Абіса́ль (грец. άβυσσος — безодня) — зона чи простір морського дна, частина бенталі, яка відповідає ложу океану (з глибинами понад 2000 м) з відносно малою рухомістю води, постійною температурою (нижче 2 °C) та характерною відсутністю світла. Абісаль займає ~75 % площі дна океанів і вважається однією з найбільших екологічних одиниць. Життя представлене мікроорганізмами-хемотрофами та тваринами. Нерідко виділяють ультраабісаль — зона на глибинах понад 6000 м.
Загальна характеристика
Характеризується відсутністю сонячного світла, слабкою рухливістю водних мас, постійно низькою температурою, обмеженістю джерел харчування, бідністю тваринного світу. Внаслідок цього з просуванням на глибину кількість організмів Світового океану різко збіднюється як у видовому, так і в кількісному відношенні. З приблизно 200 тис. видів тварин, відомих для Світового океану на глибині 2,5 — 4,5 кілометри зустрічаються лише 900, на глибині 4,5 — 6 км — 307, 6 км і глибше — тільки 290 видів.
Кількісне багатство бентосу та планктону також різко змінюється. Так, на глибинах 2 — 3, 5 — 6, 7 — 9 км біомаса бентосу становить відповідно 7, 1,25 та 0,5 г/м². Для організмів, частина ареалу яких лежить в абісалі, характерне явище абісального гігантизму.
Донні мули
Дно покрите вапняними і крем'янистими мулами, утвореними з найдрібніших залишків живих істот (називають мули по видах, залишки яких переважають в них, напр. діатомові, радіоляріві та ін.) або, в найглибших частинах океану, червоними глинами, що утворюються із зруйнованих морською водою вивержених порід і продуктів вулканізму. Накопичення глибоководних опадів йде дуже повільно, за тисячоліття шар їх зростає приблизно на 1 см.
Життя
До 1860 р. вважали, що через великий тиск і низької температури дно абісальної зони практично незаселене. Ця думка була спростована при підйомі глибоководного кабелю, що обріс молюсками, черв'яками, поліпами та іншими бентосними (донними) організмами. До винаходу батискафа вченим доводилося задовольнятися результатами рідких глибинних ловів сітками або глибоководними драгами. Батискафи і глибоководні населені апарати дозволили побачити мешканців глибин.
Органічний світ абісальних зон одноманітний: бактерії, , риби, головоногі молюски (переважно хижі форми), брахіоподи та ін. Життя тут пристосоване до повної темноти, колосального тиску (від 200—700 атм. і більше), скудної їжі, невисокого вмісту кисню і низької температури. Вона значно бідніша, ніж, скажімо, на шельфі. За відсутності світла неможливе існування фітопланктону — основи харчового ланцюга в океанах і морях. У абісальній зоні нова органічна речовина практично не утворюється і тварини повинні задовольнятися органічними залишками, що опускаються з верхніх шарів океану, або один одним. Пристосовуючись до життя в повній темноті, деякі риби і ракоподібні втратили очі, в інших вони, навпаки, величезних розмірів. На дні мешкають різні види голкошкірих (морських їжаків і зірок), губок, анемона, черв'яків і ракоподібних. У 1978 р. були відкриті і оази життя абісалі, де довкола виходів термальних вод і газів виникають унікальні групи організмів, основою життя яких служить теплова і хімічна енергія термальних вод.
Географія абісальних зон
Абісальна зона займає 3/4 площі Світового океану і більше половини всієї площі Землі (більше 278 млн кв.км). Води глибше 6000 м часто виділяють як ультраабісальну, або хадальну зону, це найглибоководніша частина Світового океану, зона глибоководних западин.
Див. також
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Реймерс Н. Ф. Основні біологічні поняття та терміни. — Москва: Просвіта, 1988.
Посилання
- Абісаль [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Велика українська енциклопедія : у 30 т. / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — 2016. — Т. 1 : А — Акц. — 592 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Abisa l grec abyssos bezodnya zona chi prostir morskogo dna chastina bentali yaka vidpovidaye lozhu okeanu z glibinami ponad 2000 m z vidnosno maloyu ruhomistyu vodi postijnoyu temperaturoyu nizhche 2 C ta harakternoyu vidsutnistyu svitla Abisal zajmaye 75 ploshi dna okeaniv i vvazhayetsya odniyeyu z najbilshih ekologichnih odinic Zhittya predstavlene mikroorganizmami hemotrofami ta tvarinami Neridko vidilyayut ultraabisal zona na glibinah ponad 6000 m Okeanichni oblastiZagalna harakteristikaHarakterizuyetsya vidsutnistyu sonyachnogo svitla slabkoyu ruhlivistyu vodnih mas postijno nizkoyu temperaturoyu obmezhenistyu dzherel harchuvannya bidnistyu tvarinnogo svitu Vnaslidok cogo z prosuvannyam na glibinu kilkist organizmiv Svitovogo okeanu rizko zbidnyuyetsya yak u vidovomu tak i v kilkisnomu vidnoshenni Z priblizno 200 tis vidiv tvarin vidomih dlya Svitovogo okeanu na glibini 2 5 4 5 kilometri zustrichayutsya lishe 900 na glibini 4 5 6 km 307 6 km i glibshe tilki 290 vidiv Kilkisne bagatstvo bentosu ta planktonu takozh rizko zminyuyetsya Tak na glibinah 2 3 5 6 7 9 km biomasa bentosu stanovit vidpovidno 7 1 25 ta 0 5 g m Dlya organizmiv chastina arealu yakih lezhit v abisali harakterne yavishe abisalnogo gigantizmu Donni muliDno pokrite vapnyanimi i krem yanistimi mulami utvorenimi z najdribnishih zalishkiv zhivih istot nazivayut muli po vidah zalishki yakih perevazhayut v nih napr diatomovi radiolyarivi ta in abo v najglibshih chastinah okeanu chervonimi glinami sho utvoryuyutsya iz zrujnovanih morskoyu vodoyu viverzhenih porid i produktiv vulkanizmu Nakopichennya glibokovodnih opadiv jde duzhe povilno za tisyacholittya shar yih zrostaye priblizno na 1 sm ZhittyaDo 1860 r vvazhali sho cherez velikij tisk i nizkoyi temperaturi dno abisalnoyi zoni praktichno nezaselene Cya dumka bula sprostovana pri pidjomi glibokovodnogo kabelyu sho obris molyuskami cherv yakami polipami ta inshimi bentosnimi donnimi organizmami Do vinahodu batiskafa vchenim dovodilosya zadovolnyatisya rezultatami ridkih glibinnih loviv sitkami abo glibokovodnimi dragami Batiskafi i glibokovodni naseleni aparati dozvolili pobachiti meshkanciv glibin Organichnij svit abisalnih zon odnomanitnij bakteriyi ribi golovonogi molyuski perevazhno hizhi formi brahiopodi ta in Zhittya tut pristosovane do povnoyi temnoti kolosalnogo tisku vid 200 700 atm i bilshe skudnoyi yizhi nevisokogo vmistu kisnyu i nizkoyi temperaturi Vona znachno bidnisha nizh skazhimo na shelfi Za vidsutnosti svitla nemozhlive isnuvannya fitoplanktonu osnovi harchovogo lancyuga v okeanah i moryah U abisalnij zoni nova organichna rechovina praktichno ne utvoryuyetsya i tvarini povinni zadovolnyatisya organichnimi zalishkami sho opuskayutsya z verhnih shariv okeanu abo odin odnim Pristosovuyuchis do zhittya v povnij temnoti deyaki ribi i rakopodibni vtratili ochi v inshih voni navpaki velicheznih rozmiriv Na dni meshkayut rizni vidi golkoshkirih morskih yizhakiv i zirok gubok anemona cherv yakiv i rakopodibnih U 1978 r buli vidkriti i oazi zhittya abisali de dovkola vihodiv termalnih vod i gaziv vinikayut unikalni grupi organizmiv osnovoyu zhittya yakih sluzhit teplova i himichna energiya termalnih vod Geografiya abisalnih zonAbisalna zona zajmaye 3 4 ploshi Svitovogo okeanu i bilshe polovini vsiyeyi ploshi Zemli bilshe 278 mln kv km Vodi glibshe 6000 m chasto vidilyayut yak ultraabisalnu abo hadalnu zonu ce najglibokovodnisha chastina Svitovogo okeanu zona glibokovodnih zapadin Div takozhAbisalna rivnina Abisopelagial Abisalni vidkladi Chornomorska glibokovodna zapadina Svitovij okeanLiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Rejmers N F Osnovni biologichni ponyattya ta termini Moskva Prosvita 1988 PosilannyaAbisal 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine Velika ukrayinska enciklopediya u 30 t prof A M Kiridon vidp red ta in 2016 T 1 A Akc 592 s ISBN 978 617 7238 39 2