Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Морські їжаки | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||
| ||||||||||
Підкласи та ряди | ||||||||||
| ||||||||||
Посилання | ||||||||||
|
Морські їжаки (лат. Echinoidea) — клас безхребетних типу голкошкірих. Тепер нараховують близько 800 видів. Клас поділяється на 2 підкласи Правильні та Неправильні морські їжаки залежно від симетрії тіла (правильні мають радіальну симетрію, неправильні — білатеральну).
Еволюційний розвиток
Оскільки морські їжаки мають вапняковий скелет, їхні рештки досить добре збереглися та дозволяють прослідкувати історію виникнення та еволюцію цієї групи тварин. Морські їжаки з'явились у ордовику. Протягом палеозою вони залишались нечисленною групою бентичних організмів (за винятком карбону, коли їхнє різноманіття дещо збільшилось). З палеозою відомо 7 родин морських їжаків. З пермського у тріасовий період перейшов лише один рід Miocidaris, що належить до ряду Cidaroida. У нижньому та середньому тріасі знахідки морських їжаків одиничні. У пізньому тріасі починається інтенсивне видоутворення, особливо у юрському періоді. З'явились так звані зовнішньозяброві їжаки (Diadematacea), а також підклас неправильних їжаків. Різноманіття неправильних морських їжаків у мезозої та кайнозої було більшим ніж правильних. Всього з мезо-кайнозою відомо 26 родин правильних їжаків та 52 родини неправильних.
Будова
Тіло розміром від 2 до 30 см, мають зазвичай близьку до кулястої форму (їжаки підкласу правильних), зустрічаються також морські їжаки плоскої форми (їжаки підкласу неправильних). Має нижню (оральну) та верхню (аборальну) сторони. На нижній стороні знаходиться ротовий отвір, на верхній — анальний. Тіло вкрите рядами твердих пластинок, що утворюють панцир. У більшості видів (крім родини Echinothuriidae) пластинки з'єднані нерухомо. Таким чином майже вся поверхня тіла морського їжака має суцільну тверду оболонку, залишаються м'якими лише невеликі ділянки біля ротового отвору (перистом) та анального отвору (перипрокт). Панцир сучасних представників класу має подібну будову. Він складається з 20 рядів пластинок, що розташовані на меридіанах, що проходять від ротового до анального отвору.
Така будова панцира характерна для правильних морських їжаків, для яких характерна радіальна симетрія та неможливо відрізнити передній та задній кінці тіла. У неправильних морських їжаків рот змістився переднім радіусом вперед, а анальний отвір з центру апікального поля на край шкаралупи або навіть на черевну сторону. Вони мають білатеральну симетрію та можна гарно відрізнити передню та задню сторону тіла. У більшості неправильних морських їжаків амбулакральні ряди на спинній стороні розширюються в особливі утворення — петалоїди, що мають вигляд листків. До роту неправильних їжаків підходять непарні пластинки, які називають перистомальними, одна з них має вигляд губи, тварина з її допомогою копає м'який ґрунт.
Рух та захоплення їжі забезпечується амбулакральною (водносудинною) системою. Вона складається з радіальних амбулакральних каналів, які проходять меридіанами від оральної до аборальної сторони, вони з'єднуються біля рота кільцевим каналом. З зовнішнім середовищем система з'єднується за допомогою отворів мадрепорової пластинки на аборальній стороні тіла. Від радіальних каналів відходять бічні гілки до амбулакральних ніжок на зовнішній поверхні тіла. Ніжки являють собою циліндричні трубочки з ампулою, що розтягується, на одному кінці та підошвою або присоском на іншому. Ніжки рухаються за допомогою зміни тиску води у каналах та ампулах.
Дихання забезпечується зовнішніми шкіряними зябрами, які розташовані по перистому.
У глибині ротового отвору розташований жувальний орган, так званий ліхтар аристотеля. Він складається з 35 вапнякових щаблин та пластин, які рухливо з'єднані між собою м'язами. Головною частиною цього органу є 5 парних пірамідок, в яких розташовано по 1 довгому зубу.
Внутрішній простір панцира заповнений кишкою та гонадами. Кишечник починається на ротовим отвором на оральній стороні, проходе через ліхтар аристотеля, робить кілька поворотів у порожнині тіла та закінчується анальним отвором в середині між кінцевими пластинками панцира, на аборальній стороні.
Кровоносна система складається з двох кільцевих судин — аборального, що оточує задній відділ кишечника, та орального, що оточує передній відділ кишки одразу над ліхтарем аристотеля. Від кожної кільцевої судини відходить по кровоносних 5 лакун. , що відходять від аборальної судини, розгалужуються на дрібні судини та живлять гонади. До кишечника підходять судини від орального кінця. Між собою кровоносна система з'єднується за допомогою вертикального вісьового органу.
Нервова система складається з орального кільця, від якого відходять 5 радіальних нервів, які інервують очі на аборальній стороні. Очі морських їжаків здатні сприймати різкі зміни освітленості, та, імовірно, близько розташовані предмети.
На поверхні шкаралупи морського їжака знаходяться численні горбики, які мають різну будову та розміри, та слугують для прикріплення голок. Голки теж бувають різних розмірів, більші з них називають первинними. Основа кожної голки має суглобне заглиблення, в яку входить виріст у формі півкулі. Місце з'єднання голки з виростом охоплене суглобною сумкою сильними м'язами, за допомогою яких голка має змогу обертатись у різні боки. Голки за формою можуть бути гладенькими, з ребрами, шипами, та відростками. Серед звичайних голок знаходяться — органи для захоплення їжі. Вони невеликі за розмірами (до 10 мм), мають вигляд дрібних рухомих щипців, які розташовані на виростах скелетних пластин. Педіцелярії складаються з вапнякового стебла, яке за допомогою м'язів прикріплений до панцира та головки, що складається з 3 або 4 вапнякових стулок. Педіцелярії поділяються на кілька видів, залежно від будови, деякі з них мають отруйні залози. За допомогою отрути морські їжаки захищаються від ворогів та полюють здобич.
Рухаються морські їжаки за допомогою амбулакральних ніжок та голок. На вертикальні поверхні вони підіймаються тільки завдяки ніжкам, у горизонтальному напрямку можуть рухатись як за допомогою ніжок, так і за допомогою голок. Рух за допомогою голок відбувається швидше (голки при цьому рухаються наче ходулі).
Спосіб життя
Широко розповсюджені у морях та океанах з нормальною солоністю на глибинах до 7 км. Бентосні організми, живуть на різноманітних ґрунтах, але морські їжаки підкласу правильних надають перевагу скелям, каменям, кораловим рифам та іншим твердим ґрунтам, їжаки підкласу неправильних зустрічаються здебільшого на м'яких ґрунтах, в які можуть закопуватись. Можуть утворювати великі скупчення. Деякі види займають різноманітні заглиблення у скелях, інші здатні самі висвердлювати собі укриття навіть у кам'яних скелях. Деякі види прикривають себе уламками черепашок, водоростями та дрібним камінням, маскуючись від ворогів. Морські їжаки підкласу правильних харчуються головним чином водоростями, які зішкрібають з камінням, але можуть споживати і дрібних тварин. Деякі види харчуються молюсками, розчавлюючи їхні черепашки за допомогою ліхтаря аристотеля, види, що живуть на коралових рифах (родина Diadematidae), живляться м'якими тканинами коралів. Усі правильні морські їжаки при харчуванні підтримують їжу голками, підштовхують її до рота та відкушують невеликі шматочки. Представники неправильних морських їжаків, що зариваються у ґрунт, збирають клейкими амбулакральними ніжками їжу з поверхні ґрунту (діатомові водорості, форамініфери, черви, молюски), але основну частину їхнього раціону складає детрит. Морські їжаки — малорухливі тварини, тому вони часто стають об'єктом для заселення іншими організмами. На поверхні панцира під захистом голок можуть жити дрібні безхребетні (деякі молюски, ракоподібні). Деякі офіури та багатощетинкові черви, що оселяються біля ротового отвору морських їжаків, можуть красти у них їжу. Паразитичні молюски прикріплюють свої кладки до їжаків роду Echinus. Молюски, що розвиваються, просвердлюють твердий панцир їжака та живляться його тканинами.
Розмноження
Роздільностатеві. Тварини мають по 5 гонад навкруги задньої кишки (5 яєчників у самиць або 5 сім'яників у самців), які відкриваються протоками біля анального отвору. Самиця може відрізнятися зовнішнім виглядом від самця (у видів, для яких характерна турбота про потомство) та відрізняється великою плодючістю (протягом нерестового періоду може відкласти кілька мільйонів ікринок). Запліднення зовнішнє. Деяким видам властиве живородіння. У період нересту утворюють скупчення. Розвиток складний, з плаваючою личинкою — ехіноплутеусом. Личинка має мікроскопічний розмір та білатеральну симетрію. Вона вільно плаває, хоча вже на стадії личинки має досить розвинений вапняковий скелет у вигляді подовжених паличок. Перехід від стадії личинки до дорослого організму відбувається шляхом складного метаморфозу. При цьому тільки частина личинки, переважно її ліва сторона розвивається у зародок, а значна частина правої сторони відмирає. Перехід до радіально-симетричного дорослого організму відбувається через асиметричну стадію, при цьому відбувається значна переорієнтація внутрішніх органів, молодий їжак немов відбруньковується на тілі личинки. Ліва сторона личинки стає оральною стороною, права — аборальною. Молодий їжак на цій стадії нагадує морську зірку та має розміри до 1 мм. Надалі відбувається розростання оральної сторони та відставання у розвитку аборальної, після чого молода особина стає схожою на дорослу.
Значення
Деякі види є об'єктом промислу. Промисел ведеться біля берегів Південної та Північної Америки, Нової Зеландії, Японії та у Середземному морі. Для японців гонади морського їжака є традиційною національною стравою. Особливо цінується ікра з морських їжаків, яка має великий вміст жирів та білка та вживається у їжу у сирому підсоленому або смаженому вигляді. Шкаралупа панциру використовуються як мінеральне добриво. Нещодавно у тварин виявили речовину ехінохром, що може використовуватись для зміцнення серцевого м'яза. Також морські їжаки є кормом для багатьох видів тварин, зокрема деяких крабів, молюсків, морських зірок, крупних риб, птахів та ссавців.
Література
- Морські їжаки [ 20 червня 2008 у Wayback Machine.] у Великій радянській енциклопедії (рос.)
- Smith A.B. Echinoid palaeobiology. L.: George Allen and Unwin, 1984. 190 p.
Посилання
- Морські їжаки [ 1 березня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Морські їжаки [ 27 червня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Sea urchin |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Morski yizhakiBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Golkoshkiri Echinodermata Pidtip Echinozoa Klas Morski yizhaki Echinoidea Nathaniel Gottfried Leske 1778Pidklasi ta ryadiPidklas Perischoechinoidea Nadryad Cidaroida yizhak olivec Pidklas Euechinoidea Nadryad yizhak serce Nadryad Nadryad Echinacea NadryadPosilannyaVikishovishe EchinoideaEOL 1971ITIS 157821NCBI 7625Fossilworks 32733 Morski yizhaki lat Echinoidea klas bezhrebetnih tipu golkoshkirih Teper narahovuyut blizko 800 vidiv Klas podilyayetsya na 2 pidklasi Pravilni ta Nepravilni morski yizhaki zalezhno vid simetriyi tila pravilni mayut radialnu simetriyu nepravilni bilateralnu Evolyucijnij rozvitokVikopnij morskij yizhak Lovenia woodsi sho zhiv u plioceni Oskilki morski yizhaki mayut vapnyakovij skelet yihni reshtki dosit dobre zbereglisya ta dozvolyayut proslidkuvati istoriyu viniknennya ta evolyuciyu ciyeyi grupi tvarin Morski yizhaki z yavilis u ordoviku Protyagom paleozoyu voni zalishalis nechislennoyu grupoyu bentichnih organizmiv za vinyatkom karbonu koli yihnye riznomanittya desho zbilshilos Z paleozoyu vidomo 7 rodin morskih yizhakiv Z permskogo u triasovij period perejshov lishe odin rid Miocidaris sho nalezhit do ryadu Cidaroida U nizhnomu ta serednomu triasi znahidki morskih yizhakiv odinichni U piznomu triasi pochinayetsya intensivne vidoutvorennya osoblivo u yurskomu periodi Z yavilis tak zvani zovnishnozyabrovi yizhaki Diadematacea a takozh pidklas nepravilnih yizhakiv Riznomanittya nepravilnih morskih yizhakiv u mezozoyi ta kajnozoyi bulo bilshim nizh pravilnih Vsogo z mezo kajnozoyu vidomo 26 rodin pravilnih yizhakiv ta 52 rodini nepravilnih BudovaPancir morskogo yizhaka Tilo rozmirom vid 2 do 30 sm mayut zazvichaj blizku do kulyastoyi formu yizhaki pidklasu pravilnih zustrichayutsya takozh morski yizhaki ploskoyi formi yizhaki pidklasu nepravilnih Maye nizhnyu oralnu ta verhnyu aboralnu storoni Na nizhnij storoni znahoditsya rotovij otvir na verhnij analnij Tilo vkrite ryadami tverdih plastinok sho utvoryuyut pancir U bilshosti vidiv krim rodini Echinothuriidae plastinki z yednani neruhomo Takim chinom majzhe vsya poverhnya tila morskogo yizhaka maye sucilnu tverdu obolonku zalishayutsya m yakimi lishe neveliki dilyanki bilya rotovogo otvoru peristom ta analnogo otvoru periprokt Pancir suchasnih predstavnikiv klasu maye podibnu budovu Vin skladayetsya z 20 ryadiv plastinok sho roztashovani na meridianah sho prohodyat vid rotovogo do analnogo otvoru Taka budova pancira harakterna dlya pravilnih morskih yizhakiv dlya yakih harakterna radialna simetriya ta nemozhlivo vidrizniti perednij ta zadnij kinci tila U nepravilnih morskih yizhakiv rot zmistivsya perednim radiusom vpered a analnij otvir z centru apikalnogo polya na kraj shkaralupi abo navit na cherevnu storonu Voni mayut bilateralnu simetriyu ta mozhna garno vidrizniti perednyu ta zadnyu storonu tila U bilshosti nepravilnih morskih yizhakiv ambulakralni ryadi na spinnij storoni rozshiryuyutsya v osoblivi utvorennya petaloyidi sho mayut viglyad listkiv Do rotu nepravilnih yizhakiv pidhodyat neparni plastinki yaki nazivayut peristomalnimi odna z nih maye viglyad gubi tvarina z yiyi dopomogoyu kopaye m yakij grunt Ruh ta zahoplennya yizhi zabezpechuyetsya ambulakralnoyu vodnosudinnoyu sistemoyu Vona skladayetsya z radialnih ambulakralnih kanaliv yaki prohodyat meridianami vid oralnoyi do aboralnoyi storoni voni z yednuyutsya bilya rota kilcevim kanalom Z zovnishnim seredovishem sistema z yednuyetsya za dopomogoyu otvoriv madreporovoyi plastinki na aboralnij storoni tila Vid radialnih kanaliv vidhodyat bichni gilki do ambulakralnih nizhok na zovnishnij poverhni tila Nizhki yavlyayut soboyu cilindrichni trubochki z ampuloyu sho roztyaguyetsya na odnomu kinci ta pidoshvoyu abo prisoskom na inshomu Nizhki ruhayutsya za dopomogoyu zmini tisku vodi u kanalah ta ampulah Dihannya zabezpechuyetsya zovnishnimi shkiryanimi zyabrami yaki roztashovani po peristomu U glibini rotovogo otvoru roztashovanij zhuvalnij organ tak zvanij lihtar aristotelya Vin skladayetsya z 35 vapnyakovih shablin ta plastin yaki ruhlivo z yednani mizh soboyu m yazami Golovnoyu chastinoyu cogo organu ye 5 parnih piramidok v yakih roztashovano po 1 dovgomu zubu Ambulakralni nizhki morskogo yizhakaMadreporova plastinka Vnutrishnij prostir pancira zapovnenij kishkoyu ta gonadami Kishechnik pochinayetsya na rotovim otvorom na oralnij storoni prohode cherez lihtar aristotelya robit kilka povorotiv u porozhnini tila ta zakinchuyetsya analnim otvorom v seredini mizh kincevimi plastinkami pancira na aboralnij storoni Krovonosna sistema skladayetsya z dvoh kilcevih sudin aboralnogo sho otochuye zadnij viddil kishechnika ta oralnogo sho otochuye perednij viddil kishki odrazu nad lihtarem aristotelya Vid kozhnoyi kilcevoyi sudini vidhodit po krovonosnih 5 lakun sho vidhodyat vid aboralnoyi sudini rozgaluzhuyutsya na dribni sudini ta zhivlyat gonadi Do kishechnika pidhodyat sudini vid oralnogo kincya Mizh soboyu krovonosna sistema z yednuyetsya za dopomogoyu vertikalnogo visovogo organu Nervova sistema skladayetsya z oralnogo kilcya vid yakogo vidhodyat 5 radialnih nerviv yaki inervuyut ochi na aboralnij storoni Ochi morskih yizhakiv zdatni sprijmati rizki zmini osvitlenosti ta imovirno blizko roztashovani predmeti Na poverhni shkaralupi morskogo yizhaka znahodyatsya chislenni gorbiki yaki mayut riznu budovu ta rozmiri ta sluguyut dlya prikriplennya golok Golki tezh buvayut riznih rozmiriv bilshi z nih nazivayut pervinnimi Osnova kozhnoyi golki maye suglobne zagliblennya v yaku vhodit virist u formi pivkuli Misce z yednannya golki z virostom ohoplene suglobnoyu sumkoyu silnimi m yazami za dopomogoyu yakih golka maye zmogu obertatis u rizni boki Golki za formoyu mozhut buti gladenkimi z rebrami shipami ta vidrostkami Sered zvichajnih golok znahodyatsya organi dlya zahoplennya yizhi Voni neveliki za rozmirami do 10 mm mayut viglyad dribnih ruhomih shipciv yaki roztashovani na virostah skeletnih plastin Pedicelyariyi skladayutsya z vapnyakovogo stebla yake za dopomogoyu m yaziv prikriplenij do pancira ta golovki sho skladayetsya z 3 abo 4 vapnyakovih stulok Pedicelyariyi podilyayutsya na kilka vidiv zalezhno vid budovi deyaki z nih mayut otrujni zalozi Za dopomogoyu otruti morski yizhaki zahishayutsya vid vorogiv ta polyuyut zdobich Ruhayutsya morski yizhaki za dopomogoyu ambulakralnih nizhok ta golok Na vertikalni poverhni voni pidijmayutsya tilki zavdyaki nizhkam u gorizontalnomu napryamku mozhut ruhatis yak za dopomogoyu nizhok tak i za dopomogoyu golok Ruh za dopomogoyu golok vidbuvayetsya shvidshe golki pri comu ruhayutsya nache hoduli Sposib zhittyaMorski yizhaki u skeliMellita longifissa zanuryuyetsya u pisok Shiroko rozpovsyudzheni u moryah ta okeanah z normalnoyu solonistyu na glibinah do 7 km Bentosni organizmi zhivut na riznomanitnih gruntah ale morski yizhaki pidklasu pravilnih nadayut perevagu skelyam kamenyam koralovim rifam ta inshim tverdim gruntam yizhaki pidklasu nepravilnih zustrichayutsya zdebilshogo na m yakih gruntah v yaki mozhut zakopuvatis Mozhut utvoryuvati veliki skupchennya Deyaki vidi zajmayut riznomanitni zagliblennya u skelyah inshi zdatni sami visverdlyuvati sobi ukrittya navit u kam yanih skelyah Deyaki vidi prikrivayut sebe ulamkami cherepashok vodorostyami ta dribnim kaminnyam maskuyuchis vid vorogiv Morski yizhaki pidklasu pravilnih harchuyutsya golovnim chinom vodorostyami yaki zishkribayut z kaminnyam ale mozhut spozhivati i dribnih tvarin Deyaki vidi harchuyutsya molyuskami rozchavlyuyuchi yihni cherepashki za dopomogoyu lihtarya aristotelya vidi sho zhivut na koralovih rifah rodina Diadematidae zhivlyatsya m yakimi tkaninami koraliv Usi pravilni morski yizhaki pri harchuvanni pidtrimuyut yizhu golkami pidshtovhuyut yiyi do rota ta vidkushuyut neveliki shmatochki Predstavniki nepravilnih morskih yizhakiv sho zarivayutsya u grunt zbirayut klejkimi ambulakralnimi nizhkami yizhu z poverhni gruntu diatomovi vodorosti foraminiferi chervi molyuski ale osnovnu chastinu yihnogo racionu skladaye detrit Morski yizhaki maloruhlivi tvarini tomu voni chasto stayut ob yektom dlya zaselennya inshimi organizmami Na poverhni pancira pid zahistom golok mozhut zhiti dribni bezhrebetni deyaki molyuski rakopodibni Deyaki ofiuri ta bagatoshetinkovi chervi sho oselyayutsya bilya rotovogo otvoru morskih yizhakiv mozhut krasti u nih yizhu Parazitichni molyuski prikriplyuyut svoyi kladki do yizhakiv rodu Echinus Molyuski sho rozvivayutsya prosverdlyuyut tverdij pancir yizhaka ta zhivlyatsya jogo tkaninami RozmnozhennyaGonadi morskogo yizhaka Rozdilnostatevi Tvarini mayut po 5 gonad navkrugi zadnoyi kishki 5 yayechnikiv u samic abo 5 sim yanikiv u samciv yaki vidkrivayutsya protokami bilya analnogo otvoru Samicya mozhe vidriznyatisya zovnishnim viglyadom vid samcya u vidiv dlya yakih harakterna turbota pro potomstvo ta vidriznyayetsya velikoyu plodyuchistyu protyagom nerestovogo periodu mozhe vidklasti kilka miljoniv ikrinok Zaplidnennya zovnishnye Deyakim vidam vlastive zhivorodinnya U period nerestu utvoryuyut skupchennya Rozvitok skladnij z plavayuchoyu lichinkoyu ehinopluteusom Lichinka maye mikroskopichnij rozmir ta bilateralnu simetriyu Vona vilno plavaye hocha vzhe na stadiyi lichinki maye dosit rozvinenij vapnyakovij skelet u viglyadi podovzhenih palichok Perehid vid stadiyi lichinki do doroslogo organizmu vidbuvayetsya shlyahom skladnogo metamorfozu Pri comu tilki chastina lichinki perevazhno yiyi liva storona rozvivayetsya u zarodok a znachna chastina pravoyi storoni vidmiraye Perehid do radialno simetrichnogo doroslogo organizmu vidbuvayetsya cherez asimetrichnu stadiyu pri comu vidbuvayetsya znachna pereoriyentaciya vnutrishnih organiv molodij yizhak nemov vidbrunkovuyetsya na tili lichinki Liva storona lichinki staye oralnoyu storonoyu prava aboralnoyu Molodij yizhak na cij stadiyi nagaduye morsku zirku ta maye rozmiri do 1 mm Nadali vidbuvayetsya rozrostannya oralnoyi storoni ta vidstavannya u rozvitku aboralnoyi pislya chogo moloda osobina staye shozhoyu na doroslu ZnachennyaStrava yaponskoyi kuhni z morskogo yizhaka Deyaki vidi ye ob yektom promislu Promisel vedetsya bilya beregiv Pivdennoyi ta Pivnichnoyi Ameriki Novoyi Zelandiyi Yaponiyi ta u Seredzemnomu mori Dlya yaponciv gonadi morskogo yizhaka ye tradicijnoyu nacionalnoyu stravoyu Osoblivo cinuyetsya ikra z morskih yizhakiv yaka maye velikij vmist zhiriv ta bilka ta vzhivayetsya u yizhu u siromu pidsolenomu abo smazhenomu viglyadi Shkaralupa panciru vikoristovuyutsya yak mineralne dobrivo Neshodavno u tvarin viyavili rechovinu ehinohrom sho mozhe vikoristovuvatis dlya zmicnennya sercevogo m yaza Takozh morski yizhaki ye kormom dlya bagatoh vidiv tvarin zokrema deyakih krabiv molyuskiv morskih zirok krupnih rib ptahiv ta ssavciv LiteraturaMorski yizhaki 20 chervnya 2008 u Wayback Machine u Velikij radyanskij enciklopediyi ros Smith A B Echinoid palaeobiology L George Allen and Unwin 1984 190 p PosilannyaMorski yizhaki 1 bereznya 2009 u Wayback Machine ros Morski yizhaki 27 chervnya 2010 u Wayback Machine ros Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sea urchin