Елладська цивілізація — сучасний археологічний термін, що позначає низку історичних періодів бронзової доби на території материкової Греції, включаючи виникнення крито-мікенської цивілізації. У працях античних істориків і поетів елладський період зазвичай асоціюється із догрецькими мешканцями Егейського регіону, частіше із пеласгами, рідше згадуються й інші народи (, , лелеги та ін.). Одночасно з елладською цивілізацією на Криті існувала мінойська цивілізація, а на Кікладах — кікладська цивілізація. Пізнім етапом розвитку всіх трьох зазначених цивілізацій була мікенська цивілізація, при чому її об'єднуючим елементом стали греки, що прийшли на Балкани та Егеїду близько 16 століття до н. е.
Датування елладської культури значною мірою прив'язане до розвитку типів кераміки, яка може ділитися, зі свого боку, на «ранню», «середню» та «пізню» кераміку конкретного стилю або місця походження. У ряді випадків на додаток до відносного датування (за стилями кераміки) використовувалися і методи абсолютного датування, однак система хронології елладської цивілізації склалася ще до відкриття методу радіовуглецевого датування. На периферії Середземного моря кераміка могла імітувати елладську, мінойську або кікладську, однак відноситись до пізнішого хронологічного періоду.
Періодизація
На початку 20 століття Карл Блеген запропонував тричленну періодизацію елладської культури (за аналогією із періодизацію мінойської цивілізації, яку запропонував Артур Еванс). Дана схема періодизації неодноразово піддавалася критиці, оскільки хронологічна прив'язка кожного з періодів у різних археологів може коливатися з точністю до 150-200 років, при цьому границі періодів не завжди зрозумілі.
У 1950-ті роки Колін Ренфрю запропонував періодизацію ранньоелладської доби за «типовою» для кожного періоду культурою: , , , Тиринф та ін. Дещо пізніше та запропонували періодизацію середньоелладської доби за типами мінійської кераміки. Дана класифікація також небезперечна, оскільки послідовність культур не є лінійною, деякі культури або типи кераміки є вузькорегіональними і не мають аналогів в інших частинах Греції. У наш час[] більшість археологів використовують паралельно періодизацію Блегена, Ренфрю, Дікінсона та Каскі.
Уточнення датування є можливим і триває донині, у низці місць елладські артефакти співіснують із артефактами мінойської, кікладської, малоазійських культур.
Періоди за Блегеном | Датування за Блегеном | Культури за Ренфрю, кераміка за Дікінсоном |
---|---|---|
Ранньоелладський І | 2800—2500 до н. е. | |
Ранньоелладський ІІ | 2500—2300 до н. е. | , локально — |
Ранньоелладський ІІІ | 2300—2100 до н. е. | Тиринф |
Середньоелладський І | 2100—… до н. е. | Мінійська кераміка |
Середньоелладський ІІ | … до н. е. | Мінійська кераміка |
Середньоелладський ІІІ | …—1550 до н. е. | Мінійська кераміка |
Пізньоелладський І | 1550—1500 до н. е. | |
Пізньоелладський ІІ | 1500—1400 до н. е. | Мікенська культура |
Пізньоелладський ІІІ | 1400—1060 до н. е. | Мікенська культура |
Ранньоелладська доба (EH)
У ранньоелладський період в Греції з'являються носії сільськогосподарської культури, з великою ймовірністю — не індоєвропейського походження. Про це суспільство відомо мало, за винятком того, що основні технології обробки бронзи виникли в Анатолії, і елладська культура в цей період підтримувала культурні контакти із Західною Анатолією. Початок ранньоелладського періоду знаменує початок бронзової доби у Греції та хронологічно збігається із приходом Нового царства в Стародавньому Єгипті.
Важливі археологічні пам'ятки ранньоелладського періоду згруповані на Егейському узбережжі у Беотії та Арголіді (Лерна, , Фіви, Тиринф) і на островах поблизу узбережжя, таких, як Егіна (Колона) та Евбея (Лефканді, Маніка). Тут знайдена кераміка із явним західноанатолійським впливом, швидко поширюється технологія швидкого гончарного кола.
У ранньоелладський період II виникає місцевий варіант довгого будинку, іменований мегароном. Проникнення анатолійських культурних шаблонів не супроводжувалося масштабними руйнуваннями. На території Пелопоннесу ранньоелладські археологічні матеріали досі не виявлені.
Середньоелладська доба (MH)
На теренах Греції середньоелладський період починається із широкого розповсюдження, так званої, «мінійської кераміки» (назву цій кераміці дав відкриватель Трої Генріх Шліман, оскільки перші її зразки були знайдені під час розкопок Орхомена Мінійського — міста в Беотія, за легендами, створеного давнім народом ). Приблизно до 1960 р. мінійська кераміка і в цілому середньоелладські культурні шари вважалися привнесеними у Грецію чужеземцями з півночі, що зчинили значні руйнування близько 1900 до н. е. Пізніше розкопки у Лерні показали безперервність і наступність стилів кераміки. В цілому мінійська кераміка зберігає свій характерний стиль — розписні судини із прямолінійними або абстрактними зображеннями — приблизно до середньоелладського періоду III, коли під впливом кікладської та мінойської культур з'являються судини із криволінійними мотивами і навіть реалістичними зображеннями.
Хронологічно середньоелладський період відповідає Середньому царству Стародавнього Єгипту. Поселення розташовуються щільніше один до одного і зазвичай розташовані на вершинах пагорбів. Поселення цього періоду виявлені у великій кількості на Пелопоннесі і в Центральній Греції (у тому числі в Етолії), а на півночі сягають долини річки . Серед цих поселень детальні розкопки були проведені тільки у (Малфой) в Мессинії, однак найбільш емні археологічні публікації присвячені іншій пам'ятці — Лерні.
Пізньоелладська доба (LH)
Пізньоелладський період пов'язаний із мікенською культурою. Ця культура в ще більшій мірій, ніж раніше, запозичала традиції Криту та Кіклад, включаючи лінійне письмо Б. Однак домінуючу роль у ній грало грецьке населення. Написи лінійним письмом давньогрецькою мовою нерідко зустрічаються на пізньоелладській кераміці. У пізньоелладський період I та II мінойська кераміка ще зустрічається паралельно із пізньоелладською, однак уже в пізньоелладський період III мінойські стилі кераміки остаточно витіснені. Пізньоелладський період завершується занепадом мікенської цивілізації та вторгненням дорійців, після чого в історії Греції наступають «темні століття».
Періоди | Приблизне датування |
---|---|
Пізньоелладський І | 1550—1500 до н. е. |
Пізньоелладський ІІА | 1500—1450 до н. е. |
Пізньоелладський ІІВ | 1450—1400 до н. е. |
Пізньоелладський IIIA1 | 1400—1350 до н. е. |
Пізньоелладський IIIA2 | 1350—1300 до н. е. |
Пізньоелладський IIIB1 | 1300—1230 до н. е. |
Пізньоелладський IIIB2 | 1230—1190 до н. е. |
Пізньоелладський IIIC (ранній) | 1190—1130 до н. е. |
Пізньоелладський IIIC (середній) | 1130—1090 до н. е. |
Пізньоелладський IIIC (пізній) | 1090—1060 до н. е. |
Субмікенський | 1060—1000 до н. е. |
Протогеометричний стиль | 1000 до н. е. |
Примітки
- . Архів оригіналу за 19 червня 2009. Процитовано 16 липня 2009.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- Елладська культура // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Jeremy B. Rutter, Dartmouth College, «Prehistoric Archeology of the Aegean» [ 1 січня 2009 у Wayback Machine.] (частини 3, 8, 9)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Elladska civilizaciya suchasnij arheologichnij termin sho poznachaye nizku istorichnih periodiv bronzovoyi dobi na teritoriyi materikovoyi Greciyi vklyuchayuchi viniknennya krito mikenskoyi civilizaciyi U pracyah antichnih istorikiv i poetiv elladskij period zazvichaj asociyuyetsya iz dogreckimi meshkancyami Egejskogo regionu chastishe iz pelasgami ridshe zgaduyutsya j inshi narodi lelegi ta in Odnochasno z elladskoyu civilizaciyeyu na Kriti isnuvala minojska civilizaciya a na Kikladah kikladska civilizaciya Piznim etapom rozvitku vsih troh zaznachenih civilizacij bula mikenska civilizaciya pri chomu yiyi ob yednuyuchim elementom stali greki sho prijshli na Balkani ta Egeyidu blizko 16 stolittya do n e Istoriya GreciyiDoistorichna GreciyaEgejska civilizaciyaZahidnoanatolijskaMinojskaKikladskaElladskaMikenskaStarodavnya GreciyaTemni stolittyaArhayichna GreciyaKlasichna GreciyaEllinistichna GreciyaRimska imperiyaRimska GreciyaSerednovichna GreciyaVizantijska imperiyaLatinokratiyaOsmanska GreciyaSuchasna istoriyaGrecka revolyuciyaGrecke korolivstvoDruga grecka respublikaDruga svitova vijnaGrecka derzhava 1941 1944 Okupaciya ta Ruh Oporu Gromadyanska vijnaRezhim polkovnikivTretya Grecka RespublikaPortal Greciya pereglyanutiobgovoritiredaguvati Datuvannya elladskoyi kulturi znachnoyu miroyu priv yazane do rozvitku tipiv keramiki yaka mozhe dilitisya zi svogo boku na rannyu serednyu ta piznyu keramiku konkretnogo stilyu abo miscya pohodzhennya U ryadi vipadkiv na dodatok do vidnosnogo datuvannya za stilyami keramiki vikoristovuvalisya i metodi absolyutnogo datuvannya odnak sistema hronologiyi elladskoyi civilizaciyi sklalasya she do vidkrittya metodu radiovuglecevogo datuvannya Na periferiyi Seredzemnogo morya keramika mogla imituvati elladsku minojsku abo kikladsku odnak vidnositis do piznishogo hronologichnogo periodu PeriodizaciyaNa pochatku 20 stolittya Karl Blegen zaproponuvav trichlennu periodizaciyu elladskoyi kulturi za analogiyeyu iz periodizaciyu minojskoyi civilizaciyi yaku zaproponuvav Artur Evans Dana shema periodizaciyi neodnorazovo piddavalasya kritici oskilki hronologichna priv yazka kozhnogo z periodiv u riznih arheologiv mozhe kolivatisya z tochnistyu do 150 200 rokiv pri comu granici periodiv ne zavzhdi zrozumili U 1950 ti roki Kolin Renfryu zaproponuvav periodizaciyu rannoelladskoyi dobi za tipovoyu dlya kozhnogo periodu kulturoyu Tirinf ta in Desho piznishe ta zaproponuvali periodizaciyu serednoelladskoyi dobi za tipami minijskoyi keramiki Dana klasifikaciya takozh nebezperechna oskilki poslidovnist kultur ne ye linijnoyu deyaki kulturi abo tipi keramiki ye vuzkoregionalnimi i ne mayut analogiv v inshih chastinah Greciyi U nash chas koli bilshist arheologiv vikoristovuyut paralelno periodizaciyu Blegena Renfryu Dikinsona ta Kaski Utochnennya datuvannya ye mozhlivim i trivaye donini u nizci misc elladski artefakti spivisnuyut iz artefaktami minojskoyi kikladskoyi maloazijskih kultur Periodi za Blegenom Datuvannya za Blegenom Kulturi za Renfryu keramika za Dikinsonom Rannoelladskij I 2800 2500 do n e Rannoelladskij II 2500 2300 do n e lokalno Rannoelladskij III 2300 2100 do n e Tirinf Serednoelladskij I 2100 do n e Minijska keramika Serednoelladskij II do n e Minijska keramika Serednoelladskij III 1550 do n e Minijska keramika Piznoelladskij I 1550 1500 do n e Piznoelladskij II 1500 1400 do n e Mikenska kultura Piznoelladskij III 1400 1060 do n e Mikenska kulturaRannoelladska doba EH Dokladnishe Egejska kultura Amfora z ostrova Rodos piznoelladskij period blizko 1200 1100 do n e U rannoelladskij period v Greciyi z yavlyayutsya nosiyi silskogospodarskoyi kulturi z velikoyu jmovirnistyu ne indoyevropejskogo pohodzhennya Pro ce suspilstvo vidomo malo za vinyatkom togo sho osnovni tehnologiyi obrobki bronzi vinikli v Anatoliyi i elladska kultura v cej period pidtrimuvala kulturni kontakti iz Zahidnoyu Anatoliyeyu Pochatok rannoelladskogo periodu znamenuye pochatok bronzovoyi dobi u Greciyi ta hronologichno zbigayetsya iz prihodom Novogo carstva v Starodavnomu Yegipti Vazhlivi arheologichni pam yatki rannoelladskogo periodu zgrupovani na Egejskomu uzberezhzhi u Beotiyi ta Argolidi Lerna Fivi Tirinf i na ostrovah poblizu uzberezhzhya takih yak Egina Kolona ta Evbeya Lefkandi Manika Tut znajdena keramika iz yavnim zahidnoanatolijskim vplivom shvidko poshiryuyetsya tehnologiya shvidkogo goncharnogo kola U rannoelladskij period II vinikaye miscevij variant dovgogo budinku imenovanij megaronom Proniknennya anatolijskih kulturnih shabloniv ne suprovodzhuvalosya masshtabnimi rujnuvannyami Na teritoriyi Peloponnesu rannoelladski arheologichni materiali dosi ne viyavleni Serednoelladska doba MH Dokladnishe Minijska keramika Na terenah Greciyi serednoelladskij period pochinayetsya iz shirokogo rozpovsyudzhennya tak zvanoyi minijskoyi keramiki nazvu cij keramici dav vidkrivatel Troyi Genrih Shliman oskilki pershi yiyi zrazki buli znajdeni pid chas rozkopok Orhomena Minijskogo mista v Beotiya za legendami stvorenogo davnim narodom Priblizno do 1960 r minijska keramika i v cilomu serednoelladski kulturni shari vvazhalisya privnesenimi u Greciyu chuzhezemcyami z pivnochi sho zchinili znachni rujnuvannya blizko 1900 do n e Piznishe rozkopki u Lerni pokazali bezperervnist i nastupnist stiliv keramiki V cilomu minijska keramika zberigaye svij harakternij stil rozpisni sudini iz pryamolinijnimi abo abstraktnimi zobrazhennyami priblizno do serednoelladskogo periodu III koli pid vplivom kikladskoyi ta minojskoyi kultur z yavlyayutsya sudini iz krivolinijnimi motivami i navit realistichnimi zobrazhennyami Hronologichno serednoelladskij period vidpovidaye Serednomu carstvu Starodavnogo Yegiptu Poselennya roztashovuyutsya shilnishe odin do odnogo i zazvichaj roztashovani na vershinah pagorbiv Poselennya cogo periodu viyavleni u velikij kilkosti na Peloponnesi i v Centralnij Greciyi u tomu chisli v Etoliyi a na pivnochi syagayut dolini richki Sered cih poselen detalni rozkopki buli provedeni tilki u Malfoj v Messiniyi odnak najbilsh emni arheologichni publikaciyi prisvyacheni inshij pam yatci Lerni Piznoelladska doba LH Dokladnishe Mikenska civilizaciya Piznoelladskij period pov yazanij iz mikenskoyu kulturoyu Cya kultura v she bilshij mirij nizh ranishe zapozichala tradiciyi Kritu ta Kiklad vklyuchayuchi linijne pismo B Odnak dominuyuchu rol u nij gralo grecke naselennya Napisi linijnim pismom davnogreckoyu movoyu neridko zustrichayutsya na piznoelladskij keramici U piznoelladskij period I ta II minojska keramika she zustrichayetsya paralelno iz piznoelladskoyu odnak uzhe v piznoelladskij period III minojski stili keramiki ostatochno vitisneni Piznoelladskij period zavershuyetsya zanepadom mikenskoyi civilizaciyi ta vtorgnennyam dorijciv pislya chogo v istoriyi Greciyi nastupayut temni stolittya Periodi Priblizne datuvannya Piznoelladskij I 1550 1500 do n e Piznoelladskij IIA 1500 1450 do n e Piznoelladskij IIV 1450 1400 do n e Piznoelladskij IIIA1 1400 1350 do n e Piznoelladskij IIIA2 1350 1300 do n e Piznoelladskij IIIB1 1300 1230 do n e Piznoelladskij IIIB2 1230 1190 do n e Piznoelladskij IIIC rannij 1190 1130 do n e Piznoelladskij IIIC serednij 1130 1090 do n e Piznoelladskij IIIC piznij 1090 1060 do n e Submikenskij 1060 1000 do n e Protogeometrichnij stil 1000 do n e Primitki Arhiv originalu za 19 chervnya 2009 Procitovano 16 lipnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaElladska kultura Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Jeremy B Rutter Dartmouth College Prehistoric Archeology of the Aegean 1 sichnya 2009 u Wayback Machine chastini 3 8 9