from the Earliest Times to 490 BC Book by Keith G Walker Routledge 2003 Mustafin O Vlada majdanu Hto i navisho vinajshov demokratiyu K 2016 Ministerstvo kulturi Greciyi 23 serpnya 2009 u Wayback Machine