Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Миха йло Іва нович Доне ць 10 22 січня 1883 Київ Київська губернія Російська імперія 10 вересня 1941 1941 09 10 Київ Укр

Донець Михайло Іванович

Донець Михайло Іванович

Миха́йло Іва́нович Доне́ць (10 (22) січня 1883, Київ, Київська губернія, Російська імперія — 10 вересня 1941(1941-09-10), Київ, Українська РСР, СРСР) — український співак (бас), народний артист УРСР (з 1930). У 1913 — 1941 роках був (з перервою) одним із провідних солістів Київського театру опери та балету. Убитий в катівні НКВС.

Михайло Іванович Донець
image
Михайло Донець
Ім'я при народженні рос. Михаилъ Ивановичъ Донцовъ[1]
Народився 10 (22) січня 1883[1]
Київ, Київська губернія, Російська імперія[2]
Помер 10 вересня 1941(1941-09-10)[2] (58 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
·закатований НКВС
Поховання Звіринецьке кладовище
Громадянство image СРСР
Національність українець
Діяльність співак (бас)
Партія КПРС
У шлюбі з Донець-Тессейр Марія Едуардівна
Нагороди
image
image
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Донець.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Донець Михайло.

Життєпис

Дитинство

Народився 11 (23) січня 1883 в багатодітній робітничій сім'ї. Батько його, Іван Васильович, походив із безземельних селян Василькова. Тому після військової служби в саперному батальйоні, що дислокувався в Києві, він не повернувся до рідного Василькова, а влаштувався помічником кресляра на місцевий завод «Арсенал». Одружившись із київською міщанкою Ориною Іванівною, поселився в перекособоченій розвалюсі під заводськими стінами, бо на пристойніше житло не вистачало заробітку. Попри злидні подружжя народило п'ятьох доньок та двох синів.

Матеріальні нестатки змусили дітей Донців змалечку працювати. Сестри нянчили малих дітей, а брати служили за харч у крамничних приказчиків «хлопчиками на побігеньках».

Як потім згадував Михайло Донець, любов до музики заронила й розвинула в ньому мати, котра знала силу-силенну українських народних пісень. Не обійшла доля дару музики й батька. «Завваживши мій побожний потяг до вокалу, — згадував пізніше співак, — він власноручно змайстрував і подарував мені саморобну скрипку. Ота домашня музична закваска і привела мене під благодатне крило провидця з розшуку майбутніх талантів композитора-педагога Грінченка».

Спів у дитячому хорі

Якось київський музикант і регент почув спів восьмирічного Михайла. Відтоді хлопчик став співати у церковному хорі, навіть з платнею — 50 копійок на місяць.

Уклавши угоду з антрепризою Київської опери, Олексій Грінченко обслуговував дитячим хором відповідні вистави. У такий спосіб Мишко Донець опинився в ролі маленького артиста на оперній сцені. Перед ним відкривається чарівний і незвіданий світ високого мистецтва. Йому пощастило почути спів найкращих тодішніх маестро, віч-на-віч зустріти самого Петра Чайковського, який диригував дитячим хором у виставі власної опери «Пікова дама». Скидалося на те, що сцена назавжди стане його покликанням і життям.

Коли Михайлові виповнилося одинадцять, померла від сухот його мати. А через три роки не стало й батька. На клопотання робітників-арсенальців недорослого хориста М. Донця, як круглого сироту, зарахували до військової школи медичних фельдшерів.

Драматичний театр

Під час навчання у військовій школі Донець грав у курсантських спектаклях.

В одній із вистав його запримітив тодішній популярний актор і режисер, засновник російського драматичного театру у Києві Микола Соловцов. З того часу почалося духовне відродження юнака, який усі вільні від служби години проводив чи то в соловцовській драматичній студії, чи на гальорці Українського народного театру, спостерігаючи гру корифеїв сцени — Марії Заньковецької, Марка Кропивницького, Миколи Садовського, Панаса Саксаганського.

Відбувши військову повинність, Михайло Донець брав виклади вокалу в найвидатніших київських педагогів — Е. Мессіні, М. Бочарова, О. Самтагано-Горбакової. Водночас набував сценічної практики в популярній драматичній трупі Бородая в «ролях зі співом».

Після смерті М. М. Соловцова в листопаді 1903 року почалася професійна сценічна діяльність Михайла Донця. Дебютував він у п'єсі О. Островського «Снігуронька», виконавши роль гусляра. Працюючи в театрі, актор-початківець не припиняв оволодівати мистецтвом вокалу в елітарній музичній школі Тутковського.

Робота в опері

1905 року М. Донця зараховують до Київської опери. Наступного року співака запросили до Москви на роботу в приватному Оперному театрі Сергія Івановича Зиміна. «Служба в опері Зиміна, — згадував пізніше Михайло Донець, — заклала музичний театр усієї моєї сценічної діяльності. В атмосфері цього театру я вперше почав усвідомлювати справжнє покликання мистецтва. Тут у мене виховався художній смак, зміцнювалася сувора артистична дисципліна».

У Москві Михайло Донець здобув собі ім'я, ставши сценічним партнером таких відомих оперних співаків, як Федір Шаляпін, Леонід Собінов, Іван Алчевський та ін.

В 1913 році, завоювавши славу першокласного оперного співака, Михайло Іванович повернувся до України. Як свідчать очевидці, кожна його поява на сцені ставала подією у культурному житті міста. Сторінки місцевої преси рясніли відгуками на кшталт: «взірець божественного натхнення життєвої правди на сцені».

Під час Першої світової війни він був мобілізований до Російської імператорської армії, служив фельдшером у київському шпиталі, лише зрідка з'являючись на сцені.

У пореволюційні роки Михайло Донець став одним з найактивніших фундаторів українського оперного театру. Йому першому серед оперних співаків республіки було присвоєно почесне звання Заслуженого артиста, а 1930 року — Народного артиста України.

За своє творче життя Михайло Донець досконало оволодів 134-ма партіями басового репертуару. Голос його відзначався красивим тембром, широтою діапазону, рівним у всіх реґістрах. Він створив образи Івана Карася («Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського), Тараса Бульби («Тарас Бульба»), Виборного («Наталка Полтавка») в операх Лисенка; Захара Беркута («Золотий обруч» Лятошинського). Серед інших партій: Батько («Катерина» Аркаса), Артем («Кармелюк» Костенка), Сатана («Яблуневий полон» Чишка), Калинчук («Перекоп» Мейтуса, Рибальченка, Тіца, перше виконання), Сокальський («Щорс» Лятошинського, перше виконання), Мельник («Русалка» Даргомижського), Сусанін («Іван Сусанін» Глінки), Додон, Салтан («Золотий півник», «Казка про царя Салтана» Римського-Корсакова), Кочубей («Мазепа» Чайковського), Поґнер, Генріх («Нюрнберзькі мейстерзінґери», «Лоенґрін» Ваґнера), Мефістофель («Фауст» Ґуно) та ін.

Михайло Донець багато гастролював. У 1930-х роках він здійснив великі концертні поїздки радянським союзом, зокрема Уралом, Сибіром, Далеким Сходом. З великим успіхом гастролював в оперних театрах Харкова, Дніпропетровська, Львова, Ленінграда.

1936 року брав участь у першій Декаді українського мистецтва в Москві. Записав на грамплатівки ряд українських народних пісень та арій з опер українських композиторів.

Репресії та загибель

З кінця 1920-х років, коли почався наступ на («націонал-ухильництво»), в усі республіканські та крайові ДПУ надійшов із Москви таємний наказ розпочати підготовку з селекції національних кадрів інтелігенції. До реєстру потенційних ворогів сталінського режиму внесено й ім'я Михайла Донця. На нього було заведено «справу-формуляр».

Із початком другої світової війни, виникла потреба негайно здійснити тотальну селекцію заздалегідь виявленого антирадянського елементу, аби убезпечити тил Червоної Армії.

2 липня 1941 року начальник 1 відділення II відділу III Управління НКВС УРСР лейтенант держбезпеки Пєнкін на основі вивчення зібраних оперативних матеріалів знайшов, що перебування на волі артиста оперного театру Донця М. I. може становити небезпеку для радянської влади і виписав ордер на його арешт і трус за ч. 47.

image
Телеграма НКВС з запитом на розстріл Студинського, Франка та Донця

У слідчій справі ч. 982516, як неспростовані підстави для звинувачення Донця в контрреволюційно-націоналістичній діяльності й підозрі в шпигунстві, підшиті копії протоколів допитів засуджених у різний час до розстрілу київського економіста Каліуха Д. В., композитора-диригента Верховинця-Костіва В. М., директора Київського театру опери і балету Яновського I. I.

Тричі за час ув'язнення Донець був допитаний, і жодного разу він ні в чому не визнав себе винним. В одному із протоколів зафіксована заява Михайла Донця: «Никакой контрреволюционной работой я никогда не занимался и националистом никогда не был. Я любил и люблю украинскую народную песню и украинскую музыку и больше никаких националистических увлечений у меня нет».

Слідчі теж не довели злочинної діяльності М. Донця. Проте після 6 липня 1941 року сліди Михайла Донця губляться.

image
Могила Михайла Донця на Звіринецькому кладовищі у Києві

10 вересня 1941 року в київських тюрмах за наказом наркома держбезпеки Меркулова без вироку суду були поголовно розстріляні всі в'язні. Є дані, що саме в цей день обірвалося його життя.

Після смерті Сталіна дружина співака Марія Едуардівна Донець-Тессейр на особисте звернення до Микити Хрущова отримала куцу довідку: «с санкции врага народа Меркулова Донец без решения суда был в Киеве расстрелян». Проте це вимушене зізнання було зроблено пошепки. Жоден друкований орган в Українській РСР цю інформацію не опублікував.

З 1955 року Михайла Донця в СРСР вже не називали «ворогом народу», проте ставлення до нього компартійних ідеологів залишалося недоброзичливим. Офіційний висновок КДБ, на основі перегляду слідчої справи Михайла Донця: рос. «нельзя считать установленным его причастность к «антисоветской националистической организации и проводимой им антисоветской работе». Проте жоден друкований орган в Українській РСР не оприлюднив цього висновку.

Реабілітовано Михайла Донця 1989 року.

Увічнення пам'яті

Від 1992 року іменем Михайла Донця названо вулицю  в житловому масиві Києва «Відрадний» (до того — вулиця Затонського). Письменник Микола Кагарлицький — багатолітній дослідник творчості Михайла Донця. Упорядкував збірник листів і спогадів про Михайла Донця, а також написав повість «Велич і трагедія Михайла Донця» (в рукописному вигляді). 2020 року, завдяки зусиллям вдови Миколи Кагарлицького Ольги Кагарлицької та фінансовій допомозі письменниці і меценатки Лесі Богуславець, книгу було видано.

Примітки

  1. метрична книга
    d:Track:Q932420d:Track:Q34544468
  2. Донец Михаил Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  3. У низці джерел наведено помилкову дату народження — 11 (23) січня 1883
  4. . Архів оригіналу за 8 червня 2008. Процитовано 19 липня 2009.
  5. Книга «Велич і трагедія Михайла Донця» – Микола Кагарлицький, купити за ціною 283 на YAKABOO: 978-617-605-036-1. YAKABOO (англ.). Процитовано 27 квітня 2024.

Посилання

  • Донець Михайло Іванович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 641-642.
  • Михайло Донець: коротка біографія // UaModna, 11 вересня 2015 [ 15 вересня 2015 у Wayback Machine.]
  • Тарасівський, Максим. Михайло Донець: кара без злочину // Клуб поезії [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714020 [ 17 січня 2018 у Wayback Machine.]

Джерела

  • Герасимова Г. П. Донець Михайло Іванович// Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 447. — . [ 25 червня 2016 у Wayback Machine.]
  • Кузик В. В.  Донець Михайло Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — 716 с. — . [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.]
  • Довідка про М.Донця у ВРЕ [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (мовою).
  • Пилип Селігей, Станіслав Цалик «Підвали можуть бути всілякого віддтінку…[недоступне посилання з травня 2019]» (з майбутньої книги «РОЛІТ і його знамениті мешканці»)
  • Михайло Стефанович. Михайло Іванович Донець — К.: Музична Україна, 1965
  • Юлія Лозинська. Яскрава, самобутня постать // Михайло Донець: спогади, листи, матеріали. Упорядник: Микола Кагарлицький — К.: Музична Україна, 1983. — С. 62-69.
  • Безсмертний-Анізіміров, Андрій. Михайло Донець [Електронний ресурс] / Андрій Безсмертний — Анізіміров// День: Україна Incognita. ─ 2015. ─ 23 січ. ─ Режим доступу http://incognita.day.kiev.ua/mykhailo-donets.html
  • Кагарлицький, Микола. Тернистою дорогою до Михайла Донця [Електронний ресурс] / Микола Кагарлицький  // Укр. літ. газ. ─ 2013. ─ 24 серп. ─ Режим доступу http://litgazeta.com.ua/articles/ternystoyu-dorogoyu-do-myhajla-dontsya/
  • Михайло Іванович Донець [Електронний ресурс] . ─ Режим доступуhttp://ukrsong.narod.ru/htmls/donets.html
  • Черкаська, Ганна. Чародій нашої сцени/ Ганна Черкаська [Електронний ресурс] .─ 2015. ─ 11 вер. ─ Режим доступу http://www.uamodna.com/articles/charodiy-nashoyi-sceny/

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Miha jlo Iva novich Done c 10 22 sichnya 1883 Kiyiv Kiyivska guberniya Rosijska imperiya 10 veresnya 1941 1941 09 10 Kiyiv Ukrayinska RSR SRSR ukrayinskij spivak bas narodnij artist URSR z 1930 U 1913 1941 rokah buv z perervoyu odnim iz providnih solistiv Kiyivskogo teatru operi ta baletu Ubitij v kativni NKVS Mihajlo Ivanovich DonecMihajlo DonecIm ya pri narodzhenni ros Mihail Ivanovich Doncov 1 Narodivsya 10 22 sichnya 1883 1 Kiyiv Kiyivska guberniya Rosijska imperiya 2 Pomer 10 veresnya 1941 1941 09 10 2 58 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSR zakatovanij NKVSPohovannya Zvirinecke kladovisheGromadyanstvo SRSRNacionalnist ukrayinecDiyalnist spivak bas Partiya KPRSU shlyubi z Donec Tessejr Mariya EduardivnaNagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Donec U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Donec Mihajlo ZhittyepisDitinstvo Narodivsya 11 23 sichnya 1883 v bagatoditnij robitnichij sim yi Batko jogo Ivan Vasilovich pohodiv iz bezzemelnih selyan Vasilkova Tomu pislya vijskovoyi sluzhbi v sapernomu bataljoni sho dislokuvavsya v Kiyevi vin ne povernuvsya do ridnogo Vasilkova a vlashtuvavsya pomichnikom kreslyara na miscevij zavod Arsenal Odruzhivshis iz kiyivskoyu mishankoyu Orinoyu Ivanivnoyu poselivsya v perekosobochenij rozvalyusi pid zavodskimi stinami bo na pristojnishe zhitlo ne vistachalo zarobitku Popri zlidni podruzhzhya narodilo p yatoh donok ta dvoh siniv Materialni nestatki zmusili ditej Donciv zmalechku pracyuvati Sestri nyanchili malih ditej a brati sluzhili za harch u kramnichnih prikazchikiv hlopchikami na pobigenkah Yak potim zgaduvav Mihajlo Donec lyubov do muziki zaronila j rozvinula v nomu mati kotra znala silu silennu ukrayinskih narodnih pisen Ne obijshla dolya daru muziki j batka Zavvazhivshi mij pobozhnij potyag do vokalu zgaduvav piznishe spivak vin vlasnoruchno zmajstruvav i podaruvav meni samorobnu skripku Ota domashnya muzichna zakvaska i privela mene pid blagodatne krilo providcya z rozshuku majbutnih talantiv kompozitora pedagoga Grinchenka Spiv u dityachomu hori Yakos kiyivskij muzikant i regent pochuv spiv vosmirichnogo Mihajla Vidtodi hlopchik stav spivati u cerkovnomu hori navit z platneyu 50 kopijok na misyac Uklavshi ugodu z antreprizoyu Kiyivskoyi operi Oleksij Grinchenko obslugovuvav dityachim horom vidpovidni vistavi U takij sposib Mishko Donec opinivsya v roli malenkogo artista na opernij sceni Pered nim vidkrivayetsya charivnij i nezvidanij svit visokogo mistectva Jomu poshastilo pochuti spiv najkrashih todishnih maestro vich na vich zustriti samogo Petra Chajkovskogo yakij diriguvav dityachim horom u vistavi vlasnoyi operi Pikova dama Skidalosya na te sho scena nazavzhdi stane jogo poklikannyam i zhittyam Koli Mihajlovi vipovnilosya odinadcyat pomerla vid suhot jogo mati A cherez tri roki ne stalo j batka Na klopotannya robitnikiv arsenalciv nedoroslogo horista M Doncya yak kruglogo sirotu zarahuvali do vijskovoyi shkoli medichnih feldsheriv Dramatichnij teatr Pid chas navchannya u vijskovij shkoli Donec grav u kursantskih spektaklyah V odnij iz vistav jogo zaprimitiv todishnij populyarnij aktor i rezhiser zasnovnik rosijskogo dramatichnogo teatru u Kiyevi Mikola Solovcov Z togo chasu pochalosya duhovne vidrodzhennya yunaka yakij usi vilni vid sluzhbi godini provodiv chi to v solovcovskij dramatichnij studiyi chi na galorci Ukrayinskogo narodnogo teatru sposterigayuchi gru korifeyiv sceni Mariyi Zankoveckoyi Marka Kropivnickogo Mikoli Sadovskogo Panasa Saksaganskogo Vidbuvshi vijskovu povinnist Mihajlo Donec brav vikladi vokalu v najvidatnishih kiyivskih pedagogiv E Messini M Bocharova O Samtagano Gorbakovoyi Vodnochas nabuvav scenichnoyi praktiki v populyarnij dramatichnij trupi Borodaya v rolyah zi spivom Pislya smerti M M Solovcova v listopadi 1903 roku pochalasya profesijna scenichna diyalnist Mihajla Doncya Debyutuvav vin u p yesi O Ostrovskogo Sniguronka vikonavshi rol guslyara Pracyuyuchi v teatri aktor pochatkivec ne pripinyav ovolodivati mistectvom vokalu v elitarnij muzichnij shkoli Tutkovskogo Robota v operi 1905 roku M Doncya zarahovuyut do Kiyivskoyi operi Nastupnogo roku spivaka zaprosili do Moskvi na robotu v privatnomu Opernomu teatri Sergiya Ivanovicha Zimina Sluzhba v operi Zimina zgaduvav piznishe Mihajlo Donec zaklala muzichnij teatr usiyeyi moyeyi scenichnoyi diyalnosti V atmosferi cogo teatru ya vpershe pochav usvidomlyuvati spravzhnye poklikannya mistectva Tut u mene vihovavsya hudozhnij smak zmicnyuvalasya suvora artistichna disciplina U Moskvi Mihajlo Donec zdobuv sobi im ya stavshi scenichnim partnerom takih vidomih opernih spivakiv yak Fedir Shalyapin Leonid Sobinov Ivan Alchevskij ta in V 1913 roci zavoyuvavshi slavu pershoklasnogo opernogo spivaka Mihajlo Ivanovich povernuvsya do Ukrayini Yak svidchat ochevidci kozhna jogo poyava na sceni stavala podiyeyu u kulturnomu zhitti mista Storinki miscevoyi presi ryasnili vidgukami na kshtalt vzirec bozhestvennogo nathnennya zhittyevoyi pravdi na sceni Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni vin buv mobilizovanij do Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi sluzhiv feldsherom u kiyivskomu shpitali lishe zridka z yavlyayuchis na sceni U porevolyucijni roki Mihajlo Donec stav odnim z najaktivnishih fundatoriv ukrayinskogo opernogo teatru Jomu pershomu sered opernih spivakiv respubliki bulo prisvoyeno pochesne zvannya Zasluzhenogo artista a 1930 roku Narodnogo artista Ukrayini Za svoye tvorche zhittya Mihajlo Donec doskonalo ovolodiv 134 ma partiyami basovogo repertuaru Golos jogo vidznachavsya krasivim tembrom shirotoyu diapazonu rivnim u vsih registrah Vin stvoriv obrazi Ivana Karasya Zaporozhec za Dunayem Gulaka Artemovskogo Tarasa Bulbi Taras Bulba Vibornogo Natalka Poltavka v operah Lisenka Zahara Berkuta Zolotij obruch Lyatoshinskogo Sered inshih partij Batko Katerina Arkasa Artem Karmelyuk Kostenka Satana Yablunevij polon Chishka Kalinchuk Perekop Mejtusa Ribalchenka Tica pershe vikonannya Sokalskij Shors Lyatoshinskogo pershe vikonannya Melnik Rusalka Dargomizhskogo Susanin Ivan Susanin Glinki Dodon Saltan Zolotij pivnik Kazka pro carya Saltana Rimskogo Korsakova Kochubej Mazepa Chajkovskogo Pogner Genrih Nyurnberzki mejsterzingeri Loengrin Vagnera Mefistofel Faust Guno ta in Mihajlo Donec bagato gastrolyuvav U 1930 h rokah vin zdijsniv veliki koncertni poyizdki radyanskim soyuzom zokrema Uralom Sibirom Dalekim Shodom Z velikim uspihom gastrolyuvav v opernih teatrah Harkova Dnipropetrovska Lvova Leningrada 1936 roku brav uchast u pershij Dekadi ukrayinskogo mistectva v Moskvi Zapisav na gramplativki ryad ukrayinskih narodnih pisen ta arij z oper ukrayinskih kompozitoriv Represiyi ta zagibel Z kincya 1920 h rokiv koli pochavsya nastup na nacional uhilnictvo v usi respublikanski ta krajovi DPU nadijshov iz Moskvi tayemnij nakaz rozpochati pidgotovku z selekciyi nacionalnih kadriv inteligenciyi Do reyestru potencijnih vorogiv stalinskogo rezhimu vneseno j im ya Mihajla Doncya Na nogo bulo zavedeno spravu formulyar Iz pochatkom drugoyi svitovoyi vijni vinikla potreba negajno zdijsniti totalnu selekciyu zazdalegid viyavlenogo antiradyanskogo elementu abi ubezpechiti til Chervonoyi Armiyi 2 lipnya 1941 roku nachalnik 1 viddilennya II viddilu III Upravlinnya NKVS URSR lejtenant derzhbezpeki Pyenkin na osnovi vivchennya zibranih operativnih materialiv znajshov sho perebuvannya na voli artista opernogo teatru Doncya M I mozhe stanoviti nebezpeku dlya radyanskoyi vladi i vipisav order na jogo aresht i trus za ch 47 Telegrama NKVS z zapitom na rozstril Studinskogo Franka ta Doncya U slidchij spravi ch 982516 yak nesprostovani pidstavi dlya zvinuvachennya Doncya v kontrrevolyucijno nacionalistichnij diyalnosti j pidozri v shpigunstvi pidshiti kopiyi protokoliv dopitiv zasudzhenih u riznij chas do rozstrilu kiyivskogo ekonomista Kaliuha D V kompozitora dirigenta Verhovincya Kostiva V M direktora Kiyivskogo teatru operi i baletu Yanovskogo I I Trichi za chas uv yaznennya Donec buv dopitanij i zhodnogo razu vin ni v chomu ne viznav sebe vinnim V odnomu iz protokoliv zafiksovana zayava Mihajla Doncya Nikakoj kontrrevolyucionnoj rabotoj ya nikogda ne zanimalsya i nacionalistom nikogda ne byl Ya lyubil i lyublyu ukrainskuyu narodnuyu pesnyu i ukrainskuyu muzyku i bolshe nikakih nacionalisticheskih uvlechenij u menya net Slidchi tezh ne doveli zlochinnoyi diyalnosti M Doncya Prote pislya 6 lipnya 1941 roku slidi Mihajla Doncya gublyatsya Mogila Mihajla Doncya na Zvirineckomu kladovishi u Kiyevi 10 veresnya 1941 roku v kiyivskih tyurmah za nakazom narkoma derzhbezpeki Merkulova bez viroku sudu buli pogolovno rozstrilyani vsi v yazni Ye dani sho same v cej den obirvalosya jogo zhittya Pislya smerti Stalina druzhina spivaka Mariya Eduardivna Donec Tessejr na osobiste zvernennya do Mikiti Hrushova otrimala kucu dovidku s sankcii vraga naroda Merkulova Donec bez resheniya suda byl v Kieve rasstrelyan Prote ce vimushene ziznannya bulo zrobleno poshepki Zhoden drukovanij organ v Ukrayinskij RSR cyu informaciyu ne opublikuvav Z 1955 roku Mihajla Doncya v SRSR vzhe ne nazivali vorogom narodu prote stavlennya do nogo kompartijnih ideologiv zalishalosya nedobrozichlivim Oficijnij visnovok KDB na osnovi pereglyadu slidchoyi spravi Mihajla Doncya ros nelzya schitat ustanovlennym ego prichastnost k antisovetskoj nacionalisticheskoj organizacii i provodimoj im antisovetskoj rabote Prote zhoden drukovanij organ v Ukrayinskij RSR ne oprilyudniv cogo visnovku Reabilitovano Mihajla Doncya 1989 roku Uvichnennya pam yatiVid 1992 roku imenem Mihajla Doncya nazvano vulicyu v zhitlovomu masivi Kiyeva Vidradnij do togo vulicya Zatonskogo Pismennik Mikola Kagarlickij bagatolitnij doslidnik tvorchosti Mihajla Doncya Uporyadkuvav zbirnik listiv i spogadiv pro Mihajla Doncya a takozh napisav povist Velich i tragediya Mihajla Doncya v rukopisnomu viglyadi 2020 roku zavdyaki zusillyam vdovi Mikoli Kagarlickogo Olgi Kagarlickoyi ta finansovij dopomozi pismennici i mecenatki Lesi Boguslavec knigu bulo vidano Primitkimetrichna kniga d Track Q932420d Track Q34544468 Donec Mihail Ivanovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 U nizci dzherel navedeno pomilkovu datu narodzhennya 11 23 sichnya 1883 Arhiv originalu za 8 chervnya 2008 Procitovano 19 lipnya 2009 Kniga Velich i tragediya Mihajla Doncya Mikola Kagarlickij kupiti za cinoyu 283 na YAKABOO 978 617 605 036 1 YAKABOO angl Procitovano 27 kvitnya 2024 PosilannyaDonec Mihajlo Ivanovich Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 A D Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2006 S 641 642 Mihajlo Donec korotka biografiya UaModna 11 veresnya 2015 15 veresnya 2015 u Wayback Machine Tarasivskij Maksim Mihajlo Donec kara bez zlochinu Klub poeziyi Elektronnij resurs Rezhim dostupu http www poetryclub com ua getpoem php id 714020 17 sichnya 2018 u Wayback Machine DzherelaGerasimova G P Donec Mihajlo Ivanovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 447 ISBN 966 00 0405 2 25 chervnya 2016 u Wayback Machine Kuzik V V Donec Mihajlo Ivanovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2008 T 8 Dl Dya 716 s ISBN 978 966 02 4458 0 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Dovidka pro M Doncya u VRE 4 bereznya 2016 u Wayback Machine movoyu Pilip Seligej Stanislav Calik Pidvali mozhut buti vsilyakogo viddtinku nedostupne posilannya z travnya 2019 z majbutnoyi knigi ROLIT i jogo znameniti meshkanci Mihajlo Stefanovich Mihajlo Ivanovich Donec K Muzichna Ukrayina 1965 Yuliya Lozinska Yaskrava samobutnya postat Mihajlo Donec spogadi listi materiali Uporyadnik Mikola Kagarlickij K Muzichna Ukrayina 1983 S 62 69 Bezsmertnij Anizimirov Andrij Mihajlo Donec Elektronnij resurs Andrij Bezsmertnij Anizimirov Den Ukrayina Incognita 2015 23 sich Rezhim dostupu http incognita day kiev ua mykhailo donets html Kagarlickij Mikola Ternistoyu dorogoyu do Mihajla Doncya Elektronnij resurs Mikola Kagarlickij Ukr lit gaz 2013 24 serp Rezhim dostupu http litgazeta com ua articles ternystoyu dorogoyu do myhajla dontsya Mihajlo Ivanovich Donec Elektronnij resurs Rezhim dostupuhttp ukrsong narod ru htmls donets html Cherkaska Ganna Charodij nashoyi sceni Ganna Cherkaska Elektronnij resurs 2015 11 ver Rezhim dostupu http www uamodna com articles charodiy nashoyi sceny

Дата публікації:
Топ