Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Багатощетинкові черви | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
Підкласи | ||||||||||||
Посилання | ||||||||||||
|
Багатощетинкові черви, або поліхéти (Polychaeta) — клас безхребетних тварин типу кільчастих червів.
Існує близько 10 тис. морських видів. Тіло червоподібне, довжиною від 1 мм до 3 м (Eunice aphroditois). На кожному сегменті є пара недорозвинених кінцівок (параподій) з численними щетинками біля основи. Це донні тварини, зустрічаються прикріплені форми.
Загальна характеристика класу
Майже всі багатощетинкові кільчасті черви, або поліхети, — морські тварини. Винятком є одиничні прісноводні та паразитичні види. До багатощетинкових кільчаків належать понад 5 300 видів червів, різних як за організацією, так і за способом життя. Серед них є і більш примітивні (первинні) форми, і форми зі спрощеною будовою у зв’язку з пристосуванням до різних умов життя. Більшість поліхет -бентосні тварини, які повзають на дні або зариті в мул чи пісок. Багато з них ведуть сидячий спосіб життя, прикріплюючись до каменів, черепашок, молюсків, ховаючись або у вапнякових трубках, або в трубках з органічних речовин. Проте, серед поліхет є немало пелагічних форм. Більшість поліхет — хижаки, але серед них багато рослиноїдних і всеїдних форм. Сидячі поліхети живляться дрібними тваринами, рослинами і рослинним детритом. Більшість поліхет становлять вагому частину корму багатьох промислових риб та інших морських тварин. Форма тіла більшості поліхет витягнута, червоподібна або дещо сплющена в дорзовентральному напрямі. Тіло поділяється на три відділи: головний, тулубовий і короткий анальний відділ, або пігідіум.
Головний відділ складається із двох частин: 1) власне головної лопаті; 2) ротового відділу. На власне головній лопаті розташовані очі, пара щупальців, або тентакул, пара більш масивних пальп і нюхові ямки. В деяких поліхет головні придатки редуковані, в інших вони розвиваються у великій кількості. На черевній стороні ротового відділу розташований рот, а по його боках декілька пар вусиків. Ротовий відділ більшості поліхет утворений злиттям декількох (2-4) перших тулубових сегментів і лише у найбільш примітивних форм відповідає єдиному першому тулубовому сегменту.
Тулубовий відділ в найбільш примітивних форм складається більшого або меншого числа однакових сегментів. Якщо в тварин із сегментованим тілом сегменти однакові й повторюють один одного по всій довжині тіла, то таку сегментацію називають гомономною. Якщо між сегментами тіла є відмінності (форма, розміри, наявність чи відсутність придатків, різниця у внутрішній будові), тоді це гетерономна сегментація. Гетерономність виражена у всіх поліхет у приєднанні перших тулубових сегментів до голови. Ступінь гетерономності інших тулубових сегментів у поліхет буває різною. Найбільша ступінь гетерономності в сидячих і частини риючих форм. У переважної більшості поліхет по боках стінки тіла, прикриті щетинками. Це локомоторні (рухові) органи — параподії, за допомогою яких поліхети повзають і плавають. У найбільш типових випадках параподії є дволопатевими випинаннями стінок тіла, в які заходить вторинна порожнина тіла (целом). Кожна параподія складаються із основної, або базальної частини та двох лопатей. Спинна параподія має назву нотоподія, черевна — невроподія. Обидві лопаті мають щетинки. Одна із щетинок кожної лопаті особливо сильно розвинута і починається глибоко всередині параподії. Ця щетинка має назву ацикула. Щетинки надзвичайно різноманітні за формою і величиною та складаються з речовини, близької до хітину. На основі черевної лопаті параподії є черевний вусик, а на основі спинної якого часто прилягають зябра. У риючих форм параподії зазнали редукції. У сидячих форм параподії на задньому відділі тіла редуковані, зберігаються лише щетинки й гачечки, за допомогою яких черви утримуються в трубках. Анальний відділ жодних кінцівок немає.
Параподії можна розглядати як зачаток більш досконалої кінцівки вищих безхребетних. Параподії кільчаків виконують рухову, дотикову (за допомогою щетинок і вусиків) функції, а в багатьох політех спинний вусик в органи дихання — зябра.
Тіло покрите одношаровим епітелієм, який виділяє на своїй поверхні тонку кутикулу. М’язи шкірно-м’язового мішка розташовані двома шарами. Під епітелієм лежить шар кільцевих м’язів, які заходять і в параподії. Під кільцевими м’язами містяться добре розвинені поздовжні м’язи, вони не утворюють суцільного шару, а диференційовані на чотири сильно розвинуті м’язові смуги, що тягнуться вздовж тіла. Дві з цих м’язових смуг лежать у спинній, а дві — у черевній частині черв’яка. Крім того, є окремі м’язові пучки, які приводять в рух щетинки. Для поліхет характерна наявність дорзовентральних (спинно-черевних) м’язів. Це м’язові пучки, які проходять похило від спинної до черевної частини шкірно-м’язового мішка. Рухаючись по ґрунті, поліхети здійснюють червоподібні, або хвилеподібні рухи усім тілом, спираючись на параподії. У цих рухах основну роль відіграють найбільш розвинуті поздовжні м’язи та м’язи параподій. Для поліхет властиві також перистальтичні рухи тіла — хвилеподібні скорочення (послідовне стискування й видовження однієї ділянки тіла й розширення сусідньої).
У поліхет наявна вторинна порожнина тіла, або целом, заповнений порожнинною рідиною з розташованими в ній внутрішніми органами (видільними, статевими та ін.). Целом вистелений особливим целомічним, або перитональним епітелієм, який відокремлює порожнинну рідину від навколишніх тканин й органів. Поздовжні м’язи, кишечник та інші органи покриті одношаровим целомічним епітелієм. Інша особливість целому поліхет полягає в його метамерній будові. Первинно кожний сегмент (членик) має по суті свою порожнину, цілком відокремлену від порожнини сусідніх сегментів особливими перегородками — дисепіментами, які утворені двома шарами целомічного епітелію з проміжною речовиною між ними. Більше того, целомічна рідина в кожному сегменті повністю розділена на праву й ліву половину поздовжньою (теж двошаровою) перегородкою. Усередині цієї перегородки проходить кишка, а над і під кишкою розташовані спинна й черевна кровоносні судини. В кожному внутрішньому сегменті поліхет є два целомічні мішечки. Стінки мішечків, що повернуті до сусідніх сегментів, утворюють дисепіменти.
Порожнинна рідина багата на амебоїдні клітини — різні лейкоцити й елеоцити. Перші виконують в основному фагоцитарну функцію, але здатні й до трофічної, тобто до запасання резервних речовин. Остання функція значною мірою властива елеоцитам, які зазвичай переповнені жировими включеннями та відіграють роль своєрідної жирової тканини. Їх резерви використовуються під час формування статевих продуктів. Циркуляція порожнинної рідини відбувається завдяки наявності ділянок миготливого целомічного епітелію та допомагає здійсненню основних функцій целому: поживної, екскреторної та дихальної. Крім того, целом виконує опорно-рухову функцію завдяки нестисненню целомічної рідини та перистальтичним рухам м’язів.
Травна система
Травна система складається із трьох відділів: ектодермічної передньої, ендотермічної середньої та ектодермічної задньої кишки. До передньої кишки належать глотка й стравохід. У глотку відкривається пара слинних залоз. У багатьох рухливих хижих поліхет, наприклад, у нереіса, глотка перетворюється у зброю нападу. Вона озброєна міцними хітиновими щелепами і може вивертатися або висовуватися далеко вперед. У деяких сидячих поліхет роль ловильного апарату виконують видозмінені пальпи. Середня кишка — це пряма трубка, що проходить крізь дисепіменти та далі переходить у коротку задню кишку.
Дихальна система
Типовими органами дихання для багатьох поліхет служать зябра, розташовані зазвичай на спинних лопатях (гілках) параподій. У багатьох сидячих форм зябра зосереджені в передній частині тіла. Важливу роль у процесі дихання відіграє шкіра, у якій є густа сітка капілярів. У деяких поліхет немає спеціальних органів дихання (нереїди та деякі інші), а тому дихальну функцію цілком виконує шкіра.
Кровоносна система
Кровоносна система замкнена. Є дві головні судини — спинна й черевна, які проходять уздовж тіла. Ці судини розташовані над і під кишкою. Спинна й черевна судини з'єднані кільцевими судинами, розташованими метамерно та охоплюють кишечник. Від них відходять кровоносні судини до зябер, шкіри, параподій, видільних органів і кишечнику. Спинна судина має скоротливі стінки. Її пульсація жене кров уперед до голови, а по кільцевих судинах ревній судині кров рухається у зворотному напрямі. Циркуляції крові сприяють також перистальтичні рухи тіла.
Кров поліхет складається з плазми й клітинних елементів — гемоцитів. Плазма містить речовину, яка близька до гемоглобіну та надає крові червоного забарвлення. У деяких поліхет кров забарвлена в зелений колір, тому що в плазмі є зелений дихальний пігмент — хлорокруодин.
Видільна система
У більшості високоорганізованих поліхет органи виділення — метанефридї. Метанефридіями називають відкриті видільні органи, на відміну від протонефридіїв, метанефридії розташовані метамерно й попарно, але так, що кожний нефридій починається в одному (передньому) сегменті, a закінчується видільним отвором в наступному (задньому). Метанефридій починається більш-менш розширеною лійкою, вкритою війками, яка відкривається в порожнину сегмента. Від лійки починається нефридіальний канал, який переходить через дисепімент до наступного сегмента. Тут нефридіальний канал утворює складний клубок, підходить до стінки тіла й відкривається видільним отвором назовні. До метанефридіїв підходять кровоносні судини. У просвіті нефридіального каналу є війки. Первинно кожному сегменту відповідає пара метанефридіїв, але в багатьох поліхет метанефридії є не в усіх сегментах. Особливо кількість метанефридїв скорочується в сидячих поліхет. У піскожила, який веде риючий спосіб життя, є всього 6 пар метанефридіїв, а в інших може бути ще менше (до двох пар). Видільна функція нефридіїв двоякого роду, Стінки нефридіального каналу пронизані сіткою кровоносних капілярів. Із крові в мутанефридіальний канал поступають продукти дисиміляції. 3 іншого боку, через війчастий апарат виносяться екскрети, які попередньо накопичуються з амебоїдних клітинах целому, а також в особливих клітинах з фагоцитарною функцією і розташованих у певних місцях целомічного епітелію. У міру накопичення зерен твердих екскрементів ці клітини виносяться назовні.
Нервова система
Важливу частину нервової системи поліхет становить парний надглотковий ганглій, або головний мозок. Від головного мозку відходять навкологлоткові коннективи, які утворюють навкологлокове нервове кільце. Від нервового кільця вздовж тіла тягнуться парні нервові стовбури. На нервових стовбурах тою чи іншою мірою диференціюються парні нервові вузли — ганглії, з'єднані поперечними комісурами. Ганглії розташовані метамерно відповідно до кількості сегментів. Між гангліями є поперечні комісури й нервова система набуває драбинчастої форми.
Органи чуття
Органи чуття в поліхет розвинуті значно краще, ніж в інших червів. Очі найкраще розвинуті у бродячих поліхет. Дотикові клітини розташовані по всьому тілі. Особливо багато їх на щупальцях, пальпах і параподіальних чутливих вусиках. Поліхети мають також органи хімічного чуття (нюх). Такими є пальпи й миготливі ямки, або нюхальні органи, розташовані на спинній частині головної лопаті. В деяких поліхет є статоцисти органи рівноваги. Статоцисти (5 пар) розташовані в передній частині тіла й частіше трапляються в сидячих поліхет. Очі в цих червів розташовані частіше всього на головній лопаті «надмозкові очі», зазвичай — одна або дві пари. Крім того, у багатьох поліхет є особливі очка, значно простіше побудовані й розташовані на різних місцях тіла: на пальпах, вусиках, по боках тіла.
Переважна більшість поліхет роздільностатеві. Розвиток з перетворенням. Личинка трохофора веде планктонний спосіб життя і морськими течіями переноситься на великі відстані. Таким чином, біологічне значення планктонної личинки — забезпечення поширення виду.
Спосіб життя
Більшість видів живе у морях та у річках. Деякі живуть у прісних водах, у підстилці тропічних лісів. У морях багатощетинкові черви живуть на дні, де повзають серед каміння, коралів, заростей морської рослинності, зариваються у мул. Серед цих черв'яків є сидячі форми, які будують захисну трубку і ніколи її не покидають. Є серед них і планктонні види. Зустрічаються багатощетинкові черви, головним чином, в прибережній смузі, але іноді їх виявляють на глибині до 8 тис. м. У деяких місцях на 1 м² морського дна мешкає до 90 тис. багатощетинкових червів. Їх поїдають ракоподібні, риби, голкошкірі, кишковопорожнинні, птахи. Тому деяких багатощетинкових спеціально розводять у морі як корм для риб.
Процеси життєдіяльності та розмноження
Тіло складається з головного відділу, сегментованого тулуба й анальної лопаті. На голові є 2-4 ока, органи дотику— щупальця, органи нюху — нюхальні ямки, у деяких є органи рівноваги (статоцисти). Дихають всією поверхнею тіла, однак у деяких (у піскожила) на параподіях розміщені зябра — розгалужені вирости тіла. Більшість з них роздільностатеві, розвиток непрямий.
Роль у природі та житті людини
Основа живлення багатьох промислових риб, крабів, та інших мешканців водоймищ, а також деякі види приймає в їжу людина, наприклад, тихоокеанський палоло, тіло якого сягає до 1 метра. У період розмноження палоло підіймаються на поверхню води, що полегшує їх промисел. Сидячі багатощетинкові черви беруть участь у природному очищені води від органічних часток, як фільтратори. Відіграють велике значення в розумінні питань подальшої еволюції тварин.
Література
- Біологічний словник / за ред. I. Г. Підоплічка. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974. — Т. 3. — 552 с.
- Барна І. В. Біологія: довідник школяра та абітурієнта — 3-тє вид., — Тернопіль: Підручники і посібники, 2019. — 334 — 336 с.
Посилання
- Нові види поліхет, відкриті у 2009 році [ 25 квітня 2014 у Wayback Machine.] (укр.)
 | Це незавершена стаття про безхребетних. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Барна І. В. Біологія: довідник школяра та абітурієнта — 3-тє вид., — Тернопіль: Підручники і посібники, 2019. — 334 — 336 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bagatoshetinkovi cherviBiologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Kilchasti chervi Annelida Klas Bagatoshetinkovi chervi Polychaeta Grube 1850PidklasiPalpata ScolecidaPosilannyaVikishovishe PolychaetaVikividi PolychaetaEOL 84ITIS 64358NCBI 6341Fossilworks 7022 Bagatoshetinkovi chervi abo poliheti Polychaeta klas bezhrebetnih tvarin tipu kilchastih cherviv Isnuye blizko 10 tis morskih vidiv Tilo chervopodibne dovzhinoyu vid 1 mm do 3 m Eunice aphroditois Na kozhnomu segmenti ye para nedorozvinenih kincivok parapodij z chislennimi shetinkami bilya osnovi Ce donni tvarini zustrichayutsya prikripleni formi Zagalna harakteristika klasuMajzhe vsi bagatoshetinkovi kilchasti chervi abo poliheti morski tvarini Vinyatkom ye odinichni prisnovodni ta parazitichni vidi Do bagatoshetinkovih kilchakiv nalezhat ponad 5 300 vidiv cherviv riznih yak za organizaciyeyu tak i za sposobom zhittya Sered nih ye i bilsh primitivni pervinni formi i formi zi sproshenoyu budovoyu u zv yazku z pristosuvannyam do riznih umov zhittya Bilshist polihet bentosni tvarini yaki povzayut na dni abo zariti v mul chi pisok Bagato z nih vedut sidyachij sposib zhittya prikriplyuyuchis do kameniv cherepashok molyuskiv hovayuchis abo u vapnyakovih trubkah abo v trubkah z organichnih rechovin Prote sered polihet ye nemalo pelagichnih form Bilshist polihet hizhaki ale sered nih bagato roslinoyidnih i vseyidnih form Sidyachi poliheti zhivlyatsya dribnimi tvarinami roslinami i roslinnim detritom Bilshist polihet stanovlyat vagomu chastinu kormu bagatoh promislovih rib ta inshih morskih tvarin Forma tila bilshosti polihet vityagnuta chervopodibna abo desho splyushena v dorzoventralnomu napryami Tilo podilyayetsya na tri viddili golovnij tulubovij i korotkij analnij viddil abo pigidium Golovnij viddil skladayetsya iz dvoh chastin 1 vlasne golovnoyi lopati 2 rotovogo viddilu Na vlasne golovnij lopati roztashovani ochi para shupalciv abo tentakul para bilsh masivnih palp i nyuhovi yamki V deyakih polihet golovni pridatki redukovani v inshih voni rozvivayutsya u velikij kilkosti Na cherevnij storoni rotovogo viddilu roztashovanij rot a po jogo bokah dekilka par vusikiv Rotovij viddil bilshosti polihet utvorenij zlittyam dekilkoh 2 4 pershih tulubovih segmentiv i lishe u najbilsh primitivnih form vidpovidaye yedinomu pershomu tulubovomu segmentu Tulubovij viddil v najbilsh primitivnih form skladayetsya bilshogo abo menshogo chisla odnakovih segmentiv Yaksho v tvarin iz segmentovanim tilom segmenti odnakovi j povtoryuyut odin odnogo po vsij dovzhini tila to taku segmentaciyu nazivayut gomonomnoyu Yaksho mizh segmentami tila ye vidminnosti forma rozmiri nayavnist chi vidsutnist pridatkiv riznicya u vnutrishnij budovi todi ce geteronomna segmentaciya Geteronomnist virazhena u vsih polihet u priyednanni pershih tulubovih segmentiv do golovi Stupin geteronomnosti inshih tulubovih segmentiv u polihet buvaye riznoyu Najbilsha stupin geteronomnosti v sidyachih i chastini riyuchih form U perevazhnoyi bilshosti polihet po bokah stinki tila prikriti shetinkami Ce lokomotorni ruhovi organi parapodiyi za dopomogoyu yakih poliheti povzayut i plavayut U najbilsh tipovih vipadkah parapodiyi ye dvolopatevimi vipinannyami stinok tila v yaki zahodit vtorinna porozhnina tila celom Kozhna parapodiya skladayutsya iz osnovnoyi abo bazalnoyi chastini ta dvoh lopatej Spinna parapodiya maye nazvu notopodiya cherevna nevropodiya Obidvi lopati mayut shetinki Odna iz shetinok kozhnoyi lopati osoblivo silno rozvinuta i pochinayetsya gliboko vseredini parapodiyi Cya shetinka maye nazvu acikula Shetinki nadzvichajno riznomanitni za formoyu i velichinoyu ta skladayutsya z rechovini blizkoyi do hitinu Na osnovi cherevnoyi lopati parapodiyi ye cherevnij vusik a na osnovi spinnoyi yakogo chasto prilyagayut zyabra U riyuchih form parapodiyi zaznali redukciyi U sidyachih form parapodiyi na zadnomu viddili tila redukovani zberigayutsya lishe shetinki j gachechki za dopomogoyu yakih chervi utrimuyutsya v trubkah Analnij viddil zhodnih kincivok nemaye Parapodiyi mozhna rozglyadati yak zachatok bilsh doskonaloyi kincivki vishih bezhrebetnih Parapodiyi kilchakiv vikonuyut ruhovu dotikovu za dopomogoyu shetinok i vusikiv funkciyi a v bagatoh politeh spinnij vusik v organi dihannya zyabra Tilo pokrite odnosharovim epiteliyem yakij vidilyaye na svoyij poverhni tonku kutikulu M yazi shkirno m yazovogo mishka roztashovani dvoma sharami Pid epiteliyem lezhit shar kilcevih m yaziv yaki zahodyat i v parapodiyi Pid kilcevimi m yazami mistyatsya dobre rozvineni pozdovzhni m yazi voni ne utvoryuyut sucilnogo sharu a diferencijovani na chotiri silno rozvinuti m yazovi smugi sho tyagnutsya vzdovzh tila Dvi z cih m yazovih smug lezhat u spinnij a dvi u cherevnij chastini cherv yaka Krim togo ye okremi m yazovi puchki yaki privodyat v ruh shetinki Dlya polihet harakterna nayavnist dorzoventralnih spinno cherevnih m yaziv Ce m yazovi puchki yaki prohodyat pohilo vid spinnoyi do cherevnoyi chastini shkirno m yazovogo mishka Ruhayuchis po grunti poliheti zdijsnyuyut chervopodibni abo hvilepodibni ruhi usim tilom spirayuchis na parapodiyi U cih ruhah osnovnu rol vidigrayut najbilsh rozvinuti pozdovzhni m yazi ta m yazi parapodij Dlya polihet vlastivi takozh peristaltichni ruhi tila hvilepodibni skorochennya poslidovne stiskuvannya j vidovzhennya odniyeyi dilyanki tila j rozshirennya susidnoyi U polihet nayavna vtorinna porozhnina tila abo celom zapovnenij porozhninnoyu ridinoyu z roztashovanimi v nij vnutrishnimi organami vidilnimi statevimi ta in Celom vistelenij osoblivim celomichnim abo peritonalnim epiteliyem yakij vidokremlyuye porozhninnu ridinu vid navkolishnih tkanin j organiv Pozdovzhni m yazi kishechnik ta inshi organi pokriti odnosharovim celomichnim epiteliyem Insha osoblivist celomu polihet polyagaye v jogo metamernij budovi Pervinno kozhnij segment chlenik maye po suti svoyu porozhninu cilkom vidokremlenu vid porozhnini susidnih segmentiv osoblivimi peregorodkami disepimentami yaki utvoreni dvoma sharami celomichnogo epiteliyu z promizhnoyu rechovinoyu mizh nimi Bilshe togo celomichna ridina v kozhnomu segmenti povnistyu rozdilena na pravu j livu polovinu pozdovzhnoyu tezh dvosharovoyu peregorodkoyu Useredini ciyeyi peregorodki prohodit kishka a nad i pid kishkoyu roztashovani spinna j cherevna krovonosni sudini V kozhnomu vnutrishnomu segmenti polihet ye dva celomichni mishechki Stinki mishechkiv sho povernuti do susidnih segmentiv utvoryuyut disepimenti Porozhninna ridina bagata na ameboyidni klitini rizni lejkociti j eleociti Pershi vikonuyut v osnovnomu fagocitarnu funkciyu ale zdatni j do trofichnoyi tobto do zapasannya rezervnih rechovin Ostannya funkciya znachnoyu miroyu vlastiva eleocitam yaki zazvichaj perepovneni zhirovimi vklyuchennyami ta vidigrayut rol svoyeridnoyi zhirovoyi tkanini Yih rezervi vikoristovuyutsya pid chas formuvannya statevih produktiv Cirkulyaciya porozhninnoyi ridini vidbuvayetsya zavdyaki nayavnosti dilyanok migotlivogo celomichnogo epiteliyu ta dopomagaye zdijsnennyu osnovnih funkcij celomu pozhivnoyi ekskretornoyi ta dihalnoyi Krim togo celom vikonuye oporno ruhovu funkciyu zavdyaki nestisnennyu celomichnoyi ridini ta peristaltichnim ruham m yaziv Travna sistemaTravna sistema skladayetsya iz troh viddiliv ektodermichnoyi perednoyi endotermichnoyi serednoyi ta ektodermichnoyi zadnoyi kishki Do perednoyi kishki nalezhat glotka j stravohid U glotku vidkrivayetsya para slinnih zaloz U bagatoh ruhlivih hizhih polihet napriklad u nereisa glotka peretvoryuyetsya u zbroyu napadu Vona ozbroyena micnimi hitinovimi shelepami i mozhe vivertatisya abo visovuvatisya daleko vpered U deyakih sidyachih polihet rol lovilnogo aparatu vikonuyut vidozmineni palpi Serednya kishka ce pryama trubka sho prohodit kriz disepimenti ta dali perehodit u korotku zadnyu kishku Dihalna sistemaTipovimi organami dihannya dlya bagatoh polihet sluzhat zyabra roztashovani zazvichaj na spinnih lopatyah gilkah parapodij U bagatoh sidyachih form zyabra zoseredzheni v perednij chastini tila Vazhlivu rol u procesi dihannya vidigraye shkira u yakij ye gusta sitka kapilyariv U deyakih polihet nemaye specialnih organiv dihannya nereyidi ta deyaki inshi a tomu dihalnu funkciyu cilkom vikonuye shkira Krovonosna sistemaKrovonosna sistema zamknena Ye dvi golovni sudini spinna j cherevna yaki prohodyat uzdovzh tila Ci sudini roztashovani nad i pid kishkoyu Spinna j cherevna sudini z yednani kilcevimi sudinami roztashovanimi metamerno ta ohoplyuyut kishechnik Vid nih vidhodyat krovonosni sudini do zyaber shkiri parapodij vidilnih organiv i kishechniku Spinna sudina maye skorotlivi stinki Yiyi pulsaciya zhene krov upered do golovi a po kilcevih sudinah revnij sudini krov ruhayetsya u zvorotnomu napryami Cirkulyaciyi krovi spriyayut takozh peristaltichni ruhi tila Krov polihet skladayetsya z plazmi j klitinnih elementiv gemocitiv Plazma mistit rechovinu yaka blizka do gemoglobinu ta nadaye krovi chervonogo zabarvlennya U deyakih polihet krov zabarvlena v zelenij kolir tomu sho v plazmi ye zelenij dihalnij pigment hlorokruodin Vidilna sistemaU bilshosti visokoorganizovanih polihet organi vidilennya metanefridyi Metanefridiyami nazivayut vidkriti vidilni organi na vidminu vid protonefridiyiv metanefridiyi roztashovani metamerno j poparno ale tak sho kozhnij nefridij pochinayetsya v odnomu perednomu segmenti a zakinchuyetsya vidilnim otvorom v nastupnomu zadnomu Metanefridij pochinayetsya bilsh mensh rozshirenoyu lijkoyu vkritoyu vijkami yaka vidkrivayetsya v porozhninu segmenta Vid lijki pochinayetsya nefridialnij kanal yakij perehodit cherez disepiment do nastupnogo segmenta Tut nefridialnij kanal utvoryuye skladnij klubok pidhodit do stinki tila j vidkrivayetsya vidilnim otvorom nazovni Do metanefridiyiv pidhodyat krovonosni sudini U prosviti nefridialnogo kanalu ye vijki Pervinno kozhnomu segmentu vidpovidaye para metanefridiyiv ale v bagatoh polihet metanefridiyi ye ne v usih segmentah Osoblivo kilkist metanefridyiv skorochuyetsya v sidyachih polihet U piskozhila yakij vede riyuchij sposib zhittya ye vsogo 6 par metanefridiyiv a v inshih mozhe buti she menshe do dvoh par Vidilna funkciya nefridiyiv dvoyakogo rodu Stinki nefridialnogo kanalu pronizani sitkoyu krovonosnih kapilyariv Iz krovi v mutanefridialnij kanal postupayut produkti disimilyaciyi 3 inshogo boku cherez vijchastij aparat vinosyatsya ekskreti yaki poperedno nakopichuyutsya z ameboyidnih klitinah celomu a takozh v osoblivih klitinah z fagocitarnoyu funkciyeyu i roztashovanih u pevnih miscyah celomichnogo epiteliyu U miru nakopichennya zeren tverdih ekskrementiv ci klitini vinosyatsya nazovni Nervova sistemaVazhlivu chastinu nervovoyi sistemi polihet stanovit parnij nadglotkovij ganglij abo golovnij mozok Vid golovnogo mozku vidhodyat navkologlotkovi konnektivi yaki utvoryuyut navkologlokove nervove kilce Vid nervovogo kilcya vzdovzh tila tyagnutsya parni nervovi stovburi Na nervovih stovburah toyu chi inshoyu miroyu diferenciyuyutsya parni nervovi vuzli gangliyi z yednani poperechnimi komisurami Gangliyi roztashovani metamerno vidpovidno do kilkosti segmentiv Mizh gangliyami ye poperechni komisuri j nervova sistema nabuvaye drabinchastoyi formi Organi chuttyaOrgani chuttya v polihet rozvinuti znachno krashe nizh v inshih cherviv Ochi najkrashe rozvinuti u brodyachih polihet Dotikovi klitini roztashovani po vsomu tili Osoblivo bagato yih na shupalcyah palpah i parapodialnih chutlivih vusikah Poliheti mayut takozh organi himichnogo chuttya nyuh Takimi ye palpi j migotlivi yamki abo nyuhalni organi roztashovani na spinnij chastini golovnoyi lopati V deyakih polihet ye statocisti organi rivnovagi Statocisti 5 par roztashovani v perednij chastini tila j chastishe traplyayutsya v sidyachih polihet Ochi v cih cherviv roztashovani chastishe vsogo na golovnij lopati nadmozkovi ochi zazvichaj odna abo dvi pari Krim togo u bagatoh polihet ye osoblivi ochka znachno prostishe pobudovani j roztashovani na riznih miscyah tila na palpah vusikah po bokah tila Perevazhna bilshist polihet rozdilnostatevi Rozvitok z peretvorennyam Lichinka trohofora vede planktonnij sposib zhittya i morskimi techiyami perenositsya na veliki vidstani Takim chinom biologichne znachennya planktonnoyi lichinki zabezpechennya poshirennya vidu Sposib zhittyaBilshist vidiv zhive u moryah ta u richkah Deyaki zhivut u prisnih vodah u pidstilci tropichnih lisiv U moryah bagatoshetinkovi chervi zhivut na dni de povzayut sered kaminnya koraliv zarostej morskoyi roslinnosti zarivayutsya u mul Sered cih cherv yakiv ye sidyachi formi yaki buduyut zahisnu trubku i nikoli yiyi ne pokidayut Ye sered nih i planktonni vidi Zustrichayutsya bagatoshetinkovi chervi golovnim chinom v priberezhnij smuzi ale inodi yih viyavlyayut na glibini do 8 tis m U deyakih miscyah na 1 m morskogo dna meshkaye do 90 tis bagatoshetinkovih cherviv Yih poyidayut rakopodibni ribi golkoshkiri kishkovoporozhninni ptahi Tomu deyakih bagatoshetinkovih specialno rozvodyat u mori yak korm dlya rib Procesi zhittyediyalnosti ta rozmnozhennyaTilo skladayetsya z golovnogo viddilu segmentovanogo tuluba j analnoyi lopati Na golovi ye 2 4 oka organi dotiku shupalcya organi nyuhu nyuhalni yamki u deyakih ye organi rivnovagi statocisti Dihayut vsiyeyu poverhneyu tila odnak u deyakih u piskozhila na parapodiyah rozmisheni zyabra rozgaluzheni virosti tila Bilshist z nih rozdilnostatevi rozvitok nepryamij Rol u prirodi ta zhitti lyudiniOsnova zhivlennya bagatoh promislovih rib krabiv ta inshih meshkanciv vodojmish a takozh deyaki vidi prijmaye v yizhu lyudina napriklad tihookeanskij palolo tilo yakogo syagaye do 1 metra U period rozmnozhennya palolo pidijmayutsya na poverhnyu vodi sho polegshuye yih promisel Sidyachi bagatoshetinkovi chervi berut uchast u prirodnomu ochisheni vodi vid organichnih chastok yak filtratori Vidigrayut velike znachennya v rozuminni pitan podalshoyi evolyuciyi tvarin LiteraturaBiologichnij slovnik za red I G Pidoplichka K Golovna redakciya URE 1974 T 3 552 s Barna I V Biologiya dovidnik shkolyara ta abituriyenta 3 tye vid Ternopil Pidruchniki i posibniki 2019 334 336 s ISBN 978 966 07 2756 4PosilannyaNovi vidi polihet vidkriti u 2009 roci 25 kvitnya 2014 u Wayback Machine ukr Ce nezavershena stattya pro bezhrebetnih Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Barna I V Biologiya dovidnik shkolyara ta abituriyenta 3 tye vid Ternopil Pidruchniki i posibniki 2019 334 336 s ISBN 978 966 07 2756 4