Армія Української Народної Республіки (у радянській та російській пропаганді відома як «петлюрівці») — у період з лютого 1917 по квітень 1918 року — збройні формування Української Народної Республіки, створені на основі українізованих частин Російської армії, українізованих частин австро-угорської армії («українських січових стрільців» та інших), формувань з військовополонених українців ( Німеччини та Австро-Угорщини), колишніх військовополонених-галичан («січових стрільців») та загонів добровольців — «гайдамаків», «вільного козацтва» та інших; з жовтня 1918 по листопад 1920 року — регулярна армія Української Народної Республіки.
Армія Української Народної Республіки | |
---|---|
Герб Української Народної Республіки | |
На службі | січень 1918 — квітень 1918; листопад 1918 — листопад 1920 |
Країна | УНР |
Належність | , Запорізька група армії УНР, Січові Стрільці, Галицька армія |
Вид | сухопутні війська |
Чисельність | від 15 до 300 тисяч осіб |
У складі | Український генеральний військовий штаб |
Гасло | «Слава Україні!» |
Річниці | лютий 1917 |
Конфлікти | українсько-польські війни, українсько-більшовицькі війни, радянсько-польська війна |
Командування | |
Визначні командувачі | Костянтин Прісовський, Павло Скоропадський, Симон Петлюра, Петро Болбочан, Олександр Сливинський, Всеволод Петрів, Олександр Греків, Євген Коновалець, Володимир Сальський, Олександр Удовиченко, Михайло Павленко, Юрій Тютюнник |
| |
Медіафайли на Вікісховищі |
Передумови виникнення (лютий—травень 1917)
Російський фронт Першої світової війни на території України
Вже три роки тривала Перша світова війна, яка безперервно велася на українських землях і спричинила величезні матеріальні втрати та людські жертви. Третина російської армії (25 корпусів) знаходилась в Україні. По її території пролягав один з найбільших фронтів — Південно-Західний, що простягався на 615 км. На 1 квітня 1917 року Південно-Західний фронт (Особлива, 7-ма, 8-ма і 11-та армії) нараховував 2315 тисяч солдат і офіцерів, а з тиловими закладами і установами 3265 тисяч, з яких 1,2 мільйона осіб були українцями.
У 1916 році був створений Румунський фронт, частина якого також дислокувалася на українських теренах (4-та, 6-та і 9-та армії, а з 25 червня 1917 року передислокована 8-ма). Він нараховував 1007 тисяч, а з тиловими 1500 тисяч солдат і офіцерів, 30 відсотків з яких були українцями.
У прифронтових і найближчих тилових містах знаходилось 44 гарнізони, в яких нараховувалось 452,5 тисяч солдат і офіцерів. З них у Київській губернії 7 гарнізонів чисельністю 120 тисяч, у Волинській 11 гарнізонів чисельністю 65,5 тисяч, у Подільській 15 гарнізонів чисельністю 88 тисяч, у Херсонській 5 гарнізонів чисельністю 145 тисяч, і в Бессарабській 6 гарнізонів чисельністю 55 тисяч осіб.
Український рух у російській армії після Лютневої революції 1917
Революційні процеси лютого 1917 року викликали політизацію російської армії. У березні—квітні 1917 року у тилових і фронтових частинах, за підтримки революційного російського уряду, створюються українські військові комітети — виборні армійські органи національного типу. Вояцтво у своїй масі захоплювалося ідеєю власної державності і виявило бажання зі зброєю в руках захищати незалежність України. Зростання українського військового руху вимагало створення єдиного керівного центру. Такий центр сформувався у Києві. Провідна роль у ньому належала колишньому основоположникові Революційної Української партії, поручикові Миколі Міхновському, що служив адвокатом при київському окружному суді. Він належав до «Братства самостійників». Разом зі своїми прихильниками і однодумцями Аркадієм Степаненком, Ю. Ганом, Віктором Павленком, Валентином Отамановським, Варфоломієм Євтимовичем вони виступили на той час за негайне формування національної регулярної армії.
9 (22 березня) 1917 у Києві за ініціативою Миколи Міхновського відбулися перші збори українських офіцерів і солдатів російської армії, які звернулися до Тимчасового уряду з домаганнями національно-територіальної автономії України і проголосили себе Тимчасовою Українською Військовою Радою.
16 (29 березня) 1917 року на нараді військових київського гарнізону було створено першу військову організацію — Український військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка. Головним завданням організації визначалось «згуртування всіх вояків-українців до негайної організації національної армії, яко могутньої своєї мілітарної сили, без якої не можна й помислити про здобуття повної волі України». На засіданні клубу ухвалено приступити до створення національної армії, розпочати формування українських добровільних полків і першому з них присвоїти назву — 1-й Український козацький ім. гетьмана Б. Хмельницького полк. Одночасно з військовим клубом було утворено Український Військовий Організаційний Комітет, що мав безпосередньо займатись формуванням національних збройних сил.
10 квітня 1917 року у Києві відбулося віче українських солдатів-фронтовиків, яке ухвалило вимагати від Тимчасового уряду створення української армії в складі російської, виділення на фронті солдатів-українців в окремі військові частини, формування у тилу полків, для яких статутною мовою була б українська. Російські та українські революціонери-демократи, що прийшли до влади, вважали (з огляду на наявний героїзм та патріотизм солдатів-малоросів), що такі заходи піднімуть боєздатність армії та приведуть до перемоги «російської зброї» на фронтах першої світової війни.
У квітні 1917 року у Мінську утворилася Українська Фронтова Рада для військ Західного фронту на чолі з Симоном Петлюрою.
У травні 1917 року, незважаючи на опір російського командування, було сформовано 1-й Український полк імені гетьмана Богдана Хмельницького чисельністю 3200 вояків, командиром якого призначено сотника Д. Путника-Гребенюка, згодом — підполковника Юрія Капкана. Визначну роль у створенні української армії, а разом з тим — розвалу російської імператорської армії, відіграли Всеукраїнські військові з'їзди 1917 року. У травні 1917 року на першому Всеукраїнському військовому з'їзді було утворено Український Генеральний Військовий Комітет, який мав здійснювати керівництво усім українським військовим рухом. Водночас зі створенням українських військових організацій і формуванням добровольних полків проходив процес українізації тих фронтових частин російської армії, що складалася переважно з українців. У царській армії на початку першої світової війни було мобілізовано понад 4 мільйони українців, які в міру поширення українського національного руху почали вимагати від російського командування виділення їх в окремі військові частини.
Збройні формування УНР у 1917 році. Оборона Києва
В серпні 1917 українізований 34-й армійський корпус російської армії під командуванням генерала Павла Скоропадського був перейменований російським командуванням у 1-й Український Корпус, а у вересні — з 6-го російського армійського корпусу сформовано 2-й Січовий Запорізький Корпус (командувач генерал Мандрика). На початку листопада 1917 офіцери та солдати українського походження російського піхотного Фінляндського полку, що знаходився в Україні, створили формування «Гайдамацький курінь» під командуванням сотника Пустовіта. Взимку 1917—1918 деякі з цих частин брали участь в боях проти більшовицьких військ на Лівобережній Україні і під час оборони Києва.
Проте значна частина українізованих російських військ (16 дивізій), які не були вчасно зняті з фронту урядом УНР, були роззброєні більшовиками або самодемобілізувалися, оскільки Центральна Рада на той час відкинула необхідність створення української регулярної армії, обстоюючи принцип формування збройних сил на міліційній основі. Внаслідок цього, а також під впливом більшовицької агітації, українізовані частини регулярної російської армії саморозпустилися.
У листопаді 1917 комендант київської воєнної округи полковник В. Павленко поклав початок створенню добровольчої української гвардії, сформувавши у Києві дві сердюцькі дивізії. Наприкінці 1917 з полонених галичан у Києві був створений Галицько-Буковинський Курінь Січових Стрільців, незабаром перейменований в Курінь Січових Стрільців (з березня 1918 — полк). Ще в квітні 1917 розпочався процес утворення воєнізованих формувань Вільного Козацтва, які наприкінці 1917 — початку 1918 вели успішну боротьбу проти українських червоногвардійських загонів.
В листопаді 1917 для управління всіма збройними силами України було сформовано Український генеральний військовий штаб. 18 грудня генеральним секретарем військових справ став Микола Порш. У цей час відбувалася стихійна демобілізація, солдати після кількох років в окопах масово покидали фронт. 26 грудня на засіданні Генерального Секретаріату Порш доповідав: «Армія з кожним днем розвалюється. Військові частини зменшуються, як більшовицькі, так і українські». За цих умов опора на українізовані частини старої імперської армії ставала неможливою й виникала потреба у створенні нової армії. 3 (16) січня 1918 Мала Рада прийняла закон «Про народну армію», який регламентував основні засади створення української армії на основі народної міліції, випередивши ленінський Декрет про створення РСЧА, який був виданий лише через 12 днів. Наприкінці січня — початку лютого 1918 на підступах до Києва розгорнулися запеклі бої з наступаючими більшовицькими військами під командуванням Михайла Муравйова, які рвалися до міста. Столицю України обороняли Гайдамацький Кіш Слобідської України, Курінь Січових Стрільців, Помічний Студентський Курінь, курінь Вільного Козацтва, полк імені Костя Гордієнка, Окремий Чорноморський Курінь, Залізничний Курінь, Автопанцирний дивізіон та інші невеликі військові загони. Залишивши Київ, всі українські частини крім Гайдамацького Коша в р-ні містечка Ігнатівці були об'єднані в Окремий Запорізький загін під командуванням генерала Костянтина Присовського, чим було покладено початок формуванню регулярної армії.
Наступ союзних військ на Київ, Лівобережну Україну та Крим (1918 рік)
Після укладення Берестейського миру, 27 лютого 1918 збройні формування УНР разом з німецькими та австро-угорськими військами розпочали наступ на Київ. В боях брали участь і сформовані у німецьких та австрійських таборах з полонених українців дивізія Синьожупанників і Козацько-Стрілецька дивізія (дивізія Сірожупанників).
В ході боїв Окремий Запорізький Корпус перейменовано у Запорізьку дивізію, а з кінці березня — у Запорізький Корпус. 2-3 березня 1918 місто було звільнено українськими військами, і 7 березня 1918 до столиці повернувся уряд УНР. Розвиваючи успішний наступ на Лівобережній Україні, українські частини 9 квітня 1918 визволили Полтаву, а 19 квітня — Харків.
До кінця квітня 1918 вся територія України була звільнена від більшовиків. 13 квітня 1918 за наказом військового міністра Олександра Жуковського Кримська група Армії УНР під командуванням Петра Болбочана, долаючи запеклий опір ворога, розгорнула наступ на Крим. 22 квітня 1918 республіканські війська зайняли Джанкой, а незабаром Сімферополь і Бахчисарай. Проте подальший наступ українських військ було зупиненно на вимогу німецького командування.
У період Гетьманату німецько-австрійське командування в Україні перешкоджало формуванню українських військових частин, демобілізувало Синьожупанників та зменшило дивізію Сірожупанників, роззброїло полк Січових Стрільців. У складі української армії залишився Запорізький Корпус, перейменований в Окрему Запорізьку дивізію: Запорізький і Чорноморський Коші. В липні 1918 було сформовано Сердюцьку дивізію.
Структура армії Української Народної Республіки станом на весну 1918 року
Склад армії УНР на осінь 1918 року
У березні—квітні 1918 року армія налічувала близько 15 тисяч вояків, 60 гармат, 250 кулеметів. У листопаді 1918 під час протигетьманського повстання військо Директорії УНР уже складалося з Окремого Загону Січових Стрільців, Запорізького корпусу, окремих частин Сірої та Сердюцької дивізій та повстанських загонів. Начальником Генеральної булави (штабу) Армії УНР був призначений полковник Олександр Сливинський, першим генерал-квартирмейстером (оперативні справи) — генерал Левко Дроздовський, другим (організаційні справи) — генерал Микола Какурін.
Чисельний склад цієї армії сягав до 100 тисяч, але після невдалої п'ятимісячної війни з радянською Росією лишилося тільки 30 тисяч, оскільки значна частина військ перейшла на бік радянського уряду України, поповнивши Українську радянську армію.
В грудні 1918 було сформовано 4 армійські групи — Лівобережну (командувач — отаман Петро Болбочан), Північну Правобережну (отаман — Володимир Оскілко), Південну Правобережну (генерал —Олександр Греків) і Дністрянську.
Відступ з Лівобережної України та з Києва (1919 рік)
Найбільшу небезпеку становив лівобережний фронт, де з початку грудня 1918 наступали війська під командуванням Володимира Антонова-Овсієнка. 5 лютого 1919 частини Армії УНР після триденних боїв залишили Київ. В березні-квітні 1919 Наддніпрянська Армія, ведучи важкі оборонні бої, відступила спочатку на Правобережну Україну, а на початку травня — на Волинь і Поділля.
В травні 1919 року армія була реорганізована: з 11-ти дивізій створено п'ять самостійних груп:
- Січових Стрільців (командир — полковник Євген Коновалець) — 4,7 тисяч;
- Запорізька (полковник Володимир Сальський) — 3 тисячі;
- Волинська (генерал Всеволод Петрів) — 4 тисячі;
- дивізія полковника Удовиченка (полковник Олександр Удовиченко) — 1,2 тисячі;
- група отамана Юрія Тютюнника — 3,5 тисячі.
До складу Армії УНР входили також повстанське формування «Запорізька Січ» отамана Юхима Божка (1 тисяча) та інші повстанські загони.
Перший Зимовий похід (1919—1920 роки) та перше інтернування поляками
На початку червня 1919 Дієва Армія, провівши ряд наступальних операцій проти більшовицьких військ, визволила південно-східне Поділля і вийшла на лінію Старокостянтинів-Проскурів (тепер Хмельницький) — Кам'янець-Подільський. Таким чином було створено плацдарм для відступу Української Галицької Армії, яка під тиском польських військ 16-18 липня 1919 була змушена залишити територію Західноукраїнської Народної Республіки і перейти р. Збруч. В липні на початку серпня 1919 перед походом на Київ та Одесу Армія УНР нараховувала 35 тис. козаків і старшин, 177 гармат, 533 кулемети, 9 бронепоїздів, 26 літаків.
Під час Першого зимового походу Армії УНР у 1919—1920 роках у складі бойової групи було близько 10 тисяч вояків, з них лише 2680 були у стройових частинах, решта вояків були хворими на тиф або пораненими. Після прориву польсько-радянського фронту армія УНР нараховувала 397 старшин та 5950 козаків. У жовтні 1920 року кількість вояків в Армії УНР становила 23 тисячі.
Склад армії УНР на липень 1920 року
12-31 травня 1920 року провадилася мобілізація в Могилівському, Ямпільському та частині Ново-Ушицького повіту — до Дієвої армії УНР. На 1 червня вона нараховувала 955 старшин та 8180 козаків.
Друге інтернування поляками. Кінець існування армії УНР
У листопаді 1920 року після тяжких боїв з Червоною армією вона перейшла Збруч і була інтернована польською владою.
1924 року Армія УНР припинила існування як організована збройна сила. Інтерновані вояки поступово перейшли на становище політичних емігрантів. У подальшому вони влилися до складу українських національно-патріотичних організацій (див. УВО, ОУН).
Вояки УНР в умовах після другого інтернування
Після укладення між поляками та більшовиками Ризького миру (1921) українському війську довелось відходити на захід і, після перетину річки Збруч, його було інтерновано у таборах Польщі. За таких умов українське командування зберегло структуру війська, серед вояків культивувались ідеї збройного визволення України. Армія спромоглася створити умови для повноцінного суспільно-політичного та культурного життя.
У таборах для інтернованих розпочалась реорганізація армії. Зберігаючи штаби та управління, армія мала стати підґрунтям для майбутнього свого розгортання на теренах України.
Задля підтримання бойових духу та навичок було створено спільну юнацьку школу, академічні курси при Генеральному штабі Армії УНР.
Армія УНР споруджала храми, де православні капелани українською мовою несли Слово Боже. Для підготовки нових капеланів було засновано Псалтирські курси. Їх було відкрито за дозволом Варшавського митрополита Юрія та міністра народної освіти професора Івана Огієнка. Керівником курсів було призначено митрофорного протоієрея отця Павла Пащевського, опікуном — генерала Олександера Загродського.
У Ланцуті ветерани Армії УНР створили військовий факультет при Українському народному університеті, який очолив генерал Микола Юнаків. Окрім вищезгаданих військових навчальних закладів загальноармійського значення, при кожній інтернованій дивізії було засновано повторні старшинські і підстаршинські курси з усіх родів військ. Лише протягом 1921, коли практично все українське інтерноване вояцтво перебувало у таборах, курси старшин успішно закінчило майже 1000 вояків, а підстаршинські курси — понад 1200.
Таборовики заснували власну друкарню, де випускали мілітаристський часопис «Військовий вісник» і літературний журнал «Наша зоря». У цих виданнях працювали Євген Маланюк, Остап Луцький, Варфоломій Євтимович, Микола Шаповал тощо. Кожен табір Армії УНР видавав свій часопис. Найпотужнішими з них стали: «Залізний стрілець» (Каліш), «Запорозька думка» (Пикуличі, Вадовиці), «Наша Зоря» (Ланцут, Каліш), «Нове життя» (Александрів Куявський, Щипйорно), «Український сурмач» (Каліш, Щипйорно).
Також в умовах інтернування армія заснувала власний «театр за колючим дротом». Вистави театру були як платними, де за вхід платили пожертву, так і безкоштовними. Всі виручені від продажу квитків гроші керівники театру спрямовували на придбання костюмів, гриму, перук та облаштування декорацій. У репертуарі переважали п'єси українських драматургів: «Бурлака», «Паливода», «Мартин Боруля» Івана Карпенко-Карого; «Назар Стодоля», «Невільник» Тараса Шевченка; «Дай серцю волю, заведе в неволю» Марка Кропивницького. Режисером аматорського театру був козак Олександр Сосницький. Як і у війську, театрали подавали рапорти про кожен день своєї діяльності. Так, лише з червня по липень 1921 року таборовий театр у Каліші дав 10 вистав, провів 41 репетицію тривалістю 89 годин. Театральні вистави відвідало 8110 глядачів. Загалом за два літні місяці театр заробив 35 645 марок.
Через постійні переходи, бої та тиф, вояки Армії УНР у перші роки перебування на інтернуванні помирали в таборах. Тож у таборах інтернування перебувало чимало сиріт. За ними наглядали спеціально створені опікунські комітети. Вдови загиблих вояків отримували матеріальну допомогу. На підтримку інтернованих вояків українська діаспора по всьому світі збирала пожертви. Лише українські студенти Чехословаччини у 1922-му зібрали суму понад 350 тис. марок для потреб вояків 3-ї Залізної дивізії. Для розподілу допомоги була створена спеціальна військова комісія, яка спрямувала кошти до найнужденніших: вдів, сиріт, скалічених, хворих.
У різних таборах активно діяли українська гімназія імені Стешенка, дитячі садочки з українською мовою виховання, працювала студентська громада, мистецька студія на чолі з художниками Зіновієм Подушком та Олексою Стовбуненком, діяла низка товариств, зокрема Товариство захисту української мови, Союз українок-емігранток, товариство «Агроном», спортивні команди.
Другий зимовий похід (жовтень-листопад 1921 року)
1921 року Армія УНР дислокувалася у трьох таборах: Каліш, Щипйорно і Стржалково (Стшалково). Загальна її кількість становила 17 464 вояки. У січні 1921 року створено партизансько-повстанський штаб при Головній команді військ УНР, який очолив генерал Юрко Тютюнник. Штаб координував дії повстанських загонів в Україні.
У другій половині жовтня 1921 року з таборів інтернованих осіб у Каліші, Вадовицях та з Александрова-Куявського перевезено у Волинські ліси понад 1200 вояків. Їх розміщено у лісах на північ від міста Рівного. Незабаром приїхала бриґада добровольців з колишньої 6-ї дивізії Армії УНР під командою Р. Сушка, а вслід за тим і численний штаб генерала Юрка Тютюнника. Почалася організація Повстанчої Армії, зокрема її головної частини — Волинської групи.
Усі три групи перейшли радянський кордон у різних місцях. Перші відомості про перехід кордону українськими військами командування правобережного угруповання Червоної армії отримало з Києва опівдні 28 жовтня. У листопаді 1921 року вони здійснили рейд на Правобережну Україну трьома групами (1,5 тисячі вояків) — Бессарабською, Подільською та Волинською, сформованими з добровольців та інтернованих вояків Армії УНР. Другий зимовий похід частин Армії УНР завершився невдачею і став останньою спробою українських національно-державних сил відкритим військовим шляхом здобути незалежність України в ході національно-визвольних змагань 1917-21.
Військові частини під час Другої світової війни
20 червня 1940 року за наказом (Президента УНР) в екзилі Андрія Лівицького Бульба-Боровець мав сформувати та очолити повстанську армію в Україні УПА «Поліська Січ». У ніч 1 серпня 1940 перетинає радянський кордон для виконання наказу. Там зайнявся підготовкою кадрів для майбутньої армії. Станом на 1941 рік чисельність УПА «Поліська Січ» сягала 10 000 бійців. У серпні 1941 року загони вояків Тараса Бульби-Боровця першими увійшли у містечко Олевськ і утворили там Олевську Республіку. У загонів УПА під проводом Отамана Тараса Бульби-Боровця та стався конфлікт з Бандерівціями. Бандерівці вважали, що керівництво повинна здійснювати ОУН(б), а Бульба-Боровець — Уряд Української Народної Республіки в екзилі.
Чисельність
На початку 1917 року із 6 798 000 особового складу діючої Російської імператорської армії і 2 260 000, які перебували у запасних частинах, українці становили 3 500 000. Загалом чисельність особового складу частин, у яких була завершена українізація, становила близько 440 000, із них 240 000 дислокувалося в Україні.
Зміна чисельності Армії УНР за період 1917—1921 роки:
- Грудень 1917 року — 100,000 чол.
- Лютий 1918 року — 10,000 чол.
- Березень 1918 року — 15,000 чол.
- Квітень 1918 року — 20,000 чол.
- Травень 1918 року — 56,000 чол.
- Листопад 1918 року — 65,000 чол.
- Грудень 1918 року — 105,000 чол.
- Лютий 1919 року — 30,000 чол.
- Квітень 1919 року — 15,000 чол.
- Липень 1919 року — 35,000 чол.
- Квітень 1920 року — 13,000 чол.
- Жовтень 1920 року — 23,000 чол.
- Жовтень 1921 року — 17,464 чол.
- Листопад 1921 року — 1,500 чол.
Озброєння
В основному військова техніка, що використовувалась в Українсько-більшовицькій війні, була «спадком» від російської армії. На жаль, в умовах порушеного війною господарства промислове виробництво «української» зброї і військової техніки майже припинилося. Тому використовувалося все, що мало бодай якусь цінність. Пізніше вдалося придбати й дещо з озброєння австрійської та німецької армій. Завдяки технічним частинам при війську забезпечувались ремонт і підтримання всіх технічних засобів у бойовому стані.
Авіація
16 грудня 1917 року із добровольців, які належали до різних частин старої російської армії та заявили про своє бажання служити у військах Центральної Ради, у Києві, при 5-му авіаційному парку розпочалося формування 1-го Українського авіаційного загону. Командиром цього підрозділу було призначено члена Центральної Ради, відомого льотчика — георгіївського кавалера Олександра Наконечного. Крім нього до загону належали три військових льотчики: штаб-ротмістр О. Єгоров, підпоручик В. Чудновський, прапорщик П. Качан, а також п'ять льотчиків-дозорців: штабс-капітан Ф. Кудря, поручики І. Морей де Моран, М. Поготовко, підпоручик Веревський та прапорщик В. Чечет.
Армією УНР було захоплено до 330 російських літальних апаратів (на 1917 рік). Але використовувались не всі, на січень 1917 року в реєстрах управління української авіації числилось 188 літаків різних типів. Восени 1918 року у вказаних підрозділах нараховувалось вже майже 400—500 літаків різних типів, в тому числі і важких бомбардувальників (для порівняння, Червона армія мала в цей період 349 літаків).
З 1918 року в повітряних баталіях з більшовиками також використовувались придбані літаки французького, австро-угорського, німецького виробництва, крім літаків використовували зв'язкові аеростати.
Надалі кількість українських літаків зменшувалась (26 літаків в серпні 1919 року; 3 літаки в листопаді 1920 року).
При перших бойових діях з більшовиками, була змінена символіка російських літаків. Поверх російських кокард наносили українські у вигляді жовтого і синього кіл або стилізованих чорних тризубів на крилах, хоча часів Гетьманату означення бойової техніки здебільшого лишалося російським. У Збройних Силах Західноукраїнської Народної Республіки і Української Народної Республіки часів Директорії вже чітко виявлялося намагання стандартизувати військове означення, хоч почасти й далі зберігалися між ними деякі відмінності.
В Українській Галицькій Армії за основу бралися барви національного прапора, проте розміщення кольорів на кокардах, які наносили на колишні російські, австро-угорські й німецькі літаки, було прямо протилежним. Якщо в першому випадку це пояснюється тим, що жовтий колір залишається яскравим, коли лягає на білу основу, то у другому — на темнішому тлі камуфляжу чи підоснови вони краще читалися. У Наддніпрянській Армії УНР більше використовувався герб Тризуб. Він міг бути звичайним або стилізованим.
Автомобільні та бронеавтомобільні війська
Вантажні та легкові автомобілі й броньовики широко використовувалися українською армією в боротьбі проти більшовиків, денікінців та поляків. Одні призначалися для технічної підтримки військ, інші — для бойової. Машини фарбували в стандартні захисні кольори і в абсолютній більшості не позначали якимись розпізнавальними знаками. Лише шість автопанцерників корпусу «січових стрільців» мали власні назви: «Черник», «Петлюра», «Дмитро» (два), «Бориславець» (два).
Підрозділ | Дислокація | Кількість бронеавтомобілів | Примітки |
---|---|---|---|
1 бронедівізіон | Житомир | 2 | всі несправні |
2 бронедівізіон | Вінниця | 3 | всі несправні |
3 бронедівізіон | Одеса | 3 | всі несправні |
4 бронедівізіон | Київ | 6 | 2 бронеавтомобіля справні. 4 — несправні |
5 бронедівізіон | Чернігів | 6 | Стан бронеавтомобілів невідомий |
6 бронедівізіон | Полтава | 2 | всі несправні |
7 бронедівізіон | Харків | 6 | всі несправні |
8 бронедівізіон | Катеринослав | 3 | всі несправні |
- Січові стрільці біля панцерника «Федір Черник», осінь 1918 року
- Гайдамаки біля панцерника «Швидкий», 1918 рік
- панцерник Гайдамака
Артилерія
Артилерія являла собою найкращу бойову формацію української армії (особливо УГА). Чисельно артилерійський парк УНР та гетьманату перевищував 1500 гармат різного типу. Основною гарматою була 76-мм дивізійна гармата зразка 1902 року. Добрий вишкіл і досвід особового складу разом з досконалими зразками тогочасної зброї сприяли проведенню вдалих військових операцій. На озброєнні в галичан були гармати колишньої австрійської, у військах УНР — російської армій. Пізніше, коли УГА перейшла за Збруч, усі гармати австрійського зразка замінили на російські. Такою українська артилерія проіснувала до останнього свого бою. Те саме було і зі стрілецькою зброєю. Одною з найкращих артилерійських частин в армії УНР, під командуванням генерала-хорунжого Олекси Алмазіва, була Окрема гірська батарея Гайдамацького коша Слобідської України.
Відомі артилерійські командири:
- Роман Дашкевич — генерал-хорунжий Армії УНР.
- Олекса Алмазів — генерал-хорунжий Армії УНР.
- Михайло Русіян — полковник Армії УНР.
- Копестинський Іван Григорович — генерал-хорунжий Армії УНР.
Підрозділи артилерії:
Бронепотяги
Як один із засобів забезпечення тактичної і стратегічної переваги над ворогом використовували тоді панцерні потяги. Спершу це були імпровізовані твердині — звичайні потяги, підсилені конструкціями з дерев'яних брусів, мішків з піском тощо, озброєні польовими гарматами й скорострілами. Згодом з'явилися справжні фортеці з опанцерованими вагонами та паротягами, такі як «Вільна Україна», «Хортиця», «Кармелюк», «Січовий Стрілець», «Запорожець».
Присяга
Текст присяги було затверджено 12 березня 1919 року:
Клянусь честью громадянина Української Народньої Республіки і торжественно присягаю Всемогущому Богу вірно Українській Народній Республіці служити, слухняно повинуватися її верховній владі Діректорії, правительству і народній армії. Присягаю поважати і захищати накази і всякі препоручення їх по службі, точно їх виконувати супроти всякого ворога Української Народньої Республіки та трудящого люду, хто-б цей ворог не був і де тільки воля Верховної Республіканської влади буде вимагать: на воді, на суші, у воздусі, в день і ніч, в боях, наступах, в сутичках і всякого роду предприємствах, словом на кожному місці, у всяку пору і в кожнім випадку хоробро і мужньо до останньої краплі крові боротися. Своїх військових частин, прапорів і зброї ні в якому разі не кидати, з ворогом ні в які, навіть найменші, порозуміння, не входити, завжди поводитись так, як цього військові закони та честь воїна — лицаря вимагають, в цей спосіб і честь жити і честь умерти. В цьому мені, Святий Боже, моя любов до України Рідньої та народу, допоможи.
Вшанування пам'яті
На честь збройного формування у 2015 році у Броварах назвали вулицю Армії УНР. Також у місті Фастів є вулиця Героїв Армії УНР.
У місті Коростень є вулиця Вояків УНР.
Див. також
- Нагороди УНР
- Військові звання УНР
- Радянсько-українська війна (1917—1921)
- Головний отаман військ і Флоту УНР
- Еміграція військовиків армії УНР та УГА
- Інтерновані формування армії Української Народної Республіки
- Список загиблих за незалежність Української держави в 1917 - 1921 рр. воїнів українських збройних сил
Виноски
- За часів Радянського Союзу комуністичною пропагандою в масовій свідомості закорінювалось, що поняття «петлюрівці», як і «петлюрівщина» та власне «Петлюра», є ворожим, шовіністичним, буржуазним та антибільшовицьким явищем.
Примітки
- [Дорошенко Д. "Історія України 1917—1923 рр. Т. 2, К.: Темпора, 2002. — С. 194.]
- [Капустянський М. Похід українських армій на Київ-Одесу в 1919 році // Україна. 1919 рік. — К.: Темпора, 2004. — С. 72.]
- Дмитро Шурхало (Радіо Свобода), Чому Фінляндія 100 років тому зуміла відстояти свою незалежність, а Україна — ні? [ 23 січня 2018 у Wayback Machine.] // Військовий навігатор України, 07.12.2017
- . Архів оригіналу за 7 жовтня 2017. Процитовано 6 жовтня 2017.
- . Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 12 травня 2013.
- Бульба-Боровець Т. Армія без держави: слава і трагедія українського повстанського руху. Спогади.— Вінніпег: Накладом Товариства «Волинь», 1981.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 грудня 2016. Процитовано 17 грудня 2016.
- «ВОЇНИ. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО ВІЙСЬКА»: УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
- . Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 16 травня 2017.
- . Архів оригіналу за 14 листопада 2007. Процитовано 13 вересня 2010.
- ЦДАВОУ. — Ф. 4588. — Оп.1 — Спр.1. — С.9, 14
- . Архів оригіналу за 19 березня 2019. Процитовано 5 жовтня 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 14 вересня 2010.
- . Архів оригіналу за 4 грудня 2008. Процитовано 14 вересня 2010.
- . Архів оригіналу за 1 січня 2019. Процитовано 22 грудня 2018.
- П. П. Ткачук. Проблеми відродження національної артилерії в період української революції 1917 року
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 грудня 2014.
- Рішення від 25.12.2015 № 52-04-07 «Про перейменування вулиць та провулків м. Бровари» [1] [ 2016-01-25 у Wayback Machine.], [2] [ 27 січня 2016 у Wayback Machine.]. Броварська міська рада. 28.12.2015
Джерела та література
- А. О. Буравченков. Збройні Сили Української Держави 1918 [ 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 311. — .
- Доценко О. Зимовий Похід (6.12.1919-6.5.1920).— Варшава, 1932.— 398 с. (Праці Українського Наукового Інституту т. 13) [ 2 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Громенко С. Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана 1918 року [ 1 серпня 2018 у Wayback Machine.]. — К. : К. І. С., 2018. — 266 с., іл. — .
- Омелянович-Павленко М. Спогади командарма (1917—1920): Документально-художнє видання / Упоряд.: М. Ковальчук.— К.: Темпора, 2007.— 608 с: іл.
- Омелянович-Павленко М. На Україні 1919: Переговори й війна з російською добровольчою армією.— Прага: Накладом Комітету «Stilus», 1940.— 97 с.
- Енциклопедія історії України: У 10 т./ Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.— К.: Наук. думка, 2003.—
- Т. 1 : А—В.— 2003.— 688 с.: іл.—
- Стефанів З. Українські збройні сили в 1917—1921 рр.: Воєнно-історичний нарис. Коломия, 1935;
- Історія українського війська. Львів, 1992;
- Удовиченко О. І. Україна у війні за державність: Історія організації і бойових дій Українських Збройних Сил, 1917—1921. К., 1995.
- Срібняк І. Обеззброєна, але нескорена: Інтернована Армія УНР у таборах Польщі й Румунії (1921—1924 рр.). — Київ-Філядельфія, 1997. — 187 с. http://elibrary.kubg.edu.ua/19901/ [ 8 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II: Наукове видання.— К.: Темпора, 2011.— 424 с: іл.
- Тинченко Я. Герої Українського неба: науково-популярне видання. — К.: Темпора, 2010. — 200 с: іл.
Відео
- Парад Вільних Козаків, 30.12.1917 [ 15 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Лубенський сердюцький кінно-козачий полк, 1918 р. [ 23 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- Українська армія, 1918 [ 17 червня 2014 у Wayback Machine.]
Посилання
- Формування з'єднань Армії УНР у Польщі в 1920 р [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Своєї честі не віддав нікому [ 26 червня 2013 у Wayback Machine.]
- Збройні сили Директорії та другій напад більшовицької Московщини на Україну [ 1 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Козак Армії УНР. Одяг і зброя [ 14 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Бронепотяги в Армії УНР. (листопад 1918 — листопад 1920 р.)
- Буковинський курінь Дієвої армії УНР [ 20 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Павло Подобєд. У польському полоні // Український тиждень. — 22 січня 2012 [ 25 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Військо Центральної Ради: злочинна недбалість чи поріг можливого? «Воєнна історія» #1-3 (31-33) за 2007 рік [ 2 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Рядовий українізованого 5-го авіаційного парку // Український тиждень [ 25 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Хто зібрав для Петлюри «петлюрівців»? Отаман і його армія [ 1 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Дмитро Адаменко, Сотник авіації, осінь 1918 року // Український тиждень, 5 грудня 2008 [ 16 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- . http://www.istpravda.com.ua/. Історична правда. Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 14 жовтня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gajdamaki znachennya Armiya Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki u radyanskij ta rosijskij propagandi vidoma yak petlyurivci u period z lyutogo 1917 po kviten 1918 roku zbrojni formuvannya Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki stvoreni na osnovi ukrayinizovanih chastin Rosijskoyi armiyi ukrayinizovanih chastin avstro ugorskoyi armiyi ukrayinskih sichovih strilciv ta inshih formuvan z vijskovopolonenih ukrayinciv Nimechchini ta Avstro Ugorshini kolishnih vijskovopolonenih galichan sichovih strilciv ta zagoniv dobrovolciv gajdamakiv vilnogo kozactva ta inshih z zhovtnya 1918 po listopad 1920 roku regulyarna armiya Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Armiya Ukrayinskoyi Narodnoyi RespublikiGerb Ukrayinskoyi Narodnoyi RespublikiNa sluzhbi sichen 1918 kviten 1918 listopad 1918 listopad 1920Krayina UNRNalezhnist Zaporizka grupa armiyi UNR Sichovi Strilci Galicka armiyaVid suhoputni vijskaChiselnist vid 15 do 300 tisyach osibU skladi Ukrayinskij generalnij vijskovij shtabGaslo Slava Ukrayini Richnici lyutij 1917Konflikti ukrayinsko polski vijni ukrayinsko bilshovicki vijni radyansko polska vijnaKomanduvannyaViznachni komanduvachi Kostyantin Prisovskij Pavlo Skoropadskij Simon Petlyura Petro Bolbochan Oleksandr Slivinskij Vsevolod Petriv Oleksandr Grekiv Yevgen Konovalec Volodimir Salskij Oleksandr Udovichenko Mihajlo Pavlenko Yurij TyutyunnikMediafajli na VikishovishiPeredumovi viniknennya lyutij traven 1917 Rosijskij front Pershoyi svitovoyi vijni na teritoriyi Ukrayini Vzhe tri roki trivala Persha svitova vijna yaka bezperervno velasya na ukrayinskih zemlyah i sprichinila velichezni materialni vtrati ta lyudski zhertvi Tretina rosijskoyi armiyi 25 korpusiv znahodilas v Ukrayini Po yiyi teritoriyi prolyagav odin z najbilshih frontiv Pivdenno Zahidnij sho prostyagavsya na 615 km Na 1 kvitnya 1917 roku Pivdenno Zahidnij front Osobliva 7 ma 8 ma i 11 ta armiyi narahovuvav 2315 tisyach soldat i oficeriv a z tilovimi zakladami i ustanovami 3265 tisyach z yakih 1 2 miljona osib buli ukrayincyami U 1916 roci buv stvorenij Rumunskij front chastina yakogo takozh dislokuvalasya na ukrayinskih terenah 4 ta 6 ta i 9 ta armiyi a z 25 chervnya 1917 roku peredislokovana 8 ma Vin narahovuvav 1007 tisyach a z tilovimi 1500 tisyach soldat i oficeriv 30 vidsotkiv z yakih buli ukrayincyami U prifrontovih i najblizhchih tilovih mistah znahodilos 44 garnizoni v yakih narahovuvalos 452 5 tisyach soldat i oficeriv Z nih u Kiyivskij guberniyi 7 garnizoniv chiselnistyu 120 tisyach u Volinskij 11 garnizoniv chiselnistyu 65 5 tisyach u Podilskij 15 garnizoniv chiselnistyu 88 tisyach u Hersonskij 5 garnizoniv chiselnistyu 145 tisyach i v Bessarabskij 6 garnizoniv chiselnistyu 55 tisyach osib Voyak UNR sinozhupannik Ukrayinskij ruh u rosijskij armiyi pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 Dokladnishe Ukrayinizaciya vijskovih chastin rosijskoyi armiyi v 1917 roci Revolyucijni procesi lyutogo 1917 roku viklikali politizaciyu rosijskoyi armiyi U berezni kvitni 1917 roku u tilovih i frontovih chastinah za pidtrimki revolyucijnogo rosijskogo uryadu stvoryuyutsya ukrayinski vijskovi komiteti viborni armijski organi nacionalnogo tipu Voyactvo u svoyij masi zahoplyuvalosya ideyeyu vlasnoyi derzhavnosti i viyavilo bazhannya zi zbroyeyu v rukah zahishati nezalezhnist Ukrayini Zrostannya ukrayinskogo vijskovogo ruhu vimagalo stvorennya yedinogo kerivnogo centru Takij centr sformuvavsya u Kiyevi Providna rol u nomu nalezhala kolishnomu osnovopolozhnikovi Revolyucijnoyi Ukrayinskoyi partiyi poruchikovi Mikoli Mihnovskomu sho sluzhiv advokatom pri kiyivskomu okruzhnomu sudi Vin nalezhav do Bratstva samostijnikiv Razom zi svoyimi prihilnikami i odnodumcyami Arkadiyem Stepanenkom Yu Ganom Viktorom Pavlenkom Valentinom Otamanovskim Varfolomiyem Yevtimovichem voni vistupili na toj chas za negajne formuvannya nacionalnoyi regulyarnoyi armiyi 9 22 bereznya 1917 u Kiyevi za iniciativoyu Mikoli Mihnovskogo vidbulisya pershi zbori ukrayinskih oficeriv i soldativ rosijskoyi armiyi yaki zvernulisya do Timchasovogo uryadu z domagannyami nacionalno teritorialnoyi avtonomiyi Ukrayini i progolosili sebe Timchasovoyu Ukrayinskoyu Vijskovoyu Radoyu 16 29 bereznya 1917 roku na naradi vijskovih kiyivskogo garnizonu bulo stvoreno pershu vijskovu organizaciyu Ukrayinskij vijskovij klub imeni getmana Pavla Polubotka Golovnim zavdannyam organizaciyi viznachalos zgurtuvannya vsih voyakiv ukrayinciv do negajnoyi organizaciyi nacionalnoyi armiyi yako mogutnoyi svoyeyi militarnoyi sili bez yakoyi ne mozhna j pomisliti pro zdobuttya povnoyi voli Ukrayini Na zasidanni klubu uhvaleno pristupiti do stvorennya nacionalnoyi armiyi rozpochati formuvannya ukrayinskih dobrovilnih polkiv i pershomu z nih prisvoyiti nazvu 1 j Ukrayinskij kozackij im getmana B Hmelnickogo polk Odnochasno z vijskovim klubom bulo utvoreno Ukrayinskij Vijskovij Organizacijnij Komitet sho mav bezposeredno zajmatis formuvannyam nacionalnih zbrojnih sil Ukrayinizovani vijska u Kiyevi 1917 10 kvitnya 1917 roku u Kiyevi vidbulosya viche ukrayinskih soldativ frontovikiv yake uhvalilo vimagati vid Timchasovogo uryadu stvorennya ukrayinskoyi armiyi v skladi rosijskoyi vidilennya na fronti soldativ ukrayinciv v okremi vijskovi chastini formuvannya u tilu polkiv dlya yakih statutnoyu movoyu bula b ukrayinska Rosijski ta ukrayinski revolyucioneri demokrati sho prijshli do vladi vvazhali z oglyadu na nayavnij geroyizm ta patriotizm soldativ malorosiv sho taki zahodi pidnimut boyezdatnist armiyi ta privedut do peremogi rosijskoyi zbroyi na frontah pershoyi svitovoyi vijni U kvitni 1917 roku u Minsku utvorilasya Ukrayinska Frontova Rada dlya vijsk Zahidnogo frontu na choli z Simonom Petlyuroyu U travni 1917 roku nezvazhayuchi na opir rosijskogo komanduvannya bulo sformovano 1 j Ukrayinskij polk imeni getmana Bogdana Hmelnickogo chiselnistyu 3200 voyakiv komandirom yakogo priznacheno sotnika D Putnika Grebenyuka zgodom pidpolkovnika Yuriya Kapkana Viznachnu rol u stvorenni ukrayinskoyi armiyi a razom z tim rozvalu rosijskoyi imperatorskoyi armiyi vidigrali Vseukrayinski vijskovi z yizdi 1917 roku U travni 1917 roku na pershomu Vseukrayinskomu vijskovomu z yizdi bulo utvoreno Ukrayinskij Generalnij Vijskovij Komitet yakij mav zdijsnyuvati kerivnictvo usim ukrayinskim vijskovim ruhom Vodnochas zi stvorennyam ukrayinskih vijskovih organizacij i formuvannyam dobrovolnih polkiv prohodiv proces ukrayinizaciyi tih frontovih chastin rosijskoyi armiyi sho skladalasya perevazhno z ukrayinciv U carskij armiyi na pochatku pershoyi svitovoyi vijni bulo mobilizovano ponad 4 miljoni ukrayinciv yaki v miru poshirennya ukrayinskogo nacionalnogo ruhu pochali vimagati vid rosijskogo komanduvannya vidilennya yih v okremi vijskovi chastini Zbrojni formuvannya UNR u 1917 roci Oborona KiyevaGolova Centralnoyi Radi Mihajlo Grushevskij na vijskovomu paradi v Kiyevi 1917 r V serpni 1917 ukrayinizovanij 34 j armijskij korpus rosijskoyi armiyi pid komanduvannyam generala Pavla Skoropadskogo buv perejmenovanij rosijskim komanduvannyam u 1 j Ukrayinskij Korpus a u veresni z 6 go rosijskogo armijskogo korpusu sformovano 2 j Sichovij Zaporizkij Korpus komanduvach general Mandrika Na pochatku listopada 1917 oficeri ta soldati ukrayinskogo pohodzhennya rosijskogo pihotnogo Finlyandskogo polku sho znahodivsya v Ukrayini stvorili formuvannya Gajdamackij kurin pid komanduvannyam sotnika Pustovita Vzimku 1917 1918 deyaki z cih chastin brali uchast v boyah proti bilshovickih vijsk na Livoberezhnij Ukrayini i pid chas oboroni Kiyeva Prote znachna chastina ukrayinizovanih rosijskih vijsk 16 divizij yaki ne buli vchasno znyati z frontu uryadom UNR buli rozzbroyeni bilshovikami abo samodemobilizuvalisya oskilki Centralna Rada na toj chas vidkinula neobhidnist stvorennya ukrayinskoyi regulyarnoyi armiyi obstoyuyuchi princip formuvannya zbrojnih sil na milicijnij osnovi Vnaslidok cogo a takozh pid vplivom bilshovickoyi agitaciyi ukrayinizovani chastini regulyarnoyi rosijskoyi armiyi samorozpustilisya U listopadi 1917 komendant kiyivskoyi voyennoyi okrugi polkovnik V Pavlenko poklav pochatok stvorennyu dobrovolchoyi ukrayinskoyi gvardiyi sformuvavshi u Kiyevi dvi serdyucki diviziyi Naprikinci 1917 z polonenih galichan u Kiyevi buv stvorenij Galicko Bukovinskij Kurin Sichovih Strilciv nezabarom perejmenovanij v Kurin Sichovih Strilciv z bereznya 1918 polk She v kvitni 1917 rozpochavsya proces utvorennya voyenizovanih formuvan Vilnogo Kozactva yaki naprikinci 1917 pochatku 1918 veli uspishnu borotbu proti ukrayinskih chervonogvardijskih zagoniv Sichovi strilci kiyivski sluhayut kobzarya Antona Mityaya V listopadi 1917 dlya upravlinnya vsima zbrojnimi silami Ukrayini bulo sformovano Ukrayinskij generalnij vijskovij shtab 18 grudnya generalnim sekretarem vijskovih sprav stav Mikola Porsh U cej chas vidbuvalasya stihijna demobilizaciya soldati pislya kilkoh rokiv v okopah masovo pokidali front 26 grudnya na zasidanni Generalnogo Sekretariatu Porsh dopovidav Armiya z kozhnim dnem rozvalyuyetsya Vijskovi chastini zmenshuyutsya yak bilshovicki tak i ukrayinski Za cih umov opora na ukrayinizovani chastini staroyi imperskoyi armiyi stavala nemozhlivoyu j vinikala potreba u stvorenni novoyi armiyi 3 16 sichnya 1918 Mala Rada prijnyala zakon Pro narodnu armiyu yakij reglamentuvav osnovni zasadi stvorennya ukrayinskoyi armiyi na osnovi narodnoyi miliciyi viperedivshi leninskij Dekret pro stvorennya RSChA yakij buv vidanij lishe cherez 12 dniv Naprikinci sichnya pochatku lyutogo 1918 na pidstupah do Kiyeva rozgornulisya zapekli boyi z nastupayuchimi bilshovickimi vijskami pid komanduvannyam Mihajla Muravjova yaki rvalisya do mista Stolicyu Ukrayini oboronyali Gajdamackij Kish Slobidskoyi Ukrayini Kurin Sichovih Strilciv Pomichnij Studentskij Kurin kurin Vilnogo Kozactva polk imeni Kostya Gordiyenka Okremij Chornomorskij Kurin Zaliznichnij Kurin Avtopancirnij divizion ta inshi neveliki vijskovi zagoni Zalishivshi Kiyiv vsi ukrayinski chastini krim Gajdamackogo Kosha v r ni mistechka Ignativci buli ob yednani v Okremij Zaporizkij zagin pid komanduvannyam generala Kostyantina Prisovskogo chim bulo pokladeno pochatok formuvannyu regulyarnoyi armiyi Nastup soyuznih vijsk na Kiyiv Livoberezhnu Ukrayinu ta Krim 1918 rik Pislya ukladennya Berestejskogo miru 27 lyutogo 1918 zbrojni formuvannya UNR razom z nimeckimi ta avstro ugorskimi vijskami rozpochali nastup na Kiyiv V boyah brali uchast i sformovani u nimeckih ta avstrijskih taborah z polonenih ukrayinciv diviziya Sinozhupannikiv i Kozacko Strilecka diviziya diviziya Sirozhupannikiv V hodi boyiv Okremij Zaporizkij Korpus perejmenovano u Zaporizku diviziyu a z kinci bereznya u Zaporizkij Korpus 2 3 bereznya 1918 misto bulo zvilneno ukrayinskimi vijskami i 7 bereznya 1918 do stolici povernuvsya uryad UNR Rozvivayuchi uspishnij nastup na Livoberezhnij Ukrayini ukrayinski chastini 9 kvitnya 1918 vizvolili Poltavu a 19 kvitnya Harkiv Do kincya kvitnya 1918 vsya teritoriya Ukrayini bula zvilnena vid bilshovikiv 13 kvitnya 1918 za nakazom vijskovogo ministra Oleksandra Zhukovskogo Krimska grupa Armiyi UNR pid komanduvannyam Petra Bolbochana dolayuchi zapeklij opir voroga rozgornula nastup na Krim 22 kvitnya 1918 respublikanski vijska zajnyali Dzhankoj a nezabarom Simferopol i Bahchisaraj Prote podalshij nastup ukrayinskih vijsk bulo zupinenno na vimogu nimeckogo komanduvannya U period Getmanatu nimecko avstrijske komanduvannya v Ukrayini pereshkodzhalo formuvannyu ukrayinskih vijskovih chastin demobilizuvalo Sinozhupannikiv ta zmenshilo diviziyu Sirozhupannikiv rozzbroyilo polk Sichovih Strilciv U skladi ukrayinskoyi armiyi zalishivsya Zaporizkij Korpus perejmenovanij v Okremu Zaporizku diviziyu Zaporizkij i Chornomorskij Koshi V lipni 1918 bulo sformovano Serdyucku diviziyu Struktura armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki stanom na vesnu 1918 roku Div takozh Ukrayinska Galicka armiya ta Zbrojni sili Ukrayinskoyi Derzhavi Persha Ukrayinska sinozhupanna diviziya Sklad armiyi UNR na osin 1918 rokuSichovi Strilci 1918 r Pohovannya voyakiv Zaporozkogo korpusu armiyi UNR u seli Mozhnyakivka Luganskoyi oblasti sho zahishali derzhavnij kordon Ukrayinskoyi Derzhavi u chervni zhovtni 1918 r U berezni kvitni 1918 roku armiya nalichuvala blizko 15 tisyach voyakiv 60 garmat 250 kulemetiv U listopadi 1918 pid chas protigetmanskogo povstannya vijsko Direktoriyi UNR uzhe skladalosya z Okremogo Zagonu Sichovih Strilciv Zaporizkogo korpusu okremih chastin Siroyi ta Serdyuckoyi divizij ta povstanskih zagoniv Nachalnikom Generalnoyi bulavi shtabu Armiyi UNR buv priznachenij polkovnik Oleksandr Slivinskij pershim general kvartirmejsterom operativni spravi general Levko Drozdovskij drugim organizacijni spravi general Mikola Kakurin Chiselnij sklad ciyeyi armiyi syagav do 100 tisyach ale pislya nevdaloyi p yatimisyachnoyi vijni z radyanskoyu Rosiyeyu lishilosya tilki 30 tisyach oskilki znachna chastina vijsk perejshla na bik radyanskogo uryadu Ukrayini popovnivshi Ukrayinsku radyansku armiyu V grudni 1918 bulo sformovano 4 armijski grupi Livoberezhnu komanduvach otaman Petro Bolbochan Pivnichnu Pravoberezhnu otaman Volodimir Oskilko Pivdennu Pravoberezhnu general Oleksandr Grekiv i Dnistryansku Vidstup z Livoberezhnoyi Ukrayini ta z Kiyeva 1919 rik Najbilshu nebezpeku stanoviv livoberezhnij front de z pochatku grudnya 1918 nastupali vijska pid komanduvannyam Volodimira Antonova Ovsiyenka 5 lyutogo 1919 chastini Armiyi UNR pislya tridennih boyiv zalishili Kiyiv V berezni kvitni 1919 Naddnipryanska Armiya veduchi vazhki oboronni boyi vidstupila spochatku na Pravoberezhnu Ukrayinu a na pochatku travnya na Volin i Podillya Zvilneni iz serbskogo polonu galichani prisyagayut na virnist Ukrayini ta Ukrayinskomu vijsku 3 serpnya 1919 roku V travni 1919 roku armiya bula reorganizovana z 11 ti divizij stvoreno p yat samostijnih grup Sichovih Strilciv komandir polkovnik Yevgen Konovalec 4 7 tisyach Zaporizka polkovnik Volodimir Salskij 3 tisyachi Volinska general Vsevolod Petriv 4 tisyachi diviziya polkovnika Udovichenka polkovnik Oleksandr Udovichenko 1 2 tisyachi grupa otamana Yuriya Tyutyunnika 3 5 tisyachi Do skladu Armiyi UNR vhodili takozh povstanske formuvannya Zaporizka Sich otamana Yuhima Bozhka 1 tisyacha ta inshi povstanski zagoni Bronepotyag Vilna Ukrayina Pancernij potyag Horticya Bronepotyag Palij Bronepotyag Otaman Melnik Pershij Zimovij pohid 1919 1920 roki ta pershe internuvannya polyakamiDokladnishe Pershij Zimovij pohid Uchasniki Pershogo Zimovogo pohodu 1919 1920 rokiv Na pochatku chervnya 1919 Diyeva Armiya provivshi ryad nastupalnih operacij proti bilshovickih vijsk vizvolila pivdenno shidne Podillya i vijshla na liniyu Starokostyantiniv Proskuriv teper Hmelnickij Kam yanec Podilskij Takim chinom bulo stvoreno placdarm dlya vidstupu Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi yaka pid tiskom polskih vijsk 16 18 lipnya 1919 bula zmushena zalishiti teritoriyu Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki i perejti r Zbruch V lipni na pochatku serpnya 1919 pered pohodom na Kiyiv ta Odesu Armiya UNR narahovuvala 35 tis kozakiv i starshin 177 garmat 533 kulemeti 9 bronepoyizdiv 26 litakiv Pid chas Pershogo zimovogo pohodu Armiyi UNR u 1919 1920 rokah u skladi bojovoyi grupi bulo blizko 10 tisyach voyakiv z nih lishe 2680 buli u strojovih chastinah reshta voyakiv buli hvorimi na tif abo poranenimi Pislya prorivu polsko radyanskogo frontu armiya UNR narahovuvala 397 starshin ta 5950 kozakiv U zhovtni 1920 roku kilkist voyakiv v Armiyi UNR stanovila 23 tisyachi Sklad armiyi UNR na lipen 1920 rokuStruktura pihotnoyi diviziyi UNR Struktura kinnoyi diviziyi UNR 12 31 travnya 1920 roku provadilasya mobilizaciya v Mogilivskomu Yampilskomu ta chastini Novo Ushickogo povitu do Diyevoyi armiyi UNR Na 1 chervnya vona narahovuvala 955 starshin ta 8180 kozakiv 1 sha Zaporizka strilecka diviziya 2 ga Volinska strilecka diviziya 3 tya Zalizna strilecka diviziya 4 ta Kiyivska strilecka diviziya 5 ta Hersonska strilecka diviziya 6 ta Sichova strilecka diviziya Okrema kinna diviziya Bronepotyag Karmelyuk Bronepotyag Chornomorec Druge internuvannya polyakami Kinec isnuvannya armiyi UNRKozacka mogila v Aleksandrovi Kuyavskomu pohovannya 17 voyakiv Diyevoyi Armiyi UNR Pravoslavnij cvintar u Varshavi mogili ukrayinskih vijskovih chasiv UNR Bratska mogila 29 ti voyakiv Armiyi UNR m Kostopil U listopadi 1920 roku pislya tyazhkih boyiv z Chervonoyu armiyeyu vona perejshla Zbruch i bula internovana polskoyu vladoyu 1924 roku Armiya UNR pripinila isnuvannya yak organizovana zbrojna sila Internovani voyaki postupovo perejshli na stanovishe politichnih emigrantiv U podalshomu voni vlilisya do skladu ukrayinskih nacionalno patriotichnih organizacij div UVO OUN Voyaki UNR v umovah pislya drugogo internuvannyaPislya ukladennya mizh polyakami ta bilshovikami Rizkogo miru 1921 ukrayinskomu vijsku dovelos vidhoditi na zahid i pislya peretinu richki Zbruch jogo bulo internovano u taborah Polshi Za takih umov ukrayinske komanduvannya zbereglo strukturu vijska sered voyakiv kultivuvalis ideyi zbrojnogo vizvolennya Ukrayini Armiya spromoglasya stvoriti umovi dlya povnocinnogo suspilno politichnogo ta kulturnogo zhittya Grupa voyakiv armiyi UNR internovanih v polskih taborah sered nih morski pihotinci 1919 20 r U taborah dlya internovanih rozpochalas reorganizaciya armiyi Zberigayuchi shtabi ta upravlinnya armiya mala stati pidgruntyam dlya majbutnogo svogo rozgortannya na terenah Ukrayini Zadlya pidtrimannya bojovih duhu ta navichok bulo stvoreno spilnu yunacku shkolu akademichni kursi pri Generalnomu shtabi Armiyi UNR Armiya UNR sporudzhala hrami de pravoslavni kapelani ukrayinskoyu movoyu nesli Slovo Bozhe Dlya pidgotovki novih kapelaniv bulo zasnovano Psaltirski kursi Yih bulo vidkrito za dozvolom Varshavskogo mitropolita Yuriya ta ministra narodnoyi osviti profesora Ivana Ogiyenka Kerivnikom kursiv bulo priznacheno mitrofornogo protoiyereya otcya Pavla Pashevskogo opikunom generala Oleksandera Zagrodskogo U Lancuti veterani Armiyi UNR stvorili vijskovij fakultet pri Ukrayinskomu narodnomu universiteti yakij ocholiv general Mikola Yunakiv Okrim vishezgadanih vijskovih navchalnih zakladiv zagalnoarmijskogo znachennya pri kozhnij internovanij diviziyi bulo zasnovano povtorni starshinski i pidstarshinski kursi z usih rodiv vijsk Lishe protyagom 1921 koli praktichno vse ukrayinske internovane voyactvo perebuvalo u taborah kursi starshin uspishno zakinchilo majzhe 1000 voyakiv a pidstarshinski kursi ponad 1200 Taboroviki zasnuvali vlasnu drukarnyu de vipuskali militaristskij chasopis Vijskovij visnik i literaturnij zhurnal Nasha zorya U cih vidannyah pracyuvali Yevgen Malanyuk Ostap Luckij Varfolomij Yevtimovich Mikola Shapoval tosho Kozhen tabir Armiyi UNR vidavav svij chasopis Najpotuzhnishimi z nih stali Zaliznij strilec Kalish Zaporozka dumka Pikulichi Vadovici Nasha Zorya Lancut Kalish Nove zhittya Aleksandriv Kuyavskij Shipjorno Ukrayinskij surmach Kalish Shipjorno Takozh v umovah internuvannya armiya zasnuvala vlasnij teatr za kolyuchim drotom Vistavi teatru buli yak platnimi de za vhid platili pozhertvu tak i bezkoshtovnimi Vsi virucheni vid prodazhu kvitkiv groshi kerivniki teatru spryamovuvali na pridbannya kostyumiv grimu peruk ta oblashtuvannya dekoracij U repertuari perevazhali p yesi ukrayinskih dramaturgiv Burlaka Palivoda Martin Borulya Ivana Karpenko Karogo Nazar Stodolya Nevilnik Tarasa Shevchenka Daj sercyu volyu zavede v nevolyu Marka Kropivnickogo Rezhiserom amatorskogo teatru buv kozak Oleksandr Sosnickij Yak i u vijsku teatrali podavali raporti pro kozhen den svoyeyi diyalnosti Tak lishe z chervnya po lipen 1921 roku taborovij teatr u Kalishi dav 10 vistav proviv 41 repeticiyu trivalistyu 89 godin Teatralni vistavi vidvidalo 8110 glyadachiv Zagalom za dva litni misyaci teatr zarobiv 35 645 marok Cherez postijni perehodi boyi ta tif voyaki Armiyi UNR u pershi roki perebuvannya na internuvanni pomirali v taborah Tozh u taborah internuvannya perebuvalo chimalo sirit Za nimi naglyadali specialno stvoreni opikunski komiteti Vdovi zagiblih voyakiv otrimuvali materialnu dopomogu Na pidtrimku internovanih voyakiv ukrayinska diaspora po vsomu sviti zbirala pozhertvi Lishe ukrayinski studenti Chehoslovachchini u 1922 mu zibrali sumu ponad 350 tis marok dlya potreb voyakiv 3 yi Zaliznoyi diviziyi Dlya rozpodilu dopomogi bula stvorena specialna vijskova komisiya yaka spryamuvala koshti do najnuzhdennishih vdiv sirit skalichenih hvorih U riznih taborah aktivno diyali ukrayinska gimnaziya imeni Steshenka dityachi sadochki z ukrayinskoyu movoyu vihovannya pracyuvala studentska gromada mistecka studiya na choli z hudozhnikami Zinoviyem Podushkom ta Oleksoyu Stovbunenkom diyala nizka tovaristv zokrema Tovaristvo zahistu ukrayinskoyi movi Soyuz ukrayinok emigrantok tovaristvo Agronom sportivni komandi Drugij zimovij pohid zhovten listopad 1921 roku Dokladnishe Drugij zimovij pohid Rangovi vidznaki ukrayinskoyi armiyi 1 Armiya Ukrayinskoyi Derzhavi 1918 r 2 Armiya Direktoriyi 1919 1920 3 Armiya UNR 1920 r eskiz Mikoli Bitinskogo Muzej UNR 1921 roku Armiya UNR dislokuvalasya u troh taborah Kalish Shipjorno i Strzhalkovo Stshalkovo Zagalna yiyi kilkist stanovila 17 464 voyaki U sichni 1921 roku stvoreno partizansko povstanskij shtab pri Golovnij komandi vijsk UNR yakij ocholiv general Yurko Tyutyunnik Shtab koordinuvav diyi povstanskih zagoniv v Ukrayini U drugij polovini zhovtnya 1921 roku z taboriv internovanih osib u Kalishi Vadovicyah ta z Aleksandrova Kuyavskogo perevezeno u Volinski lisi ponad 1200 voyakiv Yih rozmisheno u lisah na pivnich vid mista Rivnogo Nezabarom priyihala brigada dobrovolciv z kolishnoyi 6 yi diviziyi Armiyi UNR pid komandoyu R Sushka a vslid za tim i chislennij shtab generala Yurka Tyutyunnika Pochalasya organizaciya Povstanchoyi Armiyi zokrema yiyi golovnoyi chastini Volinskoyi grupi Usi tri grupi perejshli radyanskij kordon u riznih miscyah Pershi vidomosti pro perehid kordonu ukrayinskimi vijskami komanduvannya pravoberezhnogo ugrupovannya Chervonoyi armiyi otrimalo z Kiyeva opivdni 28 zhovtnya U listopadi 1921 roku voni zdijsnili rejd na Pravoberezhnu Ukrayinu troma grupami 1 5 tisyachi voyakiv Bessarabskoyu Podilskoyu ta Volinskoyu sformovanimi z dobrovolciv ta internovanih voyakiv Armiyi UNR Drugij zimovij pohid chastin Armiyi UNR zavershivsya nevdacheyu i stav ostannoyu sproboyu ukrayinskih nacionalno derzhavnih sil vidkritim vijskovim shlyahom zdobuti nezalezhnist Ukrayini v hodi nacionalno vizvolnih zmagan 1917 21 Vijskovi chastini pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Dokladnishe Ukrayinska narodno revolyucijna armiya Taras Bulba Borovec 20 chervnya 1940 roku za nakazom Prezidenta UNR v ekzili Andriya Livickogo Bulba Borovec mav sformuvati ta ocholiti povstansku armiyu v Ukrayini UPA Poliska Sich U nich 1 serpnya 1940 peretinaye radyanskij kordon dlya vikonannya nakazu Tam zajnyavsya pidgotovkoyu kadriv dlya majbutnoyi armiyi Stanom na 1941 rik chiselnist UPA Poliska Sich syagala 10 000 bijciv U serpni 1941 roku zagoni voyakiv Tarasa Bulbi Borovcya pershimi uvijshli u mistechko Olevsk i utvorili tam Olevsku Respubliku U zagoniv UPA pid provodom Otamana Tarasa Bulbi Borovcya ta stavsya konflikt z Banderivciyami Banderivci vvazhali sho kerivnictvo povinna zdijsnyuvati OUN b a Bulba Borovec Uryad Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki v ekzili Chiselnist Ukrayinskij kozak drukovanij organ armiyi UNR Na pochatku 1917 roku iz 6 798 000 osobovogo skladu diyuchoyi Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi i 2 260 000 yaki perebuvali u zapasnih chastinah ukrayinci stanovili 3 500 000 Zagalom chiselnist osobovogo skladu chastin u yakih bula zavershena ukrayinizaciya stanovila blizko 440 000 iz nih 240 000 dislokuvalosya v Ukrayini Zmina chiselnosti Armiyi UNR za period 1917 1921 roki Gruden 1917 roku 100 000 chol Lyutij 1918 roku 10 000 chol Berezen 1918 roku 15 000 chol Kviten 1918 roku 20 000 chol Traven 1918 roku 56 000 chol Listopad 1918 roku 65 000 chol Gruden 1918 roku 105 000 chol Lyutij 1919 roku 30 000 chol Kviten 1919 roku 15 000 chol Lipen 1919 roku 35 000 chol Kviten 1920 roku 13 000 chol Zhovten 1920 roku 23 000 chol Zhovten 1921 roku 17 464 chol Listopad 1921 roku 1 500 chol OzbroyennyaDokladnishe Ozbroyennya armiyi UNR V osnovnomu vijskova tehnika sho vikoristovuvalas v Ukrayinsko bilshovickij vijni bula spadkom vid rosijskoyi armiyi Na zhal v umovah porushenogo vijnoyu gospodarstva promislove virobnictvo ukrayinskoyi zbroyi i vijskovoyi tehniki majzhe pripinilosya Tomu vikoristovuvalosya vse sho malo bodaj yakus cinnist Piznishe vdalosya pridbati j desho z ozbroyennya avstrijskoyi ta nimeckoyi armij Zavdyaki tehnichnim chastinam pri vijsku zabezpechuvalis remont i pidtrimannya vsih tehnichnih zasobiv u bojovomu stani Aviaciya Starshini 1 go Ukrayinskogo Zaporizkogo aviacijnogo zagonu Stoyat zliva napravo sotnik O Zhahovskij sotnik Berestovenko ad yutant 1 go Zaporizkogo kinno gajdamackogo polku im K Gordiyenka sotnik Gonchariv sotnik V Gvozdiv komandir kinnogo divizionu Chornih Zaporozhciv sotnik Rimskij Korsakov komandir zagonu sotnik O Yegorov poruchik S Chistoklyetov sotnik V Oleksiyev 16 grudnya 1917 roku iz dobrovolciv yaki nalezhali do riznih chastin staroyi rosijskoyi armiyi ta zayavili pro svoye bazhannya sluzhiti u vijskah Centralnoyi Radi u Kiyevi pri 5 mu aviacijnomu parku rozpochalosya formuvannya 1 go Ukrayinskogo aviacijnogo zagonu Komandirom cogo pidrozdilu bulo priznacheno chlena Centralnoyi Radi vidomogo lotchika georgiyivskogo kavalera Oleksandra Nakonechnogo Krim nogo do zagonu nalezhali tri vijskovih lotchiki shtab rotmistr O Yegorov pidporuchik V Chudnovskij praporshik P Kachan a takozh p yat lotchikiv dozorciv shtabs kapitan F Kudrya poruchiki I Morej de Moran M Pogotovko pidporuchik Verevskij ta praporshik V Chechet Dokladnishe Povitryanij flot UNR Anatra Anade Aerodrom Post Volinskij Kiyiv berezen kviten 1918 r Armiyeyu UNR bulo zahopleno do 330 rosijskih litalnih aparativ na 1917 rik Ale vikoristovuvalis ne vsi na sichen 1917 roku v reyestrah upravlinnya ukrayinskoyi aviaciyi chislilos 188 litakiv riznih tipiv Voseni 1918 roku u vkazanih pidrozdilah narahovuvalos vzhe majzhe 400 500 litakiv riznih tipiv v tomu chisli i vazhkih bombarduvalnikiv dlya porivnyannya Chervona armiya mala v cej period 349 litakiv Z 1918 roku v povitryanih bataliyah z bilshovikami takozh vikoristovuvalis pridbani litaki francuzkogo avstro ugorskogo nimeckogo virobnictva krim litakiv vikoristovuvali zv yazkovi aerostati Nadali kilkist ukrayinskih litakiv zmenshuvalas 26 litakiv v serpni 1919 roku 3 litaki v listopadi 1920 roku Pri pershih bojovih diyah z bilshovikami bula zminena simvolika rosijskih litakiv Poverh rosijskih kokard nanosili ukrayinski u viglyadi zhovtogo i sinogo kil abo stilizovanih chornih trizubiv na krilah hocha chasiv Getmanatu oznachennya bojovoyi tehniki zdebilshogo lishalosya rosijskim U Zbrojnih Silah Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki i Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki chasiv Direktoriyi vzhe chitko viyavlyalosya namagannya standartizuvati vijskove oznachennya hoch pochasti j dali zberigalisya mizh nimi deyaki vidminnosti V Ukrayinskij Galickij Armiyi za osnovu bralisya barvi nacionalnogo prapora prote rozmishennya koloriv na kokardah yaki nanosili na kolishni rosijski avstro ugorski j nimecki litaki bulo pryamo protilezhnim Yaksho v pershomu vipadku ce poyasnyuyetsya tim sho zhovtij kolir zalishayetsya yaskravim koli lyagaye na bilu osnovu to u drugomu na temnishomu tli kamuflyazhu chi pidosnovi voni krashe chitalisya U Naddnipryanskij Armiyi UNR bilshe vikoristovuvavsya gerb Trizub Vin mig buti zvichajnim abo stilizovanim Avtomobilni ta broneavtomobilni vijska Vantazhni ta legkovi avtomobili j bronoviki shiroko vikoristovuvalisya ukrayinskoyu armiyeyu v borotbi proti bilshovikiv denikinciv ta polyakiv Odni priznachalisya dlya tehnichnoyi pidtrimki vijsk inshi dlya bojovoyi Mashini farbuvali v standartni zahisni kolori i v absolyutnij bilshosti ne poznachali yakimis rozpiznavalnimi znakami Lishe shist avtopancernikiv korpusu sichovih strilciv mali vlasni nazvi Chernik Petlyura Dmitro dva Borislavec dva Stan bronedivizionov Ukrayinskoyi Derzhavi na 29 kvitnya 1918 roku Pidrozdil Dislokaciya Kilkist broneavtomobiliv Primitki 1 bronedivizion Zhitomir 2 vsi nespravni 2 bronedivizion Vinnicya 3 vsi nespravni 3 bronedivizion Odesa 3 vsi nespravni 4 bronedivizion Kiyiv 6 2 broneavtomobilya spravni 4 nespravni 5 bronedivizion Chernigiv 6 Stan broneavtomobiliv nevidomij 6 bronedivizion Poltava 2 vsi nespravni 7 bronedivizion Harkiv 6 vsi nespravni 8 bronedivizion Katerinoslav 3 vsi nespravni Sichovi strilci bilya pancernika Fedir Chernik osin 1918 roku Gajdamaki bilya pancernika Shvidkij 1918 rik pancernik Gajdamaka Artileriya garmashi Sichovih strilciv kiyivskih Armiyi UNR Artileriya yavlyala soboyu najkrashu bojovu formaciyu ukrayinskoyi armiyi osoblivo UGA Chiselno artilerijskij park UNR ta getmanatu perevishuvav 1500 garmat riznogo tipu Osnovnoyu garmatoyu bula 76 mm divizijna garmata zrazka 1902 roku Dobrij vishkil i dosvid osobovogo skladu razom z doskonalimi zrazkami togochasnoyi zbroyi spriyali provedennyu vdalih vijskovih operacij Na ozbroyenni v galichan buli garmati kolishnoyi avstrijskoyi u vijskah UNR rosijskoyi armij Piznishe koli UGA perejshla za Zbruch usi garmati avstrijskogo zrazka zaminili na rosijski Takoyu ukrayinska artileriya proisnuvala do ostannogo svogo boyu Te same bulo i zi strileckoyu zbroyeyu Odnoyu z najkrashih artilerijskih chastin v armiyi UNR pid komanduvannyam generala horunzhogo Oleksi Almaziva bula Okrema girska batareya Gajdamackogo kosha Slobidskoyi Ukrayini Vidomi artilerijski komandiri Roman Dashkevich general horunzhij Armiyi UNR Oleksa Almaziv general horunzhij Armiyi UNR Mihajlo Rusiyan polkovnik Armiyi UNR Kopestinskij Ivan Grigorovich general horunzhij Armiyi UNR Pidrozdili artileriyi Okrema girska batareya Gajdamackogo kosha Slobidskoyi Ukrayini Bronepotyagi Vilna Ukrayina pancernij potyag Ukrayinskoyi galickoyi armiyi 1919 r Pancernij potyag I yi Brigadi USS Horticya st Talne veresen 1919 Sichovij Strilec pancernij potyag UNR 1918 Dokladnishe Bronepotyagi UNR i UGA Yak odin iz zasobiv zabezpechennya taktichnoyi i strategichnoyi perevagi nad vorogom vikoristovuvali todi pancerni potyagi Spershu ce buli improvizovani tverdini zvichajni potyagi pidsileni konstrukciyami z derev yanih brusiv mishkiv z piskom tosho ozbroyeni polovimi garmatami j skorostrilami Zgodom z yavilisya spravzhni forteci z opancerovanimi vagonami ta parotyagami taki yak Vilna Ukrayina Horticya Karmelyuk Sichovij Strilec Zaporozhec PrisyagaSkladannya prisyagi kozakami Armiyi UNR v misti Kam yanec Podilskij 1919 rik Prisyaga Tekst prisyagi bulo zatverdzheno 12 bereznya 1919 roku Klyanus chestyu gromadyanina Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki i torzhestvenno prisyagayu Vsemogushomu Bogu virno Ukrayinskij Narodnij Respublici sluzhiti sluhnyano povinuvatisya yiyi verhovnij vladi Direktoriyi pravitelstvu i narodnij armiyi Prisyagayu povazhati i zahishati nakazi i vsyaki preporuchennya yih po sluzhbi tochno yih vikonuvati suproti vsyakogo voroga Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ta trudyashogo lyudu hto b cej vorog ne buv i de tilki volya Verhovnoyi Respublikanskoyi vladi bude vimagat na vodi na sushi u vozdusi v den i nich v boyah nastupah v sutichkah i vsyakogo rodu predpriyemstvah slovom na kozhnomu misci u vsyaku poru i v kozhnim vipadku horobro i muzhno do ostannoyi krapli krovi borotisya Svoyih vijskovih chastin praporiv i zbroyi ni v yakomu razi ne kidati z vorogom ni v yaki navit najmenshi porozuminnya ne vhoditi zavzhdi povoditis tak yak cogo vijskovi zakoni ta chest voyina licarya vimagayut v cej sposib i chest zhiti i chest umerti V comu meni Svyatij Bozhe moya lyubov do Ukrayini Ridnoyi ta narodu dopomozhi Vshanuvannya pam yatiNa chest zbrojnogo formuvannya u 2015 roci u Brovarah nazvali vulicyu Armiyi UNR Takozh u misti Fastiv ye vulicya Geroyiv Armiyi UNR U misti Korosten ye vulicya Voyakiv UNR Div takozhNagorodi UNR Vijskovi zvannya UNR Radyansko ukrayinska vijna 1917 1921 Golovnij otaman vijsk i Flotu UNR Emigraciya vijskovikiv armiyi UNR ta UGA Internovani formuvannya armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Spisok zagiblih za nezalezhnist Ukrayinskoyi derzhavi v 1917 1921 rr voyiniv ukrayinskih zbrojnih silVinoskiZa chasiv Radyanskogo Soyuzu komunistichnoyu propagandoyu v masovij svidomosti zakorinyuvalos sho ponyattya petlyurivci yak i petlyurivshina ta vlasne Petlyura ye vorozhim shovinistichnim burzhuaznim ta antibilshovickim yavishem Primitki Doroshenko D Istoriya Ukrayini 1917 1923 rr T 2 K Tempora 2002 S 194 Kapustyanskij M Pohid ukrayinskih armij na Kiyiv Odesu v 1919 roci Ukrayina 1919 rik K Tempora 2004 S 72 Dmitro Shurhalo Radio Svoboda Chomu Finlyandiya 100 rokiv tomu zumila vidstoyati svoyu nezalezhnist a Ukrayina ni 23 sichnya 2018 u Wayback Machine Vijskovij navigator Ukrayini 07 12 2017 Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2017 Procitovano 6 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 29 chervnya 2016 Procitovano 12 travnya 2013 Bulba Borovec T Armiya bez derzhavi slava i tragediya ukrayinskogo povstanskogo ruhu Spogadi Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1981 PDF Arhiv originalu PDF za 20 grudnya 2016 Procitovano 17 grudnya 2016 VOYiNI ISTORIYa UKRAYiNSKOGO VIJSKA UKRAYiNSKA NARODNA RESPUBLIKA Arhiv originalu za 25 bereznya 2017 Procitovano 16 travnya 2017 Arhiv originalu za 14 listopada 2007 Procitovano 13 veresnya 2010 CDAVOU F 4588 Op 1 Spr 1 S 9 14 Arhiv originalu za 19 bereznya 2019 Procitovano 5 zhovtnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 24 lyutogo 2014 Procitovano 14 veresnya 2010 Arhiv originalu za 4 grudnya 2008 Procitovano 14 veresnya 2010 Arhiv originalu za 1 sichnya 2019 Procitovano 22 grudnya 2018 P P Tkachuk Problemi vidrodzhennya nacionalnoyi artileriyi v period ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 roku Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 13 grudnya 2014 Rishennya vid 25 12 2015 52 04 07 Pro perejmenuvannya vulic ta provulkiv m Brovari 1 2016 01 25 u Wayback Machine 2 27 sichnya 2016 u Wayback Machine Brovarska miska rada 28 12 2015Dzherela ta literaturaA O Buravchenkov Zbrojni Sili Ukrayinskoyi Derzhavi 1918 6 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 311 ISBN 966 00 0610 1 Docenko O Zimovij Pohid 6 12 1919 6 5 1920 Varshava 1932 398 s Praci Ukrayinskogo Naukovogo Institutu t 13 2 lyutogo 2016 u Wayback Machine Gromenko S Zabuta peremoga Krimska operaciya Petra Bolbochana 1918 roku 1 serpnya 2018 u Wayback Machine K K I S 2018 266 s il ISBN 978 617 684 204 0 Omelyanovich Pavlenko M Spogadi komandarma 1917 1920 Dokumentalno hudozhnye vidannya Uporyad M Kovalchuk K Tempora 2007 608 s il ISBN 966 8201 24 8 Omelyanovich Pavlenko M Na Ukrayini 1919 Peregovori j vijna z rosijskoyu dobrovolchoyu armiyeyu Praga Nakladom Komitetu Stilus 1940 97 s Enciklopediya istoriyi Ukrayini U 10 t Redkol V A Smolij golova ta in K Nauk dumka 2003 ISBN 966 00 0632 2 T 1 A V 2003 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Stefaniv Z Ukrayinski zbrojni sili v 1917 1921 rr Voyenno istorichnij naris Kolomiya 1935 Istoriya ukrayinskogo vijska Lviv 1992 Udovichenko O I Ukrayina u vijni za derzhavnist Istoriya organizaciyi i bojovih dij Ukrayinskih Zbrojnih Sil 1917 1921 K 1995 Sribnyak I Obezzbroyena ale neskorena Internovana Armiya UNR u taborah Polshi j Rumuniyi 1921 1924 rr Kiyiv Filyadelfiya 1997 187 s http elibrary kubg edu ua 19901 8 serpnya 2017 u Wayback Machine Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 Tinchenko Ya Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga II Naukove vidannya K Tempora 2011 424 s il ISBN 978 617 569 041 3 Tinchenko Ya Geroyi Ukrayinskogo neba naukovo populyarne vidannya K Tempora 2010 200 s il ISBN 978 966 8201 94 3VideoParad Vilnih Kozakiv 30 12 1917 15 lyutogo 2015 u Wayback Machine Lubenskij serdyuckij kinno kozachij polk 1918 r 23 veresnya 2014 u Wayback Machine Ukrayinska armiya 1918 17 chervnya 2014 u Wayback Machine PosilannyaFormuvannya z yednan Armiyi UNR u Polshi v 1920 r 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Svoyeyi chesti ne viddav nikomu 26 chervnya 2013 u Wayback Machine Zbrojni sili Direktoriyi ta drugij napad bilshovickoyi Moskovshini na Ukrayinu 1 sichnya 2019 u Wayback Machine Kozak Armiyi UNR Odyag i zbroya 14 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Bronepotyagi v Armiyi UNR listopad 1918 listopad 1920 r Bukovinskij kurin Diyevoyi armiyi UNR 20 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Pavlo Podobyed U polskomu poloni Ukrayinskij tizhden 22 sichnya 2012 25 sichnya 2012 u Wayback Machine Vijsko Centralnoyi Radi zlochinna nedbalist chi porig mozhlivogo Voyenna istoriya 1 3 31 33 za 2007 rik 2 grudnya 2014 u Wayback Machine Ryadovij ukrayinizovanogo 5 go aviacijnogo parku Ukrayinskij tizhden 25 travnya 2015 u Wayback Machine Hto zibrav dlya Petlyuri petlyurivciv Otaman i jogo armiya 1 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Dmitro Adamenko Sotnik aviaciyi osin 1918 roku Ukrayinskij tizhden 5 grudnya 2008 16 grudnya 2011 u Wayback Machine http www istpravda com ua Istorichna pravda Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2017 Procitovano 14 zhovtnya 2017