Елвітегравір

Елвітегравір — (міжнародна транскрипція EVG) — синтетичний противірусний препарат з групи (інші мови) для прийому всередину. Елвітегравір розроблений компанією «Gilead Sciences» за участю компанії «Japan Tobacco» та ліцензований у 2005 році. Елвітегравір пройшов III фазу клінічних досліджень у США з 2008 до 2011 року та після успішного завершення дослідження був затверджений FDA 27 серпня 2012 року як комбінований препарат разом із тенофовіром, емтрицитабіном та кобіцистатом. У травні 2013 року елвітегравір був схвалений Європейською Комісією та допущений до використання на території ЄС. У листопаді 2013 року елвітегравір був схвалений Єврокомісією для застосування як монопрепарат, а у вересні 2014 року як монопрепарат був затверджений і у США.

Елвітегравір

Систематична назва (IUPAC)
6-[(3-Chloro-2-fluorophenyl)methyl]-1-[(2S)-1-hydroxy-3-methylbutan-2-yl]-7-methoxy-4-oxoquinoline-3-carboxylic acid
Ідентифікатори
Номер CAS	697761-98-1
Код ATC	J05AJ02
PubChem	5277135
Хімічні дані
Формула	C23H23ClFNO5
Мол. маса	447,883 г/моль
SMILES	eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність	НД
Метаболізм	гепатичний
Період напіврозпаду	12,9 год.
Виділення	фекалії (93%), нирковий(7%)
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності	B(США)
	POM (UK) ℞-only (US)
Шляхи введення	перорально

Фармакологічні властивості

Елвітегравір — синтетичний противірусний препарат з групи (інші мови). Механізм дії препарату полягає у інгібуванні каталітичної активності ферменту вірусу ВІЛ — інтегрази, необхідної для реплікації вірусу в геном клітини господаря, що приводить до утворення неактивних вірусних частинок та гальмування подальшого поширення інфекції в організмі людини. До елвітегравіру чутливий виключно вірус ВІЛ-1. Під час проведення клінічних досліджень підтверджено вищу ефективність застосування елвітегравіру в порівнянні із ралтегравіром у пацієнтів з високим вірусним навантаженням, які раніше застосовували традиційні схеми ВААРТ, та у комбінації з ритонавіром вищу ефективність, ніж посилені ритонавіром інгібітори протеази. Елвітегравір рекомендовано застосовувати разом із ритонавіром або іншим фармакокінетичним підсилювачем (бустером) кобіцистатом.

Фармакокінетика

Елвітегравір при прийомі всередину відносно повільно всмоктується, максимальна концентрація в крові досягається протягом 4 годин. Біодоступність препарату не досліджена. Препарат добре зв'язується з білками плазми крові. Даних за проникнення препарату через гематоенцефалічний бар'єр немає. Невідомо, чи елвітегравір проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Метаболізується препарат в печінці з утворенням неактивних метаболітів, виводиться з організму переважно з калом (93%), частково виводиться нирками (7%) у вигляді неактивних метаболітів. Період напіввиведення елвітегравіру становить 12,9 години, немає даних про збільшення цього часу при порушеннях функції печінки та нирок.

Показання до застосування

Елвітегравір застосовується для лікування інфекції, спричиненої вірусом ВІЛ-1 у складі комбінованої терапії у дорослих та дітей старших 12 років. Монотерапія препаратом не застосовується у зв'язку з швидким розвитком резистентності вірусу ВІЛ до препарату.

Побічна дія

При застосуванні елвітегравіру найчастішими побічними явищами є діарея (7,1% випадків застосування), нудота (4%) і головний біль (3%). Значно рідше спостерігають біль в животі, блювання, швидку втомлюваність, свербіж шкіри, депресію, безсоння, а у осіб із попереднім психіатричним анамнезом — суїцидальні думки та суїцидальні спроби. У лабораторних аналізах можуть виявити нейтропенію, гіперглікемію, гіперхолестеринемію, гіпертригліцеридемію, гематурію, глюкозурію, підвищення активності амінотрансфераз, гаммаглютамілтранспептидази (ГГТП), креатинфосфокінази, підвищення в крові рівня білірубіну. При проведенні ВААРТ у хворих зростає імовірність розвитку серцево-судинних ускладнень, гіперглікемії та гіперлактатемії. Під час проведення ВААРТ зростає імовірність синдрому відновлення імунної системи із загостренням латентних інфекцій.

Протипокази

Елвітегравір протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату. З обережністю застосовують препарат при вагітності та годуванні грудьми.

Форми випуску

Елвітегравір випускається у вигляді таблеток по 0,085 та 0,15 г. Розроблено комбінований препарат елвітегравіру разом із тенофовіром, емтрицитабіном та кобіцистатом.

Примітки

1. . 25 березня 2011. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. (рос.)
2. Shimura K, Kodama E, Sakagami Y та ін. (2007). . J Virol. 82 (2): 764—74. doi:10.1128/JVI.01534-07. PMC 2224569. PMID 17977962. Архів оригіналу за 10 грудня 2019. Процитовано 21 березня 2015. {{}}: Явне використання «та ін.» у: |author= () (англ.)
3. Stellbrink HJ (2007). Antiviral drugs in the treatment of AIDS: what is in the pipeline ?. Eur. J. Med. Res. 12 (9): 483—95. PMID 17933730. (англ.)
4. . 24-12-2011. Архів оригіналу за 20 січня 2015. (рос.)
5. Dr Paul E Sax, Edwin DeJesus, Anthony Mills, Prof Andrew Zolopa, Calvin Cohen, David Wohl та ін. . The Lancet (англ.). doi:10.1016/S0140-6736(12)60917-9. Архів оригіналу за 29 серпня 2014. Процитовано 21 березня 2015.
6. Zhulina Kseniya (28-08-2012). . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. (рос.)
7. Zhulina Kseniya (29-05-2013). . clinical-pharmacy.ru. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. (рос.)
8. . itpcru.org. 19 листопада 2013. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. (рос.)
9. «FDA Approval Bulletin» [ 3 листопада 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
10. Thaczuk, Derek and Carter, Michael. ICAAC: Best response to elvitegravir seen when used with T-20 and other active agents [ 2 січня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
11. (PDF). hiv-druginteractions.org. Архів оригіналу (pdf) за 2 квітня 2015. (англ.)

Джерела

• «Vitekta Package Insert» [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)