Насамперед серед екологічних областей Світового океану розрізняють товщу води — пелагіаль, область поширення пелагічних тварин, і дно океану — бенталь, заселену бентосом, тобто організмами, що живуть на ґрунті або в його товщі.
Бенталь
Бенталь підрозділяють на супралітораль, літораль, сублітораль, батіаль, абісаль.
Супралітораль
Супралітораль — узбережжя океану, розташоване вище літоралі, тобто вище рівня води в найвищий приплив, але яке ще відчуває епізодичний вплив океанічних вод при і штормах. Тут живуть як наземні, так і морські організми.
Літораль
Літораль — прибережна зона морського дна, що осушується під час відпливу. Розташована між рівнями води в найнижчий відплив і в найвищий приплив. Мешканці літоралі двічі на добу покриваються водою й двічі на добу звільняються від її; вони живуть при різких змінах температури й солоності води, при дії прибою, на прямому сонячному світлі. Деякі тварини, які прикріплюються до скель, можуть поселятися так високо, що покриваються водою лише два рази на місяць, при максимальному сизигійному припливі. Значне число видів поза цією смугою існувати не можуть. Тільки з нею пов'язані угруповання мангрів. У приполярних країнах у смузі літоралі життя вкрай збіднене, тому що значну частину року крига впливає на неї негативно. Літораль простирається до глибини 40-50 м.
Сублітораль
Сублітораль — прибережна частина океану, яка безпосередньо примикає до літоралі й розташовується на глибинах від 40-50 м до 200 м (рідше глибше), що простирається від рівня води при найнижчому відпливі до нижньої границі поширення донної рослинності. Із сублітораллю пов'язані багаті промисли безхребетних. Шельфові зони океану розташовуються головним чином у межах неритичної (неритової) області. Для неї характерні: більша рухливість води, мінливість температури, значне проникнення світла, велика розмаїтість рослинного й тваринного світу.
Ця область тісно пов'язана із сушею: велика кількість органічної речовини доставляється річками, що поліпшує трофічні умови. Багато мешканців (ластоногі, прибережні види китоподібних, пінгвіни, види крабів і раків-самітників (Paguroidea) тощо) пов'язані з берегами або річками. Є багато видів, що населяють товщу води, личинки яких живуть на дні, і, навпаки, видів, що ведуть у личинковому стані пелагічний спосіб життя, а в дорослому стані входять до складу бентосу. У неритичній області лежать основні райони рибальства.
Виділяються мілководдя з м'яким і твердим ґрунтом. На м'якому ґрунті особливо чисельні властиві тільки мілководдям водорості й квіткові рослини. З водоростей на мілководних ділянках переважають зелені й бурі, у тому числі ламінарії й фукуси, а на більш великих глибинах — червоні водорості (багрянки). Із квіткових рослин переважають види рупієвих (Ruppiaceae), наприклад рупія морська (Ruppia maritima), зостера (Zostera), яких називають морською травою або камкою, та деякі інші. На відміну від водоростей, що легко прикріплюються й до скельного ґрунту, квіткові рослини віддають перевагу м'якому (мулистому або піщаному) ґрунту, у який легко проникають їхнє коріння. В заростях прикріплених до ґрунту рослин знаходять притулок багато тварин. На м'якому ґрунті мілководь живуть морські черви, краби, офіури, морські зірки, багато молюсків. Нерідко, особливо в умовах піщаного ґрунту, особин, які живуть на поверхні ґрунту, буває значно менше, ніж тих, що живуть у його товщі. Деякі мешканці здатні зариватися на глибину до 50 см, віддаючи перевагу піщаному ґрунту над мулистим, оскільки останній через значну кількість гниючих органічних залишків зазвичай характеризується дефіцитом або відсутністю кисню. Тому мулистий ґрунт, що часто характеризується анаеробними умовами, заселений слабкіше піщаного.
Мілководдя зі скелястим ґрунтом характеризуються твердістю субстрату, що перешкоджає проникненню в нього багатьох тварин. Тут є свердлувальні організми, які активно вгризаються в скелі та камінь. Вусоногі раки (Cirripedia), які живуть на поверхні субстрату, молюски мають міцні раковини й міцно прикріплюються до ґрунту, що не дозволяє хвилям відірвати їх. У печерах і тріщинах, характерних для скельних ґрунтів, поселяються головоногі молюски, а також деякі інші безхребетні й риби (наприклад, мурени).
Розповсюджені в мілководдях тропічних морів коралові рифи характеризуються винятковим багатством і різноманіттям життя. Серед гілок коралів багато яскраво пофарбованих рибок зі стислим з боків тілом, чисельні молюски, багатощетинкові хробаки, ракоподібні. Коралові поліпи перебувають у мутуалістичних відносинах з певними видами зелених водоростей. Водорості доставляють поліпам кисень, необхідний для дихання, а самі знаходять у тілі коралів притулок від ворогів. Тому поліпи не можуть розвиватися на глибинах з недостатньою для існування цих водоростей кількістю світла. В останні роки морська зірка Acanthaster (терновий вінець), що поїдає поліпи, нанесла рифам значний збиток у багатьох районах океану. Ввжають, що широке поширення цього виду зірки пов'язане з антропогенним забрудненням вод неритичної області, яке сприяє її процвітанню. Для неритичної області в цілому характерна її переривчастість. Вона розвинена уздовж роз'єднаних один від одного островів; уздовж континентів вона переривається передгирловими просторами з їх сильно опрісненою, а інколи навіть прісною водою. У зв'язку із цим і ареали мешканців неритичної області розбиті на окремі ділянки.
Хоч неритична область, якщо обмежити її площу материковою обмілиною до глибини 200 м, становить усього 8 % площі океану (29 млн. км²), вона багатша у фауністичному й флористичному відношенні в порівнянні з іншими областями океану.
Батіаль
Батіаль розташовується на материкових схилах на глибинах 200-2 000 м між неритичною областю й абісаллю. Батіаль характеризується слабкою освітленістю у верхній частині і повною відсутністю видимих променів спектра в нижній. Для неї характерні незначні коливання температури й солоності. На відміну від неритичної області, на якій відкладаються переважно галечник й черепашники, у батіалі переважають мули.
Абісаль
Абісаль — область найбільших морських глибин, що перевищують 2 000 м, яка відповідає ложу Світового океану. Характеризується надзвичайно повільним пересуванням води від полюсів до екватора, постійно низькими температурами (близько +4 °C), практично майже повною відсутністю світла. Тут зовсім не зустрічаються зелені рослини.
Для абісальної бенталі характерний розвиток потужних покривів мулу. Значна потужність мулу зумовлена практично повною відсутністю руху води в цій області. Мул, як було зазначено, може мати різне походження. На максимальних глибинах часто розвивається так званий червоний мул вулканічного походження. Особливо характерний він для максимальних глибин Тихого океану. Нерідко мул абісалі представляє відкладення панцирів або раковинок організмів, часто мікроскопічних. Мули, утворені панцирами найпростіших (радіолярій) і водоростей (діатомей), відповідні радіолярієвий і діатомовий мули є кремнеземними, а мули, утворені раковинками найпростіших ( Globigerina) і молюсків ( Pteropoda), — відповідно глобигериновий і птероподовий мули, складаються з вуглекислого кальцію (Ca2CO3). Мул являє собою рихлу масу, у яку тварини, що живуть на дні, можуть легко зануритись. Тому для мешканців абісальної бенталі характерні сплощені форми (у морських їжаків Echinarachnius) або розвиток виростів тіла й кінцівок, що перешкоджають зануренню (у голотурій Holothuroidea і морських лілій Crinoidea з голкошкірих, а також у мешканців глибоководної бенталі із числа ракоподібних, губок, поліпів, плечоногих).
Пелагіаль
У товщі води — пелагіалі виділяють — освітлені шари води до глибини 200 м і глибоководну пелагіаль. Остання у свою чергу підрозділяється на , що лежить на глибинах 200-2 000 м, і абісопелагіаль — глибше 2 000 м. Виділяють також — перехідну зону між епіпелагіаллю та батіпелагіаллю; — води глибоководних жолобів.
Епіпелагіаль
У товщі води живуть представники чотирьох груп організмів: нектону, планктону, плейстону й нейстону. Нектон — сукупність активно плаваючих організмів, що живуть у водній товщі. Основні представники нектону — пелагічні риби. Види планктону — організми, що живуть у товщі води й переносяться морськими течіями і хвилями, оскільки самі пересуваються дуже повільно. Плейстон і нейстон — це невелике число видів відповідно рослин і тварин, які живуть на поверхні води.
Основу всього життя пелагіалі представляє планктон, який буває рослинний (фітопланктон) і тваринний зоопланктон. Повільні власні рухи планктонних організмів не можуть протистояти руху води. У видів планктону, як і в представників нектону, є пристосування, що перешкоджають їхньому зануренню у товщу вод. До числа таких пристосувань відносяться: зменшення питомої ваги за рахунок вироблення речовин, що мають малу питому вагу (у першу чергу жирів) і за рахунок насичення тканин й порожнин тіла водою (так, у деяких медуз вода становить 99 % від ваги тіла). Деякі види мають спеціальні повітряні камери, що зменшують їхню питому вагу. Полегшенню ваги сприяє скорочення або навіть зникнення скелетних утворень. Можливість існування у підвішеному стані зростає за рахунок зміни форми тіла — утворення виростів, що збільшують площу тіла, його сплощення. У деяких видів планктону є спеціальні органи руху — війки й ін. До фітопланктону відносяться майже винятково мікроскопічні одноклітинні організми, що мають хлорофіл і здатні до асиміляції. Вони і є основою життя океану, джерелом первинної продукції — продуценти. Значно меншу роль щодо цього відіграють зелені рослини, прикріплені до дна, — різні водорості й квіткові рослини, а також хемотрофи.
За підрахунками В. Г. Богорова, біомаса фітопланктону (у сирому вигляді) становить у Світовому океані 1,5 млрд тон, а його продукція — 559 млрд т, а біомаса й продукція фітобентосу відповідно 0,2 і 0,2 млрд тон. Таким чином, продукція фітопланктону перевищує його біомасу в 366 разів. Іншими словами, маса фітопланктону подвоюється приблизно щодоби. В цілому водорості у Світовому океані (включаючи фітопланктон) створюють органічної речовини (у сухій вазі) близько 74 % від світової продукції. «Урожайність» водоростей становить 1,3-2,0 тон сухої речовини на 1 га поверхні водної товщі на рік.
Як фітопланктон, так і зелені прикріплені до дна рослини можуть жити тільки в освітлених частинах океану. Зоопланктон представлений в океані як мікроскопічними, так і більш великими організмами — медузами й сифонофорами з кишковопорожнинних, сальпами й апендикуляріями з хордових.
Неосвітлена область океану, що охоплює батіаль і абісаль, має деякі загальні особливості, які зумовлені песимальними умовами існування. Дефіцит світла починає позначатися із глибин у кілька десятків метрів, але достатня для фотосинтезу кількість світла проникає до глибин океану близько 200 м, а інколи й глибше — до 550 м, залежно від кута падіння сонячних променів і прозорості води. До цих глибин поширені фотосинтезуючі рослини, хоча й на глибину 1 000—1 500 м проникають сліди світла.
Абісопелагіаль
Абісопелагіаль займає близько 80 % морського дна й основну товщу морської води, значно перевершуючи за площею неритичну область, а за обсягом освітлену пелагіаль. При цьому безсумнівно абісальний бентос є похідним від бентосу освітленої області океану, а населення абісальної пелагіалі походить від мешканців освітленої пелагіалі. Поряд з відсутністю світла на доборі глибоководних форм позначаються високий тиск і низькі температури, характерні для глибин, які утворюють тут песимальні умови існування.
Про зменшення числа видів із глибиною свідчать дані океанологічної експедиції на кораблі «Челленджер». Нею були виявлені на різних глибинах такі кількості видів крабів: до 36 м — 190, від 36 до 180 м — 75; 180—360 м — 28; 360—900 м — 21; 900-1 800 м — 3; 1 800-3 600 м — 2. Така ж закономірність простежена й для числа видів найпростіших — форамініфер, що дорівнює на глибинах до 100 м — 138, а на глибинах 5 000-6 000 м — усього 19.
Повна відсутність живих рослин в абісопелагіаль — причина відсутності в цій області океану рослиноїдних форм. Зі членів ланцюгів харчування тут є тільки консументи 2-го й 3-го порядків, тобто споживачі тваринної їжі, і редуценти — сапрофаги. Роль сапрофагів-детритоїдів (споживачів мертвої органічної речовини) в абісалі велика. Органічні залишки — трупи тварин, мертві рослини, у тому числі мертві особини фітопланктону, опускаються в абісаль із освітлених шарів океанічної пелагіалі. Із глибиною потужність цього потоку зменшується, оскільки мешканці менш глибоких шарів води перехоплюють його частину. Відсутність продуцентів і зменшення біомаси редуцентів-детритоїдів погіршує умови харчування на глибинах і приводять до зменшення загальної біомаси тваринного населення.
В абісопелагіалі спостерігається певна залежність біомаси й продукції від відповідних показників в освітленій частині пелагіалі: чим бідніше життям поверхневі освітлені води, тим бідніше життя в розташованих під ними ділянках абісалі. Найбільша своєрідність мешканців абісалі пов'язана з відсутністю світла.
Розвиток мешканців абісалі йшов у двох протилежних напрямках. Одні з них втратили зір або зір їх різко ослаблений. Для цих видів характерний розвиток високочутливих : подовжених променів плавців і спеціальних чутливих ниток у риб, антен у ракоподібних. Розвиток таких виростів тіла в мешканців абісалі можливий, оскільки рух води тут майже повністю відсутній.
Інші мешканці абісалі здатні самі виробляти світло. Значення цього світла, найчастіше дуже яскравого, звичайно переривчастого, що дає різкі спалахи, видимо, багатостороннє. Висвітлюючи простір, що оточує тварину, на більшу або меншу глибину, це світло дозволяє розглянути, а інколи й залучити здобич, також може й залучати особини свого виду. Про можливість залучення особин свого виду свідчить та обставина, що їхнє фарбування й сила світла, що випускається, специфічні для різних видів. Гіпертрофія органів зору, що нерідко перебувають на особливих стеблинках, властива не тільки світним організмам, але й деяким зрячим мешканцям абісалі, які самі не світяться.
Здобич в абісалі попадається нечасто. Саме цим зумовлений розвиток у хижаків величезного, здатного сильно розтягуватися шлунка в сполученні з дуже широким ротом. Це дозволяє таким хижакам проковтувати здобич, що перевищує розміри самого мисливця. Хоча в абісалі є релікти, інколи досить древні, наприклад тріасового і юрського віку, однак одноманітність умов існування в цій області є причиною крайньої повільності процесу видоутворення й значної кількості широкорозповсюджених видів як із числа представників бентосу, так і пелагічих.
Антропогенний вплив
Відбувається інтенсивне забруднення океану в результаті антропогенної діяльності. В океан зносяться річками, надходять із атмосфери ртуть (Hg), свинець (Pb), кадмій (Cd) й інші важкі метали, різні токсичні органічні речовини, наприклад ДДТ. Вони розчиняються у воді, накопичуються в донних відкладах, надходять у тіла мешканців океану. Найпотужніші забруднення пов'язані з нафтою. Нафтовою плівкою покриті 32 % поверхні вод Червоного моря, 40 % — Середземного моря. Максимальна її концентрація була встановлена в північній частині Атлантичного океану біля Гібралтарської протоки — 2 000 мг/м². При аваріях нафтоналивних судів величезна кількість нафти викидаються в океан. Це позначається на зменшенні продукції мешканців океану, їх загибелі, мутагенезі й канцерогенезі. Це послужило основою для прогнозування швидкої загибелі всього життя в океані. З таким прогнозом виступив, наприклад, учений і мандрівник Тур Геєрдал.
Охорона життя в океані від загибелі — одна з істотних і невідкладних завдань біогеографів світу. Біогеографічні області Світового океану, пов'язані із тропічними, субтропічними, помірними теплими, помірними холодними й приполярними водами, різняться за екологічними умовами.
Сучасні дослідження
Перепис населення Океану — проект перепису морського життя й розбудови вичерпного реєстру мешканців Світового океану. Приблизний кошторис $1 млрд. Час проведення — 2000–2010 роки. За припущеннями він охопить не менш 250 тис. видів морських істот. Їх кількісний та якісний стан, екологію, біогеографію.
Уже відкрито майже 6 тис. нових видів живих істот. Серед них восьминіг , мешканець антарктичних вод, визнаний фахівцями пращуром усіх глибоководних восьминогів.
Практична сторона проекту — розуміння механізмів існування морського життя дає можливість протидіяти тотальному зникненню промислового рибальства у 2050 році.
- Census of Marine Life [ 22 червня 2010 у Wayback Machine.]
Примітки
Література
- Moustakas A. & I. Karakassis. How diverse is aquatic biodiversity research?[недоступне посилання], Aquatic Ecology, 39, p.367-375 (англ.)
Посилання
- Морські екосистеми [ 9 липня 2013 у Wayback Machine.] в Енциклопедії Британіка [ 26 січня 2018 у Wayback Machine.] в редакції за 2008. (англ.)
- Морські екосистеми [ 12 лютого 2007 у Wayback Machine.] на сайті Держдепартаменту захисту навколишнього середовища США [ 10 лютого 2018 у Wayback Machine.]. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nasampered sered ekologichnih oblastej Svitovogo okeanu rozriznyayut tovshu vodi pelagial oblast poshirennya pelagichnih tvarin i dno okeanu bental zaselenu bentosom tobto organizmami sho zhivut na grunti abo v jogo tovshi Pelagial 1 neritichna zona 2 svitlova zona 3 4a 4b 5 abisopelagial 6 Bental A sublitoral V batial S abisal D Temperatura vod t termoklin BentalBental pidrozdilyayut na supralitoral litoral sublitoral batial abisal Supralitoral Supralitoral uzberezhzhya okeanu roztashovane vishe litorali tobto vishe rivnya vodi v najvishij pripliv ale yake she vidchuvaye epizodichnij vpliv okeanichnih vod pri i shtormah Tut zhivut yak nazemni tak i morski organizmi Litoral Litoral priberezhna zona morskogo dna sho osushuyetsya pid chas vidplivu Roztashovana mizh rivnyami vodi v najnizhchij vidpliv i v najvishij pripliv Meshkanci litorali dvichi na dobu pokrivayutsya vodoyu j dvichi na dobu zvilnyayutsya vid yiyi voni zhivut pri rizkih zminah temperaturi j solonosti vodi pri diyi priboyu na pryamomu sonyachnomu svitli Deyaki tvarini yaki prikriplyuyutsya do skel mozhut poselyatisya tak visoko sho pokrivayutsya vodoyu lishe dva razi na misyac pri maksimalnomu sizigijnomu priplivi Znachne chislo vidiv poza ciyeyu smugoyu isnuvati ne mozhut Tilki z neyu pov yazani ugrupovannya mangriv U pripolyarnih krayinah u smuzi litorali zhittya vkraj zbidnene tomu sho znachnu chastinu roku kriga vplivaye na neyi negativno Litoral prostirayetsya do glibini 40 50 m Sublitoral Sublitoral priberezhna chastina okeanu yaka bezposeredno primikaye do litorali j roztashovuyetsya na glibinah vid 40 50 m do 200 m ridshe glibshe sho prostirayetsya vid rivnya vodi pri najnizhchomu vidplivi do nizhnoyi granici poshirennya donnoyi roslinnosti Iz sublitorallyu pov yazani bagati promisli bezhrebetnih Shelfovi zoni okeanu roztashovuyutsya golovnim chinom u mezhah neritichnoyi neritovoyi oblasti Dlya neyi harakterni bilsha ruhlivist vodi minlivist temperaturi znachne proniknennya svitla velika rozmayitist roslinnogo j tvarinnogo svitu Cya oblast tisno pov yazana iz susheyu velika kilkist organichnoyi rechovini dostavlyayetsya richkami sho polipshuye trofichni umovi Bagato meshkanciv lastonogi priberezhni vidi kitopodibnih pingvini vidi krabiv i rakiv samitnikiv Paguroidea tosho pov yazani z beregami abo richkami Ye bagato vidiv sho naselyayut tovshu vodi lichinki yakih zhivut na dni i navpaki vidiv sho vedut u lichinkovomu stani pelagichnij sposib zhittya a v doroslomu stani vhodyat do skladu bentosu U neritichnij oblasti lezhat osnovni rajoni ribalstva Vidilyayutsya milkovoddya z m yakim i tverdim gruntom Na m yakomu grunti osoblivo chiselni vlastivi tilki milkovoddyam vodorosti j kvitkovi roslini Z vodorostej na milkovodnih dilyankah perevazhayut zeleni j buri u tomu chisli laminariyi j fukusi a na bilsh velikih glibinah chervoni vodorosti bagryanki Iz kvitkovih roslin perevazhayut vidi rupiyevih Ruppiaceae napriklad rupiya morska Ruppia maritima zostera Zostera yakih nazivayut morskoyu travoyu abo kamkoyu ta deyaki inshi Na vidminu vid vodorostej sho legko prikriplyuyutsya j do skelnogo gruntu kvitkovi roslini viddayut perevagu m yakomu mulistomu abo pishanomu gruntu u yakij legko pronikayut yihnye korinnya V zarostyah prikriplenih do gruntu roslin znahodyat pritulok bagato tvarin Na m yakomu grunti milkovod zhivut morski chervi krabi ofiuri morski zirki bagato molyuskiv Neridko osoblivo v umovah pishanogo gruntu osobin yaki zhivut na poverhni gruntu buvaye znachno menshe nizh tih sho zhivut u jogo tovshi Deyaki meshkanci zdatni zarivatisya na glibinu do 50 sm viddayuchi perevagu pishanomu gruntu nad mulistim oskilki ostannij cherez znachnu kilkist gniyuchih organichnih zalishkiv zazvichaj harakterizuyetsya deficitom abo vidsutnistyu kisnyu Tomu mulistij grunt sho chasto harakterizuyetsya anaerobnimi umovami zaselenij slabkishe pishanogo Milkovoddya zi skelyastim gruntom harakterizuyutsya tverdistyu substratu sho pereshkodzhaye proniknennyu v nogo bagatoh tvarin Tut ye sverdluvalni organizmi yaki aktivno vgrizayutsya v skeli ta kamin Vusonogi raki Cirripedia yaki zhivut na poverhni substratu molyuski mayut micni rakovini j micno prikriplyuyutsya do gruntu sho ne dozvolyaye hvilyam vidirvati yih U pecherah i trishinah harakternih dlya skelnih gruntiv poselyayutsya golovonogi molyuski a takozh deyaki inshi bezhrebetni j ribi napriklad mureni Rozpovsyudzheni v milkovoddyah tropichnih moriv koralovi rifi harakterizuyutsya vinyatkovim bagatstvom i riznomanittyam zhittya Sered gilok koraliv bagato yaskravo pofarbovanih ribok zi stislim z bokiv tilom chiselni molyuski bagatoshetinkovi hrobaki rakopodibni Koralovi polipi perebuvayut u mutualistichnih vidnosinah z pevnimi vidami zelenih vodorostej Vodorosti dostavlyayut polipam kisen neobhidnij dlya dihannya a sami znahodyat u tili koraliv pritulok vid vorogiv Tomu polipi ne mozhut rozvivatisya na glibinah z nedostatnoyu dlya isnuvannya cih vodorostej kilkistyu svitla V ostanni roki morska zirka Acanthaster ternovij vinec sho poyidaye polipi nanesla rifam znachnij zbitok u bagatoh rajonah okeanu Vvzhayut sho shiroke poshirennya cogo vidu zirki pov yazane z antropogennim zabrudnennyam vod neritichnoyi oblasti yake spriyaye yiyi procvitannyu Dlya neritichnoyi oblasti v cilomu harakterna yiyi pererivchastist Vona rozvinena uzdovzh roz yednanih odin vid odnogo ostroviv uzdovzh kontinentiv vona pererivayetsya peredgirlovimi prostorami z yih silno oprisnenoyu a inkoli navit prisnoyu vodoyu U zv yazku iz cim i areali meshkanciv neritichnoyi oblasti rozbiti na okremi dilyanki Hoch neritichna oblast yaksho obmezhiti yiyi ploshu materikovoyu obmilinoyu do glibini 200 m stanovit usogo 8 ploshi okeanu 29 mln km vona bagatsha u faunistichnomu j floristichnomu vidnoshenni v porivnyanni z inshimi oblastyami okeanu Batial Batial roztashovuyetsya na materikovih shilah na glibinah 200 2 000 m mizh neritichnoyu oblastyu j abisallyu Batial harakterizuyetsya slabkoyu osvitlenistyu u verhnij chastini i povnoyu vidsutnistyu vidimih promeniv spektra v nizhnij Dlya neyi harakterni neznachni kolivannya temperaturi j solonosti Na vidminu vid neritichnoyi oblasti na yakij vidkladayutsya perevazhno galechnik j cherepashniki u batiali perevazhayut muli Abisal Abisal oblast najbilshih morskih glibin sho perevishuyut 2 000 m yaka vidpovidaye lozhu Svitovogo okeanu Harakterizuyetsya nadzvichajno povilnim peresuvannyam vodi vid polyusiv do ekvatora postijno nizkimi temperaturami blizko 4 C praktichno majzhe povnoyu vidsutnistyu svitla Tut zovsim ne zustrichayutsya zeleni roslini Dlya abisalnoyi bentali harakternij rozvitok potuzhnih pokriviv mulu Znachna potuzhnist mulu zumovlena praktichno povnoyu vidsutnistyu ruhu vodi v cij oblasti Mul yak bulo zaznacheno mozhe mati rizne pohodzhennya Na maksimalnih glibinah chasto rozvivayetsya tak zvanij chervonij mul vulkanichnogo pohodzhennya Osoblivo harakternij vin dlya maksimalnih glibin Tihogo okeanu Neridko mul abisali predstavlyaye vidkladennya panciriv abo rakovinok organizmiv chasto mikroskopichnih Muli utvoreni pancirami najprostishih radiolyarij i vodorostej diatomej vidpovidni radiolyariyevij i diatomovij muli ye kremnezemnimi a muli utvoreni rakovinkami najprostishih Globigerina i molyuskiv Pteropoda vidpovidno globigerinovij i pteropodovij muli skladayutsya z vuglekislogo kalciyu Ca2CO3 Mul yavlyaye soboyu rihlu masu u yaku tvarini sho zhivut na dni mozhut legko zanuritis Tomu dlya meshkanciv abisalnoyi bentali harakterni splosheni formi u morskih yizhakiv Echinarachnius abo rozvitok virostiv tila j kincivok sho pereshkodzhayut zanurennyu u goloturij Holothuroidea i morskih lilij Crinoidea z golkoshkirih a takozh u meshkanciv glibokovodnoyi bentali iz chisla rakopodibnih gubok polipiv plechonogih PelagialU tovshi vodi pelagiali vidilyayut osvitleni shari vodi do glibini 200 m i glibokovodnu pelagial Ostannya u svoyu chergu pidrozdilyayetsya na sho lezhit na glibinah 200 2 000 m i abisopelagial glibshe 2 000 m Vidilyayut takozh perehidnu zonu mizh epipelagiallyu ta batipelagiallyu vodi glibokovodnih zholobiv Epipelagial U tovshi vodi zhivut predstavniki chotiroh grup organizmiv nektonu planktonu plejstonu j nejstonu Nekton sukupnist aktivno plavayuchih organizmiv sho zhivut u vodnij tovshi Osnovni predstavniki nektonu pelagichni ribi Vidi planktonu organizmi sho zhivut u tovshi vodi j perenosyatsya morskimi techiyami i hvilyami oskilki sami peresuvayutsya duzhe povilno Plejston i nejston ce nevelike chislo vidiv vidpovidno roslin i tvarin yaki zhivut na poverhni vodi Osnovu vsogo zhittya pelagiali predstavlyaye plankton yakij buvaye roslinnij fitoplankton i tvarinnij zooplankton Povilni vlasni ruhi planktonnih organizmiv ne mozhut protistoyati ruhu vodi U vidiv planktonu yak i v predstavnikiv nektonu ye pristosuvannya sho pereshkodzhayut yihnomu zanurennyu u tovshu vod Do chisla takih pristosuvan vidnosyatsya zmenshennya pitomoyi vagi za rahunok viroblennya rechovin sho mayut malu pitomu vagu u pershu chergu zhiriv i za rahunok nasichennya tkanin j porozhnin tila vodoyu tak u deyakih meduz voda stanovit 99 vid vagi tila Deyaki vidi mayut specialni povitryani kameri sho zmenshuyut yihnyu pitomu vagu Polegshennyu vagi spriyaye skorochennya abo navit zniknennya skeletnih utvoren Mozhlivist isnuvannya u pidvishenomu stani zrostaye za rahunok zmini formi tila utvorennya virostiv sho zbilshuyut ploshu tila jogo sploshennya U deyakih vidiv planktonu ye specialni organi ruhu vijki j in Do fitoplanktonu vidnosyatsya majzhe vinyatkovo mikroskopichni odnoklitinni organizmi sho mayut hlorofil i zdatni do asimilyaciyi Voni i ye osnovoyu zhittya okeanu dzherelom pervinnoyi produkciyi producenti Znachno menshu rol shodo cogo vidigrayut zeleni roslini prikripleni do dna rizni vodorosti j kvitkovi roslini a takozh hemotrofi Za pidrahunkami V G Bogorova biomasa fitoplanktonu u siromu viglyadi stanovit u Svitovomu okeani 1 5 mlrd ton a jogo produkciya 559 mlrd t a biomasa j produkciya fitobentosu vidpovidno 0 2 i 0 2 mlrd ton Takim chinom produkciya fitoplanktonu perevishuye jogo biomasu v 366 raziv Inshimi slovami masa fitoplanktonu podvoyuyetsya priblizno shodobi V cilomu vodorosti u Svitovomu okeani vklyuchayuchi fitoplankton stvoryuyut organichnoyi rechovini u suhij vazi blizko 74 vid svitovoyi produkciyi Urozhajnist vodorostej stanovit 1 3 2 0 ton suhoyi rechovini na 1 ga poverhni vodnoyi tovshi na rik Yak fitoplankton tak i zeleni prikripleni do dna roslini mozhut zhiti tilki v osvitlenih chastinah okeanu Zooplankton predstavlenij v okeani yak mikroskopichnimi tak i bilsh velikimi organizmami meduzami j sifonoforami z kishkovoporozhninnih salpami j apendikulyariyami z hordovih Neosvitlena oblast okeanu sho ohoplyuye batial i abisal maye deyaki zagalni osoblivosti yaki zumovleni pesimalnimi umovami isnuvannya Deficit svitla pochinaye poznachatisya iz glibin u kilka desyatkiv metriv ale dostatnya dlya fotosintezu kilkist svitla pronikaye do glibin okeanu blizko 200 m a inkoli j glibshe do 550 m zalezhno vid kuta padinnya sonyachnih promeniv i prozorosti vodi Do cih glibin poshireni fotosintezuyuchi roslini hocha j na glibinu 1 000 1 500 m pronikayut slidi svitla Abisopelagial Abisopelagial zajmaye blizko 80 morskogo dna j osnovnu tovshu morskoyi vodi znachno perevershuyuchi za plosheyu neritichnu oblast a za obsyagom osvitlenu pelagial Pri comu bezsumnivno abisalnij bentos ye pohidnim vid bentosu osvitlenoyi oblasti okeanu a naselennya abisalnoyi pelagiali pohodit vid meshkanciv osvitlenoyi pelagiali Poryad z vidsutnistyu svitla na dobori glibokovodnih form poznachayutsya visokij tisk i nizki temperaturi harakterni dlya glibin yaki utvoryuyut tut pesimalni umovi isnuvannya Pro zmenshennya chisla vidiv iz glibinoyu svidchat dani okeanologichnoyi ekspediciyi na korabli Chellendzher Neyu buli viyavleni na riznih glibinah taki kilkosti vidiv krabiv do 36 m 190 vid 36 do 180 m 75 180 360 m 28 360 900 m 21 900 1 800 m 3 1 800 3 600 m 2 Taka zh zakonomirnist prostezhena j dlya chisla vidiv najprostishih foraminifer sho dorivnyuye na glibinah do 100 m 138 a na glibinah 5 000 6 000 m usogo 19 Povna vidsutnist zhivih roslin v abisopelagial prichina vidsutnosti v cij oblasti okeanu roslinoyidnih form Zi chleniv lancyugiv harchuvannya tut ye tilki konsumenti 2 go j 3 go poryadkiv tobto spozhivachi tvarinnoyi yizhi i reducenti saprofagi Rol saprofagiv detritoyidiv spozhivachiv mertvoyi organichnoyi rechovini v abisali velika Organichni zalishki trupi tvarin mertvi roslini u tomu chisli mertvi osobini fitoplanktonu opuskayutsya v abisal iz osvitlenih shariv okeanichnoyi pelagiali Iz glibinoyu potuzhnist cogo potoku zmenshuyetsya oskilki meshkanci mensh glibokih shariv vodi perehoplyuyut jogo chastinu Vidsutnist producentiv i zmenshennya biomasi reducentiv detritoyidiv pogirshuye umovi harchuvannya na glibinah i privodyat do zmenshennya zagalnoyi biomasi tvarinnogo naselennya V abisopelagiali sposterigayetsya pevna zalezhnist biomasi j produkciyi vid vidpovidnih pokaznikiv v osvitlenij chastini pelagiali chim bidnishe zhittyam poverhnevi osvitleni vodi tim bidnishe zhittya v roztashovanih pid nimi dilyankah abisali Najbilsha svoyeridnist meshkanciv abisali pov yazana z vidsutnistyu svitla Rozvitok meshkanciv abisali jshov u dvoh protilezhnih napryamkah Odni z nih vtratili zir abo zir yih rizko oslablenij Dlya cih vidiv harakternij rozvitok visokochutlivih podovzhenih promeniv plavciv i specialnih chutlivih nitok u rib anten u rakopodibnih Rozvitok takih virostiv tila v meshkanciv abisali mozhlivij oskilki ruh vodi tut majzhe povnistyu vidsutnij Inshi meshkanci abisali zdatni sami viroblyati svitlo Znachennya cogo svitla najchastishe duzhe yaskravogo zvichajno pererivchastogo sho daye rizki spalahi vidimo bagatostoronnye Visvitlyuyuchi prostir sho otochuye tvarinu na bilshu abo menshu glibinu ce svitlo dozvolyaye rozglyanuti a inkoli j zaluchiti zdobich takozh mozhe j zaluchati osobini svogo vidu Pro mozhlivist zaluchennya osobin svogo vidu svidchit ta obstavina sho yihnye farbuvannya j sila svitla sho vipuskayetsya specifichni dlya riznih vidiv Gipertrofiya organiv zoru sho neridko perebuvayut na osoblivih steblinkah vlastiva ne tilki svitnim organizmam ale j deyakim zryachim meshkancyam abisali yaki sami ne svityatsya Zdobich v abisali popadayetsya nechasto Same cim zumovlenij rozvitok u hizhakiv velicheznogo zdatnogo silno roztyaguvatisya shlunka v spoluchenni z duzhe shirokim rotom Ce dozvolyaye takim hizhakam prokovtuvati zdobich sho perevishuye rozmiri samogo mislivcya Hocha v abisali ye relikti inkoli dosit drevni napriklad triasovogo i yurskogo viku odnak odnomanitnist umov isnuvannya v cij oblasti ye prichinoyu krajnoyi povilnosti procesu vidoutvorennya j znachnoyi kilkosti shirokorozpovsyudzhenih vidiv yak iz chisla predstavnikiv bentosu tak i pelagichih Antropogennij vplivDokladnishe Antropogennij faktor Vidbuvayetsya intensivne zabrudnennya okeanu v rezultati antropogennoyi diyalnosti V okean znosyatsya richkami nadhodyat iz atmosferi rtut Hg svinec Pb kadmij Cd j inshi vazhki metali rizni toksichni organichni rechovini napriklad DDT Voni rozchinyayutsya u vodi nakopichuyutsya v donnih vidkladah nadhodyat u tila meshkanciv okeanu Najpotuzhnishi zabrudnennya pov yazani z naftoyu Naftovoyu plivkoyu pokriti 32 poverhni vod Chervonogo morya 40 Seredzemnogo morya Maksimalna yiyi koncentraciya bula vstanovlena v pivnichnij chastini Atlantichnogo okeanu bilya Gibraltarskoyi protoki 2 000 mg m Pri avariyah naftonalivnih sudiv velichezna kilkist nafti vikidayutsya v okean Ce poznachayetsya na zmenshenni produkciyi meshkanciv okeanu yih zagibeli mutagenezi j kancerogenezi Ce posluzhilo osnovoyu dlya prognozuvannya shvidkoyi zagibeli vsogo zhittya v okeani Z takim prognozom vistupiv napriklad uchenij i mandrivnik Tur Geyerdal Ohorona zhittya v okeani vid zagibeli odna z istotnih i nevidkladnih zavdan biogeografiv svitu Biogeografichni oblasti Svitovogo okeanu pov yazani iz tropichnimi subtropichnimi pomirnimi teplimi pomirnimi holodnimi j pripolyarnimi vodami riznyatsya za ekologichnimi umovami Suchasni doslidzhennyaPerepis naselennya Okeanu proekt perepisu morskogo zhittya j rozbudovi vicherpnogo reyestru meshkanciv Svitovogo okeanu Pribliznij koshtoris 1 mlrd Chas provedennya 2000 2010 roki Za pripushennyami vin ohopit ne mensh 250 tis vidiv morskih istot Yih kilkisnij ta yakisnij stan ekologiyu biogeografiyu Uzhe vidkrito majzhe 6 tis novih vidiv zhivih istot Sered nih vosminig meshkanec antarktichnih vod viznanij fahivcyami prashurom usih glibokovodnih vosminogiv Praktichna storona proektu rozuminnya mehanizmiv isnuvannya morskogo zhittya daye mozhlivist protidiyati totalnomu zniknennyu promislovogo ribalstva u 2050 roci Census of Marine Life 22 chervnya 2010 u Wayback Machine PrimitkiLiteraturaMoustakas A amp I Karakassis How diverse is aquatic biodiversity research nedostupne posilannya Aquatic Ecology 39 p 367 375 angl PosilannyaMorski ekosistemi 9 lipnya 2013 u Wayback Machine v Enciklopediyi Britanika 26 sichnya 2018 u Wayback Machine v redakciyi za 2008 angl Morski ekosistemi 12 lyutogo 2007 u Wayback Machine na sajti Derzhdepartamentu zahistu navkolishnogo seredovisha SShA 10 lyutogo 2018 u Wayback Machine angl