Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Михайло Тимофійович Русіян (Русіянов) (16 листопада 1876, с. Орлине (до 1945 р. — Байдар), АР Крим, Бахчисарайський район — † ?) — полковник Армії УНР.
| Михайло Тимофійович Русіян | |
|---|---|
 Полковник Полковник | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 16 листопада 1876 с. Орлине (до 1945 р. - Байдар), АР Крим, Бахчисарайський район. |
| Смерть | † ? |
| Військова служба | |
| Приналежність |  УНР |
| Війни / битви | Перша світова війна Українсько-радянська війна |
| Командування | |
| начальник Артилерійської управи Військового міністерства УНР. | |
Життєпис
У російській армії
Народився у с. Байдар Таврійської губернії. Закінчив Петровський Полтавський кадетський корпус (1894), 2-ге Костянтинівське військове училище (1896), вийшов підпоручиком до 1-ї гарматної бригади. 17 березня 1905 р. з дивізіоном своєї бригади влився на поповнення до 10-ї Східно-Сибірської стрілецької артилерійської бригади, що брала участь у Російсько-японській війні. З 25 грудня 1906 р. — молодший офіцер 31-ї артилерійської бригади (Білгород). З 24 серпня 1910 р. — начальник 4-го Сибірського гірського артилерійського парку. З 4 березня 1911 р. — командир батареї у 4-й Сибірській стрілецькій артилерійській бригаді. З 30 червня 1913 р. — начальник відділу ручної зброї Іркутського артилерійського складу. З 1 грудня 1914 р. — начальник 2-го бойового відділу Ковненської фортеці. З 23 грудня 1914 р. — начальник 3-го артилерійського дивізіону Брест-Литовської важкої артилерії. З 18 лютого 1915 р. — начальник господарчої частини 2-го Брест-Литовського окремого важкого артилерійського дивізіону. З 19 травня 1915 р. — командир 2-ї батареї 127-ї артилерійської бригади. З 22 серпня 1916 р. — підполковник.
З 20 травня 1917 р. — командир 1-го дивізіону 127-ї артилерійської бригади, закінчив Офіцерську артилерійську школу (1917). Останнє звання у російській армії — полковник.
В Армії УНР
З 8 січня 1918 р. — інспектор артилерії українізованого 5-го Кавказького корпусу. З 23 травня 1918 р. — начальник 123-ї артилерійської бригади Армії Української Держави. З 10 жовтня 1918 р. — командир 44-го легкого гарматного полку Армії Української Держави.
З 10 грудня 1918 р. — помічник командира 15-го важкого гарматного полку військ Директорії. З січня 1919 р. — інспектор артилерії Катеринославського Коша Дієвої армії УНР. З середини квітня 1919 р. — командир Холмської артилерійської бригади Дієвої армії УНР. З 27 травня 1919 р. — референт з артилерійських справ 2-го товариша військового міністра УНР та начальник управління постачання Головного артилерійського управління УНР. З 19 березня 1920 р. — начальник Артилерійської управи Військового міністерства УНР. З 6 червня 1920 р. — в. о. начальника головної управи постачання Військового міністерства УНР. Незабаром за фінансові зловживання був засуджений до арештантських рот, однак покарання не відбував.
З вересня 1920 р. перебував у Бухаресті при Надзвичайній Українській місії в Румунії; у грудні доправив до Тарнова (Польща) пакет із таємними документами особисто для Симона Петлюри, після чого виїхав до Ченстохова, очікуючи на нові розпорядження керівництва, проте через відсутність останніх перебрався до Тернополя.
Життя в Почаєві
На початку 1921 р. переїхав до Почаєва, де відкрив церковну крамницю. Підтримував тісні зв'язки з полковником Миколою Омелюсиком та генерал-хорунжим Іваном Омеляновичем-Павленком, які неодноразово відвідували Почаїв. У липні 1923 р. отримав від Волинської духовної консисторії розлучення з другою дружиною Леонілою Дашкевич і став послушником Почаївської лаври. У лютому 1924 р. прийняв чернечий постриг з ім'ям Магістріан.
У 1924—1929 рр. керував справами духовного собору (вищого адміністративного органу) монастиря, у 1929—1935 рр. виконував обов'язки бухгалтера обителі, у 1935—1940 рр. завідував готелем.
23 березня 1940 р. був заарештований співробітниками Почаївського районного відділу НКВС за підозрою в «антирадянській агітації», ув'язнений у Кременецькій в'язниці; за відсутністю складу злочину звільнений з-під варти 28 серпня.
Подальша доля, дата смерті та місце поховання невідомі.
17 січня 2002 р. реабілітований прокуратурою Тернопільської області.
Джерела
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- ЦДАВОУ. — Ф. 1075. — Оп. 1. — Спр. 49. — С. 50; Спр. 68. — С. 116—117; Оп. 2. — Спр. 311. — С. 1-2.
- Архів УСБУ в Тернопільській області, матеріали кримінальної справи 2124-П проти Русіяна Михайла Тимофійовича
- Володимир Бірчак. Полковник Армі УНР — монах Почаївської Лаври [ 12 листопада 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihajlo Timofijovich Rusiyan Rusiyanov 16 listopada 1876 s Orline do 1945 r Bajdar AR Krim Bahchisarajskij rajon polkovnik Armiyi UNR Mihajlo Timofijovich Rusiyan Polkovnik PolkovnikZagalna informaciyaNarodzhennya16 listopada 1876 1876 11 16 s Orline do 1945 r Bajdar AR Krim Bahchisarajskij rajon Smert Vijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRVijni bitviPersha svitova vijna Ukrayinsko radyanska vijnaKomanduvannyanachalnik Artilerijskoyi upravi Vijskovogo ministerstva UNR ZhittyepisU rosijskij armiyi Narodivsya u s Bajdar Tavrijskoyi guberniyi Zakinchiv Petrovskij Poltavskij kadetskij korpus 1894 2 ge Kostyantinivske vijskove uchilishe 1896 vijshov pidporuchikom do 1 yi garmatnoyi brigadi 17 bereznya 1905 r z divizionom svoyeyi brigadi vlivsya na popovnennya do 10 yi Shidno Sibirskoyi strileckoyi artilerijskoyi brigadi sho brala uchast u Rosijsko yaponskij vijni Z 25 grudnya 1906 r molodshij oficer 31 yi artilerijskoyi brigadi Bilgorod Z 24 serpnya 1910 r nachalnik 4 go Sibirskogo girskogo artilerijskogo parku Z 4 bereznya 1911 r komandir batareyi u 4 j Sibirskij strileckij artilerijskij brigadi Z 30 chervnya 1913 r nachalnik viddilu ruchnoyi zbroyi Irkutskogo artilerijskogo skladu Z 1 grudnya 1914 r nachalnik 2 go bojovogo viddilu Kovnenskoyi forteci Z 23 grudnya 1914 r nachalnik 3 go artilerijskogo divizionu Brest Litovskoyi vazhkoyi artileriyi Z 18 lyutogo 1915 r nachalnik gospodarchoyi chastini 2 go Brest Litovskogo okremogo vazhkogo artilerijskogo divizionu Z 19 travnya 1915 r komandir 2 yi batareyi 127 yi artilerijskoyi brigadi Z 22 serpnya 1916 r pidpolkovnik Z 20 travnya 1917 r komandir 1 go divizionu 127 yi artilerijskoyi brigadi zakinchiv Oficersku artilerijsku shkolu 1917 Ostannye zvannya u rosijskij armiyi polkovnik V Armiyi UNR Z 8 sichnya 1918 r inspektor artileriyi ukrayinizovanogo 5 go Kavkazkogo korpusu Z 23 travnya 1918 r nachalnik 123 yi artilerijskoyi brigadi Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi Z 10 zhovtnya 1918 r komandir 44 go legkogo garmatnogo polku Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi Z 10 grudnya 1918 r pomichnik komandira 15 go vazhkogo garmatnogo polku vijsk Direktoriyi Z sichnya 1919 r inspektor artileriyi Katerinoslavskogo Kosha Diyevoyi armiyi UNR Z seredini kvitnya 1919 r komandir Holmskoyi artilerijskoyi brigadi Diyevoyi armiyi UNR Z 27 travnya 1919 r referent z artilerijskih sprav 2 go tovarisha vijskovogo ministra UNR ta nachalnik upravlinnya postachannya Golovnogo artilerijskogo upravlinnya UNR Z 19 bereznya 1920 r nachalnik Artilerijskoyi upravi Vijskovogo ministerstva UNR Z 6 chervnya 1920 r v o nachalnika golovnoyi upravi postachannya Vijskovogo ministerstva UNR Nezabarom za finansovi zlovzhivannya buv zasudzhenij do areshtantskih rot odnak pokarannya ne vidbuvav Z veresnya 1920 r perebuvav u Buharesti pri Nadzvichajnij Ukrayinskij misiyi v Rumuniyi u grudni dopraviv do Tarnova Polsha paket iz tayemnimi dokumentami osobisto dlya Simona Petlyuri pislya chogo viyihav do Chenstohova ochikuyuchi na novi rozporyadzhennya kerivnictva prote cherez vidsutnist ostannih perebravsya do Ternopolya Zhittya v Pochayevi Na pochatku 1921 r pereyihav do Pochayeva de vidkriv cerkovnu kramnicyu Pidtrimuvav tisni zv yazki z polkovnikom Mikoloyu Omelyusikom ta general horunzhim Ivanom Omelyanovichem Pavlenkom yaki neodnorazovo vidviduvali Pochayiv U lipni 1923 r otrimav vid Volinskoyi duhovnoyi konsistoriyi rozluchennya z drugoyu druzhinoyu Leoniloyu Dashkevich i stav poslushnikom Pochayivskoyi lavri U lyutomu 1924 r prijnyav chernechij postrig z im yam Magistrian U 1924 1929 rr keruvav spravami duhovnogo soboru vishogo administrativnogo organu monastirya u 1929 1935 rr vikonuvav obov yazki buhgaltera obiteli u 1935 1940 rr zaviduvav gotelem 23 bereznya 1940 r buv zaareshtovanij spivrobitnikami Pochayivskogo rajonnogo viddilu NKVS za pidozroyu v antiradyanskij agitaciyi uv yaznenij u Kremeneckij v yaznici za vidsutnistyu skladu zlochinu zvilnenij z pid varti 28 serpnya Podalsha dolya data smerti ta misce pohovannya nevidomi 17 sichnya 2002 r reabilitovanij prokuraturoyu Ternopilskoyi oblasti DzherelaTinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 CDAVOU F 1075 Op 1 Spr 49 S 50 Spr 68 S 116 117 Op 2 Spr 311 S 1 2 Arhiv USBU v Ternopilskij oblasti materiali kriminalnoyi spravi 2124 P proti Rusiyana Mihajla Timofijovicha Volodimir Birchak Polkovnik Armi UNR monah Pochayivskoyi Lavri 12 listopada 2019 u Wayback Machine