Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сирі́йська війна́ (192 до н.е. — 188 до н.е.), також відома як Антіохова війна або Римсько-селевкідська війна, була військовим конфліктом між двома коаліціями, очолюваними Римською республікою і Імперією Селевкідів на чолі з царем Антіохом III Великим. Бойові дії відбувалися в Греції, Егейському морі та Малій Азії.
| Сирійська війна | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Мала Азія та Близький Схід після війни. | |||||||||||
| |||||||||||
| Сторони | |||||||||||
| Імперія Селевкідів, Етолійський союз |  Римська республіка Македонське царствоПергамське царство Ахайський союз Родос | ||||||||||
| Командувачі | |||||||||||
| Антіох III Великий Ганнібал | Луцій Корнелій Сципіон Азіатік Філіпп V Македонський Евмен II Пергамський | ||||||||||
Причини і початок війни
Під час розгрому Македонії у Другій Македонській війні союзник Філіппа Македонського Антіох III вів щасливу боротьбу в Сирії, погромив єгипетські війська й посунув свої кордони аж до Червоного моря, але не поспішав допомогти своєму «союзникові» Філіппу.
Тоді як Філіпп вів вперту боротьбу з римлянами, Антіох, відправивши сухопутні сили до Сарди, за допомогою флоту захоплював приморські міста Кілікії, Лікії і Карії, що належали Птолемеям. Ці дії Антіоха змусили римлян після перемоги при Кіноскефалах (197 р.) поспішити з укладенням мирної угоди з Філіппом.
Свої здобутки Антіох закріпив тим, що віддав свою доньку за молодого єгипетського царя Птолемея Епіфана. Потім у спілці з другим зятем, царем Каппадокії Аріаратом, побільшив свої землі в Малій Азії. Тільки тоді Антіох наважився втрутитися у грецькі справи.
На боці Антіоха стали зараз Етолійський союз, невдоволений політикою римлян, та деякі менші міста. Здавалося, що вибухне загальне повстання, й система рівноваги, встановлена Римом, захитається. Антіох перевіз своє військо до Греції й почав посуватися на захід до Адріатичного моря. Закріпившись в Ефесі, він почав підпорядковувати міста, тільки що «звільнені» римлянами з-під влади Македонії в Малій Азії і Фракії. Передбачаючи неминучість війни з римлянами, він зміцнив свої стосунки з сусідами, уклав союз з галатами і розіслав послів для переговорів з грецькими державами. Антіох розраховував створити широку антиримську коаліцію. У цих планах його підтримував Ганнібал, який був вимушений втекти з Карфагена до Сирії, щоб не потрапити до рук римлян.
Римляни розцінили це як казус беллі й оголосили сирійському цареві війну в 192 р. Рим проявив ще більшу дипломатичну активність, прагнучи перетягнути на свою сторону всіх можливих союзників Антіоха. Це йому в значній мірі удалося. Населення грецьких полісів розділилось на два ворожі табори. Тіт Лівій писав:
«Знатні, і всі взагалі добромисні стоять за союз з римлянами і задоволені поточним положенням, а натовп і ті, чиї статки не відповідають їхнім бажанням, хочуть загального перевороту».
Оскільки влада в більшості грецьких держав знаходилася в руках олігархічних проримських угрупувань, Антіоху удалося привабити на свою сторону лише Етолію та Беотійський союз. Подальший перебіг подій залежав від того, як до війни поставиться Македонія. Але Македонія, що ще не оправилася після поразки в війні з Римом, виступила проти свого колишнього союзника, направивши свої війська проти етолійців.
Хід війни
Філіпп не міг дарувати Антіохові, що він раніше не допоміг йому проти римлян, і тепер став на бік Риму. Така позиція македонського царя суттєво погіршила позиції Антіоха, котрий продовжував перебувати на Балканах лише з невеликими силами та спромігся підкорити чи розграбувати лише кілька районів у Фессалії та Акарнанії. Римські війська висадились на Балканах у 191 р. до н.е. в першій же великій битві у Фермопільському проході наголову розбили сирійського царя. Сам Антіох з незначним загоном втік до Ефеса. Він спробував укріпити Лісімахію і Херсонес, щоб не допустити переправи римлян через Геллеспонт.
Хоча Антіох покинув Грецію, римляни вирішили переслідувати його. Римський флот з'явився вперше в Егейському морі й у двох битвах недалеко від Хіоса погромив сирійські кораблі. Одночасно римські легіони пройшли важку дорогу через Македонію і Фракію, переправилися через Геллеспонт і ввійшли до Малої Азії. Формальний провід над військом мав консул Луцій Корнелій Сципіон Азіатік, але насправді початковим вождем був його брат Публій Корнелій Сципіон Африканський — переможець Ганнібала. Сенат розумів вагу цього походу й вислав до Азії найкращого свого полководця.
Після поразки сирійського флоту при Міонессі Антіох покинув Фракію і відступив в глиб Малої Азії. Вирішальна битва між Антіохом і римлянами сталася під Магнізією наприкінці 190 року. Незважаючи на свою чисельну перевагу, армія Антіоха знову зазнала жорстокої поразки. Кіннота союзника Рима пергамського царя Евмена II вдарила на ліве крило Антіоха, розбила його і ззаду вдарила на центр сирійської армії, де стояла важка піхота. Хоч в іншому місці Антіох переміг, але остаточно бій покінчився розгромом його армії. Його втрати нараховували до 50 тисяч людей.
Мирна угода та її наслідки
Перший виступ римлян в Азії, що закінчився такою чудовою перемогою, справив незвичайне враження в Азії. Відразу поширилася віра, що римські легіони є непереможні. Антіох мусив прийняти всі умови, які Рим йому поставив. Антіох у 188 р. уклав з Римом на умовах, продиктованих римським командуванням в особі консула Люція Корнелія Сципіона. Одночасно капітулювали і союзні Антіоху етолійці. За мирним договором з Римом Антіох був зобов'язаний відмовитися від всіх своїх володінь в Європі та в Азії на північ від Тавра, повернути військовополонених, передати всіх слонів і флот (за винятком 10 кораблів, при цьому сирійському флоту не вільно було подорожувати далі, як до мису Сарпедон у Кілікії), сплатити римлянам і Пергаму 15000 срібних талантів контрибуції і видати римлянам Ганнібала. Щоб уникнути цієї долі, Ганнібал втік на Крит, потім у Віфінію і тут прийняв отруту. Територія, що відняла у Антіоха, була передана частково Пергаму, частково Родосу; деякі міста були оголошені вільними.
Поразка Антіоха III і перемога Риму похитнули престиж держави Селевкидов. Від нього відпали Вірменія і Софена; повидимому, почалися хвилювання і в східних сатрапіях. Антіох III зробив новий похід на схід для того, щоб зміцнити свою владу і добути засоби для сплати контрибуції римлянам. При спробі оволодіти скарбами храму Бела в Елімаїді він був убитий.
Поразка Антіоха у війні з Римом внесло значні зміни і в політичну обстановку в Східному Середземномор'ї. Римляни ще не володіли достатніми силами, щоб закріпити за собою території, що відняли у Антіоха, і передали їх Родосу і Пергаму — державам, які підтримували Рим в другій Македонській війні і у війні з Антіохом. Завдяки цьому дипломатичному маневру римляни придбали в особі панівних класів Родоса і Пергама міцну політичну опору для свого подальшого проникнення на схід. Найбільше виграв від війни пергамський цар Євмен, що допоміг римлянам своїм військом. Його держава, що простягалася по обох сторонах Геллеспонту, мала стояти на сторожі римських інтересів в Азії, так, як Нумідія в Африці.
Після поразки царства Селевкідів в Східному Середземномор'ї аж до Мітрідатових воєн не було держави, здатної власними силами дати відсіч агресивній політиці Риму. Об'єднанню ж східносередземноморських держав для боротьби проти Риму заважало їх давнішнє економічне і політичне суперництво.
Щоб забезпечити порядок у Малій Азії, консул Гней Манлій Вульсон в 189 р. вирушив у похід проти галатів — кельтського племені, що перед століттям осіло на Анатолійському нагір'ї та розбійницькими нападами непокоїло всіх сусідів. Римські вояки нещадно сплюндрували всю країну й остаточно присилували галатів до миру.
Бібліографія
Антична література
- Livy, translated by Henry Bettison, (1976). Rome and the Mediterranean. London: Penguin Classics. .
- Polybius, translated by Frank W. Walbank, (1979). The Rise of the Roman Empire. New York: Penguin Classics. .
Література
- Ernst Badian, (1959). Rome and Antiochos the Great: A Study in Cold War. CPh 54, Page 81-99.
- John D. Grainger, (2002). The Roman War of Antiochos the Great. Leiden and Boston.
- Peter Green, (1990). Alexander to Actium: The Historical Evolution of the Hellenistic Age, (2nd edition). Los Angeles: University of California Press. .
- Erich Gruen, (1984). The Hellenistic World and the Coming of Rome. Los Angeles: University of California Press.
- Bezalel Bar-Kochva, (1976). The Seleucid Army. Organization and Tactics in the Great Campaigns. Cambridge.
- Robert M. Errington, (1989). Rome against Philipp and Antiochos. In: A.E. Astin (Hrsg.). CAH VIII2, S. 244—289.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Siri jska vijna 192 do n e 188 do n e takozh vidoma yak Antiohova vijna abo Rimsko selevkidska vijna bula vijskovim konfliktom mizh dvoma koaliciyami ocholyuvanimi Rimskoyu respublikoyu i Imperiyeyu Selevkidiv na choli z carem Antiohom III Velikim Bojovi diyi vidbuvalisya v Greciyi Egejskomu mori ta Malij Aziyi Sirijska vijnaMala Aziya ta Blizkij Shid pislya vijni Mala Aziya ta Blizkij Shid pislya vijni Data 191 188 do n e Misce Greciya ta Mala AziyaPrivid vtorgnennya Selevkidiv u Greciyu Rezultat Peremoga antisirijskoyi koaliciyi Teritorialni zmini Kariya Likiya na pivden vid riki Meandr zemli na pivnich vid Meandra do Tavrskih gir vidijshli do Pergamskogo carstva StoroniImperiya Selevkidiv Etolijskij soyuz Rimska respublika Makedonske carstvo Pergamske carstvo Ahajskij soyuz RodosKomanduvachiAntioh III Velikij Gannibal Lucij Kornelij Scipion Aziatik Filipp V Makedonskij Evmen II PergamskijU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gromadyanska vijna v Siriyi Prichini i pochatok vijniPid chas rozgromu Makedoniyi u Drugij Makedonskij vijni soyuznik Filippa Makedonskogo Antioh III viv shaslivu borotbu v Siriyi pogromiv yegipetski vijska j posunuv svoyi kordoni azh do Chervonogo morya ale ne pospishav dopomogti svoyemu soyuznikovi Filippu Todi yak Filipp viv vpertu borotbu z rimlyanami Antioh vidpravivshi suhoputni sili do Sardi za dopomogoyu flotu zahoplyuvav primorski mista Kilikiyi Likiyi i Kariyi sho nalezhali Ptolemeyam Ci diyi Antioha zmusili rimlyan pislya peremogi pri Kinoskefalah 197 r pospishiti z ukladennyam mirnoyi ugodi z Filippom Svoyi zdobutki Antioh zakripiv tim sho viddav svoyu donku za molodogo yegipetskogo carya Ptolemeya Epifana Potim u spilci z drugim zyatem carem Kappadokiyi Ariaratom pobilshiv svoyi zemli v Malij Aziyi Tilki todi Antioh navazhivsya vtrutitisya u grecki spravi Greciya naperedodni Drugoyi Makedonskoyi vijni 200 rik do n e Na boci Antioha stali zaraz Etolijskij soyuz nevdovolenij politikoyu rimlyan ta deyaki menshi mista Zdavalosya sho vibuhne zagalne povstannya j sistema rivnovagi vstanovlena Rimom zahitayetsya Antioh pereviz svoye vijsko do Greciyi j pochav posuvatisya na zahid do Adriatichnogo morya Zakripivshis v Efesi vin pochav pidporyadkovuvati mista tilki sho zvilneni rimlyanami z pid vladi Makedoniyi v Malij Aziyi i Frakiyi Peredbachayuchi neminuchist vijni z rimlyanami vin zmicniv svoyi stosunki z susidami uklav soyuz z galatami i rozislav posliv dlya peregovoriv z greckimi derzhavami Antioh rozrahovuvav stvoriti shiroku antirimsku koaliciyu U cih planah jogo pidtrimuvav Gannibal yakij buv vimushenij vtekti z Karfagena do Siriyi shob ne potrapiti do ruk rimlyan Rimlyani rozcinili ce yak kazus belli j ogolosili sirijskomu carevi vijnu v 192 r Rim proyaviv she bilshu diplomatichnu aktivnist pragnuchi peretyagnuti na svoyu storonu vsih mozhlivih soyuznikiv Antioha Ce jomu v znachnij miri udalosya Naselennya greckih polisiv rozdililos na dva vorozhi tabori Tit Livij pisav Znatni i vsi vzagali dobromisni stoyat za soyuz z rimlyanami i zadovoleni potochnim polozhennyam a natovp i ti chiyi statki ne vidpovidayut yihnim bazhannyam hochut zagalnogo perevorotu Oskilki vlada v bilshosti greckih derzhav znahodilasya v rukah oligarhichnih prorimskih ugrupuvan Antiohu udalosya privabiti na svoyu storonu lishe Etoliyu ta Beotijskij soyuz Podalshij perebig podij zalezhav vid togo yak do vijni postavitsya Makedoniya Ale Makedoniya sho she ne opravilasya pislya porazki v vijni z Rimom vistupila proti svogo kolishnogo soyuznika napravivshi svoyi vijska proti etolijciv Hid vijniSribna moneta Antioha III Filipp ne mig daruvati Antiohovi sho vin ranishe ne dopomig jomu proti rimlyan i teper stav na bik Rimu Taka poziciya makedonskogo carya suttyevo pogirshila poziciyi Antioha kotrij prodovzhuvav perebuvati na Balkanah lishe z nevelikimi silami ta spromigsya pidkoriti chi rozgrabuvati lishe kilka rajoniv u Fessaliyi ta Akarnaniyi Rimski vijska visadilis na Balkanah u 191 r do n e v pershij zhe velikij bitvi u Fermopilskomu prohodi nagolovu rozbili sirijskogo carya Sam Antioh z neznachnim zagonom vtik do Efesa Vin sprobuvav ukripiti Lisimahiyu i Hersones shob ne dopustiti perepravi rimlyan cherez Gellespont Hocha Antioh pokinuv Greciyu rimlyani virishili peresliduvati jogo Rimskij flot z yavivsya vpershe v Egejskomu mori j u dvoh bitvah nedaleko vid Hiosa pogromiv sirijski korabli Odnochasno rimski legioni projshli vazhku dorogu cherez Makedoniyu i Frakiyu perepravilisya cherez Gellespont i vvijshli do Maloyi Aziyi Formalnij provid nad vijskom mav konsul Lucij Kornelij Scipion Aziatik ale naspravdi pochatkovim vozhdem buv jogo brat Publij Kornelij Scipion Afrikanskij peremozhec Gannibala Senat rozumiv vagu cogo pohodu j vislav do Aziyi najkrashogo svogo polkovodcya Pislya porazki sirijskogo flotu pri Mionessi Antioh pokinuv Frakiyu i vidstupiv v glib Maloyi Aziyi Virishalna bitva mizh Antiohom i rimlyanami stalasya pid Magniziyeyu naprikinci 190 roku Nezvazhayuchi na svoyu chiselnu perevagu armiya Antioha znovu zaznala zhorstokoyi porazki Kinnota soyuznika Rima pergamskogo carya Evmena II vdarila na live krilo Antioha rozbila jogo i zzadu vdarila na centr sirijskoyi armiyi de stoyala vazhka pihota Hoch v inshomu misci Antioh peremig ale ostatochno bij pokinchivsya rozgromom jogo armiyi Jogo vtrati narahovuvali do 50 tisyach lyudej Mirna ugoda ta yiyi naslidkiTeritorialni zdobutki Pergamskogo carstva vnaslidok peremogi nad Antiohom Pershij vistup rimlyan v Aziyi sho zakinchivsya takoyu chudovoyu peremogoyu spraviv nezvichajne vrazhennya v Aziyi Vidrazu poshirilasya vira sho rimski legioni ye neperemozhni Antioh musiv prijnyati vsi umovi yaki Rim jomu postaviv Antioh u 188 r uklav z Rimom na umovah prodiktovanih rimskim komanduvannyam v osobi konsula Lyuciya Korneliya Scipiona Odnochasno kapitulyuvali i soyuzni Antiohu etolijci Za mirnim dogovorom z Rimom Antioh buv zobov yazanij vidmovitisya vid vsih svoyih volodin v Yevropi ta v Aziyi na pivnich vid Tavra povernuti vijskovopolonenih peredati vsih sloniv i flot za vinyatkom 10 korabliv pri comu sirijskomu flotu ne vilno bulo podorozhuvati dali yak do misu Sarpedon u Kilikiyi splatiti rimlyanam i Pergamu 15000 sribnih talantiv kontribuciyi i vidati rimlyanam Gannibala Shob uniknuti ciyeyi doli Gannibal vtik na Krit potim u Vifiniyu i tut prijnyav otrutu Teritoriya sho vidnyala u Antioha bula peredana chastkovo Pergamu chastkovo Rodosu deyaki mista buli ogolosheni vilnimi Porazka Antioha III i peremoga Rimu pohitnuli prestizh derzhavi Selevkidov Vid nogo vidpali Virmeniya i Sofena povidimomu pochalisya hvilyuvannya i v shidnih satrapiyah Antioh III zrobiv novij pohid na shid dlya togo shob zmicniti svoyu vladu i dobuti zasobi dlya splati kontribuciyi rimlyanam Pri sprobi ovoloditi skarbami hramu Bela v Elimayidi vin buv ubitij Porazka Antioha u vijni z Rimom vneslo znachni zmini i v politichnu obstanovku v Shidnomu Seredzemnomor yi Rimlyani she ne volodili dostatnimi silami shob zakripiti za soboyu teritoriyi sho vidnyali u Antioha i peredali yih Rodosu i Pergamu derzhavam yaki pidtrimuvali Rim v drugij Makedonskij vijni i u vijni z Antiohom Zavdyaki comu diplomatichnomu manevru rimlyani pridbali v osobi panivnih klasiv Rodosa i Pergama micnu politichnu oporu dlya svogo podalshogo proniknennya na shid Najbilshe vigrav vid vijni pergamskij car Yevmen sho dopomig rimlyanam svoyim vijskom Jogo derzhava sho prostyagalasya po oboh storonah Gellespontu mala stoyati na storozhi rimskih interesiv v Aziyi tak yak Numidiya v Africi Pislya porazki carstva Selevkidiv v Shidnomu Seredzemnomor yi azh do Mitridatovih voyen ne bulo derzhavi zdatnoyi vlasnimi silami dati vidsich agresivnij politici Rimu Ob yednannyu zh shidnoseredzemnomorskih derzhav dlya borotbi proti Rimu zavazhalo yih davnishnye ekonomichne i politichne supernictvo Shob zabezpechiti poryadok u Malij Aziyi konsul Gnej Manlij Vulson v 189 r virushiv u pohid proti galativ keltskogo plemeni sho pered stolittyam osilo na Anatolijskomu nagir yi ta rozbijnickimi napadami nepokoyilo vsih susidiv Rimski voyaki neshadno splyundruvali vsyu krayinu j ostatochno prisiluvali galativ do miru BibliografiyaAntichna literatura Livy translated by Henry Bettison 1976 Rome and the Mediterranean London Penguin Classics ISBN 0 14 044318 5 Polybius translated by Frank W Walbank 1979 The Rise of the Roman Empire New York Penguin Classics ISBN 0 14 044362 2 Literatura Ernst Badian 1959 Rome and Antiochos the Great A Study in Cold War CPh 54 Page 81 99 John D Grainger 2002 The Roman War of Antiochos the Great Leiden and Boston Peter Green 1990 Alexander to Actium The Historical Evolution of the Hellenistic Age 2nd edition Los Angeles University of California Press ISBN 0 500 01485 X Erich Gruen 1984 The Hellenistic World and the Coming of Rome Los Angeles University of California Press ISBN 0 520 05737 6 Bezalel Bar Kochva 1976 The Seleucid Army Organization and Tactics in the Great Campaigns Cambridge Robert M Errington 1989 Rome against Philipp and Antiochos In A E Astin Hrsg CAH VIII2 S 244 289 Posilannya